Учитель української мови та літератури Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів



Дата конвертації15.09.2017
Розмір97,7 Kb.


Чудна Леся Іванівна – учитель української мови та літератури Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Освіта вища
Кредо « У кожній людині – сонце, тільки дайте йому світити»

Сократ
Проблема «Формування творчої, цілеспрямованої, гармонійно розвиненої особистості на уроках української мови і літератури»


Ідея педагогічного досвіду Орієнтуючись на розвиток особистісного потенціалу учня, зробити навчання сферою самоствердження особистості.
Мета педагогічного досвіду :

  • визнати учня головною дійовою фігурою навчально – виховного процесу;

  • формувати освічену, творчу особистість;

  • максимально виявити, використати індивідуальний досвід дитини;

  • дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху;

  • допомогти дитині самовизначитися;

  • сформувати культуру життєдіяльності.

Динамізм сучасної постіндустріальної цивілізації, швидкі зміни в усіх сферах людської діяльності, інтелектуалізація праці, гуманізація та демократизація суспільного загалу сприяли зростанню соціальної ролі особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку і творчих можливостей, здатної до продуктивної праці, до створення та засвоєння інновацій у будь-якій галузі. Саме така особистість, суспільно активна, компетентна, творча, є найбільшою цінністю для суспільства кожної сучасної країни.

Національна доктрина розвитку освіти, входження української освіти в Болонський процес спонукають до особистісно зорієнтованого навчання – навчання, центром якого є особистість дитини, її самоцінність, творчі здібності, розвиваючи які, вчитель забезпечує шляхи реалізації особистісного потенціалу кожного учня, формування життєвої компетентності.

Зрозуміло, що не всім бути вченими, письменниками. Але із задоволенням і користю навчатися здатні всі. Для цього процес навчання має бути максимально наближеним до запитів і можливостей дитини.

Сьогодні перед учителем – словесником стоїть важливе завдання – створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу кожного учня та його самореалізації у навчально – виховному процесі. Тому слова відомого педагога В.Сухомлинського звучать як наказ і сучасному вчителю: «Ми повинні виховувати так, щоб дитина відчула себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, напружена, стомлююча робота школяра забарвлюється радісними почуттями і може принести маленьким людям переживання творця».

Упродовж кількох років працюю над проблемою формування творчої, цілеспрямованої, гармонійно розвиненої особистості на уроках української мови та літератури. Актуальність теми очевидна. Перш за все визначається соціальним замовленням. Суспільству потрібна високоосвічена особистість, яка усвідомлює необхідність знань, орієнтується в потоці інформації, може реалізувати отримані знання у повсякденному житті, особистість зі сформованими морально – духовними цінностями. Креативний потенціал людей забезпечує невпинний розвиток суспільства. Максимально креативною є дитина, оскільки вона все робить вперше.

Сьогодні, на мою думку, вчителю важливо знайти індивідуальний почерк, власний стиль. Тому прагну осмислити передовий педагогічний досвід і поєднати його з особистим «я».

В.Сухомлинський зазначав, що якщо вчитель вдумливо аналізує свою роботу, в нього не може не виникнути інтересу до теоретичного осмислення свого досвіду, прагнення пояснити причинно – наслідкові зв’язки між знаннями учнів і своєю педагогічною культурою. На думку педагога, вчитель повинен зосередити увагу на якомусь боці педагогічного процесу, який відіграє найважливішу роль, дослідити, вивчити факти, читати педагогічну і методичну літературу.

Працюючи з дітьми, я намагаюсь створити необхідні комфортні умови для їхнього розвитку, підвищення якості знань на підставі особистісно зорієнтованого підходу, творчої ініціативи, вироблення активної життєвої позиції. Переконана, що і вчені – теоретики, і досвідчені вчителі – новатори, і допитливі початківці мають перейнятися однією великою метою – всебічно розвивати творчий потенціал кожної дитини.

Розуміння необхідності орієнтації освіти на розвиток творчого потенціалу особистості розвинулося завдяки новаторам гуманістичної педагогічної думки – В.Сухомлинському, Ю.Азарову, Ш. Амонашвілі, Є.Ільїну, Ю.Львовій, В.Шаталову.

У своїй роботі я спиралася на наукові концепції відомих учених: А.Горальського, А.Хуторського, І.Волощука, В.Андрєєва. Так, знаний польський науковець Аджей Горальський, автор книги «Теорія творчості», переконаний: «Творчість – це вид ремесла,… і цього ремесла можна навчити». Видатний дидактик А.Хуторськой виділяє такі особисті якості (учня), що підлягають розвитку: когнітивні (пізнавальні), креативні (творчі), оргдіяльнісні (методологічні), комунікативні, світоглядні.

Як і чим заохотити учня до співпраці? Як примусити битися захоплено дитяче серце? Як запалити вогник у юній душі? Як навчити молоду людину слухати і чути іншого, прийняти чи зрозуміти точку зору свого співрозмовника і толерантно ставитися до людей?

Для мене важливим є принцип активності учня на уроці.

За словами В.Сухомлинського, майстерність організації розумової праці школяра полягає в тому, щоб дитина уважно слухала вчителя, запам’ятовувала, не помічаючи того. що вона напружує сили, не змушуючи себе уважно слухати вчителя, запам’ятовувати, думати.

Одночасно з використанням традиційних методів, таких, як лекція, читання, пояснення, опитування, намагаюсь впроваджувати інноваційні технології : творчі завдання, роботу в малих групах, навчальні ігри, дискусії, фронтальну роботу. Для активізації пізнавальної діяльності використовую такі прийоми: особисті асоціації, блоки – опори, дидактичні ігри (мовну, рольову, ситуаційну, брейн – ринг), прийоми конструювання, «швидкопис за читачем», «щоденник подвійних нотаток», «запитай у автора», власне творчі завдання (написання казки, оповідання, захопливі історії) і т. ін.

Працюю над пошуками ефективних методичних прийомів навчання, які допомогли б підвищити грамотність школярів. Вважаю, що на уроках української мови треба вчити дітей не тільки змістовно, логічно висловлювати думки, а й виробляти необхідні навички грамотного письма. Тому під час опрацювання орфографічних правил домагаюся, щоб учні не зазубрювали, а усвідомлювали їхній зміст.

Добір методів та прийомів здійснюю враховуючи вікові і психологічні особливості дітей, рівень їх розвитку. Значну увагу приділяю самостійній роботі. Ознайомивши учнів із прийомами застосування правил на практиці, навчаю їх учитися, працювати самостійно. Це дає можливість подолати розрив між знаннями теорії і практичними вміннями. Даю вправи для самостійної роботи спочатку за зразком, потім – за аналогією до виконаної, поступово переходячи до повної самостійності. Доступні для самостійного опрацювання теми вивчаю методом роботи з підручником.

Ефективним є метод спостереження й аналізу мовних явищ.

Щоб постійно зацікавлювати учнів, спонукати їх до творчої праці, шукати й знаходити розв’язання тих чи інших поставлених завдань використовую проблемні запитання.

Сприяє виробленню орфографічних умінь і навичок, реалізації принципу свідомості й автоматизму метод вправ. Намагаюсь добирати цікаві, різноманітні за змістом тексти, які зміцнюють орфографічні навички і разом з тим підвищують рівень знань і загальний розвиток учнів. Наприклад, тексти, які привертають увагу дітей до народних символів України, до її історії, історії рідного краю; про навколишнє середовище, оточення; про повагу до дорослих, до творів народного мистецтва; твори, які викликають повагу до тваринного і рослинного світу.

Проводжу орфографічні розбори :

1) виділяємо слово для розбору;

2) називаємо орфограму, визначаємо її тип;

3) обґрунтовуємо орфограму умовами орфографічного правила;

4) добираємо аналогічні приклади.

У системі тренувальних вправ з орфографії великого значення надаю диктантам (словникові, коментовані, вибіркові, розподільні, зорові, творчі).

Словниково – орфографічна робота сприяє збагаченню лексичного запасу учнів, вона спрямована також на запам’ятовування лексем, з’ясування відтінків значення цих лексем і сфер застосування в мовленні; вироблення вмінь правильно передавати їх на письмі тощо. Уже на етапі засвоєння орфографічного правила учні можуть поповнювати власний лексикон, і кожне теоретичне положення має ілюструватися словами – прикладами, що дасть змогу оперативно застосовувати на практиці прийом правописних аналогій і розширить словесну палітру викладу думок.

З метою поліпшення функціонування української мови в процесі учнівського мовлення використовую такі вправи та завдання, які треба відредагувати або доповнити.

Наприклад:


  • прочитати запропонований учителем текст, замінивши недоречно вжиті слова;

  • доповнити речення, завершивши висловлену думку;

  • виділене слово замінити фразеологізмом;

  • відредагувати текст, уникаючи тавтології окремих членів речення;

  • побудувати діалог за певною ситуацією спілкування.

У процесі практичного оволодіння українською мовою виховую і культуру мови. Звертаю увагу на неправильно поставлені наголоси в словах, уживання діалектизмів, стилістичні невправності. Виховую в дітей почуття любові й поваги до рідного слова.

Моральні поняття – добро і зло, справедливість і несправедливість – формуються у свідомості учнів з погляду інтересів свого народу. Зміст текстів переказів, диктантів, теми творів сприяють вихованню в учнів доброти, людяності, сердечності, співчутливості.

Уроки української літератури намагаюсь будувати на інтерактивних методиках, технологіях розвивального навчання та впровадженні модельованого технологізованого навчання.

При вивченні біографії письменника використовую таку форму роботи ( індивідуальні та диференційовані завдання):



  • 1-й учень готує повідомлення – життєпис;

  • 2-й учень – спогади сучасників; оцінка критиків;

  • 3-й учень – характеристика історичної доби і т. ін.

Клас виступає не пасивним спостерігачем, а активним співрозмовником:

1завдання – портрет з уяви (1учень);

2 – риси характеру (психолог);

3 – інтерв’ю з уявним митцем (журналіст);

1 варіант – план прослуханого;

2 варіант – тези прослуханого;

3 варіант – порівняти з викладом у підручнику ( або короткий конспект чи інше завдання).

Вивчаючи поезії Є.Маланюка в 11 класі, учні об’єднуються в групи (згідно з тим, який вид лірики обирає кожний) – пейзажна, громадянська, філософська. Ролі учні розподіляють самі за планом :



  • виразне читання поезії, усна характеристика одного твору;

  • представити таблицю – схему (назви збірок чи подій, тематичні лінії, образи, сюжети, символи);

  • літературознавчий словничок;

  • творча робота (мініатюра).

Ділимось враженням, що зрозуміло, а що – ні. На уроці кожна група захищає свої напрацювання. Клас оцінює, занотовує, якщо незрозуміло - просить уточнити.

Після вивчення теми чи знайомства з образами практикую «вільне письмо» - десятихвилинне есе з використанням якомога більшої кількості лексем, над якими проводилась словникова робота.

Корисною і цікавою є робота з питальником ( і на підсумковому занятті, і під час вивчення великого епічного твору з метою перевірки знань тексту). Питання може написати сам учитель чи самі учні. Тема опрацьовується методом взаємоперевірки.

При вивченні драматичного твору оригінальними є театралізовані сцени. Режисери – школярі самі розподіляють ролі, самі обирають акторів; під час міні – вистави (обирають один уривок) визначають ідею, місце уривка у п’єсі, пояснюють, чи не було розходження між режисерським та авторським баченням уривка; художник словесно малює декорації. Акторам не обов’язково вчити репліки напам’ять, можна передавати їх зміст у власній інтерпретації.

Цікавими для учнів є тематичні вікторини.

Наприклад, О.Довженко «Зачарована Десна» (6клас)

Жартівлива вікторина

1. У яку зачаровану красуню був закоханий О.Довженко? ( В Десну )

2. Хто з городніх рослин був найслухняніший – вилазив на тин, тікав на вулицю?(Гарбузи)

3. Як Сашко став селекціонером (винахідником нових сортів рослин) ? (Він посадив вирвану моркву)

4. Хто і як за хвилину перетворив Сашка з малюка на дорослого козака? (Колядники, у своїй пісні )

5. Що спільного між Африкою і Україною в кіноповісті «Зачарована Десна»? (Лев)

6. Чи ходять на бал коні? (На балконі ходять)

7. Що знаходиться посеред Десни? (Літера «с»)

Вельми цікавою формою роботи є гра «Хто про кого сказав…» (використовую цитати з твору). Готують її як учні, так і вчитель. У ролі гравців виступають усі (і педагог).

На підсумкових заняттях намагаюсь проводити конкурси ерудитів.

5 клас – «Урок КВК за прислів’ями та приказками»

6 клас – Фольклорне свято «Дванадцять місяців» (календарно – обрядова поезія і пов’язані з нею звичаї та обряди українців)

Особливо цінними є уроки – диспути, уроки – дискусії.

Питання для проблемної дискусії:

11 клас «Чи можна М.Хвильового звинувачувати у малодушності, оскільки він покінчив життя самогубством?»

11 клас О.Гончар «Собор»

«Собор – символ духовності чи бездуховності суспільства?»

Не менш важливим є постановка проблемних питань:



  • У чому виявляється багатогранність і краса внутрішнього світу Григорія і Наталки? Визначте джерело формування. (І.Багряний «Тигролови» 11 клас).

  • Чи є прототип Кайдашевої сім'ї сьогодні?

  • У чому трагікомізм старих Кайданів?

( І.Нечуй – Левицький «Кайдашева сім'я» 10 клас)

  • У чому трагедія роду?

( Ю.Яновський «Вершники» 11 клас )

При вивченні оглядових тем використовую таблицю

Назви творів

Жанри


Тематика

Ідея


Герої

Художні особливості

Новаторство

Для порівняльного аналізу



  • спільні риси;

  • відмінні риси;

  • які є найбільш визначальними і чому?

Вважаю, що головним завданням уроків української літератури є вивчення творів в атмосфері емоцій, дискусії, роздумів, аналізу. Твір повинен сприйматися не лише розумом, а й серцем.

Викладання української мови і літератури – це мистецтво, яке сприяє розвитку таланту і творчості.



У стосунках з вихованцями намагаюся дотримуватись демократичного стилю спілкування, педагогіки співробітництва. Дбаю про повсякчасне створення ситуації успіху, постійно підтримуючи та схвалюючи досягнення своїх вихованців.

Сформувати творчо розвинену юну особистість з глибокими громадянськими почуттями й нормами загальнолюдської моралі – в цьому бачу своє найвище покликання, цьому віддаю всі творчі сили й натхнення.
Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Учитель української мови та літератури Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів iconОстап Вишня «Мисливські усмішки»
Підготувала учитель української мови та літератури Шабастівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Учитель української мови та літератури Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів iconН. М. Сова Ти в моїх мріях,ти в моїй пісні
Учитель української мови І літератури Березоворудської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Учитель української мови та літератури Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів iconХерсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради Компетентнісно орієнтований підхід до викладання української мови та літератури у профільному навчанні
Дейнек Т. П., учитель вищої категорії, Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради
Учитель української мови та літератури Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів iconХерсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради Компетентнісний підхід на уроках української мови та літератури, світової літератури Укладачі
У збірці представлено досвід вчителів української мови та літератури, світової літератури Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ...
Учитель української мови та літератури Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів iconКонспекти уроків Старокостянтинівський районний методичний кабінет Сковородківська зош І-ІІІ ступенів
Клімух Світлана Анатоліївна, вчитель української мови та літератури Сковородківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Старокостянтинівської...
Учитель української мови та літератури Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів iconШевчук А. В. Робота з обдарованими учнями на уроках української мови
...
Учитель української мови та літератури Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів iconУроків з теми «Жуль Верн.
Шерстюк Надія Дмитрівна учитель російської мови та зарубіжної літератури Нехворощанської загальноосвітньої школи І -ііі ступенів,спеціаліст...
Учитель української мови та літератури Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів iconЛ. А. Приймак Полонне 2015
Л. А. Приймак, вчитель української мови та літератури Полонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3
Учитель української мови та літератури Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів iconПлани-конспекти уроків із теми: «Українська література в контексті розвитку суспільства другої половини ХІХ століття. Література 70-90 років ХІХ століття: Михайло Старицький»
Учитель-методист вищої категорії української мови І літератури Червонозаводської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Лохвицького...
Учитель української мови та літератури Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів iconПлани-конспекти уроків із теми: «Українська література в контексті розвитку суспільства другої половини ХІХ століття. Література 70-90 років ХІХ століття: Іван Карпенко-Карий»
Учитель-методист вищої категорії української мови І літератури Червонозаводської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Лохвицького...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка