Українська культура на теренах російської федерації



Сторінка2/3
Дата конвертації10.03.2018
Розмір0.6 Mb.
1   2   3

Культурно-просвітницька програма

«Український музичний салон у Москві»
Саме тоді, коли була започаткована вокальна студія й народжувався український хор, а згодом і капела, виникла ідея проведення музичних вечорів за участю професійних акторів, вокалістів та інструменталістів Москви – українців за походженням. Ці мистецькі заходи стали основою створення Культурно-просвітницької програми «Український музичний салон у Москві». Творчий проект підтримав Уряд Москви в особі колишнього першого заступника Мера Москви в Уряді Москви Людмили Іванівни Швецової, Комітет суспільних і міжрегіональних зв’язків міста Москви та міжнаціональна громадськість нашого міста.

Спочатку Музичні салони проводилися у вишуканій анфіладі старовинних залів Всеросійського музичного товариства (творчої спілки), інших відомих концертних площадках столиці, а в останні роки в Великій залі гостинного Українського Дому – в Національному культурному центрі України в Москві на старому Арбаті.

За два десятиліття відбулося близько трьохсот концертних програм, які проходили в різних залах Москви, а також в багатьох містах Росії, України і за кордоном. В програмах Українського музичного салону співали народні артисти СРСР Анатолій Солов’яненко і Нінель Ткаченко, народний артист Росії Леонід Пшеничний. Тут звучали голоси солістів Великого театру Росії народних артистів Росії Петра Глибокого, Юрія Григор’єва, Віктора Шостя, Віталія Тараненка, Олега Кулька, заслуженої артистки Росії та України Галини Чорноби, заслуженого артиста України Руслана Кадірова, лауреатів міжнародних конкурсів Оксани Лісничої і Сергія Шеремета, учнів відомих майстрів вокалу Бели Руденко, Євгена Нестеренка, народних артистів Росії Ірини Масленнікової, Євгена Кібкала, Валентини Левко, Галини Писаренко, Петра Скусніченка. Свої твори представляли композитори – народний артист України Юрій-Богдан Янівський, заслужені діячі мистецтв Росії Валерій Кікта і Володимир Довгань, заслужена артистка Росії Валерія Бесєдіна. В програмах брали участь народний артист Росії Олександр Корнєєв («Золота флейта Росїї»), народна артистка Росії та України Марія Чайковська (віолончель), піаністи – лауреати міжнародних конкурсів Поліна Безпалько, Софія Лісіченко, Дмитро Оніщенко (Україна).

У театральних сторінках салону відбулися зустрічі з акторами московських театрів Олександром Паррою і Світланою Коркошко, заслуженим артистом Росії Валерієм Яременко, кінематографістами Володимиром Довганем, Тетяною Скабарт, сценаристом і режисером Віктором Мережко, кінорежисером Вірою Федорченко.

В літературно-музичних композиціях звучали вірші сучасних поетів Віталія Крикуненка, Юрія Сердюка, Валерія Козловського, Володимира Лісового, Анни Подурець-Баканової.

В рамках музичних салонів традиційно відбувалися художні вернісажі, й була створена Українська секція художників Москви, яку очолив заслужений діяч мистецтв Росії Юрій Дюженко. На виставках були представлені твори майстрів образотворчого мистецтва Павла Бойка, В’ячеслава Назарука, Едуарда Улан-Дмитренка, Володимира Хмелевського, Людмили Кухарук, Валерія Рябовола, Володимира Галатенка, Валія Юрчика, Ганни Попович, Оксани Обриньби, етнографа Зінаїди Іваницької.

Особливе забарвлення музичним програмам надавали національні звичаї та обряди за народним календарем – театралізовані композиції Української народної хорової капели Москви, фольклорних колективів Росії та України.

Зустрічі з циклу «Земляки» допомагали розкрити сторінки біографій людей, яких доля об’єднала в Москві. Вони і зараз збирають московських киян, донбасівців, одеситів, львів’ян, уродженців Дніпропетровщини, Полтавщини, Хмельниччини, Черкащини.

Серед постійних гостей Українського музичного салону та його учасників можна зустріти білорусів і поляків, чувашів і татар, грузин і вірменів, марійців і мордви, латишів і литовців, корейців і азербайджанців – представників багатонаціонального московського мегаполісу.

У Художній раді Салону – заслужена артистка Росії та України Галина Чорноба, заслужений працівник культури Росії та України Вікторія Скопенко, заслужений працівник культури РФ Володимир Праслов, архівіст Олена Рязанцева, режисер і ведуча Салону – кінорежисер Віра Федорченко.




  1. Українська освіта в Москві

Ще в 1989 р. за ініціативи московських українців була створена Українська недільна школа. Учні школи в 1991–1992 роках двічі брали участь в міжнародних дитячих фестивалях в Сопоті (Польща), де посіли друге місце у загальному заліку, неодноразово здійснювали культурно-просвітницькі поїздки в міста України (Ялта, Київ, Львів) з метою ознайомлення українців з культурним життям зарубіжних українців.

У 1995 році Об’єднання українців Москви за підтримки Департаменту народної освіти Москви створило Український національний освітній центр (УНОЦ) при середній школі № 124. У центрі працювали Недільна школа, факультативні групи з вивчення української мови, історії та культури для учнів початкових класів, дитячий ансамбль народної пісні «Горлиця», хореографічний ансамбль «Мальва», ансамбль сучасного танцю, група декоративно-прикладного мистецтва.

Учні УНОЦ брали участь у фестивалях «Наша земля Україна» в таборі «Артек» у 2002, 2003, 2006 роках, де отримали подяки і дипломи. В 2003 році учні проходили курс Пласту в таборі «Калиновий оберіг» в Карпатах, у 2004-му – в «Крайовому морському таборі» на Дніпрі.

Значний внесок у діяльність освітнього центру зробили Олександр Даніельбек, Олена Деркач, Олена Карасьова, Галина Кульчицька, Світлана Святодух, Неллі Тимченко, Ніна Шовгун. Керівником центру в 1995–2008 роках був Валерій Семененко.

З 2004 року в Московському міському палаці дитячої (юнацької) творчості на Воробйових горах у Відділі міжнародного співробітництва і міжнаціонального спілкування працює група вивчення української мови і культури (керівник Ніна Шовгун) та молодіжний гурт «Купава» під керівництвом Олени Карасьової.

У Національному культурному центрі України в Москві працює Українська недільна школа ім.. П.Р. Поповича.

В листопаді 2011 року силами освiтньої секцiї РГО «Українцi Москви», яку очолив Олександр Сєрков, і за підтримки Посольства України в РФ була розроблена програма створення української загальноосвітньої школи в Москвi та почалась її реалізація.



5. Фонд імені І. С. Козловського

Великого українського і російського співака Івана Семеновича Козловського можна по праву назвати Голосом XX століття. Його творчу спадщину зберігала дочка Анна Іванівна. Вона об’єднала друзів і прихильників творчості Івана Семеновича та ініцюювала створення у 90-х роках минулого століття Фонду.

Одна з московських Шкіл мистецтв у Крилацькому носить ім’я Івана Семеновича Козловського, де в Музеї великого співака й актора зберігаються пам’ятні реліквії його життя й творчості.

Довгі роки Президентом Фонду імені І. С. Козловського була солістка Великого театру Росії народна артистка СРСР, лауреат Державної премії, професор Бела Руденко, віце-президентом – І. О. Черкасов, виконавчим директором Вікторія Скопенко.

Лауреатами премії Фонду «Кращому тенору» Всеросійських конкурсів ім. М. І. Глінки та Міжнародного конкурсу ім. П. І. Чайковського «Кришталевий лебідь» в різні роки стали солісти московських театрів Андрій Дунаєв, Дмитро Корчак, Сергій Волжанін, Максим Пастер, Дмитро Іванчей. За ініціативи Правління Фонду Тамара Малахова збирає спогади і публікації про життя і творчість Івана Семеновича. До друку готується четвертий том зібрання.

Фонд імені І. С. Козловського нині очолює заслужений діяч мистецтв РФ і України, композитор, професор Валерій Кікта. Віце-президент Фонду – соліст Московської державної академічної філармонії, заслужений артист України Руслан Кадіров. Фонд проводить велику просвітницьку роботу. У 2011 році відбувся Перший Конкурс тенорів імені І. С.Козловського у Москві, в якому взяли участь співаки Росії та України.



6. Український музично-драматичний театр-антреприза «Еней»
Театр створено у 2009 році за підтримки РГО «Українці Москви» і Об’єднання українців Росії. Художній керівник театру і головний режисер – соліст Великого театру Росії, лауреат міжнародних конкурсів Микола Решетняк, арт-директор – Лариса Білан, головний хормейстер – заслужений працівник культури України та Росії Вікторія Скопенко, хореограф – Вадим Ваврисюк. У колективі театру-антрепризи близько тридцяти артистів – професійні співаки, актори, музиканти та аматори театрального мистецтва.

Театр працює в стінах Національного культурного центру України в Москві, де народжуються і втілюються в життя цікаві мистецькі ідеї.

Саме тут і відбулася прем’єра першої вистави «Дівчина з легенди» за романом Ліни Костенко відбулася в Національному культурному центрі України в Москві до її ювілею.

Пластична драма за поемою Лесі Українки «Русалка» була присвячена 140-річчю з дня народження великої української поетеси.

У виставі «Думи Тараса», присвяченій пам’яті Тараса Григорьевича Шевченка, були використані матеріали щоденника Великого Кобзаря, його вірші та поеми. Роль Тараса Шевченка виконав соліст Української народної хорової капели Москви заслужений працівник культури Росії, лауреат міжнародних конкурсів Геннадій Новосьола.

У репертуарі Театру – комедія «Весела мандрівка. Подорож по Дніпру» та музичний водевіль «Як у нас на Україні».

Яскравою подією театрального сезону 2011-2012 року стала прем’єра вистави «Черевички» за твором Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Театр веде копітку професійну роботу з підвищення акторської майстерності, вокалу і хореографії. При ньому діє вокальний центр ім. Марусі Чурай, в якому готують вокалістів для сольних виступів і співу в ансамблях.


7. Український фестивальний рух в Росії
Українські фестивальні проекти замислювалися і здійснювалися за ініціативи активістів української громади Москви Олени Рязанцевої, Вікторії Скопенко, Володимира Праслова, Віри Федорченко, Галини Чорноби за участю Олени Карасьової, Ніни Шовгун. У 1995 р. Українською хоровою капелою Москви, Об’єднанням українців Москви, Об’єднанням українців Росії, Всеросійським музичним товариством (творча спілка), Товариством шанувальників української музики за підтримки Міністерства культури Російської Федерації, Комітету громадських і міжрегіональних зв’язків Уряду Москви був започаткований Всеросійський фестиваль-конкурс імені Олександра Кошиця українських хорових колективів і вокальних ансамблів, який поєднав піснею Росію та Україну і на сьогодні є єдиним суто національним фестивалем такого масштабу на теренах Росії.

Журі Фестивалю в різні часи очолювали народний артист СРСР, художній керівник Державного хору радіо і телебачення, композитор, професор Микола Кутузов і Герой України, народний артист України, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, художній керівник Національного українського хору ім. Григорія Верьовки Анатолій Авдієвський. Серед членів журі – заслужений діяч мистецтв України Галина Горбатенко, заступник голови Товариства «Україна-Світ» Алла Кендзера (Україна).

Сім фестивалів, що відбулися за ці роки, збирали українські колективи з різних регіонів Росії та України – більше ста професійних і аматорських хорів, вокальних ансамблів, дитячих художніх колективів і солістів. У гала-концертах на сцені Державного концертного залу ім. П. І. Чайковського брали участь художні колективи з 25-ти регіонів Росії та України, а гостем Фестивалю був славетний хор ім. Григорія Верьовки. Фестивальні заходи, які проходили на центральних концертних сценах столиці, завжди мали великий успіх у московської публіки.

У багатонаціональній палітрі музичної культури Москви і Росії значне місце посідають також українські творчі проекти різних років: фестивалі української культури «Веснянка», «Івана Купала», «Весна йде», «Жива пам’ять» (до Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років).

У 2009 році на честь святкування 200-річчя з дня народження Миколи Васильовича Гоголя у Москві відбулася низка творчих заходів – літературно-музичні вечори, виставки, концертні програми й Фестиваль національних театрів «Москва – город мира».

Найвизначнішою подією став Перший фестиваль української культури «Сорочинський ярмарок в Москві», який подарував його учасникам і гостям можливість творчого спілкування в конкурсних і концертних програмах. За круглим столом зустрілися зацікавлені в подальшому розвитку української культури на теренах Російської Федерації. У фестивальних заходах взяли участь 30 творчих колективів, ансамблі й солісти з Росії та України. Відбувся вокально-хоровий конкурс. Яскравим святом став перший в Москві справжній Сорочинський ярмарок на легендарному просторі Всеросійського виставкового центру (колишній ВДНГ), де були представлені вироби народно-прикладного мистецтва та товарів широкого вжитку. Ця міжнародна творча акція була домінантою багаторічного розвитку культури російської української громади.

Проект було здійснено зусиллями Об’єднання українців Росії, РГО «Українці Москви» за підтримки Міністерства регіонального розвитку РФ та за участю Посольства України в РФ, Національного культурного центру України в Москві, Асамблеї народів Росії, Всеросійського виставкового центру, Полтавського земляцтва у Москві, громадських і комерційних організацій Росії та України й за допомогою адміністрації Північно-Східного адміністративного округу міста Москви. Ярмарок мав великий громадський розголос, отримав високу оцінку Уряду Росії та Москви, ділових кіл, моральну підтримку світового українства. Є надія на подальший розвиток цього дуже цікавого багатогранного проекту як одного з провідних загальноросійських українських заходів.
8. Міжрегіональні і міжнародні проекти
Одним із найважливіших напрямків роботи РГО «Українці Москви» з популяризації української культури за межами Москви важливе місце займає участь Української народної хорової капели і солістів Українського музичного салону у Шевченківських днях та фестивалі «Україна співає» у Твері і щорічних фестивалях «Слов’янський віночок» на озері Селігер, концертні програми у Санкт-Петербурзі, Петрозаводську, Республіці Карелія, містах Іваново, Ярославль, Вороніж, у підмосковних Загорську, Пушкіно, Дубні, Одинцово, Митіщах, Можайську, заходах Комплексу «Етносвіт» у Калузькій області.

У співпраці з Центром міжнародних культурних програм у рамках Міжнародного фестивалю «Москва – город мира» РГО «Українці Москви» протягом останніх 10-ти років виходять на міжнародні творчі орбіти – «Фестивальні маршрути» по містах Росії, України, Європи, Америки і Канади. Під час цих подорожей відбуваються зустрічі з українськими і російськими співвітчизниками, показ численних концертних програм, ознайомлення з історією і культурою цих країн.


9. Виставкова діяльність
Про багатогранність українського мистецтва в Росії свідчать фото - і художні виставки в рамках Фестивалю української культури «Сорочинський ярмарок у Москві», фотовиставка «Україно моя», персональні фотовиставки Віктора Гіржова «Відомі українці Росії» та Олександра Лободи «Мальовнича Україна», виставка військового кореспондента, ветерана Великої Вітчизняної війни Віктора Хоменка, творчі виставки заслуженого діяча мистецтв Росії Юрія Дюженка і заслуженого художника Росії академіка Олександра Власенка та московських художників у вернісажах Міжнародного фестивалю «Москва – город мира», численні виставки і творчі зустрічі з митцями в рамках Культурно-просвітницької програми «Український музичний салон у Москві» в різних виставкових залах столиці, зокрема, в Національному культурному центрі України в Москві.
10. Видавнича діяльність
У різні часи в Москві видавалися газети «Український кур’єр», листівка «Тинди-Ринди», «Українська мозаїка», газета для дітей «Жили-были», журнал «Український огляд».

У 2008 році за підтримки Уряду Москви видано ілюстрований альбом «Украинские узоры Москвы» («Український орнамент Москви»). Міністерство закордонних справ України сприяло виданню ілюстрованого альбому «Сорочинськая ярмарка в России».


11. Інформаційні ресурси українців Москви
Співголова РГО «Українці Москви» Віктор Гіржов у світовій соціальній мережі Facebook створив офіційну сторінку організації.

Член Ради Української хорової капели Москви Вікторія Лиходій започаткувала офіційний сайт Капели: mos-ukr-capella.ru. Сайт був учасником Всеросійського конкурсу «СМИротворец» і відзначений подяками й дипломами.

Член Ради РГО «Українці Москви» Олександр Сєрков на Facebook відкрив сторінку РГО УМ для розміщення інформації за проектом соціальної програми допомоги українцям, які приїхали до столиці (адаптація, працевлаштування), матеріали проекту створення української загальноосвітньої школи у Москві.
12. Молодіжна програма

Ініціаторами сучасного українського молодіжного руху в Москві стали Андрій Мірошниченко, Тарас і Марія Семененки, Андрій Пахлатюк. Молодь збирається в Національному культурному центрі Москви в поетичній студії, кіноклубі, здійснює театральні вистави і музичні композиції.

У 2009 році було відроджено Український молодіжний клуб. Активісти Ярослав Копельчук, Ігор Соловей, Олександр Двоєконко, Олександр Сєрков у квітні 2011 року провели Перший український молодіжний форум Росії.

5-7 жовтня 2012 року вже за підтримки МЗС України і Посольства України в РФ, НКЦУ в Москві і Пушкіно Московської області пройде Другий український молодіжний форум Росії.


13. Організаційно-статутна робота

РГО «Українці Москви» є членом Ради у справах національностей Уряду Москви. Керівники організації беруть активну участь в обговоренні загальних проблем міжнаціональних відносин під час проведення громадських форумів, конференцій, круглих столів, семінарів, засідань Ради. РГО співпрацює з Московським будинком національностей, Будинком громадських організацій, Федерацією миру і злагоди, Центром «Етносфера», Будинком народної творчості Міністерства культури РФ, національно-культурними організаціями столиці.

Творчий потенціал РГО «Українці Москви» завжди задіяний у загальноміських міжнаціональних творчих і громадських акціях таких як Фестиваль національних культур «Созвездие дружбы», загальноміські фестивалі «Навруз», «Хоровод дружби», Міжнародний фестиваль «Москва – город мира», унаціональних святах – татарсько-башкирському «Сабантуй», чуваському «Акатуй», бурятському «Сагаалган», а також у концертних програмах адміністрацій муніципальних округів Москви на День міста, День Перемоги, День Росії, у культурних заходах у бібліотеках, музеях, виставкових центрах тощо.

РГО «Українці Москви» співпрацює зі Всеукраїнською асоціацією ветеранів-підводників, з ветеранськими організаціями Москви. У 2012 році успішно пройшли спільні з Радою українських земляцтв Москви творчі заходи до Міжнародного Жіночого дня і Дня Перемоги.

Організація співпрацює з національно-культурними об’єднаннями, творчими спілками і громадськими організаціями Москви.



14. «Український виставково-комерційний центр»
У 2010 році ОУР, РГОУМ та кілька активістів РГОУМ стали засновниками Українського виставково-комерційного центру (УВКЦ). Генеральним директором УВКЦ обрано члена Ради РГОУМ Миколу Линдюка.

УВКЦ покликаний сприяти розвитку і зміцненню економічного партнерства України та Росії, налагодженню контактів між українськими і російськими підприємцями, формуванню ринку українських товарів і послуг в Росії, російських товарів – в Україні.

УВКЦ проводить культурно-просвітницьку роботу. У 2010 р. була організована презентація книги українського вченого Василя Шендеровського «Хай не згасне світ науки» і відомого українського поета, Героя України Дмитра Павличка.


Програма

розвитку української національної культури в Москві

Регіональної громадської організації «Українці Москви»


1. Об’єднання зусиль української громади для збереження і зміцнення творчого потенціалу з метою здійснення основних культурно-освітніх проектів українських організацій.

2. Збереження і розвиток аматорського і професійного вокального, хорового, інструментального та хореографічного мистецтва.

3. Популяризація національних традицій, обрядів і народної творчості, вивчення української мови та історії України.

4. Проведення дослідницької роботи з вивчення пам’яток культури, пов’язаних з українцями.

5. Організація заходів для ветеранів Великої Вітчизняної війни, ветеранів праці.

6. Участь в освітніх програмах, семінарах, фестивалях і мистецьких конкурсах в Україні, організація дитячого літнього відпочинку.

7. Пропаганда українського друкованого слова, проведення передплати на періодичні видання України.

8. Здійснення проекту соціальної допомоги українцям, які приїхали до Москви та інших регіонів Росії.

9. Розвиток інформаційних ресурсів: сайту www.mos-ukr-capella.ru, інформаційно-аналітичного порталу українців Росії www.ukrros.info, онлайн-журналу «Український огляд» ukrоglyad.com

10. Розвиток творчих контактів і співробітництва з українськими організаціями і творчими колективами Москви, Росії та інших країн.

11. Розвиток міжнародного проекту «Українські творчі маршрути».

12. Участь у фестивалях, конкурсах, освітніх заходах в Україні.

13. Видання ілюстрованого альбому «Український орнамент Росії».

14. Видання альбому «Видатні українці Росії».

15. Створення української газети федерального значення;

16. Створення радіопередачі;

17. Створення міжнаціонального телеканалу.
Всеросійські та Міжнародні Фестивальні проекти
- Всеросійський фестиваль-конкурс імені Олександра Кошиця українських хорових колективів і вокальних ансамблів.

- Фестиваль української культури «Сорочинський ярмарок у Москві».

- «Український молодіжний форум Росії».

- Міжнародний фестивальний проект «Москва – город мира».


Проекти розвитку професійної і народної творчості

на базі Національного культурного центру України в Москві:


- Творча лабораторія Української народної хорової капели Москви

- Культурно-просвітницька програма «Український музичний салон в

Москві».

- «Мальовнича Україна» (художні і фотовиставки).

- «Український театр в Росії» Український музично-драматичний театр-

антреприза «Еней».

- «Народно-прикладне мистецтво українців Росії».

- «Український молодіжний рух. Театр».

- Музично-естетичний проект «Дитяча художня творчість» у Палаці

творчості дітей(юнацтва) на Воробйових Горах (Молодіжний гурт

«Купава»).



Загальноосвітні проекти
- Група україністики у Палаці дитячої (юнацької) творчості на

Воробйових горах.



  • Розвиток проекту «Українська школа в Росії».


Участь у московських і загальноросійських мистецьких проектах НКЦУ
- «Діаспора».

- «Діалог культур».

- «Родом з України».

- «Тарас Шевченко».

- «Микола Гоголь».

- «Українська родина».


Міжрегіональні і міжнародні зв’язки


  • Творчий обмін.

  • Фестивальні маршрути.

  • Культурний туризм.

***

Національний культурний центр України в Москві
Історія створення та завдання

Всі, хто хоче бути ближче до України, хто шанує українську національну культуру, хто хоче дізнатися про історію України, долучитися до української духовності, вивчити українську мову, навчитися співу й танцю, познайомитися з театральним і кіномистецтвом, бути в курсі сьогоднішнього дня України, привернути до української культури своїх дітей, приходять до Національного культурного центру України в Москві, що знаходиться в будинку № 9 на Старому Арбаті. Центр очолює відомий шевченкознавець, доктор історичних наук, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки України, член Національної спілки письменників України і Спілки письменників Росії, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Мельниченко.

Національний культурний центр України в Москві — державна установа, що є духовним наступником Шевченкової і Гоголевої присутності в місті, сприяє зміцненню дружби українського і російського народів, поглибленню взаєморозуміння між сусідніми державами.

Створення Культурного центру України в Москві саме в будинку № 9 пов’язане з тим, що з початку 30-х рр. минулого століття тут працював магазин «Українська книга», що й став історичним приводом постановки українським урядом питання про передачу будівлі № 1 на вул. Арбат, 9 для реконструкції під Культурний центр України в Москві. Спочатку влітку 1992 р. між Урядом України та Урядом Москви було підписано «Угоду про торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво», стаття 8 якого чітко передбачала: «Відкрити Культурний центр України в Москві в будинку на Арбаті, 9». Уже у вересні Уряд Москви прийняв постанову, згідно з якою Постійному представництву України в Російській Федерації було передано в оренду будинок на вул. Арбат, 9, будівля 1 «для розміщення Культурного центру». В цьому документі підкреслювалася потреба «збереження магазину „Українська книга”». У квітні 1994 р. Уряд Москви визначив, що й земельна ділянка надана Культурному центру України в Москві «з умовою оренди для здійснення статутних видів діяльності». Наголошую це окремо, тому що час від часу з’являються люди, які хочуть використати Центр з суто бізнесовою метою, а на місці книжкового магазину відкрити прибуткову торгівлю, ресторан чи кафе, або щось ще більш віддалене від культури.

14 травня 1993 р. була прийнята історична для будинку № 9 постанова Кабінету Міністрів України «Про створення Культурного центру України у м. Москві».

Будівництво (реконструкція) будинку № 9 велося з травня 1994 р. до липня 1998 р. за рахунок коштів, виділених з державного бюджету. Культурний центр України в Москві відкрився 27 листопада 1998 р. У тому ж році Прем’єр-міністр України підписав розпорядження про викуп у власність держави будинку Культурного центру України в Москві, що було зроблено впродовж кількох років. Свідоцтво про державну реєстрацію права власності України на будинок № 9 оформлено в лютому 2002 р.

На початку 2003 р. Культурний центр України в Москві, що перебував в управлінні Міністерства культури і мистецтв України, було передано Державному управлінню справами Президента України. За Міністерством культури і мистецтв України залишається організаційно-методичне забезпечення заходів з популяризації культурних надбань українського народу, пропаганда української культури і духовності.

Кожен, хто ступає на Старий Арбат з боку Арбатської площі, відразу бачить жовто-блакитне полотнище Державного прапора України над Культурним центром України в Москві. Так само добре видно його тим пішоходам, які крокують Арбатом з боку Смоленської площі. Раніше Державний прапор вивішувався над будинком № 9 лише в святкові дні, а з часу відзначення 10-ї річниці незалежності України у 2001 р. ми залишили його назавжди. Коли бачиш Прапор України на Арбаті, серце наповнюється гордістю від усвідомлення того, що незалежна Україна відбулася остаточно і безповоротно. Прапор України на Арбаті, 9 означає її духовну присутність в самому серці Росії.

Український дім на Арбаті, 9 є власністю нової, незалежної України й працює в ім’я нашої держави. Пам’ятаєте у Тараса Шевченка: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля»... Які мудрі й пророчі слова! Як важливо пам’ятати й усвідомлювати їх саме тепер! Цю Шевченкову максиму можна було б вирізьбити на вході до Культурного центру України в Москві. Бо ж не хуторянську відособленість від світової цивілізації та загальнолюдських цінностей мав на увазі Кобзар. Як влучно підмітив Михайло Грушевський, в устах Тараса Шевченка «оборона людських прав свого народу не переступила ні на волос пошани чужих людських прав, — і любов до України в ньому зливалася гармонійно з любов’ю до людини, обіймаючи на грунті здобутих національних прав не оргії національного егоїзму, а сильні підстави любови і братства». Культурний центр України в Москві буквально в двох словах формулює духовний заклик, з яким він своєю роботою щодня звертається до співвітчизників і гостей. Це — два Шевченкових слова: «Любіть Україну!»

Центр покликаний активно сприяти формуванню у росіян правильного уявлення про Україну шляхом правдивої інформованості про українську історію та культуру, а також розуміння українського народу як окремої самобутньої частини людства, а України як суверенної, соборної держави.

В абсолютно новій геополітичній ситуації, говорячи словами Біблії, «вже не побачиш народу… незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти». Тож у середовищі російськомовного Арбату Центр щодня реалізує пророчу й незабутню Шевченкову максиму: «У їх народ і слово, і у нас народ і слово». Те слово, яке Кобзар назвав «Божим кадилом, / Кадилом істини», яке й сьогодні дає силу кожній українській душі,
Щоб огненно заговорила,

Щоб слово пламенем взялось

Щоб людям серце розтопило.
Культурний центр має Інформаційно-довідкову бібліотеку, в яку надходять з України понад 60 періодичних видань. Окрасою сучасного Арбату є магазин «Українська книга».

Колектив Культурного центру прагне, щоб у нових поколінь українців Росії та й у самих росіян формувалося бажання зрозуміти український народ через українську мову.

Одним з провідних напрямків діяльності Центру є робота з дітьми. Тут працює Українська недільна школа, яка з 2011 року носить ім’я Двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-космонавта Павла Поповича. Керівник – Ассоль Овсянникова. У Школі викладаються: історія України (лекції читає кандидат історичних наук Віктор Мироненко), українська мова, література та народні звичай і обряди (Ассоль Овсянникова), українська музична культура (заслужений працівник культури України та Росії Вікторія Скопенко), український народний танок (Ганна Склярова), малювання (Олександра Лукіна). Учні Школи – постійні учасники Всеросійського конкурсу на краще читання поетичних творів Тараса Шевченка серед дітей та молоді, автори двох мультиплікаційних фільмів «З Україною в серці» та «Космічна Україна», що були відзначені на міжнародному конкурсі анімаційного кіно «Золота рибка» (2010, 2011). В Центрі діють Курси української мови.

Центр пропагує українське слово буквально кожним днем своєї роботи, кожним заходом, кожним кроком, а ще відзначає щорічно 9 листопада День української писемності та мови, встановлений Указом Президента України в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця. Центр підтримує тісні зв’язки з багатьма московськими артистами, які знають українську мову чи збагатили свій репертуар українськими творами. Це — дуже дійовий і ефективний засіб пропаганди українського слова. Рідна мова є душею й обличчям Національного культурного центру України в Москві. Та це зовсім не значить, як дехто наполягає, що в Центрі пропаганда вітчизняної культури має вестися виключно українською мовою навіть тоді, коли збирається переважно російськомовна аудиторія. В Центрі з повагою ставляться до мови країни перебування.

Досвід Культурного центру показав, що ми маємо і в образотворчому мистецтві, і в театрі, і в музиці, і в літературі видатні імена і явища, які викликають найбільший інтерес, мають величезний успіх, завойовують широку популярність у сусіда, переконливо засвідчують російському суспільству неповторність і багатство української культури, її історичну будучність. Спираючись на наші традиції й своєрідність вітчизняної культури, Україна поступово входить тепер дорогоцінною мозаїчною частиною у світовий культурний простір.

Культурний центр — це храм високого мистецтва, в якому відсутній характерний для сьогодення перекіс у бік масової культури й попси.

У Культурному центрі саме артисти серйозних жанрів мистецтва передусім знаходяться в світлі рампи, а його робота вже за первісним задумом відповідає стратегії духовного відродження мистецтва. Стоїть також завдання створення нового духовно-інформаційного простору, який би відповідав вимогам сьогодення і баченню майбутнього.

Так само важливо максимально реалізувати можливості Культурного центру шляхом м’якого обговорення гострих питань історичного минулого двох держав.



Діяльність

Національного культурного центру України в Москві

В основі діяльності Центру лежать крупномасштабні проекти, назви яких говорять самі за себе: «Тарас Шевченко», «Микола Гоголь», «Михайло Грушевський», «Лесь Курбас», «Василь Стус», «Діти в Національному культурному центрі України в Москві», «Україна крізь віки», «Українське кіно», «Україна театральна», «Презентація», «Прем’єра», «Відомі українці в Росії», «Родом з України» тощо. Протягом року в Культурному центрі проходить близько 300 заходів — концертів, виставок, спектаклів, кінопоказів, презентацій, творчих вечорів, конференцій, форумів, зустрічей, на які приходять понад 15 тисяч людей.

Концертний і виставковий зали Культурного центру добре відомі не лише московським українцям, але й усім москвичам і гостям столиці, які люблять українське слово, українську пісню й танець, українське малярство. У Центрі виступали видатні майстри української і російської культури Богдан Ступка, Ніна Матвієнко, Анатолій Паламаренко, Микола Мащенко, Мирослав Скорик, Євген Савчук, Олександр Голобородько, Марія Стеф’юк, Богдан Козак, Лариса Кадочникова, Бела Руденко, Володимир Бортко, Микола Гнатюк, Роман Віктюк, Клара Лучко, Йосип Кобзон, Раїса Недашківська, Еліна Бистрицька, Валерій Буймистер, Галина Чорноба, Олексій Петренко, Євгенія Симонова, Дмитро Попов, Олег Марцинківський, Петро Глибокий, Анатолій Ткачук і багато інших.

Відвідувачі Культурного центру мали змогу чути полум’яне публіцистичне і поетичне слово та виважену наукову інформацію з вуст Павла Поповича, Бориса Патона, Бориса Олійника, Костянтина Грищенка, Володимира Єльченка, Анатолія Толстоухова, Марії Матіос, Миколи Жулинського, Юрія Барабаша, Юрія Богуцького, Василя Антоніва, Василя Кременя, Євгенії Дейч, Тараса Дудка, Неллі Корнієнко, Павла Мовчана, Володимира Яворівського, Василя Шкляра, Віктора Баранова, Леся Танюка, Дмитра Павличка, Сергія Гальченка, Яреми Гояна, Івана Шишова, Романа Лубківського...

На сцені Центру показували свої вистави Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки, Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької, Театр «У кошику» Державного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, Львівський театр Б. Озерова, Львівський духовний театр «Воскресіння», Київський театр «Колесо», Київський фольклорний театр «Берегиня», Харківський театр дітей «Тимур», театр Одеського будинку актора, Харківський театр для дітей та юнацтва та інші.

У Культурному центрі виступали Національний заслужений академічний український народний хор ім. Г. Верьовки, Національна заслужена академічна хорова капела «Думка», Національна заслужена капела бандуристів імені Г. І. Майбороди, Народна академічна хорова капела «Почайна» Національного університету «Києво-Могилянська академія», Державна чоловіча капела імені М. Ревуцького, ансамбль народних інструментів «Рідні наспіви» Національної філармонії України, Черкаський академічний заслужений український народний хор, Симфонічний оркестр Полтавської державної обласної філармонії, вокальна формація «Піккардійська терція», Державний камерний ансамбль «Київські солісти», Національний ансамбль солістів «Київська камерата», камерний хор Харківської обласної філармонії, Київський камерний хор «Кредо», камерний хор «Київ», камерний хор «Хрещатик», камерний хор ім. Д. Бортнянського Чернігівської обласної філармонії, чоловічі вокальні квартети «Гетьман» і «Явір», жіноче вокальне тріо «Золоті ключі», тріо бандуристок «Росава» (Житомир), «Вербена» (Черкаси), «Журавка» (Чернігів), театр пісні і танцю «Легенда» (Луганськ), ансамбль етнічного співу «Край», чоловічий вокальний гурт «Козацькі забави», фольклорний гурт «Козаки» та інші уславлені творчі колективи.

Малярство України було представлено в Центрі полотнами Марії Примаченко, Тетяни Яблонської, Тетяни Голембієвської, Валентини Цвєткової, Віктора Сидоренка, Віктора Ковтуна, Валерія Франчука, Сергія Дуплія, Наталії Ніколайчук, Сергія Григораша, Костянтина Головіна... До Дня незалежності України в серпні 2010 р. у Центрі була відкрита вражаюча виставка художників Світлани Лящук-Лебіги, Євгена Лещенка, Олексія Полякова, Олександра Ольхова. У нас можна було милуватися казковими гобеленами Людмили Жоголь і Олени Гнєдаш, дивовижними графічними творами Сергія Якутовича, українськими рушниками Олександри Теліженко, українською вишивкою Віри Роїк, малярством по шо́вку Наталії Гронської. Серед скульпторів назву Валентина Знобу, Олега Пінчука, Ігоря Гречаника, Олексія Леонова... На початку ХХI століття — в жорстких умовах ринку й міждержавних негараздів — без Культурного центру України в Москві більшість з них не мали б жодної можливості представити духовну, мистецьку Україну в Москві. Тож упевнено скажемо, що значною мірою саме Культурний центр нині тримає на плаву цю життєво важливу для нашої держави роботу.

Культурний центр України здійснює масштабний проект «Діаспора», в рамках якого проводяться презентації регіональних українських організацій в Росії, вивчається й поширюється кращий досвід: круглі столи, концертні програми, зустрічі з українською громадою Москви і Підмосков’я. Перша презентація - Республіканського національно-культурного центру українців Башкортостану «Кобзар», - відбулася десять років тому, а з того часу пройшло понад 20 творчих звітів українських організацій Росії: Товариства української культури «Мрія» (м. Іваново), Національно-культурного об’єднання українців Пушкінського району Московської області «Криниця», Української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга, Інституту Тараса Шевченка при Оренбурзькому державному університеті, Української національно-культурної автономії та Українського земляцтва Мурманська, Регіональної громадської організації «Україна» міста Норильська, Тверського регіонального об’єднання українців «Світанок», Української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга, Нижнєкамської міської національно-культурної організації «Українське товариство “Вербиченька”», Регіональної української національно-культурної автономії Ямало-Ненецького автономного округу, Сімейного клубу «Українські вечорниці» (Тверська область, Кимринський район, смт. Мале Васильове) та інших.

На базі Центру української культури та мистецтв Лазаревського району м. Сочі за сприяння Мінкультури Російської Федерації щороку відбуваються Фестивалі-лабораторії українського традиційного мистецтва, в яких беруть участь керівники творчих колективів української діаспори. У Національному культурному центрі України в Москві були представлені майстерня народно-прикладного мистецтва та народний колектив української пісні «Покуть». Свої духовні досягнення показала Українська національно-культурна автономія м. Казані (Республіка Татарстан) та Усинська національна культурна організація «Дніпро» (Республіка Комі), фольклорний гурт представив програму «”Червона калина” на Полярному колі».

Яскраві театралізовані композиції, виставки талановитих майстрів народно-прикладного мистецтва, художників, фотомайстрів, театральні вистави, відеопрограми представили Національно-культурна автономія «Українська родина» Сургута, Омська Регіональна громадська організація «Сибірський центр української культури “Сірий клин”», Карельська республіканська громадська організація «Товариство української культури “Калина”».

В рамках проекту вперше пройшов Фестиваль «Українська пісня з Далекого Сходу» за участю Приморського українського хору імені Анатолія Криля «Горлиця» (художній керівник Лариса Москаленко), лауреату Конкурсу української пісні «Сорочинський ярмарок у Москві» Хабаровського українського хору «Батьківська криниця» під керівництвом Наталії Романенко, Народного фольклорного ансамблю «Камишінка» з села Комишівка Смідовичського району Єврейської автономної області (керівник – заслужений працівник культури РФ Ніна Марундик).

На шести Всеросійських фестивалях-конкурсах імені Олександра Кошиця українських хорових колективів і вокальних ансамблів і Фестивалі української культури «Сорочинський ярмарок у Москві» відбувалися творчі звіти одночасно з 15, а то і з 30 регіонів Російської Федерації.

Значною подією для Москви став круглий стіл «Давид Бурлюк і сучасна художня культура: актуальний діалог», ініційований головою Нижньокамської міської національно-культурної автономії «Українське товариство „Вербиченька”» Євгеном Савенком і присвячений 100-річчю руху футуристів у Росії. (Творчість Д. Бурлюка поєднує міста України, Росії та країн, де жив і працював художник. У Республіці Татарстан художнику відкрито меморіальну дошку.)

Українські земляцтва Москви постійно проводять у Центрі зустрічі та вечори, на які все частіше приїжджають представники різних областей України. В рамках проекту «Українські земляцтва в Національному культурному центрі України в Москві» протягом останніх років відбулися урочисті збори регіональної громадської організації вихідців з Хмельницької області з нагоди 3-ї річниці створення (березень 2008 р.); мистецький вечір «Вас вітає Полтавське земляцтво» (квітень 2008 р.); урочисті збори Луганського земляцтва за участю громадськості Москви та офіційної делегації Луганської області (червень 2008 р.); літературно-музичний вечір Севастопольського земляцтва (вересень 2008 р.); фотовиставка голови регіональної громадської організації «Земляцтво киян» Івана Іщенка «Іду дорогою добра» (жовтень 2008 р.); свято «Дні Чернігівщини на Арбаті» (грудень 2008 р.); Дні Кіровоградської області в Москві, присвячені 70-річчю створення Кіровоградської області та 65-річчю визволення Кіровограда від німецько-фашистських загарбників (квітень 2009 р.); літературно-музичний вечір Луганського земляцтва, присвячений 200-річчю від дня народження Миколи Гоголя (квітень 2009 р.) та 95-річчю від дня народження поета-пісняра Михайла Матусовського (квітень 2010 р.); виставка документальної фотографії «Легендарний Севастополь», організована Севастопольським земляцтвом (травень 2010 р.),

У 2011 році пройшли: Концерт за участю членів земляцтв – випускників Дніпропетровського театрально-художнього коледжу, Вечір пам’яті , присвячений 90-річчю від дня народження льотчика-космонавта СРСР, двічі Героя Радянського Союзу Георгія Берегового (Земляцтво донбасівців), творчий вечір заслуженого артиста Росії Анатолія Ткачука (Хмельницьке земляцтво), ювілейний вечір професора Московського педагогічного державного університету, члена спілки письменників Росії, історика Леоніда Ляшенка (Полтавське земляцтво), Концерт Московського театру Музики і слова Володимира Лісового «Золота лампада» (Луганське земляцтво), урочистий вечір, присвячений 90-річчю від дня народження Героя Радянського Союзу Надії Попової, тощо.

У 2012 році пройшли цікаві спільні творчі заходи Ради українських земляцтв, Міжнародної спілки громадських організацій «Київська Русь» і Регіональної громадської організації «Українці Москви»: програма «Мы любим Вас, милые жанщины» і Святковий концерт майстрів мистецтв української діаспори в Москві «Не старіють душею ветерани» до Дня Перемоги і 70-річчя створення підпільної комсомольської організації «Молода гвардія». У цьому році свої програми презентували також Полтавське земляцтво, Чернігівське і Донбасівське.

Все це — робота, стратегічну перспективу якої важко переоцінити.

У Центрі працюють творчі майстерні Української народної хорової капели Москви, постійно проводить свої заходи Товариство української культури «Славутич». Тут проходять Культурно-просвітниціка програма «Український музичний салон у Москві» (останній вівторок кожного місяця) і музичний абонемент «Юні таланти нового століття», за якими стоять Регіональна громадська організація «Українці Москви» та Уряд Москви. Культурний центр дедалі ширше залучає дітей та молодь до національно-культурної роботи, сприяє структуруванню молодіжних організацій. На сцені Центру започатковано роботу Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней» (м. Москва).

Український дім є тим важливим містком, який з’єднує творчі спілки, установи й організації України й Росії. Скажімо, в ньому зустрічаються вчені Національної Академії наук України і Російської академії наук, Національної Академії педагогічних наук України й Російської Академії освіти, письменники, художники й артисти обох країн.

Ключовим напрямом є наукова діяльність Культурного центру. В 2003 р. було значно розширено його функціональні обов’язки, вперше обумовлено в Статуті здійснення науково-дослідної діяльності в галузі історії, культури і мистецтва України.

За ці роки Центр видав в Москві українською мовою понад 20 книг загальним обсягом понад 500 друкованих аркушів, у тому числі монографії про перебування в місті Тараса Шевченка, Миколи Гоголя та Михайла Грушевського. За книгу «Тарас Шевченко: “Моє перебування в Москві” » (2007) та «”На славу нашої преславної України” (Тарас Шевченко і Осип Бодянський)» (2008) генеральному директору Центру у 2009 р. присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка. У 2009 р. вийшли праці «Шевченківська Москва. Авторська енциклопедія-хроноскоп», «Тарас Шевченко в Москві», а у 2010 р. побачили світ книги «Українська душа Москви (Михайло Максимович. Михайло Щепкін. Осип Бодянський. Микола Гоголь)», «Тарас Шевченко в Москві», «Українські наголоси московських храмів». у 2011 році вийшли Авторська енциклопедія-хроноскоп «Гоголівська Москва», «Богдан Ступка» до 70-річчя від дня народження митця, а у 2012 році – книга «Арбат 9» (феномен дома в истории Москвы арбатской). Багатогранна діяльність Центру відображена у цілому ряді видань різних років «Культурний центр України в Москві», «Національний культурний центр України в Москві та духовна еліта України» та інші.

Для московського видавництва підготовлена російською мовою книга «Тарас Шевченко в Москве». В Центрі проходять наукові конференції, в тому числі міжнародні, презентуються колективи та видання інститутів Національної Академії наук України, відбуваються зустрічі вчених України і Росії.

Таким чином, - створюється фундамент Інституту українознавства в Росії на громадських засадах з тим, щоб у майбутньому він став повноцінною науковою структурою. Доцільно було б створити в Культурному центрі спеціальний аналітичний відділ, який би оперативно відстежував сучасні процеси розвитку російсько-українських культурних зв’язків і вносив конкретні пропозиції щодо їх вдосконалення й поглиблення. У Центрі можна розгорнути стажування молодих українських культурологів, інших учених, які досліджують проблематику українсько-російських відносин. Усі передумови, що залежать від Культурного центру, створено.

Треба, щоб період, коли ще були можливі численні випадки вузьковідомчого чи комерційного, споживацького підходу до Культурного центру, канув у Лету, а унікальну державну установу, що донині працює на засадах госпрозрахунку, було нарешті включено до системи державної уваги й цільової фінансової підтримки.

Кінець минулого ХХ століття припав на будівництво (реконструкцію) староарбатського будинку № 9 та здійснення перших кроків на духовно-просвітницькій ниві, а в новому, ХХI столітті Культурний центр упевнено став найпотужнішим і найдосвідченішим культурологічним суб’єктом української держави за кордоном. Звичайно, далеко не всі двосторонні зв’язки між Україною і Росією пролягають через Національний культурний центр України в Москві, але в їх розвитку й зміцненні зараз уже не можна не враховувати феномен Центру, його значні й ще не затребувані повною мірою можливості.

Досвід унікальної інституції має бути використано не лише в діяльності нових інформаційно-культурних центрів України за кордоном, але й у реалізації масштабних міждержавних культурних програм. Центр може бути моделлю для подальшого розгортання цивілізованого діалогу культур — української і російської.

Якщо Арбат вважається візитною карткою Москви і Росії, то Культурний центр України — візитна картка України в Москві і Росії. В сучасному путівнику по Арбату читаємо: «Арбат, 9 — почти заграница. Здесь расположился Культурный центр Украины в Москве. Можете побывать на концерте известного украинского актера, встретиться с писателем, ученым, журналистом соседнего братского нам, но суверенного народа… Москвичи и гости российской столицы знакомятся здесь с историей, внутренней и внешней политикой родственной страны, ее достижениями в области культуры, науки, образования, экономики. Здесь звучат концерты украинских мастеров искусств, проходят презентации и выставки новых книг, художественные и фотовыставки».

Таким чином, історичний феномен Національного культурного центру України в Москві визнано в російській столиці, й без нього Москва була б уже неповною.

* * *

У структурі Центру є Відділ інформації і діаспори. Його робота, як і інших підрозділів, скерована на розвиток культурних зв’язків між Україною і Росією, на задоволення потреб української громади Російської Федерації, покращення міжнаціональних відносин у Москві та за її межами, налагодження співпраці з громадськими організаціями і державними структурами для всебічного сприяння створенню умов розвитку української громади в Москві та інших регіонах Росії.



У сфері діяльності Відділу – зміцнення творчого потенціалу українців столиці, налагоджування відносин з українцями, які проживають в різних регіонах Росії, а також за кордоном, творче співробітництво з українськими організаціями, сприяння контактам між творчими і культурно-просвітницькими організаціями, науковими і діловими колами України, Росії та інших країн, а також національними регіональними і міжнародними організаціями і громадськими об’єднаннями, інформаційно-рекламної роботи у галузі культури і мистецтва, науки і техніки з використанням організаційно-технічних можливостей Національного культурного центру України в Москві.

У Відділі інформації і діаспори працюють фахівці з глибоким досвідом: управлінці, філологи, журналісти, музиканти, мистецтвознавці. Напрацьовано великий громадський актив, який допомагає у вирішенні багатьох завдань відділу.

1. Протягом 2011 року і першого півріччя 2012 року для більш успішного впровадження творчих планів Відділ підтримував зв’язки зі столичними навчальними закладами:

- ДМШ ім. І. С. Козловського, ДШІ ім. Ф. І. Шаляпіна, Загальноосвітньою школою № 59 ім. М. В. Гоголя, Московським Державним університетом культури та мистецтв, Московським державним педагогічним інститутом, Російською академією музики імені Гнесіних, Слов’янською музичною академією, Музичним інститутом ім. А. Шнітке, Вищою державною школою економіки, Московською державною консерваторією ім. П. І. Чайковського, Інститут економіки і управління промисловими підприємствами;




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Українська культура на теренах російської федерації iconХудожня культура 10-11 класи Профільний рівень українська художня культура (10 клас)
Художня культура” (10-11 кл.) здійснювалась відповідно до Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти в галузі...
Українська культура на теренах російської федерації iconЗовнішня політика україни
Президент України Віктор Янукович провів телефонну розмову з Президентом Російської Федерації Дмитром Медведєвим. Про це повідомляє...
Українська культура на теренах російської федерації iconМіжнародна наукова конференція "Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства"
Церемонія передачі в дар Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського книг та наукових журналів з бібліотек ран від імені...
Українська культура на теренах російської федерації iconД. С. Бортнянського культурологічний турнір
Турнір проводиться після вивчення розділів «Зарубіжна культура» та «Українська культура до ХVІІІ ст.»
Українська культура на теренах російської федерації iconТеми контрольних робіт з дисципліни «Світова та українська культура» для студентів заочної форми навчання
Культура первісного суспільства на території України. Еволюція від часів архантропа до кроманьйонця
Українська культура на теренах російської федерації iconЛук’яненко Дмитро Григорович Біографія Лук’яненко Дмитро Григорович
Російської Федерації. Його раннє дитинство пройшло у селі Старовичі Іванківського району Київської області, де його виховували бабуся...
Українська культура на теренах російської федерації iconПрограма з дисципліни «історія російської літератури»
Вступ. Фольклор як духовна культура народу. Пізнавальна, ідейно-виховна та естетична цінність фольклору. Фольклористика як наука
Українська культура на теренах російської федерації iconЛекція Українська культура на шляху національного відродження

Українська культура на теренах російської федерації iconРенесанс Новий час. Бароко. Класицизм. Романтизм. Імпресіонізм
Культура прадавніх цивілізацій. Єгипет. Месопотамія Антична культура. Стародавня Греція. Стародавній Рим Середньовічна культура....
Українська культура на теренах російської федерації icon«Осип Назарук. Роксоляна»
Міжпредметні зв’язки: художня культура, мистецтво, етнографія, українська література


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка