Творчих завдань як основа для розвитку творчих здібностей


Розділ 2. Теоретичні основи розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку



Сторінка2/6
Дата конвертації09.05.2018
Розмір0,5 Mb.
1   2   3   4   5   6

Розділ 2. Теоретичні основи розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку

У наш час дуже актуальна проблема різнобічного виховання людини вже на самому початку її шляху, у дитинстві, виховання Людини, у якій би гармонійно розвивалися емоційний і раціональний початок. Втрати в естетичному вихованні збіднюють внутрішній світ людини. Не знаючи справжніх цінностей, діти легко приймають цінності брехливі, мнимі.

Основною метою освіти є підготовка підростаючого покоління до майбутнього. Творчість – це той шлях, що може ефективно реалізувати цю мету.

Показником творчого розвитку є творча обдарованість або креативність. Під креативністью в психологічних дослідженнях позначають комплекс інтелектуальних і особистісних особливостей індивіда, що сприяють самостійному висуванню проблем, генеруванню великої кількості оригінальних ідей і нешаблонному їх рішенню. Необхідно розглядати креативність як процес і комплекс інтелектуальних і особистісних особливостей індивіда, властивим багатьом особистостям. [3, с. 98]

Дітям молодшого шкільного віку споконвічно притаманна талановитість. Початковий період навчання вважається найважливішим у прилученні до прекрасного.

Початковий період шкільного життя займає віковий діапазон від 6-7 до 10-11 років (1-4 класи). У молодшому шкільному віці діти мають у своєму розпорядженні значні резерви розвитку. Їхнє виявлення й ефективне використання – одна з головних задач вікової і педагогічної психології [12, 27-28]. З приходом дитини в школу під впливом навчання починається перебудова всіх її свідомих процесів, придбання нею якостей, властивих дорослим людям, оскільки діти включаються в нові для них види діяльності і систему міжособистісних відносин. Загальними характеристиками всіх пізнавальних процесів дитини стають їхня довільність, продуктивність і стійкість.

Для того, щоб уміло використовувати наявні в дитини резерви, необхідно якнайшвидше адаптувати дітей до роботи в школі і вдома, навчити їх учитися, бути уважним. До приходу до школи в дитини повинний бути досить розвинутий самоконтроль, трудові уміння і навички, уміння спілкуватися з людьми, рольове поводження.

У молодшому шкільному віці закріплюються і розвиваються далі ті основні людські характеристики пізнавальних процесів (увага, сприйняття, пам'ять, уява, мислення і мова), необхідність яких зв'язана з приходом у школу. З «натуральних» ці процеси до кінця молодшого шкільного віку повинні стати «культурними», тобто перетворитися у вищі психічні функції, довільні й опосередковані.

У початковий період навчальної роботи з дітьми потрібно, насамперед, спиратися на ті сторони пізнавальних процесів, які у них найбільш розвинуті, незабуваючи, звичайно, про необхідність рівнобіжного удосконалювання інших.

Увага дітей до моменту приходу в школу повинна стати довільною і мати потрібний обсяг, стійкість, розподіл. Оскільки труднощі, з якими на практиці зіштовхуються діти на початку навчання в школі, зв'язані саме з недостатністю розвитку уваги, про її удосконалення необхідно піклуватися в першу чергу, готуючи дошкільника до навчання. Увага в молодшому шкільному віці стає довільною, але ще досить довго, особливо в початкових класах, сильною і конкуруючої з довільною залишається мимовільна увага дітей. Обсяг і стійкість і концентрація довільної уваги до третього класу школи в дітей майже такі ж, як і в дорослої людини. Молодші школярі можуть переходити з одного виду діяльності до іншого без особливих складнощів і внутрішніх зусиль.

У дитини може домінувати один з типів сприйняття навколишньої дійсності: практичний, образний чи логічний.

Розвиненість сприйняття виявляється в його вибірковості, свідомості, предметності і високому рівні сформованості перцептивних дій. Пам'ять у дітей молодшого шкільного віку є досить гарною. Пам'ять поступово стає довільною, освоюється мнемотехніка. З 6 до14 років у них активно розвивається механічна пам'ять на незв'язані логічні одиниці інформації. Чим старше стає молодший школяр, тим більше в нього переваг запам'ятовування осмисленого матеріалу над безглуздим. [12, 28-32]

Ще більше значення, ніж пам'ять, для навченості дітей має мислення. При вступі у школу воно повинне бути розвинуте і представлене у всіх трьох основних формах: наочно-діючій, наочно-образній і словесно-логічній. Однак на практиці ми нерідко зіштовхуємося із ситуацією, коли, володіючи здатністю добре вирішувати задачі в нагляно-діючому плані, дитина важко справляється з ними, коли ці задачі представлені в образній або словесно-логічній формі. Буває і навпаки: дитина сносно може вести міркування, мати багате уявлення, образну пам'ять, але неможе успішно вирішувати практичні задачі через недостатню розвиненість рухових умінь і навичок.

За перші три-чотири років навчання в школі прогрес у розумовому розвитку дітей буває досить помітним. Від домінування наочно-діючого і елементарного способів мислення, від допонятийного рівня розвитку і бідного логікою міркування школяр піднімається до словесно-логічного мислення на рівні конкретних понять. Початок цього віку зв'язаний, якщо скористатися термінологією Ж. Піаже і Л.С. Виготського, з домінуванням доопераціонального мислення, а кінець – з перевагою операціонального мислення в поняттях. У цьому ж віці досить добре розкриваються загальні і спеціальні здібності дітей, що дозволяють судити про їхню обдарованість.

Молодший шкільний вік містить у собі значний потенціал розумового розвитку дітей. Комплексний розвиток дитячого інтелекту в молодшому шкільному віці йде в декількох різних напрямках:


  1. Засвоєння й активне використання мови як засобу мислення.

  2. З'єднання і збагачюючий вплив один на одного усіх видів мислення: наочно-діючого, наочно-образного і словесно-логічного.

  3. Виділення, відокремлення і відносно незалежний розвиток в інтелектуальному процесі двох фаз:

    • підготовчої фази (рішення задач: здійснюється аналіз її умов і виробляється план).

    • виконавчої фази – цим план реалізується практично. [3, 235-244]

У першокласників і другокласників домінує наочно-діюче і наочно-образне мислення, у той час як учні третіх і четвертих класів у більшому ступені спираються на словесно-логічне й образне мислення, причому однаково успішно вирішують задачі у всіх трьох планах: практичному, образному і словесно-логічному (вербальному).

Заглиблена і продуктивна розумова робота вимагає від дітей стримування емоцій і регуляції природної рухової активності, зосередження і підтримки уваги. Багато хто з дітей швидко стомлюється. Особливі труднощі для дітей 6-7 літнього віку, початківців навчатися в школі, представляє саморегуляція поводження. Їм не вистачає сили волі для того, щоб постійно утримувати себе у визначеному стані, керувати собою.

До семирічного віку в дітей можна знайти лише репродуктивні образи-уявлення про відомі їм об'єкти, події, не сприймані у даний момент часу, причому ці образи в основному статичні. Продуктивні образи-уявлення результату нової комбінації деяких елементів з'являються в дітей у процесі спеціальних творчих завдань.

Основні види діяльності, якими здебільшого зайнята дитина даного віку в школі і вдома: навчання, спілкування, гра і праця. Кожний з чотирьох видів діяльності, характерних для дитини молодшого шкільного віку: навчання, спілкування, гра і праця – виконує специфічні функції в її розвитку.

Навчання сприяє придбанню знань, умінь і навичок, розвитку творчих здібностей (при спеціально організованому навчанні, що включає систему творчих завдань).

Дуже важливе значення для успіхів у навчанні мають комунікативні риси характеру дитини, зокрема, її контактність, чуйність і лагідність, а також вольові риси особистості: наполегливість, цілеспрямованість, завзятість і інші.

Особливо важливу позитивну роль в інтелектуальному розвитку молодших школярів грає праця, що представляє для них порівняно новий вид діяльності. Праця удосконалює практичний інтелект, необхідний для самих різних видів майбутньої професійної творчої діяльності. Вона повинна бути досить різноманітною і цікавою для дітей. Будь-яке завдання в школі чи вдома бажано робити цікавим і досить творчим для дитини, надавши їй можливість міркування і прийняття самостійних рішень. Заохочуватися в праці повинен ініціативний і творчий підхід дитини до справи, а не тільки виконана нею робота і її конкретний результат.

Розширення сфери і змісту спілкування з оточуючими людьми, особливо дорослими, котрі для молодших школярів виступають у ролі вчителів, служать зразками для наслідування й основним джерелом різноманітних знань. Колективні форми роботи, що стимулюють спілкування, ніде не є настільки корисними для загального розвитку й обов'язковими для дітей, як у молодшому шкільному віці. Спілкування поліпшує обмін інформацією, удосконалює комунікативну структуру інтелекту, учить правильно сприймати, розуміти й оцінювати дітей.

Гра удосконалює предметну діяльність, логіку і прийоми мислення, формує і розвиває уміння і навички ділової взаємодії з людьми. Іншими в цьому віці стають і дитячі ігри, вони здобувають більш зроблені форми, перетворюються в розвиваючі. Змінюється, збагачуючись за рахунок досвіду, що знову здобувається, їхній зміст. Індивідуальні предметні ігри здобувають конструктивний характер, у них широко використовуються нові знання, особливо з області природничих наук, а також ті знання, що придбані дітьми на заняттях праці в школі. У цьому віці важливо, щоб молодший школяр був забезпечений достатньою кількістю розвиваючих ігор у школі і вдома і мав час для занять ними. Гра в цьому віці продовжує займати друге місце після навчальної діяльності і істотно впливає на розвиток дітей. [13, 88-97]


Каталог: data -> file doc
data -> Освіта. Виховання. Навчання бабенко, Тамара Василівна
data -> Відділення «науково-дослідний центр періодики» Сімнадцять років творчого поступу І наукових здобутків Мирослав Романюк
data -> Модуль Історія України від найдавніших часів до сучасності
data -> «Економічне вчення Томаса Мальтуса»
data -> Порівняльна характеристика економічних поглядів С. Сісмонді та П. Ж. Прудона Вступ
data -> Освіта. Виховання. Навчання актуальні проблеми дошкілля
file doc -> Про патріотизм, віру та самоідентичність поляків, або «Bóg honor I Ojczyzna»1
file doc -> Про патріотизм, віру та самоідентичність поляків, або «Bóg honor I Ojczyzna»1


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Творчих завдань як основа для розвитку творчих здібностей iconПрограма з розвитку літературно-творчих здібностей молодших школярів К64 ббк ч 489. 518. 3
Коновальчук М. В. Програма з розвитку літературно-творчих здібностей молодших школярів «Світ творчості»
Творчих завдань як основа для розвитку творчих здібностей iconМетодичні рекомендації до проведення домашніх завдань Методична розробка
У методичній розробці розроблено диференційовані домашні завдання, які відіграють велику роль у розвитку творчих здібностей школярів,...
Творчих завдань як основа для розвитку творчих здібностей iconВикористання проектної технології як засіб розвитку творчих здібностей учнів на уроках словесності

Творчих завдань як основа для розвитку творчих здібностей iconМетодичний кабінет відділу освіти, молоді та спорту Долинської райдержадміністрації
Формування загальнокультурної компетентності шляхом розвитку творчих здібностей учнів
Творчих завдань як основа для розвитку творчих здібностей iconПлан теоретичні засади розвитку творчих здібностей школярів підліткового віку 6
Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. — Казань, 1988. — 228 с.; 47
Творчих завдань як основа для розвитку творчих здібностей iconГлобинська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №3 Розвиток індивідуальних інтелектуальних та творчих здібностей учнів у умовах особистісно зорієнтованого навчання
Розвиток індивідуальних інтелектуальних та творчих здібностей учнів у умовах особистісно зорієнтованого навчання
Творчих завдань як основа для розвитку творчих здібностей iconКомунальний навчальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області»
Розділ І. Науково-теоретичні основи розвитку творчих здібностей учнів
Творчих завдань як основа для розвитку творчих здібностей iconСценарій в иховної справи «Новорічне свято «Золота шишка»
Мета: сприяти розвитку творчих здібностей учнів, вмінню проявити себе, виховувати доброзичливе ставлення до інших
Творчих завдань як основа для розвитку творчих здібностей iconШаповалова Л. М. зав. Новоселівською б/ф Роль бібліотеки у формуванні розвитку творчих здібностей юних користувачів
Сільська бібліотека – одне з доступних джерел отримання інформації для читачів, найважливіший елемент культурної діяльності, спрямованої...
Творчих завдань як основа для розвитку творчих здібностей iconЯкщо ми знаємо, як зі слабкості виникає сила, з недоліків здібності, то ми тримаємо в своїх руках ключ до проблеми дитячої обдарованості
Обдарованість — високий рівень розвитку загальних І спеціальних здібностей, що є передумовою творчих досягнень


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка