Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5



Сторінка9/28
Дата конвертації16.02.2018
Розмір5.62 Mb.
ТипПротокол
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   28

Об’єкт дослідження: процес навчання дітей старшого дошкільного віку і першокласників розв’язувати арифметичні задачі.

Предмет дослідження: наступність змісту, способів навчання дітей старшого дошкільного віку і першокласників розв’язувати арифметичні задачі.

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці моделі, яка забезпечить наступність у навчанні дітей старшого дошкільного віку і першокласників розв’язувати арифметичні задачі.

Гіпотезою дослідження є припущення, згідно з яким, реалізація наступності у навчанні дітей старшого дошкільного віку і першокласників розв’язувати арифметичні задачі буде ефективною за таких умов:

  • узгодження змісту, способів навчання дітей старшого дошкільного віку і першокласників розв’язувати арифметичні задачі;

  • використання моделей та моделювання у навчанні дітей старшого дошкільного віку і першокласників розв’язувати арифметичні задачі;

  • підвищення рівня компетентності педагогів у вирішенні проблеми наступності у навчанні дітей старшого дошкільного віку і першокласників розв’язувати арифметичні задачі.

Визначені об’єкт, предмет, мета та гіпотеза зумовили основні завдання дослідження:

1. З’ясувати сучасний стан проблеми наступності у навчанні дітей старшого дошкільного віку і першокласників розв’язувати арифметичні задачі у педагогічній теорії та освітній практиці.

2. Визначити зміст наступності у навчанні дітей старшого дошкільного віку і першокласників розв’язувати арифметичні задачі.

3. Обґрунтувати та розробити методику навчання дітей старшого дошкільного віку розв’язувати арифметичні задачі.

4. Розробити та експериментально перевірити модель забезпечення наступності в навчанні дітей старшого дошкільного віку та першокласників розв’язувати арифметичні задачі.

5. Експериментально апробувати зміст і способи навчання дітей старшого дошкільного віку і першокласників розв’язувати арифметичні задачі.

Теоретичну основу дослідження склали положення та концепції, в яких розкрито проблеми наступності на різних етапах освітнього процесу, в тому числі між дошкільною та шкільною ланками освіти (А. Ароніна, Р. Афанасьєва, А. Богуш, М. Вашуленко, І. Гнатенко, Л. Дашківська, Л. Іщенко, Т. Ковальчук, С. Колесников, В. Колесникова, В. Ликова, Г. Назаренко, Т. Поніманська, О. Савченко, Д. Струннікова, Я. Чернецький); висвітлено особливості навчання дітей старшого дошкільного віку і першокласників розв’язувати арифметичні задачі (Г. Білошиста, Ф. Боданський, В. Давидов, Н. Голуб, Н. Менчинська, М. Моро, Н. Непомняща, А. Скрипченко, А. Фонін, І. Целіщева, К. Щербакова).
ЛІТЕРАТУРА

1. Белошистая А. Как обучить дошкольников решению задач // Дошкольное воспитание. – 2005 № 8. – С. 101-106.

2. Зайцева Л.І. Щербакова К.Й. Розв’язування математичних задач: компетентнісний підхід // Дошкільне виховання. – 2007. – № 11. – С. 20-21.

3. Эрдниев П.М. Укрупненные знания как условие радостного учения // Начальная школа. – 1999. – № 11. – С. 5-12.



Маташньова Анастасія,

студентка 6 курсу Інституту соціально-

педагогічної та корекційної освіти

Науковий керівник: Л. І. Зайцева,

док. пед. н. професор (БДПУ)
ВИХОВАННЯ ПОЧАТКІВ СОВІСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Моральне виховання дітей дошкільного віку є пріоритетною складовою виховання, оскільки впливає на формування всіх сторін особистості. Моральна особистість узгоджує власні дії з інтересами інших людей, керується у своїх помислах критеріями загальнолюдських цінностей, відповідає за свої вчинки не лише перед законом, людьми, а й перед собою. Надзвичайна пластичність психіки, велика емоційна чутливість дитини дошкільного віку роблять цей період життя найголовнішим для виховання моральних якостей. Сформовані в дошкільному віці основи моральної спрямованості особистості, значною мірою визначають подальше її життя. Виправити допущені батьками, педагогами помилки в моральному вихованні дітей важко або неможливо.

Одним з найважливіших моральних почуттів є совість. Совість – це внутрішній контролер людини. Це внутрішній суддя, непідкупний і неупереджений, який починає своє життя в дошкільному віці. Совість лише тоді є стражем поведінки, коли вона живе в душі. Це дуже тонка внутрішня робота розуму і серця, вона відбувається в діяльності, у вчинках, у роздумах про свою поведінку. Виховуючи, ми вчимо людину міркувати про те, що навколо неї, подумки ставити себе на місце іншого.

Як зазначає І. Ільїн, совість характеризує здатність особистості здійснювати самоконтроль, самостійно формулювати для себе моральні обов’язки і вимагати від себе їх виконання, робити самооцінку здійснюваних вчинків.

Совість — особистісний, самовиробничий центр, із якого ця енергія видобувається. Вона виростає по мірі того, як Я переживає досвід хороших вчинків. Совість ґрунтується на об’єднанні особистісно пережитого розуміння «Я» і «Світу» в «Я-у-Світі». Це об’єднання Я та інших визначає інтерпретацію досвіду, формування значень, прийняття рішень і характер стратегій у відношеннях.

Таким чином, вивчення зазначених вище аспектів досліджуваної проблеми, важливість її теоретичної розробки та експериментальної перевірки зумовили вибір теми дисертаційного дослідження Виховання початків совісті у дітей старшого дошкільного віку ”.



Об’єкт: виховання моральних якостей у дітей старшого дошкільного віку.

Предмет: методи, засоби виховання початків совісті у дітей старшого дошкільного віку.

Мета: полягає в науковому обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці системи роботи з виховання початків совісті у дітей старшого дошкільного віку.

Гіпотезою дослідження є припущення, згідно з яким, виховання початків совісті у дітей старшого дошкільного віку буде ефективне за таких умов:

  • розуміння дітьми змісту моральної якості «совість»;

  • використання вчинку як основного засобу виховання совісті;

  • виховання совісті на основі самоповаги;

  • ознайомлення з моральними якостями як антиподами.

Визначені об’єкт, предмет, мета та гіпотеза зумовили основні завдання дослідження:

1. З’ясувати стан проблеми виховання початків совісті у дітей старшого дошкільного віку в теорії та практиці дошкільної освіти.

2. Вивчити рівень вихованості совісті у дітей старшого дошкільного віку.

3. Розробити систему роботи з виховання початків совісті в дітей старшого дошкільного віку.

4. Перевірити ефективність розробленої системи роботи з виховання початків совісті в дітей старшого дошкільного віку.:

Методологічною основою дослідження є положення розвивального виховання (І. Бех, О. Кононко та інші), психології про організацію виховного процесу (Л. Божович, Д. Ельконін, О. Запорожець, С. Карпова, Т. Кошелєва, Т. Репіна та інші); виховання моральних якостей у дітей дошкільного віку (Ю. Аркін, Т. Поніманська, С. Якобсон та інші).
ЛІТЕРАТУРА

1. Бех І. Д. Особистість у просторі духовного розвитку / І. Д. Бех. – К. : Академвидав, 2012. – 258 с.

2. Поніманська Т. Моральність має бути свідомою / Т. І. Поніманська // Дошкільне виховання, 2013. – № 8. – С. 3–5.

3. Снайдер М. Ребенок как личность : становление культуры справедливости и воспитание совести / М. Снайдер, Р. Снайдер, Р. мл. Снайдер. – М. : Смысл, СПб. : Гармония, 1994. – 237 с.



Мішукова Валерія,

студентка 3 курсу Інституту соціально-

педагогічної та корекційної освіти

Наук. керівник: О. П. Тельчарова,

ст.викладач (БДПУ)
НАРОДНА КАЗКА ЯК ЗАСІБ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

Вихід української освіти на якісно новий рівень визначив сучасні ідеали виховання, які повинні стати основою відтворення духовно-морального потенціалу нації. Головна мета виховання, визначена в Концепції національного виховання, полягає у передачі молодому поколінню багатств духовної культури народу. Зважаючи на це, найважливішим завданням вітчизняної педагогіки є формування високоморальної особистості, зокрема виховання її моральних почуттів.

Аналіз наукових праць дозволяє стверджувати, що класики вітчизняної педагогіки (С. Русова, М. Стельмахович, В. Сухомлинський, Д. Ушинський та ін.), сучасні вчені (А. Богуш, В. Бойко, О. Губко, Л. Кіріченко, Г. Кошелева, С. Літвінєнко, І. Проценко та ін.) високо оцінювали виховне значення народної казки у вихованні дитини дошкільного віку, зокрема її морального розвитку.

У сучасній педагогічній науці виконано низку робіт, присвячених дослідженню казки як засобу гуманного виховання дошкільників

(Л. Стрєлкова, С. Литвиненко, Л. Фесюкова). Ученими доведено, що через емоційну взаємодію з образами діти легше засвоюють певні знання, виробляють власні судження, формулюють висновки. Казка має дивовижну властивість впливати на дитину, вчити її справедливості, виховувати почуття товариськості та дружби, викликаючи бажання допомогти слабшому. Саме ця казкова моральність сьогодні особливо актуальна і може з успіхом слугувати засобом морального виховання, формування дружніх відносин.

Мета дослідження: науково обґрунтувати і експериментально перевірити вплив народної казки на процес морального виховання.

Експериментальна робота проводилася на базі комунального дошкільного навчального закладу № 25 «Ромашка», м. Бердянська. У експерименті брали участь 20 дітей віком 3-4 років.

Дослідження відбувалося поетапно:

1 етап – констатувальний експеримент був спрямований на виявлення рівнів моральної вихованості у дітей 4 – 5 років;

2 етап – формувальний експеримент (проведено серію занять з використанням української народної казки з метою підвищення рівня моральної вихованості дітей).

3 етап – контрольний експеримент був спрямований на виявлення ефективності занять.

Рівень моральної вихованості досліджувався на основі методики, запропонованої О. Вержиховською, а саме: бесіда з дитиною про сутність моральних норм (доброта, чесність, чуйність); бесіда за змістом спеціально відібраних казок, оповідань відповідно до сутності зазначених моральних категорій;бесіда за змістом сюжетних малюнків, спрямована на виявлення розуміння дитиною прихованого в них змісту; спостереження за поведінкою дітей ( відносини дитини в групі з іншими дітьми: в організованій ситуації (на заняттях); під час вільної гри; поряд з іншими дітьми (на прогулянці, в ігровому куточку, під час одягання на прогулянку); ставлення дитини до навколишнього тощо).

На основі отриманих даних визначили рівні сформованості моральної вихованості дітей. Низький рівень виявили 30% дошкільників, середній – 40%, високий – 30%.

На формувальному етапі дослідження з метою підвищення рівня моральної вихованості дітей проведено серію занять з використанням казок «Ріпка», «Червона шапочка», «Колобок», «Солом’яний бичок» та ін.

Результати контрольного експерименту дають можливість зробити висновки про те, що проведена система роботи з дітьми у експериментальній групі значно покращила результати. Це свідчить, що запропонована методика має позитивний вплив на підвищення моральної вихованості дітей середнього дошкільного віку.
ЛІТЕРАТУРА

1. Богуш А. Збагачення словника дошкільників експресивною лексикою народних казок / А. Богуш . – Одеса : Поліграф, 2005. – 251 с.

2. Вержиховська О.М. Формування моральних якостей удітей старшого дошкільного віку у виховній роботі : монографія / О.М. Вержиховська. – Кам’янець-Подільський : Видавець Зволейко Д.Е, 2009.-228 с.

3.Домашенко Н.І. Розвиток морально – етичних здібностей дошкільників за творами В.О. Сухомлинського. / Н.І. Домашенко // Дошкільний навчальний заклад. – К. : «Світич», 2010. – № 6. – С. 23-27.

Наймарк Олена,

студентка 2 курсу Інституту соціально-

педагогічної та корекційної освіти

Науковий керівник: Н. А. Кот,

к. пед. н.,доцент (БДПУ)
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО СТАВЛЕННЯ

ДО СЕБЕ ТА РОВЕСНИКІВ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні відзначається, що соціальна компетентність дитини включає формування соціальних навичок поведінки, розвиток свідомого ставлення до себе як самостійної особистості, активного інтересу до людей, формування готовності сприймати соціальний досвід. Тому особливої уваги заслуговує вивчення емоційного ставлення дитини дошкільного віку до себе, оскільки ставлення загалом є проекцією особистісного розвитку людини, який започатковується саме у цьому віці. На важливості дослідження емоційної сфери, зокрема емоційних ставлень дітей дошкільного віку наголошували психологи О.Запорожець, Я. Коломінський, В. Котирло, Т.Репіна та ін.

Важливим є дослідження взаємозв’язку між ставленням дитини до себе і ставленням до інших людей, оскільки саме у стосунках з ними відбувається її особистісний розвиток. Саме цей аспект проблеми ставлень особистості не є достатньо вивченим, що і зумовило вибір теми нашого дослідження.

Мета дослідження: вивчити вікову динаміку усвідомлення дошкільниками своїх та чужих переживань.



Для досягнення мети ми організували експериментальне дослідження, основу якого склали методики «Вивчення усвідомлення власних емоцій» та «Розуміння емоцій за картинками».

«Вивчення усвідомлення власних емоцій» ми проводили за допомогою бесіди, під час якої зясовували: причини, які викликають переживання дітей, саме ситуації та об’єкти; дії, які дитина пов’язує з певною емоцією: адекватність дій переживанню, відповідність дій емоціям, уміння встановити зв’язок між дією та переживанням; рівень усвідомленості переживань, за допомогою розгорнутих відповідей дітей. Було виявлено, що на 5-му році життя не виявлено дітей з високим рівнем усвідомленості особистих переживань. Середній рівень усвідомленості мають близько 40 % дітей. А низький, рівень притаманний 60 % обстежених. Вже на 6-му році життя близько 9 % дітей мають високий рівень усвідомленості переживань, близько 51 % дітей мають середній рівень, і вже менше дітей – 40 % не мають уявлень про переживання.

Результати дослідження свідчать про зміну усвідомленості власних переживань у дітей залежно від віку. Старші дошкільники частіше, ніж середні, описуючи емоцію, називають її мімічні та пантомімічні ознаки. З віком діти краще усвідомлюють свої не лише позитивні, а й негативні переживання. Ситуації, з якими діти пов’язують ту чи іншу емоцію, з віком змінюються. Діти 5-го р. ж. частіше наводять приклади, в яких отримують матеріальну вигоду, тоді як старші дошкільники намагаються дати етичну оцінку ситуації. Отже, у старших дошкільників простежується суттєвий зв’язок між характером емоційного самоставлення та рівнем усвідомленості своїх переживань.

«Розуміння емоцій за картинками» дозволило встановити таку динаміку усвідомлення емоцій інших людей: високий рівень усвідомлення емоцій інших, мають діти 5-го року життя (близько 9,%). Більшість дітей виявляють середній рівень усвідомлення переживань однолітків (52%). З низьким рівнем усвідомлення виявлено 39% досліджуваних. Серед дітей 6-го року життя, високий рівень мають 14 % досліджуваних. Середній рівень усвідомлення переживань однолітків мають 60 % дітей. А низький рівень – близько 26 %.

Середні дошкільники зазнають труднощів у виділенні мімічних ознак. Старші дошкільники починають визначення емоції з опису мімічних проявів, а саме: форми рота, виразу очей, лише після цього вони можуть визначити емоцію. Поведінка більшості дітей старших дошкільників свідчила про їх невпевненість у своїх відповідях. Але все ж спостереження показало, що діти зазвичай помічають вираз обличчя вихователя, його емоції і чекають від нього якихось реакцій на події, які відбуваються.

Отже, розвиток усвідомлення своїх та чужих переживань у дитини дошкільного віку носить поступальний розвиток, сприяє формуванню її позитивного ставлення до себе та впливає на моральне становлення її особистості, на підвищення рівня доброзичливості до ровесників.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Лапченко І.О. Регулятивна функція емоцій та її значення у розвитку дитини // Вісник Харківського університету. Серія "Психологія" № 460. – Харків, 1999. – С. 77-80.

  2. Лисина М. И. Психология самопознания дошкольников / М.И. Лисина, А. И. Силвестру. – Кишинев, 1983. – 240 с.

  3. Формуємо у старших дошкільників цілісне світобачення: навч.-метод. посібник / Авт. кол-в: Кононко О.Л., Луценко В.О., Нечай С.П., Плохій З.П., Сидельникова О.Д. та ін. – К. : «Імекс-ЛТД». — 260 с.



Радченко Оксана,

студентка 3 курсу Інституту соціально-

педагогічної і корекційної освіти

Наук. керівник: Л. В. Мороз-Рекотова,

старший викладач (БДПУ)
ЕТИЧНА БЕСІДА ЯК МЕТОД МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

Реалізація завдань з удосконалення якості дошкільної освіти неможлива без роботи над систематичним і цілеспрямованим збагаченням літературних знань дошкільників, словникового запасу рідної мови оцінно-етичними категоріями, виховання у них позитивних морально-етичних якостей, умінням оцінювати і висловлювати своє ставлення до довкілля і подій у художніх творах.

Аналіз наукових праць дозволяє стверджувати, що класики вітчизняної педагогіки (А. Богуш, В. Бойко, О. Губко, Л. Кіліченко, Г. Кошелєва, С. Литвиненко) високо оцінювали значення народної казки у вихованні дитини дошкільного віку, зокрема, її морального розвитку.

Серед дієвих засобів виховання моральних почуттів дітей, особливе місце посідають бесіди на етичну тему, які є цікавим, доступним і ефективним джерелом здобуття моральних знань, що пояснюють їхніми віковими психологічними властивостями. Головне завдання етичних бесід полягає в роз’ясненні значення норм і правил моральної поведінки, аналізі вчинків дітей і дорослих, колективному обговоренні етичних проблем.

Експериментальна робота проводилась в ДНЗ № 40 «Калинка» м. Бердянська. Рівень моральної вихованості досліджувався на основі методів, визначених О. Вержиховською, а саме:

1) бесіда про сутність моральних норм, яка спрямована на визначення рівня знань дітьми моральних норм та уявлень; осмислення дошкільниками своєї повсякденної поведінки та поведінки інших і уміння співвідносити її з загальноприйнятими моральними оцінками; розширення рамок соціальних моральних уявлень та розкриття їх зв’язку з конкретними вчинками і діями особистості;

2) бесіда з дитиною за змістом спеціально відібраних казок, оповідань відповідно до сутності моральної категорії;

3) бесіда за змістом сюжетних малюнків, що спрямовувалась на виявлення розуміння дитиною прихованого в них змісту відповідно до моральних якостей.

В процесі використання цих методів було визначено рівні сформованості моральної вихованості:

Високий – діти обізнані з моральними категоріями, моральними нормами, знають і можуть пояснити їх сутність; обізнані з нормами і правилами моральної поведінки.

Середній – діти обізнані з моральними категоріями та нормами, можуть пояснити їх сутність; обізнані з деякими правилами моральної поведінки, але часто відхиляються від них; здебільшого не можуть висловити свого ставлення до героїв твору; неадекватно оцінюють їх поведінку; здебільшого невірно визначають мораль казки; піклуються про довколишніх після нагадування з боку дорослого або під його контролем.

Низький – обізнані з поодинокими моральними категоріями та нормами, але пояснити їх сутності не можуть; неадекватно оцінюють поведінку героїв; дотримуються окремих норм і правил моральної поведінки, але лише після неодноразового нагадування й контролю з боку дорослого; не вміють визначати мораль твору; не виявляють піклування про довколишніх.

За результатами констатувального експерименту ми отримали такі показники: низький рівень моральної вихованості у першій підгрупі мають троє дітей (30%), четверо мають середній рівень (40%) і троє дітей з високим рівнем моральної вихованості (30%). Результати діагностики у другій підгрупі мають наступний вигляд: низький рівень мають четверо дітей (40%), високий – двоє дітей (20%), середній рівень мають четверо дітей (40%). Ми бачимо, що у другій підгрупі з низьким рівнем дітей більше, тому вона була обрана як експериментальна.

Після проведення формувального експерименту ми провели повторну діагностику й отримали наступні дані: в контрольній групі показники майже не змінилися, лише у однієї дитини підвищився рівень моральної вихованості. Низький рівень має двоє дітей (20%), п’ятеро мають середній рівень (50%). Високий рівень мають троє дітей (30%). В експериментальній групі результати значно покращилися. Так, середній рівень мають семеро дітей (70%), високий рівень мають троє дітей (30%).

Таким чином ми робимо висновок, що запропонована система має позитивний вплив на підвищення моральної вихованості дітей.
ЛІТЕРАТУРА

1. Богуш А. М. Методика навчання української мови в дошкільному закладі / А. М. Богуш. – К. : Вища школа, 2004. – 326 с.

2. Вержиховська О. М. Формування моральних якостей у дітей старшого дошкільного віку у виховній роботі : монографія / О. М. Вержиховська. – Кам’янець-Подільський : Видавець Звойленко Д. Г., 2009. – 208 с.

3. Литвиненко С. А. Українська народна казка як засіб гуманного виховання першокласників / С. А. Литвиненко // Педагогіка і психологія. – 2006. – № 1. – С. 76–82



Танасова Ольга,

студентка 4 курсу Інституту соціально-

педагогічної та корекційної освіти

Наук. керівник: А.В. Омеляненко,

доцент (БДПУ)
ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ НАРОДНОЇ ГРИ

Визначальну роль у розвитку екологічного світобачення людини відіграє дошкільна освіта, ефективність якої залежить від уміння педагогів поєднувати сучасні наукові підходи з просвітницькими педагогічними надбаннями українського народу. Одним із головних завдань у екологічному вихованні дошкільників на засадах етнопедагогіки, є знання різноманітних народних фольклорних форм, які виступають специфічними виховними засобами. Вивчення їх є вкрай важливими в процесі екологічного виховання дошкільників, адже вони сприятимуть природо відповідному розвитку дитини. Відтак, важливим змістовим компонентом у формуванні екологічної вихованості дошкільників на засадах етнопедагогіки є застосування педагогічних ідей як засоби народної гри екологічного виховання.

Актуалізація екологічної освіти, її органічне поєднання з національною історією і народними традиціями обґрунтовується Державною національною програмою «Освіта» (Україна ХХІ ст.), «Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті» та іншими державними документами. Аналіз літератури свідчить, що окремі складові процесу екологічного виховання дошкільників входять до кола актуальних питань сучасної педагогічної освіти. Зокрема, різні теоретичні та методичні аспекти природознавчої та екологічної підготовки знайшли своє відображення у сучасних працях Т. Андрєєвої Т. Анісімової, Вербицького, Т. Конюхової, Н. Лисенко, З. Плохій [1; 2; 3].

Ігри та забави, як основу народної дидактики, науковець М. Стельмахович виділив однією із складових української етнопедагогіки. Унікальність народної гри полягає у формуванні етично стійкої та інтелектуально розвинутої особистості [5, с. 32].

Народні фольклорні ігри та інші жанри традиційно-народної усної творчості часто застосовувалися дітьми в процесі вільних ігор на природі. Зокрема, весною принагідно співаються веснянки-заклички («Вийди, вийди, сонечко!»). Переважна більшість примовок в українському фольклорі пов’язана з водою («Іди, іди, дощику!»). Примовки були одним із шляхів передачі на підсвідомому рівні наступному поколінню елементів духовності нації. Розмаїття народних ігор, що завжди відрізнялися динамічністю, поєднанням інтонацій та рухів, імпровізаційною можливістю, притаманною їм емоційністю, оптимістичним характером, сприяли творчій фантазії, винахідливістю дитини, формуванню її як творчої особистості. Виховний потенціал народних ігор має використовуватися в екологічному вихованні дітей старшого дошкільного віку.

В ході дослідження нами були використані такі методи: теоретичні: аналіз філософських, природознавчих, психологічних і педагогічних джерел, навчально-методичних посібників і емпіричні: педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний).

Критеріями і показниками визначення рівня екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку виступають: якість екологічних уявлень (обсяг, системність, реалістичність, усвідомленість); тип ставлення до природи (емоції та мотиви), характер діяльності та поведінки дитини у природі (уміння і навички догляду за об’єктами природи вчинки).

З метою розвитку екологічної вихованості було розроблено й апробовано систему народних ігор природознавчого змісту. Проводилися 10 занать з ознайомленя з природою, на яких діти зацікавлено проявляли себе, намагалися бути активними; 10 народних ігор, таких як «Цуценята», «Сірий Вовк», «Дощик». В цих іграх діти проявляла себе з радістю,емоції в них були яскраво виражені. Застосування народних ігор у системі: на початковому етапі – використання коротких ігор, уривків з ігор про живі об`єкти, явища природи з метою забезпечення позитивного емоційного відгуку на сприймання данного об`єкту; надалі – використання коротких народних ігор про явища природи з метою закріплення та розширення знань дітей про даний об'єкт чи явище, розвитку пізнавального інтересу до нього; застосування народних ігор, у яких розглядаються потреби живого організму та прослідковуються зв`язки окремого об`єкта з іншими; застосування народних ігор, у яких прослідковуються зв'язки й залежності у природі в багатоступеневій ієрархічній послідовності та єдності; творча трансформація змісту знайомих казок та інтеграція їх у різні види діяльності (під керівництвом вихователя); творча самостійна трансформація змісту знайомих народних ігор дітьми.

Після експерименту знову була проведена діагностика означених показників. Дані результати експериментального дослідження дають підстави стверджувати, що у більшості дітей старшого дошкільного віку показники екологічної вихованості мають позитивну динаміку.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   28

Схожі:

Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 18 травня 2007 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 icon4 (Педагогічні науки) Бердянськ 2005 (06) ббк 74я5
Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №4. – Бердянськ: бдпу, 2005. – 210...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Том Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка