Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx



Скачати 12.11 Mb.
Сторінка11/50
Дата конвертації11.04.2017
Розмір12.11 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   50

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

  • Мене найбільше вразив сонет...

  • Знайомство з сонетами М. Зерова змусило мене замислитися над...

  • Я потребую додаткових пояснень про...

Це цікаво

Переклад російською вірша М. Зерова «Чистий Четвер».



И вдруг запел петух...

Тепло и чад свечей. С высоких хор В тоске и скорби льется песнопенье.

Здесь — палачей и сторожей скопленье,

Синедрион, и кесарь, и претор.

Здесь — нашей доли роковой узор.

Для нас петух пропел предупрежденье,

Для нас и слуг архиерейских бденье,

И у ограды тлеющий костер.

И мглистый ряд евангельских историй

Струится цепью тонких аллегорий О подлости и грязи наших дней.

И за дверьми, на паперти, в притворе — Колокола и голоса детей,

И звезды ясные в ночном просторе.



Перевод И. Качуровского

УРОК № 12

М. РИЛЬСЬКИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ шлях. ПРИНАЛЕЖНІСТЬ ДО ГРУПИ КИЇВСЬКИХ «НЕОКЛАСИКІВ». БАГАТОГРАННА ДІЯЛЬНІСТЬ. РАННЯ ТВОРЧІСТЬ М. РИЛЬСЬКОГО. МАЙСТЕРНЕ ЗМАЛЮВАННЯ ПРИРОДИ І ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ В ЗБІРКАХ «НА БІЛИХ ОСТРОВАХ», «ПІД ОСІННІМИ ЗОРЯМИ»,

«СИНЯ ДАЛЕЧІНЬ». ВПЛИВ СИМВОЛІЗМУ НА ТВОРЧІСТЬ ПОЕТА. ВІРШ «ЯБЛУКА ДОСПІЛИ, ЯБЛУКА ЧЕРВОНІ». МАЙСТЕРНЕ ЗМАЛЮВАННЯ В НЬОМУ НАСТРОЇВ І ПОЧУТТІВ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ

Мета: ознайомити учнів з житям та багатогранною твор

чою діяльністю М. Рильського, особливостями ранньої творчості поета, ідейно-художнім змістом вірша «Яблука доспіли, яблука червоні»; розвивати навички аналізу поетичного твору, виразного читання, презентації результатів самостійної роботи; виховувати інтерес до творчості М. Рильського та гордість за досягнення національної літератури.

Теорія літератури: символізм, неокласицизм (повторення).

Обладнання: фотоматеріали, що ілюструють життєвий шлях М. Рильського.

Тип уроку: ознайомлення з особистістю письменника.

ХІД УРОКУ


  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

  • Хто такі неокласики?

  • Хто становив «п’ятірне гроно» неокласиків?

  • Назвіть провідні риси неокласицизму?

  • Що стало причиною переслідування «неокласиків» владою?

  • На прикладі біографії М. Зерова доведіть, що неокласики були

високоінтелектуальними, високоосвіченими людьми.

  1. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

На уроці ми дізнаємося про життєвий і творчий шлях видатної людини — поета, перекладача. Публіциста, громадського діяча — М. Т. Рильського. У нас буде можливість не тільки почути, а й побачити те, про що піде мова. Ми відвідаємо віртуальну фотовиставку.

  1. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  1. Віртуальна фотогалерея.

Життя письменника у фотодокументах

Орієнтовний зразок виконання роботи

Фото 1. М. Рильський — український радянський поет, лауреат Державних премій (http://www.archives.gov.ua/Sections/ Rylsky_100/#Top)

Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві.

Фото 2. Родина Рильських — загальне фото (http://who-is- who.com.ua/bookmaket/ukrfamily2006/1/12/1. html)

М. Рильський з батьком Т. Рильським і українським істориком В. Антоновичем.

Фото 3. Романівна Київської губернії, кін. 90-х pp. XX ст. (http://www.archives.gov.Ua/Sections/Rylsky_100/#Top)

Батько М. Рильського — етнограф, громадський діяч і публіцист Тадей Рильський. Він був сином багатого польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької. Один з предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем. Дід був учнем базиліянської школи й під час взяття Умані гайдамаками 1768 року ледве не був страчений.

Фото 4. Родина Рильських — фото братів Рильських (http:// who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrfamily2006/1/12/1. html)

Тадей Рильський разом з Володимиром Антоновичем та групою інших польських студентів вирішили присвятити себе вивченню історії України й віддати своє життя народу, серед якого жили. В історії цей рух відомий як рух хлопоманів. Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівни (нині Попільнянського району Житомирської області). 1902-го року помер батько, і родина переїхала з Києва в Романівну.

Фото 5. Лисенко Микола Віталійович (http://uk.wikipedia. org/wiki)

Максим спершу навчався в домашніх умовах, потім у приватній гімназії в Києві. Змалку познайомився з композитором М. Лисенком, етнографом, дослідником і збирачем українських народних дум та пісень Д. Ревуцьким, актором і режисером П. Саксаганським, етнографом та фольклористом О. Русовим, які справили на нього велике враження. Деякий час М. Рильський жив і виховувався в родинах М. Лисенка та О. Русова.

Фото 6. Юнацькі роки (http://uk.wikipedia.org/wiki/риль- ський максим тадейович)

Після приватної гімназії М. Рильський у 1915-1918 роках навчався на медичному факультеті Київського університету Св. Володимира, потім на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла Скоропадського, але жодного з них не закінчив. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою.

Фото 7. Літературно-меморіальний музей-садиба М. Т. Рильського. (http://prostir.museum/museums/ua/detail?id=124)

З 1919 до 1929 року вчителював у селах, зокрема в Рома- нівці, а також у київській залізничній школі, на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти.

Фото 8. Обкладинка першої збірки поезій Максима Рильського «На білих островах», 1910 рік (http://www.day.kiev.ua/132175)

Перша збірка поезій «На білих островах» вийшла 1910 року. У 1920-х роках М. Рильський належав до мистецького угруповання «неокласиків», переслідуваного офіційною критикою за декадентство, відірваність від сучасних потреб соціалістичного життя.

Фото 9. Рыльский М. Искусство перевода: Статьи (фото книги) http://www.alib.ru/bs.php4?uid=1129886e95733e57fcdle30f2941c 8734648)

Протягом десятиріччя вийшло десять книжок поезій та декілька книжок поетичних перекладів, зокрема 1927 року — переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш».

Фото 10. Лук’янівська в’язниця (Лук’янівський слідчий ізолятор). Сучасне фото (http://kiev-book.narod.ru/turma.html)



  1. го року М. Рильського заарештовує НКВД, й він майже рік просидів у київській Лук’янівській в’язниці. Його товариші-неокласики Д. Загул, М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Зеров були репресовані й загинули в концтаборах.

Фото 11. Титульна сторінка збірки статей М. Рильського про літературу й фольклор (http://www.proridne.com/content/KHnrn/ Сторінки з історії української фольклористики/)

З 1931 року творчість М. Рильського зазнала змін, він, не в змозі виступити проти режиму, змушений поставити свою поезію на службу йому. Творчість поета ділиться на два річища — офіційне та ліричне, в останньому йому вдавалося створити незалежні від політики, суто мистецькі твори, які пережили його. У радянську добу М. Рильський написав тридцять п’ять книжок поезій, найкращі з яких — «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964), чотири книжки ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов’янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства. 1943-го року М. Рильського обрано академіком.

Фото 12. Кореспондент прогресивних канадських газет П. Кравчук в гостях у поета-академіка М. Рильського, Київ, 1948 р.

Фото 13. М. Рильський у робочому кабінеті в Києві, 1963 р. (http://www.archives.gov.Ua/Sections/Rylsky_100/#Top)

У 1944-1964 роках Максим Рильський був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України. 1960-го року йому було присуджено Ленінську премію, 1943, 1950 — Державну премію СРСР.

Фото 14. Надгробок Максима Рильського на Байковому кладовищі в Києві.

(http://uk.wikipedia.org/wiki/рильський максим тадейович) Помер Максим Тадейович Рильський 24 липня 1964 року. Поховано його в Києві, на Байковому кладовищі.

Матеріал для вчителя

Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 р. в Києві у дворянській родині. Дитинство провів переважно в селі Романівна на Житомирщині. 1908-го року він вступив до приватної Київської гімназії В. Науменка і здобув там ґрунтовну гуманітарну освіту.



Рання творчість М. Рильського

До перших літературних спроб М. Рильський вдався ще в дитинстві. Свої перші поезії він почав друкувати 1907 року, а вже у п’ятнадцять років (1910) видав свою першу поетичну збірку «На білих островах», яка, попри учнівський характер віршів, була прихильно зустрінута критикою.

У той же час його вірші продовжують з’являтися в журналах «Українська хата» і «Шлях».

Цикл віршів «На білих островах» задумувався як лірична поема. Цікаво, що на відміну від раннього П. Тичини, вже на початку творчого шляху поета превалюють мінорні настрої — осінньо-вечірній «мінор», а не бадьорий та оптимістичний весняно-ранковий мажор. Підтвердженням цього є назви підрозділів збірки: «Вінок рясту», «Intermezzo», «З сердечних глибин», «Осінні пісні», «З вечірніх мелодій», «Блакитне озеро». Ці підрозділи склали першу частину збірки. Друга частина була надрукована 1914 року під назвою «Летючий човен». Назви підрозділів першої частини визначають ідейно-емоційну домінанту образного світу поета: краса природи, нерозділене кохання, недосяжність ідеалу. Елегійні настрої, медитативний характер віршів, мрійливість та журливо-сумовитий настрій ліричного героя, сповненого неясних сподівань — характерні риси збірки.

Основними темами першої збірки М. Рильського «На білих островах» (1910) (те ж саме можна віднести й до другої — «Під осінніми зорями», що вийшла друком 1918 року) стали природа, кохання, мистецтво. Перші збірки свідчили про те, що в українську літературу прийшов поет талановитий, обдарований, спостережливий, закоханий у природу і життя.

Подальша літературна творчість засвідчила швидке зростання його художньої майстерності. 1918-го року вийшла наступна збірка «Під осінніми зорями», де, як і в попередній, превалювали романтика юнацької мрії, поривання в далекі незнані світи, поетизація кохання, краси й людини.

З 1915 року М. Рильський вчився в Київському університеті — спочатку на медичному, а потім на історико-філологічному факультеті. Революція та громадянська війна не дали можливості закінчити освіту, і М. Рильський змушений був переїхати на село, де вчителював до осені 1923 р.

Найвищого творчого розвитку М. Рильський досяг у 1920-х pp., у так званий неокласичний період. Збірки «Синя далечінь» (1922), «Крізь бурю й сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Де сходяться дороги» (1929), «Гомін і відгомін» (1929) засвідчили розквіт самобутнього таланту поета, що виявився насамперед у художній довершеності вірша, філігранній обробці кожної строфи, вишуканій досконалості образів. У поезіях М. Рильського цього періоду відтворено ідеї культури, краси, мистецтва, пошуки гармонії природи й людської душі.

Після повернення до Києва він ще шість років викладав мову та літературу в середній школі та на робітфаці, доки повністю не присвятив себе літературній діяльності. У 1920-і роки М. Рильський належав до літературної групи «неокласиків» (М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара, Юрій Клен), яких об’єднувала не лише любов до своєї батьківщини та української літератури. Ґрунтовна освіта, інтелігентність, наявність мистецького смаку, обізнаність у світовій культурі та відсутність ірраціональної віри у світле майбутнє були причиною органічного несприйняття невігластва й безкультур’я представників нового пролетарського мистецтва. «Неокласики» у своїй творчості були схильними до іронії, скептицизму та своєрідного фаталізму, що породжувалися знанням про відносність явищ життя.

У 1930-1932 pp. змінюється доля поета: у країні розгорталися масові репресії проти національної інтелігенції, партією був проголошений курс на масову колективізацію, що призвело до голоду



  1. 1933 pp. Не обминула доба і М. Рильського: з березня до серпня 1931 р. він пробув «під слідством» у в’язниці. Після виходу на свободу поет, щоб засвідчити свою лояльність радянській владі, друкує в серпні 1932 р. «Декларацію обов’язків поета й громадянина» та збірку «Знак терезів» (1932). М. Рильський мусив відтепер обслуговувати панівну ідеологію. Нетривалий період відносної творчої свободи поет пережив у роки Вітчизняної війни. У роки Великої Вітчизняної війни М. Рильський створив такі твори, як «Слово про рідну матір», поеми «Жага» й «Мандрівка в молодість» (останню поетові пізніше довелося кілька разів переробляти, аби уникнути звинувачень у націоналізмі). Тема патріотизму постала в спогадах про дитинство, зображенні митцем краси пейзажів рідної землі, героїки національної історії, найкращих рис українського народу.

У повоєнний період М. Рильський зазнав несправедливої критики та ідеологічних гонінь. Нове духовне піднесення він відчув лише після смерті Сталіна, коли з середини 1950-х pp. був послаблений ідеологічний тиск. Творче відродження М. Рильського припало на період «відлиги» в житті суспільства. Поетичні збірки «Троянди й виноград» (1957), «Далекі небосхили» (1959), «Голо- сіївська осінь» (1959) синтезували в собі здобутки попередніх етапів. Провідними для поета стали філософські роздуми про вічні цінності буття: працю, красу, добро й гуманізм.

Цей час поет назвав періодом «третього цвітіння». Творчість М. Рильського була відзначена Сталінськими (1943; 1950) та Ленінською (1960) літературними преміями СРСР.

М. Рильський був відомим ученим-фольклористом, етнографом, мовознавцем. 1943-го року М. Рильського обрано дійсним членом Академії наук УРСР, а 1958 р.— академіком АН СРСР, очолював Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, залишивши критичні та наукові праці з мовознавства, літературознавства й фольклористики.

Перекладацька діяльність М. Рильського

Особливої уваги заслуговує діяльність М. Т. Рильського як поета-перекладача. Він вважав, що переклад, навіть із близько- спорідненої російської мови,— це «спосіб вигострити свою мовну зброю, піднести українську мовну культуру на вищий щабель розвитку!» Роботу над поетичними перекладами М. Рильський ставить не нижче від оригінальної творчості. Він перекладає твори слов’янських поетів (Пушкіна, Міцкевича, Словацького, Некрасова), геніальну поему, створену в Київській Русі, «Слово о полку Ігоревім» і сербські епічні пісні, твори французьких поетів (Буало, Корнеля, Расіна, Мольера, Вольтера, Гюго, Ростана та інших). Також М. Рильський є співавтором перекладачів першої частини славетної поеми Дайте й комедії Грибоедова «Лихо з розуму» та перекладачем багатьох інших геніальних і талановитих творів світової літератури: Шекспіра, Верлена, Брюсова та ін.

М. Рильський умів засобами рідної мови, яку знав дуже добре, відтворювати класику, передавати рідною мовою ущипливу іронію Вольтера («Орлеанська діва»), прозору ясність пушкінського вірша, селянську говірку Некрасова, романтичний пафос Ростана («Сірано де Бержерак»), різноманітну мальовничість Міцкевича. Якого б поета М. Рильський не перекладав, він завжди давав висо- копоетичний твір, збагачуючи скарбницю української літератури.

Помер Максим Рильський 24 липня 1964 p., похований па Байковому кладовищі в Києві.



  1. Вступне слово вчителя до ідейно-художнього аналізу вірша

«Яблука доспіли, яблука червоні»

У ранній період своєї творчості поет шукав позитивного героя. Ліричний герой його лірики — це молода людина, закохана в життя, яка любить, відчуває природу та є частинкою природи:

Поет прагне, щоб його поетичне слово допомогло читачеві любити свою землю і свій народ, бо життя — це складний шлях кожного:

Шлях без краю лежить... а над шляхом імла,

Шлях, камінням укритий, тернистий,

І життя на той шлях вже мене посила.

Чи дійду ж до кінця його чесний і чистий?

Тобто ліричний герой ранньої лірики поета — це образ людини тямущої, з ідеалами чесної людини. Ліричний герой М. Рильського — це талановита дитина, закохана в природу, і яка прагне збагнути її таємниці:

Люби природу не як символ Душі своєї,

Люби природу не для себе,

Люби для неї.

Ліричний герой М. Рильського любить і розуміє природу: у неї жива душа. І людина, на думку поета, повинна жити в гармонії з природою.

Рильський-поет теж у ранній ліриці шукає свої ідеали:

Поете! Будь собі суддею,

І в ночі тьми і самоти Спинись над власного душею...

І скажеш їй: у світ широкий Іди, не знаючи про спокій,

І, согрішивши, не гріши.

Життя — це багатогранність, а тому і ліричний герой М. Рильського — багатогранна, цікава молода людина.

Разом з тим ліричний герой ранньої лірики — це людина зріла й мудра, як у поезії «Яблука доспіли».

Ця поезія про справжнє кохання написана 1911 року.



  1. Виразне читання вірша «Яблука доспіли»

Яблука доспіли, яблука червоні!

Ми з тобою йдемо стежкою в саду,

Ти мене, кохана, приведеш до поля,

Я піду — і, може, більше не прийду.

Вже й любов доспіла під промінням теплим,

І її зірвали радісні уста,—

А тепер у серці щось тремтить і грає,

Як тремтить на сонці гілка золота.

Гей, поля жовтіють, і синіє небо,

Плугатар у полі ледве маячить...

Поцілуй востаннє, обніми востаннє;

Вміє розставатись той, хто вмів любить.



1911-1918

  1. Ідейно-художній аналіз поезії

Визначте тему вірша. (Драматичний момент розлуки по-справжньому закоханих людей.)

  • На основі тексту поезії намалюйте словесну картину української природи засобами прози. (Сад, у якому дерева з доспілими під промінням теплим червоними яблуками, росте край жовтого поля, над яким синіє небо. Осінь, на полі працює плугатар. На фоні цієї щедрої, благодатної української природи відбувається людська драмапрощання двох закоханих.)

  • Дайте характеристику почуттям ліричного героя. (Його почуття зрілі («любов доспіла під промінням теплим»), шляхетні: ліричний герой не дорікає коханій за те, що минуло кохання у її душі,— він любить і бажає їй щастя: Поцілуй востаннє, обніми востаннє; / Вміє розставатись той, хто вмів любить.

Ліричний геройлюдина одухотворена, здатна відчувати красу кохання і красу природи, гармонію з нею, повноту та інтенсивність життя. Він мужній, коли доводиться розлучатися. Це свідчення «спілості», «настояності» його почуттів, життєвої мудрості.)

  • Що уособлюють достиглі яблука? (Червоні яблукасимвол плідного літа. У той же час це нагадування про осіньпору прощання з літом. Це й уособлення «спілості» почуттів ліричного героя і нагадування про кінець літа й кохання. Розлука без взаємних звинуваченьдоказ мудрості героя, його вміння кохати.)

  • Визначте ритміко-інтонаційні засоби вірша. (Оклична інтонація в реченнях на початку вірша. Стриманість почуттів і висловів.)

  • Які засоби художньої виразності використовує поет? (Паралелізм (спілі яблукаспілі почуття, кінець літакінець кохання), епітети (яблука червоні, промінням теплим, радісні уста, гілка золота), порівняння («А тепер у серці щось тремтить і грає, / Як тремтить на сонці гілка золота»), метафоричний вислів («любов доспіла під промінням теплим, / І її зірвали радісні уста»).

  • Визначте головну думку вірша. («Вміє розставатись той, хто вмів любить.»)

  1. Систематизація та узагальнення вивченого

  1. Бесіда з учнями

  • Визначте знакові періоди життя і творчості М. Рильського.

  • Дайте характеристику ранньої творчості письменника.

  • Доведіть різнобічність обдарування М. Рильського.

  1. Завдання творчого характеру

Почитайте, про які риси поезії М. Рильського, здатні зачаровувати читача, пише І. Редчиць?

Цвіте його поезій щедрий сад,

І душу зачаровує щоднини:

У ньому є троянди й виноград...

О незабутні, радісні хвилини,

Я чую срібний передзвін рулад —

Того, хто вік співав для України.


  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту.

  2. Індивідуальні завдання. Підготувати виразне читання віршів «Молюсь і вірю. Вітер грає...», «Запахла осінь в’ялим тютюном», «Солодкий світ!».

  3. Завдання творчого характеру. Скласти кросворд «Життя і творчість М. Рильського».

  1. Підсумок уроку

У біографії М. Рильського мене вразив епізод...

Я хочу дізнатися більше про...

Я потребую роз’яснення такого матеріалу...

УРОК № 13 ЖИТТЄСТВЕРДЖУВАЛЬНИЙ ПАФОС У ЗМАЛЮВАННІ ПРИРОДИ В ОБРАЗАХ ПОЕЗІЇ «МОЛЮСЬ І ВІРЮ. ВІТЕР ГРАЄ...». ФІЛОСОФІЧНА СПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕЙЗАЖНОЇ ЛІРИКИ ПОЕТА («ЗАПАХЛА ОСІНЬ В’ЯЛИМ ТЮТЮНОМ...»). ЕСТЕТИКА ПРИРОДНОЇ КРАСИ Й ГАРМОНІЇ. ВІТАЇСТИЧНІСТЬ НАСТРОЮ, ЖИТТЄЛЮБСТВО, ОПТИМІЗМ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ («СОЛОДКИЙ СВІТ!»). ЩИРЕ ЗАХОПЛЕННЯ КРАСОЮ Й НЕОСЯЖНОЮ ВЕЛИЧЧЮ СВІТУ

Мета: ознайомити учнів з ідейно-художнім змістом пое

зій «Молюсь і вірю. Вітер грає...», «Запахла осінь в’ялим тютюном», «Солодкий світ!»; визначити особливості світосприйняття ліричного героя поезій, естетичні погляди автора; розвивати вміння аналізувати поетичний твір, бачити зв’язки між життям та творчістю поета, збагачувати словниковий запас та мову учнів завдяки знайомству з досконалими зразками творів М. Рильського; виховувати почуття єдності з природою, захоплення її красою.

Теорія літератури: вітаїзм, пафос, пейзажна лірика (повторення), вірш-рефлексія.

Обладнання: словник літературознавчих термінів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ



  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

На цьому уроці в кожного буде можливість дізнатися про поета, адже його душа — у віршах.

  1. Актуалізація опорних знань

  1. Перевірка домашнього завдання (презентація кросвордів)

  2. Повторення понять теорії літератури

У разі труднощів звернутися до словника літературознавчих термінів, конспекту або підручника: вітаїзм, пафос, пейзажна лірика.

  1. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  1. Слово вчителя

Читаючи вірші М. Рильського, поринаєш у світ поета. Його лірика звернена не в минуле, а в сьогодення, у ній завжди присутнє складне переплетення переживань і почуттів.

У творчому доробку поета є зразки інтимної, філософської, пейзажної, історіософської лірики. Його художній світ вражає широтою охоплення життя при лаконізмі висловлювань. Поезії розкривають щиру душу митця, залучаючи читача до роздумів про вічне й скороминуще, минуле й теперішнє, мистецьке й буденне. У цьому ми можемо переконатися й на прикладі віршів, вивчення яких є темою уроку.



  1. Виразне читання вірша «Молюсь і вірю. Вітер грає...»

Молюсь і вірю. Вітер грає І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги.

І ти смієшся, й день ясніє,

І серце б’ється, як в огні,

І вид пречистої надії Стоїть у синій глибині.

Клянусь тобі, веселий світе,

І п’яно віє навкруги,

Клянусь тобі, моє дитя,

Що буду жити, поки жити Мені дозволять дух життя!

Ходім! Шумлять щасливі води,

І грає вітер навкруги,

І голуби ясної вроди Черкають неба береги!


  1. Аналіз ідейно-художнього змісту поезії

  • Визначте пафос вірша. (Життєстверджувальний пафос.)

  • Знайдіть рядки, які свідчать про закоханість поета у світ, єдність з природою.

  • Назвіть емоції, які малюють картину душевного стану героя, динаміку його почуттів. (Молиться, вірить, сміється, хвилюється (серце б’ється), відчуває жагу до життя, єдність зі світом природи, зізнається в любові до всього, що його оточує.)

  • Визначте ліричний жанр поезії. (Філософсько-інтимна лірика.)

  • Чи можна назвати вірш сповідальним? (Так, бо герой відверто й щиро розповідає про свої почуття.)

  • Які особливості композиції вірша? (Його побудовано як монолог.)

  • Прокоментуйте використання образу голуба у вірші. (Голубалегорія душі людини. В українській міфології голубсимвол вірності, любові, життя, плодючості. Використовуючи цей образ, поет підкреслює свій зв’язок з природою, з усім сущим, зв’язок між поколіннями тих, хто живе і тих, хто вже пішов.)

  • Доведіть, що поезія має ознаки неокласицистичного твору. (Захоплення красою світу, гармонія думок і почуттів, витончені образи.)

  • Визначте віршовий розмір поезії. (Чотиристопний ямб.)

  • Поясніть вибір розміру. (Ямб надає віршеві динамічності, допомагає змалювати калейдоскоп відчуттів та настроїв. Чергування жіночої та чоловічої рим увиразнює звукове звучання вірша.)

  • Доведіть, що цей вірш — рефлексія. (У цій поезії автор звертає увагу на себе, свій внутрішній світ, осмислює явища реальності й розкриває читачеві особисте світосприйняття.)

  1. Виразне читання вірша «Запахла осінь в’ялим тютюном»

Запахла осінь в’ялим тютюном,

Та яблуками, та тонким туманом,—

І свіжі айстри над піском рум’яним Зорюють за одчиненим вікном.

У травах коник, як зелений гном,

На скрипку грає. І погцо ж весна нам,

Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє мудрість голову сріблом?

Бери сакви, і рідний дім покинь,

І пий холодну, мовчазну глибінь На взліссях, де медово спіють дині!

Учися чистоти і простоти І, стоптуючи килим золотий,

Забудь про вежі темної гордині.



  1. Слово вчителя

І знов сповідь. Цього разу картини природи спонукають поета до роздумів про сутність людського буття.

Ідейно-художній аналіз вірша.



  • Які ж уроки буття дає поет? (Поет закликає: «учися чистоти і простоти», підкоряти гординю: «І, стоптуючи килим золотий, / Забудь про вежі темної гордині», радіти осені життя, адже вона дає мудрість«ми... дозрілі станем».)

  • Доведіть, що вірш є зразком філософської лірики. (Картини природи викликають у поета розуміння вічності і скороми- нущості, плинності життя, змушують зрозуміти органічний зв’язок кожної людини з природою, з попередніми поколіннями, які залишили у спадок свою мудрість і досвід.)

  • Визначте жанр вірша. (Сонет)

  • Знайдіть приклад персоніфікації. (Персоніфікований образ осені.)

  • Знайдіть зразок метафори. («І свіжі айстри над піском рум’яним / Зорюють за одчиненим вікном».)

  • Наведіть приклади епітетів. (В’ялим тютюном, тонким туманом, піском рум’яним, одчиненим вікном.)

  1. Виразне читання вірша «Солодкий світ!


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   50

Схожі:

Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconВчитель Лукашук Н. М. Українська література 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУроку Зміст навчального матеріалу Дата проведення
Українська література XX ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУкраїнська література 1 – клас (профільний рівень) 140 годин на рік, години на тиждень
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Складні суспільно-історичні умови розвитку. Основні напрямки:...
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx icon11 клас Твори для вивчення Рівень стандарту, академічний рівень
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconКлас Усього – 70 год. На тиждень – год. Текстуальне вивчення – 62 год. Розвиток мовлення – год. Позакласне читання – год. Резервний час – 2 год
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУрок тема уроку. Українська література 1920 1930 р р. Урок 1
Вступ. Складні суспільно історичні умови розвитку української літератури ХХ ст. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття...
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconДавня українська література — література українського народу XI-XVIII ст. Давня українська література — література українського народу XI-XVIII ст
Нова періодизація давнього письменства базується на схемі Д. Чижевського, поданій в "Історії української літератури"
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconОрієнтовне календарне планування з української літератури 1 клас
Складні суспільно-історичні умови розвитку української літе­ратури XX ст., основні стильові напрями (модернізм, соцреалізм, постмодернізм)....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУроків української літератури за рівнем стандарту, академічним рівнем 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУроків української літератури за рівнем стандарту, академічним рівнем 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка