Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах»



Дата конвертації08.04.2017
Розмір285 Kb.

Підготувала Ткаченко С.В.,

вчитель української мови та літератури

Квест (від англ. Quest) — пошук; жанр інтелектуально-логічних ігор, суть якого полягає в розгадуванні різноманітних загадок, пошуку відповідей на запитання, виконанні завдань.

  1. Головна. ВЕБ-КВЕСТ

Тема: Україна часів Т.Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С.Васильченка «В бур’янах»

Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса,

мабуть, щось добряще вийде, – промовив сусід…

С.Васильченко.
Зростає покоління молоде,

Нові вогні горять на небокраї,

Та в далеч з наймолодшими іде

Пророк зорі, що землю всю осяє.

                                 М. Рильський






Тарас Шевченко...
Кому не відоме це славне ім’я сьогодні,

але чи знаєте ви, що в цій постаті поєдналися не тільки визначний поет, письменник і талановитий художник, але разом з тим і величний борець за незалежність України, справжній патріот свого народу і син свого часу.

Кажуть, що життя подібне до книги, у якій ДОЛЯ пише світлі й темні сторінки. Отож перегорнемо деякі сторінки життя Тараса Григоровича Шевченка.http://svitppt.com.ua/images/35/34975/770/img12.jpg
Я – тиха Доля, доленька Тараса…

В вінку терновім, боса на снігу…

Втирала сльози, зронені завчасно,

Співала «люлі» ще у сповитку.

Я проводжала маму Катрю в вічність

Разом з Тарасом

Свічку їй несла.

Тихенько в бур’яні писала вірші

І малювала мрії крадькома.

                   

                   




  1. Вступне слово вчителяhttps://image.issuu.com/150722114257-17c8ff5abd1eae5a0584b7b34ad3453a/jpg/page_1.jpg

Любі п’ятикласники!
Чистота дитячої душі, її світлі мрії, фантазії, пристрасті, що тільки зароджуються,− це найулюбленіші мотиви творчості Степана Васильченка «В бур’янах» - повість про Тараса Григоровича Шевченка.

С.Васильченку імпонувало дитинство Тараса, бо воно ніби перегукувалося з картинами життя дітей, поданими в новелах.
Ми з вами теж долучимось до цього мистецького шедевру, а саме почнемо проходити захоплюючу гру (веб-квест) за темою: 

Україна часів Т. Шевченка. Дитинство Т.Г.Шевченка – «легендарного поета» та «великого борця за волю свого краю» (на основі повісті С.Васильченка «Широкий шлях» частини першої «У бур’янах») 

"
Пройшовши веб-квест, ви  навчитесь використовувати інформаційний простір мережі Інтернет, через проблемно-пошуковий метод

 розкривати  образи твору, з'ясуєте  їхнє значення, сформуєте власне розуміння авторського задуму, умітимете  характеризувати й

 зіставляти образи, проводити аналогії з реальним життям; виховуватимете  у собі потяг до прекрасного, любов до природи, 

прагнення до творчої самореалізації особистості.


  1.  ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАРТ

             Степан Васильович Васильченко – відомий український письменник кінця ХІХ – початку ХХ століття. Його перу належать такі твори, як: «Мужицька арихметика», «Вечеря», «У панів», «На чужину», «Циганка» та багато інших, пройнятих любов'ю до людини праці, утвердженням віри в перемогу справедливості.

В останні роки життя у С.В. Васильченка виник грандіозний задум створити велику біографічну повість про Тараса Шевченка «Широкий шлях». Але, на жаль, з п'яти запланованих частин він встиг завершити тільки першу – «В бур'янах», яка побачила світ уже після смерті автора – в 1938 році.

Читаючи цю книгу, ми уявляємо страшні картини життя простого народу в поневоленій панами Україні, усім серцем сприймаємо горе і страждання, через які довелося пройти маленькому кріпаку, майбутньому видатному сину свого народу – всесвітньо відомому поету Т.Г.Шевченко.

Тож перегорнемо окремі сторінки біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях», прочитаємо та обговоримо деякі фрагменти книги, щоб уявити, якою була Україна в першій половині ХІХ століття за життя Т.Г.Шевченка.

 




http://www.te.zavantag.com/tw_files2/urls_2/100/d-99706/99706_html_m7929d829.jpg



  1. Критерії оцінювання

Високий рівень                   Достатній рівень            Середній рівень

Розуміння завдання

Робота демонструє точне розуміння завдання,використано й проаналізовано й узагальнено певну кількість джерел

Знайдені й відібрані матеріали не повністю відповідають пошуковому завданню;обмежене коло джерел

Включено матеріали,які зовсім не відповідають пошуковому завданню;використане лише одне джерело,немає аналізу зібраної інформації.

Виконання завдання

Широкий спектр джерел,висновки аргументовані,слушне цитування

Не всі джерела достовірні,частина інформації є не чистою або дібрана некоректно;аналіз є дещо поверховим

Випадковий добір інформації,яка часто неточна або зовсім не відповідає пошуковому завданню,є другорядною;відсутній аналіз

Результат роботи

Чітке,логічне,структуроване подання інформації.    Критичний аналіз дібраного матеріалу.

Точність,структурованість подання,але недостатньо виражена власна оцінка.

Матеріал логічно не структурований,поданій непривабливо,відсутні чіткі відповіді на запитання,розуміння поставленої проблеми.

Творчий

підхід             



Подані різні підходи до проблеми. Робота має яскраво виражену індивідуальність.

Демонструється лише одна точка зору на проблему або робляться порівняння без висновків.

Копіювання інформації х джерел без критичного переосмислення.

 


  1. Напрями дослідження:

ОБЕРІТЬ ДЛЯ СЕБЕ ЗАВДАННЯ!
Вам належить обрати для себе одну з ролей і, користуючись інструкцією та посиланнями, підготувати завдання у формі  презентації, відеоролика, буклету, вікі-газети, ментальної карти , таблиці, бук трейлера, плейкаста, скрапбукінга, колажі, малюнки  тощо.

http://img-fotki.yandex.ru/get/6733/230070907.2f/0_e0483_aee259be_orig.png


Інструкція:


  1. Познайомтеся з темою веб-квесту.

  2. Виберіть одну із запропонованих ролей.  

  3. Познайомтеся із завданнями своєї ролі.

  4. Вивчіть список ресурсів.

  5. Складіть план пошуку інформації згідно своєї ролі.

  6. Досліджуйте інформаційні ресурси згідно своєї ролі.

  7. Оформіть звіт у вигляді мультимедійної презентації 

чи іншого продукту.

  1. Познайомтеся з критеріями оцінки вашого звіту.

  2. Обговоріть результати роботи в мікрогрупі

  3. Підготуйтеся до захисту веб-квесту.


ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:





Учні:

  • знають зміст твору С.Васильченка «В бур’янах», вміють хаактеризувати образи, називають час, коли і за якого суспільного устрою відбуваються події у творі;

  • знаходять у творі зразки усної народної творчості і визначають їх вид;

  • розуміють поняття «кріпаччина», «панщина», «гайдамаччина»;

  • порівнюють умови життя дітей часів Т.Г.Шевченка і сучасників;

  • ознайомлені з «Конвенцією ООН про права дитини»;

  • ознайомлені з творами Т.Г.Шевченка як художника і роботами інших художників про Шевченка.




Проблемні питання:


І блок

Проблемне питання: Чи збулося передбачення долі поета «Виросте твій син неабиякою людиною — буде змагатися з панами та царями»
Група «ДОСЛІДНИКИ»:

  • знання змісту твору С.Васильченка «В бур’янах»;

  • аналіз твору.


Група «ФОЛЬКЛОРИСТИ»:

  • укласти збірку пісень, які використані у творі С.Васильченка «В бур’янах».


План до твору

1. Дві недолі.

2. Народження Тараса.

3. Всі на роботу.

4. Розповідь баби.

5. Катря за няньку.

6. Дитина серед ромашок.

7. Дитяче бурлакування.

8. Бур’ян та творча уява Тараса.

9. Нема хлопця.

10. Чумаки.

11. Хлопець знайшовся.

12. Допомога чумаків.

13. Розмова сусідів


ІІ блок

Проблемне питання: Чи змогли б сучасні діти реалізувати творчі здібності в часи Тараса Шевченка в умовах кріпацтва?
Група «ІСТОРИКИ»:

  • з’ясувати значення слів «кріпаччина», «панщина», «гайдамаччина»;

  • дослідити і порівняти умови життя українських дітей І половини ХІХ століття і сучасних (користуйтесь текстом твору «В бур’янах»);

  • дослідити і порівняти, як діти здобували освіту в часи Шевченка і зараз;

  • дослідити і порівняти: чи змогли б сучасні діти реалізувати творчі здібності в часи Тараса Шевченка в умовах кріпацтва?


Група «МИСТЕЦТВОЗНАВЦІ»:

  • знайти картини або ілюстрації, які змальовують життя українців І половини ХІХ століття;

  • знайти картини, ілюстрації, фото, які зображують життя сучасних дітей.


Група «ПРАВОЗНАВЦІ»:

  • підготувати повідомлення про «Конвенцію ООН про права дитини» і порівняйте, які права дітей порушувалися (за твором С.Васильченка «В бур’янах»).






  1. Результати роботи

ТВОРИ, ВИДУМУЙ, ПРОБУЙ!!!

 НА ЦІЙ СТОРІНЦІ ВИ МОЖЕТЕ РОЗМІСТИТИ ВЛАСНІ МАТЕРІАЛИ:                             



  • ПРЕЗЕНТАЦІЇ

  • ІЛЮСТРАЦІЇ

  • МАЛЮНКИ

  • МУЗИКУ

  • КОЛАЖІ   тощоhttps://sites.google.com/site/vebkvestoleksandrdovzenko/_/rsrc/1390080280175/rezultati-roboti/%d0%b3%d1%80%d1%83%d0%bf%d0%bf%d1%8b2%d1%81.jpg?height=400&width=224

  • ДОДАТИ  КОМЕНТАРІ  ЩОДО ВИКОНАНОЇ  РОБОТИ.

Роботи слід  підписувати, вказуючи своє прізвище й групу українською мовою.

Ваша праця буде оцінена також і відзнаками:



https://sites.google.com/site/vebkvestoleksandrdovzenko/_/rsrc/1390426161443/rezultati-roboti/%d1%81%d1%81.png?height=192&width=200https://sites.google.com/site/vebkvestoleksandrdovzenko/_/rsrc/1390426108861/rezultati-roboti/google.png?height=194&width=200https://sites.google.com/site/vebkvestoleksandrdovzenko/_/rsrc/1390080544817/rezultati-roboti/_%d1%87%d1%87%d1%87.png?height=189&width=200

https://sites.google.com/site/vebkvestoleksandrdovzenko/_/rsrc/1390080356208/rezultati-roboti/_%20%282%29.png?height=182&width=200https://sites.google.com/site/vebkvestoleksandrdovzenko/_/rsrc/1390080619557/rezultati-roboti/_%d1%87.png?height=193&width=200https://sites.google.com/site/vebkvestoleksandrdovzenko/_/rsrc/1390080653956/rezultati-roboti/_%d1%82%d1%82.jpg?height=178&width=200


https://sites.google.com/site/vebkvestoleksandrdovzenko/_/rsrc/1390080478110/rezultati-roboti/_.png?height=200&width=193

 https://sites.google.com/site/vebkvestoleksandrdovzenko/_/rsrc/1390080680170/rezultati-roboti/_1%d0%bc.png?height=199&width=200

   

Готуючись до веб-квесту, додатково попрацюй!!!


  1. ВИБЕРИ ЗАВДАННЯ:

Роль 1. Біограф

 «ДО   ДЖЕРЕЛ».

ВИ ОБРАЛИ  ДЛЯ СЕБЕ РОЛЬ «БІОГРАФА»

https://sites.google.com/site/vebkvestoleksandrdovzenko/_/rsrc/1390083055193/rol-1-biograf/image.gif?height=299&width=320

ВАШЕ ЗАВДАННЯ:

користуючись Інтернет-джерелами 

- Ознайомтеся з біографією Тараса Шевченка. 

- Підготуйте презентації про життєвий і творчий шлях поета.

- Складіть родове дерево Т.Шевченка.

- Зверніть увагу на унікальні здібності поета. У яких сферах творчості 

   проявив себе Т.Шевченко?

- Дослідіть тему «Роль родини в житті кожної людини».

Результати досліджень представте у вигляді презентацій, електронних газет, буклетів,

слайд-фільмів тощо. Проявляйте креативність в оформленні робіт, узагальненні

результатів.

 







Корисні посилання: http://pesni.me/artist/videos/Тарас+Шевченко;

http://museumshevchenko.org.ua (Національний музей Тараса Шевченка);

http://tarasshevchenko.at.ua

Роль 2. Літературознавець

ВИ ОБРАЛИ ДЛЯ СЕБЕ РОЛЬ    "ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ".  

 

https://sites.google.com/site/vebkvestoleksandrdovzenko/_/rsrc/1390077189077/rol-2-literaturoznavec/pp_300.jpg?height=320&width=320

                                                  



Дослідіть такі теми:

- історія написання повісті «В бур’янах»

- особливості літературного жанру «повість»

-  скласти паспорт твору: жанр, тема, ідея, головні герої.

Корисні посилання: http://zubrila.com/степан-васильович-васильченко-життя/

http://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1565

Додаток:

І. Життя та доля С. Васильченка. (Степан Васильченко - це літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка (1879-1932 рр.)- С. Васильченко - людина високої моральної краси, на долю якої випало багато випробувань. Навчаючись у Глухівському учительському інституті, пішов учителювати. Отак і прожив життя, працюючи вчителем і пишучи твори, бо мав особливий дар: бачити і помічати в житті людей основне і відтворювати його на папері. І як письменник, і як учитель з великою любов'ю і відповідальністю ставився до своїх обов'язків. Його кредо були слова: "Народ, на мою думку, більш достоїн того, щоб з нього брати теми для художніх творів...".)

II. Степан Васильченко - письменник-новеліст.

1. Талант мужності і співчуття. (С. Васильченко завжди був шляхетною, інтелігентною людиною, відданою обов'язку. Пережив революцію і громадянську війну, писав твори про дітей, вчителів, про потяг народу до світлого життя та щастя. Неодноразово письменник підкреслював, що прагне писати твори "меншим розміром, більшим змістом". Тому саме новела стала улюбленим жанром письменника.)

2. Степан Васильченко - майстер малих жанрів прози. (С. Васильченко - майстер короткої новели та невеликої повісті, в основі яких лежить психологічний конфлікт. Умовно новели письменника можна поділити на такі групи:

1) життя села та його соціальні настрої;

2) школа, діти і вчителі;

3) трагедія народних талантів;

4) викриття імперіалістичної війни.

Його проза відрізняється своєю щирістю, душевністю, доброзичливим гумором, тонким психологізмом, внутрішньою делікатністю. Головна ознака їх - бути гранично правдивими до життя.)

3. Повість "Талант" - твір про долю таланту з народу. (С. Васильченка завжди хвилювала тема талановитої людини з народу. Головною проблемою повісті "Талант" є трагічна доля народних талантів, а саме талант Тетяни - співачки - і трагізм її долі в тогочасному суспільстві. Смерть героїні повісті - це звинувачення суспільства. У письменника болить душа, що талановита українська молодь зростала у неуцтві і темряві, не маючи доступу до освіти і культури.)

III. Степан Васильченко - класик нашої літератури. (Поезія оповідань письменника в їхній людяності, стислості, емоційності, душевності. Його твори сповнені віри в завтрашній день України, яку письменник дуже любив.)

Життя не жартувало зі мною і доводилося часом про літературні справи забувати. А там — тільки хвилина супокою, вже й тягнеш як не щоденник, то зшиток із творами. Степан Васильченко

Проза Степана Васильченка знаходить шлях до сердець читачів передовсім тому, що вона правдива й поетична, зігріта почуттям поваги до людської особистості. Олесь Гончар

Письменник Микита Шумило звертав увагу на неповторні чари художнього слова, виплеканого Степаном Васильченком, його могутній вплив на читача. З його творів віє і щирим смутком, і світлою радістю. Його слово «то сміхом сипне, то жалю-жалю нагорне, аж у грудях защемить, як од рани». Задумуючись над джерелами зоряної краси, що постає з його новел і повістей, Микита Шумило слушно вказує, що талант Васильченка визрівав «у диво-світі народних пісень та казок, «Кобзаря» Тараса Шевченка, творів Миколи Гоголя». Тому вся творчість Васильченка пройнята ліричною схвильованістю, тому звичайні будні селянського, вчительського, дитячого життя в нього оповиті чарами пісні, казки, легеннди.

Виходець з гущі народу

Степан Васильович Панасенко народився 8 січня 1879 р. в м. Ічня на Чернігівщині в сім'ї шевця. Батько з синами взимку займалися ремеслом, обслуговуючи головним чином селян навколишніх сіл і хуторів. А влітку всією родиною йшли на заробітки до поміщицької економії.

Батько любив книжку, поважав у людях освіту, заохочував до знань дітей. Під час роботи в довгі зимові вечори у хаті читали вголос книжки, співали народних пісень. Така атмосфера повсякденної праці, шанування народних звичаїв, у якій зростав Степан, прищепила хлопцеві добрі естетичні смаки, визначила подальші шляхи в житті.

Дитинство минуло на лоні чарівної природи рідної Ічні. Пізніше письменник добрим словом згадував стару батькову хату, над якою шуміли верховіттям ясени, клен, горобина. Літніми днями хлопець пропадав то на луках та в гаях, то на березі ставка. «Забуваєш, було, що є в тебе якась там хата. Мати казала: влітку зовсім діти дичавіють — треба якоїсь принади, щоб залучити їх до хати. В цей час виховання ішло «самопас» — під єдиним доглядом жаркого сонця».

Поетичні враження дитинства, Шевченкове слово, почуте змалку, рідна мова назавжди увійшли в серце Степана, вплинули в майбутньому і на формування творчої особистості, були джерелом натхнення і багатим арсеналом у творчості письменника. Цим процесам сприяла й освіта, незважаючи на її казенний характер. Після місцевої п'ятирічної школи Степан Панасенко як її стипендіат упродовж двох років займається самоосвітою для підготовки в учительську семінарію. Саме в цей час він перечитав усе краще з всесвітньої літератури, ґрунтовно простудіював книжки з природознавства, всесвітньої історії.

Назавжди запам'ятався хлопцеві прощальний вечір, коли батьки випроводжали його до Коростишівської семінарії на Житомирщині, нагадували не забувати, «з якого коліна вийшов». Тоді підліток поклявся вірно служити трудівникам, котрі своєю працею допомагали йому пізнати інший світ: «Між моїм родом — батьками, дідами, самими далекими пращурами — я перший іду до культури, до світла, перший пробиваю ту стіну, що стоїть нам на шляху до того чарівного, такого принадного і такого малодосяжного до нас, бідних селян, іншого світу».

Про цю клятву пам'ятав упродовж всіх трьох років навчання в семінарії, пам'ятав і тоді, коли почалося з 1898 р. «летюче, невпокійне вчителювання». Чотири роки працював Панасенко в школі села Потоки поблизу Миро-нівки на Київщині, де навчав не тільки дітей, а й їхніх батьків, організував аматорський театральний гурток. А потім його переводили в школи міста Богуслава та села Карапиші на Київщині, в задніпровські села Велика Бу-ромка та Драбів тодішньої Полтавської губернії (тепер Черкащина). Молодого вчителя звільняли з посади, переводили з місця на місце не тому, що не справлявся з своїми обов'язками, а через те, що говорив начальству правду у вічі, не схилявся перед сільськими властями, не мирився з несправедливостями.

Не було з ким поділитися своїми болями, і молодий учитель звіряв бентежні роздуми паперові. Зачинившись у маленькій кімнатці при школі, яка служила йому за помешкання, він довгими осінніми та зимовими вечорами просиджував над щоденником, писав кореспонденції до газет, потай від усіх віршував. Так з'явилася поема «Розбита бандура» про тяжку долю селян-переселенців, які залишали від безземелля рідну Україну й їхали за «щастям» у Сибір та на береги Амуру. На жаль, свого часу поема не побачила світ і була загублена. Зате в 1903 р. на сторінках «Киевской газети» з'явилося російськомовне оповідання «Не устоял», в якому вперше було порушено тему тяжкої долі народного вчителя.

Зацькований інспекторами, сільськими «начальниками», реакційними попами, зневірившись у можливості щось переінакшити в житті селянства шкільною працею чи скромною громадсько-культурною діяльністю, а також бажаючи підвищити освіту, Панасенко у 1904 р. вступає до Глухівського вчительського інституту. Це були часи наростання визвольних змагань народу, і студент Панасенко організовує політичний страйк в інституті, виступає з петиціями демократизації навчання у вищій школі.

Незабутніми для юнака були жовтневі події 1905 р. в Глухові: вулицями міста йшли маніфестанти, над ними гримів спів «Марсельєзи», у гнітючих стінах інституту теж залунали революційні пісні, студенти стали домагатися своїх прав. Вчувалося, як згадував пізніше Панасенко, ніби прилюдно, прямо на вулиці «рвалися й падали на землю кайдани». Правда, в провінційному місті все дуже швидко придушили захисники старого світу, і Панасенко залишає інститут, їде на Донбас, де сподівався бачити стійкішу боротьбу проти царизму.

Панасенко влаштовується вчителем у школі с. Щербинівки Бахмутського повіту на Донеччині. Він підтримує зв'язки з шахтарями, розповсюджує серед них прокламації, нелегальні політичні брошури. Не дивно, що при посиленні репресій його в 1906 р. арештовують і ув'язнюють у Бахмутській тюрмі, де за ґратами й просидів півтора року. Бентежні роздуми тих днів згодом виллються на папір, засвідчивши пристрасне бажання автора взяти участь у будівництві нового життя, покласти «хоч один камінчик, хоч цеглинку... на те нове велике будування».

Відомо, що знову сподівання не здійснилися. У 1908 р. хворий на тиф Панасенко вийшов з тюрми і, пролежавши кілька тижнів у лікарні, повернувся до Ічні в напіврозвалену хату старенької матері. На прожиття заробляв приватними уроками, весь вільний час віддавав літературній творчості. Під прибраним ім'ям Степан Васильченко в київській газеті «Рада» з'явилися в 1910 р. його оповідання «Мужицька арихметика», «Пацанок», «Вова», «Роман».

Редакція газети «Рада», оцінивши літературний талант автора творів, запрошує його на постійну журналістську працю. Так Васильченко з 1910 до 1914 р., аж до закриття газети, завідує в її редакції відділом хроніки і, продовжуючи писати художні твори, публікує їх у «Раді». Звернули на себе увагу його статті на культурно-освітні теми «Народна школа і рідна мова на Україні», «В сучасній школі», де обстоювалися питання необхідності будівництва української школи. У Києві було видано дві збірки прози Васильченка — «Ескізи» (1911) та «Оповідання» (1915), опубліковано п'єси «На перші гулі» (1911), «Зіля королевич» (1913), «Недоросток» (1913), «В холодку» (1914). У театрі Миколи Садовського з успіхом йшла одноактівка «На перші гулі».

Творчу працю письменника перервала світова війна. Майже всі три роки Васильченкові довелося вистраждати на фронті. Цікавим документом того часу є його «Окопний щоденник», в якому відбито жахи кривавої бійні. Тема війни визначила зміст і низки оповідань — «Чорні маки», «Під святий гомін», «Отруйна квітка», «Русин», позначених звертанням автора до прийомів символістської поетики. Як не дивно, але в роки війни Васильченко написав і світлий драматичний етюд «Не співайте, півні, не вменшайте ночі».

Повалення самодержавства, початок української національної революції прискорили повернення Васильченка з фронту. Він бере участь в українських військових з'їздах у Бєлгороді, Одесі, Києві. Відродження української преси сприяє публікуванню творів письменника, їх оцінці критикою. Живе він то в Києві, то в сестри у Фастові. Влітку 1920 р. Васильченко як кореспондент разом з колективом музичної капели «Думка» подорожував Лівобережною Україною.

онцерти відбулися в Лубнах, Ромодані, Кибенцях, Миргороді, Полтаві, Харкові, Кобеляках, Кременчуці, Ло-хвиці, Ромні. У щоденнику «З піснею крізь вогонь і води» письменник зафіксував враження від цієї поїздки впродовж півтора місяця, підкреслюючи нестримний потяг простих людей до рідної культури, інтерес до народної пісні.

У 1920 р. Васильченко знову повертається до педагогічної праці. Якийсь час він виконує обов'язки завідувача одного з київських дитбудинків, а потім до 1928 р. працює вчителем української мови та літератури в школі, де керує драмгуртком, пише для нього дитячі п'єси («Свекор», «Минають дні», «Кобзар» у селянській хаті»), інсценізує твори Тараса Шевченка («Іван Гус»), Івана Франка («До світла»). Організовує для учнів екскурсії до навколишніх сіл.

У ці роки письменник реалізовує задуми, які хвилювали ще до війни, зокрема закінчує цикл новел про події революції 1905 — 1907 рр= («Осінні новели»), пише низку творів про шкільне життя 20-х років та першу частину повісті «В бур'янах». Записи у щоденнику свідчать, що письменник наполегливо шукав нових форм художнього письма, зокрема творчого продовження досвіду Антона Чехова, Василя Стефаника.

1 березня 1929 р. київська громадськість відзначила 50-річний ювілей Ваеильченка. Письменник шкодував, що не міг за станом здоров'я побути на святі: «Там я зустрівся б з моїм читачем лицем до лиця,— згадував він пізніше.— Виключна була аудиторія, виключно панували там інтимність і щирість у настрої, виключні, не стереотипні привітання, живі, гарячі. Більшість їх було писаних. Я читав їх після. Ціла злива. Одно другого тепліше, як читав — мов стояв під гарячим душем».

В останні роки письменник усе частіше скаржився на хворобу. Виїжджав на лікування й до Кисловодська, але недуга не відступала. Помер Васильченко 11 серпня 1932 р. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Галерея дитячих образів в оповіданнях Степана Васильченка

Степан Васильченко був письменником і учителем, любив дітей і присвятив їм чимало щирих і правдивих творів.

Він так вболівав за долю малечі з народу, що вважав за неприродне малювати їхнє життя одними сумними фарбами. Бо не слід навмисне гасити бадьорість, життєздатність, радість життя.

Діти, які є героями Васильченкових оповідань, зазвичай жваві, дотепні, сповнені енергії, кмітливі і допитливі. Зрозуміло, що життя бідняцьких дітей було безхлібне й невеселе, від недоїдання вони були худі, аж світилися. Він життєвих негараздів вони стали сумними й зажуреними. Саме тому було досить сказати їм ласкаве слово, приголубити— і вони щиро, по-дитячому втішалися: Складне дитинство-це, на жаль, лише початок того шляху, на якому їх, звісно ж, чекатимуть розчарування, зіткнення з соціальною кривдою і боротьба за людську гідність.

Дівчина Устина (з оповідання «Волошки») з любов'ю збирає букет ніжних польових волошок, щоб подарувати його вчителеві. Але, довідавшись про його аморальність, вона штурнула квіти до порога. Чиста дитяча душа виповнилася гнівом і почуттям рішучого протесту. Устина йде з дому, наймитуватиме, аби не бачити нікчемних людей, які облипли брудом.

З м'яким, доброзичливим гумором письменник змальовує образ Василька, який любить «старувати», тобто серйозно, по-дорослому навчати старших («Свекор»). За зовнішньо благополучним родинним затишком криється соціальна кривда. Не так уже безжурно живеться батькам і старшим братам та сестрі Василька, які зранку й до ночі важко працюють. їхнє життя повне всіляких знегод, але вони вміють пожартувати, посміятися.

Небагатослівні, але глибокі за змістом, проникненням у внутрішній світ героя— такі Васильченкові новели про дітей. Вони, як і майже всі його твори, сповнені віри в завтрашній день України, яку письменник дуже любив.

Класичним стало оповідання «Дощ». Майже мініатюра, воно дивує широтою художнього узагальнення. Описується один день, і навіть неповний, а таке враження, що письменник розповів майже все про життя мешканців темної хати — землянки, в якій трійко дітей очікує з роботи матір. Безодня нужди вимальовується через відсутність найнеобхіднішого — хліба: «Дала їм мати хліба й на сніданок і на обід. Давно вже й поснідали, і пообідали, й, позбиравши ошимки, пополуднали та й знову їсти захотіли». І не якоїсь страви їм захотілося: «Хліба! — тоненько скиглить дитина».

В умовах крайньої бідності, однак, не втрачається людяність, моральність, турбота про виховання дітвори. Старша дівчинка, очевидно, засвоївши материну науку, забороняє, меншеньким випрошувати милостиню: «...як похвалюсь мамі, то будеш знати!». Старенька, убога бабуся, що йде за возами з базару, сповнена власної гідності і доброти, співчуття до

інших знедолених. «А гостинчика немає, ластів'ята,— не купила»,— говорить вона дітям, що вибігли на шлях, «зорять усі на бабусю, чогось сподіваються». Навіть найменше, яке тільки зіп'ялося на ноженята, прагне виявити свою чемність і вихованість: «Здра... здра...» — крутило воно увесь час голівкою на тоненькій, як мотузок, шиї й щиро приловчалося вклонитись». Ні, не жебраки постають перед нами, не морально покалічені люди, а тільки пасинки життя. Добрий знавець душі дитини, Васильченко знав, як їй необхідне почуття радості. І в тому, що прийшло це почуття до персонажів оповідання, матеріалізоване не в гостинці, а в людській ласці, виявився гуманізм письменника. «Зелені» від недоїдання, одягнені в чорні тенеточки, вони як найдорожчий гостинець приймають бабусину ласку. Велика сила цієї ласки: «хлопчик приплющив очі і радісно засміявся», «бліде лице дівчинки спалахнуло, як рожевий ліхтар, а очі засяяли радісним промінням». Думається, що вже тоді Васильченко оптимістично дивився на своїх маленьких героїв.

Чому письменник назвав оповідання «Дощ» і акцентував на картині природи, майстерно показавши потребу всього сущого у животворному дощі: «Тихо шуміла трава під бризками, захлинаючись, ковтала воду сухая земля... Вип'яли лани проти хмар широкі груди й заніміли: сипте, хмари, давайте, до живого промочіть моє жагуче серце...»? Природа і пов'язані з нею явища не фон для подій оповідання. Контрастне зображення краси живої природи і нужденного життя дітей становить основу сюжету. Психологізм Васильченка виявляється в створенні персоніфікованих образів природи. Порівняння грому з татом — з оповідання видно, що батька у дітей немає,— ще посилює трагедію безрадісного дитинства. Омита дощем, пробуджена грозою природа радує своєю красою.

Напрошується питання: можливо, суспільному життю також потрібна гроза, щоб трійко дітей не «тьмарили красу зеленого куточка, як три прив'ялі квітки, що забули виставити на дощ»?

В новелі «Мужицький ангел» син бідної вдови Івашко, слухаючись матері, росте богобоязливим. Письменник з симпатією малює свого маленького героя. Дитяча філософія Івашка надає творові антирелігійного забарвлення. В народі недаром кажуть, що устами дитини говорить істина: «Мабуть, мамо, бог і не чув того, як я йому рано й вечір молився, щоб була кутя з медом. Не хочеться вже мені і до церкви ходити». Через запилену, полинялу ікону з ангелом, що стояв на ній «як за шкоду покараний неслухняний хлопчик», розвінчується святість церкви, «божа ласка» і «доброта». Адже бог покарав ангела за те, що він хотів погратися і пішов з селянськими дітьми «попідтинню блукати» : «Тамошні люди називають його мужицьким ангелом і розповідають, що колись він стояв на рівних ногах, шати його були білі, як найперший сніг; святе личко його було радісне, як сонце, а ясні очі його все у небо високе дивилися». Така «біографія» ангела. Цікаво було б з'ясувати її джерела. Сліди ведуть до народних апокрифічних легенд, в яких ставиться під сумнів божа справедливість тощо. Покараний ангел викликає не осудження, а співчуття у людей, вони обдаровують його, чим можуть — це також з апокрифічних легенд. Івашко крадькома забирає в ангела щербате горнятко меду, повіривши, що все було так, як згодом розповість матері •

Тут бачимо тонке проникнення в дитячу свідомість, яка в малому віці не диференціює правди і вигадки.

Дитина настільки переконана у правді своїх слів, що материне бідкання «Та це ж ти украв його!» сприймає як образу. До сліз зворушує «доросле» повчання Іванка: «Не можна так казати, мамо, бо грішка!..». Як це й властиво малим дітям, вони у Васильченка завжди кумедно-серйозні, видумщики, фантазери, спраглі до гри, розваг, незвичайних подій. Всі ці прикмети якнайбільше притаманні Семенкові з оповідання «Басурмен». Хлопчика життєрадісної вдачі, котрий любить пофантазувати і хоче збагнути запитливим дитячим розумом та серцем навколишній світ, бачимо в новелі «Басурмен». За зовнішньою жартівливою формою оповідання ховається зневага до релігійних догматів. Примусивши свого малого «махамета», «кателика», «хрещену тварюку», «басурмена» молитися, мати сама не виявляє належної побожності * Гумористичного і водночас знижувального характеру надає спробі матері виховати сина в релігійному дусі і її поведінка, і мова, і господарські клопоти. Життєрадісний, пустотливий Семенко зрештою винахідливий у справі регулювання стосунків з мамою. Досить згадати їхню розмову про пекельні муки, які дожидають на тому світі грішного Семена. Полемічний запал на початку розмови поступається взаєморозумінню, особливо після того, як хлопець з'ясував величину казана з кип'ячою смолою. Однак Семен, як був, так залишається «басурменом». Вигнаний з хати за пустощі, Семен біжить «у далекі, невідомі світи... за клунею в кропиві». Ображений, не може придумати кращої помсти матері, як вмерти: «...і несуть його до ями з попами, з корогвами, а мама йде за його труною, полою утирається та плаче-плаче...».

Фантазія заносить дитину так далеко, що їй самій стає страшно, і «похорон зразу ліквідується». Життєрадісна натура Семенка, прагнення до радощів розкривається через сприймання ним природи, в якій відсутня мертвечина, спокій, одноманітність. На лоні природи дитина осмислює світ, що пов'язаний з релігією, церквою. її уява, ще сповнена материних повчань, релігійних образів, витає у сфері цього всього

Теплий гумор оповиває більшість творів С. Васильченка про дітей і дитинство.

Шевченківська тема у творчості Степана Васильченка

Степан Васильченко не раз зізнавався у живлющому впливі Шевченкової поезії на формування його світогляду і творчості. Тільки розгортав «Кобзаря», як усю душу проймало слово генія, починав читати — «вхопить жива хвиля і понесе». Він осуджував заборону відзначення 100-річчя від дня народження геніального поета-громадянина, Шевченкові імпульси відчутні в його статтях на освітньо-педагогічні теми («Народна школа і рідна мова на Україні», «В сучасній школі»), в оповіданнях з життя вчительства і шкільної молоді («Записки вчителя», «Над Россю», «Роман», «Чарівний млин», «В темряві», «Циганка»), де відстоювалося право народу на рідну школу.

Визвольні змагання українців за власну державність створили можливості вільніше писати про значення Шевченкової творчості в піднесенні національної свідомості великого слов'янського народу. У 20-ті роки Васильченко написав кілька драматичних етюдів на цю тему: «Минають дні», «Під Тарасове свято», «Кобзар» у селянській хаті». У феєрії-мініатюрі «Минають дні» сюжетна колізія ґрунтується на темі відстоювання народом в часи самодержавної сваволі пам'яті Шевченка від блюзнірських наскоків московських колонізаторів. Поліцаї намагаються перепинити шлях трудівників до дорогої могили в Каневі. Клятвою вірності великій справі національного визволення звучать слова Дівчини, звернені до образу поета.

Значним внеском у художню Шевченкіану є повість «В бур'янах» — перша частина задуманого, але незавершеного твору в п'яти книгах про життєвий шлях генія. Славнозвісні Шевченкові слова «Історія мого життя є частиною історії моєї Батьківщини» стали для Васильченка відправним моментом у реалізації задуму. Образ Тараса — одне з найвищих досягнень письменника. Життєва вірогідність, психологічна переконливість, логічна вмотивованість характеризують кожен вчинок кріпацького сина. Виростав Тарас у безпросвітних злиднях та нестатках, однак уже з ранніх літ у його вдачі виявилися риси, що засвідчили природну обдарованість ясночубого, допитливого малюка, згодом підлітка.

Прагнення зрозуміти сенс життя, намагання до всього дійти самостійно, наполегливість у досягненні мети, вразливість до горя інших, захоплення мужністю народних заступників, потяг до прекрасного в природі, людині, пісні, малярстві виділяють Тараса серед ровесників. Спів кобзаря збентежив його душу. Хлопець побачив, як сумний речитатив народної думи про зруйнування москалями Запорозької Січі й закріпачення вільного люду на очах змінював настрій слухачів. Ніби аж шапки піднімалися на головах чоловіків і полум'ям помсти загорялися кріпацькі очі. Хоч не все розумів зі співу бандуриста, проте й сам переживав щось бентежно-палке. Неспокій підлітка виявляється в гострому погляді, у нічних уявленнях про пожежу панських палат, наївній помсті кривдникам, що асоціативно поставали за колючими будяками.

Васильченко показує, що художнє обдаровання Тараса міцніло в живлющому середовищі народних обрядів та звичаїв, набиралося снаги від чарівних пісень. Талант хлопця шліфується у хвилях щирих, сердечних мелодій пісень, в образному світі народних балад. Хоч твір залишився незакінченим, хоч у повісті йдеться тільки про дитинство майбутнього поета і борця, проте читач вірить у велике майбутнє кріпацького сина. Така вражаюча перспективна сила образу, створеного письменником.

Повість «В бур'янах» стала одним з перших визначних здобутків історико-біографічної прози, визначним внеском Васильченка в національну Шевченкіану.

Життєствердний оптимізм, тонкий психологізм, лірична забарвленість і емоційність — питомі риси стилю письменника. Без більшості цих рис у наш час не можна уявити собі талановиті твори для дітей. Одним з перших утвердив їх у дитячій літературі Степан Васильченко.

Тематика творчості різнопланова

1. Показ життя села.

2. Трагедія народних талантів.

3. Життя школи, дітей.

4. Роль мистецтва в суспільному житті.


Роль 3.Психолог

Вітаю! Ви обрали для себе відповідальну роль! 

Роль психолога! 

Саме ти зможеш пояснити мотивацію дій і вчинків повісті С.Васильченка «В бур’янах»,

 проникнути у внутрішній світ героїв і зробити   конкретні висновки.     
                                                                              

                                         

Великі художники йдуть до людства як повпреди свого народу, як речники їхніх дум і устремлінь. Устами художника народ виповідає світові  себе, своє найзаповітніше. Саме таким був Тарас Шевченко. Придивіться до його портрета. Якою ви уявляєте собі  цю людину?
а) Вони були кріпаками великого магната, нащадка ліфляндських баронів, генерал-аншефа, згодом дійсного статського радника, сенатора В. Енгельгардта. Йому належали маєтки в різних частинах Російської імперії, в яких нараховувалося близько 160 тис. десятин землі і понад 50 тис. кріпаків, з них 18 тисяч чоловічої статі. Тільки на Київщині він мав понад 8 тисяч душ . До володінь Енгельгарда належали також села Моринці і Кирилівка.

    б) Очі маленького хлопчика звикали до розмаїтих краєвидів. Уже тоді в його душі зароджувалася любов до природи рідного краю. Пізніше у своїх творах митець дасть неповторні художні образи української природи, в основі яких лежали враження дитячих і ранніх юнацьких літ.

Ще в дитинстві виявилася незвичайна допитливість Тараса, намагання розширити свій кругозір. У тій же повісті «Княгиня» письменник створив автобіографічний образ селянського «кубічного білявого хлопчика», який починає мислити і запитувати:
«А что же там за горою? Там должны быть

железные столбы, что поддерживают небо! А что

если бы пойти да посмотреть, как это они его там

подпирают? Пойду да посмотрю, ведь это недалеко».


   

Ваше завдання:


- Підберіть цитати до характеристики героїв твору «В бур’янах», які підкреслюють риси характеру героїв.

Зібраний матеріал представте у вигляді таблиці:




Образи

Характеристика героя

Риса характеру

Мати



 


Батько







Тарасик







Катря







Оксана







Пани, дяк








Роль 4. Народознавець

Завдання:

Розкрийте тему: Фольклор у творі «В бур’янах».



https://sites.google.com/site/vebkvestoleksandrdovzenko/_/rsrc/1390426312170/rol-4-narodoznavec/pp_300.jpg


Придумайте  стиль оформлення результатів

дослідницької діяльності, 

проявіть свій творчий потенціал у сфері дизайну.
Результатом роботи повинна стати  веб-публікація.
           Бажаю  успіхів!







Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах» iconТема. Т. Шевченко. Розповідь про письменника. Україна часів Т. Шевченка. “В бур’янах” С. Васильченка – один з найкращих художніх творів про дитинство Тараса Шевченка. Мета

Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах» iconТарас Шевченко. Розповідь про дитинство письменника
Мета: ознайомити учнів з дитячими роками Т. Шевченка, спираючись на повість С. Васильченка у бур’янах
Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах» icon«В бур'янах» С. Васильченка один з найкращих художніх творів про дитинство Тараса Шевченка
Тема «В бур'янах» С. Васильченка один з найкращих художніх творів про дитинство Тараса Шевченка
Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах» iconТарас Шевченко. Розповідь про письменника. Україна часів Тараса іііевченка
Мета: ознайомити учнів із віхами життєвого шляху Т. Шевченка, зокрема його дитинством; Україною часів Тараса Шевченка; розвивати...
Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах» iconТ. Шевченко. Розповідь про поета, його дитинство. «За сонцем хмаронька пливе»
Тема: Т. Шевченко. Розповідь про поета, його дитинство. «За сонцем хмаронька пливе»
Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах» iconТарас Шевченко. Україна частина Шевченка, розповідь про поета
Т. Шевченка; розвивати мовлення дітей, аналізувати твори, виробляти літературні смаки, прищеплювати любов до літератури, поповнювати...
Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах» iconТарас Шевченко. Розповідь про поета. Україна – частина Шевченка Мета: навчальна
Т. Шевченка; розвивати мовлення дітей, аналізувати твори, виробляти літературні смаки, прищеплювати любов до літератури, поповнювати...
Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах» icon«Та поклонися тим нашим бур'янам…»
Дитинство Т. Г. Шевченка у творчості українських письменників. Автобіографічна лірика
Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах» icon«Та поклонися тим нашим бур'янам…»
Дитинство Т. Г. Шевченка у творчості українських письменників. Автобіографічна лірика
Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах» icon2013 р. Нам треба Твого голосу, Тарасе «Шевченківський квк» Мета
Мета: Узагальнити, систематизувати, поглибити знання учнів про життя І творчість Т. Г. Шевченка, пригадати відомості про Україну...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка