Тези науково-дослідницької роботи



Скачати 489,08 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації24.09.2017
Розмір489,08 Kb.
  1   2   3


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти і науки Херсонської облдержадміністрації

Нововоронцовське відділення МАН України

Відділення: філології та мистецтвознавства


Секція : українська мова

Прізвища і прізвиська жителів села Новоолександрівка Нововоронцовського району Херсонської області


Роботу виконала:

Дикуха Вікторія Сергіївна

учениця 11 класу Новоолександрівської

загальноосвітньої школи –д / с I-III ступенів

Науковий керівник:

Третяк Л.В.,учитель вищої категорії

Нововоронцовка – 2013


Тези

науково-дослідницької роботи

«Прізвища і прізвиська жителів села Новоолександрівка Нововоронцовського району Херсонської області

Кожне прізвище є закономірним лексичним надбанням мови. Незаперечною є істина, що історія виникнення й побутування прізвищ тісно пов'язана з історією народу, з особливостями його матеріальної і духовної культури.

Уже з першого погляду на списки прізвищ односельців видно, що серед новоолександрівців – нащадки князівських і шляхетських родів, представники багатьох професій. В основу частини прізвищ лягли чоловічі імена, назви музичних інструментів, посади церковних служителів. У декого прізвища пов'язані з історією Запорізького козацтва чи Гетьманщини. За деякими можна і сьогодні визначити етнічну належність першого носія чи місце його проживання. Особливу увагу викликають колоритні прізвища, частина з яких – з виразним гумористичним відтінком.

Мають лаконічні та красномовні прізвиська жителі нашого села. Опрацювавши інформативний матеріал, ми зробили спробу класифікувати прізвиська за джерелом виникнення та семантикою.

Прізвиська, які з’являються і дивуть у високоінтелектуальному середовищі, часто базуються на фактах світової літератури, міфології та історії й пов’язуються з певними фактами або періодами життя того, кого так називали.

У шкільному середовищі діють свої механізми виникнення прізвиськ. Щоб дослідити їх, проведено анкетування учнів різних вікових груп, мета якого – визначення частоти вживання прізвиськ, вік, у якому вони виникають, особливості їх вживання та хронологічний вік прізвиськ.

Проблема прізвиськ, ярликів, загальників набагато гостріша й серйозніша, ніж може здаватися на перший погляд. Це проблема змін, що відбуваються в людях унаслідок упливу інших людей. Вона належить до сфери всюдисущого соціального впливу на особистість, стереотипів сприйняття й оцінки цілої суспільної верстви або окремого індивіда.

ЗМІСТ


Вступ………………………………………………………………………………….4

Розділ 1 Антропоніміка- наука про найменування людей

1.1 З історії антропоніміки…………………………………………………………7

1.2 Загальні ознаки прізвищ україн ців……………………………………….......9

Розділ 2 Аналіз особливих ознак прізвищ жителів села Новоолександрівки Нововоронцовського району Херсонської області

2.1.Семантика прізвищ за твірною основою……………………………………..12

2.2.Словотвірна структура антропонімів…………………………………………16

Розділ 3 Проблема виникнення прізвиськових іменувань

3.1 Історія виникнення прізвиськ………………………………………………….21 3.2 Семантичний аналіз індивідуальних прізвиськових назв новолександрівців…………………………………………………………………..25

Розділ 4 Функціональні особливості прізвиськ у шкільному середовищі

4.1 Джерела творення прізвиськ школярів…………………………………….. 28

4.2 Ім’я та його значення утверджені самосвідомості дитини……………….30

4.3 Вплив прізвиська на особистість……………………………………………34
Висновок…………………………………………………………………………….38

Список використаних джерел……………………………………………………...43

Додаток А

Додаток Б



Вступ

Прізвища – це скарбниця духовного надбання народу. У них відбиваються різні події та явища громадського життя, процеси праці, мудрість і кмітливість багатьох поколінь, зв'язок людей з певною місцевістю тощо. Прізвища – своєрідний код для розкриття значної інформації про вірування, заняття, культуру, побут наших предків. Генетично пов'язані з українською лексикою прізвища допомагають дослідити формування словникового фонду мови та розширити уявлення про її лексичне багатство. Більше пізнати – значить глибше й міцніше полюбити, зародити у кожного бажання примножити матеріальні і духовні багатства своєї Батьківщини, сприяти її зміцненню і процвітанню. У руках небайдужого дослідника прізвища можуть заговорити як живі свідки історії, тому їх вивчення є корисним не лише для етимології, лексикології, словотвору, а й для історії рідного краю.



Темою нашого дослідження є прізвища та прізвиська жителів села Новоолександрівки Нововоронцовського району Херсонської області . Робота виявилася цікавою, захоплюючою.

Актуальність даного дослідження очевидна, оскільки зумовлюється потребою вивчення прізвищ жителів України. Усі регіони мають свою специфіку, і саме при дослідженні регіональної антропонімії виявляються ці специфічні ознаки прізвищ окремих територій. Така робота ведеться у масштабах держави, а от локального дослідження не проводилось. А, як відомо, історія держави – це, перш за все, історія людей. Тому сьогодні безпосереднім завданням антропоніміки є всебічне дослідження прізвищ різних територій, виявлення зв'язків з місцевими іменами, топонімами, етнонімами.

Сподіваємося, що результати цієї роботи стануть цінним внеском до української антропоніміки взагалі, і самим носіям прізвищ буде цікаво дізнатись дещо про себе і своїх предків. Прикро, але доводиться визнавати той факт, що ми не знаємо історії свого роду, імена предків пам'ятаємо, у кращому випадку, до третього коліна.

Мета роботи полягає в локальному дослідженні й систематизації багатого й різноманітного матеріалу, що містить місцева антропоніміка, поясненні семантики прізвищ.

Для досягнення мети у ході дослідження необхідно було реалізувати такі завдання:

1. Звернутися до наукових, історичних та довідкових джерел з питань стану вивчення даної проблеми на рівні держави та регіону, ознайомитися з теоретичними відомостями.

2. Визначити глобальні, національні та регіональні ознаки місцевих прізвищ.

3.Розподілити прізвища за семантикою твірних основ.

4.Визначити словотвірну структуру прізвищ.

5.Розглянути прізвиська місцевих жителів, причину їх виникнення.

6.Встановити співвідношення типів прізвищ за лексико-семантичними групами, словотвірною структурою 3. визначити чинники появи прізвиськ у шкільному середовищі.

7. Класифікувати джерела виникнення прізвиськ школярів.

8. З’ясувати їхній хронологічний вік.

9. Встановити вплив прізвиська на особистість.

10. Проаналізувати зв’язок між прізвиськами і псевдонімами.

Об'єктом дослідження є прізвища та прізвиська жителів села Новоолександрівки Нововоронцовського району Херсонської області

Предмет дослідження: глобальні, національні та регіональні риси прізвищ; семантичні групи; словотвірна структура прізвищ, зокрема генесіонімні суфікси.

У ході дослідження використано такі методи: описовий: перелік прізвищ, можливе пояснення етимології та семантики, ступінь поширеності прізвища тощо; статистичний: у ході дослідження фіксується прізвище в кількох аспектах ; дослідницький: досліджується етимологія прізвища, по можливості час і місце появи його, ступінь поширеності в певних регіонах; історичний: історія прізвищ однозначно пов'язана з історією держави. Цей зв'язок відстежується у контексті історії села , краю; метод лінгвістичного аналізу: прізвища генетично пов'язані з українською лексикою та словотвором і допомагають дослідити формування словникового фонду мови, тож даний метод застосовано при визначенні семантичних груп прізвищ та при вивченні їх словотвірної структури.



Новизна дослідження: вивчали це питання багато вчених, зокрема Ю. К. Редько, М. Л. Худаш, С. П. Бевзенко, О. Д. Неділько та ін. Дослідники започаткували ту велику роботу, яка потребує збирання, систематизації і дослідження багатого та різноманітного матеріалу, що містить сучасна антропоніміка, але локального дослідження прізвищ на території нашої сільської ради ще не проводилося.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання її на уроках української мови, історії, народознавства та українознавства, позакласній роботі. Матеріали можуть бути цікавими і корисними кожному носієві прізвища.
Розділ 1 Антропоніміка- наука про найменування людей

1.1 З історії антропоніміки

Як окрема галузь мовознавства антропоніміка сформувалася тільки на кінець шістдесятих років двадцятого століття. Ономастика, котра раніше виконувала функції лише допоміжної дисципліни, стає складовою частиною лінгвістики. Майже всі антропоніми мають свою історію та етимологію, своє смислове коріння – першоджерело, від якого вони утворені. Питання про виникнення, розвиток і будову особових назв, зокрема родових прізвищ, здавна було предметом зацікавлення не лише мовознавців, а й істориків та культурологів.

Кожне прізвище є закономірним лексичним надбанням мови. Незаперечною є істина, що історія виникнення й побутування прізвищ тісно пов'язана з історією народу, з особливостями його матеріальної і духовної культури. У системі українських власних найменувань, що склалася протягом минулих віків, знайшли своє відображення різні сторони суспільної, господарської, культурної і мовної діяльності народу на різних історичних етапах. Тому імена і прізвища українців є одним із важливих джерел для дослідження мови й історії нашої держави. Одним із головних завдань антропоніміки залишається всебічне дослідження прізвищ різних територій, різнопланове виявлення зв'язків з особовими іменами, топонімами, етнонімами. Основоположником української антропонімії вважається Іван Франко, хоча і до нього уже з'явилися праці, у яких мовознавці та етнографи А. Степович, В. Ястребов, В. Щербина подавали відомості про конкретні факти виникнення прізвищ.

У ХХ ст. українській антропонімії приділяють значну увагу Л. Гумецька, М. Корнилович, В. Німчук, Ю. Редько, О. Ткаченко, П. Чучка та інші відомі мовознавці. Надійним джерелом для дослідників стали праці Ю. Редька. Його роботи і сьогодні є вагомим дослідженням української антропонімії, на яке продовжують спиратися у своїх працях і сучасні вчені, велику цінність становить укладений ним «Довідник українських прізвищ».

Сучасні прізвища – явище нового часу, у слов'янських народів прізвища виникли не так давно. Процес остаточного становлення українських прізвищ умовно відносять на кінець ХVІІІ – початку ХІХ ст., коли по всій території України було запроваджено кодифіковане право. Саме у 30-х роках ХІХ ст. формується система сучасної української антропонімічної системи. Дослідникам-мовознавцям вдалося встановити послідовність виникнення прізвищ: ХІV – ХVІ ст.: формуються князівські та боярські прізвища; ХVІ – ХVІІІ ст.: створюються поміщицькі прізвища; ХVІІІ ст.: формуються прізвища духовенства; ХІХ ст.: встановилися остаточно прізвища жителів міст, крім купців; переважна більшість кріпаків і до середини дев'ятнадцятого століття не мала прізвищ.

У минулі віки єдиних, запроваджених державою форм ідентифікації особи не існувало. Процес становлення в еволюції форм найменування людей тісно пов'язаний з історією та культурою народу. В усьому розмаїтті українських прізвищ знайшли своє відображення різні сторони життя людей: родинні і суспільні відносини, історичні процеси і культурне життя. До категорії власних особових назв потрапляли слова різних лексико-семантичних груп: за етнічною ознакою, територіальною, соціальною, назви осіб за професією тощо.

Вважається, що кожен громадянин повинен оберігати своє прізвище від перекручувань. Вважається правильно, а от робиться... Ще менше цікавимось походженням і віком свого прізвища, значенням слова, яке лягло в його основу, а кожне з них має свою історію, можливо, сумну, а, можливо, веселу; воно могло бути яскравим, емоційним, аж пашіти якимись пристрастями. Сьогодні всі вони нейтральні. Та й саме визначення «прізвище» звучить якось сухо: «Прізвище – оформлена офіційним документом родова назва людини, яка приєднується до її імені». Є ще одне визначення: «прізвище – це спільне ім'я членів родини, яке успадковується далі двох поколінь», воно ближче серцю, чарує слух «родина». А як згадати ще й те, що прізвище – це і колишнє чиєсь прізвисько, і рід занять, і соціальний стан, то, сподіваємося, що «біографія» села буде цікава.

У галузі антропоніміки і сьогодні існує ряд спірних і малодосліджених питань, на розв'язання яких піде ще не один рік. Окремі типи прізвищ ще недостатньо вивчені, а прізвиська і співвідношення прізвиська та прізвища також заслуговують на увагу дослідників.

З метою успішного дослідження теми ми звернулися до такого розділу мовознавства, як ономастика (у перекладі з грецької – майстерність давати імена), яка вивчає власні назви, історію їх виникнення, розвитку і функціонування. Одним із предметів вивчення ономастики є антропоніміка – наука про вивчення власних назв людей. У ході дослідження розглянули такі поняття як: патронім – особова назва сина за іменем батька; матронім – особова назва сина за іменем матері.
1.2 Загальні ознаки прізвищ українців

Імена – частка нашої історії й сучасності (мови, культури, релігії, соціального становища людей, їх світогляду). Усебічне дослідження прізвищ будь-якого народу виявляє в них ознаки щонайменше трьох різних вимірів.

Ознаки глобальні, тобто універсальні, які притаманні прізвищам кожного суспільства, незалежно від того, в якому етнічному середовищі вони сформувалися і яку національну громаду вони нині обслуговують. Національні ознаки, властиві лише прізвищам одного народу чи прізвищам кількох споріднених етносів.

Ознаки регіональні, характерні не для всієї нації, а тільки для окремого регіону чи окремої етнічної групи.

За першим виміром, прізвище – це правова категорія і на відміну від антропонімів іншого класу, притаманні деякі глобальні ознаки: юридична обов'язковість, родинна спадковість, часова стабільність (прізвище закріплюється один раз і назавжди), мінімальне звукове варіювання (допускається лише за необхідності родостатевого розрізнення осіб, чергування голосних чи приголосних звуків при відмінюванні).

Прикладами такого варіювання у нас є прізвища прикметникового походження, які змінюються за родами (Росихін – Росихіна, Конський – Конська, Ряба – Рябий, Дрібна – Дрібний, Лісова – Лісовий, Малий – Мала, Земляна – Земляний). При відмінюванні чергуються голосні чи приголосні (Коробка – Коробці, Ведмідь – Ведмедя, Смольоха – Смольосі, Пасека – Пасеці, Чепіга – Чепізі, Чайка – Чайці, Гребінець – Гребінця, Таранець – Таранця, Супрунець – Супрунцю, Киричок – Киричкові, Тіток – Тітка, Якимець – Якимця). Серед глобальних ознак – максимально можлива індивідуалізація кожного прізвища.

Національномовна відмінність прізвищ, зокрема в європейських народів, виявляється у принципах та способах називання, а ще повніше – у засобах вираження зв’язків спорідненості між членами роду. У період юридичної стабілізації прізвищ кожне, так зване стандартне українське прізвище, з ономасіологічного погляду відповідало на одне з таких питань:

– чиїм сином був засновник цього роду, пойменований даним прізвищем (Кравчук, Шевчук).

Як і в більшості східнослов'янських народів прізвищева патронімність в українців здебільшого виражена через спеціальні генесіонімні суфікси;

– яким він був на зовнішність або за внутрішніми ознаками? (Малий, Довженко, Моргун, Рябий, Сипливий);

– звідки він був родом або звідки прийшов? (Москаленко, Жиденко, Запорожан, Гуцул, Мазур, Бойко);

– ким він був за родом діяльності або за професією? (Чабан, Бондар, Кобзар, Чумак, Крамарь);

–чим володів чи не володів, до якого соціального стану належав? (Сиротін, Голотін, Панченко, Безклубов);

– ким він був у сім'ї? (Додатко, Годонюк, Троян);

–звідки взявся, яку пригоду пережив? (Причиненко, Приходько, Переходько).

Подібні прізвища є в усіх народів середземноморської культури, але питома вага кожного з них у різних народів різна, так само різна вона і по території України. На нашій території таких прізвищ, які б вказували на соціальний стан, якусь особливу в житті його носія пригоду, зовсім мало. Ще однією показовою національною ознакою прізвища є творення їх за допомогою суфіксів. Зазначені національні відмінності прізвищ є показові, але жодна з них не є універсальною, оскільки є ряд інших специфічних особливостей, які мають регіональний або вузьколокальний характер (що й є об'єктом нашого дослідження).

Регіональні особливості можуть стосуватися усіх мовних рівнів (принцип номінації, засоби вираження словотвірних значень, їх валентність, продуктивність кожного з них, фонетичні особливості). Що стосується вузьколокальних особливостей, то їх, як і національні, також не можна чітко визначити. . Однак, не дивлячись на це, робота над місцевими прізвищами є цікавим дослідженням, оскільки кожне з них допомагає дослідити історію села, розповідає про побут, звичаї.

Розділ 2

Аналіз особливих ознак прізвищ жителів села Новоолександрівки Нововоронцовського району Херсонської області

2.1.Семантика прізвищ за твірною основою

Уже з першого погляду на списки прізвищ односельців видно, що серед новоолександрівців – нащадки князівських і шляхетських родів, представники багатьох професій. В основу частини прізвищ лягли чоловічі імена, назви музичних інструментів, посади церковних служителів. У декого прізвища пов'язані з історією Запорізького козацтва чи Гетьманщини. За деякими можна і сьогодні визначити етнічну належність першого носія чи місце його проживання. Особливу увагу викликають колоритні прізвища, частина з яких – з виразним гумористичним відтінком.

Таврійський край... Сива легенда сучасності... Є у Нововоронцовському районі на Херсонщині незвичайний куточок землі, де розташоване мальовниче село Новоолександрівка. Воно має давню історію, яка завжди прославляла людей праці, хліборобів, що прагнули перетворити цей придніпровський край у квітучий оазис серед степів.

У сиву давнину тут кочували скіфи, сармати, арії.

Неозорі безкраї степи, на яких срібною хвилею переливається золотиста ковила... А далі на схід і південь – безмежний океан верб, осокорів; дніпровські плавні, перерізані десятками малих і великих річок. Серед цієї казкової краси – невеличкі поселення. У часи Київської Русі на березі р.Підпільна (притока Дніпра), що протікала недалеко від нашого села, не раз зупинялися ратні воїни руських князів, які здійснювали походи у Візантійську імперію.

У другій половині XIX століття для прискорення заселення півдня України царський уряд закликав сюди іноземців: німецьких колоністів поміщиків Фальц-Фейнів (“королів вівчарства“ півдня України ) .

У 1922 році на землях помістя Кам’яне виникло село, яке називалось Кузьмопавлівка (за іменем першого жителя села Бабенка Кузьми Павловича). Жителями ставали вихідці із сіл Золота Балка, Кострома, Великі Гирла, Михайлівка та ін. Людська доля щедро наділила жителів села мудрістю і талантом бути господарями і вміло планувати своє життя, передати свої знання із покоління в покоління.

Отже, історія села Новоолександрівка у прізвищах його жителів Прізвища частини з них прямо пов'язані з історією країни.

Юрій Редько визначає основні чотири групи прізвищ за семантикою твірних основ: 1) утворені від особових власних імен; 2) за походженням або за місцем проживання; 3) за соціальною належністю або за постійним заняттям; 4) від індивідуальної ознаки їх першого носія. Саме цим визначенням керувалися ми у ході дослідження.

Словотвірну структуру прізвищ він розглядає у порівнянні їх за будовою загальних назв. На цій основі виявлені як спільні, так і специфічні прізвищеві словотворчі елементи. Тож оскільки результати нашого дослідження щодо визначення семантики прізвищ за твірною основою та словотвірної структури прізвищ часто переплітаються, взаємодоповнюють один одного, то і поділ на окремі розділи є умовний.

До першої групи прізвищ за семантикою твірних основ Ю. Редько відносить прізвища, утворені від особових власних імен, очевидно тому, що ця група є найбільш поширеною. У ході дослідження ми переконалися в цьому, оскільки такі антропонімічні найменування становлять більше 20 % від усієї кількості досліджених прізвищ: Іванець , Петренко, Потапчук , Корнійчук, Павленко, Захаренко, Дениско, Іванів, Андрійчук, Богдан, Остапчук, Ільяшенко, Власенко, Іванів, Петрів, Прокопів, Степанюк, Степаненко.

Серед дослідженої групи є прізвище , утворене від жіночого імені: Катюшко, решта – від чоловічих. Більш детально це питання розкрито у розділі «Словотвірна структура прізвищ».

Надзвичайне розмаїття типів українських прізвищ виявляється у великій групі іменувань, що вказують на ремесло, професію, рід заняття першого носія прізвища. Народні найменування осіб за родом діяльності зберігають у нас такі популярні українські прізвища як Шевченко, Шевчук, Кравчук, Ковальов, Мельник, Ткач, Бондаренко, Олійник, Шинкар, Цегельник, Коваленко, Стрілець. А ще живе у нашому селі Крамаренко, Крупко, Шинкаренко, Решітько, Салоїд, Колісніченко. Певно, сюди ж відноситься і прізвище Чугай , оскільки цуг – це попарно чи по одному запряжені коні або воли, валка возів. І, очевидно, того, хто ними правив, називали цугаєм(чугаєм) .

Народні назви співців, музикантів спричинилися до появи прізвищ Цимбалюк, Скрипка . Церковнослужителі різного рангу представлені у таких прізвищах як Дяк , Апостолов ,Богуславський . Про колишнє сільське начальство нагадує прізвище Воєвода ,Старостін. В окрему групу виділяються прізвища, походження яких пов'язане із перебуванням їх перших носіїв у Запорізькій Січі : Гетьман, Перебенесюк, Шрам . Отже, є і в нас нащадки славних запорожців, а значить, є чим пишатися і не будемо, як у Шевченка, «славних прадідів великих правнуки погані».

Є прізвища, що вказують на розташування житла, садиби : Подлєсний, Загребельний ,Задніпряний ,Підмогильний , Нагорний, Береговий.

Євген Гуцало писав: «Серед нашого народу, скажу я вам, трапляються всякі прізвища – чудернацькі, химерні, дивовижні, неправдоподібні. Про ніякі – і мови ніякої: вони веселою усмішкою не скроплять уста, глузливим жартом не запалять очей. А тільки залетіло до вух кому незвичайне чи кумедне прізвище, як, дивись, розгладилися зморшки на обличчі, прокинулося серце, а розум погострішав умить, так і бродить, щоб спромогтися на дошкульний жарт, на перчистий кпин чи солоний дотеп. Тільки в нашому селі небувало багатий урожай на прізвища, які то хлібом, здається, пахнуть, то дьогтем і смолою від них відгонить за версту, а то квіткою – садовою чи луговою – дурманить. А є прізвища, так би мовити, які б начебто самі на городі виросли: Буряк, Гарбуз, Гичка, Хміль. Є прізвища, які, либонь з лісу прибігли та й прилучилися до людського гурту...» Під цією цитатою міг би підписатися кожен, хто хоч трохи цікавиться історією свого села, його жителями. Дійсно, значеннєвий діапазон прізвищ є надзвичайно широким.

У Новоолександрівці вони вказують на рису характеру, зовнішність, якусь ваду: Тригуб (через товсті губи), Щербенко , Щербина (відсутність зубів), Лисенко (відсутність волосся), Моргун , Моргуненко (часто моргає), Заїка (вада мовлення). Яскраву характеристику дають прикметникові прізвища Білий ,Вороний ,Пічний . Нерідко причиною виникнення прізвища були вади у вимові, голосі, зорові. Мабуть, саме так виникли прізвище Шепель і Слєпченко.

У мирі і злагоді живуть у селі люди з прізвищами фауни і флори. На свята і урочистості злітаються Ремез, Зозуля, Деркач, Орленко, Соколенко, Галкін, Сорочинський. Знаходять між собою спільну мову Блоха і Паучок , Медведюк , Карасєвич і Кошак, Лобода і Соломко ,Боровик і Грибанов , Цибулько і Свинаренко, Ліщина з Ліщинським . Незвичайними і часто несподіваними є прізвища, які не вказують на патронімічність, певну індивідуальну ознаку, місце розташування, рід занять тощо. Таких прізвищ достатньо, це, як правило, іменники, до яких, як до родової назви, належить кожне прізвище: Рубан (рубанець – поліно, цурпалок), Крупко (перше грубе мливо пшениці), Рубаха, Негода, Медун, Калита, Пастух, Колб, Лемех, Гук, Гусар, Черінка, Байдак, Приймак, Табор, Мороз.

Однак далеко не кожне прізвище легко піддається сьогодні поясненню навіть у тих випадках, коли основа його прозора. Є приклади, коли існує кілька версій щодо їх походження, і всі заслуговують на увагу. Такі прізвища мовознавці пропонують виділяти в окрему семантичну групу. Наприклад, основа прізвища Жеребний швидше за все походить від жеребець, однак достеменно це сьогодні невідомо. Можливо, з цієї ж теми і прізвище Вороний . Дослідник Ігор Сокол у своїй статті «Про що розповідають прізвища» звертає увагу на це питання: «Цікаву групу становлять прізвища, які походять від назв коней і волів. Характерне для тварини найменування за мастю чи якоюсь іншою ознакою односельці могли перенести на господаря».

Важко пояснити мотиви утворення таких прізвищ, як Лала , Саса , Пиндак, Дзядек тощо. Певно, ряд прізвищ є діалектними, і це ускладнює дослідження, особливо, якщо ці назви є ще й застарілими.



Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Тези науково-дослідницької роботи iconКому належить геній Гоголя ? (Короткий огляд науково-дослідницької роботи, опублікований у збірці «Мій Гоголь»,ман)
Короткий огляд науково-дослідницької роботи, опублікований у збірці «Мій Гоголь»,ман
Тези науково-дослідницької роботи iconЯк писати тези? Попередження
Попередження: тези на конференціях це не план курсової роботи І не список основних положень. Тези – це маленька, але амбітна І самодостатня...
Тези науково-дослідницької роботи iconМетодичні рекомендації Тематичний напрямок : особливості організації науково дослідницької роботи учнів в рамках Малої академії наук
Тематичний напрямок: особливості організації науково – дослідницької роботи учнів в рамках Малої академії наук
Тези науково-дослідницької роботи iconО. Г. Бандровський // Тези VIII международної конференції «Проблеми історії та археології України»
Бандровський О. Археологічні дослідження на території Закарпаття / О. Бандровський // Тези науково практичної конференції «Рятувальний...
Тези науково-дослідницької роботи iconТези науково-дослідницьких робіт членів нош «Думка» м. Дніпродзержинськ Упорядники: Галушко С. В
Галушко С. В., заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель математики вищої категорії, вчитель-методист
Тези науково-дослідницької роботи iconОбслуговування повітряного руху україни проблеми навігації І управління рухом тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених І студентів
Проблеми навігації І управління рухом: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених І студентів; м....
Тези науково-дослідницької роботи iconПрограма 83-ї наукової студентської конференції «інноваційний ресурс соціально-економічного прогресу україни»
Кнеу. Конференція проводиться з метою широкого залучення студентів до науково – дослідницької роботи та підвищення рівня її результативності....
Тези науково-дослідницької роботи iconУзагальнення та систематизація знань з теми «Складне речення»
Них сполучникових речень у сюжетній канві твору, навички лінгвістичного аналізу; вміння виправляти різнотипні помилки, навички дослідницької,...
Тези науково-дослідницької роботи iconЛекція (тези) Лекція (тези) економічні цикли. Безробіття фази ділового циклу
Ринкова економіка має характер розвитку, що який можна назвати циклічним: процвітання  спад (рецесія)  застій (депресія)  під’йом...
Тези науково-дослідницької роботи iconТема. Образ Айвенго в романі В. Скотта та світовому мистецтві
Ра: розвивати уже зв'язне мовлення, навички виразного читання, дослідницької роботи; вміння узагальнювати матеріал,аргументувати...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка