Традиції святкування зимових свят (катерини та андрія)



Сторінка2/15
Дата конвертації22.01.2020
Розмір3.85 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Народна мудрість:
Який буде перший день грудня, такою бути зимі.

Рано восени лягають кури – зима буде теплою.

Багато щавлю в літку – тепла зима.

Пізні гриби віщують малосніжну зиму.

Якщо на сосні шишки рясніють зверху – зима м’яка, посередині – холодна, знизу – люта.

Як Катерина по воді, то Різдво по льоді.

Як на Катерину холодно, то буде голодно.

На Святу Катерину ховайся під перину.


Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.

Як випаде великий іней – на гарний врожай хліба.

Морозняний день – на уроду хліба й огородини.

Після Миколи пшениця вкриє поле.

Хвали зиму після Миколи.
Багато ягід влітку - холодна зима.

Урожай на жолуді передвіщає холодну зиму.

Вологе літо і тепла осінь – довга зима.

Рано опало листя з липи – зима буде лютою.

Снігурі прилітають у грудні – зима передбачається сувора.


  1. Звичаї – скарб українського народу.

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група мають свої традиції, звичаї, обряди та свята, становлення яких відбувалося протягом багатьох століть.



Із часу виникнення людського суспільства прогрес цивілізації відбувався завдяки тому, що від покоління до покоління, від колективу до окремої людини систематично передавалися знання, трудові навики, норми поведінки, матеріальні та духовні цінності. Кожним новим поколінням все це засвоювалося, застосовувалося в житті, розвивалося та в подальшому передавалося наступному поколінню.

Наш великий поет Тарас Шевченко, звертаючись до України, як до матері, що вічно страждає, питається:

Чи ти рано до схід - сонця

Богу не молилась?

Чи ти діток не певних

Звичаю не вчила?

Як бачимо з цих слів Шевченка, не вчити своїх дітей звичаїв – це такий самий великий гріх, як гріх не молитися Богові. Всі стародавні звичаї є витвором українського народу. В них його духовні скарби. Коли їх зберігаємо, живемо нашим власним життям. А коли передаємо нашій молоді, ми даємо їй нашу духовність.

Свята в календарі староукраїнського народу найтісніше пов’язані з порами року, відповідною до них працею в полі, господарстві.

Аграрно-виробничий зміст мав народний календар українців, що яскраво засвідчують давньослов'янські за своїм походженням назви місяців. Всі вони безпосередньо пов'язані або з річним колом трудових процесів селянина, або з природними явищами, важливими для сільськогосподарського виробництва. Так, назва місяця «січень» походить від звичаю вирубувати взимку дерева на лісових ділянках, які засівали весною. Лютий — місяць, коли найбільше лютують зимові холоди та заметілі. Березень, як і січень, отримав свою назву в період підсічного землеробства, коли випалювали березові гаї, звільняючи місце для майбутньої ниви. Квітень — час весняного квітування фруктових дерев. У травні створювались сприятливі умови для випасу худоби. Червень і липень пов'язані із сезоном бджільництва та городівництва: у червні з'являються личинки бджіл (черви) й багато інших черв'яків: городні, садові тощо, а в липні наступає пора цвітіння лип, коли збирали мед — «липовець». Серпень — це час збирання врожаю, де головним знаряддям праці був серп. Решта назв місяців календаря українців має подібну етимологію.

Протягом віків християнська обрядова-звичаєва сфера перероблялася, набувала нового змісту та соціального призначення. В переосмисленому вигляді вона і включалася в християнський культ. Проте й під християнською оболонкою багато елементів колишньої обрядово-звичаєвої сфери культури продовжували розвиватися та обростати новими деталями, а окремі з них майже в незмінному вигляді дійшли до XX століття.

Завдання календарної обрядовості відповідали корінним прагненням хлібороба: забезпечити добробут і щастя родини, щасливий шлюб для молоді, високий урожай та плодючість худоби, відвести всіляке зло, передбачити майбутнє і вплинути на нього. Довгі століття через свята і обряди старші покоління передавали молодим свою любов до праці, волелюбність, гостинність, життєрадісність. Свята задовольняли духовні й естетичні потреби народу, в них проявлялися його почуття, таланти, здібності.



Невдовзі після Покрови розпочиналися вечірні зібрання молоді, що в різних місцевостях називалися: вечорниці, вечурки, супрядки, музики, де дівчата працювали (пряли, шили), а хлопці, залицяючись до дівчат, розважалися самі й розважали дівчат, влаштовували різноманітні ігри, співали, танцювали, розповідали всілякі бувальщини та небилиці й заважали дівчатам працювати. Вечорниці поділялися на два види: буденні, де в основному працювали, допомагаючи собі піснею, й веселили жартами, і святкові, на яких веселощі й ігри, святковий стіл відігравали провідну роль. Крім цього, якщо молодь розходилася додому, після цього «з першими півнями», то це вважалося вечорниці, якщо ж засиджувалися аж до третіх півнів, то це були вже досвітки. Саме з такими святковими вечорницями й досвітками пов'язане виконання багатьох обрядових церемоній та звичаїв протягом зими.

Є у нашого народу чудова традиція — святкувати вечорниці. Віддаючи шану минувшині, беручи все найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо те найдорожче, що є в народі — його пісню, мову, історію, звичаї. Вечорниці були в минулому своєрідним клубом для сільської молоді України, де молодь розважалася, зближалася, пізнавали одне одного і, як наслідок, одружувалася.

Кожна частина села, а то й кожна вулиця мала свою хату для вечорниць. Навіть на маленьких хуторах, було не менше, як дві хати для вечорниць, бо вважалося, що ходити на ті самі вечорниці рідним братам чи сестрам не годиться. На вечорниці збиралися тільки дівчата і хлопці, а одружені чоловіки і заміжні жінки ніколи на вечорниці не ходили. Звичайно, збиралися дівчата ввечері.

Ланцюжок веселих і дзвінких зимових свят відкриває місяць грудень. Це місяць, що закінчує традиційний річний цикл, наповнений святами містичного характеру: ворожінням, магією.



В грудні є багато свят : Введеннє (4 грудня), день Катерини (7 грудня), день Андрія(13 грудня), день Варвари(17 грудня), день Сави (18 грудня), день Миколи (19 грудня), день Ганни (22 грудня), день Спиридона (25 грудня), але ми сьогодні Вас познайомимо тільки з основними, яким приділяла молодь більше значення.

Каталог: Files -> downloadcenter
downloadcenter -> Наталія звольська
downloadcenter -> Перекази І легенди Звягельщини
downloadcenter -> Уроках читання. Презентація творчих знахідок учителів молодших класів. Тема уроку: Літературні казки про тварин. Іван Франко «Лисичка і Журавель»
downloadcenter -> Методичні рекомендації до проведення заходів оформлення експозицій книжково-журнальних виставок Тема бесіди для учнів старших класів
downloadcenter -> До Антології увійшли поетичні та прозові твори письменників міста Катеринослава – Січеслава – Дніпропетровська, написані для дітей І про дітей, для юнацтва І про юнацтво за період 1883-2012 рр
downloadcenter -> Сценарій за іншими джерелами Методичні рекомендації до проведення заходів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Традиції святкування зимових свят (катерини та андрія) icon«Новий рік. Традиції. Святкування»
За ялинку у них слугували верхівка, або галузки лаврового чи оливкового дерева, прикрашені білими, червоними стрічками. Прикрашали...
Традиції святкування зимових свят (катерини та андрія) icon120 років від дня народження андрія васильовича головка творча доля Андрія Головка
Не одне покоління читачів починало знайомство з сучасною українською прозою із його оповідань «Пилипко» та «Червона хустина», а молоді...
Традиції святкування зимових свят (катерини та андрія) iconТвір опис природи за картиною Катерини Білокур " Рідне поле "
Ознайомитися з творчістю та життєвим шляхом української народної художниці Катерини Білокур
Традиції святкування зимових свят (катерини та андрія) iconКвітковий рай Катерини Білокур
Катерини Білокур; викликати інтерес до її творчості, зацікавити дітей змістом картин, вчити їх сприймати, вдало висловлюватися про...
Традиції святкування зимових свят (катерини та андрія) iconТрадиції школи Нація в будь-які часи збереже себе, якщо живуть її традиції. Теж саме можна сказати І про школу. Вона буде жити тоді, коли в її стінах житимуть давні красиві традиції
За багато років у нашій школі склалося чимало гарних І стійких традицій, які охоплюють усі сфери діяльності вихованців
Традиції святкування зимових свят (катерини та андрія) iconНаказ №3 Про підсумки проведення міських новорічних заходів, організації зимових канікул у 2016/2017 навчальному році
Про підсумки проведення міських новорічних заходів, організації зимових канікул у 2016/2017 навчальному році
Традиції святкування зимових свят (катерини та андрія) iconНаказ №152 Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя під час проведення Новорічних та Різдв’яних свят з метою забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя під час проведення Новорічних та Різдв’яних свят наказую
Хатнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів великобурлуцької районної ради харківської області
Традиції святкування зимових свят (катерини та андрія) iconКвітковий рай катерини білокур
Катерини Білокур; викликати інтерес до її творчості, зацікавити дітей змістом картин, вчити їх сприймати, вдало висловлюватися про...
Традиції святкування зимових свят (катерини та андрія) iconСекція мистецтвознавство Дослідження життя та творчості народної художниці Катерини Білокур
Розділ ІІ художня спадщина України – творчість народної художниці Катерини Білокур
Традиції святкування зимових свят (катерини та андрія) iconТвір-опис природи за картиною Катерини Білокур «Рідне поле»
Домашнє випереджувальне завдання: підготувати відомості про життя І творчість Катерини Білокур та історію створення картини «Рідне...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка