Україна вища рада юстиції тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції висновок



Скачати 188,89 Kb.
Дата конвертації12.07.2017
Розмір188,89 Kb.




УКРАЇНА

ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ

ТИМЧАСОВА СПЕЦІАЛЬНА КОМІСІЯ
З ПЕРЕВІРКИ СУДДІВ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ


ВИСНОВОК

19 травня 2015 року

Київ

31/02-15


Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – Комісія) у складі головуючого – Мойсика В.Р., членів Комісії: Варишка П.В., Галабали М.В., Лавренюка М.Ю., Первомайського О.О., Смирнової К.І., Соловйової М.М., Титаренка М.М., Юзькової Т.Л. (доповідач), розглянувши матеріали перевірки щодо судді Подільського районного суду міста Києва Захарчук Світлани Степанівни,
ВСТАНОВИЛА:
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» до Комісії звернувся ОСОБА 1 із заявою про порушення суддею Подільського районного суду міста Києва Захарчук Світланою Степанівною норм законодавства України під час прийняття рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), - невиконання нею вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу.

Автор звернення вказав, що суддя Захарчук С.С. ухвалила рішення про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці, як на особу, що була учасником масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», у зв’язку із чим вказана суддя підлягає перевірці на підставі пункту 4 частини 1 статті 3 цього Закону.

Необхідність проведення перевірки ОСОБА 1 обгрунтував тим, що всупереч вимогам Конституції України, приписам статей 7, 245, 278 КУпАП, а також роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України суддя Захарчук С.С. не вжила заходів для повного та всебічного розгляду справи, формально підійшовши до її вирішення.

На переконання автора звернення, суд не надав оцінки доказам, що вказують на відсутність події адміністративного правопорушення, зокрема, показам свідків, допитаних у суді. Також суддею Захарчук С.С. не було враховано те, що він не був за кермом належного йому автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1 у час, зазначений у протоколі, оскільки в цей час знаходився на тренуванні з волейболу по АДРЕСА_1, про що надав суду відповідний доказ. Крім того, ОСОБА 1 зауважив, що його клопотання про виклик свідків, про допит працівників ДАІ, які складали рапорт та протокол, про витребування інших доказів щодо його відсутності за вказаною у протоколі адресою, були безпідставно відхилені судом.

Водночас, ОСОБА 1, зазначив, що рапорт інспектора ДАІ, не можна вважати належним та достатнім доказом для висновку про вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки і рапорт, і протокол, складені в умовах масових акцій протестів та загальнопоширеної інформації про переслідування владою учасників цих акцій, а також масову фальсифікацію рапортів щодо учасників Автомайдану. За таких обставин, як вважає автор звернення, у суду були всі підстави сумніватися у достовірності документів, наданих працівниками ДАІ, однак суддя не вжила заходів щодо перевірки цих даних, відкинула усі факти, що свідчать про його невинуватість, проігнорувавши при цьому принцип презумпції невинуватості.

Заявник вважає, що такі дії судді Захарчук С.С. мали умисний характер та були спрямовані на порушення приписів КУпАП з метою винесення незаконної постанови про позбавлення його права керування транспортними засобами.

Відомості, викладені у заяві ОСОБА 1, стали підставою для призначення перевірки, в ході якої було вивчено: копію адміністративних матеріалів № 758/418/14-п про притягнення ОСОБА 1 до адміністративної відповідальності за статтею 122-2 КУпАП; характеристику судді Захарчук С.С., згідно з якою остання характеризується позитивно; пояснення судді Захарчук С.С., надані нею на відповідні запити.
З приводу обставин, викладених у заяві ОСОБА 1, суддя Захарчук С.С. у своїх поясненнях зазначила, що має сумнів щодо особистого звернення ОСОБА 1 до Комісії, оскільки вважає, що підпис на заяві явно не відповідає підпису ОСОБА 1 на документах, які містяться в матеріалах справи.

На спростування доводів ОСОБА 1 про недотримання суддею Захарчук С.С. вимог статті 278 КУпАП, остання пояснила, що при підготовці справи до розгляду нею були вирішені такі питання: розгляд справи належав до компетенції Подільського районного суду міста Києва; протокол про адміністративне правопорушення був підписаний ОСОБА 1 та відповідав вимогам статті 256 КУпАП ; рапорт інспектора ДПС ДАІ відповідав вимогам пункту 15.8 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України від 27 березня 2009 року № 111, у ньому зазначено час, марку транспортного засобу, номерний знак, обставини скоєного порушення ПДР.

Однак, варто звернути увагу на наступне.

Пунктом 15.8 вказаної Інструкції передбачено, що при порушенні ПДР (1306-2001-п, 306а-2001-п) (за винятком розділів 8 (крім сигналу регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 розділу 28) водіями оперативних транспортних засобів працівником підрозділу ДПС складається рапорт, у якому зазначаються місце, час, марка транспортного засобу, його колір, номерний знак, обставини скоєного порушення ПДР та стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10), якою передбачена відповідальність за його вчинення. Рапорт надсилається до відділу (відділення) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах за місцем реєстрації такого транспортного засобу. У таких випадках можливе використання спеціальних технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Аналіз змісту викладеного пункту Інструкції вказує на наявність спеціального суб’єкта правопорушення, що підпадає під дію вказаної норми, а саме - водіїв оперативних транспортних засобів.

Водночас, суддя Захарчук С.С. вказала, що на момент розгляду справи у неї та в матеріалах справи була відсутня інформація про фальсифікацію протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. До того ж, як зауважила суддя, згідно з приписами статті 278 КУпАП суд має право лише перевірити чи правильно складено протокол та інші матеріали про адміністративне правопорушення.

Зі слів судді, протокол про адміністративне правопорушення був підписаний ОСОБА 1, у ньому останній зазначив про те, що він з протоколом не згоден, однак причин незгоди не вказав. Пояснень щодо незгоди з протоколом в матеріалах, доданих до протоколу не було. Своїм правом надати письмові пояснення при складанні протоколу ОСОБА 1 не скористався, у протоколі свідків не зазначив. Лише у судовому засіданні він вказав на те, що у зазначений у протоколі час перебував на тренуванні з волейболу та просив допитати свідків для підтвердження вказаної обставини. У зв’язку із цим, у судді викликало сумніви твердження у заяві про те, що ОСОБА 1 відразу заперечив припущення інспектора ДПС про встановлене порушення ПДР, оскільки він перебував на тренуванні.

Як пояснила суддя Захарчук С.С., при розгляді справи нею були вивчені матеріали адміністративної справи, заслухані пояснення ОСОБА 1 та його представника, які вказали на те, що ОСОБА 1 у зазначений в протоколі час перебував на тренуванні з волейболу, а також були допитані свідки. Покази свідків, через їх суперечливість, не були взяті до уваги. Доказів, які б достовірно підтверджували факт перебування ОСОБА 1 на тренуванні з волейболу, суду надано не було, а тому відповідно до статей 251, 252 КУпАП суддею до уваги було взято як належний доказ по справі – протокол про адміністративне правопорушення.

Суддя Захарчук С.С. звернула увагу на те, що посилання у заяві щодо надання ОСОБА 1 суду доказу того, що у вказаний у протоколі час 29 грудня 2013 року о 17 год. 50 хв. він не був за кермом, так як перебував за АДРЕСА_1, не відповідає дійсності, що підтверджується матеріалами справи.

У зв’язку із цим, суддя Захарчук С.С. вважає, що при винесенні постанови щодо ОСОБА 1 діяла в межах чинного законодавства, нею були досліджені всі обставини справи, а судове рішення ухвалювалося на основі всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи. Будь-яких дій, спрямованих на переслідування учасників акцій протесту, вона не вчиняла. На момент винесення постанови їй не було відомо чи є ОСОБА 1 учасником масових акцій протесту, оскільки у судовому засіданні останній на це не вказував. Тому, на думку судді, твердження у заяві про те, що ОСОБА 1 є учасником масових акцій протесту, викликає сумніви.

Суддя Захарчук С.С. також зазначила, що постанова Подільського районного суду міста Києва від 17 січня 2014 року щодо ОСОБА 1 законної сили не набрала, оскільки була скасована апеляційним судом, вона не була виконана, адміністративне стягнення, як і стягнення судового збору, не відбулися. Водночас, тимчасового вилучення посвідчення водія працівниками ДАІ здійснено не було. На переконання судді, будь-якої шкоди ОСОБА 1 судовим рішенням заподіяно не було.

Суддя Захарчук С.С. вважає, що нею було дотримано всіх вимог законодавства України під час розгляду даної справи, а також жодним чином не було порушено присяги судді та правил суддівської етики.

На засіданні Комісії суддя Захарчук С.С. підтримала свої доводи, викладені у раніше надісланих до Комісії поясненнях.

Заявник ОСОБА 1 та його представник були присутні на засіданні Комісії та підтримали доводи, викладені у заяві. При цьому, ОСОБА 1 повідомив членам Комісії, що заява стосовно судді Захарчук С.С., підписана ним особисто. Водночас, він звернув увагу на те, що 29 грудня 2013 року у період часу з 10 години до 16 години він на власному автомобілі, у складі колони автомобілів з символікою «Євромайдану», дійсно брав участь в акції протесту – автомобільній поїздці у село Нові Петрівці до помешкання Президента України (резиденції Межигір’я). Проте, близько 16 години 30 хвилин він вже перебував на тренуванні з волейболу по АДРЕСА_1. З огляду на це, вважав, що інформація, викладена у рапорті інпектора ДПС, про рух його автомобіля на вул. Наддніпрянське шосе 29 грудня 2013 року близько 17 години 50 хвилин – не відповідає дійсності.

Крім того, ОСОБА 1 та його представник повідомили, що з приводу внесення працівниками ДАІ недостовірних даних до протоколів про адміністративне правопорушення та рапортів прокуратурою міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014100020000046, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366, статтею 340 Кримінального кодексу України, в якому ОСОБА 1 визнано потерпілим.
Проведеною перевіркою встановлено наступне.
Інспектором ДПС 4 взводу 2 батальону ДПС полку ДПС ДАІ ГУМВС України в місті Києві молодшим сержантом міліції Гуляренком Ю.М. подано рапорт командиру полку ДПС ДАІ ГУМВС України в місті Києві Комишному В.І. про те, що 29 грудня 2013 року під час несення служби на вул. Наддіпрянське шосе в місті Києві близько 17 години 50 хвилин рухалася колона автомобілів з символікою «Євромайдану». З метою припинення порушення п. 32.1 Правил дорожнього руху України інспектором ДПС Гуляренком Ю.М. за допомогою жезла і свистка було подано вимогу про зупинку водію автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1, однак водій не виконав вимогу про зупинку, продовживши рух у складі колони. Інформація стосовно даного автомобіля негайно у телефонному режимі була передана до чергової частини полку ДПС ДАІ для подальшого орієнтування нарядів.

На підставі вказаного рапорту 10 січня 2014 року інспектором ДПС ВДАІ Подільського РУ ГУМВС України в місті Києві старшиною міліції Вергуном І.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення (серія АБ2 № 382902) стосовно ОСОБА 1 за статтею 122-2 КУпАП (невиконання водієм вимог про зупинку).

Матеріали справи, зокрема, рапорт інспектора ДПС Вергуна І.В. від 10 січня 2014 року, протокол про адміністративне правопорушення (серія АБ2 № 382903), постанова у справі про адміністративне правопорушення (серія ПС1 № 237216) (а.с. 4,6,7) вказують на те, що водій автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА 1 був зупинений інспектором ДПС Вергуном І.В. 10 січня 2014 року о 09 годині 20 хвилин на вул. Косенка у місті Києві за те, що під час повороту не увімкнув світловий покажчик повороту, чим порушив пункт 9.2 ПДР України, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Крім того, інспектором ДПС Вергуном І.В. стосовно ОСОБА 1 було складено протокол (серія АБ2 № 382902) про адміністративне правопорушення на підставі рапорту інспектора ДПС Гуляренка Ю.М. від 29 грудня 2013 року.

При цьому, у вказаному протоколі не зазначено про рух автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1 у колоні разом з іншими транспортними засобами, а йдеться про невиконання ОСОБА 1 вимоги працівника міліції про зупинку в порушення вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України.

Зі змісту протоколу видно, що ОСОБА 1 у ньому вказав про незгоду з протоколом та зазначив, що має намір оскаржити його у суді, оскільки правопорушень він не вчиняв.

13 січня 2014 року вказані адміністративні матеріали надійшли до Подільського районного суду міста Києва, про що свідчить супровідний лист Подільського РУ ГУМВС України в місті Києві (а.с.9).

16 січня 2014 року до суду надійшли клопотання ОСОБА 1: про виклик до суду у якості свідків інспекторів ДПС Гуляренка Ю.М. та Вергуна І.В.; про повне фіксування судового процесу технічними засобами; про витребування з ВДАІ РУ ГУМВС у місті Києві доказів на підтвердження його провини та факту вчинення адміністративного правопорушення; про виклик свідків ОСОБА 2, ОСОБА 3, ОСОБА 4, ОСОБА 5.

17 січня 2014 року до суду надійшло клопотання ОСОБА 1 про зупинення розгляду адміністративної справи у зв’язку із подачею ним скарги до прокуратури Подільського району міста Києва на дії інспекторів ДПС Гуляренка Ю.М. та Вергуна І.В., а також з огляду на подання адміністративного позову до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними дій та скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 382902 від 10 січня 2014 року.

17 січня 2014 року до суду надійшло клопотання ОСОБА 1 про витребування у КАДІСЕ, що знаходиться по АДРЕСА_2 показників технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і відеозйомки (запису) за період з 16 години до 19 години 29 грудня 2013 року, на яких знаходиться інформація про відео-фотозйомку території біля будівлі № 6 по АДРЕСА_2.

За результатами розгляду адміністративних матеріалів суддя Подільського районного суду міста Києва Захарчук С.С. постановою від 17 січня 2014 року визнала ОСОБА 1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, і наклала на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.



В обґрунтування названої постанови суддя Захарчук С.С. критично оцінила пояснення свідків ОСОБА 2, ОСОБА 3, ОСОБА 4, які вказали, що 29 грудня 2013 року у період з 16 годин 30 хвилин до 19 годин 00 хвилин знаходилися разом з ОСОБА 1 на тренуванні з волейболу, та не прийняла їх до уваги як належні докази у справі, оскільки вони спростовувалися письмовими доказами, що містяться у матеріалах справи. Тобто суддею перевагу було надано протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту інспектора ДПС про вчинення водієм ОСОБА 1 правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА 1 звернувся до апеляційного суду міста Києва з апеляційною скаргою.

Постановою апеляційного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року у справі № 758/418/14-п постанову Подільського районного суду міста Києва від 17 січня 2014 року скасовано, а провадження у справі щодо ОСОБА 1 за статтею 122-2 КУпАП закрито за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд встановив, що вимоги статей 1, 245, 251, 280 КУпАП судом першої інстанції під час розгляду справи у повній мірі дотримані не були. Суд першої інстанції дійшов висновку про винність ОСОБА 1, пославшись на дані протоколу про адміністративні правопорушення та дані рапорту. У судовому засіданні апеляційної інстанції було заслухано пояснення ОСОБА 1, який пояснив, що правил ПДР України не порушував, 29 грудня 2013 року перебував на тренуванні з волейболу, а також пояснення свідків ОСОБА 2, ОСОБА 3, ОСОБА 4, які підтвердили покази останнього. Крім того, у судовому засіданні встановлено, що згідно листа УДАІ ГУМВС в місті Києві від 24 лютого 2014 року №10/107аз (на адвокатський запит захисника ОСОБА_1) інспектор ДПС полку ДПС ДАІ ГУМВС України в місті Києві Гуляренко Ю.М. в ході несення служби 29 грудня 2013 року в період часу з 17 до 19 години фото- і кінозйомку не застосовував. Апеляційний суд дійшов висновку, що за наведених обставин підстав вважати доведеним факт вчинення правопорушення ОСОБА 1 – немає.

Скасовуючи постанову Подільського районного суду міста Києва від 17 січня 2014 року, суд апеляційної інстанції констатував, що суд першої інстанції при прийнятті рішення неповно дослідив обставини правопорушення, а тому постановлене ним рішення є необґрунтованим, постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного можна прийти до висновку, що суддя Захарчук С.С., позбавляючи ОСОБА 1 права керування транспортними засобами строком на 3 місяці на підставі адміністративних матеріалів, які не містили доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, грубо порушила норми чинного законодавства.

Так, згідно зі статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу тягне за собою накладення штрафу від дев’яти до одинадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Статтею 245 цього ж Кодексу встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Проте всупереч вказаним вимогам суддя Захарчук С.С. неповно та необ’єктивно розглянула адміністративні матеріали, не з’ясувавши всіх обставин справи.

Згідно з вимогами статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В той же час суддя Захарчук С.С надала необґрунтовану перевагу протоколу про адміністративне правопорушення від 10 січня 2014 року та рапорту інспектора ДПС від 29 грудня 2013 року, відхиливши при цьому пояснення ОСОБА 1 та пояснення свідків.

Разом з тим, матеріали справи не містять інформації про те, що працівниками ДАІ вживалися заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, визначені статтею 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення, спрямовані на адміністративне затримання особи (водія), затримання транспортного засобу, тимчасове вилучення посвідчення водія. Також не містять матеріали справи і будь-яких даних про вжиття працівниками ДАІ заходів з метою встановлення особи порушника (водія), доставлення його до міліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення безпосередньо після його вчинення у порядку статті 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказані обставини судом не з’ясовувалися.

Крім того, в порушення пунктів 2, 4 частини 1 статті 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при підготовці справи до розгляду питання про правильність складення протоколу та інших матеріалів справи та про витребування необхідних додаткових матеріалів з органу ДАІ – суддею Захарчук С.С. не вирішувалися.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлено обов’язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з’ясувати, з-поміж іншого, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, тощо.

Також в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від


23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Під час розгляду адміністративних матеріалів суддя Захарчук С.С. проігнорувала зазначені приписи, що призвело до винесення незаконного судового рішення та в подальшому його скасування апеляційною інстанцією, чим порушила покладені на неї професійні обов’язки.

Відповідно до частини 2 статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

У постанові Подільського районного суду міста Києва від 17 січня 2014 року відсутні посилання на обставини, з яких виходила суддя Захарчук С.С. при накладенні на ОСОБА 1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, попри те, що у санкції статті наявна альтернатива у вигляді штрафу.

У відповідності до статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З огляду на викладене, притягнення ОСОБА 1 до адміністративної відповідальності за статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі протоколу від 10 січня 2014 року, а також за відсутністю будь-яких доказів, які б свідчили про невиконання водієм вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу, та рапорту працівника ДАІ, мало на меті своєрідним чином «покарати» його за участь в акції протесту – автомобільній поїздці до помешкання Президента України, а накладення на ОСОБА 1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці, - унеможливити подальшу його участь в аналогічних заходах.

За таких обставин, викладені у заяві ОСОБА 1 відомості частково знайшли своє підтвердження під час проведення перевірки.

Таким чином, суддя Захарчук С.С., не виконавши покладених на неї професійних обов’язків під час гострого соціального конфлікту в Україні з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, сприяла поширенню суспільно небезпечних посягань на правосуддя, не забезпечила в межах своїх повноважень дотримання принципів самостійності судів і незалежності суддів, конституційних засад судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, що діяла на час розгляду справи суддею) суддя зобов’язаний, крім іншого, своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватись присяги судді.

Присяга судді вимагає від нього об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді.

Відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (в редакції, що діяла на час розгляду справи суддею) порушенням суддею присяги також є вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумніви у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів.

Питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4-6 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, іншого суб’єкта у випадках, визначених законом, відповідного висновку або за власною ініціативою.

Допущені суддею Подільського районного суду міста Києва Захарчук С.С. грубі порушення закону порочать звання судді, викликають сумнів у її об’єктивності та неупередженості.

Зважаючи на викладене, Комісія дійшла висновку про наявність фактів, які свідчать про порушення присяги суддею Подільського районного суду міста Києва Захарчук С.С., що є підставою для направлення матеріалів на розгляд до Вищої ради юстиції.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 статті 7 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та пунктами 4.1, 6.9 Регламенту Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, Комісія


ухвалила:
визнати в діях судді Подільського районного суду міста Києва Захарчук Світлани Степанівни наявність ознак порушення присяги судді та направити висновок з матеріалами перевірки до Вищої ради юстиції для подальшого розгляду та прийняття рішення.

Головуючий В.Р. Мойсик

Члени Комісії: П.В. Варишко
М.В. Галабала
М.Ю. Лавренюк
О.О. Первомайський
К.І. Смирнова
М.М. Соловйова
М.М. Титаренко
Т.Л. Юзькова


Каталог: content -> file
file -> Січеньчень
file -> Галицька центральна районна бібліотека
file -> Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Федора Потушняка Відділ краєзнавства
file -> В цьому номері: День української писемності
file -> Автобіографія це документ, у якому особа, що скла­дає його, подає опис свого життя та діяльності в хро­нологічній послідовності
file -> Рішення Вищої ради юстиції «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Канівця Леонтія Федоровича з посади судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області у зв’язку з поданням заяви про відставку»
file -> Урок 10(5) Сила струму. Амперметр. Вимірювання сили струму
file -> Січеньчень
file -> Урок №8 література рідного краю. К. Перелісна «три правди»


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Україна вища рада юстиції тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції висновок iconРішення 26 травня 2016 року Київ №1057/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І
Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції за зверненням громадянина Мануйла...
Україна вища рада юстиції тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції висновок iconРішення 14 квітня 2016 року Київ №820/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Кравченка С.І
Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Лесько Аллою Олексіївною за...
Україна вища рада юстиції тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції висновок iconРішення № Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі
Віхрова В. В., Колеснік Г. А., Марцинкевича А. М., Мельника М. Г., Мікуліна В. П., Сокуренка Д. М., Фадєєвої Н. М
Україна вища рада юстиції тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції висновок iconРішення № Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі: Головуючого члена Вищої
Маслія В.І., Мельника М. Г., Мікуліна В. П., Сокуренка Д. М., Фадєєвої Н. М., Шаргала В.І
Україна вища рада юстиції тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції висновок iconРішення №4034/Дп-11 Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі : Головуючого члена Вищої
Віхрова В. В., Горбачової Л. П., Марцинкевича А. М., Мельника М. Г., Мікуліна В. П., Сокуренка Д. М., Фадєєвої Н. М шаргала В.І


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка