Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5



Сторінка11/28
Дата конвертації16.02.2018
Розмір5.62 Mb.
ТипПротокол
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   28

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ КРИЗИ ТРЕТЬОГО РОКУ ЖИТТЯ


Криза трьох років – це період розвитку початкових форм самосвідомості, широко представлений в науковій літературі. Багато авторів (Л.С. Виготський, О.В. Запорожець, Д. Б. Ельконін, Н.С.Лейтес, Е. Еріксон та ін.) розглядають вікові кризи як необхідні періоди в процесі формування особистості, відзначаючи їх тісний взаємозв'язок з найважливішими перетвореннями в психіці дитини. Ми погоджуємось з думкою про те, що завдяки кризовому періоду вирішуються певні «завдання розвитку» (П. Хейманс), які безпосередньо пов'язані з якісними змінами у процесі формування особистості. Такою задачею в період кризи трьох років є емансипація дитини від дорослого, ламання усталених взаємин, для того, щоб побудувати нові форми стосунків. В цей період дитина вперше усвідомлює себе як особистість, відокремлює себе від батьків, вона сама прагне стати дорослою, діяти так, як діють старші. 

Криза трьох років характеризується високим рівнем ініціативної активності та цілепокладання (автономністю дитини), а також сформованості потреби діяти без допомоги дорослих (самостійністю). Переживання кризового періоду є складним як для самої дитини, так і для дорослих, що її оточують. Це пов’язано з її поведінковими проявами, які в психології традиційно називають «семизір'ям» кризи. Серед основних симптомів виділяють: негативізм, упертість, норовитість, свавілля, знецінення дорослого, протест-бунт, деспотизм. Основним завданням педагогів, що працюють з дітьми цього віку, є оптимізація та реконструкція стосунків з дитиною відповідно зміни її потреб та можливостей.



З метою вивчення психологічних особливостей прояву кризи третього року життя, нами було організоване емпіричне дослідження, що проводилося в дошкільному закладі «Сонечко» м. Бердянськ. У ньому брали участь 25 дітей, їх батьки та два вихователі.

На основі означеного вище «семизір'я» кризи нами було розроблено карту спостереження за дітьми, а також анкети для вихователя та батьків. Основним завданням було вивчення інтенсивності прояву ознак, їх спрямованість (залежність від ситуації), а також рівномірність.

Аналіз результатів дослідження показав, що у 80% дітей спостерігаються певні прояви кризи. Серед них – у 16% виявлено гострий кризовий стан (спостерігається систематичний інтенсивний прояв всіх виділених ознак). Також нами було виявлено, що прояви є нерівномірними. Так, для 16% дітей є характерним систематичний прояв 7 ознак кризи, для 4% – 6 ознак, для 8% – 5 ознак, для 32% – 4 ознак, для 16% – 3 ознак, для 24% – прояв 2 ознак. Порівняння результатів анкетування батьків та вихователів дає змогу зробити висновок, що в родині криза виявляється яскравіше та більш систематично.

Отже, в результаті дослідження нами були виявлені наступні психологічні особливості прояву кризи третього року життя: різноманітність у інтенсивності, нерівномірність, здебільшого спрямованість на батьків.

З метою оптимізації кризи нами було розроблено консультацію для батьків, що містить інформацію про причини виникнення кризи, її симптоми, особливості протікання. Також нами було розроблено рекомендації для батьків щодо особливостей спілкування з дитиною в цей період на основі наступних принципів: надання дитині свободи вибору та відчуття власної самостійності, взаємодія на партнерських засадах, розширення кола прав та обов’язків дитини, ставлення до дитини як до повноправної особистості.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Гуськова Т.В. Психологический анализ кризиса трех лет: дисс… канд. психол. наук : 19.00.07 / Гуськова Татьяна Викторовна. – М., 1988. – 167 с.

  2. Кравцова Е.Е. Психологические новообразования дошкольного периода развития: дисс…. доктора психол. наук : 19.00.13 / Кравцова Елена Евгеньевна. – М., 1996. – 320 с.

  3. Поливанова К.Н. Психология возрастных кризисов / К.Н. Поливанова. – М. : Изд. центр «Академия», 2000. – 184 с.




Сушко Юлія,

студентка 2 курсуІнституту соціально-

педагогічної та корекційної освіти

Науковий керівник О.С.Донченко (БДПУ)


ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПІЛКУВАННЯ ДИТИНИ З ДОРОСЛИМИ

Спілкування є провідним фактором формування людської свідомості. Це перший вид соціальної активності, який виникає в онтогенезі і завдяки якому немовля отримує необхідну для його індивідуального розвитку інформацію.

Значення спілкування і його вплив на розвиток особистості досліджувались багатьма авторами (Б.Ананьєв, Л.Буєва, Л.Виготський, М.Каган та ін.). Спілкування в роботах Л.Виготського, О.Леонтьєва, М.Лісіної розглядається як умова і один із головних чинників психічного і особистісного розвитку дитини. Проблему спілкування дітей дошкільного віку досліджено в різних аспектах. Визначено вплив спілкування на розвиток позитивних емоцій у дітей як чинника їхнього здоров’я (Ю.Аркін), повноцінного психічного розвитку (О.Запорожець, М.Лісіна), підвищення розумової активності в процесі навчання (О.Кравцова, О.Смірнова). Охарактеризовано особливості виховання культури спілкування і взаємин дошкільників (Л.Даренська, А.Ізієва, Г.Лаврентьєва, С.Петеріна, М.Федорова, О.Яницька).

Зважаючи на те, що дошкільний період є визначальним для формування основних структурних компонентів особистості, від того, як буде складатися спілкування між батьками та дитиною дошкільного віку, залежить формування майбутньої особистості. Помилки у спілкуванні можуть спричинити низку психологічних проблем у дитини, що можуть супроводжувати її протягом всього життя.

М. Лісіною було ґрунтовно досліджений онтогенез спілкування та виділено основні його форми: ситуативно-особистісна (1-6 міс.), ситуативно-ділова (3 міс. – 2 роки), позаситуативно-пізнавальна (з 3 років), позаситуативно-особистісна (6-7 років). Формування у старших дошкільників позаситуативно-особистісної форми спілкування є надзвичайно важливим, оскільки характеризує їх соціальний розвиток, входження дитини у світ дорослих.

З метою дослідження особливостей міжособистісного спілкування дітей старшого дошкільного віку з дорослими було проведене експериментальне дослідження.

Для оцінки дитиною відносин у родині нами був використаний проективний тест «Малюнок сім'ї», який доповнювався бесідою. На основі параметрів зображення (наявність всіх членів родини, їх розташування, дистанційність, особливості взаємодії, використовувані кольори, особливості зображення окремих деталей та ін.), а також коментарів дитини стосовно малюнку, нами було виявлено три рівні емоційного благополуччя дошкільника в сім'ї: високий (35%), середній (55%) та низький (10%).

Особливості виховної стратегії батьків досліджувались за допомогою тесту «АСВ» (Е.Ейдемілер, В.Юстицкис). На основі параметрів (рівень протекції в процесі виховання, ступінь задоволення потреб дитини, кількість та якість вимог до дитини, нестійкість вимог до дитини) нами було виокремлено три стилі виховання в родині: ліберальний (35%), демократичний (30%) та авторитарний (35%). З метою визначення домінуючої форми спілкування (ситуативно-ділова, позаситуативно-пізнавальна, позаситуативно-особистісна) нами було проведене анкетування батьків.

Порівняння результатів дослідження дітей та батьків дозволило зробити наступні висновки: найбільш сприятливим для емоційного благополуччя дитини, а також формування позаситуатвино-особистісної форми спілкування є демократичний стиль виховання. Ліберальний та авторитарний стилі є рівнозначно несприятливими для емоційного стану дитини, а також характеризуються здебільшого ситуативно-діловою (авторитарний) та позаситуативно-пізнавальною (ліберальний) формою спілкування.

Отже, в результаті дослідження нами було виявлено, що форма спілкування дитини з батьками, а також її емоційне благополуччя в родини залежать від обраного стилю виховання. Нами були надані рекомендації батькам, що включали в себе роз’яснення значення спілкування для розвитку особистості дитини, описано його основні стилі, принципи ефективного спілкування (безумовне прийняття, активне слухання тощо).


ЛІТЕРАТУРА

  1. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций / Л.С. Выготский. – М. : АПН. – 1989. – 500с.

  2. Леонтьев А. Н. Психология общения / А.Н. Леонтьев. – М. : Наука. – 1989. – 258 с.

  3. Лисина М. И. Проблемы онтогенеза общения / М. И. Лисина. – М. : Педагогика, 1986. – 144 с.

КОРЕКЦІЙНА ПЕДАГОГІКА
Булавіна Наталія,

студентка 4 курсу Інституту соціально-

педагогічної та корекційної освіти

Наук. керівник: Н.А. Бондаренко,

ст. викладач (БДПУ)
ЗМІСТ ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ ПРИ ФОНЕТИКО-ФОНЕМАТИЧНИХ ПОРУШЕННЯХ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Найпоширенішими вадами мовлення серед дошкільників та учнів молодшого шкільного віку є фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення – порушення процесів формування вимовної системи рідної мови у дітей з різними мовленнєвими порушеннями внаслідок дефектів сприйняття й вимови фонем.

В останній час у нашій країні спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку. Відомо, що порушення мовлення у дошкільників мають здатність до патологічного закріплення. У подальшому шкільному навчанні стійкі помилки в усному мовленні можуть спричинити різноманітні порушення у засвоєнні шкільних знань. Тому проблема організації ефективної логопедичної допомоги щодо попередження та корекції фонетико-фонематичних порушень мовлення у дітей дошкільного віку є актуальною.

У працях А. Бородич, Г. Жаренкової, Г. Каше, В. Коноваленко, Р. Лалаєвої, Р. Левіної, Ю. Рібцун, Є. Соботович, Л. Спірової, М. Шеремет досліджувались особливості прояву фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення у дітей дошкільного віку. Мовлення дітей з ФФН характеризуться неправильної вимовою звуків: пропусками, спотвореннями, замінами. Кількість порушених звуків може бути досить значною – до 16 – 20. Поряд з порушеною звуковимовою у дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком спостерігаються помилки в складовій структурі слова і звуконаповненості. Такі порушення у мовленні дітей безпосередньо зумовлені несформованістю у них фонематичного слуху і сприймання. Без спеціальної корекційної роботи дитина не навчиться розрізняти і впізнавати фонеми на слух, аналізувати звукоскладову будову слова.

Отже, метою нашого дослідження є визначення системи логопедичних занять та ігрових вправ щодо корекції фонетико-фонематичних порушень усного та попередження вад писемного мовлення у дітей старшого дошкільного віку.

В процесі навчання дітей з ФФНМ в умовах спеціального дитячого садка вирішують такі завдання [2]:

• формування у дітей фонетичної системи мовлення, тобто уточнення і закріплення вимови збережених звуків, а також виправлення вимови порушених звуків;

• розвиток повноцінного фонематичного слуху і сприй­мання, тобто навчання дітей за допомогою спеціальних прийомів розрізняти звуки на слух, запам'ятовувати і відтворю­вати ряди звуків і складів;

• формування навички звуко-складового аналізу і синтезу, тоб­то вміння ділити слова на склади і звуки, послідовно аналі­зувати їх, проводити зворотні операції: складати склад зі звуків, а слово — зі складів (синтез);

• на основі аналітико-синтетичної діяльності забезпечення за­своєння дітьми деяких елементів грамоти.

Для вирішення корекційних завдань нами було розроблено ряд конспектів логопедичних занять до змісту яких увійшли наступні ігрові вправи: для формування фонетичної сторони мовлення- «Артикуляційна гімнастика», «Чи правильно я говорю ?»; для розвитку слухової уваги та слухової пам’яті: «Що ти чуєш?», «Тихо-гучно», «Чого я не назвала?», «Вгадай по звуку», «Наведи порядок»; для розвитку фонематичного слуху: «Чого не стало?», «Назви по порядку», «Хто більше» «Живі склади», «Де знаходиться звук», «Розділи на три», «Хто більше?».

Проаналізувавши науково-методичну літературу можна зробити висновок, що діти з ФФНМ потребують особливих умов навчання і виховання, відповідних методів та прийомів для подолання мовленнєвих порушень. Саме тому важливим є раннє виявлення вад мовлення у дошкільників та вчасне використання корекційно-виховної роботи, яка сприятиме виправленню або послабленню мовленнєвих порушень дитини, що допоможе їй у засвоєнні знань, вмінь та навичок, необхідних для успішного навчання у школі та формування особистісного «Я» дитини.


ЛІТЕРАТУРА

1.Коноваленко В.В., Коноваленко С.В. Коррекционная работа воспитателя в подготовительной логопедической группе (для детей с ФФН). – М., 1998.

2. Рібцун, Ю. В. Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення: програмно-методичний комплекс / Ю. В. Рібцун. – К., 2012. – 258 с.

3.Шеремет М.К., Сергєєва І.В. Формування усного зв’язного висловлювання у дітей із фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення // Педагогіка та методика спеціальні: Зб. наук. ст. НПУ ім. М.П. Драгоманова. – К.,2001. – Вип. 2. – С.100–106.


Ольга Бородовка,

студентка 1 курсу Інституту соціальної-

педагогічної та корекційної освіти

Наук. керівник: Ю. А.Валуйських,

асистент (БДПУ)
РОЗВИТОК ВИРАЗНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕАТРАЛЬНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Актуальність нашої теми зумовлена необхідністю пошуку додаткових шляхів та засобів щодо розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Як відомо, саме цей вік є найбільш сензитивним для формування всіх аспектів мовленнєвої системи, і більш активне воно відбувається на основі провідного виду діяльності. Одними із різновидів гри є театралізовані ігри, які є для дітей школою емоційної культури та людського спілкування. Великий і різнобічний вплив даного виду діяльності на особистість дитини дає змогу використовувати їх як сильний, але ненав’язливий педагогічний засіб розвитку мовлення, зокрема його виразності та емоційності.

У багатьох дослідженнях доведено доступність розуміння виразних засобів у різних видах мистецтва, можливість формування в дошкільників здатності сприймати різні образи в мистецтві та використовувати їх елементи у своєму мовленні (Н. Ветлугіна, І. Дзержинська, К. Тарасова та ін.).

Метою нашого дослідження є теоретичне обґрунтування ефективності використання театралізованої діяльності для розвитку виразного мовлення дітей дошкільного віку.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз проблеми на основі вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження.

Поняття «виразність мовлення» поєднує в собі два окремі, але взаємозалежні аспекти, що становлять діалектичну єдність: емоційну насиченість (експресивність) та образність (зображувальність) .

Експресія мовлення, за Б. Головіним, –це комунікативна якість культурного мовлення, особливість його структури, яка впливає не лише на свідомість, а й на емоції читача і слухача, підтримує його увагу та інтерес [1].

Театралізована діяльність – це художня діяльність, що пов'язана зі сприйманням творів театрального мистецтва і відтворенням в ігровій формі набутих уявлень, вражень, почуттів. Театр діє на уяву дитини різнобічно, а саме за допомогою різних засобів – слова, дії, через музику та зображувальне мистецтво. Сприймання художнього твору передбачає не тільки здатність упізнати, зрозуміти зображене. Необхідною умовою художнього сприймання є емоційна забарвленість реакцій глядача, наприклад, розігрування реакцій подиву, радості, суму тощо, які в свою чергу, можна використати як один з прийомів для розвитку виразного мовлення дошкільника.

У театралізованій діяльності дитина все сприймає з позиції схожості зі справжнім, на «сцені» вона може програвати певні сюжети та ролі, допомагаючи співвідносити побачене з життям, викликаючи необхідні словесні асоціації (Г. Михайлова, Л. Сізова). Відтворювання конкретних образів, у яких кожний персонаж наділений власним характером, зовнішнім виглядом та манерою говорити потребує відповідної підготовки, вироблення вмінь користуватися ними, знаходити відповідний емоційний стан персонажа, розкривати його характер та особливості взаємодії з іншими особами. Важливим засобом розвитку виразності мовлення слугують також і самі атрибути гри, які потребують попередньої продуманості згідно ролі, та допомагають дитині краще відтворювати той чи інший образ [2].

Театралізована гра дозволяє розвинути комунікативні здібності дошкільника. Все це відбувається тоді, коли дитина осмислює мораль літературного твору. У театралізованій грі діти знайомляться з почуттями, настроями героїв, освоюють способи емоційного вираження, знайомляться з навколишнім світом через образи. Все це сприяє розвитку психічних процесів, і особливо комунікативної культури дитини. Науковець О. Аматьєва досліджувала процес розвитку виразного мовлення дітей дошкільного віку засобами театралізованої діяльності. Вона розробила систему ігрових вправ, які можна використовувати в різних видах діяльності (художньо-мовленнєвій, ігровій, театрально-ігровій, навчально-мовленнєвій). Серед них можна виокремити емоційні етюди, імітаційно-ігрові та вправи творчої спрямованості. 

З цього можна зробити висновок, що театралізована гра зможе розвинути вміння організовувати спілкування з однолітками, щоб бути цікавим оточуючим; вміння зовні висловлювати свої внутрішні емоції і правильно розуміти емоційний стан співрозмовника, також виступає важливим засобом розвитку виразності мовлення як однією зі складових компонентів культури мовлення.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення / Н. Д. Бабич. – Львів: Світ, 1990. – 231 с.

  2. Макаренко Л. В. Театр і театралізована діяльність у сучасному дошкільному закладі освіти: монографія / Л. В. Макаренко. – Донецьк: ЛАНДОН, 2011. – 211 с.



Бутріна Аліна,

студентка 4 курсу Інституту соціально-

педагогічної та корекційної освіти

Науковий керівник: Г. О. Лопатіна,

доцент (БДПУ)
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ-ЛОГОПАТІВ ЗАСОБАМИ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИ

Процес реорганізації системи спеціальної освіти вимагає застосування нових психолого-педагогічних підходів до організації процесу виховання і навчання дітей з мовленнєвими вадами, оскільки їх чисельність збільшується, а вторинні порушення важко піддаються корекції. Формування стійких негативних тенденцій у динаміці порушень мовлення дітей вимагає від освітян подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу та створення оптимальних умов для розвитку і самореалізації кожної особистості з урахуванням її психофізичних можливостей, що зумовлює актуальність цієї роботи.

Науковці Н. Власова, І. Мартиненко, М. Шеремет, доводять, що за наявності у дітей мовленнєвих порушень у дошкільному навчальному закладі (ДНЗ) проводиться відповідна робота з подолання та компенсації вторинних психологічних відхилень. Оскільки успішність ранньої корекції мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку значною мірою залежить від рівня організації логопедичної допомоги, тому постає проблема організації ефективного корекційно-виховного процесу в ДНЗ, у тому числі засобами сюжетно-рольової гри.

Мовленнєві порушення можуть торкатися різних компонентів мовлення: одні з них стосуються тільки вимовних процесів і виявляються в зниженні чіткості мовлення без супутніх проявів; інші – пов’язані з фонематичним аспектом мовлення і виражаються не тільки в дефектах вимови, але й у недостатньому оволодінні звуковим складом слова, що зумовлює порушення читання і письма; треті становлять комунікативні порушення, які можуть перешкоджати навчанню дитини у загальноосвітній школі [2].

Розвивальний і корекційний потенціал ігрової діяльності, у тому числі і сюжетно-рольової гри в роботі дітьми, що мають вади мовлення, досліджено у роботах Г. Волкової, Ю. Гаркуші, С. Коноплястої, Ю. Рібцун, Т. Філічевої та ін.

Однак, незважаючи на достатню кількість досліджень, в яких гра, в тому числі сюжетно-рольова, розглядається в різних аспектах і пропонуються різні підходи до її використання, існує проблема, пов'язана з раціональною побудовою, оптимальною організацією і застосуванням сюжетно-рольової гри в процесі розвитку і корекції мовлення дітей-логопатів, що вимагає більш ретельного і детального її вивчення.



Мета нашого дослідження полягає в тому, щоб на основі теоретичного аналізу та узагальнення практичного досвіду обґрунтувати ефективність використання сюжетно-рольових ігор в процесі розвитку мовлення дітей з порушеннями мовлення.

Для її реалізації ми поставили перед собою такі завдання: розглянути особливості логопедичної роботи з дітьми-логопатами з урахуванням їх психолого-педагогічної характеристики; представити можливості сюжетно-рольової гри як розвивального мовленнєвого середовища; простежити методичні підходи до використання сюжетно-рольових ігор у логопедичній роботі з дітьми, що мають вади мовлення; обґрунтувати, розробити і експериментально апробувати зміст і методику розвитку мовлення дітей-логопатів у сюжетно-рольовій грі.

Результати нашої роботи засвідчили, що для успішного формування ігрової діяльності у дітей, у тому числі сюжетно-рольової, необхідно: збільшити ігровий простір у групових кімнатах за рахунок їх переобладнання: наприклад, створити куточки психологічного розвантаження для дітей і фрагменти житлової кімнати, намагатися наблизити інтер'єр групи до домашньої обстановки, щоб дітям і дорослим було затишно і комфортно; переглянути розташування та добір ігрового матеріалу на предмет зручності і різноманіття – пріоритетним є той ігровий матеріал, який легко може трансформуватися в інші предмети.

Отримані результати дослідження дають підставу стверджувати, що сюжетно-рольова гра як складова провідної – ігрової діяльності дитини – є ефективним засобом формування мовлення дітей-логопатів.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Артемова Л. В. Розвиток теорії та практики дитячої гри / Л. В. Артемова // Дошкільне виховання. – 2001. – № 7. – С. 18-19.

  2. Бурова А. Організація ігрової діяльності дошкільнят у світлі вимог Базової програми / А. Бурова // Дошкільне виховання. – 2009. – № 12. – С. 45-49.

  3. Чепка О. В. Наступність ігрових форм навчальної діяльності в умовах навчально-виховного комплексу «школа–дошкільний заклад» : дис… канд. пед. наук : 13.00.08 / Чепка Олена Володимирівна. – Київ, 2006. – 251 с.



В'юн Тетяна,

студентки 4 курсу Інституту соціально-

педагогічної та корекційної освіти

наук.керівник: Синиця А.О.,

асистент (БГПУ)
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СЛОВНИКА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
ІЗ ДИТЯЧИМ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ


Актуальність проблеми. В останні роки у вітчизняній і зарубіжній логопедії зріс інтерес до проблеми ранньої діагностики та корекційно-логопедичної роботи порушень розвитку пізнавальної та мовленнєвої діяльності дітей з дитячим церебральним паралічем(ДЦП). Вивченню мовленнєвих порушень в дітей з церебральними паралічами присвячено багато спеціальних досліджень, в яких розглядаються питання їх патофізіології, клініки та корекції: Л. Данилова, Е. Мастюкова, М. Іпполітова, Л. Бадалян, Л. Журба, М. Ейдінова, А. Лурія, І. Левченко, О. Приходько, І. Смирнова та інші.

Метою дослідження є теоретичне обгрунтування процесу формування словника в дітей з ДЦП молодшого шкільного віку під впливом корекційно-логопедичної роботи.

Мовленнєві порушення в дітей з ДЦП характеризуються затримкою мовленнєвого розвитку. Затримка мовленнєвого розвитку відмічається вже в домовленнєвий період. Гуління і лепет з'являються пізно, відрізняються фрагментарністю, бідністю звукових комплексів, малою голосовою активністю. Перші слова також запізнюються, активний словник накопичується повільно, формування фразового мовлення порушується. [4, с.15].

На I етапі (від народження до 1,5 міс.) в дітей з ДЦП пригноблені рефлекси орального автоматизму: смоктальний, ковтальний, губної, хоботковий, пошуковий та інші, що ускладнює як процес годування, так і розвиток перших голосових реакцій. У деяких дітей крик в перші тижні життя відсутній або тихий, у вигляді окремих схлипувань на вдиху, з носовим відтінком, іноді пронизливий, болючий.

На II етапі домовленнєвого розвитку (1,5-3 міс) в дітей з ДЦП рефлекси орального автоматизму надмірно посилені, безумовно-рефлекторні голосові реакції (крик, кряхтение) не мають комунікативного значення. [3]

На III етапі домовленнєвого розвитку (3-4,5 міс) у здорової дитини з'являється справжнє гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків з переважанням поєднань гортанних і голосних, тривалістю, співучістю, інтонаційною варіабельністю і появою в кінці етапу поєднань губних звуків з голосними («па», «ба»), що свідчить про перехід до наступного етапу – лепету.

На IV етапі домовленнєвого розвитку (5-12 міс) у здорової дитини з'являється лепет. На цьому етапі вдосконалюється функція дихання, подовжується довільний видих, з'являється контроль за висотою і гучністю голосу.

Характерні порушення лексики в дітей з ДЦП обумовлені специфікою розвитку дітей. Кількісне зменшення словника і повільне його формування при спонтанному розвитку значною мірою пов'язані з обмеженістю, неповнотою, несистематизованністю знань та уявлень про предмети і явища навколишньої дійсності. Дитина не може самостійно знайти спільне в різному і відрізнити схожі предмети один від одного за істотними ознаками.

Для розвитку та збагачення словника необхідна тісна взаємодія фонологічних, граматичних та лексичних умінь і навичок. Мовленнєвий розвиток дитини з ДЦП пов'язаний з різними чинниками, як внутрішньої так і зовнішнього середовища. Необхідний комплексний підхід до цієї проблеми та залучення таких фахівців як вихователь, педагог, психіатр, невролог і логопед. Важливу роль також, відіграють батьки і клімат в сім`ї.

Ефективним засобом розвитку та збагачення словника дітей з ДЦП молодшого шкільного віку є мовленнєва терапія. Мовленнєва терапія заснована на тісній єдності з лікувальними заходами, спрямованими на розвиток рухових функцій. З метою підбору найбільш ефективних і адекватних прийомів розвитку та збагачення словника, важливо враховувати взаємозв'язок мовленнєвих і рухових розладів при ДЦП. [2, с.52]

Під час організації корекційно-логопедичної роботи з дітьми з ДЦП необхідно враховувати особливості онтогенетичного розвитку сенсорних функцій мовлення та інтелекту, попередження їх порушень, слід проводити з перших місяців життя. З вище зазначеного пропонуємо використовувати методику Е. Мастюкової, у поєднані із зондовим масажем Є. Новікової для дітей, які мають мовленнєві порушенння (дизартрією і алалією)




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   28

Схожі:

Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 18 травня 2007 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 icon4 (Педагогічні науки) Бердянськ 2005 (06) ббк 74я5
Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №4. – Бердянськ: бдпу, 2005. – 210...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка