Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5



Сторінка28/28
Дата конвертації16.02.2018
Розмір5.62 Mb.
ТипПротокол
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ


Актуальність теми. В сучасних умовах, практично в усіх сферах людської діяльності використовуються інформаційні системи, що ґрунтуються на використанні найновіших інформаційних технологій. Технологія «хмарних обчислень» – це новація інформаційної галузі, яка може стати у нагоді для створення інформаційної інфраструктури. Хмарні технології забезпечують користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання його програмного забезпечення в онлайн режимі[2]. В умовах стрімкого розвитку сучасних інформаційних технологій та мережі Інтернет організації відходять від використання власного обладнання і програмного забезпечення в бік хмароорієнтованих технологій. Але застосування цих технологій в галузі професійної освіти ще не достатньо досліджене, що зумовлює актуальність обраної теми.

Ступінь досліджуваності проблеми. Питанням теорії використання хмарних технологій у навчальному процесі займались такі вчені, як Т. А. Вакалюк, В. Ю. Биков, М. І. Жалдак, Л. М. Меджитова, З. С. Сейдаметова, С. О. Семеріков, О. М. Спірін та багато інших.

Мета даної роботи — вивчення можливостей, переваг і недоліків впровадження хмарних та хмароорієнтованих технологій в процес професійної підготовки.

Сутність дослідження. Стрімкий розвиток інформаційних технологій в усьому світі і, зокрема, в Україні, веде до усвідомлення зручностей і переваг їх використання. Сучасний перехід України до інформаційного суспільства, коли сьогодні до Інтернету може підключись практично будь-яка людина за допомогою безлічі різноманітних пристроїв, обумовлює можливість переходу до так званих «хмарних послуг». Останнім часом впровадження хмарних технологій стрімко зростає, завдяки хмарним технологіям освіта стає ще доступнішою, адже, вчитися можна будь-де і будь-коли.[2]

Хмарні технології (Cloud Computing) — це парадигма, що передбачає віддалену обробку та зберігання даних. Хмара — сервер або мережа, де зберігаються дані та програми, що з'єднуються з користувачами через Інтернет. Хмарні технології дозволяють використовувати програми без встановлення, користуватися особистими файлами з будь-якого комп'ютера, що має доступ в Інтернет. "Хмара" відкриває новий підхід до обчислень, при якому ані обладнання, ані програмне забезпечення не належать користувачу. Замість цього провайдер надає замовнику вже готовий сервіс.

Використання хмарних та хмароорієнтованих технологій надає ряд переваг перед традиційними інформаційними технологіями, а саме[2]:

- організація може більш ефективно управляти використанням; обчислювальних ресурсів;

- підвищується керованість ІТ-інфраструктурою;

- спрощується управління безперебійністю роботи організації, завдяки закладеним в концепцію системам резервного копіювання та міграції віртуальних машин;

- скорочення витрат на ІТ-інфраструктуру;

- не потрібні потужні комп'ютери;

- менше витрат на закупівлю програмного забезпечення і його систематичне оновлення;

- необмежений обсяг збереження даних;

- доступність з різних пристроїв і відсутність прив’язки до робочого місця;

- забезпечення захисту даних від втрат та виконання багатьох видів навчальної діяльності, контролю й оцінювання, тестування он-лайн, відкритості освітнього середовища тощо;

- економія коштів на утримання технічних фахівців.

Окрім очевидних переваг на користь використання хмарних та хмароорієнтованих технологій, доцільно відмітити і деякі недоліки. Основним недоліком є їх недостатнє впровадження, однак дані технології лише починають поширюватись в Україні. Також одним з суттєвих недоліків інколи зазначають необхідність доступу до швидкісного Інтернету. Стрімке збільшення кількості Інтернет- провайдерів та постійне покращення якості Інтернет-послуг мали б вирішити цю проблему, проте можуть виникнути перебої у роботі чи неполадки у провайдерів, що може призвести до зупинки роботи відділів чи цілих підприємств на певний час. Також до недоліків хмарних обчислень можна віднести обмежену функціональність програмного забезпечення при роботі з ними через Інтернет.[2]

Найбільш поширеними у використанні є хмарні сервіси призначені для набуття навичок роботи з веб-сервісами та звичайними документами, наприклад хмарна платформа Google Apps Education Edition, основними інструментами якої для використання студентами і викладачами є: електронна пошта Gmail (перевагами даного сервісу є підтримка текстового та голосового чату Google Talk, а також відеочату); календар Google; диск Google – сховище для зберігання власних файлів та можливістю настройки прав доступу до них; Google Docs – сервіс для створення документів, таблиць, презентацій, креслень з можливістю надання прав спільного доступу декільком користувачам; сайти Google – інструмент, який дозволяє створювати сайти за допомогою встроєних шаблонів тощо.[1]

Однією з основних переваг у використанні хмарних платформ та сервісів в професійній освіті є, безперечно, доступність навчання у будь-якому місці та у будь-який час. Студент може почати виконання завдання в університеті, при цьому продовжити роботу він може й вдома, не маючи необхідності копіювати виконане завдання на носії інформації. Це все можливе завдяки тому, що всі необхідні відомості та дані можна зберігати на віддаленому сервері. Хмарні технології надають можливість проводити онлайн-консультації та досить швидко отримувати відповіді на поставлені запитання.[1]



Висновки. Впровадження хмарних та хмароорієнтованих технологій в процес професійної підготовки є новим напрямом, що стрімко розвивається та потребує наукового дослідження та розробки відповідного навчально-методичного забезпечення. До перспективних напрямків розвитку хмарних технологій можна віднести розробку навчальних онлайн-додатків, а також перенесення навчальних ресурсів у хмари.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Вакалюк Т. А. Можливості використання хмарних технологій в освіті [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/ 10137/1/Вакалюк%20Т.А..pdf

  2. Сабліна М. А. Можливості використання хмарних технологій в освітній та соціальній сферах [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://elibrary.kubg.edu.ua/4116/1/M_Sablina_OD_7_IS.pdf


УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ
Момотюк Леся,

студентка 6 курсу соціально-

гуманітарного факультету

наук. керівник: І.Ф. Шумілова,

к. пед. н., доцент (БДПУ)
ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО КЕРІВНИКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ НА ЗАСАДАХ АКМЕОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ

Акмеологія управління – це галузь наукового знання, яка забезпечує досягнення вищих рівнів професіоналізму спеціалістів у сфері управління. Управлінська діяльність, за своїм змістом, є однією із найскладніших, найрізноманітніших видів професійної діяльності. Від суб’єкту управлінської діяльності вона вимагає наявності різноманітних складних здібностей, високого рівня спеціальних якостей і вмінь, які інтегровані в складні системні утворення [3, с.95].



Розв’язання цієї проблеми має велике значення для підвищення якості управлінської діяльності в цілому й діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу. З огляду на це формування управлінця як менеджера освіти сьогодні можливе не лише на засадах спеціальної поетапної професійної підготовки, поєднання в ній науково-теоретичних досягнень науки державного управління, вітчизняної педагогічної науки, організаційно-технологічних розробок, передової практики, здобутків провідних світових шкіл менеджменту, але й на засадах акмеології управління. Такий підхід забезпечить високий рівень компетентності керівника закладу освіти та неперервність його підготовки як менеджера – висококваліфікованого професіонала та освітнього лідера.

Актуальність дослідження обумовлена потребою використання керівниками у практиці управління навчальним закладом елементів корпоративної культури та відсутністю розроблених акмеологічних алгоритмів формування корпоративної культури майбутніх керівників ЗНЗ.

Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування акмеологічної моделі формування корпоративної культури майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу.

Об’єкт дослідження – формування корпоративної культури майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу на засадах акмеологічного підходу.

Предмет дослідження – акмеологічна модель формування корпоративної культури майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що дана проблема знайшла відображення в таких напрямках:

  • фахова підготовка майбутніх керівників освітніх організацій (Л. Кучер, Ж. Сенчук, О. Шаліна та інші);

  • філософські питання культури (В. Андрущенко, Є. Бистрицький, І. Дзюба, В. Заблоцький, С. Іконнікова, М. Каган, В. Каганський, Л. Коган, Н. Скотна, М. Степико, В. Табачковський, В. Шинкарук та інші); філософія управління (В. Бех, В. Воронкова, Д. Дзвінчук, Г. Нестеренко, О. Пономарьов та інші); корпоративна культура в бізнесових та освітніх організаціях (Л. Карамушка, В. Лозниця, Л.Орбан-Лембрик, С. Рощин, І. Савка, В. Снєтков, В. Співак, Г. Тимошко, В. Томілов, О. Францев, Е. Шейн та інші); психологічні чинники формування організаційної культури (Д. Боллінже, Дж. Дістефано, Г. Лейн, В. Оучі, Г. Хофстеде та інші); організаційна культура в галузі: педагогіки (В. Виноградова, М. Гедієва, Н. Іорданова, Г. Літовченко. Н. Стрижак та інші); психології (В. Воронін, С. Липатов, Ж. Серкіс); соціології (Н. Зубрева, А. Капітонов, С. Юр’єва та інші);

  • акмеологічні аспекти особистісно-діяльнісної парадигми управлінця-професіонала, зокрема дослідження питань корпоративної культури як механізму досягнення цілей і саморозвитку (Ю. Палеха, В. Стадник, І. Химич та інші); акмеологічної компетентності керівника організації (Н. Алюшин, І. Іванов, П. Цегольник та інші); актуалізації особистісного потенціалу на шляху досягнення успіху З. Зиглар, Д. Максвелл, А. Маслоу, К. Роджерс, Р. Ентоні та інші).

Збільшення кількості робіт, присвячених проблемам розвитку корпоративної культури свідчить про пильну увагу вчених до даного питання. Проте, не дивлячись на наявність певних успіхів у вирішенні теоретичних та практичних аспектів проблеми, ми відзначаємо недостатньо вивчене питання формування та розвитку корпоративної культури керівника навчального закладу в педагогічній теорії і практиці з позиції акмеологічного підходу.

Дослідження корпоративної культури потребує, насамперед, розкриття сутності понять «корпоративна культура», «корпоративна культура особистості», «корпоративна культура особистості керівника ЗНЗ». Доцільно зазначити, що загальноприйняте тлумачення: культура – це система цінностей, норм, правил поведінки, звичаїв та традицій, які є спільними для певної групи людей та передаються із покоління в покоління. Культуру також можна охарактеризувати як динамічну систему, що здатна розвиватися, змінюватися або, навпаки, «обростати» своєрідними нормами та канонами, які залишають дедалі менше місця для сприйняття нового [2].

На нашу думку, до корпоративної культури слід віднести систему особистих, колективних, професійно-педагогічних цінностей, що сприймаються і поділяються педагогічним колективом; набір прийомів і правил вирішення проблеми зовнішньої адаптації та внутрішньої інтеграції працівників – таких, що виправдали себе в минулому і підтвердили свою актуальність у майбутньому.

Корпоративну культуру майбутнього керівника розглядаємо в вузькому і широкому аспектах. Так, у широкому аспекті корпоративна культура – це філософія управління, цінності (об’єкти, на які спрямована управлінська діяльність керівника), норми його поведінки в соціумі і в школі, організаційні здібності, позитивний імідж, педагогічна спостережливість у процесі спілкування, розуміння педагогічного такту; у вузькому сенсі – це весь спектр педагогічних поглядів, психологічних відносин, управлінських впливів, що визначають специфіку професійного стилю майбутнього керівника, в основу якого покладений акмеологічний підхід до управління ЗНЗ.

Для обґрунтування акмеологічної моделі формування корпоративної культури керівника навчального закладу необхідними є визначення її складових. А саме, цільової (цілі, завдання, принципи найвищого ступеня саморозвитку), змістовної (система цінностей, мотивів, знань, якостей особистості керівника), процесуальної (уміння, здібності особистості, здатність керівника до акмеологічної дії та методи, прийоми, психологічні механізми формування корпоративної культури). Системоутворюючим фактором моделі є формування «самості» особистості керівника як високого рівня сформованості його акме-позиції, що призводить до досягнення «акме» результату.

Важливою складовою формування корпоративної культури майбутнього керівника навчального закладу є розробка програми розвитку особистості з урахуванням власних можливостей, реальних умов, чинників. З цією метою нами було визначено і схарактеризовано критерії та показники сформованості корпоративної культури майбутнього керівника ЗНЗ. Виходячи з складових акмеологічної моделі корпоративної культури майбутнього керівника виокремлено такі критерії і показники: мотиваційно-ціннісний (духовна культура особистості, корпоративна культура колективу; мотиви: пізнавальні, соціальні, самоідентифікації, прагнення самовдосконалення, досягнення успіху в управлінській діяльності; якості: організованість, комунікативна обізнаність, переконливість, наполегливість, відповідальність, впевненість у власних діях, винахідливість, висока моральність, толерантність, чуйність, гуманність, доброта, справедливість, відповідальність, оптимізм, тощо), когнітивний (знання про принципи «акме», знання сучасних теорій та моделей освітнього менеджменту, інноваційних технологій, стилів управління, методів підвищення ефективності керівництва та якості освітніх послуг), діяльнісний (установлення ділових контактів, організація та планування діяльності навчального закладу, управління конфліктами, делегування повноважень, створення спеціальних умов для повноцінного розвитку педагогічного персоналу й учнівського колективу, прийняття управлінських рішень) та інтеграційний (аналіз результатів діяльності, управлінських рішень, самоаналіз, фахове самовизначення, усвідомлення причин труднощів у професії).

Отже, результати проведеного нами дослідження показують, що реалізація акмеологічного підходу є доцільною з питань формування корпоративної культури майбутнього керівника ЗНЗ, тому що, саме акмеологія містить нові можливості розгляду професійного становлення керівника з огляду на «акме» – умови досягнення вершин управлінської діяльності.

Для визначення результату сформованості корпоративної культури майбутнього керівника з позиції «акме», на нашу думку, надалі буде проведено акмеологічне діагностування та аналіз отриманих результатів, а також розробка індивідуальних акмеограм і створення на їх підставі траєкторії самовдосконалення та самореалізації, що стане перспективою подальшого вивчення цієї проблеми. Саме тому, дослідження потребує докладної характеристики методів, прийомів, механізмів формування корпоративної культури майбутнього керівника ЗНЗ, а також розробку практичних рекомендацій з питань її формування на акмеологічних засадах.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Вакуленко В. М. Акмеологічний підхід у теорії і практиці вищої педагогічної освіти України, Білорусі, Росії (порівняльний аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук: спец. 13.00.01. «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / В. М. Вакуленко. – Луганськ, 2008. 46 с.

  2. Сенчук Ж.О. Розвиток корпоративної культури як інноваційний напрям діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу /[Електронний ресурс] / Ж.О. Сенчук. – Режим доступу : http://www.stattionline.org.ua/pedagog/106/19121.html]

  3. Шаліна О.П. Акмеологічно-компетентнісна модель сучасного менеджера в освіті // Освітній менеджмент: теорія і практика : зб. наук. праць / за заг. ред. І.В. Соколової, О.Б. Проценко. – Маріуполь : МДУ, 2013. – 216 с.



Помазан Лілія,

студентка 6 курсу

соціально-гуманітарного факультету

Наук. керів.: В. В. Крижко,

к.п.н., професор (БДПУ)
НАУКОВА ТИТУЛАТУРА ТА ГРАТИФІКАЦІЯ

Актуальність. З ХІІ ст. в Болонському університеті після публічного захисту дисертації вперше було присуджено докторський ступінь. Сьогодні в незалежній Україні відбувається дискусія щодо ефективності сучасної системи наукових (вчених) ступенів і звань, її правового закріплення, узгодженності з європейськими та світовими зразками, розвитку системи атестації наукових і науково-педагогічних кадрів.

Ступінь досліджуваності проблеми. Для всебічного дослідження поставленої проблеми доцільно дослідити наукових масив від початку дослідження наукової титулатури та градифікації (наприклад, праця 1898 року Альфонса Вормса «Болонський університет і римське право в середні віки») до сучасних вітчизняних (наприклад, Т. В. Фініков, О. Г. Котова, І. В. Костенко, Т. О. Лукіна та ін.).

Мета і методи дослідження. Мета дослідження полягає в історіографічному аналізі наукової титулатури та гратифікації, дослідженні правового регулювання присудження наукових ступенів в сучасній Україні.

Методологічну основу нашого дослідження визначають принципи історизму, науковості, логічності, системності та об’єктивності. Автором були використані загальнонаукові та спеціальні методи наукових досліджень: історичні методи аналізу, систематизації, а також залучені проблемно-тематичний, типологічний, соціолого-статистичний, системно-структурний та описовий методи.



Сутність дослідження. Вперше наукові ступені та вчені звання почали з’являтись вже в середньовічних університетах. Серед українських університетів подібна практика розпочалася з кінця XVI – початку XVIІ століття (Острозька академія – 1576 р., Києво-Могилянська колегія – 1615 р., Львівський університет – 1661 р.).

У «Положенні про зведення в учені ступені» 1819 р. Російської імперії, до складу якої входили українські землі, визначалися науки, з яких проводилися іспити для присудження наукових ступенів. Номенклатура вчених звань піддавалася постійним змінам від Статуту до Статуту: у 1804 р. – ординарний професор, екстраординарний професор, ад’юнкт; 1835 р. – додалося звання заслуженого професора; 1863 р. – замість звання ад’юнкта було введено звання доцентів та приват-доцентів; 1884 р. – скасовано, а у 1906 р. – відновлено звання доцента; у 1917 р. – з’явилася посада асистента. Перші наукові звання в Україні були присвоєні в Харківському університеті.

Після встановлення більшовицької влади, в УРСР встановлювався єдиний вчений ступінь доктора наук, що присуджувалася особам, які зарекомендували себе науковими дослідженнями (1922 р.).

Загальні засади підготовки кадрів вищої кваліфікації в незалежній Україні закладені у Законах України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну експертизу».



Основні висновки. Процес присудження наукових ступенів та вчених звань має давню історію, що розпочалась ще в середньовічних університетах та на сьогодні в українських реаліях постає питання інтеграції в світовий освітній простір. Це можливо реалізувати шляхом прийняття європейських стандартів та демократизації процесу присвоєння вчених ступенів.

ЛІТЕРАТУРА

Вормс А. Болонский университет и римское право в средние века / А. Вормс // Книга для чтения по истории средних веков / [под ред. П. Г. Виноградова]. – Вып. 2. – М. : [б. в.], 1899. – С. 745–747.



Чайка Анжела,

студентка 6 курсу

соціально-гуманітарного факультету

Наук.керівник: В.В.Крижко,

к.п.н., проф. (БДПУ)
CОЦІАЛЬНИЙ ЛІФТ ВИПУСКНИКІВ МАГІСТРАТУРИ

"УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ"

Актуальність. Зміна соціально-економічних орієнтирів України, реформування вищої освіти пред’являють високі стандарти та вимоги до професійної компетентності майбутніх управлінців освітою та їх здатності вирішувати питання власної соціальної і професійної самореалізації.

Ступінь досліджуваності проблеми. Проблеми соціальної мобільності досліджували Р. Бендікс, П. Блау, П. Бурдьє, Е. Гідденс, E. Еріксон, Т. Заславська, С. Ліпсет, М. Лукашевич, Е.Тоффлер, О. Шкаратан, В. Ядов. Вплив освіти на соціальну мобільність став предметом дослідження в працях Н. Коваліско, І. Петрової, М. Руткевича, Ф. Філіппова, В. Шубкіна.

Соціальну та професійну мобільність студентів досліджують М.Степко, В.Кравець, А.Капська, Ю. Вишневский, Н.Чернуха.



Мета і методи дослідження. теоретично проаналізувати та визначити ефективність «соціального ліфту» випускників магістратури зі спеціальності 8.18010020 «Управління навчальним закладом» Бердянського державного педагогічного університету.

Для дослідження обрано метод аналізу системних явищ та процесів, пов’язаних з соціальною та професійною мобільністю суб’єктів магістерської програми зі спеціальності 8.18010020 «Управління навчальним закладом», методи вивчення нормативних документів, співбесіди, анкетування та їх математичної обробки.



Сутність дослідження. Існують два основних види соціальної мобільності — вертикальна і горизонтальна. Під вертикальною мобільністю розуміють ті відносини, що виникають при переміщенні індивіда з одного соціального прошарку в інший. В залежності від напряму переміщення вирізняють висхідну мобільність(соціальний підйом, рух вгору) і низхідну мобільність(соціальний спуск, рух вниз, деградація) [2].

Поняття соціального ліфта базується на понятті соціальної мобільності, як суть переміщення положення людини в суспільстві. За дослідженнями В. В. Крижка виразно вертикальним соціальним ліфтом у професійній мобільності, впродовж періоду адаптації та становлення (3-5 років) скористалися не більше 35-40% випускників магістратури УНЗ [1].

За період 2005р. по 2015 р. випускниками магістратури стали 160 майбутніх керівників. Нами встановлено, що магістратура стала визначальним чинником кар’єри та соціального ліфту у 45% випускників.

Загалом наше дослідження констатує, що 160 випускників магістратури УНЗ працюють в таких сферах господарства:

* працівники загальноосвітніх навчальних закладів – 92;

* інші (медичні, технічні коледжі) – 24;

* позашкільні заклади – 15;

* вища школа – 12;

* працівники дошкільних закладів – 9;

* за межами галузі освіти – 8;



Основні висновки. Проведене нами дослідження засвідчило актуальність проблем визначеної тематики як в теорії соціологічних наук так і в діяльності педагогічних університетів, що займаються реалізацією магістерських програм зі спеціальності 8.18010020 «Управління навчальним закладом».

Царина подальших досліджень буде спрямована на вдосконалення наукових підходів щодо вивчення і аналізу професійної мобільності випускників соціально-гуманітарного факультету в цілому.



ЛІТЕРАТУРА

  1. Крижко В.В. Вища освіта України. 3(54).2014р. Tempus. Роль університету у розвитку лідерського потенціалу суспільства: концептуальні засади. К.2014 С. 82-85.

  2. Сорокін П. Социальная мобильность / Питирим Сорокин; [пер. с англ. М. В. Соколовой]. — М.: Academia: LVS, 2005. — XX, 588 с.

  3. Тоффлер Э. Футурошок. – / Э.Тоффлер: СПб, 1997. С.225



Шкапов Станіслав,

студент 6 курсу

соціально-гуманітарного факультету,

Наук. керів.: В. В. Крижко,

к.п.н., професор (БДПУ)
ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВІ ЯКОСТІ СУЧАСНОГО КЕРІВНИКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Актуальність.Сучасний керівник навчального закладу має бути професіоналом своєї справи, рішуче реагувати в умовах конкуренції щодо надання освітніх послуг, ризику, бути впевненим в своїх управлінських діях, мати гнучкий розум та вміло його застосовувати, вміти планувати свої дії та вміти переконувати.

Гарний керівник надає підлеглим достатньо автономії, але не відміняє контроль їх діяльності, він не тільки планує і організовує діяльність підлеглих, він має направляти колектив на шлях оптимізації праці.Варто відзначити те, що компетентність управлінця визначають його професійно важливі якості.



Ступінь досліджуваності проблеми. Серед дослідників, що займаються питанням професійно важливих якостей можливо виокремити В. Маслова, Л. Карамушку, Н. Коломінського, В. Олійника, Л. Пермінова та ін.

Мета і методи дослідження. Мета дослідження полягаєу всесторонньому аналізі підходів до визначення суті та структури професійно важливих якостей керівника школи.

Сутність дослідження. Питання про розвиток професійно важливих якостей (ПВЯ) є одним з вузлових в проблематиці системогенеза управлінської діяльності. Під ПВЯ керівника освіти В.І.Жигірь [1] розуміє його психофізіологічні, індивідуально-психологічні характеристики та здібності, що формуються, розвиваються у процесі професійної підготовки й професійної діяльності, які є основою їх успішності. Якості сучасного керівника освіти – це узагальнені, найбільш стійкі характеристики, які впливають на управлінську діяльність. Це досить складні в психологічному плані утворення, що залежать від багатьох факторів: особливостей характеру, структури особистості, її спрямованості, досвіду, здатності, умов діяльності. Керівник навчального закладу повинен володіти такими діловими і особистісними якостями, які допоможуть йому успішно вирішувати проблеми будь-якої складності і в будь-якому підрозділі освітнього закладу.

Професія керівника освіти вимагає знань у декількох галузях знань: психології, філософії, соціології, біології, антропології, економіці, культурології.

За дослідженнями професора В. Крижка стосовно якостей свого керівника, які понад усе цінують педагоги та учні, результати виглядають так: справедливість, порядність та чесність – 76%; розуміння життєвих проблем, людяність, доброта – 25%; вміння організовувати роботу, управлінська компетентність – 24%; вимогливість – 4%. Але при цьому спрацьовує емоційний фактор сприйняття респондентами способів сприйняття управлінського впливу на них. Практичні працівники школи, ті, на кого спрямований процес управління, неодмінно відзначають велику роль статусу їх причетності до змін, спроектованих управлінням.

У більшості наукових робіт з проблем управління проектується портрет " керівника школи завтрашнього дня", який виступає мало не " людиною на всі часи".

Серед ділових, професійних якостей керівника ЗНЗ вчені виокремлюють головні й важливі. Головними (найважливішими, основними, такими, що стоять вище за інших) якостями Окса М.М. визначає компетентність і комунікабельність [Error: Reference source not found]. Під важливими якостями ми розуміємо оцінну характеристику якостей особистості керівника, які мають велике значення, істотні, значні та заслуговують на увагу.

Нами встановлено, що розвиток професійно важливих якостей керівника освіти починається, по – перше, з усвідомлення своїх сильних і слабких сторін, а по-друге, з подолання деяких стереотипів свідомості, що заважають управлінцю будувати ефективні взаємини із людьми, блокують можливості для власного розвитку, вироблення творчого ставлення до професії і життя.



Основні висновки. Визначення та корекція професійно важливих, психологічно і соціально необхідних якостей особистості керівника навчального закладу є однією з найактуальніших проблем психології управління.

ЛІТЕРАТУРА

1. Жигірь В.І. Професійно-педагогічна компетентність менеджера освіти: теоретичні та методичні аспекти : [монографія] / В.І. Жигірь. Бердянськ.2015

2. Окса М.М. Програма кваліфікаційного екзамену зі спеціальності “Управління навчальним закладом” освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр"- 2011 – 18с.


УДК 37.01(06)

ББК 74я5
НАУКОВЕ ВИДАННЯ


З 41

Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. – Том 1. Педагогічні науки. – Бердянськ : БДПУ, 2016. – 314 с.


Відповідальний редактор – Богданов Ігор Тимофійович – д.пед.н., проф., перший проректор Бердянського державного педагогічного університету.


Відповідальність за зміст та літературне редагування тез доповідей несуть автори та їх наукові керівники.


Технічний редактор та комп’ютерна верстка – Анжеліка Денисова.

Адреса редакції:

71100 м. Бердянськ, Запорізька обл., вул. Шмідта, 4.

Підписано до друку 25.04.2016 р. Формат 60х84 1/16. Папір офс.

Друк. офс. Умовних друкарських аркушів 20,8



Тираж 300 прим. Замовл. № 258.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

Схожі:

Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 18 травня 2007 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 icon4 (Педагогічні науки) Бердянськ 2005 (06) ббк 74я5
Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №4. – Бердянськ: бдпу, 2005. – 210...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка