«творчість вірджинії вулф як явище модернізму»



Скачати 32,97 Kb.
Дата конвертації21.10.2017
Розмір32,97 Kb.




Практичне заняття № 1

з курсу «Історія англійської літератури ХХ століття» для студентів 3 курсу Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ, 34-35а групи, стаціонар, 5 семестр.


Тема: «ТВОРЧІСТЬ ВІРДЖИНІЇ ВУЛФ ЯК ЯВИЩЕ МОДЕРНІЗМУ»
План

  1. Творча біографія письменниці, її періодизація. Участь у групі «блумсберійців».

  2. Естетичні погляди Вірджинії Вулф, її літературно-критична діяльність.

  3. «Потік свідомості» як базовий естетичний принцип у романі «Місіс Делоувей». Історія створення, особливості жанру і сюжету.

  4. Зв’язок між образами Кларісси Делоувей та Септимуса Сміта.

  5. Гендерний експеримент у романі «Орландо». Руйнування канону роману-біографії.

  6. Феміністичні тенденції в есе Вірджинії Вулф («Власна кімната», «Джейн Остін», «Жіночі професії» та інші).


Завдання

  1. Прочитати романи В. Вулф «Місіс Делоувей», «Орландо», статтю «Сучасна художня проза», есе «Власна кімната» («Власний простір»), «Джейн Остін», «Жіночі професії».

  2. Законспектувати уривок зі статті М. Бредбері «Вірджинія Вулф», присвячений роману «Місіс Делоувей», статтю Г. Блума «Орландо» Вірджинії Вулф: фемінізм як любов до читання».

  3. Перекласти уривок з роману і біографію письменниці (письмово).


Основна література

  1. Вульф В. Миссис Дэллоуэй // http://lib.ru/INPROZ/WULF_W/dalloway.txt; http://lib.rus.ec/b/60253.

  2. Вульф В. Орландо // http://lib.ru/INPROZ/WULF_W/orlando.txt; http://lib.rus.ec/b/93303.

  3. Вулф В. Современная художественная проза // http://litzalog.ru/teoriya/virdzhiniya_vulf._sovremennaya_xudozhestvennaya_proza.

  4. Вульф В. Эссе // http://lib.ru/INPROZ/WULF_W/essays.txt; http://lib.rus.ec/b/60244.

  5. Вулф В. Своя комната: эссе (отрывки) // http://apropospage.ru/person/vulf/newsvulf.html.

  6. Аствацатуров А.А. В поисках индивидуальности // Вулф В. Миссис Дэллоуэй: Роман. – СПб. : Азбука-классика, 2004. – С.209-218 (5б204).

  7. Блум Г.  «Орландо» Вірджинії Вулф: фемінізм як любов до читання» // Блум Г. Західний канон: книги на тлі епох. – К. : Факт, 2007. – С.498-514 (ксерокс у методичній папці в 5б208).

  8. Брэдбери М. Вирджиния Вулф // Иностранная литература. – 2002. – № 12 (http://magazines.russ.ru/inostran/2002/12/br31.html).

  9. Вахрушев В. «Сестра Шекспира» // Новый мир. – 1995. – № 5 // http://magazines.russ.ru/novyi_mi/1995/5/bookrev03.html.

  10. Гениева Е. Вступительная статья // Вулф В. Избранное. – М. : Художественная литература, 1989. – С.3-22 (Центральна міська б-ка).

  11. Гениева Е. Два «я» Вирджинии Вульф // Вестник Европы. – 2005. – №13-14 // http://magazines.russ.ru/vestnik/2005/13/ge34.html.

  12. Гринвуд О. Вирджиния Вульф. Биография // http://www.slovesa.be/index.php/profiles/72-virginia-woolf.html/

  13. Дьоміна Н. Вірджинія Вулф: ревізія «вікторіанців» // Всесвіт. – 2008 // http://vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=488&Itemid=41

  14. Михальская Н.П., Аникин Г.В. Английский роман ХХ века. – М. : Высшая школа, 1982. – С.36-44, 69-74 http://lib.rus.ec/b/276141/read (чит. зал 1 корп.).


Додаткова література

  1. Вирджиния Вулф. «Миссис Дэллоуэй» // Васильева Е.К., Пернатьев Ю.С. 50 знаменитых английских Романов. – Харьков : Фолио, 2004. – С.288-300 (5б204).

  2. Колотов А.А. «Поток сознания» и миссис Браун // http://e-filolog.ru/zarubezhnaja-literatura/35-zarubezhnaja-literatura/76-qstream-of-consciousnessq-and-mrs-brown.html.

  3. Русский сайт Вирджинии Вулф // http://www.virginiawoolf.ru

  4. Шутяк Л. Світоглядна есеїстика Вірджинії Вулф // Вісник Львівського університету. –
    2009. – Вип. 32. – С.183-189 // http://www.lnu.edu.ua/faculty/jur/publications/visnyk32/Visnyk32_P2_07_Shutjak.pdf.


Virginia Woolf (1882-1941) – in full Adeline Virginia Woolf, original surname Stephen
British author who made an original contribution to the form of the novel - also distinguished feminist essayist, critic in The Times Literary Supplement, and a central figure of Bloomsbury group. Virginia Woolf's books were published by Hogart Press, which she founded with her husband, the critic and writer Leonard Woolf.

Virginia Woolf was born in London, as the daughter of Julia Jackson Duckworth, a member of the Duckworth publishing family, and Sir Leslie Stephen, a literary critic, a friend of Meredith, Henry James, Tennyson, Matthew Arnold, and George Eliot, and the founder of the Dictionary of National Biography. Leslie Stephen's first wife had been the daughter of the novelist William Makepeace Thackeray.

Woolf, who was educated at home by her father, grew up at the family home at Hyde Park Gate. Julia Jackson Duckworth died when Virginia was in her early teens. When her brother Thoby died in 1906, she had a prolonged mental breakdown. Following the death of her father in 1904, Woolf moved with her sister and two brothers to the house in Bloomsbury. Vanessa, a painter, agreed to marry the critic of art and literature Clive Bell. Virginia's economic situation improved when she inherited £2,500 from an aunt. Their house become central to activities of the Bloomsbury group.

From 1905 Woolf began to write for the Times Literary Supplement. In 1912 she married the political theorist Leonard (Sidney) Woolf (1880-1969), who had returned from serving as an administrator in Ceylon (now Sri Lanka). THE VOYAGE OUT (1915) was Virginia Woolf's first book. In 1919 appeared NIGHT AND DAY, a realistic novel about the lifes of two friends, Katherine and Mary. JACOB'S ROOM (1922) was based upon the life and death of her brother Toby.

With TO THE LIGHTHOUSE (1927) and THE WAVES (1931) Woolf established herself as one of the leading writers of modernism. In these works Woolf developed innovative literary techniques in order to reveal women's experience and find an alternative to the male-dominated views of reality.
MRS. DALLOWAY (1925) formed a web of thoughts of several groups of people during the course of a single day. There is little action, but much movement in time from present to past and back again. The central figure, Clarissa Dalloway, married to Richard Dalloway, is a wealthy London hostess. She spends her day in London preparing for her evening party. She recalls her life before World War I, her friendship with the unconventional Sally Seton, and her relationship with Peter Walsh. At her party she never meets the shell-shocked veteran Septimus Smith, one of the first Englishmen to enlist in the war. Sally returns as Lady Rossetter, Peter Walsh is still enamored with Mrs. Dalloway, the prime minister arrives, and Smith commits suicide.

During the inter-war period, Woolf was a central character of the literary scene both in London and at her home in Rodmell, near Lewes, Sussex. After the final attack of mental illness, Woolf loaded her pockets full of stones and drowned herself in the River Ouse near her Sussex home on March 28, 1941. On her note to her husband she wrote: "I have a feeling I shall go mad. I cannot go on longer in these terrible times. I hear voices and cannot concentrate on my work. I have fought against it but cannot fight any longer. I owe all my happiness to you but cannot go on and spoil your life."



«Mrs. Dalloway» by Virginia Woolf
…Her evening dresses hung in the cupboard. Clarissa, plunging her hand into the softness, gently detached the green dress and carried it to the window. She had torn it. Some one had trod on the skirt. She had felt it give at the Embassy party at the top among the folds. By artificial light the green shone, but lost its colour now in the sun. She would mend it. Her maids had too much to do. She would wear it to-night. She would take her silks, her scissors, her—what was it?—her thimble, of course, down into the drawing-room, for she must also write, and see that things generally were more or less in order.

Strange, she thought, pausing on the landing, and assembling that diamond shape, that single person, strange how a mistress knows the very moment, the very temper of her house! Faint sounds rose in spirals up the well of the stairs; the swish of a mop; tapping; knocking; a loudness when the front door opened; a voice repeating a message in the basement; the chink of silver on a tray; clean silver for the party. All was for the party.

(And Lucy, coming into the drawing-room with her tray held out, put the giant candlesticks on the mantelpiece, the silver casket in the middle, turned the crystal dolphin towards the clock. They would come; they would stand; they would talk in the mincing tones which she could imitate, ladies and gentlemen. Of all, her mistress was loveliest—mistress of silver, of linen, of china, for the sun, the silver, doors off their hinges, Rumpelmayer’s men, gave her a sense, as she laid the paper-knife on the inlaid table, of something achieved. Behold! Behold! she said, speaking to her old friends in the baker’s shop, where she had first seen service at Caterham, prying into the glass. She was Lady Angela, attending Princess Mary, when in came Mrs. Dalloway.)

“Oh Lucy,” she said, “the silver does look nice!”

“And how,” she said, turning the crystal dolphin to stand straight, “how did you enjoy the play last night?” “Oh, they had to go before the end!” she said. “They had to be back at ten!” she said. “So they don’t know what happened,” she said. “That does seem hard luck,” she said (for her servants stayed later, if they asked her). “That does seem rather a shame,” she said, taking the old bald-looking cushion in the middle of the sofa and putting it in Lucy’s arms, and giving her a little push, and crying:

“Take it away! Give it to Mrs. Walker with my compliments! Take it away!” she cried.

And Lucy stopped at the drawing-room door, holding the cushion, and said, very shyly, turning a little pink, Couldn’t she help to mend that dress?

But, said Mrs. Dalloway, she had enough on her hands already, quite enough of her own to do without that.



“But, thank you, Lucy, oh, thank you,” said Mrs. Dalloway, and thank you, thank you, she went on saying (sitting down on the sofa with her dress over her knees, her scissors, her silks), thank you, thank you, she went on saying in gratitude to her servants generally for helping her to be like this, to be what she wanted, gentle, generous-hearted. Her servants liked her. And then this dress of hers—where was the tear? and now her needle to be threaded. This was a favourite dress, one of Sally Parker’s, the last almost she ever made, alas, for Sally had now retired, living at Ealing, and if ever I have a moment, thought Clarissa (but never would she have a moment any more), I shall go and see her at Ealing. For she was a character, thought Clarissa, a real artist. She thought of little out-of-the-way things; yet her dresses were never queer. You could wear them at Hatfield; at Buckingham Palace. She had worn them at Hatfield; at Buckingham Palace.
Каталог: sites -> bdpu.org -> elearning -> ifsk -> zltl -> angl lit -> anglit20st -> prakt
prakt -> «жанрова своєрідність антиутопії у творчості джорджа орвелла: роман «1984», повість «звіроферма»
prakt -> «творчість томаса стернза еліота як явище англійського модернізму»
prakt -> «художній світ романів Джона фаулза (на прикладі роману «подруга французького лейтенанта»)
angl lit -> Байрон Джордж Гордон. Паломничество Чайльд-Гарольда. Дон-Жуан. М.: Художественная литература
prakt -> «стильова еволюція творчості вільяма батлера єйтса»
angl lit -> Художній світ поезії джона кітса» План Життєвий І творчий шлях поета. Естетичні погляди Джона Кітса. Ототожнення краси й істини. «Аксіоми поезії»


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

«творчість вірджинії вулф як явище модернізму» icon«творчість томаса стернза еліота як явище англійського модернізму»
«Історія англійської літератури ХХ століття» для студентів курсу Інституту філології та соціальних комунікацій бдпу, 34-35а групи,...
«творчість вірджинії вулф як явище модернізму» iconУрок української літератури у 10 класі
Тема. Ольга Кобилянська. Життя І творчість. Формування світогляду письменниці (європейська культура, український феміністичний рух)....
«творчість вірджинії вулф як явище модернізму» iconКонтрольна робота №2 Творчість Е. Йонеко, Х. Одена, М. Павича Явище «театр абсурду» характерне для
Бунт Беранже у п’єсі е йонеско «Носороги» символізує: а вищий вияв людяності б всесилля розуму; в політичний активізм
«творчість вірджинії вулф як явище модернізму» iconТема : Анна Ахматова. Розвиток засад акмеїзму в поезії А. Ахматової. Творчість Ахматової яскраве явище жіночої поезії ХХ століття. "Поезія втрат "ранньої Ахматової, її художні особливості
Тема: Анна Ахматова. Розвиток засад акмеїзму в поезії А. Ахматової. Творчість Ахматової – яскраве явище жіночої поезії ХХ століття....
«творчість вірджинії вулф як явище модернізму» iconБичкова Юлія Сергіївна 2013 Зміст
О. Кобилянська. Життя І творчість, формування світогляду письменниці. Її проза –модель раннього українського модернізму. Жанрові...
«творчість вірджинії вулф як явище модернізму» iconУрок інтерв’ю Тема. Творчість Анни Ахматової яскраве явище жіночої поезії ХХ століття
Ахматової, розглянути художні особливості ранньої лірики, поглибити знання про акмеїзм, визначити особливості жіночої лірики, розвивати...
«творчість вірджинії вулф як явище модернізму» iconГоловні засади модернізму

«творчість вірджинії вулф як явище модернізму» iconПроблема модернізму в сучасному українському літературознавстві

«творчість вірджинії вулф як явище модернізму» iconЗакоханий у страждання
Франц Кафка — австрійський письменник, один із основоположників літератури модернізму
«творчість вірджинії вулф як явище модернізму» iconОлександр олесь
Хто назвав заклик Миколи Вороного до участі в літературному альманасі маніфестомукраїнського модернізму


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка