Тімоті Снайдер криваві землі



Сторінка28/28
Дата конвертації14.04.2017
Розмір6.49 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28
Verlust, 117. Щодо 363 000 німецьких військовополонених, див. Overmans, Verluste, 286; Віткрофт налічує 356 687, див. Wheatcroft, «Scale», 1353. Десятки тисяч італійських, угорських та румунських солдатів теж загинули після того, як здалися Червоній армії. Щодо італійців, Шлєммер пише про 60 000 смертей; див. Schlemmer, Italianer, 74. Щодо угорців, Старк наводить цифру у 200 000 (яка здається неправдоподібно високою); див. Stark, Human Losses, 33. Див. також Biess, «Vom Opfer», 365.

659Щодо психологічних джерел проблеми евакуацій, див. Nitschke, Wysiedlenie, 48. Цитата: Hillgruber, Germany, 96. Див. також Steinberg, «Third Reich», 648, і Arendt, In der Gegenwart, 26–29.

660Щодо гауляйтерів і кораблів, див. Nitschke, Wysiedlenie, 52–60.

661Щодо Янца, див. Vertreibung, 227. Цитата: Grass, Beim Häuten, 170.

662Nitschke, Wysiedlenie, 135; Jankowiak, «Cleansing», 88–92. Агонен оцінює кількість тих, хто повернувся, у 1,25 мільйона осіб; див. Ahonen, People, 87.

663Stanĕk, Odsun, 55–58. Див. також Naimark, Fires, 115–117; Glassheim, «Mechanics», 206–207; і Ahonen, People, 81. Спільна чесько-німецька комісія оголосила про кількість загиблих у діапазоні від 19 000 до 30 000; див. Community, 33. Близько 160 000 німців з Чехословаччини втратили життя солдатами Вермахту. Щодо Граса, див. його (Grass) Beim Hauten, 186.

664Цитата: Nitschke, Wysiedlenie, 136; див. також Borodziej, Niemcy, 144. Щодо переміщення 1,2 мільйона осіб, див. Jankowiak, Wysiedlenie, 93, а також 100. Бородзєй говорить про 300 000 – 400 000 (Borodziej, Niemcy, 67); Керп надає цифру 350 000 (Curp, Clean Sweep, 53). Див. також Jankowiak, «Cleansing», 89–92.

665Щодо Потсдама, див. Brandes, Weg, 404, 458, 470; а також Naimark, Fires, 111.

666Цитата: Naimark, Fires, 109. Щодо Александра Завадського, губернатора Силезії, див. Urban, Verlust, 115; а також Nitschke, Wysiedlenie, 144. Щодо Ольштина, див. Nitschke, Wysiedlenie, 158.

667Щодо міністерства громадської безпеки, див. Borodziej, Niemcy, 80. Цитата: Stankowski, Obozy, 261.

668Щодо 6 488 німців, що загинули у таборі в Ламбиновицях, див. Stankowski, Obozy, 280. Урбан (Urban, Verlust, 129) припускає, що із двохсот тисяч німців, що опинилися у польських таборах, загинуло шістдесят тисяч; це число видається зависоким з огляду на статистику щодо окремих таборів. Станковський надає діапазон від 27 847 до 60 000 загиблих; див. Obozy, 255–256. Щодо сорока в'язнів, що загинули 4 жовтня 1945 року, див. Borodziej, Niemcy, 87.

669Щодо вантажних поїздів, див. Nitschke, Wysiedlenie, 154.

670Щодо грабунків, див. Urban, Verlust, 123; та Borodziej, Niemcy, 109. Нітшке (Nitschke, Wysiedlenie, 161) стверджує, що у цей час кордон перетнуло близько 594 000 німців; Агонен (Ahonen, People, 93) наводить число 600 000.

671Щодо листопадових планів, див. Ahonen, People, 93. Щодо наведених чисел, див. Nitschke, Wysiedlenie, 182, 230. Для порівняння, Янков'як наводить число 2 189 286 як кількість усіх німців, виселених у 1946 та 1947 роках (враховуючи лише тих, що їхали на офіційно зареєстрованому транспорті); див. Jankowiak, Wysiedlenie, 501. Кількість загиблих на перевезеннях до британського сектору наведено у Frank, Expelling, 258–259; а також Ahonen, People.

672Щодо чотирьохсот загиблих німців, див. початкове наведення цього числа у Vertreibung, 40–41; згоду у Nitschke, Wysiedlenie, 231 та Borodziej, Niemcy, 11; обговорення з імпліцитною згодою у Overmans, «Personelle Verluste», 52, 59, 60; а також критику перебільшення у Haar, «Entstehensgeschichte», 262–270. Агонен пише про шістсот тисяч смертей; див. Ahonen, People, 140.

673Див. обговорення відмінностей між політикою навмисного вбивства та загибеллю внаслідок інших причин у вступі та післямові цієї книги.

674Геоетнічні питання добре впроваджує Simons, Eastern Europe.

675Щодо стосунку між війною і захопленням влади комуністами, див. Abrams, «Second World War»; Gross, «Social Consequences»; а також Simons, Eastern Europe.

676Про держсекретаря Джеймса Бернса і мінливу поставу Сполучених Штатів ідеться у Ahonen, After the Expulsion, 26–27. Див. також Borodziej, Niemcy, 70.

677Цитата: Brandes, Weg, 437. Див. також Kersten, «Forced», 81; Sobór-świderska, Berman, 202; i Torańska, Oni, 273.

678Див. Snyder, Reconstruction.

679Документацію щодо планів УПА стосовно поляків і її дії можна знайти у ЦДАВО 3833/1/86/6а; 3833/1/131/13–14; 3833/1/86/19–20; а також 3933/3/1/60. Пов'язаний із справою інтерес мають також ДАР 30/l/16=USHMM RG-31.017M-1; ДАР 301/1/5=USHMM RG-31.017M-1; та ДАР 30/l/4=USHMM RG-31.017M-1. Ці воєнні декларації ОУН-Б та УПА співпадають із повоєнними допитами (див. ГАРФ, Р-9478/1/398) та спогадами уцілілих поляків (щодо бійні 12–13 липня 1943 року, наприклад, див. OKAW, II/737, II/1144; II/2099, II/2650, II/953, і II/775) та уцілілих євреїв (наприклад ŻIH 301/2519; а також Adini, Dubno: sefer zikaron, 717–718). Фундаментальним дослідженням на сьогодні є Motyka, Ukraińska partyzantka. Див. також Ільюшин, ОУН-УПА, і Armstrong, Ukrainian Nationalism. Я намагався пояснити цей конфлікт у (Snyder) «Causes», Reconstruction, «Life and Death», та Sketches.

680Щодо висланих до комуністичної Польщі 780 000 поляків, див. Слівка, Депортації, 25. Щодо 483 099 осіб, що їх переселили із комуністичної Польщі до радянської України, див. Cariwskaja, Teczka specjalna, 544. Щодо сотні тисяч євреїв, див. Szajnok, Polska a Izrael, 40. Щодо Операції Вісла, див. Snyder, Reconstruction; і Snyder, «То Resolve».

681Щодо 182 543 українців, що їх з радянської України вивезли до ГУЛАГу, див. Weiner, «Nature». 1137. Щодо 148 079 ветеранів Червоної армії, див. Polian, «Violence», 129. Загальніше, див. Applebaum, Gulag, 463.

682Детальніше щодо 140 660 осіб, переселених силоміць, див. Snyder, Reconstruction, або Snyder, «То Resolve».

683Snyder, Reconstruction; і Snyder, «To Resolve»; Motyka, Ukraińska partyzantka, 535. Див. також Burds, «Agentura».

684Polian, Against Their Will, 166–168. У ході операції «Південь», в ніч 5 липня 1949 року із територій, що їх радяни анексували від Румунії, виселено близько 35 796 осіб.

685Polian, Against Their Will, 134.

686Усі наведені числа: Polian, Against Their Will, 134–155. Див. також Naimark, Fires, 96; Lieberman, Terrible Fate, 206–207; а також Burleigh, Third Reich, 749.

687Щодо вісьмох мільйонів осіб, що повернулися до Радянського Союзу, див. Polian, «Violence», 127. Щодо дванадцятьох мільйонів українців, білорусів та поляків, див. Герлах (Gerlach, Kalkulierte Morde, 1160), який ретельно досліджував ці питання і стверджує, що у самій лише Білорусі переселено щонайменше три мільйони осіб.

688Вайнер (Weiner, «Nature», 1137) зауважує, що росіяни доповіли про вбивство 110 825 осіб як українських націоналістів між лютим 1944 і травнем 1946 року. Обчислення НКВД кажуть, що внаслідок депортацій, або невдовзі після переселення (до 1948 року) загинуло 144 705 чеченців, інгушів, балкарів та карачаїв; див. Lieberman, Terrible Fate, 207.

689Ті, що пережили голод, згадують про цю обставину у своїх мемуарах. Див. Potichnij, «1946–1947 Famine», 185.

690Див. Mastny, Cold War, 30. Щодо серцевого нападу Жданова, див. Sebag Montefiore, Court, 506.

691Щодо вбивства, див. Rubenstein, Pogrom, 1. Цанава, див. Mavrogordato, «Lowlands», 527; і Smilovitsky, «Antisemitism», 207.

692Щодо Чорної книги радянського єврейства, див. Kostyrchenko, Shadows, 68. Щодо зірок, див. Weiner, «Nature», 1150; і Weiner, Making Sense, 382. Щодо синагоги і її використання як складу зерна, див. ŻIH/1664. Щодо попелу з Бабиного Яру, див. Rubenstein, Pogrom, 38. Див. також, загалом, Veidlinger, Yiddish Theater, 277.

693Rubenstein, Pogrom, 35.

694Щодо Криму, див. Redlich, War, 267; а також Redlich, Propaganda, 57. Див. також Lustiger, Stalin, 155, 192; Luks, «Brüche», 28; і Veidlinger, «Soviet Jewry», 9–10.

695Щодо державної таємниці, див. Lustiger, Stalin, 108. Щодо відзнак за хоробрість, див. Weiner, «Nature», 1151: а також Lustiger, Stalin, 138.

696Про ці числа уже йшлося у попередніх розділах, і ще йтиметься у післямові. Щодо єврейських смертей у СССР, див. Arad, Soviet Union, 521 і 524. Філімошин (Филимошин, «Об итогах», 124) надає наближення у 1,8 мільйона навмисне убитих під німецькою окупацією цивільних; до цього я додав би близько мільйона заморених голодом військовополонених і ще близько чотирьохсот тисяч смертей (цей показник, як правило, занижують) внаслідок Ленінградської облоги. Отож, враховуючи цивільних і військовополонених, я дозволив би собі навести дуже приблизну кількість у 2,6 мільйона євреїв і 3,2 мільйона мешканців Радянської Росії, що загинули як цивільні чи військовополонені. Якщо військовополонених зараховувати до військових втрат, то показник щодо євреїв перевищить російський показник.

697Franklin D. Roosevelt, Winston Churchill, and Josif Stalin, «Declaration Concerning Atrocities Made a he Moscow Conference», 30 жовтня 1943 року. Цей документ став частиною Московської декларації.

698Щодо «синів нації», див. Arad, Soviet Union, 539. Щодо Хрущова, див. Salomini, L'Union, 242; а також Weiner, Making Sense, 351.

699Вдумливим вступом до повоєнної радянської культури є Kozlov, «Sovie Literary Audiences»; а також Kozlov, «Historical urn».

700Щодо сімдесяти тисяч євреїв, яким дозволено виїхати з Польщі до Ізраїлю, див. Szajnok, Polska a Izrael, 49. Щодо Кестлера, див. Kostyrchenko, Shadows, 102.

701Щодо Рош Гашани та синагоги, див. Veidlinger, «Soviet Jewry», 13–16; а також Szajnok, Polska a Izrael, 40, 82, 106, 111–116.

702Щодо статті у Правді, див. Kostyrchenko, Shadows, 152. Щодо зниження частки євреїв на високих партійних посадах (з тринадцяти відсотків у 1945 році, до чотирьох у 1952), див. Костырченко, Государственный антисемитизм, 352. Цитату із Гросмана наведено за Чендлеровим (Chandler) перекладом Гросманового Все Тече (Everything Flows).

703Щодо розпущення Єврейського антифашистського комітету, див. Kostyrchenko, Shadows, 104. Цитата про поїзд, див. Der Nister, Family Mashber, 71. Щодо звіту МГБ, див. Костырченко, Государственный антисемитизм, 327.

704Цитата із Молотова: Gorlizki, Cold Peace, 76. Див. також Redlich, War, 149.

705Redlich, War, 152; Rubenstein, Pogrom, 55–60.

706Щодо ста тисяч євреїв із Радянського Союзу, див. Szajnok, Polska a Izrael, 40.

707Це стосувалося більшості повоєнних режимів, разом із чехословацьким, румунським та угорським.

708Banac, With Stalin Against Tito, 117–142; Kramer, Konsolidierung, 81–84. Див. також Gaddis, United States.

709Щодо Гомулки та Бермана, див. Sobór-świderska, Berman, 219, 229, 240; Paczkowski, Trzy twarze, 109; а також Torańska, Oni, 295–296.

710Щодо розмови між Сталіним та Гомулкою, див. Naimark, «Gomułka and Stalin», 244. Цитата: Sobór-świderska, Berman, 258.

711Цитата із Смоляра і загалом, див. Shore, «Język», 56.

712Shore, «Język», 60. Попри все це, були польські історики єврейського походження, які в повоєнні роки провели немало цінних досліджень Голокосту — деякі з тих досліджень стали незамінними для цієї розвідки.

713Так звучало гасло одного із агресивніших пропагандистських плакатів виконання Влодзімежа Закшевського.

714Див. Torańska, Oni, 241, 248.

715Gniazdowski, «Ustalić liczbę», 100–104 e passim.

716Щодо радянського посла, див. Sobór-świderska, Berman, 202; а також Paczkowski, Trzy twarze, 114. Відсоток високопоставлених службовців Міністерства громадської безпеки, що були євреями за власним визнанням, чи за походженням, див. Eisler, «1968», 41.

717Proces zvedenim, 9 et passim; Lukes, «New Evidence», 171.

718Torańska, Oni, 322–323.

719Див. Shore, «Children».

720Таке пояснення того, чому в Польщі не відбулося кривавих чисток серед комуністів, можна серед інших знайти у: Luks, «Brüche», 47. Видається, що під час війни один польський комуністичний очільник вбив іншого; можливо, це теж спонукало до обережності.

721Paczkowski, Trzy twarze, 103.

722Радянський Союз анексував Курильські острови.

723Weinberg, World at Arms, 81.

724Цитата: Sebag Montefiore, Court, 536.

725Service, Stalin, 554. Щодо центральної Азії, див. Brown, Rise and Fall, 324.

726Kramer, «Konsolidierung», 86–90.

727Аргумент щодо відмінностей між 1950-ими та 1930-ими розвинено у Zubok, Empire, 77. Див. Також Gorlizki, Cold Peace, 97.

728Щодо Щербакова, див. Brandenberger, National Bolshevism, 119 et passim; Kuromiya, «Jews», 523, 525; а також Zubok, Empire, 7.

729Щодо параду на День Перемоги, див. Brandenberger, «Last Crime», 193. Щодо Етінгера, див. Brent, Plot, 11. Також, див. Lustiger, Stalin, 213. Сталінове занепокоєння з приводу медичного тероризму походить принаймні із 1930-их років; див. Пристайко, Справа, 49.

730Щодо Карпай, див. Brent, Plot, 296.

731Lukes, «New Evidence», 165.

732Там само, 178–180; Lustiger, Stalin, 264.

733Цитату і пропорцію (одинадцять із чотирнадцяти обвинувачених єврейського походження) взято із Proces z vedenim, 44–47 (цитата на с. 47). Щодо зречень, див. Margolius Kovály, Cruel Star, 139.

734Зізнання Сланського, див. Proces z vedenim, 66, 70, 72. Щодо смертної кари і ката, див. Lukes, «New Evidence», 160, 185. Щодо Марголіуса, див. Margolius Kovály, Cruel Star, 141.

735Щодо Польщі, див. Paczkowski, Trzy twarze, 162.

736Цитата: Brent, Plot, 250.

737Kostyrchenko, Shadows, 264; Brent, Plot, 267. Щодо танцю, див. Service, Stalin, 580.

738Щодо Міхоельса як короля Ліра, див. Veidlinger, Yiddish Theater.

739«Кожен єврей...», див. Rubenstein, Pogrom, 62. «Їхній народ врятували...», див. Brown, Rise and Fall, 220.

740Цитати: Kostyrchenko, Shadows, 290. Див. також Lustiger, Stalin, 250.

741Щодо Карпай, див. Костырченко, Государственный антисемитизм, 466; а також Brent, Plot, 296.

742Писання і переписування, див. Костырченко, Государственный антисемитизм, 470–478. Щодо Гросмана, див. Brandenbenger, «Last Crime», 196. Див. також Luks, «Brüche», 47. Цитату із Гросмана взято із Life and Fate, 398.

743Щодо Еренбурга, див. Brandenberger, «Las Crime», 197.

744Чутки: див. Brandenberger, «Las Crime», 202. Кількість лікарів, див. Luks, «Brüche», 42.

745Khlevniuk, «Stalin as dictator», 110, 118. Щодо невідвідання фабрик, колгоспів і урядових установ після Другої світової війни, див. Service, Stalin, 539.

746Щодо очільників органів безпеки за Сталіна, див. Brent, Plot, 258.

747Наказ про застосування побоїв Сталін віддав 13 листопада; див. Brent, Plot, 224. Щодо суду, див. Lustiger, Stalin, 250.

748За детальнішою інформацією про «антисіоністську кампанію» 1968 року, див. Stola, Kampania antysyjonistyczna; а також Paczkowski, Pół wieku.

749Rozenbaum, «March Events», 68.

750Давніша практика комуністів: див. Szajnok, Polska a Izrael, 160.

751Stola, «Hate Campaign», 19, 31. Щодо «п'ятої колони», див. Rozenbaum, «1968», 70.

752Stola, «Hate Campaign», 20.

753Щодо статистики заарештованих (2 591 особа), див. Stola, «Hate Campaign», 17. Щодо Гданського вокзалу, див. Eisler, «1968», 60.

754Див. Judt, Postwar, 422–483; а також Simons, Eastern Europe.

755Brown, Rise and Fall, 396.

756Пор. Moyn, «In he Aftermath». Інтерпретація у післямові випливає із аргументів, що їх розвинено у відповідних розділах; через це анотація є стислою.

757У німецьких таборах (а не на фабриках смерті, у місцях розстрілів і голоду) загинуло близько мільйона осіб. Див. Orth, System.

758Пор. Keegan, Face of Battle, 55; а також Gerlach and Werth, «State Violence», 133.

759Більшість із решти померлих від голоду стосуються Казахстану. Смерті в Україні я зачислюю до навмисних, а в Казахстані — до передбачуваних. Майбутні дослідження можуть змінити наші оцінки щодо навмисності подій.

760Цю і подальшу цитати взято із Все Тече у англійському перекладі Роберта Чендлера (Everything Flows), здійсненому у 2010 році, і на час написання цієї книжки неопублікованому. Див. також Life and Fate, 29.

761Багато місця обговоренню моральної економії землі та вбивства надає Кірнан (Kiernan, Blood and Soil).

762Гітлерівську Німеччину перевершив маоїстський Китай. Тут голод 1958–1960 років забрав близько тридцяти мільйонів життів.

763Щодо «войовничої співучасті», див. Furet, Fascism and Communism, 2. Пор. Edele, «States», 348. Гітлера цитую за: Luck, «Partisanbekampfung», 228.

764Todorov, Memoire du mal, 90.

765Донині вартує перечитування стаття про експеримент Мілграма: Milgram, «Behavior Study».

766Kołakowski, Main Currents, 43.

767Щодо байдужості світової спільноти, див. Power, Problem.

768Fest, Das Gesicht, 108, 162.

769Як завважує Геролд Джеймз, із суто економічного погляду, теорії насильницької модернізації зазнають поразки; див. Harold James, Europe Reborn, 26. Цитата із Бубер-Нойман: Buber-Neumann, Under wo Dictators, 35.

770Найважливішим німецьким злочином у радянській Росії було навмисне заморення голодом Ленінграда, внаслідок якого померло близько мільйона людей. На території радянської Росії німці вбили порівняно невелику кількість євреїв — близько шістдесяти тисяч. Крім цього, принаймні мільйон військовополонених із радянської Росії загинули у Дулагах та Шталагах. Радянські та російські оцінки кількості жертв, як правило, зараховують цих людей до військових втрат; оскільки я заношу їх до числа жертв політики навмисного вбивства, то збільшую оцінку у 1,8 мільйонів жертв, що її можна знайти у Филимошин, «Об итогах», 124. Я вважаю російські оцінки загиблих у Ленінграді занизькими приблизно на чотириста тисяч осіб, тож додаю і цю кількість. Якщо Борис Соколов має рацію, і радянські військові втрати значно перевищували звичні оцінки, то більшість загиблих у вищих розрахунках були солдатами. Якщо рацію мають Еллман та Маскудов, які стверджують, що радянські військові втрати насправді були нижчими, то більшість із цих людей були цивільними, до того ж, часто вони були цивільними не під німецькою окупацією. Див. Sokolov, «How o Count», 451–457; а також Ellman, «Soviet Deaths», 674–680.

771Щодо загибелі 516 841 в'язнів ГУЛАГу, див. Земсков, «Смертность», 176. Щодо чотирьох мільйонів радянських громадян, що перебували у ГУЛАГу (разом із спеціальними поселеннями), див. Khlevniuk, Gulag, 307.

772Брендон та Ловер (Brandon and Lower) оцінюють кількість загиблих у радянській Україні за час війни у 5,5–7 мільйонів; див. «Introduction», 11.

773Вступ до культури пам'яті, див. Goujon, «Memorial».

774Тут, як і деінде у післямові, обговорення чисел задокументовано в окремих розділах.

775Janion, Do Europy. Щодо Бермана, див. Gniazdowski, «Ustalić liczbę».

776Переклад Катерини Борисенко.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

Схожі:

Тімоті Снайдер криваві землі iconВідомі психологи: Ломрозо Чезаре та Лірі Тімоті
Чезаре Ломброзо народився в Італії у місті Верона 6 листопада 1835 р. У молодості Чезаре брав участь у русі за об'єднання країни,...
Тімоті Снайдер криваві землі iconТема. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ століття
Позначте назву української землі, де у 1810 – 1815 рр., І в 1831 р були «холерні бунти»
Тімоті Снайдер криваві землі iconУроків історії України клас. Тема Українські землі в XVI ст. Урок Вступ Формування картографічних знань та вмінь
Користуючись картою атласа «Українські землі в XVI — І половині XVII ст.», назвіть
Тімоті Снайдер криваві землі iconАнтропогенез як космологічно обумовлена еволюція життя на землі
Землі на хід еволюції розумного життя на нашій планеті. Обґрунтовується теза про взаємообумовленість космічного й божественного витоків...
Тімоті Снайдер криваві землі iconНаукова думка
Галичині й на Білій Русі. Це була його батьківщина й дідизна. Польський король затвердив за ним І за його родом ще й усю Лубенщину:...
Тімоті Снайдер криваві землі iconВірші Дмитра Павличка для дітей ( шукаємо рими)
Де зелені хмари яворів Заступили неба синій став, На стежині сонце я зустрів, Привітав його І запитав: — Всі народи бачиш ти з висот,...
Тімоті Снайдер криваві землі iconКонспект уроку природознавства в 5 класі Тема. Людина І Всесвіт. Астрономія наука, що вивчає Всесвіт. Мета
Всесвіту, портрети Миколи Коперника, Джордано Бруно, Галілео Галілея; малюнки із зображеннями уявлень давніх людей про форму та розміри...
Тімоті Снайдер криваві землі iconБіосфера — сфера життя, оболонка Землі, населена живими організмами. Біосфера — сфера життя, оболонка Землі, населена живими організмами
Біосфера з одного боку є середовищем життя,а з іншого-результатом життєдіяльності організмів
Тімоті Снайдер криваві землі iconО. П. Знойко Міфи Київської землі та події стародавні

Тімоті Снайдер криваві землі iconУрок позакласного читання. «Тарас Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди …»
Тема уроку: Урок позакласного читання. «Тарас Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди …»


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка