Учень Станіславчицької зош І-ІІ ст. Жолубак Денис



Скачати 81.41 Kb.
Дата конвертації16.03.2018
Розмір81.41 Kb.



Учень Станіславчицької ЗОШ І-ІІ ст.

Жолубак Денис

-1 -


Невпинною ходою відлітають від нас страшні та легендарні роки Другої світової війни. Україна з часом загоїла свої рани, у людському серці притупився біль втрат, але пам'ять зберігає згадки про тих людей, завдяки яким ми зараз живемо під мирним небом.

В альбомах кожної сім’ї є фото тих, хто не повернувся з війни, є світлини тих, хто своїми звитяжними вчинками прославив рідну країну, своє місто чи село.

Не винятком є і наша родина. Її славні дочки та сини також стали на захист рідної сторони. Я хочу розповісти про славетних брата та сестру, які пройшли всю війну і з перемогою повернулися у рідної домівки. Чаплигіна Євдокія Андріївна була санітаркою, допомагала рятувати життя поранених, нагороджена орденами та медалями, а її брат, Шелест Денис Андрійович, поряд з іншими високими нагородами носив «Золоту Зірку» Героя Радян-ського Союзу.

Босоноге дитинство Дениса, яке не знало материнської ласки (мати померла, коли він ще не ходив), пройшло на березі річки Синюхи в квітучому степовому селі Станіславчик. Саме тут 16 жовтня 1906 року він і народився в сім’ї селянина. Степові простори і світ тварин з усіма різними видами привили хлопчикові любов до природи, Батьківщини, благородність, сміли-вість, вміння дивитися на все прямо, не зводячи очей. Добра посмішка, яку проніс через усе життя, дарувала всім тепло і турботу.



Дитинство Шелеста Дениса припало на роки 1-ї Світової та Громадян-ської воєн. Хто тільки не заходив до села за ці роки: німці, білогвардійці,

  • 2 -

петлюрівці, місцеві отамани, червона кіннота Котовського. Влада змінювалася з неймовірною швидкістю, і Денис був свідком всіх цих подій. Зі встановленням Радянської влади в 1921 році чотирнадцятирічний юнак нарешті зміг піти до школи. За 4 роки навчання він ліквідував без грамот-ність і продовжив навчання в Одеському будівному технікумі. Але після закінчення другого курсу в 1927 році хлопця призвали до військової служби.

Служив Шелест Д.А. в артилерійському підрозділі стілецького полку в Грузії. Служба хлопцеві подобалася, тому коли йому запропонували оволодіти військовими науками в училищі, він зразу ж погодився.

1931 року Дениса Андрійовича зарахували курсантом артилерійського училища імені 29-ти Бакинських комісарів в місті Тбілісі. Так вже трапилося, що простого хлопця з України доля пов’язала з Грузією. Сподобався йому грузинський народ за відвагу, безстрашність, чесність, прямоту, гумор.

Після закінчення навчання, червоний командир Шелест ніс службу в артилерійських частинах Приволжського та Уральського військових округів, пройшов всі сходинки аж до помічника начальника штабу 414-го артилерійського полку і звання старшого лейтенанта.

Після закінчення фінської кампанії полк, в якому проходив службу Шелест, було переведено до Прибалтійського військового округу. В березні 1941 року Шелест Д.А. отримав звання капітана і був призначений начальни-ком штабу 618-го артилерійського полку.

Полк Шелеста стояв у литовському місті Утена і 25 червня 1941 року прийняв перший бій. Лава ворожих танків зім’яла полкові «сорокоп’ятки». Після бою в живих залишилася лише третина бійців. Але вони не здалися і продовжували брати участь у бойових операціях. В одному з таких боїв, 15 липня 1941 року, капітана Шелеста було важко поранено і госпіталізова-но. Важко одужувалося – всі думки линули на фронт, туди, де насмерть стояли його друзі та однополчани.

Час линув, рани гоїлися, і 4 жовтня 1941 року капітана Дениса Шелеста було призначено начальником штабу 327-го артилерійського полку 186-ї стрілецької дивізії 22-ї армії Калінінського фронту. Полк у цей час примав оборону в районі міста Андреаполь. 10 жовтня гітлерівські війська перейшли в сильний наступ на цій ділянці фронту. Артилеристи і стрілки 22-ї армії прийняли важкий бій, але під тиском ворожої піхоти і танків, які в багато разів переважали чисельністю, не змогли утримати оборонний рубіж. Знову з великим тягарем на серці довелося відступати. На берегах славетної річки Волги ворога вдалося остаточно зупинити. Далі на схід на цій ділянці фронту фашисти не пройшли.

В грудні 1941 року Шелест отримав звання майора. Багато міст і сіл було звільнено від ворожої нечисті. З січня 1942 року Денис Андрійович – начальник штабу командуючого артилерією 369-ї стрілецької дивізії. Під час успішних дій радянських військ в районі Оленіно було оточено 7 німецьких дивізій.




  • 3 -

Через місяць, у лютому 1942 року, майора Шелеста було призначено на-чальником штабу командуючого артилерією 381-ї стрілецької дивізії 39-ї армії. Вони в цей час знаходилися в глибокому тилу гітлерівських військ. Це був, напевно, найважчий момент військової біографії майора Шелеста. Бої на цій ділянці фронту не припинялися практично цілий рік і відзначалися особливою жорстокістю. В липні 1942 року німці повністю оточили декілька дивізій і полків. Тисячі людей гинули в болотистих лісах. Майору Шелесту в ніч на 18 липня 1942 року вдалося в числі розрізненої групи вийти з оточення в районі села Шиздерево, при цьому йому довелося в масі бігти на кулемети, в рукопашній буквально душити фашистів, під обстрілом перепливати річку Обша. Як не дивно, але його навіть не поранено у цій м’ясорубці, в якій загинуло біля 47 тисяч радянських бійців.

Дивізія була повністю небоєздатною, тому потребувала поповнення. Але вже у вересні вона знову була у складі 39-ї армії, зразу ж прийнявши жорстокий бій за місто Ржев. З боями 381-а стрілецька дивізія рухалася в напрямку до міста Духовщина. Але 11 березня 1943 року під час бою на території Смоленської області майора Шелеста було важко поранено. І знову госпіталь, і знову думками на фронті, але потрапити туди довелося лише в червні місяці.

Саме цього місяця у 1943 році його назначили командиром 201-го мінометного полку 12-ї окремої мінометної бригади. В серпні 1943 року полк брав участь в прориві оборони противника і в боях за місто Лебедин, за що командира полку Шелеста було нагороджено першою бойовою нагородою – орденом Вітчизняної війни 2-го ступеню. У вересні 1943 року уже в складі 38-ї армії його мінометники обстрілювали рубежі оборони противника при звільненні міста Суми, а пізніше і населених пунктів Чернігівської області.

В кінці вересня 1943 року передові частини 38-ї армії форсували Дніпро і заволоділи плацдармом біля сіл Вишгород і Лютеж. 201-й мінометний полк майора Шелеста підтримував форсування річки вогнем зі свого берега. В цей час частина бійців швидко готувала плоти. В ніч на 2 жовтня Шелест зумів без втрат переправити на плацдарм свої міномети, зразу ж прийнявши бій біля села Сваром’є. За відзнаку в боях при форсуванні Дніпра майора Шелеста було нагороджено орденом Червоного Прапора.

Але все ще було попереду. Неподалік столиця України – Київ.

Перед штурмом столиці радянське командування зібрало на 6-кіломет-ровій ділянці біля села Пуща Водиця 88% всієї зброї і мінометів. Міномети полку майора Шелеста зайняли позицію в бойових порядках 240-ї стрілецької дивізії 51-го стрілецького корпусу. О 8 годині ранку 3 листопада 1943 року розпочалася сорокахвилинна артилерійська підготовка, в якій брали участь всі кулемети, міномети, а також «катюші». Після цього стрілецькі підрозділи пішли вперед. Денис Андрійович віддав наказ своїм батареям вести наступ вздовж шосе. Коли його частини було контратаковано піхотою з 70 танками,мінометники Шелеста і винищувачі танків до самого вечора відбивали їх атаки і змусили відступити.



  • 4 -

Вночі з 5 на 6 листопада 1943 року 201-й мінометний полк брав участь у боях безпосередньо за Київ. Чотири години він практично без підтримки піхоти відбивав німецькі атаки і утримав позицію до підходу підрозділів 1-ї окремої чехословацької бригади.

За деякий час опір ворога було зламано, і мінометники Шелеста разом з іншими підрозділами пробилися на Хрещатик. До вечора 6 листопада 1943 року столицю України місто Київ було повністю звільнено від окупантів. За мужність і героїзм, проявлений у боях за Київ, майор Шелест був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу.



А війна продовжувалася. В грудні 1943 року почалася Житомирсько- Бердичівська операція, в якій полк діяв у складі 1-ї гвардійської армії 1-го Українського фронту. Він приймав безпосередню участь у звільненні міст Радомишль, Житомир, Любар, Кам’янець-Подільський.

Мінометники Шелеста разом зі стрілецькими підрозділами вийшли на північний фронт. Тут вони протягом декількох днів практично без перерви обстрілювали фашистів, які звернули оборону і пішли на прорив. Небагатьом вдалося вийти звідси живими. В ході цих боїв 4 квітня 1944 року Шелесту Денису Андрійовичу було присвоєно військове звання підполковника. У напрямку західніше Тернополя наші частини зустріли декілька ворожих дивізій.


  • 5 -

17 липня 1944 року в бою загинув командир 1672-го армійського винищувально-протитанкового артилерійського полку, і підполковника Шелеста зразу ж призначили на цю посаду. Уже в цій якості він брав участь у форсуванні річки Стрипа, в боях за міста Станіслав, Стрий, Трускавець, Дро-гобич. Артилеристам в ході цієї операції доводилося неодноразово відбивати атаки великих груп ворожих танків.

На початку вересня 1944 року війська 1-ї гвардійської армії вийшли до поредгір’я Карпат. В цей час підполковника було призначено командиром 852-го артилерійського полку 27-ї стрілецької дивізії.

Всю осінь полк Шелеста вів бої на гірсько-лісовій місцевості. Найбіль-ших труднощів довелося зазнати артилеристам під час переправи через хребет Східні Безкіди, де їм довелося на руках переносити зброю через гори.

В січні 1945 року почалося звільнення території Словаччини. Тут полк відзначився при заволодінні переправами на річці Ондава – притоці Тиси. Командир полку вдало розташував свої дивізії на висотах, тому посприяли захвату переправ. Пізніше артилеристи Шелеста брали участь в штурмі міста Прешов, польського Закопане, словацького Трстена. За вміле командування полком під час цих боїв підполковник Шелест був нагороджений орденом Олександра Невського.

Під час бою в районі поселення Врутки на підступах міста Жилина підполковника було важко поранено, але він не залишив свого командного пункту. І лише після бою лікувався в медсанбаті.

В середині квітня 1945 року артилерійський полк своїм вогнем підтримував просування стрілецьких підрозділів своєї 23-ї дивізії. Особливо відзначилися при звільненні населеного пункту Всентин. За цей бій підполковника Шелеста було нагороджено другим орденом Олександра Невського. Він став одним із небагатьох кавалерів 2-х таких орденів.

Війну підполковник Шелест Денис Андрійович закінчив 11 травня 1945 року в чеському місті Пардубиці, яке він звільняв в ході Празької операції. Потім його 852-й артилерійський полк було переведено до Львівського військового округу, де в березні 1946 року Шелест став полков-ником. В 1947-50 роках служив в Одесі. Саме на ці роки приходиться навчання у Вищій артилерійській школі і Військовій академії Фрунзе. Потім – командував полком на далекому острові Сахалін.

В жовтні 1953 року вийшов у запас. Разом з дружиною Галиною Мико-лаївною переїхав із Сахаліна до Харкова. Тут заслужений ветеран війни більше 20 років пропрацював диспетчером на одному із заводів міста.

Не дивлячись на таке високе звання, нагороди, Денис Андрійович за-лишився простою, доброю, чуйною людиною. Він ні на мить не забував: звідки він родом, тому як тільки видавалася вільна хвилина, приїжджав до рідного села. Так склалася доля, що власних дітей у нього з дружиною не було, тому всю свою любов віддавав племінникам та їхнім дітям. Його при-їзди були завжди святом: панував веселий настрій, сміх, розповіді, безліч


  • 6 -

хороших подарунків. А особливо він любив українські вареники, і щоб уся сім’я збиралася за великим столом.

Таким він залишився у пам’яті всіх родичів та близьких.

1 серпня 1979 року його не стало. Поховано в місті Харкові на кла-довищі №2.

Його немає, але в наших серцях він житиме завжди.



На будинку, де народився Герой, і школі, де навчався, встановлено меморіальні дошки. Ім’я Героя носять школи в рідному селі Станіславчик і в місті Харків.







  • 7 -




  • 8 -





  • 9 -


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Учень Станіславчицької зош І-ІІ ст. Жолубак Денис iconАвтобіографія хруль Денис Валерійович
Хруль Денис Валерійович, народився 11 вересня 1976 року у м. Маріуполі, Донецької області
Учень Станіславчицької зош І-ІІ ст. Жолубак Денис iconДенис шариков

Учень Станіславчицької зош І-ІІ ст. Жолубак Денис iconПереглядів: 590 Фото: bugaga ru Свято української кухні Бінарний виховний захід. Розробка учасника І всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель обдарований учень". Звучить віночок українських народних пісень
Бінарний виховний захід. Розробка учасника І всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель обдарований учень"
Учень Станіславчицької зош І-ІІ ст. Жолубак Денис iconМартинчук Наталія Андріївна
Д. З. Мануїльського з відзнакою за спеціальністю “російська мова І література”. З 990 по 2002 рр працювала вчителем зарубіжної літератури...
Учень Станіславчицької зош І-ІІ ст. Жолубак Денис iconПро підведення підсумків моніторингу щодо ціннісного ставлення до праці у загальноосвітніх навчальних закладах району
Ставлення до праці у загальноосвітніх навчальних закладах району, моніторинг проведено в таких загальноосвітніх навчальних закладах:...
Учень Станіславчицької зош І-ІІ ст. Жолубак Денис iconРеферат на тему: Лесь Курбас: роль у формуванні модерного театру виконав: Скородумов Денис Сергійович
України (1925). Реформатор українського театру. Організатор та керівник трупи „Молодий театр” (1917), Березіль (1922; нині Український...
Учень Станіславчицької зош І-ІІ ст. Жолубак Денис iconМузей Бойової слави Доманівської зош І-ІІІ ступенів №2
Доманівській зош І- ііі ступенів №2, яка розташована на вулиці Шкільній, с. Доманівка Доманівського району, існує музей Бойової слави...
Учень Станіславчицької зош І-ІІ ст. Жолубак Денис iconВеликоберезнянський Районний методичний кабінет
Учитель-словесник й учень-читач у просторі компетентнісно зорієнтованого уроку літератури
Учень Станіславчицької зош І-ІІ ст. Жолубак Денис iconПовчання Володимира Мономаха дітям
Робота у парах. Учень сам обирає суперника зі словами: «Я викликаю на двобій…» І ставить запитання
Учень Станіславчицької зош І-ІІ ст. Жолубак Денис iconПроект виконав учень 11 кл. Радецький І
Мета проекту спроба пізнати інтелектуальний обшир Лесі Українки через епістолярну спадщину в контексті епохи


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка