У процесі літературного діалогу



Сторінка1/5
Дата конвертації29.05.2017
Розмір0.82 Mb.
ТипПротокол
  1   2   3   4   5

Ніжинський обласний педагогічний ліцей Чернігівської обласної ради


ВИХОВАННЯ СІМЕЙНИХ ЦІННОСТЕЙ

У ПРОЦЕСІ ЛІТЕРАТУРНОГО ДІАЛОГУ

ЗІ СТАРШОКЛАСНИКАМИ ТА ЇХНІМИ БАТЬКАМИ: практикум
d:\борщ\новая папка\читають і дорослі, і малі\dscf3248.jpg

Ніжин – 2015


УДК 37.034:173] (07)

ББК 74.200.51я7



Рекомендовано до друку науково-методичною радою Ніжинського обласного педагогічного ліцею Чернігівської обласної ради

Протокол № 2 від 03.12.2014 р.



Рецензенти:

Чумак Т. М., канд. пед. наук, учений секретар НУБіТ України;

Бутурлим Т. І., канд. пед. наук, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ВП НУБіТ України «Ніжинський агротехнічний інститут»; учитель української мови та літератури Ніжинського обласного педагогічного ліцею Чернігівської обласної ради;

Бронзенко Т.А., аспірантка кафедри методики викладання української мови та літератури НДУ імені Миколи Гоголя, учитель-методист Ніжинського обласного педагогічного ліцею Чернігівської обласної ради.
Борщ А. Виховання сімейних цінностей у процесі літературного діалогу зі старшокласниками та їхніми батьками: практикум / А. Борщ. – Ніжин : Видавництво ФОП Лук’яненко В. В., ТПК «Орхідея», 2015. – 66 с.

У практикумі проаналізовано поняття «сімейні цінності», уміщено матеріали роботи з учнями та їхніми батьками щодо виховання сімейних цінностей старшокласників засобами української літератури. Представлені розробки (педагогічний тренінг «Українська література як засіб виховання сімейних цінностей», педагогічний тренінг «Книга – шлях до сімейної гармонії», творчий аукціон «Мама, тато, книга і я – щаслива сім’я», гра «Читають усі: і дорослі, і малі», рольова гра «Мама, тато і я в літературному просторі», виховний захід «Літературний психологічний сеанс») були апробовані на базі Ніжинського обласного педагогічного ліцею Чернігівської обласної ради.

ЗМІСТ
І. Сімейні цінності як одна з категорій педагогічної аксіології…………....4

ІІ. Українська література як засіб виховання сімейних цінностей старшокласників на батьківських зборах…………………………………………..7

ІІІ. Виховна робота щодо формування сімейних цінностей старшокласників через співпрацю з батьками……………………………………..9

3.1. Педагогічний тренінг «Українська література як засіб виховання сімейних цінностей»…………………………………………………………………9

3.2. Педагогічний тренінг «Книга – шлях до сімейної гармонії»………...21

3.3. Творчий аукціон «Мама, тато, книга і я – щаслива сім’я»………….28

3.4. Гра «Читають усі: і дорослі, і малі»…………………………………..31

3.5. Рольова гра «Мама, тато і я в літературному просторі»………........36

3.6. Виховний захід «Літературний психологічний сеанс»……………….42

Список використаних джерел……………………………………………....53




І. СІМЕЙНІ ЦІННОСТІ ЯК ОДНА З КАТЕГОРІЙ

ПЕДАГОГІЧНОЇ АКСІОЛОГІЇ

В епоху кардинальних соціально-політичних змін актуалізується необхідність у формуванні життєстверджуючих цінностей, адже будь-яка деформація ціннісної системи пригнічує в особистості конструктивне начало. Щоб не дозволити їй стати жертвою зовнішніх обставин, усі інститути соціалізації, зокрема школа та сім’я, повинні сформувати в учнів активну життєву позицію, оптимістичне світосприйняття, позитивне мислення, якості успішної особистості. Тому процес виховання має бути організований таким чином, щоб учні навчилися сприймати життєві випробування, кризові ситуації як перехідний період, який допоможе сформувати необхідний для майбутнього екзистенційний досвід, виховати любов до життя, бажання щось змінити в кращу сторону, потребу розвиватися.

Сім’я і школа як два інститути соціалізації тісно пов’язані між собою. Важливо побудувати діалогічний зв’язок між батьками, учителями, класними керівниками (вихователями) з метою формування всебічно розвиненої, гармонійної особистості як носія конструктивних цінностей. Реалізувати це завдання може педагогічна аксіологія, «наука про цінності освіти, їх природу, функції, структуру, взаємозв'язки» [10, с. 44]. Її предметом є формування ціннісного ставлення, ціннісної свідомості, ціннісної поведінки особистості. Формування цінностей в освітній сфері – у центрі уваги праць В. Зінченка, Т. Калюжної, І. Кадієвської, Б. Ліхачова, Н. Никандрова, В. Сластьоніна, О. Теплої, І. Шкільної, Н. Щуркової та ін.

На сучасному етапі розвитку суспільства спостерігається криза інституту сім’ї. Конфлікти між чоловіком і жінкою, насильство, нерівноцінний розподіл ґендерних ролей, нещирість, зради призводять до міжособистісної дисгармонії, що позначається на особистості суб’єктів ґендерних взаємин та їх найближчому оточенні. Трансформація сімейних цінностей також знаходить свій вияв у зростанні кількості розлучень, позашлюбної народжуваності, створенні неповних сімей, зниженні життєвого рівня, формуванні нуклеарного типу сім’ї, послабленні сімейних зв’язків, погіршенні здоров’я членів сім’ї, зниження якості сімейного виховання. Від того, як сьогодні молодь сприймає сім’ю, ґендерні ролі, уміє толерантно взаємодіяти з особою протилежної статі, залежатиме родинне щастя в майбутньому, адже культура сімейних взаємин, на думку А. Бондарчук, «передбачає високий рівень згуртованості, що засвідчує міру збігу оцінок, настановлень і позицій членів сім’ї щодо об'єктів, найбільш значущих для сім'ї загалом, ціннісну єдність, доброзичливу вимогливість шлюбних партнерів один до одного, почуття захищеності та емоційної задоволеності, бажання і вміння розуміти інших членів сім'ї, взаємотерпимість і коректність у випадках відсутності збігу думок, прагнення до спільного розв'язання проблем» [2, с. 7].

Сімейне виховання у центрі уваги досліджень А. Бондарчук [2], Ж. Петрочко [4], О. Безпалько [4], О. Денисюк [4], І. Гребенникова [5], Л. Гридковець [6], В. Дружиніна [8], В. Кравця [13], Л. Маценко [14], В. Пултавської [17] та ін.

Оскільки сімейні цінності кінця ХХ ст. і початку ХХІ ст. докорінно відрізняються, система сімейного виховання потребує вдосконалення відповідно до запитів часу, оскільки саме сім’я відіграє визначальну роль у формуванні сімейних цінностей своїх дітей.

У «Концепції сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина» на 2012-2021 роки» визначено основні принципи сімейного виховання: гуманність і милосердя до дитини; урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини; залучення дітей до життєдіяльності сім’ї як рівноправних учасників; оптимістичність і демократичність батьківсько-дитячих взаємин; послідовність та єдність батьківських вимог [12]. Відповідно, сучасні сімейні цінності мають ґрунтуватися на ґендерних цінностях.

Сімейні цінності – ідеальне уявлення про сім’ю, що ґрунтується на ґендерних знаннях, уміннях, культурі емоцій, культурі поведінки батьків та дітей. Ця педагогічна категорія осмислена в працях B. Бєляевої, Є. Бондаревської, C. Дармодехіна, І. Дементьєвої, C. Кульневич, Л. Карпенко, A. Мудрика, М. Никандрова, Г. Осипової та ін.

А. Федулова розглядає сімейні цінності як «соціокультурні переваги людей в різних шлюбно-сімейних сферах (сфері дошлюбної поведінки та вибору шлюбного партнера, сфері батьківства, шлюбу, шлюбно-сімейних взаємин і ролей), які здатні задовольняти потреби членів сім’ї; знаходяться в тісному взаємозв’язку із ціннісними орієнтаціями членів сім’ї» [25].

Погоджуємося з думкою Р. Уленгової, яка розуміє сімейні цінності як позитивні й негативні показники значимості суб’єктів, що стосується спільноти людей, ґрунтується на сумісній діяльності, подружньо-батьківських зв’язках [24, с. 10]. У своєму дисертаційному дослідженні [24] класифікувала їх за об’єктами сім’ї (цінності, пов’язані зі шлюбом (цінність шлюбу, рівності партнерів, різних ґендерних ролей, міжособистісної комунікації чоловіка та жінки, взаємопідтримки, взаємодопомоги); цінності, пов’язані з батьківством (цінність дітей, виховання, соціалізації дітей у сім’ї); цінності, пов’язані з родинними зв’язками (цінність наявності родичів, взаємодії, взаємодопомоги)) та соціальними функціями (репродуктивною (діти), соціалізаційною (соціалізація дітей у сім’ї), екзистенційною (цінності, пов’язані із життєдіяльністю членів сім’ї), економічною (розподіл і використання економічних благ сім’ї)).



Ранній юнацький вік є сенситивним для формування сімейних цінностей, оскільки в цьому віці спостерігається зростання зацікавленості світоглядними питаннями, релігією, мораллю й етикою, формується усвідомлення власної унікальності, зростає вибірковість соціальної взаємодії, внутрішня мотивація, розвивається орієнтація на майбутнє, актуалізується потреба у самовизначенні, виборі життєвого шляху.

На основі теоретичного аналізу публікацій із психології та педагогіки уточнено зміст поняття «сімейні цінності старшокласників»: сформований образ майбутньої сім’ї, що визначає характер взаємин старшокласників із близькими й ровесниками, модель майбутнього подружнього життя.



ІІ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ

СІМЕЙНИХ ЦІННОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ

НА БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРАХ

Із метою попередження ранніх необдуманих шлюбів, небажаного батьківства, ґендерних конфліктів, ґендерного насильства важливо зі шкільних років, зокрема в 10-11 класах, здійснювати підготовку учнів до сімейного життя. Реалізувати дане завдання можливо шляхом використання української літератури. Виховний потенціал художнього мистецтва слова найчастіше реалізується в школах, ліцеях, гімназіях, при цьому знижується роль батьків у формуванні сімейних цінностей. Тому актуалізується необхідність у розробці методів і форм виховання сімейних цінностей у процесі літературного діалогу старшокласників з їхніми батьками.

Поняття «виховання сімейних цінностей старшокласників засобами української літератури» розглядаємо як тристоронню взаємодію учнів, батьків і вчителя в процесі сімейного виховання засобами української літератури, що сприяє формуванню таких цінностей: безумовної любові, дружби, щирості, довіри, поваги, допомоги, підтримки, рівності, свободи, духовності.

Побудова діалогічних взаємин батьків, учнів, вихователів Ніжинського обласного педагогічного ліцею Чернігівської обласної ради дітей реалізується через листування, телефонні бесіди, індивідуальне й групове консультування, проведення загальноліцейських виховних заходів. Можливості спілкування з родиною в домашніх умовах немає, оскільки сім’ї ліцеїстів проживають у різних районах Чернігівської області. Найбільш ефективною формою безпосереднього контакту батьків, учнів, вихователів є батьківські збори, які проходять 4 рази на рік. За 2 місяці накопичується багато нагальних питань, що потребують розв’язання (навчання, харчування, дисципліна, відвідування занять, здоров’я тощо), тому часу для проведення окремих заходів обмаль. Нами було сплановано й проведено 6 різних форм роботи з батьками й ліцеїстами, спрямованих на формування сімейних цінностей старшокласників засобами української літератури. Кожен із виховних заходів мав таку структуру: емоційне налаштування, виховний вплив засобами української літератури, рефлексія. Тривалість одного виховного заходу в середньому – 1 – 1,5 год. Найбільш ефективними виявилися педагогічні тренінги, ігри, творчі аукціони, розв'язання проблемних ситуацій. Вони не лише дали змогу відпочити від буденних справ, цікаво провести вільний час, збагатити свої знання з класичної та сучасної української літератури, а й ближче поспілкуватися один з одним, налагодити конструктивні взаємини, усвідомити цінність безумовної любові, дружби, щирості, довіри, поваги, допомоги, підтримки, рівності, свободи, духовності тощо.

Для здійснення виховання сімейних цінностей старшокласників були обрані програмові художні тексти, зразки сучасної української літератури, у яких актуалізується проблема батьків і дітей:


  • «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького;

  • «Хіба ревуть воли, як ясла повні?..» Панаса Мирного та Івана Білика;d:\борщ\новая папка\читають і дорослі, і малі\dscf3252.jpg

  • «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого;

  • «Каторжна» Б. Грінченко;

  • «Украдене щастя» І. Франка;

  • «Цвіт яблуні», «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського;

  • «Новина» В. Стефаника;

  • «Земля» О. Кобилянської;

  • «Лісова пісня» Лесі Українки;

  • «Я (Романтика)» Миколи Хвильового;

  • «Подвійне коло» Ю. Яновського;

  • «Мина Мазайло» М. Куліша;

  • «Тигролови» Івана Багряного;

  • «Маруся Чурай», «Мати» Л. Костенко;

  • «Дикий Ангел» О. Коломійця;

  • «Мати» Б. Олійника;

  • «Земля» Д. Павличка;

  • «Мати все» Люко Дашвар;

  • «Крила», «Не той», «Мати» В. Мастерової;

  • «Біографія випадкового чуда» Т. Малярчук;

  • «Коли ти поруч» С. Талан;

  • «Тиха вулиця вечірнього міста» Г. Арсенич-Баран;

  • «Записки українського самашедшего» Л. Костенко;

  • «Дівчинка на кулі» О. Слоньовської.

Із метою уникнення проблеми незнання батьками, учнями того чи іншого тексту були використані уривки з них, котрі пропонувалося проаналізувати, або короткий переказ тексту.

Особливостями виховання сімейних цінностей у процесі літературного діалогу старшокласників із батьками є організація педагогічних тренінгів, ігор, творчих аукціонів, евристичних бесід у контексті проведення батьківських зборів; систематичність виховної роботи; структурованість виховних заходів; компетентність ведучого щодо формування сімейних цінностей та здійснення виховної роботи зі старшокласниками та батьками; урахування вікових особливостей у доборі завдань; зіставлення цінностей персонажів художніх творів із цінностями старшокласниками та їхніх батьків; формування позитивного мислення щодо можливості побудови сімейної гармонії; використання інтерактивних методів і форм виховання.

Спеціально організована виховна робота на батьківських зборах сприяла визначенню й уточненню сімейних цінностей старшокласників, формуванню в їхній свідомості образу майбутньої сім’ї, що ґрунтується на засадах безумовної любові, дружби, щирості, довіри, поваги, допомоги, підтримки, культури взаємин. Ліцеїсти й батьки, за результатами спостереження, стали більш конгруентними, толерантними, навчилися виокремлювати в художніх творах ірреальний досвід, необхідний для побудови гармонійних взаємин у реальному житті. У результаті позитивного педагогічного впливу в старшокласників відбулися певні трансформації в системі сімейних цінностей: учні визначили пріоритети в системі ґендерних взаємин, сформували у своїй свідомості образ гармонійної сім’ї, розвинули прагнення будувати взаємини із членами теперішньої та майбутньої родини на засадах безумовної любові, дружби, щирості, довіри, поваги, допомоги, підтримки, рівності, свободи, духовності.



ІІІ. ВИХОВНА РОБОТА ЩОДО ФОРМУВАННЯ

СІМЕЙНИХ ЦІННОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ

ЧЕРЕЗ СПІВПРАЦЮ З БАТЬКАМИ
ПЕДАГОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ

«УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЯК

ЗАСІБ ВИХОВАННЯ СІМЕЙНИХ ЦІННОСТЕЙ»

Мета педагогічного тренінгу: формувати інтерес до української літератури як засобу виховання особистості; згуртувати батьків і дітей; виховувати сімейні цінності.

Методи виховання: бесіда, гра, рефлексія.

Форми виховання: «Мікрофон», «Чарівна скринька», аналіз ситуацій із художніх творів, «Хто це?», «Від імені дитини», «Взаємні послання».

Обладнання: ПК, електронна презентація, мультимедійна дошка, картки із уривками з текстів, картки із характеристиками учнів, картки із характеристиками художніх персонажів, «чарівна скринька», папірці з посланнями учнів і батьків, асоціативні малюнки.

Учасники: учні 10 класу та їхні батьки.

Список використаних джерел:

1. Карпенко-Карий І. Мартин Боруля / І. Карпенко-Карий [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrlitzno.com.ua/ivan-karpenko-karij-komediya-martin-borulya. – Назва з екрану.

2. Кобилянська О. Земля / О. Кобилянська [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrcenter.com/Література/Ольга-Кобилянська/19784-1/Земля. – Назва з екрану.

3. Коцюбинський М. Тіні забутих предків / М. Коцюбинський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/books/printzip.php? bookid=8&id=53. – Назва з екрану.

4. Мирний Панас. Хіба ревуть воли, як ясла повні? / Панас Мирний [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.ru/SU/UKRAINA/MIRNIJ/h_r_v_ya.txt. – Назва з екрану.

5. Нечуй-Левицький І. Кайдашева сім’я / І. Нечуй-Левицький [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrlit.org/nechui_levytskyi_ivan_semenovych /kaidasheva_simia. – Назва з екрану.

6. Українка Леся. Лісова пісня / Леся Українка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrcenter.com/Література/Леся-Українка/20529/Лісова-пісня. – Назва з екрану.

Хід педагогічного тренінгу



Ведучий

– Виховуючи своїх дітей, часто не задумуємось над тим, що саме сім’я закладає фундаментальну основу розвитку особистості. Своїм прикладом батьки формують у дітей характер, звички, інтереси, уміння розв’язувати життєві питання. Одним із засобів виховання духовності, толерантності, конструктивної життєвої позиції є українська література. У дитинстві Ви читали своїм дітям казки, оповідання, вірші, що, безумовно, позитивно вплинуло на їх світогляд, сприяло максимальному зближенню з ними.



І. «Мікрофон» img_1579

– Опишіть відчуття, які переживали в ті хвилини, коли читали дітям. Якщо сімейні години читання проводили не Ви, а інший член родини, то уявіть можливі емоції.



Ведучий

– Ці емоційні стани, які Ви щойно назвали, характерні особистостям, що мають розвинені сімейні цінності, а саме: турбота, взаєморозуміння, повага, любов, щирість, довіра та ін.


ІІ. «Чарівна скринька»img_1633

– Подумайте, яким чином можна виховати сімейні цінності засобами української літератури. У цьому Вам допоможе чарівна скринька, де знаходяться асоціативні картки. Витягнувши одну з них, Ви зможете легко відповісти на запитання.



ІІІ. Аналіз ситуацій із художніх творів

Спробуйте встановити більш тісні зв’язки зі своїми дітьми, проаналізувавши спільними зусиллями літературні ситуації. Подумайте над такими запитаннями:



  • Що споріднює/відрізняє художнього персонажа й вашу дитину?

  • Як би вчинила ваша дитина в даній ситуації?

Ситуація 1img_1593

«...Надаремне Іван поспішав з полонини: він не застав Марічки живою. За день перед сим, коли брела Черемош, взяла її вода /.../ Великий жаль вхопив Івана за серце /.../ Шість літ не було чутки про нього, на сьомий раптом з'явився. Худий, зчорнілий, багато старший од своїх літ, але спокійний. Оповідав, що пастушив на угорському боці. Ще з рік так походив, а відтак оженився. Треба ж було газдувати...» [3] («Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського).



Ситуація 2img_1600

«... – Дай сюди мотовило! Це не твоє, а моє. Принеси од свого батька та й мотай на йому, про мене, свої жили, – крикнула Кайдашиха й ухопила рукою мотовило…

– Дай сюди, бо як пхну, то й ноги задереш! – кричала Кайдашиха й сіпала до себе мотовило…

– Це не Мотря, а бендерська чума…

– Твої діти такі зміюки, як i ти… Наплодила вовченят, то не пускай до моєї дiжi /…/

– Не беріть од баби гостинця, бо вона злодійка! (про Кайдашиху, звертаючись до дітей).

– У мене свекруха люта змія: ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа горить дим кужелем. На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне...» [5] («Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького).

Ситуація 3img_1603

«...Старий Кайдаш розсердився на невістку й почав на неї гримати.

- Мотре! Коли ти наша, то слухай матері та роби діло. Не сьогодні ж до нас привезена. Наш хліб їси, нам і роби, а як ні, то ми тебе й попросимо слухати.

- Хіба ж я дурно їм ваш хліб? Од ранку до вечора й рук не покладаю...

- А ти хотіла згорнути руки та й сидіти? Чого це ти розходилась? Та я тобі не подивлюся в зуби! – крикнув Кайдаш, і його темні очі заблищали: він замахнувся на Мотрю рукою.

- Тату, в Мотрі є чоловік, – сказав понуро Карпо. – ви не дуже на неї махайте кулаками.

Кайдаш спахнув полум'ям.

- А ти чого оступаєшся за своєю жінкою? – крикнув він на Карпа. – Коли хочеш, то я тобі носа втру.

- Ба не втрете! Я вже не маленький, – одрубав Карпо.

Бліде батькове лице стало жовте, неначе віск. Він кинувся до Карпа. Карпо встав з лави й став, неначе стовп.

- Що ви мені цвікаєте в вічі, неначе змовились. Хіба я не ваш батько? Хіба мені не можна в своїй хаті порядок дати?

- Тату! Оступіться, прошу вас, – сказав Карпо, блідий, неначе смерть, - бо й я налигача знайду.

Кайдаш побачив, що Карпо не жартує. Він не мовчав батькові й маленьким, а тепер по всьому було видно, що він говорив не на вітер...» [5] («Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького).

Ситуація 4

«...Зажив Іван Ґудзь з своєю молодою дружиною тихо та мирно, люб'язно – спокійним хліборобським життям. Землю паше, добро складає. Мотря порядкує з свекрухою в хаті. Живуть – як мед п'ють. А тут уже й дітки пустилися. Породила Мотря за три роки трьох синів, як соколів. бабі на старість утіха й забавка. А хлоп'ята справді вдалися – нівроку: один Максим, другий Василь, а третій Онисько – здорові, червонощокі, повні! Раділо серце батькове та материне, на їх дивлячись; раділа й стара Марина, гойдаючи онуків. Один тільки Мирін на все чогось понуро дивився. Одначе й він частенько садовив на коліна до себе Максима – і, поки дитина забавлялася його здоровенними сивими усами, він йому розказував грізні приповісті про давні чвари...» [4] («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика).



Ситуація 5

«...Чіпка подививсь на смутну, перелякану матір – і оханувся. Він бачив, що його звістка впала громом на стару материну голову.

– Не журіться, мамо!. не лякайтесь! – став він заспокоювать матір. – Хай позиває. Нам громада присудила землю. Байдуже! Ніхто тепер не вирве з моїх рук.

– А клопоти., а тяганина. – проказала Мотря, задумуючись.

– Сількісь. А землі не дам! Зубами держатиму – не пущу!

– Оступайсь, сину, за своє добро. У нас же тільки й багатства, що земля та. Скільки я попоходила, скільки я попоносила, поки тоді оддали!. – згадувала Мотря, як вона добувала ту землю.

– Кажу: не журіться! – одказав Чіпка і пішов з хати на тік молотити...» [4] («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика).

Ситуація 6

«...На ті слова Івоніка замовк. Він зложив руки, мов до молитви, і приблизив їх до уст.

- Михайлику! – сказав він. – Михайлику! сину ти мій!

Потім стиснув їх, мов у німій мольбі, і замовк. Великі сльози закрутилися в його очах, і голова легенько в нього задрижала. Був сильно зворушений.

Докія, побачивши се, сама розжалобилася. Вона любила свою Парасинку, але вже так, як він любив ось того свого хлопця... мабуть, ніхто на світі не любив більше своїх дітей...

- А відтак у вас є й молодший, Сава! – докинула по хвилі мовчання.

У старого змінився нараз вираз лиця.

- Сава... – сказав він протяжне й журливо. – Сава вже не Михайло! І він мій син! /.../ Але він – то вже інша галузь. Росте й горнеться кудись... та не до доброго й не до нас. Він роботи боїться, йому танець у голові...» [2] («Земля» Ольги Кобилянської).





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

У процесі літературного діалогу iconПрограма Для загальноосвітніх навчальних закладів класи Пояснювальна записка Курс «Літературне читання»
...
У процесі літературного діалогу iconОбговорення законодавства 9
Ми відкриті до співпраці та діалогу з чеською республікою в галузі економіки, інвестицій, культури 9
У процесі літературного діалогу iconЕкуменізм, міжрелігійний діалог та фундаменталізми
Важливість Авраамівського діалогу у світлі сучасного напруження у датському суспільстві
У процесі літературного діалогу iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
У процесі літературного діалогу iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
У процесі літературного діалогу iconАпарат верховної ради україни
Володимир литвин: «буду вітати будь-які кроки щодо діалогу для вироблення конкретних рішень, а не для зведення політичних рахунків»...
У процесі літературного діалогу iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка