Тімоті Снайдер криваві землі



Сторінка24/28
Дата конвертації14.04.2017
Розмір6.49 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28
Strzępy.

181Цит. за: Петров, «Польськая операция», 23. Історія з телефонним довідником: Brown, No Place, 158.

182Stroński, Represje, 240.

183Петров, «Польская операция», 28; Werth, Terreur, 294.

184Цитата і цифра: Наумов, НКВД, 299–300. Приклади: Stroński, Represje, 223, 246.

185Про родину Юревичів див.: Głębocki, «Pierwszy», 158–166, зокрема на с. 164.

186Про родину Маковських див.: Głębowski, «Pierwszy», 166–172. Цифра 6 597: Petrov, «Polish Operation», 168.

187Ilіс, «Leningrad», 1522.

188Пробудження: Dzwonkowski, Głód, 236. Свідчення про «душогубку» (цим словом згодом називатимуть пересувні газові печі нацистів): Schlogel, Terror, 615. Про Кунцево див.: Вашлин, Террор, 40, 44.

189Про витоки польської ідентичності на пограниччі [Polish borderland identity] див.: see Snyder, Reconstruction of Nations. Зміни в поглядах на радянських поляків головна тема книжки Кейт Браун: Brown, No Place.

190Про чистку національних кадрів в БРСР див.: Наумов, НКВД, 262–266; цитата про цвіт інтелігенції на с. 266. Цит. Бермана: Michniuk, «Przeciwko Polakow», 115. Про 218 письменників див.: Mironowicz, Białoruś, 88–89. Див. також: Юнге, Вертикаль, 624.

191Докладніше про цей спосіб масового вбивства див.: Goujon, «Kurapaty»; Marples «Kurapaty», 513–517. Див. також Ziółkowska, «Kurapaty», 47–49.

192Цифру в 17 772 смертних вироків див.: Петров, «Польская операция», 168. Загальну кількість жертв (61 501) див.: Morris, «Polish Terror», 759.

193Jansen, Yezhov, 258. Про Усперського пор.: Parrish, Lesser Tenor, 6, 11; і Kuromiya, Freedom and Terror, 40.

194Werth, Terreur, 292.

195Про Мошинську і Ангельчик див.: Kuromiya, Voices, 49–51, 221–223.

196Цитата: Dzwonkowski, Głód, 94. Про Жмеринку див.: Stroński, Represje, 235; Iwanow, Stalinizm, 153.

197Цит.: Dzwonkowski, Głód, 244. Див. також Stroński, Represje, 235; та Iwanow, Stalinizm, 153.

198Про Кошевич, спіднє і записку див.: Dzwonkowski, Głód, 90, 101, 147.

199Про осінь 1937 року і сиротинці див.: Петров, «Польская операция», 26; Kupczak, Polacy, 327, 329; i Jansen, Executioner, 97. Про Півінського і Пашкевич див.: Dzwonkowski, Głód, 151, 168.

200Про Соболевську див.: Dzwonkowski, Głód, 215–219, на с. 219.

201Петров, «Польськая операция», 30; Binner, «Massenmord», 591; Werth, Terreur, 294, 470.

202Про вироки 100 і 138 особам див.: Stroński, Represje, 228.

203Цифру 111 091 див.: Петров, «Польская операция», 32. Оцінки у вісімдесят п'ять тисяч смертних вироків радянським полякам див.: Петров, «Польськая операция», 171. Подібного висновку доходить кн.: Jansen, Executioner, 99. Наумов оцінює кількість польських жертв у 95 000; див.: Наумов, NKVD, 299. See also Schlogel, Terror, 636.

204Пор.: Morris, «Polish Terror», 762. Його підрахунки майже такі самі.

205Порівняльні дані про арешти див.: Хаустов, «Деятельность», 316. Мої ремарки про мляву діяльність польської розвідки у 1937–1938 роках грунтуються на вивченні документів Другого відділу польського генштабу у польських військових архівах (Centralne Archiwum Wojskowe, CAW). Деталі і цитати з архівних документів див.: Snyder, Sketches, 83–112. У тій книжці я також веду мову про шкоду, яку завдав Великий терор безпеці Радянського Союзу.

206Крім цього, депортації спіткали малі народи на Кавказі; див.: Baberowski, Feind, 771–772. Про вбивство 20 474 осіб див.: Kuromiya, «Asian Nexus», 13. Див. також: Gelb, «Koreans».

207Цит. за: Evans, Power, 357. Стосовно антинімецької кампанії див. наказ № 00439 (55 005 вироків, 41 989 смертних). Див. також: Schlӧgel, Terror, 628.

208Khlevniuk, Gulag, 147. Я покликаюся на цифри звідси: Виннер, «С этой», 207. Мартин нараховує 386 798 смертей, що їх приніс наказ 00447; див.: Martin, «Origins», 855.

209На УРСР припадало 22 % населення СРСР і 27 % вироків; див.: Gregory, Terror, 265. Стосовно 123 421 смертних вироків див.: Нікольський, Репресивна, 402; на с. 340 подано національний склад заарештованих у 1937–1938 роках в УРСР: українці складали 53,2 % заарештованих (і 78,2 % всього населення республіки), росіяни — 7,7 % (11,3 % населення), євреї — 2,6 % (5,2 % населення), поляки — 18,9 % (1,5 % населення), німці — 10,2 % (1,4 % населення).

210Khlevniuk, «Party and NKVD», 23, 28; Binner, «Massenmord», 591–593.

211Про національний склад чекістів див.: Петров, Кто руководил, 475; Gregory, Terror, 63. Станом на літо 1936 року євреї лишалися непропорційно широко представлені на генеральському рівні (54 %), в центральному апараті НКВД у Москві (64 %) і в складі українського НКВД (67 %). Див.: Наумов, Борьба, 119 (перші дві цифри); Золотарьов, «Начальницький», 326–331 (третя цифра). Під час Великого терору із вищих ланок НКВД повністю зникли латиші, німці і поляки. Поляк Станіслав Реденс, наприклад, очолював НКВД у місті Москва, його підпис стоїть на наказах, за якими було розстріляно 20 761 осіб. Згодом його самого заарештували і розстріляли як польського націоналіста.

212Про державні пенсії див.: Kotkin, Magnetic Mountain, 122.

213Haslam, Collective Security, 194.

214Hirsch, Empire, 293–294.

215Про Австрію див.: Dean, Robbing, 86, 94, 105.

216Про висилку польських євреїв див.: Tomaszewski, Preludium, 5, 139, passim. Див. також: Longerich, Politik der Vernichtung, 193–204; and Kershaw, Hitler, 459, 472.

217Goeschel, Concentration Camps, 24.

218Про 12 листопада 1938 див.: Polian, «Schriftwechsel», 4.

219Про Мадагаскар див.: Polian, «Schriftwechsel», 4, 8. Про ревізіоністів див.: Arens, «Jewish Military», 205; i Spektor, «Żydzi wołyńscy», 539.

220Про польсько-німецькі стосунки див.: Roos, Polen, 253, 396; Kershaw, Hitler, 475; and Weinberg, Foreign Policy, 20, 404, 484.

221Цит. за: Evans, Power, 604.

222Kershaw, Hitler, 482; Zarusky, «Hitler bedeutet Krieg», 106–107.

223Див.: Haslam, Collective Security, 90, 153. Про Литвинова див.: Herf, Jewish Enemy, 104; і Orwell, Orwell and Politics, 78.

224Цит. за: Wieczorkiewicz, Łańcuch, 323.

225Haslam, Collective Security, 227. Цит. за: Weinberg, World at Arms, 25. Я оминаю перебування Кестлера в Іспанії, яке збіглося з арештом його друга Вайсберга в СРСР; див.: God That Failed, 75–80.

226Цит. за: Lukacs, Last European War, 58–59.

227Krebs, «Japan», 543; Haslam, East, 132.

228Levine, In Search of Sugihara, 121; Sakamoto, Japanese Diplomats, 102; Kuromiya, Między Warsawa а Токіо, 470–485; Hasegawa, Racing, 13.

229Böhler, Verbrechen, 16, 69, 72, 74, Böhler, Überfall, 100. Датнер нараховує 158 населених пунктів, див.: Datner, 55 Dni, 94.

230Про Варшаву див.: Böhler, Überfall, 171–172. Про поземні польоти див.: Datner, 55 Dni, 96; і Mazower, Hitler Empire, 67.

231Naumann, «Die Mörder», 54–55; Grass, Beim Häuten, 15–16.

232Про смерть німецьких солдат як злочинне «вбивство» [«murder»] див.: Datner, Zbrodnie, 73 Про «нахабство» [«insolence»] див.: Lukacs, Last European War, 58. Епізод про комору і кавалерію див.: Datner, Zbrodnie, 72, 69; Rossino, Hitler, 166, 169; and Böhler, Verbrechen, 23.

233Ось ця настанова в розлогішому вигляді: «Зачинити серця для жалості і співчуття! Якнайжорстокіші дії! Вісімдесят мільйонів людей мають, нарешті, здобути свої права. Їхнє існування слід убезпечити. Право за найсильнішим. Найкраще — жорстокість». Див.: Mailman, Einsatzgruppen, 54. Про Чепелув див.: Böhler, Verbrechen, 131. Про червоний хрест див.: Rossino, Hitler, 181; див. також 184. Про інші інциденти з танками див.: Datner, Zbrodnia, 62.

234Про «поляки — раби» і гримасу смерті див.: Rossino, Hitler, 141, 204. Про «намір фюрера розбити і знищити польський народ» див.: Mallmann, Einsatzgruppen, 57.

235Rossino, Hitler, 138, 141; Böhler, Verbrechen, 100.

236Bartoszewski, Warszawski pierścień, 52–53.

237Böhler, Verbrechen, 19.

238Про Солєц див: Böhler, Verbrechen, 116. Випадок з єврейським хлопчиком і водою: Rossino, Hitler, 172. Про Динув див.: Böhler, Überfall, 200. За оцінками Россіно із 50 тисяч цивільних громадян, убитих німцями на кінець 1939 року, 7 тисяч становили євреї, див.: Rossino, Hitler, 234. Ця сама цифра фігурує в іншій книжці: Mailman, Böhler, and Mathaüs, Einsatzgruppen, на c. 88. За оцінками Белера, на кінець жовтня кількість цивільних жертв нацистів становила 30 тисяч (Böhler, Verbrechen, 140), а на кінець 1939 року — 45 тисяч, з них 7 тисяч євреїв (Böhler, Überfall, 138).

239Про ці сподівання див.: Młynarski, W niewoli, 54–59.

240Цит.: Weinberg, World at Arms, 57.

241Про львівську зраду див.: Cienciala, Crime, 20; Czapski, Wspomnienia, 9–10; and Wnuk, Za pierwszego Sowieta, 35.

242Про український степ див.: Czapski, Wspomnienia, 15. Про польських фермерів див.: Młynarski, W niewoli, 98–99.

243Грицак оцінює число полонених у 125 000 (Hrycak, «Victims», 179); інші цифри 230–240 тисяч (Cienciala, Crime, 26). Радянська влада відправила близько 15 тисяч поляків працювати на шахтах і будівництві залізниць, з них близько 2 тисяч загинули в 1941-му під час евакуації; див.: Hryciuk, «Victims», 180.

244Приклади з різних регіонів, коли люди із в'язниці потрапляли у владу, див.: HI 209/1/10420, HI 209/6/5157, HI 209/11/4217, HI 210/14/10544, HI 210/14/4527, HI 210/14/2526, HI 209/13/2935 і HI 210/12/1467. Про згадані тут приклади насильства див.: Gross, Revolution, 37, 44. Детальніше про подібні випадки див.: HI 209/13/2935, HI 209/13/3124, HI 210/1/4372, HI 210/5/4040, HI 210/14/4908 і HI 209/7/799.

245Про типовий вирок див.: Jasiewicz, Zagłada, 172. Про 109 400 заарештованих і 8513 смертних вироків див.: Hryciuk, 182. Про диспропорцію між арештами й ув'язненнями див.: Khlevniuk, Gulag, 236; і Głowacki, Sowieci, 292.

246Про 61 тисячу польських громадян див.: Rossino, Hitler, 15, також 30; «знищити Польщу» — на с. 77. Див. також в загальному плані: Ingrao, «Violence», 219–220. Про Гайдриха і Гітлера див.: Mailman, Einsatzgruppen, 57; і Mańkowski, «Ausserordentliche», 7. Про докторат див.: Browning, Origins, 16.

247Про Катовіце див.: Rossino, Hitler, 78. Про відсутність найдійної статистики: Mailman, Einsatzgruppen, 80.

248Айнзацгрупа «B» мала завдання виганяти євреїв. Див.: Rossino, Hitler, 90, 94, 98; цифра у двадцять дві тисячі — на с. 101. Про Перемишль див.: Böhler, Überfall, 202–203. Див. також Pohl, Herrschaft, 52.

249Про Гітлера див.: Rutherford, Prelude, 53. Про Франка див.: Seidel, Besatzungspolitik, 184 (зокрема цитату). Про Франка як колишнього юриста Гітлера див.: Mazower, Hitler's Empire, 74.

250Wnuk, Za pierwszego Sowieta, 13–23. Класична робота: Gross, Revolution.

251Wnuk, Za pierwszego Sowieta, 23; Hryciuk, «Victims», 199.

252Про 139 794 осіб, яких забрали прямо з дому, див.: Hryciuk, «Victims», 184. Гловацький пише про температуру мінус 42 °С; див.: Głowacki, Sowieci, 328. Див. також: Jolluck, Exile, 16.

253Про «пекло» і смерть дорослих див.: Wróbel, Polskie dzieci, 156, 178. Див. також: Gross, Revolution, 214–218. Про «їхні мрії і бажання» див.: Gross, Children's Eyes, 78.

254Jolluck, Exile, 41.

255Станом на 1 липня 1941 року у спецпоселеннях померло 10 864 депортованих; див.: Khlevniuk, Gulag, 279. Про «місцевих» див.: Dark Side, 143. Про взуття і спухлість від голоду: Gross, Children's Eyes, 63, 88.

256Про скелети, про те, що «у серці» І білого орла на кашкеті див.: Gross, Children's Eyes, 191, 202, 78 (також 71, 194).

257Pankowicz, «Akcja», 43; Burleigh, Germany Turns Eastwards, 275.

258Цит. за: Shore, Information, 15. Див. також: Rutherford, Prelude, 56.

259Rutherford, Prelude, 59, 75.

260Стосовно згаданих тут цифр див.: Rutherfold, Prelude, 59; Grynberg, Relacje, XII; i Hilberg, Destruction (vol. I), 156, 189.

261Про кількість депортованих див.: Rutherford, Prelude, 1, також 75, 88. Про Овіньську див.: Kershaw, Hitler, 535; і Evans, Third Reich at War, 75–76. Про знищення 7700 польських громадян — пацієнтів психіатричних лікарень див.: Browning, Origins, 189. Див. також: Mazower, Hitler's Empire, 85.

262Цит. за: Urbański, Zagłada, 32. Про Лович див.: Grynberg, Relacje, 239–240.

263Rutherford, Prelude, 9, цитати на с. 88 і 102.

264Загальний опис цих трьох таборів: Cienciala, Crime, 29–33; також Abramov, Murder, 46, 83, 101; і Młynarski, W niewoli, 113–114. Про святкування Різдва див.: Młynarski, W niewoli, 156–157.

265Cienciala, Crime, 33. Про контури фігур і скелети див.: Czapski, Wspomnienia, 16, 31; Młynarski, W niewoli, 115–117. Про ворон див.: Berling, Wspomnienia, 34.

266Czapski, Wspomnienia, 18; Swianiewicz, Shadow, 58; Młynarski, W niewoli, 205–209; Cienciala, Crime, 33–35, 84–99, оцінку загальної кількості інформаторів (бл. сотні) див. на с. 159.

267Jakubowicz, Pamiętniki znalezione, 30, 38, 43, 53. Про зворотну адресу див.: Swianiewicz, Shadow, 65.

268Про собак, з якими подружилися в'язні див.: Młynarski, W niewoli, 256–257; Abramov, Murderers, 86, 102; i Czapski, Wspomnienia, 43. Про ветеринара, який х доглядав, див.: Młynarski, W niewoli, 84, 256.

269Про польське підпілля див.: Wnuk, Za pierwszego Sowieta, 368–371. Про рішення ліквідувати полонених див.: Cienciala, Crime, 116–120, цитати на с. 118. Див. також: Jasiewicz, Zagłada, 129.

270Jasiewicz, Zagłada, 131, 144–145, 159. Цих 7305 осіб очевидно розстріляли в Биківні і Куропатах, найбільших осередках Великого терору: Kalbarczyk, «Przedmioty», 47–53.

271Swianiewicz, Shadow, 75; Cienciala, Crime, 122, 129–130, 175, цитата на c. 130. Інші уривки зі щоденника Адама Сольського див. Zagłada polskich elit, 37.

272Cienciala, Crime, 124; Zagłada polskich elit, 43.

273Cienciala, Crime, 124; Zagłada polskich elit, 43. Про Блохіна див.: Braithwaite, Moscow, 45.

274Cienciala, Crime, 126–128; Zagłada polskich elit, 39.

275Cienciala, Crime, 122–123; Czapski, Wspomnienia, 1, 8, 15, 17, 18, 45.

276Abramov, Murderers, 46; Swianiewicz, Shadow, 63, 66.

277Cienciala, Crime, 34; Czapski, Wspomnienia, 18; Swianiewicz, Shadow, 64; Młynarski, W niewoli, 225. Про інформаторів див.: Berling, Wspomnienia, 32.

278Quotation: Swianiewicz, Shadow, 69.

279Загальну кількість жертв наведено у кн.: Cienciala, Crime, passim.

280Cienciala, Crime, 118, 173–174, 198–199; цитата про батьків на с. 198. Про 60 667 осіб, висланих у спецпоселення в Казахстані див.: Hryciuk, «Victims», 187. Про «колишніх» див.: Khlevniuk, Gulag, 282. Див. також: Goussef, «Les deplacements», 188. Про те, як дружинам говорили, що вони возз'єднаються зі своїми чоловіками, див.: Jolluck, Exile, 16. Про «вічний бруд і сніг» див.: Gross, Childrens Eyes, 79.

281Про кізяки і дітей, залишених в НКВД, див.: Jolluck, Exile, 40, 122–123. Про економіста див.: Czapski, Wspomnienia, 27.

282Із 78 339 осіб, депортованих на схід, 84 % становили євреї; див.: Hryciuk, «Victims», 189.

283Gross, Children's Eyes, 221.

284Див.: Snyder, Reconstruction.

285Krebs, «Japan», 545, 548; Levine, Sugihara, 132, 218, 262, 273; Sakamoto, Japanese Diplomats, 102, 107, 113–114.

286Стосовно наведених цифр див.: Polian, Against Their Will, 123. Див. також: Weinberg, World at Arms, 167–169; i Kuromiya, Między Warszawą а Токіо, 470–485.

287Ця цифра — 408 525 депортованих — є сумою крупних операцій з виселення. За оцінками Резерфорда, всього було депортовано до 500 000 поляків; див.: Rutherford, Prelude, 7.

288Про Айхмана і січневу пропозицію 1940 року див.: Polian, «Schriftwechsel», 3, 7, 19.

289Про організацію гетто у Лодзі див.: Grynberg, Życie, 430. Неперевершений опис Варшавського гетто: Engelking, Getto warszawskie (англ. пер.: The Warsaw Ghetto: А Guide to the Perished City). Про Шона див.: T. В., «Organizator», 85–90. Про плани німців і рух населення див.: Browning, Origins, 100–124.

290Drozdowski, «Fischer», 189–190. Див. також: Engelking, Getto warszawskie, розділ. 2. Рінгельблюма процитовано у кн.: Friedlander, Extermination, 160; про туристів див. також: Mazower, Hitler's Empire, 95.

291Цит. за: Zagłada polskich elit, 23. Див. також: Longerich, Unwritten Order, 55; Kershaw, Fateful Choices, 447. В 1941 році в Лодзьському гетто загинули 11 437 осіб; див.: Grynberg, Zycie, 430.

292Див. передусім: Żbikowski, «Żydowscy przesiedleńcy», 224–228; також Grynberg, Relacje, 244; Browning, Origins, 124; Kassow, Archive, 107, 273. Подібні переселення не мали сенсу навіть з погляду німців: у січні-березні 1941 року євреїв вигнали з Варшавського дистрикту, щоб звільнити місце для поляків, яких мали виселити з Вартегау, бо вони мали звільнити місце для німців, що прибували з Радянського Союзу. А в червні 1941 року вермахт почне наступ на СРСР і німці рушать на схід колонізовувати тамтешні землі.

293Про Сборов і Ледерман див.: Sakowska, Dzieci, 51, 50. Цит. за: Żbikowski, «Żydowscy przesiedleńcy», 260.

294«Sprawozdania Świetliczanek», 65, цит. на c. 70, 69.

295Про два різні підходи до еліт див.: Friedlander, Extermination, 40. Див. також: Tooze, Wages of Destruction, 364–365; Mańkowski, «Ausserordentliche», 9–11, цит. та с. 11. Пор.: Cienciala, Crime, 114–115; і Jolluck, Exile, 15.

296Wieliczko, «Akcja», 34–35; Pankowicz, «Akcja», 43–45; Zagłada polskich elit, 62, 67.

297Bartoszewski, Warszawski pierścień, 64–65; Dunin-Wąsowicz, «Akcja», 24.

298Pietrzykowski, «Akcja», 113–115; Jankowski, «Akcja», 65–66. Про бордель для німців див.: Pietrzykowski, Akcja AB, 77–78.

299Pietrzykowski, «Akcja», 114–115.

300Див., напр.: Pankowicz, «Akcja», 44. Про те, що люди не знали, куди їх везуть, див.: Ciencial, Crime, 182.

301Про цих трьох чоловіків див.: Pietrzykowski, «Akcja», 117–118.

302Dunin-Wąsowicz, «Akcja», 22–25; Bauer, Dowbor, 217, 241; Crime of Katyń, 33; Zagłada polskich elit, 73.

303Zagłada polskich elit, 75.

304Про Гімлера і вагони з в'язнями концтаборів див.: Bartoszewski, Warszawski pierścień, 59, 60, 123–125. Детальніше про доправлення людей в табори див.: 

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

Схожі:

Тімоті Снайдер криваві землі iconВідомі психологи: Ломрозо Чезаре та Лірі Тімоті
Чезаре Ломброзо народився в Італії у місті Верона 6 листопада 1835 р. У молодості Чезаре брав участь у русі за об'єднання країни,...
Тімоті Снайдер криваві землі iconТема. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ століття
Позначте назву української землі, де у 1810 – 1815 рр., І в 1831 р були «холерні бунти»
Тімоті Снайдер криваві землі iconУроків історії України клас. Тема Українські землі в XVI ст. Урок Вступ Формування картографічних знань та вмінь
Користуючись картою атласа «Українські землі в XVI — І половині XVII ст.», назвіть
Тімоті Снайдер криваві землі iconАнтропогенез як космологічно обумовлена еволюція життя на землі
Землі на хід еволюції розумного життя на нашій планеті. Обґрунтовується теза про взаємообумовленість космічного й божественного витоків...
Тімоті Снайдер криваві землі iconНаукова думка
Галичині й на Білій Русі. Це була його батьківщина й дідизна. Польський король затвердив за ним І за його родом ще й усю Лубенщину:...
Тімоті Снайдер криваві землі iconВірші Дмитра Павличка для дітей ( шукаємо рими)
Де зелені хмари яворів Заступили неба синій став, На стежині сонце я зустрів, Привітав його І запитав: — Всі народи бачиш ти з висот,...
Тімоті Снайдер криваві землі iconКонспект уроку природознавства в 5 класі Тема. Людина І Всесвіт. Астрономія наука, що вивчає Всесвіт. Мета
Всесвіту, портрети Миколи Коперника, Джордано Бруно, Галілео Галілея; малюнки із зображеннями уявлень давніх людей про форму та розміри...
Тімоті Снайдер криваві землі iconБіосфера — сфера життя, оболонка Землі, населена живими організмами. Біосфера — сфера життя, оболонка Землі, населена живими організмами
Біосфера з одного боку є середовищем життя,а з іншого-результатом життєдіяльності організмів
Тімоті Снайдер криваві землі iconО. П. Знойко Міфи Київської землі та події стародавні

Тімоті Снайдер криваві землі iconУрок позакласного читання. «Тарас Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди …»
Тема уроку: Урок позакласного читання. «Тарас Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди …»


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка