Тімоті Снайдер криваві землі



Сторінка23/28
Дата конвертації14.04.2017
Розмір6.49 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28
Freedom and Terror, 174. Про таку інтерпретацію голоду (Станіслав Косіор) див.: Davies, Years, 206.

57Подібне судження див., напр.:, Jahn, Holodomor, 25; Davies, Tauger, and Wheatcroft, «Grain Stocks», 657; Kulczycki, Holodomor, 237; and Graziosi, «New Interpretation», 11.

58Sen, Poverty and Famines, цит. на с. 7; див. також с. 154–155. Переконлива інтерпретація голоду з національного погляду: Martin, «Ukrainian Terror», на с. 109 і passim. Див. також: Simon, «Waffe», 45–47; і Conquest, Harvest, 219. Про Кагановича у листопаді 1932 див.: Kulczyski, Holodomor, 236.

59Graziosi, «New Interpretation», 8; Kuśnierz, Ukraina, 143; Maksudov, «Victory», 188, 190; Davies, Years, 175 і, про насіннєвий матеріал, 151.

60Про штраф, сплачуваний м'ясом, див.: Шаповал, «Пролог трагедії голоду», 162; і Maksudov, «Victory», 188. Цит. за: Dzwonkowski, Głód, 71. Описаний приклад: Dzwonkowski, Głód, 160; див. також 219. Про загальний занепад тваринництва на селі див.: Hunczak, Famine, 59.

61Шаповал, «Пролог трагедії голоду», 162; Maksudov, «Victory», 188; Марочко, Голодомор, 171; Werth, Terreur, 123.

62Шаповал, «Голодомор».

63Davies, Years, 190; Марочко, Голодомор, 171.

64Snyder, Sketches, 107–114.

65Цит. за: Davies, Years, 187. Стосовно 20 грудня див.: Васільєв, «Ціна», 55; Graziosi, «New Interpretation», 9; і Kuśnierz, Ukraina, 135.

66Davies, Years, 190–192.

67Про те, що голодних людей сприймали за шпигунів, див.: Шаповал, «Голодомор». Про 190 000 селян, яких спіймали і повернули назад, див.: Graziosi, «New Interpretation», 7. Про події 22 січня див.: Марочко, Голодомор, 189; і Graziosi, «New Interpretation», 9.

68Про арешт 37 392 людей див.: Марочко, Голодомор, 192. Див. також: Davies, Years, 161–163.

69Спогади активістів див.: Conquest, Harvest, 233. Цитату і докладніше про роль чисток див.: Šapoval, «Lügen», 133. Про апогей чисток див.: Davies, Years, 138.

70Про мертву тишу в радянській Україні див.: Коваленко, Голод, 31; і Dzwonkowski, Głód, 104. Див. також: Arendt, Totalitarianism, 320–322.

71Цит. за: Dalrymple, «Soviet Famine», 261. Про Петра Вельдія див.: Коваленко, Голод, 132.

72Цит. за: New York Evening Post, 30 March 1933.

73Про Ловінську див.: Dzwonkowski, Głód, 104. Про Опанасенка див.: Kuśnierz, Ukraina, 105. Спогад Кравченка: I Chose Freedom, 104–106.

74Про п'ятнадцять тисяч депортованих див.: Davies, Years, 210. Про шістдесят тисяч висланих з Кубані див.: Martin, «Ethnic Cleansing», 846.

75Про 67 297 осіб, які померли в таборах див.: Khlevniuk, Gulag, 62, 77. Про 241 355 осіб, які померли у спецпоселеннях див.: Viola, Unknown Gulag, 241.

76Цит. за: Khlevniuk, Gulag, 79.

77Цит. за: Dzwonkowski, Głód, 215–219; Кульчицький, Колективізація, 365. Про тривалість життя в Українській РСР див.: Vallin, «New Estimate», 256.

78Про дівчинку і відрізану голову див.: Коваленко, Голод, 471, 46.

79Про проституцію за борошно див.: Kuromiya, Famine and Terror, 173. Про Вінницю див.: Коваленко, Голод, 95. Про страх бути з'їденими канібалами див.: Коваленко, Голод, 284 Про селян на залізничних станціях див.: Kuśnierz, Ukraina, 155. Про міліцію в містах див.: Falk, Sowjetische Stddte. Про Савгіру див.: Коваленко, Голод, 290.

80Цит. за: Czech, «Wielki Głód», 23. Про з'їденого сина див.: Коваленко, Голод, 132. Про випадок з гостренням ножа див.: Kuśnierz, Ukraina, 168. Про свиней див.: Kuromiya, Freedom and Terror, 172.

81Про півмільйона дітей, які стерегли поля див.: Maksudov, «Victory», 213. Цит. за: Kuśnierz, Ukraina, 119.

82Про лікарку: Dalrymple, «Soviet Famine», 262. Про сиріт: Kuśnierz, Ukraina, 157; Dzwonkowski, Głód, 142. Див. також: Graziosi, «Italian Archival Documents», 41. [може бути рос. або укр. видання Граціозі, щось таке пригадується].

83Kuśnierz, Ukraina, 157.

84Про 2 505 осіб, засуджених за канібалізм див.: Davies, Years, 173. Докладніше про приклад з димарем див.: Коваленко, Голод, 31. Про план здачі м'яса: Conquest, Harvest, 227.

85Про несприйняття селянами канібалізму див.: Kuromiya, Freedom and Terror, 173. Про Колю Граневича [Kolya Graniewicz] див.: Dzwonkowski, Głód, 76. Про материне прохання див.: Conquest, Harvest, 258.

86Цит. за: Bruski, Hołodomor, 179. Про агронома див.: Dalrymple, «Soviet Famine», 261. Про похоронні команди і могили див.: Коваленко, Голод, 31, 306, 345.

87Цит. за: Graziosi, «Italian Archival Documents». Див. також: Davies, Years, 316.

88Про 493 644 людей, що померли від голоду у Київській області, див.: Марочко, Голодомор, 233.

89Про перепис населення в СРСР див.: Schlogel, Terror. Стосовно поширеної оцінки демографічних втрат у 5,5 млн осіб див.: Dalrymple, «Soviet Famine», 259.

90Демографічну ретроспекцію подано у статті Жака Валена та ін. (див.: Vallin, «New Estimate»). Автори нараховують 2,6 млн «наглих смертей» в радянській Україні за 1928–1937 роки, від цього треба відняти кількість людей, які загинули в результаті інших масових убивств, щоб отримати загальну цифру втрат від голоду. Офіційна оцінка (січень 2010) жертв голоду: Дзеркало тижня, 15–22 січня 2010. Оцінка у 2,5 млн жертв, зроблена на основі лише зафіксованих смертей, є у статті: Кульчицький, «Трагічна», 73–74. Елман оцінює загальні втрати від голоду в СРСР у 1933–1934 роках у 9–12,3 млн осіб (Ellman, «Note on the Number», 376). Максудов оцінює втрати в 1926–1937 роках у 3,9 млн життів українців (Maksudov, «Victory», 229). Оцінка Граціозі по УРСР 3,5–3,8 млн (Graziosi, «New Interpretation», 6).

91Цит. за: Serbyn, «Lemkin». Див. також в загальному плані: Martin, Affirmative Action Empire і Snyder, Sketches.

92Цит. за: Koestler, God That Failed, 68; Weissberg-Cybulski, Wielka Czystka, 266; Koestler, God That Failed, 77.

93Про арку див.: Kuśnierz, Ukraina, 178. Про обмін коштовних речей на їжу: Falk, Sowjetische Stadte, 288; Davies, Years, 158; і Conquest, Harvest, 237. Про «ковбасників» [«sausage makers»] див.: Kuromiya, Freedom and Terror, 172.

94Цит. за: Conquest, Harvest, 256. Див. також в загальному плані: Slezkine, Jewish Century і Fitzpatrick, Education.

95Цит. за: Subtelny, «German Diplomatic Reports», 17; Polish Consul-General, 4 February 1933, CAW I/303/4/1867; Border Defense Corps, 15 November 1933, CAW I/303/4/6906. Про надію на війну див.: Snyder, Sketches, 110. Про листи радянських німців у Німеччину див.: Hungersnot. Див. також: Berkhoff, «Great Famine».

96Приклад подібної промови Гітлера можна знайти тут: Deutschosterreichische Tageszeitung, 3 March 1933. Про кардиналів див.: Dalrymple, «Soviet Famine», 254. Про втручання Іннітцера [Innitzer] див.: Reichspost, 20 August 1933 and 12 October 1933; Die Neue Zeitung, 14 October 1933.

97Про Дюранті див.: New York Times, 31 March 1933. Про Магериджа див.: Taylor, «Blanket of Silence», 82. Про Орвела див.: Orwell and Politics, 33–34. Див. також: Engerman, Modernization, 211. До честі «Нью Йорк Таймc» — подібну думку було надруковано у двох непідписаних статтях за 1 і 11 січня 1933 року.

98Папуга, Західна Україна, 33, 46, 57.

99Про радянську контрпропаганду див.: Папуга, Західна Україна, 56. Про комплекцію Еріо див.: Time, 31 October 1932. Див. також: Zlepko, Hunger-Holocaust, 177; і Conquest, Harvest, 314.

100Цит. за: Коваленко, Голод, 353; Zlepko, Hunger-Holocaust, 180; див. також: 175–179. Див. також: Mark, Hungersnot, 26–27; Subtelny, «German Diplomatic Reports», 21; Марочко, Голодомор, 256–257, 283; Time, 22 January 1934.

101Марочко, Голодомор, 257; Zlepko, Hunger-Holocaust, 176–177; Time, 11 September 1933. Останній параграф: Werth, «Un Etat»; Марочко, Голодомор, 283. До честі Еріо він утримався, коли в червні 1940 року французький парламент голосував за надзвичайні повноваження маршала Петена. Еріо заарештували і тримали в Німеччині до кінця окупації.

102Цит. за: Siriol Colley, More Than a Grain, 212, 216.

103Jones is cited in Siriol Colley, More Than a Grain, 218.

104Quotation: Evans, Coming, 330.

105Про німецьких виборців див.: King, «Ordinary», 987–988 and passim. Про Дахау див.: Goeschel, Concentration Camps, 14. Цитовані слова, а також про діяльність Гімлера: Eiber «Gewalt in KZ Dachau», 172.

106Evans, Power, 23.

107Quotation: Deutschosterreichische Tageszeitung, 3 March 1933.

108On «class against class», see Brown, Rise and Fall, 85. On voting behavior, see King. «Ordinary», 987–988. See also, generally, Bayerlein, «Abschied».

109Longerich, Politik der Vernichtung, 26–32, quotation at 38; Toore, Wages of Destruction, 73.

110Про 37 000 німецьких євреїв див.: Evans, Power, 15. Див. також: Longerich, Politik der Vernichtung, 126.

111Longerich, Politik der Vernichtung, 35.

112Goeschel, Concentration Camps, 7.

113See, generally, Krüger, Die Außenpolitik; Turner, Stresemann; Snyder, Sketches.

114Roos, Polen, 130–154; Ken, Collective Security, 94, 157; Komat, Polityka, 32–33; Rossino, Hitler, 2.

115Quotation: Davies, Kaganovich Correspondence, 33.

116Найкращий аналіз: Kołakowski, Main Currents. Найвідомішу дефініцію сталінської діалектики принагідно запропонував Хорхе Семпруну один ветеран комуністичного руху в Бухенвальді: «Старий, це мистецтво і спосіб завжди виходити сухим з води!».

117Graziosi, «New Interpretation».

118See, generally, Haslam, Collective Security; Furet, Passé; and Brown, Rise and Fall.

119Цифри буде пояснено у цьому і наступному розділі.

120Про діалектику тієї ситуації див.: Burrin, Fascisme, nazisme, autoritarisme, 202, 209. Див. також в загальному плані: Weber, Hollow Years. Про Блюма див.: Judt, Burden of Responsibility.

121Haslam, Collective Security, 120–121. Про радянську пресу див.: Schlógel, Terror, 136–137. Див. також в загальному плані: Beevor, Battle for Spain. У найважливіших моментах я йду слідом за Франсуа Фюре, див.: Furet, Passé.

122Orwell, Homage, 53–64. Цитата: Schlögel, Terror, 148. Див. також: Brown, Rise and Fall, 89.

123Про договір 11 травня див.: Kuromiya, «Anti-Russian», 1427.

124Цитата: Kuromiya, «Notatka», 133, also 119.

125Тіуне Сугіхара (1900–1986) — японський дипломат, консул Японії в Литві у 1939–1940 рр. Врятував кілька тисяч польських євреїв, які тікали від нацистів, видавши їм транзитні японські візи для виїзду з СРСР через Далекий Схід.

126Levine, In Search of Sugihara, 13–89; Kuromiya, Między Warszawą а Токіо, 160–175; Siriol Colley, Incident.

127Джонатан Гаслам [Haslam] розглядає Китай крізь призму народних фронтів; див. East, 64–70. Про Сіньцзян (Східний Туркестан) див.: Millward, Eurasian Crossroads, 206–207. Про «Великий похід» див.: Brown, Rise and Fall, 100.

128Див.: Kuromiya, Stalin, 136.

129Цитата: McLoughlin, «Mass Operations», 121.

130Khlevniuk, «Objectives»; Kuromiya, Stalin, 118–119.

131Цитата: Kuromiya, Stalin, 134, also 101.

132Про історію трійок див.: Wheatcroft, «Mass Killings», 126–139. Першокласний вступ до проблематики органів радянської держбезпеки див.: Andrew, KGB; and Dziak, Chekisty.

133Getty, Yezhoy, 140; Kuromiya, Stalin, 116.

134Про підлеглих Єжова і їхні методи див.: Wheatcroft, «Agency», 38–40. Щодо турботи Сталіна про здоров'я Єжова див.: Getty, Yezhov, 216.

135Цитата: Haslam, Collective Security, 129. Про погрозу Бухаріна див.: Kuromiya, Stalin, 83.

136Цитата: Brown, Rise and Fall, 122. Звісно, існували й винятки, як-от Антоній Слонімський [Antoni Słonimski; див.: Shore, Caviar and Ashes, 150. Про фашизм і антифашизм див.: Furet, Passé.

137Werth, Terreur, 282. Див. також: Kuromiya, Stalin, 121. Тему сили і слабкості розвивав Фюре, див.: Furet, Passé.

138Orwell, Homage, 145–149, at 149. Див. також: Furet, Passé, 296, 301, 306; i Haslam, Collective Security, 133.

139Кількість розстріляних під час цих чисток становить 56 209 осіб. Сюди не входить число постраждалих під час кампаній проти націоналізму (див. наступний розділ) і кампанії розкуркулення. Всього під час Великого терору 1937–1938 років було розстріляно 681 692 осіб. Я даю загальну цифру, бо кількість жертв кампанії розкуркулення трохи відрізняється [I provide a general figure because slightly different totals for the kulak action circulate]; див.: Jansen, Executioner, 75. Про генералів Червоної армії див.: Wieczorkiewicz, Łańcuch, 296. Це фундаментальна розвідка про репресії в армії.

140Evans, Power, 21–22.

141Ibid., 34, 39; Shore, Information, 31, 37.

142Про шлях Гімлера до влади див.: Longerich, Himmler. Про структури поліції див.: Westermann, «Ideological Soldiers», 45. Я суттєво спрощую картину, бо не зачіпаю федеративного устрою німецької держави. Німецький федеративний устрій Гімлер сприймав як проблему, яку слід розв'язати. Про згадані тут поліцейські служби йтиметься далі у розділах 5, 6 і 7.

143Evans, Power, 627; Lee, Dictatorships, 172.

144Про репресивні дії німецької поліції йдеться у розділах 6 і 7.

145Пор.: Wheatcroft, «Mass Killing», 139.

146Цитата: Baberowski, Feind, 758–759.

147Werth, Terreur, 280; Viola, Forgotten Gulag, 195.

148Про релігійну віру див.: McLoughlin, «Mass Operations», 124; і Биннер, «С этой», 181–183.

149Shearer, «Social Disorder», 527–531, цитата на с. 531.

150Про сибірський терор див.: Ablažej, «Die ROVS-Operation», 287–298: Baberowski, Terror, 189–190; і Kuromiya, «Accounting», 93.

151Binner, «Massenmord», 561–562; Werth, Terreur, 283. Про «зайву тисячу»: Jansen, Executioner, 82, 87.

152Про «раз і назавжди» [«once and for all»] див.: Binner, «Massenmord», 565, також 567. Наведені цифри див.: Нікольський, «Репресивна», 93.

153Вашлин, Террор, 38. Про «краще забагато...» див.: Baberowski, Terror, 192.

154Binner, «Massenmord», 565–568.

155Ibid., 567.

156Ibid., 568. Про інцидент з нужником див.: Michniuk, «Przeciwko Polakom», 118. див. також: Weissberg, Wielka czystka, 293. Про підписування порожніх бланків див.: McLoughlin, «Mass Operations», 127.

157Binner, «Massenmord», 571–577. Іноді накази Сталіна були дуже точними й детальними; див., напр., Кузьняцоў, Канвеер, 72–73. Було розстріляно близько 1825 соловецьких в'язнів.

158Про Омськ див.: Binner, «Massenmord», 657–580. Про розстіл 1301 людини за одну ніч див.: McLoughlin, «Mass Operations», 129. Див. також: Khlevniuk, Gulag, 150.

159Цитату і детальніше про методи убивства див.: McLoughlin, «Mass Operations», 130, 131; і Schlӧgel, Terror, 602, 618. Про використання вибухівки див.: Gregory, Terror, 71.

160Про розстріл 35 454 людей див.: Юнге, Вертикаль, 201. Стосовно решти цифр див.: Биннер, «С этой», 207. On the camps, see Werth, Terreur, 285; and Khlevniuk, Gulag, 332. Про літніх людей див.: Нікольський, «Репресивна», 99. Про розстріл 35 інвалідів-глухонімих див.: Schlögel, Terror, 624; McLoughlin, «Mass Operations», 136; і Binner, «Massenmord», 590.

161Про події грудня і лютого див.: Nikol'skij, «Kulakenoperation», 623; і Нікольський, «Репресивна», 100. Про те, як Леплевський розумів рамки наказу № 00447, див.: Sapoval, «Behandlung», 339, 341. Про арешт 40 530 осіб див.: Нікольський, «Represyvna», 153. Про збільшення ліміту репресій на 23 650 осіб див.: Sapoval, «Behandlung», 343. Про цифри 70 868, а також 35 563 і 830 див.: Юнге, Вертикаль, 533. Про цифри 1102 і 1226 див.: Nikol'skij, «Kulakenoperation», 634–635.

162Stroński, Represje, 243. Обговорення цього питання див.: Weiner, Making Sense.

163Борис Пастернак висловив цю думку у романі «Доктор Живаго».

164Гурянов, «Обзор», 202.

165Goeschel, Concentration Camps, 26–27. За гомосексуалізм у табори кинули від 5 000 до 15 000 осіб, на кінець Другої світової війни половина з них загинула; див.: Evans, Third Reich at War, 535.

166Goeschel, Concentration Camps; 4, 20, 21, 27; Evans, Power, 87. Аргумент про те, що національна політика хиталася мов маятник, потужно сформульовано у книжці Тері Мартина: Martin, Affirmative Action Empire [ця книжка Тері Мартина побачить світ українською мовою 2012 року у київському видавництві «Критика». — Прим. пер.].

167Про 267 смертних вироків у нацистській Німеччині див.: Evans, Power, 69–70.

168Суворий аналіз репресивних кампаній проти окремих національностей: Martin, «Origins», Цит. за: Jansen, Executioner, 96; див. також Baberowski, Terror, 198.

169Детальніше про польську лінію див.: Snyder, Sketches, 115–132.

170Snyder, Sketches, 115–116. Виглядає, що ідея «Польської військової організації» виникла в 1929, коли радянський агент очолив комітет з безпеки компартії Польщі; див.: Stroński, Represje, 210.

171Stroński, Represje, 211–213. Про Сохацького див.: Kieszczyński, «Represje», 202. Докладніше про Вандурського див.: Shore, Caviar and Ashes. Принаймні одному помітному польському комуністу вдалося повернутися з Радянського Союзу і працювати для поляків, його книжка: Reguła, Historia.

172Про січень 1934 див.: Stroński, Represje, 226–227. Про мотиви і масштаб пізніших депортацій див.: Kupczak, Polacy, 324.

173Про перший сигнал див.: Kuromiya, Voices, 221. Про «знають все» [«know everything»] див.: Stroński, Represje; Див. також: Morris, «Polish Terror», 756–757.

174Stroński, Represje, 227; Snyder, Sketches, 119–120.

175Нікольський, Репресивна, 337; Stroński, Represje, 227. Докладніше про Балицького див.: Shapoval, «Балицький», 69–74. Схожа доля чекала поляка Станіслава Косіора, колишнього першого секретаря КП(б)У. Він також відіграв помітну роль в організації голоду 1933 року і був розстріляний як польський шпигун.

176Докладніше про корені антипольської операції див.: Рубльов, «Репресії проти поляків», 126; Paczkowski, «Pologne», 400; and Stroński, Represje, 220.

177Текст наказу № 00485: Ленинградский мартиролог, 454–456.

178Інші приклади див.: Gilmore, Defying Dixie.

179Petrov, «Polish Operation», 154; Нікольський, Represyvna, 105. Цифри стосовно національних менших подано далі у цьому розділі.

180Про «постачальників» див.: Kuromiya, Stalin, 118. Про польських дипломатів див.: Snyder, Sketches, 121–127. Стосовно ЦК польської компартії див.: Kieszczyński, «Represje», 198. Найкраща книжка про долю польських комуністів в СРСР: Budzyńska,

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

Схожі:

Тімоті Снайдер криваві землі iconВідомі психологи: Ломрозо Чезаре та Лірі Тімоті
Чезаре Ломброзо народився в Італії у місті Верона 6 листопада 1835 р. У молодості Чезаре брав участь у русі за об'єднання країни,...
Тімоті Снайдер криваві землі iconТема. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ століття
Позначте назву української землі, де у 1810 – 1815 рр., І в 1831 р були «холерні бунти»
Тімоті Снайдер криваві землі iconУроків історії України клас. Тема Українські землі в XVI ст. Урок Вступ Формування картографічних знань та вмінь
Користуючись картою атласа «Українські землі в XVI — І половині XVII ст.», назвіть
Тімоті Снайдер криваві землі iconАнтропогенез як космологічно обумовлена еволюція життя на землі
Землі на хід еволюції розумного життя на нашій планеті. Обґрунтовується теза про взаємообумовленість космічного й божественного витоків...
Тімоті Снайдер криваві землі iconНаукова думка
Галичині й на Білій Русі. Це була його батьківщина й дідизна. Польський король затвердив за ним І за його родом ще й усю Лубенщину:...
Тімоті Снайдер криваві землі iconВірші Дмитра Павличка для дітей ( шукаємо рими)
Де зелені хмари яворів Заступили неба синій став, На стежині сонце я зустрів, Привітав його І запитав: — Всі народи бачиш ти з висот,...
Тімоті Снайдер криваві землі iconКонспект уроку природознавства в 5 класі Тема. Людина І Всесвіт. Астрономія наука, що вивчає Всесвіт. Мета
Всесвіту, портрети Миколи Коперника, Джордано Бруно, Галілео Галілея; малюнки із зображеннями уявлень давніх людей про форму та розміри...
Тімоті Снайдер криваві землі iconБіосфера — сфера життя, оболонка Землі, населена живими організмами. Біосфера — сфера життя, оболонка Землі, населена живими організмами
Біосфера з одного боку є середовищем життя,а з іншого-результатом життєдіяльності організмів
Тімоті Снайдер криваві землі iconО. П. Знойко Міфи Київської землі та події стародавні

Тімоті Снайдер криваві землі iconУрок позакласного читання. «Тарас Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди …»
Тема уроку: Урок позакласного читання. «Тарас Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди …»


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка