Українська культура на теренах російської федерації



Сторінка1/3
Дата конвертації10.03.2018
Розмір0.6 Mb.
  1   2   3


УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА НА ТЕРЕНАХ

РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
У Російській Федерації проживають представники близько двохсот народів та етнічних груп. Українці в Росії складають одну з найчисленніших діаспор, а українська культура є невід’ємною частиною багатонаціональної культури Російської Федерації.

Наприкінці 80-х років минулого століття розпочалося відродження національно-культурного руху в Росії. Як і представники інших народів, українці створювали свої громадські об’єднання.

У широкому спектрі діяльності національно-культурних організацій Росії українців пізнають перш за все завдяки широковідомим і улюбленим українським народним пісням, мелодійній співучій мові та запальним танцювальним ритмам, яскравому національному костюму, гордій козацькій постаті й жіночій вроді.

Від того часу українська діаспора Росії пройшла великий і складний шлях становлення та розвитку. На сьогодні в Російській Федерації понад 118 українських організацій, основною метою яких є відродження, вивчення, розвиток і пропаганда української культури, розвиток української освіти та національної свідомості, захист законних прав і інтересів українців, налагодження тісних взаємовідносин українців зі своєю етнічною батьківщиною – Україною, українцями інших країн світу, створення позитивного іміджу України в Росії, зміцнення культурних зв’язків і дружніх відносин між Росією і Україною, участь у реалізації державних програм міжнародного співробітництва у сфері культурних, гуманітарних, науково-технічних та інформаційних зв’язків, співробітництво з учбовими, науковими, культурно-просвітницькими і театрально-концертними закладами, творчими спілками, товариствами дружби і культурно-інформаційними центрами інших країн, розширення медіа-простору і здійснення постійного взаємного обміну інформацією між українськими регіональними організаціями Росії та зарубіжжя.

У деяких регіонах Росії спільно з дослідницькими інститутами нашими співвітчизниками проводиться копітка науково-дослідницька робота з вивчення пам’яток культури, духовної спадщини переселенців з України.

Велика увага приділяється інститутові української родини - сім’ї, як епіцентр морального та духовного виховання, гармонійного формування особистості. Всеросійський Інтернет-конкурс «Обличчя української родини» з фінальним концертом у Москві свідчить про те, що є чимало родин, в яких батьки передають своїм дітям пам’ять і любов до України.

Представники багатьох регіональних громад беруть участь у практичних навчальних програмах, семінарах, фестивалях і конкурсах, у дитячих таборах, молодіжних зборах, пластових проектах, які проводяться в Україні.

До сфери діяльності українських громад також входять соціальні проекти надання допомоги українцям, які приїхали до Росії.

Один із найскладніших напрямків такої роботи – розвиток інформаційної мережі: інтернет-ресурси, газети, журнали.

Розвиваються дружні контакти з українськими організаціями і творчими колективами Москви, Росії та країн світу - численні фестивалі, конкурси, творчі подорожі.

Впровадження масштабних громадських, фестивальних проектів стає можливим завдяки підтримці державних структур Росії та України:

– Міністерства культури РФ, Міністерства регіонального розвитку РФ, Департаменту міжрегіонального співробітництва, національної політики та зв’язків з релігійними організаціями міста Москви; Посольства України в РФ, Міністерства зовнішніх справ України, Міністерства культури України, Національного культурного центру України в Москві;



сприянню:

– Департаменту культури міста Москви, Комітету громадських зв’язків міста Москви, Державного закладу «Московський будинок національностей», «Всеросійського виставкового центру»; Федерації миру і злагоди, Російського фонду миру, Асамблеї народів Росії, Будинку народів Росії; Міжнародної спілки музичних діячів, Музичного товариства;



співпраці:

– з Державним закладом культури міста Москви «Бібліотека української літератури»; Фондом імені І. С. Козловського; Меморіальним будинком та науковою бібліотекою «Дом Н. В. Гоголя»; Бібліотекою імені Лесі Українки; українськими земляцтвами, ветеранськими організаціями, діячами культури і мистецтва;



численними міськими державними і громадськими установами в регіонах Росії.

Багато років координацію українського руху в Росії здійснювало Об’єднання українців Росії (ОУР), яке було засноване в 1993 р. на Першому Конгресі українців Росії. Було засновано багато українських організацій від Калінінграда до Камчатки, консолідовано український рух в Росії. Об’єднання виступило представником українців Росії перед державними органами, у зв’язках з міжнародними організаціями, у співробітництві з Україною. Головою ОУР було обрано письменника, громадського діяча Олександра Руденка-Десняка, який очолював організацію до 2005 року.

Від IV Конгресу українців Росії в 2005 році ОУР очолювали співголови Василь Бабенко і Валерій Семененко. Згодом була введена посада Голови Ради ОУР, на яку було обрано члена Ради Федерації Василя Думу, що обіймав цю посаду до лютого 2008 року. В 2011 році на VI Конгресі головою ОУР було обрано Тараса Дудка. (ОУР проіснувало до травня 2012 року).

Зараз триває процес створення нової загальноросійської організації «Український Конгрес Росії» (УКР).

З прийняттям Федерального закону про національно-культурні автономії в 1998 р. була зареєстрована Федеральна національно-культурна автономія українців Росії (ФНКАУР), яка об’єднала регіональні і місцеві українські національно-культурні автономії. ФНКАУР працювала в тісній взаємодії з ОУР. (Проіснувала до 2010 року).

Задоволення національно-культурних, інформаційних та освітніх запитів тисяч і мільйонів українців Росії неможливе без повноцінного російсько-українського співробітництва, як шляхом міждержавних культурних обмінів, так і на рівні громадських і особистих зв’язків. Культурна ініціатива українців у Росії так само, як і росіян в Україні, за необхідної державної та громадської підтримки може стати дієвим фактором народної дипломатії, позитивно впливати на загальну атмосферу російсько-українських відносин.


Український орнамент Росії
У візерунку української вишивки здавна закладена духовність українського народу, його давня історія. Талантові українського художника-майстра можна низько вклонитися, бо то є безцінний скарб українського народу.

Українська пісня має велику популярність в Росії. Красою свого звучання вона перлиною вплетена в намисто української культури. Навколо української пісні у творчих колективах об’єднуються представники різних національностей.

Немає такого громадського об’єднання українців на теренах Росії, де б не було фольклорного ансамблю чи хорового колективу, співаків та інструменталістів. У багатьох містах працюють народні театри, що відтворюють українські традиції та обряди: «Різдвяні свята», «Колядки», «Великдень», «Веснянки», «Зелені свята», «Івана Купала», «Жнива» та яскраве «Українське весілля»…

А які чудові назви мають українські організації, художні колективи та їх творчі заходи! Саме з них і складається Український орнамент Росії: мурманські «Лелеки», карельські «Калина» і «Ластівки», «Україна» і «Червона калина» Республіки Комі, тверські «Світанок», «Мрія», «Яблучко», «Віночок», нижньогородське «Калинове гроно», тольяттінський «Дніпро», нижньокамські «Вербиченька» і «Веснянка», удмуртська «Черемшина», омські «Сірий клин» і «Водограй», краснодарські «Козачата» і «Станиця», лазарівська «Покуть», хабаровська «Батьківська криниця», владивостокські «Горлиця» і «Мрія», підмосковні «Барвінок», «Криниця», московські «Купава», «Усмішка» і «Слов’янські зорі»…

Численні українські фестивалі та пісенні конкурси, присвячені видатним іменам України - «Шевченкiвські свята», Всеросійський фестиваль-конкурс імені Олександра Кошиця українських хорових колективів і вокальних ансамблів, Вокальний конкурс імені Оксани Петрусенко, Фестиваль української культури «Сорочинський ярмарок у Москві», присвячений Миколі Гоголю, мають велике просвітницьке значення. Особливим душевним теплом сповнені фестивалі «Роде наш красний», «Наша дума, наша пісня», «Червона рута», що давно стали окрасою багатонаціонального культурного життя Росії.

Ось тільки невелика частинка тої великої духовної праці наших українських громад по всій неозорій Росії.

На півночі на березі Білого моря Архангельська регіональна національно-культурна автономія «Українці Росії» зустрічає кожний новий рік «Різдвяними святами», а початок весни – традиційними Шевченківськими днями, де лунають дзвінкі струни бандури і спів Наталі Бойко.

Громадська організація «Національно-культурна автономія українців Мурманської області» біля Баренцевого моря започаткувала багато цікавих творчих заходів, у тому числі свято «Сорочинський ярмарок у Мурманську».

У Республіці Карелія вже стали доброю традицією Шевченківські читання і місячник «Дні української культури» з конкурсом дитячого малюнку, дослідження трагедії Сандармоха, що проводяться Товариством української культури «Калина» і Національно-культурною автономією міста українців міста Петрозаводська.

Республіка Татарстан має кілька національних організацій. У Казані і Набережних Човнах (Українська община «Батьківщина») захоплюють глядачів різних національностей республіканськими святами «Івана Купала» і фестивалями «Дні української культури». Нижньокамська міська національно-культурна автономія «Українське товариство “Вербиченька”» збирає на свої пісенні свята друзів зі всього Татарстану і Поволжя. Поряд з республіканським багатонаціональним спортивно-фольклорним молодіжним фестивалем у Нижньокамську започатковано унікальний фестиваль-конкурс імені видатної української співачки Оксани Петрусенко з відомими митцями України і Росії у журі.

У місті Іжевську Регіональна громадська організація Удмуртської республіки «Товариство української культури Громада» проводить Міжрегіональний фестиваль української культури.

Громадська організація «Республіканський національно-культурний центр українців Башкортостану Кобзар» створила Міжнародний фестиваль української пісні і танцю «Червона калина», який раз на два роки проходить в Уфі, збираючи численну творчу громаду з усіх куточків Республіки.

Українська національно-культурна автономія міста Єкатеринбурга бере участь у фестивалі «Дні народів Уралу», проводить «Шевченківські свята» і «Різдвяні свята», літературно-музичні вечори, присвячені Миколі Гоголю, Івану Франку, Лесі Українці.

Оренбурзька обласна українська громадська культурно-просвітня організація імені Т. Г. Шевченка щороку проводить традиційні обласні фестивалі української культури, присвячені Великому Кобзареві, «Шевченківський березень».

На безмежних просторах Сибіру, на берегах Єнісею, Обі, Лени звучать українські пісні. Красноярська регіональна громадська організація «Українське національно-культурне товариство Україна» регулярно проводить Дні України в Красноярському краю і Фестиваль «Українська пісня на Єнисеї», а Громадська культурно-національна організація «Україна» міста Норильська – фестиваль «Край – наш спільний дім».



Сибірський центр української культури «Сірий клин» міста Омськ збирає сибіряків на традиційний Обласний фестиваль-конкурс української пісні.

Томська регіональна громадська організація «Центр української культури Джерело» проводить Дитячий обласний музичний фестиваль «Водограй».

Громадська організація українців Тюменської області «Батьківщина» започаткувала художню акцію «Міст дружби».

Національно-культурна автономія міста Ялуторовська і Ялуторовського району славиться своїми «Українськими вечорницями» і Днями культури і літератури, що присвячені пам’яті поета-демократа Павла Грабовського.

Автономна некомерційна організація «Український культурний центр» і Громадська організація національно-культурної автономії «Українська Родина» міста Сургута Ханти-Мансійського автономного округу проводить Фестиваль «Сибірські барви України», Конкурс «Пані» і Творчу акцію «Писанка».

Культурно-просвітницьке товариство «Українська родина» збирає кращих майстрів округу на виставки декоративно-прикладного мистецтва, а Громадська організація «Дніпро» міста Нефтеюганська проводить зустрічі українців у «Вечорах на хуторі біля Юганьки» і Фестиваль української пісні.

Районна Громадська організація міста Лянтор «Національно-культурний центр “Водограй”» зігріває засніжені простори півночі піснями і танцями Фестивалів української культури «Яскраві барви України» і «Водограй».

Українский клуб «Ластівка» і Український культурно-діловий центр «Спадщина» при молодіжному центрі «Факел» у місті Губкін раз на два роки збирає земляків на Відкритий фестиваль українського народного мистецтва «Веселкові мережива» і Фестиваль «Ямал багатоликий».

У Заполяр’ї Воркутинська громадська організація «Україна» і Національно-культурна автономія українців «Україна» в Республіці Комі чарують українськими піснями на Республіканському фестивалі «Червона рута».

У південних районах Росії Ростовська обласна українська національно-культурна автономія відтворює національні традиції на фестивалях української пісні «Струни серця» і «Шевченківська весна», Днях слов’янської писемності та «Різдвяних святах».

Воронізька регіональна громадська організація «Українське товариство “Перевесло”» щороку проводить Фестиваль української культури у місті Россоші.

Краснодарська крайова громадська організація «Національно-культурний центр Товариство українців Кубані», об’єднуючи жителів Краснодарського краю традиційним Фестивалем української культури, започаткувала Конкурси на краще виконання віршів Тараса Шевченка, а Український культурний центр міста Сочі проводить конкурс «Українська пісня».

Центр української культури та мистецтва Муніципального закладу культури м. Сочі «Лазарівський районний центр національних культур» створив Українську пісенну лабораторію, яка згодом перетворилася на Міжнародний фестиваль-лабораторію «Роде наш красний».

Далекосхідний фестиваль української культури «Наша дума, наша пісня» проходить у Владивостоку, Спаську-Дальньому і Хабаровську. Громадська організація Хабаровського краю «Українське земляцтво “Криниця”» завдяки цьому проекту об’єднала творчі сили Хабаровська: Народний колектив «Батьківська криниця», Фольклорний гурт «Кралиця», Клуб декоративно-прикладного мистецтва (вишивка, писанкарства) «Візерунок», хор «Мрія».



Громадська організація «Центр української культури Анатолія Криля “Горлиця”» і Приморське українське культурно-просвітне товариство «Горлиця» у Владивостоці завоювала визнання завдяки Фестивалю української культури «Солов’їна пісня». У 2009 році там же пройшов Перший далекосхідний фестиваль «Сорочинський ярмарок».

Сахалінська регіональна громадська організація українців «Київська Русь» з любов’ю до Кобзаря кожного року проводить «Шевченкiвські читання».

На заході Росії Українська національно-культурна автономія «Батьківщина» міста Калінінграда і на Далекому сході Регіональна українська національно-культурна автономія «Колима - Славутич» міста Магадан щороку відзначають Дні української культури.

На берегах Волги Регіонально-культурна автономія української національності Волгоградської області запровадила Фестиваль української культури і Конкурс дитячого малюнку «Мій рідний край».

Саратовське регіональне громадське об’єднання «Саратовське земляцтво українців Поволжя» проводить Дні української культури і «Свято Івана Купала».

Саратовська регіональна громадська організація «Український культурно-просвітницький центр Родина» і Саратовська регіональна громадська організація «Світанок» проводять обласний Фестиваль слов’янської культури «Славянское небо». Тут створена міжнародна школа україністики «Крок до України» (спільний проект з Міжнародним інститутом культури, освіти і зв’язків із діаспорою міста Львова) та байдарочний рейд «Підляшшя».

Нижньогородська регіональна громадська організація «Товариство української культури “Джерело”», зберігаючи мовні традиції, проводить Дні слов’янської писемності і культури.

На тверській землі, де беруть початок дві великі річки Волга і Дніпро, Українська національно-культурна автономія «Світанок» уже кілька років поспіль проводить Міжнародний молодіжний фестиваль «Віночок слов’янських культур на озері Селігер». У Твері створена Концерт-лабораторія «Україна співає», проходить конкурс «Шевченківські читання», але особливе місце посідає акція «Шанування кращих українців міста».



Громадська організація «Національно-культурне об’єднання українців “Криниця”» міста Пушкіно Московської області проводить свята української культури «Кришталеві джерела», свято мистецтва «Барвінкова світлиця» і Музично-літературний салон «Мрія».

І на всіх російських просторах, де живуть і працюють українці, діти й онуки вихідців з берегів Дніпра і Дністра, з донецьких степів і полтавських левад, лунає задушевна українська пісня, і простелить Вам дорогу «наче долю» рідний серцю кожного українця вишитий рушник.


Інформаційні ресурси українців Росії
Відомий журналіст, політолог Віктор Гіржов у 2009 році створив інформаційно-аналітичний портал Об’єднання українців Росії УКРРОСІНФО та Інтернет-версію журналу «Український огляд» (головний редактор обох видань).

Названі сайти були учасниками Всеросійського конкурсу «СМИротворец» і відзначені подяками й дипломами. Онлайн-журнал «Український огляд» увійшов до шорт-листа в номінації «Інтернет» як одне з кращих етнічних видань Росії.

За час свого існування в онлайн-журналі «Український огляд» та на порталі УКРРОСІНФО опублікувано велику кількість інформаційних та аналітичних матеріалів на теми життя українців Росії, українсько-російських відносин, діяльності світових українських діаспор. Значна увага приділялась роботі Посольства України в РФ, Національного культурного центру України в Москві, Бібліотеки української літератури. На сайтах регулярно розміщуються актуальні новини політичного, економічного, культурного та суспільного життя України й Росії, документи, фото- та відеоматеріали, що ілюструють багатогранну діяльність українських організацій Російської Федерації.

«Український огляд» за час його існування відвідали понад 140 000 читачів (!), а кількість переглянутих сторінок сягнула 400 000. Найбільшою популярністю онлайн-журнал користується в Україні, Росії та США.


Українці Москви
Якщо поглянути на карту столиці Росії, стане зрозумілим, наскільки значна українська присутність на берегах річки Москви. Москва – місто, в якому поєдналася багатогранність традицій і культур народів світу, що прагнуть зберегти свою самобутність і характер у мові, музиці, піснях і танцях, літературно-поетичному та образотворчому мистецтвах.

У топоніміці Москви – велика кількість суто українських назв вулиць, провулків, площ і бульварів, якими можна мандрувати в історичному часі: від Малоросійського подвір’я (середина XVII століття) і далі по вулиці Маросєйка та Хохловським провулком вийти на Хохловську площу до храму Трійці в Хохлах, побудованому в 1706 році в урочищі Хохловка, де здавна селилися вихідці з України; можна перейти через міст імені Богдана Хмельницького і повернути до сучасного Українського бульвару, на набережну Тараса Шевченка і площу Київського вокзалу. А звідти – на Арбат, де знаходиться Національний культурний центр України в Москві.




  1. Українські організації Москви

Сучасне українське відродження розпочалося в Москві наприкінці 80-х років минулого століття. У квітні 1988 року з метою розвитку і пропаганди української культури в середовищі московських українців було створено Товариство української культури «Славутич». Його засновниками були Стефанія Гнідіна, Володимир Любунь, Валерій Семененко, Анатолій Сярий. Згодом з’явився Український молодіжний клуб, що об’єднав студентів, аспірантів і молодих науковців. Організовані молодіжним клубом Дні України в Московському державному університеті ім. М. Ломоносова, МВТУ ім. Баумана стали пам’ятними подіями для українців Москви. Серед засновників клубу були Юрій Кононенко, Герман Попов, Тетяна Сафонова, Іван Філіпович та інші.

У 1992 році було створено Об’єднання українців Москви (ОУМ). Від заснування до 2005 р. організацію очолювали Віталій Захарченко та Валерій Семененко. В 2001 році ОУМ реорганізувалося в Регіональну громадську організацію «Українці Москви» (РГОУМ). З 2005 до 2010 року головою організації була Вікторія Скопенко, а з 2010 р. РООУМ очолюють співголови Віктор Гіржов та Вікторія Скопенко.

Основними завданнями ОУМ визначено:



  • гуртування української громадськості, що цікавиться історією і традиціями українського народу, українською культурою, збереженням української ідентичності;

  • координація роботи по створенню умов для задоволення національно-культурних потреб, збереження етнічної та культурної самобутності українців;

  • розвиток і пропаганда української культури, української освіти, наукових досліджень в галузі україністики;

  • розвиток українського медіа-простору, поширення правдивої інформації про Україну;

  • сприяння розвитку добросусідських, взаємовигідних, рівноправних відносин між Росією та Україною.

У 1988 році за ініціативи Українського молодіжного клубу розпочалося відродження Бібліотеки української літератури. Завдяки наполегливим зусиллям української громади невеликий відділ районної бібліотеки перетворився на значну державну установу культури міста Москви. Основою її фонду стала українська література, передана в 1989-1993 роках бібліотеками України, Російською державною бібліотекою, Публічною бібліотекою ім. Некрасова. У відродженні української бібліотеки взяли активну участь Єлизавета Білошицька, Юрій Кононенко, Валерій Семененко, Валентина Слюсарчук та інші. Бібліотека української літератури продовжила діяльність Центральної української бібліотеки, створеної у Москві в 1920 році й ліквідованої в 1938-му.

За підтримки Уряду Москви у 2006 році бібліотека отримала приміщення і була урочисто відкрита. Державна установа культури міста Москви «Бібліотека української літератури» міститься в будинку № 61, корп.1 на Трифінівській вулиці майже у центрі столиці. Директор бібліотеки Наталя Григорівна Шаріна.




  1. Українська народна хорова капела Москви


В 20-ті роки минулого століття в Москві при Центральному українському клубі ім. Т.Г. Шевченка діяв хоровий гурток у складі 35 учасників, співали люди різних професій і різного віку. У Товариства друзів українського театру у планах було створити українську хорову капелу. В 1929 році організована студія, на базі якої пізніше заснована хоровая капелла. Вона виступала в робітничих аудиторіях, на радіо. Високий художній рівень капели відмічали композитори Брауде, Богуславський, Гліер.

На початку 30-х років разом з іншими національними громадськими об’єднаннями капела була закрита, і довгі роки в Москві не було українського хору, хоча українські пісні виконувалися багатьма колективами, як самодіяльними, так і професійними. І тільки на початку 90-х років у Москві почалося відродження українського хорового мистецтва.
Протягом 1989 - 1992 років формувався Український хор, пізніше – «Українська народна хорова капела Москви». Капела стала справжнім творчим осередком українців столиці і вже 20 років веде активну діяльність в напрямку популяризації українського хорового співу в Росії та за її межами. Участь Української народної хорової капели Москви в міських міжнаціональних заходах завжди подібна яскравому променю в радужній палітрі багатонаціональної московської культури.

Перший концертний виступ Капели відбувся 11 січня 1992 року в Москві – цей день вважається Днем народження колективу.

У 1994 році Постановою колегії Міністерства культури України колективу було присвоєно звання «Народний».

Засновник і художній керівник Капели Вікторія Скопенко – випускниця Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського, заслужений працівник культури Російської Федерації, заслужений працівник культури України, співголова Регіональної громадської організації «Українці Москви».

Капела об’єднала більше 80-ти хористів – людей різного віку і різних професій. Серед них є солісти вокалісти, інструменталісти (бандура, баян, скрипка, сопілка, цимбали), жіночі вокальні ансамблі – «Ретро» і «Чарівна скрипка», Молодіжний ансамбль естрадної пісні «Слов’янські зорі».

Головний творчий напрямок Капели – популяризація української пісенно-хорової культури в Росії. В її репертуарі – народні пісні у традиційному викладі та в обробках українських і російських композиторів, українська духовна музика, хорові п’єси сучасних композиторів, а також світова класика.

Важливе місце у творчості колективу посідає вивчення та збереження українських традицій і національних обрядів. Тому в репертуарі – літературно-музичні композиції «Святий вечір», «Великодень», «Українське весілля», «Українське застілля», «Вечорницi», «Ой, на Івана, та й на Купала». У концертному виконанні була здійснена постановка опери М. В. Лисенка «Наталка Полтавка».

З 1992 року Капела – ініціатор і постійний учасник Культурно-просвітницької програми «Український музичний салон у Москві».

З 2010 року Капела співпрацює з Українським музично-драматичним театром-антрепризою «Еней» (художній керівник – лауреат міжнародних конкурсів, соліст Большого театру Росії Микола Решетняк, арт-директор театру – Лариса Білан). Перша вистава Театру «Дівчина з легенди», поставлена за романом сучасного українського класика-поета Ліни Костенко «Маруся Чурай», була показана на V Всеукраїнському фестивалі театрального мистецтва «В гостях у М. В. Гоголя» (місто Полтава, Україна).

За цей період театром «Еней» за участю Капели були створені театральні постановки «Як у нас на Україні», «Думи Тараса», «Черевички».

Капела – постійний учасник міських міжнаціональних творчих акцій, що проходять за підтримки Уряду Москви та Московського будинку національностей: фестивалі національних культур «Хоровод дружбы» і «Созвездие дружбы», програма «Весна сорок пятого года», свято «Широкая масленница», фестивалі української культури «Весна идет» і «Живая память», чуваське свято «Акатуй», татарсько-башкірський «Сабантуй» та загальноміське свято «Навруз».

Українська народна хорова капела Москви є ініціатором «Всероссийского фестиваля-конкурса украинских хоровых коллективов и вокальных ансамблей имени Александра Кошица», а також створення Міжнародного фестивалю «Москва – город мира» та Фестивалю української культури «Сорочинская ярмарка в Москве».

Протягом двох десятиліть Українська народна хорова капела Москви виступала з творчими програмами в багатьох містах Росії та України, брала участь у російських, українських і закордонних фестивалях і конкурсах, здійснювала творчі мандрівки до країн Європи – Польщі, Фінляндії, Швеції, Чехії, Німеччини, Австрії, Бельгії, Монако, Люксембургу, Франції, Іспанії, Шотландії, Великобританії, а також до Канади і США.

Українська народна хорова капела Москви:

̶ учасник фестивалів в Україні «Всі ми діти твої, Україно!», «Кордони наші вкаже пісня», «Український спів у світі» та інших;

– лауреат Першого (1995) та Другого (2000) «Всеросійського конкурсу ім. Олександра Кошиця українських хорових колективів і вокальних ансамблів»;

̶ лауреат 1-го ступеню Першого Московського фестивалю пам’яті народної артистки СРСР К. І. Шульженко «Вдохновение»;

− лауреат Міжнародного фестивалю-конкурсу національних хорових колективів «Москва – город мира»;

̶ лауреат Фестивалю національних культур «Кленовые листья» (Монреаль, Канада).

Колектив має численні нагороди, грамоти, подяки.

Протягом останніх років Українська народна хорова капела працює на базі Національного культурного центру України в Москві і завдяки його постійної творчої підтримки має всі можливості для успішного розвитку.



  1. Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Українська культура на теренах російської федерації iconХудожня культура 10-11 класи Профільний рівень українська художня культура (10 клас)
Художня культура” (10-11 кл.) здійснювалась відповідно до Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти в галузі...
Українська культура на теренах російської федерації iconЗовнішня політика україни
Президент України Віктор Янукович провів телефонну розмову з Президентом Російської Федерації Дмитром Медведєвим. Про це повідомляє...
Українська культура на теренах російської федерації iconМіжнародна наукова конференція "Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства"
Церемонія передачі в дар Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського книг та наукових журналів з бібліотек ран від імені...
Українська культура на теренах російської федерації iconД. С. Бортнянського культурологічний турнір
Турнір проводиться після вивчення розділів «Зарубіжна культура» та «Українська культура до ХVІІІ ст.»
Українська культура на теренах російської федерації iconТеми контрольних робіт з дисципліни «Світова та українська культура» для студентів заочної форми навчання
Культура первісного суспільства на території України. Еволюція від часів архантропа до кроманьйонця
Українська культура на теренах російської федерації iconЛук’яненко Дмитро Григорович Біографія Лук’яненко Дмитро Григорович
Російської Федерації. Його раннє дитинство пройшло у селі Старовичі Іванківського району Київської області, де його виховували бабуся...
Українська культура на теренах російської федерації iconПрограма з дисципліни «історія російської літератури»
Вступ. Фольклор як духовна культура народу. Пізнавальна, ідейно-виховна та естетична цінність фольклору. Фольклористика як наука
Українська культура на теренах російської федерації iconЛекція Українська культура на шляху національного відродження

Українська культура на теренах російської федерації iconРенесанс Новий час. Бароко. Класицизм. Романтизм. Імпресіонізм
Культура прадавніх цивілізацій. Єгипет. Месопотамія Антична культура. Стародавня Греція. Стародавній Рим Середньовічна культура....
Українська культура на теренах російської федерації icon«Осип Назарук. Роксоляна»
Міжпредметні зв’язки: художня культура, мистецтво, етнографія, українська література


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка