Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5



Сторінка2/28
Дата конвертації16.02.2018
Розмір5.62 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

188

Коломійцева Валерія. Формування творчої особистості засобами сучасної хореографії…………………………………………………………..


190

Коріневич Діана. Підготовка студентів-хореографів до викладання сучасного танцю в дитячих хореографічних колективах…………………


193

Корінь Анна. Значення фольклорної практики у професійній підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва……………………..


195

Крупін Євген. Шляхи подолання сценічного хвилювання у процесі підготовки майбутнього вчителя музики…………………………………..


197

Кузьмін Геннадій. Особливості формування виконавських умінь учнів у процесі гри на духових інструментах……………………………..


200

Кулигіна Марія. Навчально-виховне значення української народної казки в роботі дитячого хореографічного колективу……………………...


202

Лісіхун Мирослава. Вимоги до музичного оформлення дитячого танцювального репертуару…………………………………………………..


204

Лубенець Олександра. Актуальні питання концертмейстерської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва…………………


206

Лягута Анастасія. Розвиток артистичих здібностей дітей молодшого шкільного віку на хореографічних заняттях………………………………


209

Мазалова Любов. Розвиток вокально-інтонаційних навичок на уроках музичного мистецтва в початковій школі в процесі розспівки…


211

Моренко Юлія. Інтерактивне навчання на уроках музичного мистецтва як один із сучасних інноваційних підходів навчального процесу…………………………………………………………………………..



213

Мушкудіані Христина. Формування духовної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва………………………………………………..


215

Педан Анастасія. Роль потішок у хореографічній роботі з дітьми…..

216

Ростоцька Аліна. Роль музики в роботі дитячого танцювального колективу…………………………………………………………………………


219

Рябчикова Марія. Інтонування на фортепіано як виконавська проблема………………………………………………………………………..


221

Савон Маргарита. Формування музичної культури майбутнього вчителя музики…………………………………………………………………


224

Світлична Олександра. Методи формування творчих здібностей учнів молодших класів на уроках музичного мистецтва…………………


225

Сова Ольга. Використання комп’ютерних технологій на уроках музики……………………………………………………………………………


230

Слесаренко Юлія. Формування мотивації педагогічної діяльності в теорії та методиці фахової підготовки майбутніх учителів музики…..


231

Сорочан Дар’я. Терапевтичний аспект казкотерапії в хореографічній роботі з дітьми дошкільного віку……………………………………………..


233

Тюхта Ігор. Одухотворення інструментального твору як умова розвитку виконавського інтонування майбутнього вчителя музики……


235

Фен Яна. Методика запису комбінацій класичного екзерсису в професійній підготовці майбутнього вчителя хореографії………………


237

Філімонова Христина. Розвиток творчої компетентності майбутніх учителів хореографії у процесі фахової підготовки……………………..


239

Чепіжко Дар’я. Розвиток творчих здібностей учнів 6-річного віку в процесі використання театральних ігор на уроках музики…………….


241

Шатило Карина. Моральне виховання школярів засобами музичного мистецтва……………………………………………………………………….


243

Шиян Олександр. Організація самостійної роботи студента-баяніста

245

Щедріна Ольга. Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках музики…………………………………………..


247

Ярошенко Юлія. Специфіка музичного оформлення хороводів і хороводних танців……………………………………………………………


249

СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА

Бондаренко Аліна. Формування інклюзивної компетентності майбутніх соціальних педагогів……………………………………………..


252

Борідько Аліна. Дозвіллєва діяльність як засіб соціалізації дітей та молоді……………………………………………………………………………


253

Жигалова Катерина. Становлення та розвиток ювенальної юстиції в Україні……………………………………………………………………………..


255

Зеленецька Катерина. Соціально-педагогічна робота з сім’єю в умовах дошкільного навчального закладу…………………………………


257

Карташов Микита. Партнерство волонтерських організацій як механізм соціального супроводу студентської молоді зі статусом “внутрішньо переміщена особа”………………………………………..…..



258

Кіріченко Валерія. Анімаційна діяльність як засіб соціального виховання майбутніх фахівців соціальної сфери…………………………


260

Костенко Настя. Особливості організації та розвитку системи захисту дітей та молоді в США……………………………………………….


262

Лебедєва Анастасія. Профілактика насильства серед підлітків як соціально-педагогічна проблема……………………………………………


264

Литвиненко Дарина. Профілактика та соціальна допомога наркозалежної молоді…………………………………………………………


266

Михайленко Наталія. Протидія гендерному насильству в Україні: досвід роботи мобільних бригад……………………………………………


267

Отчич Марія. Соціально-педагогічна підтримка обдарованих дітей як напрям діяльності соціального педагога…………………………………..


269

Пащенко Ала. Соціальний супровід сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування……………………


271

Погосян Аліна. Соціально-педагогічна робота в позашкільних навчальних закладах………………………………………………………….


273

Сердюченко Антон. Проблема дитячого самоврядування у соціально-педагогічній теорії й практиці…………………………………….


275

Скоч Вікторія. Соціальний супровід неблагополучної сім’ї……………

276

Тимків Євгенія. Туристсько-краєзнавча діяльність як соціокультурний простір ресоціалізації молоді з особливими потребами……………………………………………………………………….



278

Чумак Тетяна. Дейзі-бібліотека як засіб навчання дітей з вадами зору в інклюзивному ДНЗ……………………………………………………..


280

Яременко Анастасія. Соціально-профілактична діяльність з дітьми, схильними до алкоголізму…………………………………………………..


282

ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА

Величинська Маргарита. Ефективність ігрових форм навчання у професійній підготовці учнів ПТНЗ…………………………………………


285

Гогунська Ольга. Активізація творчого мислення студентів на основі створення проектів……………………………………………………………...


287

Караджов Олег. Компетентність майбутніх інженерів-педагогів……..

289

Коваль Яна. Компетентнісний підхід як освітня інновація…………….

290

Ліконцева Анастасія. Особливості викладання економічних дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах……………….


292

Ліконцева Анастасія. Компетентнісний підхід до підготовки випускників у ПТНЗ……………………………………………………………


294

Моргун Іван. Методика використання хмарних технологій при вивченні інформатики в ЗОШ………………………………………………..


295

Пінчук Анастасія. Інноваційні технології – основа інтегральних знань майбутніх інженерів-педагогів………………………………………………...


297

Стоєва Світлана. Емоційний компонент професійної компетентності викладача…………………………………………………………………………


299

Стоєва Світлана. Ефективність використання активних та інтерактивних методів навчання у професійній підготовці учнів ПТНЗ


301

Стоєв Микита. Використання хмарних технологій в професійній освіті

303

УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ




Момотюк Леся. Формування корпоративної культури майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу на засадах акмеологічного підходу……………………………………………………….



306

Помазан Лілія. Наукова титулатура та гратифікація……………………

309

Чайка Анжела. Cоціальний ліфт випускників магістратури "Управління навчальним закладом"………………………………………….


310

Шкапов Станіслав. Професійно важливі якості сучасного керівника навчального закладу……………………………………………………………


312

ПЕДАГОГІКА
Азарова Наталія,

студентка 4 курсу Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Науковий керівник: І. А. Барбашова,

к. пед. наук, доцент кафедри педагогіки (БДПУ)


ПРО ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Перехід до шкільного навчання означає докорінну перебудову всього способу життя дитини. Перед школярем висувається цілий ряд вимог: він має виконувати вимогу вчителя, неухильно слідувати шкільного режиму, домагатися результатів у навчанні. Однак через недостатню сформованість вольових якостей багато дітей молодшого шкільного віку не можуть підпорядковувати свою поведінку встановленим правилам.

Мета нашого дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці умов ефективного формування в молодших школярів відповідальності у процесі навчання.

Відповідальність – один з найскладніших феноменів у теорії вольових якостей. Його називають якістю вищого порядку через тісний взаємозв'язок з емоційною, моральною та світоглядною сторонами особистості. Ця якість відображає схильність особистості дотримуватися загальноприйнятих соціальних норм, виконувати свої обов'язки, готовність відповідати за свої дії перед суспільством і самим собою [1].

Відповідальність в психологічній літературі – вольова якість, пов'язана з морально-ціннісною орієнтацією особистості. Компонентами відповідальності виступає ряд інших властивостей і умінь особистості, як-от: чесність, справедливість, принциповість, готовність відповідати за наслідки своїх дій. Названі особистісні риси не можуть реалізуватися успішно, якщо у дитини не розвинені емоційні риси: здатність до співпереживання, чуйність по відношенню до інших людей. Виконання будь-якого обов'язку вимагає прояву інших вольових якостей: наполегливості, старанності, стійкості, витримки, точності, пунктуальності, вірність особистості у виконанні обов'язків. Таким чином, відповідальність проявляється не тільки в характері, але і в почуттях, сприйнятті, усвідомленні, світогляді, у різних формах поведінки особистості [3].

Із позиції Л. Сухінської, відповідальність визначається як міжособистісні відносини і виступає у формі відношення залежності та підпорядкування, у процесі яких члени групи покладають взаємні зобов'язання за успіх і невдачі в груповий діяльності. Відповідальність також розуміється як уміння звітувати за взяті зобов'язання перед групою, колективом.

Умовами ефективності педагогічних упливів на відповідальність учнів визначено такі: набуття дітьми молодшого шкільного віку знань норм і правил поведінки; оволодіння прийомами планування, оцінювання, аналізу вчинків і ситуацій, які характеризують моральний обов’язок особистості; розвиток емоційної сфери як основи включення школярів у колективну навчально-пізнавальну та позаурочну діяльність [2].

Важливе значення у формуванні відповідальності мають ігри, метод створення ситуацій успіху та новизни, бесіди, навчальна і позаурочна робота, організація учнівського колективу, регулювання поведінки молодших школярів.

Отже, молодший школяр у процесі виконання будь-якого завдання привчається діяти згідно з вимогами, встановленими в колективі. Суспільно значуще доручення молодшому школяреві виступає як засіб управління формуванням відповідальності учня, його моральним розвитком. Доручення сприяє здійсненню контролю над процесом морального розвитку дітей.
ЛІТЕРАТУРА

1. Абульханова-Славская К. А. Активность и сознание личности как субъекта деятельности / К. А. Абульханова-Славская // Психология личности в социалистическом обществе. Активность и развитие личности. – М. : Наука, 1989. – С. 110–134.

2. Андриенко Е. В Социальная психология : учеб. пособ. [для студ. высш. пед. учеб. зав.] / Елена Васильевна Андриенко ; под ред. В. А. Сластенина. – М. : Академия, 2000. – 264с.

3. Борисова Т. С. Ответственность – качество родом из детства / Т. С. Борисова // Народное образование. – 2010. – № 5. – С. 246–251.


Васильченко Олена,

студентка 6 курсу Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Науковий керівник: О. І. Попова, доцент, к.пед.н. (БДПУ)
ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Актуальність. Окремі аспекти розвитку мовленнєвої культури школярів початкової ланки знаходимо, аналізуючи дослідження методичного характеру: становлення і розвиток орфоепічних норм мовлення молодших школярів (М. Л. Микитин), прийоми вироблення у дітей навичок україномовного етикету (Р. М. Миронюк), формування орфографічних норм української мови у молодших школярів (Р. І. Черновол-Ткаченко) тощо. Досить детально вивчено проблему вдосконалення мовленнєвої майстерності майбутніх учителів початкової школи (Н. Мартинович, О. Попова, В. Усатий та ін.), філологів (О. Кретова, Т. Окуневич, С. Цінько та ін.), тоді як систематична робота щодо формування й удосконалення мовленнєвої культури, саме учнів загальноосвітньої школи, зокрема початкової, залишається актуальною і водночас недостатньо розробленою.

Метою роботи було на основі аналізу наукової літератури встановити види вправ, які сприятимуть формуванню мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів на уроках української мови. Для цього ми використали такі методи: теоретичні, емпіричні, педагогічний експеримент.

Навчально-мовленнєва діяльність молодших школярів щодо опанування ними культури українського мовлення підпорядковується, на нашу думку, чотирьом напрямкам: 1) засвоєння норм сучасної української літературної мови (орфоепічна та граматична правильність мовлення); 2) формування навичок активної роботи зі словом (точність, чистота, багатство мовлення); 3) формування вмінь діалогічного висловлювання (доречність, мовленнєвий етикет); 4) формування навичок монологічного мовлення (логічність, виразність). Реалізація кожного з цих напрямків має відбуватися шляхом виконання спеціальних вправ, які допоможуть учителеві розвинути й удосконалити у дітей вміння оволодіти культурою мовленнєвої діяльності на початковому етапі опанування мови.

Відповідно до завдань першого етапу нами були розроблені підготовчі вправи, які вміщують вправляння у слуханні й розумінні текстів. Це передбачає й роботу над поясненням значень слів, уточнення їх, тобто засвоєння лексичної правильності; вимові слів, згідно з орфоепічними нормами української мови шляхом застосування імітації; вживанні слів у словосполученнях та реченнях формування граматичної правильності мовлення.

Мовленнєві вправи побудовані нами з метою формування орфоепічної та граматичної правильності мовлення, засвоєння точності, оволодіння його чистотою, формування багатства мовлення, оволодіння доречністю, виховання мовленнєвого етикету, опанування логічності мовлення та засвоєння його виразності й передбачають нарощення труднощів залежно від вищевказаних напрямків формування мовленнєвої культури.

Розроблені нами вправи були покладені в основу лінгводидактичної експериментальної методики формування культури українського мовлення учнів 3 класу. Формування культури мовлення передбачало, по-перше, поетапність засвоєння основних комунікативних ознак мовленнєвої культури; по-друге, використання пояснювально-ілюстративного, імітаційного, репродуктивного, оперативного та продуктивно-творчого (комунікативного) методів мовленнєвого розвитку; по-третє, спеціальну організацію навчально-мовленнєвої діяльності, спрямовану на мовне забезпечення (створення мовленнєвого середовища, атмосфери позитивного, емоційного стимулювання, розвиток пізнавального інтересу до вивчення української мови, активізацію учнівського мовлення.

Основні висновки. Отже, одне з найголовніших завдань школи, зокрема, її початкової ланки, – навчити школярів змістовно, граматично правильно і стилістично вправно висловлювати думки в усній та писемній формах. Безумовно, у виконанні завдань, які стоять перед початковою мовною освітою, ми будемо органічно поєднувати теорію мовленнєвої діяльності, яка передбачає орієнтацію на чотири фази мовленнєвої дії (орієнтування, планування, висловлювання, контроль і корекція висловлювання) з традиційним підходом до розвитку мовлення школярів, який ґрунтується на знаннях і вміннях щодо основних мовних одиниць. Йдеться про удосконалення (а в роботі з шестилітками – формування) звукових і на цій основі – нормативних орфоепічних навичок: про збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу школярів; удосконалення граматичного ладу дитячого мовлення.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Біляєв О. М. Концепція мовної освіти / Біляєв О. М., Вашуленко М. С., Плахотник В. М. // Дивослово. – 1994. – № 9. – С. 71–73.

2.Наумчук М. М. Сучасний урок української мови в початковій школі (методика і технологія навчання) / М. М. Наумчук. – Тернопіль: Астон, 2001. – 215 с.
Ведмідь Роман,

студент 6 курсу Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв.

Науковий керівник: О. В. Голуб, к. пед.н., доцент (БДПУ)
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ, КУЛЬТУРИ, МОВИ НА УРОКАХ ТА В ПОЗАУРОЧНІЙ РОБОТІ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Виховання є надзвичайно складним і багатовимірним процесом, у якому розрізняють філософський, соціальний, педагогічний і психологічний, культурологічний аспекти. У вихованні різних народів і епох віддзеркалюються стан і вимоги держави, різних верств суспільства до мети, змісту і методів підготовки підростаючого покоління до життя. Сучасне національне виховання має гуманістичний характер і ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях і духовності. Науково обґрунтоване, правильно організоване національне виховання відображає історичну ходу народу, перспективи його розвитку.

Академік М. Стельмахович зазначив, що «…педагогічна система кожної історичної епохи висуває свій оригінальний чи актуальний уже знаний образ людини. Кардинальні зміни в житті суспільства вносять відповідні корективи у виховний ідеал. То ж цілком закономірно виникає питання про сучасний педагогічний ідеал національного родинно-громадсько-шкільного виховання в Українській державі» [7, 50].

Згідно з положеннями Національної доктрини розвитку освіти національне виховання спрямовується на формування у дітей світоглядної свідомості, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, інших соціально значущих надбань вітчизняної і світової духовної культури. Національне виховання має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України [4].

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки окремі аспекти виховання учнів загальноосвітніх шкіл на національних культурних традиціях українського народу розглядались у дослідженнях А. Бойко, Р. Дзвінки, О. Дубасенюк, П. Ігнатенко, В. Кузя, Ю. Підборського, М. Стельмаховича, В. Струманського, Г. Шевченко та ін. Однак, педагогічний потенціал засобів національного виховання у початковій школі остаточно не розкритий.

Національне виховання в системі освіти здійснюється з урахуванням пізнавальних можливостей та психологічно-вікових особливостей учнів певного класу. Особливе місце в цьому процесі належить учням початкової школи. Пояснюється це особливостями психології дітей, прикметою яких є здатність охоче пізнавати навколишній світ, нові знання, сприймати норми поведінки, виробляти власне світосприймання та світобачення. Саме тому основи національного виховання значною мірою закладають­ся в цей період життя та навчання учнів. Тому початкова школа сьогодні відіграє особливу роль у відродженні національного виховання в Україні. Сучасні вчителі початкової ланки освіти мають підготувати молодшого школяра до життя в майбутньому постіндустріальному, інформаційному суспільстві і при цьому дбайливо оберігати і примножувати систему норм і цінностей, що склалася в українського народу.

Основними принципами національного виховання в початковій школі є гуманізм, демократизм, народність, єдність родинного і шкільного впливу, виховання у праці, самодіяльність учнів.

Для нас також є слушною думка академіка І. Беха, що особливого значення у сучасному національному вихованні молодших школярів набуває особистісно-орієнтований підхід, коли в центрі навчально-виховного процесу стоять інтереси дитини, її потреби та можливості. Лише через таку ієрархію ціннісних підходів, як людина (особистість) – народ (культура, історія, освіта) – держава (суспільство) можна реалізувати перспективну і демократичну модель виховання громадянина-патріота [1].

Цілі і завдання національної системи виховання досягаються насамперед через глибоке і всебічне оволодіння дітьми змістом освіти, який має втілювати в собі національні та загальнолюдські цінності. Основне завдання сучасної початкової школи – знайти та дослідити шляхи, форми та методи впровадження і розбудови національної школи засобами відродження народних традицій, культури, мови на уроках та в позашкільній роботі.

Визначимо основні форми національного виховання сучасних молодших школярів: інформаційно-масові, діяльнісно-практичні, інтерактивні, індивідуальні, наочні.

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей молодших школярів цілі національного виховання, як зазначає О. Савченко, «реалізуються на засадах системного підходу різними способами, а саме:


  1. демократичні і гуманні методи і форми організації співпраці дітей і дорослих;

  2. взаємодія виховного потенціалу різних предметів початкової школи;

  3. розширення зв’язків дітей з соціумом, залучення до участі в дитячих організаціях, проектах;

  4. досягнення єдності вимог школи і сім’ї до національного виховання» [6, с. 147].

Вчителі початкової школи мають у виховній практиці активно використовувати такі засоби національного виховання: рідну мову, родовід, історію, краєзнавство, природу рідного краю, народну міфологію, фольклор, національне мистецтво, народний календар, національну символіку, народні прикмети і вірування, виховні та національні традиції, звичаї та обряди.

У підручниках «Читанка», «Природознавство» зміст і методика навчання створюють належні передумови для всіх аспектів національного виховання. А в позаурочній виховній діяльності широко проводяться різні виховні заходи, наприклад, виховні години «Єднаймося ж, брати мої», «Одна єдина – вільна Україна», «Наша мова солов’їна», конкурси малюнків «Без мови немає нації», «Гуляйполе – моє рідне місто» та ін.

Отже, складний процес національного виховання здійснюється за допомогою різноманітних засобів , вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямів діяльності школярів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

Схожі:

Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 18 травня 2007 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 icon4 (Педагогічні науки) Бердянськ 2005 (06) ббк 74я5
Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №4. – Бердянськ: бдпу, 2005. – 210...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка