Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5



Сторінка26/28
Дата конвертації09.04.2017
Розмір5.96 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

ОСОБЛИВОСТІ ЖІНОЧОГО АЛКОГОЛІЗМУ

Останнім часом кількість жінок, що страждають на алкогольну залежність, істотно зросла. Проблему жіночого алкоголізму досліджують такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як С. Костюченко, Г. Зільберблат, Л. Шайдукова, И. Цутко, С. Кравченко, А. Єгоров, О. Кошкина, И. Паронян, Л. Кесельман, М. Мацкевич, В. Альтшулер та інші. Серед факторів, що сприяють формуванню жіночого алкоголізму, виділяють біологічний та соціально-психологічний. До біологічного фактору відносять спадковість. Доведено, що доньки алкоголіків стають питущими у 90% випадків, сини – лише у 45%. Причому таке частіше трапляється тоді, коли п’є мати.

Ще однією особливістю жіночого організму є передменструальне напруження, що підштовхує до вживання алкоголю. Він знімає цей стрес, маючи начебто заспокійливу дію. Наслідком можуть бути звичка та залежність. Крім того, під час передменструального періоду посилюється всмоктування алкоголю з шлунково-кишкового тракту в кров, отже, алкоголь діє на жінок ще сильніше, тому й виникає відповідний токсичний ефект. Також не останню роль відіграє різниця у хімічних константах та активності ферментів у жінок та чоловіків. Так, вміст води у жіночому організмі на 10% менший, ніж у чоловічому. І саме це є тим біологічним фактором, що визначає неоднакову концентрацію етанолу в крові жінок та чоловіків при однаковій дозі. Тож концентрація спирту у жінок завжди буде вищою, ніж у чоловіків, що також підсилює токсичний ефект. До соціально-психологічного фактору відносять емансипацію, стигматизацію, психотравматичність жінок, їх вікові особливості, фактор самотності, мікросоціальне середовище, вплив партнера, що зловживає алкоголем. Як показали дослідження Л. Шайдукової, наслідки стигматизації проявляються у жінок у пізнім звертанні до фахівців, схованому латентному протіканні захворювання, одиночних формах уживання алкоголю, використанні нестандартних каналів допомоги й самодопомоги.

До факторів ризику можна віднести мікросоціальне середовище. Алкоголізм більш поширений у жінок, що працюють у сфері обслуговування: у працівників торгівлі, загального харчування, провідників. Разом з тим, рівень алкоголізму вище в домогосподарок, ніж у працюючих на сучасному виробництві. Як показують вітчизняні й зарубіжні дослідження серйозним фактором ризику розвитку алкоголізму в жінок, є вплив подружнього партнера, що зловживає алкоголем. Давно відомий факт, що в багатьох жінок, що страждають алкоголізмом, до 70% чоловіків також зловживають алкоголем. Л. Шайдукова описала “феномен споювання” чоловіками своїх дружин, в основі якого лежить феномен рольового вирівнювання, додання однорідності сімейній системі. Алкогольна експансія чоловіка відносно дружини пояснюється бажанням чоловіка досягти духовної й сексуальної єдності в сім'ї. У цьому випадку алкоголь є засобом внутрісімейної адаптації.

Отже, проблема жіночого алкоголізму дійсно існує. У зв’язку із цим доцільно проводити антиалкогольні пропагандистські заходи вибірково, доводячи до різних категорій населення, у тому числі жінок, характерні риси дії алкоголю на жіночий організм. Знайомити їх з небезпечними наслідками, яким піддають свої сім’ї жінки, що споживають алкоголь. З метою раннього виявлення випадків жіночого алкоголізму доцільно розширити коло джерел інформації, по яких надходять відомості про стан цього соціального явища. Такими джерелами інформації можуть бути жіночі консультації, інспекції по справах неповнолітніх, педагогічні формування по роботі в неблагополучних сім’ях і т.д. Важливим джерелом могли б стати соціологічні й соціально-гігієнічні дослідження, спрямовані на виявлення причин й особливостей поширення пияцтва серед жінок у конкретних регіонах країни.

ЛІТЕРАТУРА

1. Шайдукова Л. К. Особенности формирования и течения алкоголизма у женщин : автореф. дисс. на соискание научн. степени доктора мед. наук / Л. К. Шайдукова. – М., 1996.

2. Егоров А. Ю. Ранний алкоголизм у девушек: современные особенности / А. Ю. Егоров // Вопросы психического здоровья детей и подростков. – 2002. – № 2. – С. 78–80.

3. Кравченко С. Л. Структурно-временные характеристики формирования алкоголизма у женщин / С. Л. Кравченко // Вопросы наркологии. – 2002. – № 1. – С. 41–47.



Адель Кондраткова, Світлана Нєсмєлова,

6 курс Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти.

Наук. керівник: к.психол.н., доц. Л. Р. Кашкарьова
ВПЛИВ РІВНЯ МОТИВАЦІЇ ДО ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ

НА НАВЧАЛЬНУ МОТИВАЦІЮ СТУДЕНТІВ

Вивчення закономірностей формування та активізації провідних мотивів навчання, які впливають на розвиток професійної спрямованості студента є одним з важливих завдань професійної підготовки майбутніх спеціалістів. Мотиваційна готовність студентів є необхідним компонентом успішної професійної діяльності, тому вивчення цієї проблеми є актуальним. За останні роки різні підходи до розв’язання проблеми формування мотивації навчальної діяльності були запропоновані в дисертаційних дослідженнях Н. Бондаренко, О. Гузенко, І. Зайцевої, В. Клачка, Н Клименко, І. Красноголової, О. Музики, В. Тимошенко. Результати аналізу цих наукових джерел свідчать, що проблема формування мотивації навчальної діяльності майбутніх фахівців у галузі педагогіки та психології досліджена недостатньо. Мета нашого дослідження: виявити закономірності між рівнем мотивації до досягнення успіху студентів та їх навчальними мотивами. Дослідження проводилося серед студентів І та IV курсів Інституту початкової освіти та практичної психології БДПУ.

У результаті дослідження рівнів мотивації до досягнення успіху нами було виявлено, що 31% студентів I курсу мають середній рівень мотивації, 53% – помірно високий, 16% – занадто високий. На IV курсі 50% студентів мають середній рівень мотивації, 40% – помірно високий, 10% – занадто високий. Як бачимо, на I і IV курсах більша частина студентів має середній рівень мотивації до досягнення успіху. Звертає на себе увагу те, що на IV курсі відсоток студентів з помірно високою та занадто високою мотивацією знизився. Слід зазначити, що низького рівня мотивації не виявлено.

Ми дослідили навчальні мотиви цих груп студентів. Так, у студентів із середнім рівнем мотивації до досягнення успіху, як на I, так і на IV курсах переважають професійні мотиви і мотиви творчої самореалізації. Найнижчий показник у студентів мають мотиви уникнення. На відміну від IV, на I курсі високий процент мають навчально-пізнавальні мотиви, також переважають мотиви престижу. Проте, на IV курсі найбільший відсоток належить комунікативним, соціальним та мотивам уникнення. Тобто, у студентів із середнім рівнем мотивації до досягнення успіху, як на I, так і на IV курсах достатньо високий процент посідають саме професійні мотиви та мотиви творчої самореалізації. Показник навчально-пізнавальних мотивів на IV курсі відносно знижується.

Для помірно високого рівня мотивації до досягнення успіху характерно, що найвищий відсоток на I та на IV курсах мають професійні мотиви. Також ми бачимо, що у студентів I курсу високі показники комунікативних мотивів, мотивів престижу, творчої самореалізації та навчально-пізнавальних. Показники усіх мотивів на IV курсі знижуються, крім мотивів уникнення. У студентів IV курсу, окрім навчально-пізнавальних мотивів, значущими також є комунікативні, соціальні та мотиви творчої самореалізації. Мотиви уникнення знаходяться на низькому рівні в усіх студентів. У групі студентів із занадто високим рівнем мотивації до досягнення успіху на І курсі дуже високі показники комунікативних, престижних, професійних і соціальних мотивів. На IV курсі ситуація змінюється: пріоритетними залишаються комунікативні мотиви і мотиви престижу. Професійні, навчально-пізнавальні і соціальні мотиви мають низький рівень. Мотиви творчої самореалізації з середнього рівня перейшли до високого. Мотиви уникнення мають низький показник на обох курсах.

Рівень мотивації до досягнення успіху студентів з І до IV курсів мають тенденцію до зниження. Це можна пояснити тим, що у процесі навчання, професіоналізації, студенти починають більш адекватно оцінювати свої можливості. Престиж для старшокурсників перестає відігравати велику роль, студенти шукають інші шляхи досягнення успіху. На І курсі (особливо у студентів із занадто високим рівнем мотивації до досягнення успіху) рівень мотивів престижу завищений, це говорить про неадекватну самооцінку першокурсників, а також може свідчити про те, що вони обрали спеціальність не за покликанням. На І курсі провідними навчальними мотивами у студентів з різними рівнями мотивації до досягнення успіху є комунікативні, престижу, професійні, навчально-пізнавальні, соціальні.

Для І курсу найбільш продуктивні, з точки зору подальшої професіоналізації, є студенти з помірно високим рівнем мотивації до досягнення успіху. Для IV курсу – це середній та помірно високий рівні мотивації до досягнення успіху (бачимо стабільну зацікавленість обраною професією, творчою самореалізацією). У студентів із занадто високим рівнем мотивації до досягнення успіху переважають мотиви комунікативні, престижу, творчої самореалізації, в той час, як мотиви професійні, навчально-пізнавальні, соціальні знаходяться на низькому рівні. Це може свідчити про те, що студенти бачать себе не в ролі професіонала за обраною професією, а в ролі професіонала в іншій сфері діяльності (наприклад, науковій, громадській).

Олександра Ларіна,

6 курс Інституту філології та соціальних комунікацій

Наук. керівник: к.психол.н., доц. Л. Р. Кашкарьова
ВИЯВЛЕННЯ МОТИВАЦІЇ НАМАГАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

У структурі трудової діяльності важливим компонентом є мотив. Мотив – це спонукання людини до активності, пов’язане з намаганням задовольнити певні потреби. Внаслідок усвідомлення й переживання потреб у людини виникають певні спонукання до дій, внаслідок яких ці потреби задовольняються. При цьому свідомі дії завжди спрямовані на досягнення певної мети, яка також усвідомлюється людиною. Мотив у цьому разі виступає як причина постановки тих чи інших цілей. Отже, мотиви й цілі не тотожні між собою, хоч інколи збігаються.

Мотиви формуються поетапно. Перший етап характеризується усвідомленням спонукання, яке включає усвідомлення його предметного змісту, способів дії й результату. Усвідомлене спонукання виступає мотиваційною одиницею, якою можуть бути потреба, схильність, бажання. Другим етапом є прийняття мотиву. Щоб усвідомлене спонукання перетворилося на особистісний мотив, воно повинно бути внутрішньо прийняте людиною, тобто співвіднесене з ієрархією особистісних цінностей. Третій етап пов’язаний з реалізацією мотиву, на якому його спонукальна функція поєднується з функцією задоволення потреби. Якщо неможливо реалізувати прийнятий мотив, то у працівника виникає фрустрація. На четвертому етапі мотив закріплюється в характері людини, перетворюється на властивість особистості, тобто на потенційні спонукання. Кінцевим етапом у розвитку мотивів є актуалізація потенційних спонукань, тобто відповідний вияв їх як рис особистості в умовах внутрішньої або зовнішньої необхідності. Стосовно мотиваційної сфери такими рисами є мотив досягнення успіхів і мотив уникнення невдач, а також певний локус контролю, самооцінка і рівень домагань. Мотив досягнення успіхів — намагання людини добитися успіхів у діяльності й спілкуванні. Мотив уникнення невдач — відносно стійке намагання людини уникнути невдач у життєвих ситуаціях, пов’язаних з оцінкою результатів її діяльності іншими людьми. Високий рівень мотивації досягнення означає, що у людини переважає прагнення до успіху; низький рівень мотивації свідчить, навпаки, що домінує прагнення уникати невдачі. Прагнення досягнення успіху має місце та враховується тоді, коли людина ставить перед собою позитивно сформульовану мету діяльності. Завдяки правильній установці підвищується продуктивність, творчість особистості.

З метою виявлення співвідношення двох мотивів людини: намагання добитися успіхів і прагнення уникнути невдач, ми провели тест діагностики мотивації намагання А. Мехрбіана в 10-му та 11-му класах Бердянської спеціалізованої школи № 16 з поглибленим вивченням іноземних мов. За допомогою анонімної анкети було опитано 30 учнів, з яких 10 хлопців та 20 дівчат. Отримані результати у кількості набраних за зростанням балів наведені у таблиці 1.



Таблиця 1

Діагностика мотивації намагання учнів 10-11 класів ЗОШ №16 м. Бердянськ

Кількість учнів з даною кількістю балів / отримані бали

1/90

1/111

2/117

1/125

1/129

2/138

1/145

1/157

1/106

1/113

1/122

1/127

2/130

1/139

1/150

1/167

1/108

1/114

1/123

3/128

1/135

1/140

1/151

2/172

За отриманими результатами можемо виділити три групи учнів: з мотивом прагнення успіху, нейтральні та ті, які прагнуть уникнути невдач. Максимально можлива кількість отриманих балів – 224. 27% від 224 – 60 балів (крайні варіанти: прагнення до успіху та прагнення уникнути невдачі). Учнів із мотивом прагнення успіху серед досліджуваних виявлено 3 (10%). Учнів з невизначеною мотиваційною тенденцією – 27 (90%). Учнів, які прагнуть уникнути невдач серед старшокласників не виявлено. Значна кількість учнів (15) має середній сумарний показник (110-130 балів), що складає половину від усієї кількості опитуваних. Також варто зазначити, що в 11-тому класі різниця між мінімально і максимально набраними балами більша, що свідчить про більш сформовані особистості, у той час, коли учні в 10-му класі більш схильні дотримуватися “золотої середини”.

Можна зробити висновок, що в обох класах перевалюють учні з нейтральною позицією. Педагогам необхідно створювати ситуації успіху для підняття самовпевненості та кращої роботи старшокласників.



Ольга Лиходід,

5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологій.

Наук. керівник: ст. викл. С. К. Акімов
ВПЛИВ ІНТЕРНЕТ-АДДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

На ефективність навчальної діяльності студентської молоді у вищих навчальних закладах впливають індивідуальні психологічні особливості особистості, зокрема, рівень інтелекту, темперамент, здатності, самооцінка, навчальна мотивація, характер тощо. Інтернет є ефективним дослідницьким інструментом, що сприяє успішній навчальній діяльності студентів. Проте сучасна молода людина часто зустрічається з проблемами щодо використання глобальної мережі, а це інколи призводить до виникнення аддиктивної поведінки. Аддиктивна поведінка особистості, розкриває три основні напрямки – біомедичний (І. Анохіна, Ю. Арзуманов, Є. Бабаян, І. Пятницька), соціальний (Є. Дюркгейм, Г. Беккер, Р. Мертон) і психологічний (Б. Братусь, С. Березин, Є. Берн, Р. Гарифуллін, Т. Донських, А. Данилин, Е. Змановська, В. Каган, Ц. Короленко, А. Личко, І. Пятницька, С. Смагін, Г. Старшенбаум) [1-3]. Метою нашого дослідження є аналіз індивідуальних психологічних особливостей студентської молоді та з’ясування ролі Інтернету в навчальній діяльності особистості, як потенційного аддиктивного агента.

Поняття “аддиктивна поведінка” використовується деякими вченими для опису поведінки, що передбачає вживання різних психоактивних речовин і алкоголю на тому етапі, коли ще не сформувалася фізична залежність [1-3]. І. Малкіна-Пих виокремлює певні фактори, що роблять Інтернет привабливим потенційним аддиктивним агентом. До них, зокрема, належать: можливість численних анонімних соціальних інтеракцій; віртуальна реалізація фантазій і бажань з установленням зворотного зв'язку; знаходження бажаних “співрозмовників”, що задовольняють будь-яким вимогам; можливість встановлення контакту з новими особами та контроль над цим контактом; необмежений доступ до інформації, до різних видів розваг; участь в іграх [3, с. 678]. Діяльність студента є своєрідною за своїми метою і завданням, змістом, зовнішніми і внутрішніми умовами, засобами, труднощами, особливостями протікання психічних процесів, проявами мотивації. Вона в цілому не ставиться до сфери матеріального виробництва. Основне в діяльності студента – вчитися, брати участь у науковому і громадському житті, у різних заходах, які проводяться з навчальною й виховною метою. До особливостей діяльності студента слід віднести: своєрідність цілей і результатів (підготовка до самостійної праці, оволодіння знаннями, навичками, розвиток особистих якостей), особливий характер об'єкта вивчення (наукові знання, інформація про майбутню працю); навчальна діяльність студента протікає в запланованих умовах (програми, терміни навчання); особливі засоби діяльності – книги, лабораторне устаткування тощо; для діяльності студента характерною є інтенсивність функціонування психіки, незвичайно висока інтелектуальна напруга; у процесі діяльності у студентів виникають перевантаження та з'являються завдання, що викликають напруженість (складання іспитів, заліків, виконання контрольних робіт тощо).

Психологи й педагоги найчастіше апелюють до таких індивідуально-психологічних особливостей учнів, як рівень інтелекту (здатність засвоювати знання, уміння, навички й успішно застосовувати їх для виконання завдань); креативність (здатність самому виробляти нові знання); навчальна мотивація, що забезпечує сильні позитивні переживання під час досягнення навчальних цілей; висока самооцінка, що призводить до формування високого рівня домагань тощо. Інтернет не тільки відкриває широкі можливості щодо реалізації здібностей студентів, але й дає можливість компенсації відсутніх якостей. Працюючи в Інтернеті, студент активно використовує всі пізнавальні психічні процеси. Він шукає необхідну інформацію, ставить запитання й висловлює власну думку на тематичних форумах, спілкується з цікавими для нього людьми. Усе це спрямовує студента до успішної навчальної діяльності й розвитку його інтелектуальних здібностей. Але не можна забувати, що в певний момент може відбутися втрата власного “Я” з заміною на “Я-віртуальне” і Інтернет замість засобу досягнення мети може стати метою.

У навчальній мотивації також не менш важливу роль відіграє використання Інтернету. Неважливо на що спрямовані мотиви (одержання знань, професії, диплома), для досягнення кожного з них студентові необхідний Інтернет. Відмінність полягає тільки в тому, що один студент читає наукові сайти, шукає й аналізує інформацію, а інший – копіює готові реферати, курсові, дипломи. При цьому кожний проводить досить тривалий час у мережі, нерідко, забуваючи про споконвічно поставлені цілі і завдання, що свідчить про наявність у студента Інтернет-аддиктивної поведінки. Помічено, що серед Інтернет-аддиктів переважають особистості із шизоїдною, нерідко істероїдною акцентуацією характеру. Вони прагнуть реалізувати свої істероїдні риси у віртуальному світі, шляхом знайомства й спілкування в чатах, яке з боку істероїдов є псевдологією [2, c. 102]. Інтернет-аддикти особливостями характеру відрізняються й від особистостей з хімічною залежністю. У перших вкрай рідко зустрічаються гепертимні, нестійкі, епілептоїдні типи акцентуацій. Говорячи про Інтернет-аддиктивну поведінку студентської молоді, важливим є факт порушення об'єктивного сприйняття студентами часу, проведеного в мережі. Певною мірою важливо не те, скільки часу студент проводить за комп'ютером, а чи не збільшується неухильно цей час у зв’язку з проблемами в організації та саморегуляції студентом своєї діяльності. У студента порушується уміння правильно планувати свій час, що може привести до проблем у навчальній діяльності. У сучасному суспільстві ефективність навчальної діяльності багато в чому залежить від використання інформаційних технологій і зокрема можливостей мережі Інтернет. Але залучення Інтернету до студентської діяльності може носити подвійний характер.

Важливим фактором формування Інтернет-адиктивної поведінки є індивідуально-психологічні особливості особистості студента (темперамент, стійкість навчальної мотивації тощо). При цьому можна говорити, що в індивідуально-психологічній поведінці порушується об'єктивність сприйняття дійсності і суджень людини, здатність до планування діяльності, змінюється структура мотивації та цінностей. Здійснений аналіз різних теорій пояснюючих аддиктивний розлад, аналіз індивідуально-психологічних особливостей особистості студента та ролі Інтернету в студентській діяльності вимагає більш повного розкриття на експериментальному матеріалі.



ЛІТЕРАТУРА

1. Егоров А. Ю. Нехимические зависимости / Алексей Юрьевич Егоров. – СПб. : Речь, 2007. – 190 с.

2. Карделлан К. Дети процессора : Как Интернет и видеоигры формируют завтрашних взрослых / Карделлан К., Грезийон Г. ; пер. с фр. А. Лущанова. – Екатеринбург : У-Фактория, 2006. – 272 с.

3. Малкина-Пых И. Г. Психология поведения жертвы / Ирина Германовна Малкина-Пых. – М. : Эксмо, 2006. – 1008 с.



Крістіна Лопатнюк,

3 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освіти.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. М. Л. Пелагейченко
ВПЛИВ ІМІДЖУ ПЕДАГОГА НА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС У ШКОЛІ

Актуальність і значущість проблеми формування іміджу педагога в сучасних умовах розвитку освіти та суспільства недооцінити важко. Дослідження поняття педагогічного іміджу вчителя стає необхідною умовою, від особистісних особливостей вчителя, його ціннісних орієнтацій, життєвих установок і умов, які він створює, залежить не тільки якість засвоєння школярами встановлених освітнім стандартом знань, а й характер взаємовідносин суб'єктів освітнього процесу, атмосфера, в якій протікає педагогічна взаємодія. Мета дослідження полягає у визначені педагогічних умов впливу іміджу педагога на навчально-виховний процесу школі, для цього проведемо анкетування у школі в різних класах (5-7-9 кл.).

Єдиного загальноприйнятого наукового уявлення про педагогічний іміджі вчителя і місце цього поняття в ряду наукових категорій до цих пір не існує, що спонукає нас вжити теоретичний аналіз та виявити сутність даного поняття. На сам перед відокремимо поняття “імідж”, а вже на основі нього і “іміджу педагога” [1]. “Імідж” – це сукупність зовнішніх і внутрішніх характеристик когось, або чогось, які формуються для привертання до себе уваги навколишніх, з певною метою залежно від призначення. “Імідж педагога” – це сукупність зовнішніх і внутрішніх характеристик, які сформувалися на основі індивідуальних особливостей людини, які допомагають у професійній діяльності педагога, у сприйнятті його образа учнями, колегами, батьками, та іншими, оточуючими людьми.

На основі проведених досліджень також слід відмітити,основні компоненти іміджу педагога,а саме такі: сукупність внутрішніх характеристик; сукупність зовнішніх характеристик; соціальна і особиста відповідальність; естетичного оформлення; комунікабельність. Розглядаючи тему вплив іміджу педагога на навчально-виховний процес, також було розглянуте питання впливу зовнішніх характеристик іміджу вчителя на роботу з учнями, батьками, колегами. Зовнішній вигляд визначає індивідуальний стиль педагога, практичне застосування знань при відповідному стилі одягу, використання науки про колір. Вчитель з творчим підходом до своєї професійної діяльності враховує всі нюанси свого образу: впевнену ходу, виразні жести, вміло підібраний одяг, що незмінно працює на формування і підтримання авторитету вчителя [2].

У експериментально дослідній роботі були проведені відповідні дослідження, щоб виявити та встановити значущість компонентів іміджу педагога у учнів. Було визначено, що для учнів на першому місці серед основних якостей педагога – знання свого предмету, що при першій зустрічі з педагогом вони в першу чергу звертають свою увагу на вираз обличчя,а вже потім на усе інше. Також, одним з головних компонентів для учнів є вміння вчителя спілкуватися з ними, знаходити індивідуальний підхід до кожного. Також можна відокремити те, що в сучасний час вчитель вже не є прикладом для наслідування для учнів, якщо не для всіх, то можна сказати, що для багатьох. Більш всього учні дають відповіді, які не чітко повідомляють думку учнів, яка стосується запитання, “Чи вважають вони свого вчителя прикладом для наслідування?”. Вчитель повинен з повагою відноситись до учнів, прислухатися до них, тільки тоді вчитель буде завжди прикладом для наслідування у учнів, якщо вони навіть і не будуть брати приклад з зовнішніх якостей, то обов'язково з якихось внутрішніх характеристик.

Можна зробити висновки, що проблема іміджу педагога є не від'ємною складовою його діяльності і до неї ставитися необхідно відповідально. У сучасних школах ця проблема постає дуже гостро, вчителі вважають, що імідж це лише їх зовнішній вигляд,тому не приділяють великого значення, тому здебільшого не розуміють учнів, а від цього вже витікає багато проблем, як у навчальній та і у виховній системі освіти.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

Схожі:

Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Природничі науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 18 травня 2007 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка