№ за/п
|
Дата
|
Тема і зміст уроку
|
Кількість годин за програмою
|
Кількість годин з РЗМ
|
Примітка
|
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ
|
1.
|
|
Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Складні суспільно-історичні умови розвитку. Основні напрямки: модернізм, соцреалізм, постмодернізм. Актуалізація проблем: митець і влада, свобода творчості.
Українська література і духовне відродження нації в першу третину ХХ ст. Літературні організації в Україні. Модерністські та авангардистські течії.
Утвердження соціалістичного реалізму. Тісний зв’язок літератури з політикою, надмірна ідеологізація літературного процесу. Поняття «розстріляного відродження». Розвиток української літератури на західноукраїнських землях. Еміграційна література
|
|
|
|
Поезія 1920 – 1930 рр.
|
2.
|
|
Провідна роль поезії у 1920-ті роки.
Павло Тичина. Життєвий і творчий шлях. Трагізм його творчої долі. Багатогранність таланту. Мистецькі уподобання (малярство, музика)
|
|
|
|
3.
|
|
Новаторський характер поезії П. Тичини, особливості його поетичного стилю. Місце видатного лірика в українській та світовій літературі.
Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить» - мотив єдності людини з природою. Вплив символізму та імпресіонізму на ранню творчість поета
|
|
|
|
4.
|
|
Павло Тичина. Збірка «Соняшні кларнети» - знакове явище в українській поезії перших десятиліть ХХ ст.
Вірш «Арфами, арфами…»
|
|
|
|
5.
|
|
Павло Тичина. Вірш «Десь на дні мого серця…». Вплив імпресіонізму в розкритті внутрішнього світу людини в інтимній ліриці поета («Не дивись так привітно…», «Подивилась ясно…»). Майстерне зображення глибоких переживань ліричного героя «О, панно Інно…»
|
|
|
|
6.
|
|
Павло Тичина. Лірична поема «Золотий гомін». Вірші «Одчиняйте двері», «Скорботна мати». Образи-символи у вірші «Пам’яті тридцяти». Гуманістичний пафос збірки «Замість сонетів і октав».
Збірка «Плуг», цикл «В космічному оркестрі»
|
|
|
|
7.
|
|
Київські «неокласики». Загальна характеристика поезії «неокласиків», її особливості.
Різногранний творчий шлях М. Зерова – лідера «неокласиків». Вірш «Київ – традиція»
|
|
|
|
8.
|
|
Микола Зеров. Культурологічна основа збірки «Камена». Філософічність, афористичність його сонетів. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність. Вірш «Чистий четвер»
|
|
|
|
9.
|
|
Максим Рильський. Життєвий і творчий шлях. Приналежність до групи київських «неокласиків». Багатогранна діяльність.
Рання творчість М. Рильського. Збірки «На білих островах», «Під осінніми зорями», «Синя далечінь». Вплив символізму на творчість поета
|
|
|
|
10.
|
|
Максим Рильський. Вірш «Яблука доспіли, яблука червоні…» Майстерне змалювання в ньому настроїв і почуттів ліричного героя.
Життєстверджуючий пафос у змалюванні природи в образах поезії «Молюсь і вірю. Вітер грає…»
Філософічна сповідальність пейзажної лірики поета в поезії «Запахла осінь в’ялим тютюном…»
|
|
|
|
11.
|
|
Максим Рильський. Естетика природної краси й гармонії.
Вірш «Солодкий світ!». Щире захоплення красою й неосяжною величчю світу.
Вірш «Коли усе в тумані життєвому…» як естетичне кредо митця, гімн вічному мистецтву, нетлінності його витворів. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті: поезії «Мова», «Троянди й виноград»
|
|
|
|
12.
|
|
Євген Плужник. Стисла розповідь про життєву долю одного з провідних поетів «розстріляного відродження». Збірки його поезій «Дні» та «Рання осінь» як вагомий новаторський внесок в українську поезію 20-х років.
«Громадянський інтим», сповідальність, ліричність, філософічність його поезій («Суди мене судом своїм суворим…»).
Вірш «Для вас,історики майбутні» - зразок громадянської лірики поета
|
|
|
|
13.
|
|
Євген Плужник. Космічні мотиви в його поезії «Ніч… а човен – як срібний птах!..».
Захоплення красою навколишнього світу і біль з приводу відсутності душевної гармонії в поезії «Вчись у природи творчого спокою…». Майстерність у передачі миттєвого настрою ліричного героя, інтимна лірика поета: «Річний пісок слідок ноги твоєї…»
|
|
|
|
14.
|
|
Євген Плужник. Поема «Галілей» - унікальне явище в літературі 20-х років про болючі роздуми над тогочасною дійсністю
|
|
|
|
15.
|
|
Володимир Свідзинський. Біографічні відомості про поета, одного з найталановитіших представників високого модернізму, творця міфософічної поезії. Асоціативні образи-символи у збірці «Вересень».
Мотиви самотності і самоізоляції ліричного героя («І цей листочок, як я»)
|
|
|
|
16.
|
|
Володимир Свідзинський. Філософічність поезії («Голубими очима вдивляється в небо дитя…»). Лірична мініатюра «У рідній моїй стороні». Казкові мотиви поезії «Ти увійшла нечутно, як русалка»
|
|
|
|
17.
|
|
Володимир Сосюра. Життєвий і творчий шлях поета. Роздвоєність його душі («Два Володьки»). Поема «Мазепа» (пролог).
Художня довершеність інтимної лірики поета («Коли потяг у даль загуркоче», «Ластівки на сонці», «Марія»). Майстерність ліричної мініатюри «Люблю». Вірш «Так ніхто не кохав…».
Майстерне поєднання в поезії любові до Вітчизни, рідної природи і коханої («Білі акації будуть цвісти…»)
|
|
|
|
18.
|
|
Володимир Сосюра. Поема «Розстріляне безсмертя» як щире і правдиве слово автора про драматичні сторінки історії українського народу. Автобіографічний роман «Третя Рота»
|
|
|
|
19.
|
|
Розвиток мовлення. Ідейно-художній аналіз віршів українських поетів 20 - 30-х рр. ХХ ст.
|
|
|
|
20.
|
|
Контрольна робота № 1
|
|
|
|
Проза 1920 – 1930 рр.
|
21.
|
|
Жанрово-стильове розмаїття української прози цього періоду. Нові теми, проблеми, часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерні стичні пошуки, опертя на національну та європейську традиції. Зв’язок з поезією. Микола Хвильовий (Фітільов). Життєвий і творчий шлях «основоположника нової української прози». Його провідна роль у літературному житті 1920-х років, у проведенні літературної дискусії 1925 - 1928 рр. (літературно-публіцистичні статті-памфлети «Камо грядеши?», «Думки проти течії», «Україна чи Малоросія?»). Романтичність світобачення. Тематичне і стильове розмаїття його прози
|
|
|
|
22.
|
|
Микола Хвильовий. Новела «Я(Романтика)». Проблема добра і зла в житті та в душі людини, внутрішнього роздвоєння людини. Жорстокість і фанатизм головного героя. Психологічний злам у його душі. Символічний образ матері у творі
|
|
|
|
23.
|
|
Микола Хвильовий. Повість «Іван Іванович» як сатира на новий радянський побут. Майстерне розкриття психології «вічного» обивателя
|
|
|
|
24.
|
|
Микола Хвильовий. Змалювання образу сильної, вольової особистості у повісті «Сентиментальна історія». Трагічна історія створення «Вальдшнепів» - «роману політичної ідеї та соціальної тези, роману-памфлету». Значення творчості письменника в розвитку української літератури
|
|
|
|
25.
|
|
Позакласне читання. О. Слісаренко. «Чорний ангел»
|
|
|
|
26.
|
|
Григорій Косинка (Стрілець). Життєвий і творчий шлях письменника. Трагічна доля митця. Новелістична майстерність митця («На золотих богів», «В житах», «Політика», «Серце»). Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі
|
|
|
|
27.
|
|
Григорій Косинка. Імпресіоністична новела «В житах». Проблематика твору. Зорові і слухові образи, художні деталі в новелі
|
|
|
|
28.
|
|
Григорій Косинка. Оповідання «Фавст» - новітня інтерпретація відомого «вічного» образу Фауста із твору Й.В. Гете. Втілення європейської ідеї бунту, активної протидії людини обставинам. Особливості художнього стилю письменника
|
|
|
|
29.
|
|
Валер’ян Підмогильний. Біографічні відомості про письменника як представника психологічної прози, перекладача, творця українського модерністського роману («Місто») та екзистенційної повісті («Повість без назви»).
Своєрідний підхід письменника до розкриття традиційної теми покинутої дівчини у романі «Невеличка драма». Ранні оповідання й повісті («Син», «Гайдамака», «Третя революція», «Повстанці», «Історія пані Івги» та ін.)
|
|
|
|
30.
|
|
Валер’ян Підмогильний. Роман «Місто» - взірець української урбаністичної прози. Світовий мотив підкорення людиною міста, ідея самоствердження, інтерпретованій на національному ґрунті
|
|
|
|
31.
|
|
Валер’ян Підмогильний. Роман «Місто». Образ «цілісної» людини в єдності її біологічного, духовного, соціального – інтелігента Степана Радченка, складність і неоднозначність його характеру. Іронічний характер змалювання
|
|
|
|
32.
|
|
Валер’ян Підмогильний. Роман «Місто». Жіночі образи у творі
|
|
|
|
33.
|
|
Юрій Яновський. Життєвий і творчий шлях письменника-романтика. Активна участь Ю. Яновського у становленні українського кіно, відбиття цього у його творчості (роман «Майстер корабля»)
|
|
|
|
34.
|
|
Юрій Яновський. Роман «Чотири шаблі», його трагічна творча історія. Оригінальність композиції, символічність назви
|
|
|
|
35.
|
|
Юрій Яновський. Роман у новелах «Вершники» як соцреалістичний твір. Новела «Шаланда в морі» - утвердження високих загальнолюдських ідеалів кохання і вірності, відданості своєму громадському обов’язку.
Особливості стилю, своєрідність композиції і жанру, проблематика, романтичне змалювання дійсності
|
|
|
|
36.
|
|
Юрій Яновський. Роман «Вершники». Новела «Подвійне коло» - проблема розпаду роду, родини як трагедія народу.
Новела «Дитинство» - ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті
|
|
|
|
37.
|
|
Остап Вишня (Павло Губенко). Життєвий і творчий шлях одного з найвидатніших українських письменників-гумористів. Продовження ним сатирично-викривальних традицій української літератури. Велика популярність і значення усмішок Остапа Вишні у 20-ті роки. Табірний щоденник «Чиб’ю. 1934»
|
|
|
|
38.
|
|
Остап Вишня. Тематична і жанрова різноманітність творчості. Утвердження засобами гумору народної моралі.
«Моя автобіографія» як оригінальний жанр, гумористична розповідь про своє життя і літературну творчість. Гумореска «Чухраїнці» - висміювання деяких негативних рис української ментальності
|
|
|
|
39.
|
|
Остап Вишня. Гуморески. «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом». Особливості стилю письменника
|
|
|
|
40.
|
|
Контрольна робота № 2
|
|
|
|
Драматургія 1920-1930 рр.
|
41.
|
|
Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І. Франка). Драматургія 20 – 30-х років. П’єси В. Винниченка, М. Куліша, І. Дніпровського, І. Кочерги, Я. Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модернізму
|
|
|
|
42.
|
|
Микола Куліш. Життєвий і творчий шлях драматурга-новатора. Утвердження загальнолюдських цінностей і сатиричне викриття потворних явищ тогочасної дійсності у п’єсах.
Огляд його драматичних творів («97», «Народний Малахій», «Маклена Граса» та ін.)
|
|
|
|
43.
|
|
Микола Куліш. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості. Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’єси в наш час.
|
|
|
|
44.
|
|
Микола Куліш. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості стилю М. Куліша.
Новаторство драматурга, його місце серед найвизначніших драматургів-новаторів ХІХ – ХХ ст. Актуальність п’єс М. Куліша сьогодні
|
|
|
|
45.
|
|
Розвиток мовлення. Дискусія за твором М. Куліша «Мина Мазайло» про вплив імені та прізвища людини на її особистість, успіх у житті, кар’єру
|
|
|
|
46.
|
|
Позакласне читання. Юрій Яновський. «Голівуд на березі Чорного моря»
|
|
|
|
47.
|
|
Іван Кочерга. Життєвий і творчий шлях письменника. Тематична й жанрова особливість його драматичних творів
|
|
|
|
48.
|
|
Іван Кочерга. Драматична поема «Свіччине весілля», її історична основа. Символічні образи у п’єсі
|
|
|
|
49.
|
|
Іван Кочерга. Драматична поема «Ярослав Мудрий» як глибоко патріотичний твір про наших славних предків. Своєрідність драматургії І. Кочерги
|
|
|
|
