Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5



Сторінка7/28
Дата конвертації16.02.2018
Розмір5.62 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   28

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бех І. Д. Виховання особистості / Іван Дмитрович Бех. – Кн. 2 : Особистісно-орієнтований підхід : науково-практичні засади. – К. : Либідь, 2003. – 342 с.

  2. Дубняк К. Що таке краєзнавство? / К. Дубняк // Краєзнавство в трудовій школі. – Х., 1956. – С. 5–11.

  3. Ермолаева Л.К. Краеведение в начальной школе : проблемы, поиски / Л.К. Ермолаева, Н.Г. Гаврилова // Начальная шк. – 1999. – №1. – С. 27–40.

  4. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти / Олександра Яківна Савченко. – К. : Богданова А.М., 2009. – 226 с.

ДОШКІЛЬНА ОСВІТА
Балашова Ольга,

студентка 4 курсу Інституту соціально-

педагогічної та корекційної освіти

Науковий керівник: Л. І. Зайцева,

док-р пед. н. професор (БДПУ)
ВИХОВАННЯ СПРАВЕДЛИВОГО СТАВЛЕННЯ ДІТЕЙ

ДО НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ

На даному історичному етапі розвитку суспільства гуманізм є основним принципом і критерієм прогресу. Це вимагає переведення в дію ідей гуманістичного виховання дітей дошкільного віку. На думку вчених (О. Кононко, І. Бех), особистість формується багатьма чинниками, а особливо тими соціальними відносинами, в які людина вступає [1; 2]. Дослідження науковців (Л. Артемова, Р. Буре, Л. Виготський, І. Княжева, О.Запорожець) вказують на те, що дошкільний вік є сенсетивним періодом для виховання гуманного ставлення до навколишнього світу.

У витоків розв’язання означеної проблеми стояли такі вітчизняні вчені як О. Кононко, В. К. Котирло, Т. Поніманська, Л. Виготський, О. Запорожець, В. Абраменкова та інші [3; 4]. Незважаючи на те, що дослідження розвитку гуманної особистості, є вагомими та ґрунтовними, проблема виховання гуманної поведінки в дітей ще не одержала сьогодні всебічного висвітлення.

Мета нашого дослідження: обґрунтування системи роботи з формування справедливого ставлення, у дітей старшого дошкільного віку та перевірка її ефективності. Започатковуючи констатувальний етап експерименту, було визначено критерії вияву справедливості у старших дошкільників, а саме: особистісний, знаннєвий, діяльнісний. Згідно критеріїв були розроблені показники вияву справедливості у старших дошкільників.

На основі показників обґрунтовані рівні сформованості справедливості у дітей старшого дошкільного віку: високий рівень – дитина розуміє і може пояснити поняття «справедливість», вона активно відстоює справедливість в різних видах діяльності і завжди бурно реагує на несправедливий вчинок; середній рівень – дитина розуміє сутність поняття «справедливість, однак розкриває його зміст тільки за допомогою вихователя, не робить несправедливих вчинків, але і не відстоює справедливість в різних видах діяльності, може зовсім не реагувати на несправедливий вчинок; низький рівень – дитина не розуміє і не може пояснити поняття «справедливість» навіть за допомогою дорослого, байдуже ставиться до несправедливих вчинків, часто сама робить не справедливі вчинки, не переживає почуття сорому від власних дій.

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту засвідчив, що : в експериментальній групі дітей з високим рівнем справедливого ставлення до навколишнього світу сього 10 %, середнім – 35 %, низьким – 55 %; у контрольній групі з високим рівнем – 10 %, середнім – 40%, низького – 50 %.

Метою формувального етапу експерименту було розвиток у дітей старшого дошкільного віку справедливого ставлення до навколишнього світу. Діти контрольної групи займалася за традиційною програмою, вихованці експериментальної групи – за експериментальною. Остання передбачала систему роботи з формування у дітей відчуття справедливості. Ми прагнули допомогти старшим дошкільникам усвідомити сутність поняття «бути справедливим», зрозуміти значення справедливого ставлення до навколишнього світу. Реалізація формувального експерименту проводилася в три етапи: ознайомлювальний, діяльнісний та оцінний. На ознайомлювальному етапі вирішувались такі завдання: ознайомлення дітей з поняттям «справедливість», зовнішніми виявами справедливості. Використовувались такі методи та прийоми: розповідь вихователя, використання художньої літератури, створення ігрових ситуацій, розігрування етюдів, етичні бесіди. На діяльнісному етапі вирішувались такі завдання: продовжували ознайомлювати з поняттям «справедливість», зовнішніми виявами справедливості, вчили адекватно оцінювати вчинки інших, надавали можливості активної участі у різних видах спільної діяльності, розвивали емоційну сферу. Використовувалися такі методи та прийоми: читання та аналіз казок (виявлення справедливих і несправедливих вчинків героїв); програвання етюдів з невизначеним кінцем («Як би ти вчинив у цій ситуації?» «Що можна було б зробити7»). На оцінному етапі створювали умови для переносу засвоєних знань у різні види діяльності. Використовувалися такі методи та прийоми: ігрові ситуації, читання та обговорення казок з подальшою оцінкою поведінки героїв, різні види спільної діяльності з однолітками.

На контрольному етапі експерименту для перевірки ефективності розробленої системи роботи з формування справедливого ставлення дітей старшого дошкільного віку до навколишнього світу. ми використовували завдання констатувального етапу експерименту. Дані діагностики показали, що запропонована система роботи є ефективною. Підтвердженням цьому є кількісні дані, які свідчать про позитивну динаміку у визначених рівнях. Так, в експериментальній групі високого рівня – 40%, середнього – 40%, низького – 20%; в контрольній групі високого рівня – 15%, середнього – 35%, низького – 50%.



ЛІТЕРАТУРА

  1. Бех І. Д. Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади / І. Д. Бех // Виховання особистості : навч.-метод. посіб. : у 2 кн.– К. : Либідь, 2003. – Кн. 2. – 344 с.

  2. Кононко О. Запорука особистісного зростання дошкільника / Олена Кононко // Дошкільне виховання. – 1999. – № 10. – С. 3–5.

  3. Поніманська Т. Моральне виховання дошкільників [навчальний посібник] / Т. Поніманська. – К. : Вища школа, – 1993. – 158 с.

  4. Формирование взаимоотношений дошкольников в детском саду и семье / В. К. Котырло, Т. М. Титаренко, Ю. А. Приходько и др.; под ред. В. К. Котырло. – М. : Педагогика, 1987. – 141с.


Давиденко Ольга,

студентка 4 курсу Інституту соціально-

педагогічної та корекційної освіти

Наук. керівник: Л. І. Зайцева,

док-р пед. н., професор (БДПУ)
РОЗВИТОК ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В СПЕЦІАЛЬНО ОРГАНІЗОВАНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Актуальність зазначеної проблеми визначається вимогами до особистості, які диктує сучасне суспільство. Суспільству потрібна активна, конкурентоспроможна і цілеспрямована особистість. Фундамент такої особистості необхідно закласти вже в дошкільному віці, найсприятливішому періоді для її розвитку. Саме у старшому дошкільному віці доцільно велику увагу приділяти формуваннюморальних якостей. Серед них особливе значення відводиться створенню умов для розвитку лідерського потенціалу (М. Ємельянова,Я. Коломинский, Ю. Левченко,Є. Панько) [3].

У зв'язку з цим, інтерес для дослідження представляє діяльність, у ході якої дитина проявлятиме активність, перебуваючи в суб’єкт-суб’єктній позиції. Цю умову забезпечує спеціально організована діяльність, стимулюючи активність дитини (Г. Лассуел, Б. Скіннер, У. Уайт)[2].Учені В. Маралів, А. Ситаров, Ш. Хемка, Р. Терещук вказують на те, що спеціально організована діяльність є стимулом для пізнавальної і соціальної активності дитини, у процесі якої формується самостійне перенесення знань у не знайому ситуацію. Це стимулює пошук нового, альтернативного підходу до вирішення цієї проблеми [1].

Важливою частиною педагогічного дослідженнярозвитку лідерського потенціалу старших дошкільників є діагностика, яка проводилася на базі дошкільних навчальних закладів №130 та №73міста Маріуполь. Для виявлення прояву лідерських якостей нами було визначено критерії – мотиваційний, когнітивний, діяльнісний; розроблено інструментарій для їхнього вивчення. У процесі діагностики нами використовувалися наступніметоди: теоретичні та емпіричні.

Для виявлення першого, другого та третього показників мотиваційного критерію – бажання бути першим у різних ситуаціях, взаємодія з ровесниками та здійснення контролю за діяльністю однолітківпроводили спостереження за дітьми під час проведення гри "Танграм".Аналіз результатів показав,що самостійно викладаючи малюнок, діти швидше та точніше досягали потрібної мети. Незважаючи на те, що обмежень у часі не було, активні діти поспішали, намагаючись першими закінчити завдання. При складанні зображення у парах одразу було визначено лідера. У малих підгрупах, одна дитина брала не себе керівну роль, розділяла малюнки між учасниками, інші – лише допомагали один одному. У декількох групах спостерігалося управління однією дитиною діяльністю інших. Вихованці, що виявили труднощі в роботі в підгрупах чи парах, нездатні швидко реагувати на зміни ззовні та приймати правильні рішення в нестандартних умовах.

За результатами спостереження за дітьми старшого дошкільного віку нами було виявлено, що 45% мають постійні проблеми із спілкуванням з однолітками у спеціально організованій діяльності. Такі діти не мають друзів, рідко беруть участь у спільних справах групи, у них виникають труднощі у взаємодії з іншими, вони майже не стимулюють і контролюють діяльність інших. 45% дітей мають незначні проблеми із взаємовідносинами у групі однолітків. Ці вихованці мають мало друзів, однак діють активно залежно від ситуації. Іноді вони виявляють у взаємодії наполегливість та організаторські здібності.10% дітей комунікабельні, мають багато друзів, беруть участь у справах групи, полюбляють колективні ігри, діють енергійно, знають як подолати труднощі при вирішенні спільного завдання, стимулюють роботу товаришів.

Для з’ясування сформованості показників когнітивного критерію – наявність уявлень про поняття «лідер», «перший»; здатність розрізняти вияви лідерства від інших якостей особистості – була проведена бесіда та методика «Дерево» для виявлення самооцінки. Отримані дані дали змогу зробити висновок, що більшість дітей з групи не знають і не розуміють базових понять щодо зазначеної теми. Лише у 25 % відсотків дітей ці знання на достатньому рівні. Вихованці цієї групи активні, не відчувають труднощів у спілкуванні, виявляють інтерес до співрозмовника, у них розвинена уява. Більшість опитаних дітей виділили такі лідерські якості людини: товариськість, активність, доброзичливість зацікавленість,співчуття, оптимізм, розумність, ввічливість. Неадекватна, завищена самооцінка спостерігалася у дітей-зірок та декількох дітей-аутсайдерів. Іноді діти-аутсайдери виявляли низьку самооцінку. Діагностика самооцінки дозволила нам виділити в старшій групі проблемних дітей, які потребують психологічної корекції та підвищеної уваги з боку дорослих.

Для виявлення рівнів сформованості показників діяльнісного критерію – міра участі у колективній роботі; виявлення ініціативності у виконанні завдань – нами було використано наступні методики: "Кіностудія" та "Будь першим". На основі отриманих результатів ми зробили наступний висновок: під час проведення завдання головну роль брали на себе діти із завищеною самооцінкою. Вони розподілили кожному роль та визначили дії інших вихованців, керували ними, доповнювали сюжет знайомих казок новими ідеями, діяли енергійно та проявляли наполегливість у вирішенні проблем. Нами було виявлено лідера у кожній із підгруп. Діти, що брали на себе роль режисера були впевнені у своїх силах і точності своїх дій. В обох обстежених групах спостерігалася схожа поведінка дітей. Важкорозподілити обов'язки між собою було дітям, де у одній підгрупі об’єднувалося два лідера. У таких ситуаціях роль лідера змінювалась із кожним наступним завданням. Діти-лідери виявили швидку реакцію на поставленні завдання, точність своїх дій та вміння керувати іншими у ситуаціях, які потребують швидких дій.

З метою дослідження третього показника діяльнісного критерію – соціометричний статус дитини у групі – нами було використано методику "Два будинка".Під час опрацювання психолого-педагогічної літератури ми визначили, що високий соціометричний статус дитини у групі є важливим критерієм для розвитку лідерського потенціалу,тому прослідкували залежність розвитку лідерських якостей від статусу дитини в групі. Дані показали, що у групі 15% дітей–«Зірки», 65%–«Обрані» та 20 % – «Аутсайдери». На основі даних ми встановили таку залежність: чим вище показники розвитку лідерського потенціалу, тим вищий статус дитини у групі.

Для з’ясування стану досліджуваної проблеми в практиці роботи дошкільного навчального закладу ми провели бесіду з вихователями груп. Метою бесіди було з’ясувати вирішення досліджуваної проблеми вихователями старшої групи дошкільного навчального закладу. За результатами опитування ми визначили, що вихователі усвідомлюють необхідність розвитку лідерського потенціалу у дітей старшого дошкільного віку, знають ефективні методи та прийоми для покращення взаємовідносин між дітьми. Однак педагоги не завжди застосовують їх на практиці.

Проведене дослідження показало, що в групі є ілідери, і діти-аутсайдери, у яких обмежене коло спілкування. Комунікативні навички, що притаманні лідеру, у багатьох дітей на низькому рівні. Ці діти рідко висловлюють свою незгоду, невдоволення партнерами. Вихованці із завищеною самооцінкою завжди беруть на себе головні ролі. Тому основним завданням формувального етапу експерименту буде підняти занижену самооцінку дітей до адекватної, а вихованців із завищеною самооцінкою навчити рахуватися з інтересами та бажаннями інших дітей.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Ємельянова М. Н. Погляд педагогів на розвиток лідерського потенціалу / М. Н. Ємельянова // Управління дошкільним освітнім закладом. – 2009.–№ 7.–С. 112–-123.

  2. Коломинский Я. Л. Вчителю про психологію дітей шести річного віку:Книгадля вчителя / Я. Л. Коломінський, Є. О. Панько. – М.: Просвещение, 1988.–374с.

  3. Левченко Ю. В. Формування лідерських якостей у дітей дошкільного віку/ Ю. В. Левченко//Практична психологія та соціальна робота. –2013.–№ 8.– С.24–30.



Ємел’яненко Тетяна,

студентка 4 курсу Інституту соціально-

педагогічної і корекційної освіти

Наук. керівник: Л. В. Мороз-Рекотова,

старший викладач (БДПУ)
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОЇ РОЗПОВІДІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗА СЕРІЄЮ СЮЖЕТНИХ КАРТИНОК

Найважливішим на етапі дошкільного дитинства є розвиток зв’язного мовлення, адже дитина для особистісного розвитку та успішної соціалізації мусить спілкуватися з тим, хто поруч, тобто стати зрозумілою, переконливою, а також навчитися пізнавати світ за допомогою мови та мовлення, розвинути свідоме, у міру своїх можливостей, ставлення до мовної дійсності.

Проблеми розвитку зв’язного мовлення дітей завжди знаходились в центрі уваги педагогів і лінгводидактів (М. Вашуленко, Л. Варзацька, Н. Хорошковська, С. Русова, В. Сухомлинський, Є. Тихеєва, Л. Федоренко та інші). Вчені довели, що втрачені можливості мовленнєвого розвитку в дошкільному дитинстві майже не відновлюються в шкільні роки.

Розвиток мовлення в дошкільному віці – процес, багатоаспектний за своєю природою. Перш за все, цей процес органічно пов’язаний з розумовим розвитком, оскільки мовно-інтелектуальні взаємозв’язки,що відбуваються в процесі оволодіння рідною мовою, активно впливають на педагогічний процес навчання рідній мові, розвитку й формування зв’язного монологічного мовлення.

Вміння розповідати формується в дитини поступово, протягом усього перебування в дошкільному закладі за умови систематичного навчання. А позаяк у дидактиці навчання складати розповіді ґрунтується переважно на наочному матеріалі – передусім, на картинках, завдяки яким збагачуються знання, розвивається образне мислення й мовлення.

Розповідання за серією сюжетних картинок – це складна для дитини розумова і мовленнєва діяльність, у якій мають місце аналіз, синтез, встановлення часових відношень, порівняння, узагальнення, умовиводи.

В основу дослідження було покладено припущення про те, що розвиток зв’язної розповіді дітей старшого дошкільного віку за серією сюжетних картинок буде забезпечено за таких умов: використання на заняттях зі складання розповідей по картині і серії сюжетних картинок, для складання розповідей по серії сюжетних картинок пропонування дітям яскравих, досить великих картинок зрозумілого змісту без зайвих деталей; замість фізкультхвилинок використання навчальних ігор, але надання їм рухливого характеру.

Для вивчення стану сформованості в дітей старшого дошкільного віку навичок розповідати за серією сюжетних картинок були використані «Пригоди Сергія 1» і «Пригоди Сергія 2».

Результати констатувального етапу експерименту, проведеного нами в старшій групі, засвідчили про недостатню сформованість мовленнєвих навичок розповідання за серією сюжетних картинок. Переважна більшість дітей виявила низький і середній рівні сформованості мовленнєвих навичок розповідання за серією сюжетних картинок. Високий рівень виявили лише 10% досліджуваних нами дітей. Тому виникла необхідність у розробці і впровадженні занять, ігор та вправ з метою формування мовленнєвих навичок розповідання за серією сюжетних картинок.

На другому (формувальному) етапі було впроваджено методику з навчання складання розповідей за серією сюжетних картинок. Результати ФЕ засвідчили ефективність розроблених організаційно-педагогічних умов формування мовленнєвих навичок, що підтвердилося результатами контрольного експерименту: кількість дітей з високим рівнем в КГ зросла на 10% і спостерігалась у 20% дітей. В ЕГ збільшилась на 20% і була зафіксована у 30% дітей. Середній рівень мовленнєвих навичок в КГ зріс на 10% і спостерігався у 40% дітей і в ЕГ дітей з таким рівнем стало на 10% більше і спостерігалося – 60%. Низький рівень в КГ і ЕГ зменшився відповідно на 10% і 20% і цей рівень після експерименту було виявлено в 40% дітей КГ і 10% ЕГ.

Отже, серії сюжетних картинок є важливим засобом розвитку внутрішнього програмування мовлення дітей. З розвитком внутрішнього мовлення дошкільники починають розгортати висловлювання зрозуміло, цілеспрямовано, логічно та послідовно передавати події в часі. Картинки допомагають дітям вибудувати монолог за структурою, і тому їхні висловлювання набувають ознак контекстності.
ЛІТЕРАТУРА

1. Богуш А. М. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі / А. М. Богуш Практикум : навч. посібник. – К. : Вища школа,1995. – 192 с.

2. Гавриш Н. В. Розвиток зв’язного мовлення дошкільнят : навч.-метод. посіб. / Н. В. Гавриш. – К. : Вид. дім «Шкільний світ», 2006, – 119 с.

3. Смирнова А. А. Использование серий сюжетных картинок в развитии связной речи старших дошкольников / А. А. Смирнова, О. С. Ушакова. – М. : Педагогика,1987. – 362 с.



Кіосова Ганна,

студентка 3 курсу Інституту соціально-

педагогічної та корекційної освіти

Наук. керівник: І. Г. Улюкаєва,

к.пед.н., доцент (БДПУ)
ВИХОВАННЯ МИЛОСЕРДЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У складному процесі формування всебічно розвиненої особистості чи не головне місце належить моральному вихованню. Однією з базових якостей особистості визнано милосердя, яке характеризується здатністю до співпереживання, душевної щедрості, безкорисливого надання допомоги іншим людям. За В.Сухомлинським, милосердя діяльне співчуття і конкретний прояв доброти стосовно нужденних, знедолених. Виявляється воно у жалісливому, доброзичливому, дбайливому ставленні до інших людей [3]. На думку Н. Гавриш, милосердя – моральна якість, що визначає суспільну спрямованість особистості та виявляється в турботі про оточуючих, уважності до їхніх інтересів, проблем; співчуття, готовності прийти на допомогу [1]. Сучасні дослідники відносять милосердя до моральних якостей особистості, які характеризуються відношенням до людини як до найвищої суспільної цінності (І. Барташнікова, О. Барташніков, Т. Волкова, Т. Корольова, Н. Вишнівська та інші) [2].

Мета нашого дослідження – виявити особливості виховання милосердя у дітей старшого дошкільного віку та розробити методичні рекомендації для вихователів і батьків щодо виховання милосердя у дітей.

Проведення експериментальної роботи ми розпочали із визначення критеріїв і показників вихованості такої моральної якості як милосердя. Сформованість милосердя під час констатувального експерименту оцінювалась за такими критеріями: 1) когнітивний (знанневий) критерій (обізнаність дітей з відповідними нормами та правилами поведінки); 2) емоційно-оцінювальний критерій (вміння сприймати, розуміти та переживати різні емоційні стани інших людей); 3)діяльнісний критерій (здатність активно співпереживати, виказувати підтримку та допомагати іншим в разі потреби).

За результатами обстеження було визначено, що переважна більшість дітей ( 70% експериментальної та 76% контрольної групи) знаходяться на середньому та низькому рівнях сформованості милосердя.

Формувальний експеримент складався з послідовних етапів: знанневий,
емоційно-оцінювальний, діяльнісний.


На першому етапі вирішувались такі завдання: ознайомлення дітей із проявами милосердної поведінки та зовнішніми виявами милосердя ( «Як вчинити правильно»). Використовувались такі методи та прийоми: розповідь вихователя, читання художньої літератури, морально-етична бесіда (зокрема,«Що таке милосердя?»).

На емоційно-оціннювальному етапі формували вміння адекватно оцінювати вчинки інших, розвивали емоційного сприйняття відповідних ситуацій. Використовувалися такі методи та прийоми: ігрові ситуації, дидактичні ігри, читання та обговорення казок з подальшою оцінкою поведінки героїв, гімнастика почуттів.

На останньому етапі – діяльнісному, робота була організована так, щоб діти діяли самостійно, використовуючи набуті знання на практиці, у різноманітних життєвих ситуаціях і різних видах спільної діяльності.

На етапі контрольного експерименту надавали дітям можливості активно використовувати засвоєні знання у різних видах спільної діяльності , використовувалися ігрові ситуації, обговорення казок тощо. Спостерігаючи за діяльністю дітей, ми з’ясували, що вони розрізняють позитивні та негативні якості особистості, можуть обгрунтувати свої відповіді. Також діти намагались проявляти ті якості, які притаманні милосердній особистості у грі та спільній діяльності з однолітками. Контрольний етап експерименту показав позитивні кількісні та якісні зміни у сформованості милосердя у дітей експериментальної групи. Високого рівня розвитку досягли 31% дітей, середній рівень засвідчили у 43% дітей, а низький рівень було зафіксовано у 26%. У дітей контрольної групи сформованість милосердя залишилася на тому ж рівні. Це дає нам підстави вважати, що отримані дані підтвердили ефективність розробленої експериментальної методики виховання милосердя у дітей старшого дошкільного віку.

Також ми розробили рекомендації для батьків та вихователів щодо виховання милосердя у дітей у дітей старшого дошкільного віку як в умовах ДНЗ, так і родинному осередку.



ЛІТЕРАТУРА


  1. Гавриш Н. В. Розумне вихованнясучасних дошкільнят / Н. Гавриш, О. Брєжнєва, І. Кіндрат, О. Рейпольська; За загальною редакцією О. Брєжнєвої. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2015. – 176с.

  2. Поніманська Т.І. Моральне виховання дошкільників: навч. посібник / Т. М. Поніманська. – К.: Вища школа, – 1993. – 158с.

  3. Сухомлинский В. А. Родительская педагогика // Избранные сочинения в 3-х томах / В. А. Сухомлинский. – М.: Просвещение, 1981. – Т. 3. – 360 с.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   28

Схожі:

Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 18 травня 2007 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 icon4 (Педагогічні науки) Бердянськ 2005 (06) ббк 74я5
Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №4. – Бердянськ: бдпу, 2005. – 210...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка