Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5



Сторінка9/28
Дата конвертації09.04.2017
Розмір5.96 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   28

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІБЛЕЇЗМІВ У ГАЗЕТНОМУ ТЕКСТІ


Англомовна культура вже протягом багатьох століть перебуває під великим впливом християнського віровчення, що не могло не відбитися в тому числі й у дзеркалі англійської мови. Тому цілком зрозумілий значний інтерес англомовних філологів до біблійних текстів (Cherry R.T., Smith R.W., Soskice J.M.), а також до вивчення їх впливу на лексичний фонд англійської мови, зокрема, до вивчення біблеїзмів та їх функціонування у різних сферах мовної діяльності, зокрема газетних текстах (Л. Бабахова, М. Бельська, Б. Зільберт, А. Кисельов, В. Різун, О. Мелещенко, Х. Хеллер).

Мова останніх відображає інноваційні процеси, що відбуваються в загальнонаціональній мові, однак вона наскрізь фразеологізована, оскільки стандартність, клішованість багатьох газетних виразів є невід’ємною якістю цієї мови. Загальновідомо, що специфіка газетної мови пов’язана з тим, що в газеті є особливі мовні утворення – заголовки, підзаголовки, рубрики. У якості заголовків дуже часто використовуються фразеологізми, бо за їх стислою формою криється дуже глибокий зміст, який дає читачам уявлення про суть проблеми про яку йдеться у статті. Отже, метою нашої роботи є аналіз особливостей функціонування біблійних фразеологізмів у газетних текстах.

У англомовних газетних рядках можна побачити заголовки на зразок: “The battle over the salt of the earth”, “Don’t wash your hands from civil duty”, “Farmers' market is apple of his eye”, “Let There Be Light : Americans fail to find information illuminating, even in a digital age”, “Pearls Before Swine creator stays one step ahead of the law”, “Good Samaritan Saves Child from Burning Car” та ін. Найпоширенішим, за результатами нашого дослідження, біблійними виразом є “prodigal son”, що виник з біблійної притчі про блудного сина [13, с. 27] й у первинному контексті означає: син, що вийшов з покори батьку та вживається у значенні: людина безпутна, морально нестійка. Пізніше цей біблеїзм став частіше вживається у значенні: людина, що розкаялася у своїх помилках.

Дослідження закономірності вживання біблеїзмів у залежності від тематики газетної публікації висвітлило наступні тенденцї: найчастіше біблеїзми використовуються у статтях політичного характеру (більше 26% вибірки); у публікаціях на соціальну тему – близько 20%; приблизно рівним процентом вживання характеризується висвітлення медіа-топіків і публікацій на тему культури й мистецтва (близько 16%); приблизно 12% біблійних крилатих виразів використано у спортивних публікаціях. Статті у рубриках travel і money (economy) найменш репрезентативні (близько 4% і 5% відповідно).

Спроба встановити хронологію коливання активності використання біблеїзмів у газетних публікаціях уможливила припущення про наявність зв’язку між драматичними подіями глобального масштабу й активізацією біблеїзмів у текстах публікацій. Наприклад, у публікаціях 2001 і 2003 років спостерігається більш високий відсоток вживання біблійних крилатих висловів (23,1% і 21,7% відповідно), що, на нашу думку, пов’язано з висвітленням теракту 11 вересня 2001 року й початком Іракської війни 2003 року. Подібну тенденцію ми спостерігаємо у багатьох публікаціях, присвячених висвітленню подій пов’язаних з терактами. Таким чином припускається гіпотеза про кореляцію функціонування біблеїзмів із тематичною специфікою газетних текстів. Зокрема спостереження свідчать, що підвищення емоційної напруженості спричинює активізацію використання пареміологічних одиниць біблійного походження. Підсумовуючи вищевикладене, можна стверджувати, що біблійні крилаті вирази міцно увійшли до фразеологічного фонду англійської мови, а деякі з них досить активно використовуються авторами газетних публікацій для надання тексту образності та виразності. Проте найкраще біблійні крилаті вислови слугують у якості заголовків, націлених на миттєве привернення уваги читачів до відповідної публікації і найширше використовуються у статтях політичного характеру.

ЛІТЕРАТУРА


1. Библия : Книги Священного Писания Ветхого и Нового завета канонические в русском переводе с параллельными местами : Перепечатано с Синодального издания. – Chicago : SPG, 1990. – 292 с.

2. Гатиатуллина 3. 3. Англо-русский словарь библейских фразеологизмов / 3. 3. Гатиатуллина, В. А. Мендельсон. – Казань : Аделаида, 2002. – 180 с.

3. Лилич Г. А. Библеизмы как отражение воззрений эпохи / Г. А. Лилич // Вестник СПб ун-та. – 1993. – Сер. 2. – № 3. – С. 6–113.

Олена Богданець,

4 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. О. Б. Ярова
КОЛЕКТИВНА НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ НА УРОЦІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Усвідомлення необхідності володіння хоча б однією іноземною мовою прийшло в наше суспільство. Будь-якому фахівцеві знання іноземної мови життєво необхідно. Тому мотивація до її вивчення різко зросла. Однак труднощів на шляху оволодіння іноземною мовою не зменшилося. Як і раніше, основними з них є відсутність необхідної індивідуалізації, диференціації навчання тощо. Іншими словами, мова йде про необхідність реалізації особистісно-орієнтованого підходу в навчанні іноземних мов. Групові форми пізнавальної діяльності учнів вивчали М. Артюшина, М. Бондаренко, Д. Джонсон, Р. Джонсон, В. Дьяченко, О. Коваленко, С. Кушнірук, Х. Лійметс, Ю. Мальований, Л. Марисова, Г. Молодих, К. Сміт, Р. Славин, С. Френе, Ю. Фурман. Технологія співробітництва та взаємодії учасників навчально-виховного процесу розглядається у працях О. Болан, Р. Грановської, В. Дьяченко, Я. Колкер, Н. Поліванової, Є. Полат, А. Колесник, А. Ксенофонтової, В. Корнещук.



Об'єкт дослідження – колективне навчання іноземної мови. Предмет дослідження – технологія організації колективного навчання. Мета дослідження полягає у виявленні і систематизації умов організації колективного навчання та встановлення їх взаємозв’язку із навчальною успішністю учнів. Відповідно до мети поставлені такі завдання дослідження: здійснити теоретичний аналіз проблеми колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці іноземної мови та практиці роботи школи; дослідити особливості організації навчального процесу в школі; розглянути колективну форму навчання як фактор ефективності навчального процесу в загальноосвітній школі. Джерелом дослідження стали методична література за даною темою, періодичні видання та матеріали електронних бібліотек.

Система навчальної діяльності покликана виявляти і розвивати природжені задатки учнів. Але частіше вона виступає лише засобом розвитку дитини, який повинен бути скерований педагогами, чия вчасна професійна допомога відіграє далеко не останню роль у формуванні підростаючої особистості. Така робота педагога дуже складна і завжди потребує творчого підходу. Отже, сам творчий акт у діяльності вчителя та учня під час вивчення мови спирається на обдарування та ініціативу кожної творчої особистості [1]. Для підвищення ефективності навчальної діяльності учнів важливою є колективна діяльність, яка обумовлює успіхи з навчальних предметів. Однак, на сучасному етапі даних про колективні види роботи для об'єднання їх у структурні моделі, які мають вплив на успішність учнів з іноземної мови ще недостатньо, а наявні дослідження мають деякі розходження і тому вимагають уточнення [3]. Суть концепції колективного навчання полягає в створенні умов, коли розвиток школяра перетворюється в головне завдання як для вчителя, так і для учня. Колективні форми навчальної діяльності учнів є ефективним засобом формування колективу, якщо вони використовуються у системі, зокрема під час вивчення англійської мови [2]. Такий підхід до організації діяльності учнів сприяє активному формуванню у них позитивного ставлення до іноземної мови, як до засобу спілкування та інтенсивно збагачує лексику дитини.

Активна взаємодія учнів у групах, парах, ланкова робота підвищує інтенсивність інтелектуальної і практичної діяльності учнів. Відповідальність за роботу та її наслідки в групі поширюється на всіх її членів. З часом стиль активної роботи зацікавлює навіть тих учнів, які до того були пасивні й апатичні. Зокрема, стиль групової роботи примушує змінити свої ставлення і працювати для успіху всього колективу. Вони докладають, зусиль до того, щоб їхня група була найкраща і першою відповідала на запитання або розв'язувала поставлену проблему.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аргинская И. И. Обучаем по системе Л. В. Занкова. Первый год обучения / И. И. Аргинская и др. – М. : Просвещение, 1994. – 244 с.

2. Арефьева Г. И. Групповая форма работы на уроках английского языка / Г. И. Арефьева. – М. : Колизей, 1998. – 432 с.

3. Васильченко П. А. Обучение на коллективной и индивидуальной основе / П. А. Васильченко // Начальная школа. – 1993. – № 4. – С. 57–59.



Валерія Бурса,

2 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.

Наук. керівник: ст. викл. О. О. Каліберда
СУЧАСНА ЛЕКСИКОГРАФІЧНА КАРТИНА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

На сьогоднішній день Великобританія вважається лідируючою країною з випуску лексикографічної продукції. Величезна кількість жанрів та типів англомовної літератури потребує систематизації, до того ж не класифікації загалом, а класифікації згідно з типом користувача. Зазначене визначило актуальність теми дослідження. Нині виділені усі етапи в розвитку лексикографії англійської мови. Проводиться активна робота з систематизації та класифікації лексикографічної продукції. Визначенням зазначеного питання займалися Л. Ступін, О. Карпова, І. Разліванова та інші дослідники. Метою даної роботи є дослідження сучасної лексикографічної картини Великобританії. Основними методами дослідження були: аналіз, зіставлення та порівняння англійської лексикографії різних періодів.

Лексикографічна картина будь-якої країни-поняття комплексне. На думку Л. Ступіна, різноманітність словників пояснюється передусім складністю і багатоаспектністю мови [3, c. 86]. Великобританія-єдина країна, яка випускає величезну безліч лексикографічної продукції різних жанрів [3, c. 54]. Лексикографічні традиції Великобританії ведуть свою історію з 7 століття [1, c. 23]. В історії розвитку лексикографії англійської мови можно умовно виділити декілька періодів. Перший період розвитку англійської мови – глоссаризація. Глоссаризація характеризується ще наївним підходом до опису лексичного складу мови. Словники першого періоду : Promptuarium Parvulorum, Ortus Vocabulorum, Alvearie. Другий період (період “словників важких слів”) відрізняється прагненням укладачів словників включати у свої праці важкі лексичні одиниці.Словники другого періоду: A Table Alphabetical, An English Expositor, English Dictionarie. Третій період “донауковий або приписуючий” як найбільш вдосконалений період в історії англійської лексикографії. Основно тенденцією даного періоду поставало прагнення укладачів словників встановити певну норму в написанні, при цьому лексикографи намагалися дати більш повну інфомацію про слово.

Першим словником, складеним на науковій основі був Тезаурус Роже. The Oxford English Dictionary вважається перлина англійської мови. На сучасному етапі спостерігається тенденція відображення мовних зв'язків з елементами культури, а також ще одна важлива тенденція стирання меж між жанрами словників. Національна лексикографія Великобританії нині підрозділяється на довідники в друкарській та електроній формі. Традиційно за об'ємом словники у Великобританії створюються: великі, скорочені і короткі словники [2, c. 27]. Після організованої роботи опитуванню користувачів лексикографічні твори об'єднали в собі риси тлумачних і енциклопедичних словників. Нині величезну популярність мають електроні словники для загальних і спеціальних цілей, які випускаються у Великобританії разом з друкарською продукцією. Учбова лексикографія є одним з напрямів загальної лексикографії з другої половини ХХ століття.

Англомовна лексикографія пройшла довгий шлях розвитку та становлення, на якому склалися напрями, представлені різноманітними типами лексикографічних довідників. Численні потреби суспільства в отриманні різної інформації ускладнюють і розширюють репертуар словників. Таким чином, мовні банки даних мають велику цінність, оскільки можуть сприяти максимальному наближенню до образу мислення британців.

ЛІТЕРАТУРА

1. Карпова О. М. Современная лексикографическая картина Великобритании и США / О. М. Карпова // Словарь в современном мире : мат-лы третьей междунар. школы-семинара / отв. ред. О. М. Карпова. – Иваново, 2006.

2. Карпова О. М. Учебные словари Collins / О. М. Карпова. – М. : АСТ; Астрель; Транзит-книга, 2005. – 64 с.

3. Ступин Л. П. Лексикография английского языка / Л. П. Ступин. – М. : Высшая школа, 1985. – 164 с.



Інна Вайшля,

3 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.

Наук. керівник: к.філол.н., доц. Г. М. Школа
НАЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА МІФОНІМІВ

(НА МАТЕРІАЛІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ)

Міфологеми відображають загальнолюдські погляди на світ живої та неживої природи, позначаючи універсальні явища, зафіксовані будь-якою мовою. Міфоніми, передаючи специфіку географічного, соціально-етнічного, культурного середовища, відображають особливості світобачення певного етносу. Етнолінгвістичне осмислення міфологічної свідомості пращурів демонструють розвідки сучасних дослідників Л. Виноградової, Т. Голіченко, О. Колесник, А. Лобок, А. Маслової, О. Поріцької, Н. Тяпкіної та ін. Предметом їх уваги стали походження, етимологія, мотиви номінації, творення, функціонування демонологічних назв. Тому актуальним є дослідження функціонування міфологем у слов’янських мовах. Мета дослідження – встановити національну специфіку міфонімів у мовах східних та західних слов’ян. Завдання роботи полягає в аналізі особливостей сприйняття міфонімів носіями слов’янської свідомості. У роботі використано метод лінгвістичного опису, який передбачає спостереження, узагальнення й класифікацію матеріалу.

Слов’янська демонологія досить розвинена: в уяві слов’ян навколишній світ був одухотвореним та персоніфікованим. Демонічну природу духів (Анголи і демони) “нижчої” міфології схарактеризував український етнограф В. Гнатюк. Ґрунтуючись на галицьких народних легендах, він указував, що чорт “забажав мати товариство, Бог порадив йому вмочити палець у воду і стріпнути позад себе, в наслідок чого дістане товариша. Чорт умочив одначе всю руку і як почав нею тріпати, то наробилося стільки чортів, що з них постало 12 хорів. За спонукою чорта вони збунтувалися проти Бога, а Бог за кару скинув їх із неба. Вони летіли до землі повних 40 діб, коли ж Бог сказав “амінь”, де котрий з них був, там і остався: у воді – водяник, у лісі – лісовик, у болоті – болотяник, у полі – полевик, і т д. Таким чином, усі духи, що на землі, взяли свій початок від чорта” [1, с. 217]. Лексема чорт широко представлена у фразеологічних словниках слов’янських мов. Зокрема, у фразеологічному словнику польської мови зафіксовано 18 паремій із цим номеном: “adwokat diabłа; sprzedac´|zaprzedac´ duszę diabłu” [3, с. 86; 98]; в українській мові: “дябла послухати; виріхтувати ся як чорт на руса ля” [2, с. 117].

У слов’янській народній демонології існує велика кількість жіночих міфологічних персонажів: східнослов’янські мавки/нявки, русалки; південнослов’янські віли, самодіви; західноєвропейські ундини. Лексема мавка (нявка) походить від нав – домовина. Вважалося, що мавки – “духи жіночої статі, які померли нехрещеними і перетворилися в русалок. Заманивши когось до себе своєю красою, розмовляють з ним, кокетують, а потім заскобочують на смерть” [1, с. 226]. Серед людей з надприродними властивостями вирізняються відьми. У слов’ян, як і в багатьох інших народів, було поширене вірування у чаклунство. Особливо значною в магії вважалася роль жіночого начала. У слов’янській міфології розглядають дві категорії відьом: природжені й навчені. У фразеологічному словнику української мови лексему “відьма” супроводжує фразеологізм “Як відьми вкрали” [2, с. 128]. У слов’янських мовах: польській – wiedźma, чеській – vĕdma, білоруській – ведзьма, болгарській – вещица, пов’язані з дієсловом vĕdati – “відати, знати”. З’ясовуючи етимологію цих лексем, мовознавці вказують на можливе їх запозичення західнослов’янськими мовами із східнослов’янських.

Таким чином, народна уява розмежовувала міфологічних персонажів функціями, місцем перебування та зовнішнім виглядом. Міфологія слов’янських народів відображає уявлення про світ духів, допомагає виявити спільні та відмінні риси менталітету, національного світобачення та світовідчуття. Відтворена в мові ментальність народу – цікавий об’єкт подальших студій.

Література

1. Гнатюк В. Г. Останки перед християнського релігійного світогляду наших предків / В. Г. Гнатюк // Гнатюк В. Г. Вибрані статті про народну творчість. – Нью-Йорк, 1981. – С. 213–240.

2. Фразеологічний словник української мови / уклад. В. М. Білоноженко та ін. – К. : Наук. думка, 1993. – 984 с.

3. Słownik frazeologiczny języka polskiego. – Warszawa-Bielsko-Biała, 2008. – 495 s.



Тетяна Виноградова,

5 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.

Наук. керівник: к.філол.н., доц. А. М. Сердюк
ЗНАЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ КОМПОНЕНТОМ “HEAD” У ЗІСТАВНОМУ АСПЕКТІ

Актуальність роботи полягає у багатосторонньому розкритті основних властивостей компонентного складу фразеологічних одиниць, до складу яких входять лексеми “head”. Ступінь досліджуваності проблеми полягає в тому, що дана праця є внеском в дослідження мовних одиниць різного рівня, у визначенні типологічних особливостей англійської та української мов на лексичному рівні. Мета дослідження: проаналізувати, наскільки природа фразеологізмів співвідноситься із їх компонентним складом, зокрема із соматизмом “голова” та його еквівалентами в англійській мові. Основні методи дослідження: математичний метод, метод типологічного зіставлення, статистичний, описовий аналіз.

Соматичні фразеологізми представляют в сучасній англійській мові велику групу. “Соматичні” фразеологічні одиниці – це такі фразеологічні одиниці (ФЕ), де один із компонентів вражений словом – назвою частини людського тіла. “Сома” з грецької мови перекладається як “тіло”. Вивчення соматичної фразеології англійської мови є необхідним для продуктивного спілкування с представниками англомовних країн, для кращого розуміння автентичних джерел. Соматичні фразеологізми – це один із способів кодування в міжкультурній комунікації. Поява фразеологізмів тісно пов’язана з культурою.

Базове поняття когнітивної лінгвістики “концепт” є неоднозначним. С. Аскольдов вважав, що це є мисленнєве утворення, функція якого полягає у заміщенні великої кількості предметів певного роду [1, с. 266]. Як вказує Ю. Степанов, таким чином, відбувається актуалізація культурних концептів [5, с. 9-10]. Культурологічний підхід до вивчення концепту спостерігаємо також у А. Вежбицької, яка стверджує, що формування концепту відбувається за “культурно обумовленим сценарієм” [2, с. 393]. Такими сценаріями, на думку вченої, є короткі речення, через посередництво яких робиться спроба “спіймати негласні норми культури певного співтовариства” та “представити ці норми у термінах спільних для усіх людей понять” [2, с. 393]. В. Маслова поділяє концепти на дев’ять груп: 1) світ; 2) стихії та природа; 3) уявлення про людину; 4) моральні концепти; 5) соціальні поняття та відносини; 6) емоційні концепти; 7) світ артефактів; 8) концептосфера мистецтва [3, с. 70].

Людина як соціальний індивідум членує світ із т.з. суспільних стосунків, тому перспективною та маловивченою, на наш погляд, є проблема дослідження концептів групи “соціальні поняття та відносини”. Аналізувати це питання вважаємо цікавим на прикладі соматизмів. Тіло людини із філософської точки зору є складовою навколишнього світу. Тому із позиції антропофілії воно є основою для пізнавальної діяльності суб’єктом об’єктивної дійсності. За твердженням В. Постовалової, понад 90% інформації про навколишній світ людина отримує “через зорове відчуття та живе споглядання” [4, с. 53]. Це є одним із основних факторів того, що первинні знаки (у т.ч. й соматична лексика) є продуктивною основою для подальших комунікативно-прагматичних трансформацій. Ці процеси знаходять своє втілення у вторинному семіозисі, переосмисленні значення та стійких словосполученнях. У результаті проведеного дослідження ми робимо наступні висновки: універсальність у процесі функціонування лексеми “head” та її українських еквівалентів виявляється у паритеті в утворенні досліджуваних концептів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность : Антология. – М. : Academia, 1997. – C. 266–280.

2. Вербицкая А. Концептуальные основы психологии культуры / А. Вербицкая // Язык. Культура. Познание. – М. : Русские словари, 1996. – С. 376–404.

3. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика / В. А. Маслова. – М. : ТетраСистемс, 2005. – 256 с.

4. Постовалова В. И. Картина мира в жизнедеятельности человека / В. И. Постовалова // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. – М. : Наука, 1988. – С. 8–69.

5. Степанов Ю. С. Некоторые соображения о проступающих контурах новой парадигмы / Ю. С. Степанов // Лингвистика : взаимодействие концепций и парадигм. – Харьков : ХИМЭСХ, 1991. – Вып. 1. – Ч. 1. – С. 9–10.



Аліна Волобуєва,

5 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.

Наук. керівник: к.філол.н., доц. М. М. Греб
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗІСТАВНОЇ СЕМАНТИКИ У СТРУКТУРІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ КОНСТРУКЦІЙ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Аналіз складних зіставних конструкцій, специфіку яких визначає сполучник а, показав, що зіставні відношення між частинами складного речення формуються передусім у межах складносурядного типу синтаксичних одиниць. Дослідження також засвідчило, що складносурядні речення не можуть бути віднесені до розряду зіставних лише на підставі формальних показників. Значну роль у визначенні дійсного характеру смислових відношень між частинами відіграє формально-семантичний, власне семантичний та комунікативний рівні організації складних синтаксичних одиниць. Мета дослідження – врахувати ці аспекти вивчення синтаксичних одиниць для вивчення зіставних відношень, які знайшли експлікацію в складнопідрядних реченнях на зразок: Та краще вже самому задватись, ніж дівчину побачити в петлі (Л. Костенко); Якщо в інших релігіях тотемізм вимирає за стадією їх розвитку, то у стародавньому Єгипті він переростає в культ тварин, аж до шанування усіх тварин, вбивство котрих каралося смертю (Релігії світу). На своєрідність змістових відношень між частинами таких складнопідрядних конструкцій вказували російські й українські синтаксисти В. Бєлошапкова, Н. Шведова, Н. Гуйванюк, І. Вихованець та інші.

Питання про класифікацію складних речень на підставі характеру відношень між частинами має добру традицію у вітчизняному мовознавстві. Відповідно до неї семантична поліфукнціоанльність деяких сполучників та інших сполучних засобів призводить до того, що при формальному принципі класифікації до одного різновиду потрапляють речення з різними типами смислових відношень між частинами. Отже, формальна класифікація виявляється недостатньою для правильного визначення належності того чи іншого складного речення до певної групи. Це справедливо й для складнопідрядних речень, у структурі яких знаходять вираження зіставні змістові відношення. Як зазначає С. Шувалова, “речення із зіставним значенням необов’язково мають бути оформлені за допомогою сполучних засобів, які спеціалізуються на оформленні зіставних відношень. Для експлікації зіставних відношень достатньою виявляється наявність придатних до зіставлення (і зіставлюваних на основі асоціативних зв’язків) членів із ознаками, які їм приписуються” [3, с. 137]. Саме тому необхідно ще й ураховувати характеристики частин, в першу чергу, змістові. Наприклад, речення Якщо нема їсти, то й святий забунтує... (В. Винниченко) та Якщо він (Давид – М.Г.) перед тим почував був вагатися від тортур та постійних умовлянь Литвинова, то тепер те все одвіялося, як пушина від сильного подуву вітру (І. Багряний), оформлені однаково з точки зору сполучникового засобу (якщо... то), суттєво відрізняються одне від одного з точки зору змістових відношень, які виражають. Отже, у першому випадку відношення між частинами умовні, у другому – зіставні.

Таким чином, для того, щоб класифікація була не просто каталогізацією, а могла служити засобом розуміння речення, вона повинна враховувати семантичні характеристики речення. Із цієї позиції виходять автори посібника “Синтаксис української мови. Проблемні питання”. Зауважуючи, що для української синтаксичної науки не є характерним виділення складнопідрядних речень зіставного різновиду в окремий тип [2, c. 582], автори схиляються до думки, що зіставні відношення властиві цілому ряду складнопідрядних конструкцій. І хоча ці відношення з формального боку співвідносні з тим чи іншим типом складнопідрядних речень, але за значенням відповідають складносурядним реченням зіставного різновиду [2, с. 583]. На підставі цього дослідники виокремлюють у складі складнопідрядних речень різновиди конструкцій із зіставним відношенням між частинами. Щоправда, відстоюючи цю позицію, вони все ж часом припускаються й певної неузгодженості щодо дотримання цього принципу. Так, розглядаючи складнопідрядні речення умови, вони зараховують до цих конструкцій і речення на зразок Якщо медикам ми ввіряємо наше здоров’я, то вихователям ввіряємо моральність і розум дітей наших (К. Ушинський), стверджуючи, що в даному разі наявні умовні відношення з відтінком повторюваності та узагальнення [2, с. 544]. Залучення семантичного критерію до аналізу цього речення показує, що вони формують очевидно зіставний компонент змісту між частинами. Цей факт доводить необхідність більш детального з’ясування особливостей формальної та семантичної природи складнопідрядних конструкцій із зіставним компонентом змісту.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   28

Схожі:

Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Природничі науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 18 травня 2007 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка