Тімоті Снайдер криваві землі



Сторінка25/28
Дата конвертації14.04.2017
Розмір6.49 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28
Zagłada polskich elit, 69; Seidel, Besatzungspolitik in Polen. Про Баха-Целевскі і табір смерті Аушвіц див.: Dwork, Auschwitz, 166, 177. Про IG Farben див.: Tooze, Wages of Destruction, 443.

305Про колективізацію див. звіт від 25 листопада 1941 року: SPP 3/1/1/1/1; також Шумук, Пережите, 17.

306Про кампанію проти українців див.: HI 210/14/7912. В червні 1941 року на анексованих Радянським Союзом землях від Прибалтики до Бесарабії було організовано кілька операцій з висилки людей. Про 11 328 і 22 353 польських громадян див.: Hryciuk, «Victims», 191, 193; див. також Olaru-Cemirtan, «Züge».

307Про бомбардування див.: Jolluck, Exile, 16. Цит. за: Gross, Children's Eyes, 52.

308Під час чотирьох хвиль депортацій було вивезено близько 292 513 польських громадян, ще тисячі людей депортовали в індивідуальному порядку або в ході дрібніших операцій. Див.: Deportacje obywateli, 29; Hryciuk, «Victims», 175. 57,5 % депортованих радянська влада числила поляками, 21,9 % — євреями, 10,4 % — українцями, 7,6 % — білорусами; див.: Hryciuk, «Victims», 195. Стосовно загальних цифр я покладаюся на статті: Hryciuk, «Victims», 175; Autuchiewicz, «Stan», 23. Див. також: Гурьянов, «Обзор», 205.

309Czapski, Na nieludzkiej ziemi, 68.

310Матвія 5:37; Koestler, Darkness at Noon, 249. Зустріч Чапського з Рейхманом відбулася 3 лютого 1942 року; див.: Crimes of Katyń, 90.

311Czapski, Na nieludzkiej ziemi, 120, 141–143, 148.

312Czapski, Na nieludzkiej ziemi, 149.

313Про Франка див.: Longerich, Unwritten Order, 47. Про НКВД див.: Kotakowski, NKWD, 74. Про Гітлера див.: Mańkowski, «Ausserordentliche», 7. Пор.: Aly, Architects, 151.

314Це не книжка з інтелектуальної історії, тому я можу дозволити собі лише дуже стислі зауваження стосовно цих складних питань. Гітлер і Сталін як особистості уособлювали різну реакцію німецької думки початку XIX століття на Просвітництво: Гітлер — втілював образ трагічного романтичного героя, який мусить взяти на себе тягар і стати на чолі хворої нації; а Сталін — гегельянський світовий дух, він пізнав хід історії і диктує його іншим. Більш охопне порівняння, яке запропонував Крістофер Кларк, має враховувати різний погляд двох режимів на історичний час. Нацистський і радянський режими однаково відкидали просвітницьке уявлення, що історичний час безупинно йде вперед, приносячи нове знання, а відтак і прогрес. Обидва режими натомість прямували до точки, яка бачилася в минулому. Марксизм справді являв собою схему прогресу, але Ленін перестрибнув прогнози Маркса і здійснив революцію у відсталій країні, натомість промислово розвинуті країни ці прогнози підважили, адже сподіваних марксистами соціалістичних революцій там не відбулося. Радянський режим у 1930-х роках поспішав, щоб батьківщина соціалізму мала змогу захистити себе від імперіалістичного світу. Нацисти ще більше поспішали на шляху до ще більш грандіозної візії. Їм уявлявся конфлікт, у ході якого буде знищено Радянський Союз, перекроєно Східну Європу та відновлено німецьку велич і чистоту. Гітлер прагнув побачити Німеччину своєї мрії ще за свого життя, адже боявся, що воно виявиться коротким. Добрий вступ до порівняльного дослідження нацистської Німеччини і Радянського Союзу в рамках інтелектуальної історії: Bracher, Zeit der Ideologien.

315Тут я повертаюся до думок, викладених у розділах 1–3. Про «Едемський сад» (16 липня 1941) див.: Mulligan, Illusion, 8.

316Пор.: Goulder, «Internal Colonialism»; і Viola, «Selbstkolonisierung».

317Британія у цій книжці — суто зовнішній чинник, а не самостійний предмет дослідження; але крім цього треба завважити роль особистості в історії. Див.: Lukacs, Hitler and Stalin; Lukacs, Five Days in London. Див. також есей Ісаї Берліна «Winston Churchill in 1940»: Isaiah Berlin, Personal Impressions, 1–23.

318Див. «Передмову»; також: Streit, Keine Kameraden, 26–27. Нафту потрібувала і промисловість, і сільське господарство. І тут Німеччина залежала від імпорту, тож справжня самодостатність вимагала завоювання радянського Закавказзя і тамтешніх нафтових родовищ.

319Див.: Tooze, Wages of Destruction, 409, 424, 429, 452. Про «найсамодостатнішу державу у світі» див.: Kennedy, Aufstieg, 341. Про нафтові запаси див.: Eichholtz, Krieg um Öl, 8, 15, passim. Пор.: Hildebrand, Weltreich, 657–658. Німецьке командування було переконане, що для продовження війни потрібні ресурси СРСР; див.: Кау, Exploitation, 27, 37, 40, про «колосальні багатства» — на с. 212.

320Про військово-морський потенціал Німеччини див.: Weinberg, World at Arms, 118; також: Tooze, Wages of Destruction, 397–399; і Evans, Third Reich at War, 143–146. Цитата: Mazower, Hitler's Empire, 133. Ален Мілворд давно звернув увагу на важливість припущення про швидку перемогу; див.: Milward, German Economy, 40–41.

321Про Генеральний план «Ост» див.: Madajczyk, «Generalplan», 12–13, також 64–66; Aly, Architects, 258; Kay, Exploitation, 100–101, 216; Wasser, Himmlers Raumplanung, 51–52; Aly, Architects, 258; Tooze, Wages of Destruction, 466–467; Rutherford, Prelude, 217; Mazower, Hitler's Empire, 206, 210; і Longerich, Himmler, 597–599.

322Про Гімлера див.: Longerich, Himmler, 599. Про Гітлера див.: Kershaw, Hitler, 651. Див. також: Tooze, Wages of Destruction, 469.

323Виступ Гітлера від 31 січня 1941 року процит. за вид.: Tooze, Wages of Destruction, 465. Про фінальний варіант «остаточного розв'язання» єврейського питання йдеться у наступному розділі. Еванс доводить, що Гітлер мусив почати війну з Радянським Союзом до завершення війни з Британією, бо потім населення Німеччини виступало би проти нової війни; див.: Evans, Third Reich at War, 162.

324Deutschösterreichische Tageszeitung, 3 March 1933; Kershaw, Fateful Choices, 267. Стосовно згаданого тут відсотка див.: Kay, Exploitation, 56, 143.

325Цитати: Kay, Exploitation, 211, 50, 40. Див. також: Tooze, Wages of Destruction, 469; і Kershaw, Hitler, 650.

326Quotation: Gerlach, Kalkulierte Morde, 342. Див.: Kay, Exploitation, 17–18, 148.

327Kay, Exploitation, 138, 162–163.

328Про «ліквідацію [...] також великої частини населення» див.: Verbrechen der Wehrmacht, 65. Довга цитата: Kay, Exploitation, 133; див. також: Gerlach, Kalkulierte Morde, 52–56. З огляду на ареал проживання радянських євреїв, до «зайвих» людей належали не тільки росіяни, білоруси, українці та прибалтійські народи, а й три чверті радянських євреїв.

329Kay, Exploitation, 164. У червні Гітлер підтвердив повноваження і відповідальність Герінга за економічне планування.

330Hauner, Axis Strategy, 378–383.

331Гітлер часто імпровізував, тому говорити складно вести мову про німецьку зовнішньополітичну стратегію в традиційному сенсі. З мого погляду, полеміку між тими, хто виступав за континентальну стратегію, і тими, хто виступав за світову, найпростіше представити так: Гітлер і верховне командування вважали, що для продовження війни треба завоювати Радянський Союз. Гітлер мислив у категоріях континентальної війни і вважав, що вона наближається. Для перемоги у світовій війні була потрібна швидка перемога у війні континентальній.

332Про договір нейтралітету див.: Weinberg, World at Arms, 167–169; i Hasegawa, Racing, 13–14.

333Burleigh, Third Reich, 484, 487.

334Про нерішучість японців див.: Weinberg, World at Arms, 253. Про «поточний момент» див.: Hasegawa, Racing, 13. Про поновлення договору див.: Krebs, «Japan», 554. Про часто забувану роль італійців див.: Schlemmer, Italianer.

335Цитати: Römer, Kommissarbefehl, 204. Стосовно слів Гітлера див.: Kershaw, Hitler, 566. Див. також: Pohl, Herrschaft, 64; і Bartov, Hitler's Army, 16.

336Про використання мирних жителів у ролі живого щита див. наказ від 13 травня 1941 року; текст наказу: Verbrechen der Wehrmacht, 46. Див. також: Bartov, Hitler's Army, 71; Pohl, Herrschaft, 71, про жінок-військовослужбовців йдеться на с. 205; Römer, Kommissarbefehl, 228, також 551; і Gerlach, Kalkulierte Morde, 774.

337Gerlach, Kalkulierte Morde, 244, 266; Bartov, Eastern Front, 132.

338Verbrechen der Wehrmacht, 344; Pohl, Herrschaft, 185; Gerlach, Kalkulierte Morde, 266.

339Цитата: Arnold, «Eroberung», 46.

340Пор.: Edele, «States», 171. Проблему з харчуванням солдат вермахту і збереженням раціону цивільного німецького населення розглянуто у кн.: Tooze, Wages of Destruction.

341Gerlach, Kalkulierte Morde, 798. Як показав Тоозе [Tooze] німці насправді були готові до економічних жертв заради війни [were indeed willing to make economic sacrifices for the war effort]; див.: Tooze, Wages of Destruction.

342Streit, Keine Kameraden, 143, 153. Про Вальтера фон Райхенау (28 вересня) див.: Arnold, «Eroberung», 35.

343Streit, Keine Kameraden, 143, 153. Пор.: Kay, Exploitation, 2.

344Див.: Keegan, Face of Battle, 75; Gerlach, Kalkulierte Morde, 51; Förster, «German Army», 22; і Verbrechen der Wehrmacht, 288.

345Arnold, «Eroberung», 27–33.

346Про Київ див.: Berkhoff, Harvest, 170–186, максимальна цифра загиблих (56 400) — на с. 184; також: Arnold, «Eroberung», 34. Про Харків див.: Pohl, Herrschaft, 192; Verbrechen der Wehrmacht, на с. 328 — манімальна цифра: 11 918 померлих.

347Kay, Exploitation, 181, 186.

348У 1944 році Вагнер взяв участь у змові проти Гітлера. Див.: Verbrechen der Wehrmacht, цитати на с. 193 і с. 311. У західній літературі зазвичай фігурує цифра 1 мільйон загиблих; див., приміром: Kirschenbaum, Siege; і Salisbury, 900 Days. Радянські оцінки — 632 000; див.: Verbrechen der Wehrmacht, 308. Про ситуацію з паливом і продовольством див.: Simmons, Leningrad, 23.

349Gerlach, Krieg, 36; Salisbury, 900 Days, 508–509; Simmons, Leningrad, XXI; Kirschenbaum, Siege, 1.

350Głębocki, «Pierwszy», 179–189.

351Simmons, Leningrad, 51.

352Цей щоденник експонується в Державному музеї історії Санкт-Петербурга на виставці «Ленінград в роки Великої вітчизняної війни».

353Наведені цифри див.: Verbrechen der Wehrmacht, 209. Про очікувану кількість полонених див.: Gerlach, Kalkulierte Morde, 783.

354Bartov, Hitler's Army, 87; Polian, «Violence», 123; Overmans, «Kriegsgefangenpolitik», 800–801. Див. також: Merridale, Ivan's War, 28; і Braithwaite, Moscow, 165.

355Berkhoff, Harvest, 94–96; Gerlach, Kalkulierte Morde, 845–857. Загальну картину ставлення до військовополонених див. у прекрасній книжці: Keegan, Face of Battle, 49–45.

356Polian, «Violence», 121. Датнер оцінює кількість загиблих у 200 000 – 250 000 осіб; див.: Zbrodnie, 379.

357Overmans, «Kriegsgefangenpolitik», 805; Gerlach, Krieg, 24.

358Про «товаришів» див.: Дугас, Вычеркнутые, 30.

359Див.: Streim, Behandlung, 7. Цитата: Pohl, Herrschaft, 219; також: Gerlach, Kalkulierte Morde, 801. Див. також: Overmans, «Kriegsgefangenpolitik», 808. Про випадки канібалізму див.: Shumejko, «Atanasyan», 174; і Hartmann, «Massenvernichtung», 124.

360Про скорочення пайки див.: Megargee, Annihilation, 119. Про «суцільне пекло» див.: Ich werde es nie vergessen, 178. Про Мінськ див.: Verbrechen der Wehrmacht, 227–229; Gerlach, Kalkulierte Morde, 768, 856; Gerlach, Krieg, 51; Polian, «Violence», 121; Overmans, «Kriegsgefangenpolitik», 807; Белуга, Преступления, 199. Про Бобруйськ див.: Pohl, Herrschaft, 224. Про Гомель див.: Pohl, Herrschaft, 224; Дугас, Советские военнопленные, 125. Про Могилів див.: Pohl, Herrschaft, 224–225. Про Молодечно див.: Gerlach, Krieg, 34; i Magargee, Annihilation, 90; також: Bartov, Hitler's Army, 79.

361Про Кіровоград див.: Verbrechen der Wehrmacht, 239–244. Про Хорол див.: Pohl, Herrschaft, 226. Про Сталіно див.: Pohl, Herrschaft, 227; і Datner, Zbrodnie, 404.

362Motyka, «Tragedia jeńców», 2–6; Kopówka, Stalag 366, 47. Про 45 690 осіб, які померли в таборах на території Генерал-губернаторства, див.: Дугас [Dugas], Советские военнопленные, 131. Пор.: Młynarczyk, Judenmord, 245 (250 000 – 570 000).

363Про нестачу теплого одягу див.: Bartov, Eastern Front, 112. Про трьох радянських солдат див.: Дугас, Советские военнопленные, 125.

364Ich werde es nie vergessen, 113.

365Про мирних жителів, які намагалися передати в табори харчі, див.: Berkhoff, Harvest, 95, 101; і Overmans, «Kriegsgefangenpolitik», 808. Про Кременчук див.: Pohl, Herrschaft, 226.

366Пор.: Verbrechen der Wehrmacht, 188.

367Про намір знищити радянські еліти див.: Kay, Exploitation, 104. Про Гітлера у березні 1941-го див.: Streim, Behandlung, 36. Стосовно текстів інструкцій див.: Verbrechen der Wehrmacht, 53–55.

368Про розстріл 2 252 комісарів див.: Römer, Kommissarbefehl, 581.

369Про 2 липня 1941-го див.: Verbrechen der Wehrmacht, 63; Kay, Exploitation, 105; і Kershaw, Fateful Choices, 453. Про інструкції айнзацгрупам і їхнє виконання див.: Datner, Zbrodnie, 153; Streim, Behandlung, 69, 99; і Berkhoff, Harvest, 94. Про жовтень 1941-го див.: Streit, «German Army», 7.

370Pohl, Herrschaft, 204 (див. також с. 153 і с. 235 стосовно оцінок у 50 тис. і 100 тис. загиблих). Оверманс дає оцінку у 100 тис. розстріляних, див.: Overmans, «Kriegsgefangenpolitik», 815. За оцінками Арада, загинуло вісімдесят тисяч військовополонених-євреїв; див.: Soviet Union, 281. Цитата (лікар): Datner, Zbrodnie, 234. Про медицину як нацифіковану професію див.: Hilberg, Perpetrators, 66.

371Streim, Behandlung, 102–106.

372Нижні оцінки див. у кн.: Streim, Behandlung, 244 — мінімум 2,4 млн. Оцінки у 3–3,3 млн, див.: Pohl, Herrschaft, 210; Overmans, «Kriegsgefangenpolitik» 811, 825; Дугас, Советские военнопленные, 185; і Hartmann, «Massenvernichtung», 97. Верхні оцінки див.: Sokolov, «How to Calculate», 452 – 3,9 млн. Про моральний дух див.: Verbrechen der Wehrmacht, 204.

373Про 7 листопада 1941 року див.: Gerlach, Kalkulierte Morde, 817. Пор.: Gerlach and Werth, «State Violence», 164. Див. також: Streim, Behandlung, 99–102, 234. Про загибель 400 тисяч полонених, переведених в Німеччину, див.: Pohl, Herrschaft, 215. Цитата (Йоган Гутшмідт): Hartmann, «Massenvernichtung», 158; подібну оцінку Розенберга подано у кн.: Klee, «Gott mit uns», 142.

374Про Бельгію: Kay, Exploitation, 121.

375Про Гебельса див.: Evans, Third Reich at War, 248. Kay, Exploitation, 109; Longerich, Unwritten Order, 55, 60; Browning, Origins; Gerlach, Kalkulierte Merde, 747; Gerlach, Krieg, 178; Arad, Reinhard, 14; і Aly, Architects, 160.

376Про експерименти з газовими камерами див.: Overmans, «Kriegsgefangenpolitik», 814; Longerich, Unwritten Order, 82; Longerich, Himmler, 567; Datner, Zbrodnie, 208, 428; Verbrechen, 281; Mazower, Hitler's Empire, 383; Browning, Origins, 357; і Klee, «Gott mit uns», 136.

377Про кількість рекрутованих німцями полонених див.: Pohl, Herrschaft, 181. Див. також: Black, «Handlanger», 313–317; Gerlach, Kalkurierte Morde, 207–208.

378Бравнінг та Герлах сперечалися щодо того, чи Гітлер прийняв рішення улітку та восени, чи в грудні 1941 року. У цьому розділі я аргументую на користь думки, що розстріли євреїв становили п'яту версію «остаточного розв'язання» (і першу версію з хоч якимись перспективами). До думки про те, що євреїв можна було усунути з Європи шляхом вбивства, Гімлер з Гітлером мусили дійти не пізніше серпня. Цілком можливо, що вони двоє вголос обговорювали цей варіант, хоча певності щодо цього немає. Райнгард Козелек (Минуле майбутнє, 222) посилається на Гітлера, який сам (припускаю, несвідомо) цитує Злочин і кару Достоєвського: щоб мати плани, необов'язково навіть самому собі зізнаватися в тому, що їх маєш. Для цієї книжки важливішою датою є грудень 1941 року, оскільки саме тоді інші соратники Гітлера усвідомили, що «остаточне розв'язання» означає тотальне масове вбивство євреїв, а не вбивство частини їх і депортацію решти.

379Однак, див. важливу ревізію ролі Шпеєра у Tooze, Wages of Destruction. Класичне формулювання проблеми запропоновано у Milward, German Economy, 6–7 et passim. Цитата: Longerich, Himmler, 561. Широчезну суперечку щодо «інституціоналізму» та «функціоналізму» годі представити тут. Ця суперечка розпочалася перед настанням усвідомлення підставової ваги східного фронту для подій Голокосту. Подібно до низки інших науковців, я стверджую, що мислимість і можливість «остаточного розв'язання» шляхом масового вбивства постала з низки сигналів згори (наприклад, Гітлер до Гімлера, Гімлер до Баха), знизу (айнзацгрупа А до Гімлера, Гімлер до Гітлера), та й двосторонніх (стосунки між Єкельном та Гімлером). Місцем, де вбивство постало методом «остаточного розв'язання» став східний фронт, де головним технічним прийомом був розстріл.

380Цитата: Mazower, Hitler's Empire, 368. Щодо Ванзеє, див. Gerlach, «Wannsee»; та Longerich, Unwritten Order, 95. Див. також Roseman, Villa загалом. Зв'язок між Гітлером та цивільною адміністрацією Розенберга встановлено у Lower, «Nazi Civilian Rulers», 222–223.

381Айнзацгрупи A, В, C, D, відповідно: 990 солдатів, 655 солдатів, 700 солдатів, 600 солдатів. Див. MacLean, Field Men, 13. Щодо «чисельність ... надто низькою», див. Browning, «Nazi Decision», 473. Щодо ваги поліції порядку, див. Pohl, «Schauplatz», 152. Кількість загиблих взято із Brandon, «First Wave». На кінець 1941 року айнзацгрупи вбили принаймні 457 436 євреїв.

382Така аргументація відсутня у Лонгеріха, принаймні у експліцитному вигляді (Longerich, Himmler), але я вважаю, що ця інтерпретація узгоджується із наведеними там аргументами. Пор. Gerlach, Kalkulierte Morder, 115; а також Lück, «Partisanbekämpfung», 229.

383Цитата: Wasser, «Raumplannung», 51. Див. також Mazower, Hitler's Empire, 378 et passim; та Steinberg, «Civil Administration», 647.

384Румунські землі, що їх відібрав був Сталін, захопила румунська, а не німецька армія. Услід за ними прийшла айнзацгрупа D; див. Angrick, Besatzungspolitik.

385Див. Snyder, Reconstruction.

386Статистика щодо депортацій, див. Angrick, Riga, 46. Якщо додати до цих чисел призовників, то загальна кількість зросте до 34 000.

387MacQueen, «White Terror», 97; Angrick, Riga, 59. До двохсот тисяч я зараховую також євреїв з Вільнюса та навколишніх земель, що їх приєднано до Литви.

388Arad, Soviet Union, 144, 147; MacQueen, «White Terror», 99–100; Angrick, Riga, 60.

389Tomkiewicz, Ponary, 191–197.

390Ibid., 203.

391Angrick, Riga, 66–76. Див. також Arad, Soviet Union, 148.

392Weiss-Wendt, Estonians, 39, 40, 45, 90, 94–105.

393Число 9 817 вказане у Verbrechen, 93. Див. також Wnuk, Za pierwszego Sowieta, 371 (11 000 – 12 000); i Hryciuk, «Victims», 183 (9 400).

394Щодо антиєврейської політики у міжвоєнний час, див. Polonsky, Politics; та Mendelsohn, Jews.

395Щодо Бялистока, див. Matthäus, «Controlled Escalation», 223; а також Verbrechen der Wehrmacht, 593. Спектор (Spektor, «Żydzi wołyńscy») налічує тридцять вісім погромів на Волині; автори та редактори книги Wokół Jedwabnego нараховують близько тридцяти у бялостоцькому районі.

396Щодо загальної кількости вбитих євреїв (19 655), див. Brandon, «First Wave». Щодо «Сотень євреїв на вулиці», див. Verbrechen der Wehrmacht, 99. Щодо національної приналежності в'язнів, див. Himka, «Ethnicity», 8.

397Ідею подвійної колаборації як біографічного самоочищення висуває Гросс (Gross, Neighbors). За прикладами подвійної колабораціі в Естонії, Україні та Білорусі, див. Weiss-Wendt, Estonians, 115–119; Dobno: sefer zikaron, 698–701; Rein, «Local Collaborators», 394; Brakei,

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

Схожі:

Тімоті Снайдер криваві землі iconВідомі психологи: Ломрозо Чезаре та Лірі Тімоті
Чезаре Ломброзо народився в Італії у місті Верона 6 листопада 1835 р. У молодості Чезаре брав участь у русі за об'єднання країни,...
Тімоті Снайдер криваві землі iconТема. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ століття
Позначте назву української землі, де у 1810 – 1815 рр., І в 1831 р були «холерні бунти»
Тімоті Снайдер криваві землі iconУроків історії України клас. Тема Українські землі в XVI ст. Урок Вступ Формування картографічних знань та вмінь
Користуючись картою атласа «Українські землі в XVI — І половині XVII ст.», назвіть
Тімоті Снайдер криваві землі iconАнтропогенез як космологічно обумовлена еволюція життя на землі
Землі на хід еволюції розумного життя на нашій планеті. Обґрунтовується теза про взаємообумовленість космічного й божественного витоків...
Тімоті Снайдер криваві землі iconНаукова думка
Галичині й на Білій Русі. Це була його батьківщина й дідизна. Польський король затвердив за ним І за його родом ще й усю Лубенщину:...
Тімоті Снайдер криваві землі iconВірші Дмитра Павличка для дітей ( шукаємо рими)
Де зелені хмари яворів Заступили неба синій став, На стежині сонце я зустрів, Привітав його І запитав: — Всі народи бачиш ти з висот,...
Тімоті Снайдер криваві землі iconКонспект уроку природознавства в 5 класі Тема. Людина І Всесвіт. Астрономія наука, що вивчає Всесвіт. Мета
Всесвіту, портрети Миколи Коперника, Джордано Бруно, Галілео Галілея; малюнки із зображеннями уявлень давніх людей про форму та розміри...
Тімоті Снайдер криваві землі iconБіосфера — сфера життя, оболонка Землі, населена живими організмами. Біосфера — сфера життя, оболонка Землі, населена живими організмами
Біосфера з одного боку є середовищем життя,а з іншого-результатом життєдіяльності організмів
Тімоті Снайдер криваві землі iconО. П. Знойко Міфи Київської землі та події стародавні

Тімоті Снайдер криваві землі iconУрок позакласного читання. «Тарас Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди …»
Тема уроку: Урок позакласного читання. «Тарас Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди …»


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка