Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx



Скачати 12.11 Mb.
Сторінка12/50
Дата конвертації11.04.2017
Розмір12.11 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   50

Простір блакитно-білий...»

Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце — золотий небесний квіт.

Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ.

Узори надвесняних тонких віт,

Твій погляд, ніби пролісок несмілий,

Немов трава, що зеленить граніт,

Неначе спогад нерозумно-милий...

Солодкий світ.

Чи янголи нам свічі засвітили По довгих муках безсердечних літ,

Чи ми самі прозріли й зрозуміли Солодкий світ?



  • Що вам відомо про кольорові уподобання українців? (Блакитний, жовтий чи золотий.)

  • Наведіть приклади використання цієї кольорової гами в поезії «Солодкий світ...». («Простір блакитно-білий / І сонцезолотий небесний квіт.»)

Довідка

Блакитний — улюблений колір українських модерністів. Вони опоетизовували його, він символізував стан душі людини.



  • Який ще колір використаний у поезії та що він символізує? (Можливо, знайти відповідь допоможе поезія Стефана Малларме, улюбленого поета українських модерністів. Прочитайте вірш Стефана Малларме «Блакить» (Перекладач:

М. Москаленко. Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ-ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).— К.: «Навчальна книга», 2002.)

Блакить, одвічна блесть, в іронії священній,

Ясна, прозоріша за квітів томну лінь,

Поета, що клене безсило власний геній,

Жене безплідною пустелею болінь.

Біжу сліпма: вона в порожню душу хоче Мені загнати свій пронизливий докір.

Куди втекти? Яку з твоїх громадь, о ноче,

Затулить хоч на мить її убивчий зір?

Тумане, линь! Пролий свій попіл монотонний Густими пасмами під небосхил, який Між сірих трясовин осінніх днів потоне!

Німою стелею сліпучу товщу скрий!

А ти — з летейських вод виходь! Над берегами Сухих очеретин і твані назбирай,

О Спліне, й заліпи умілими руками Лазурні діри — слід од злих пташиних зграй!

Іще! З останніх сил хай димарі понурі Чадять, і кіптяви напівзагуслий блиск,

Опавши, хай замкне всі горизонти хмурі,

Де звільна помира жовтавий сонця диск!

— Умерли небеса.— Матеріє, благаю,

Дай сил забути Гріх та неосяжний Лад Страждальцеві, який, проклявши, поділяє Прибиту підстілку щасливих людських стад.

Бо голови уділ порожньої моєї,

Флакону без рум’ян під голизною стін,

Не скрасивши ридань смертельної Ідеї,

Похмурим позіхом вітати чорний скін...

Даремне й це! Блакить святкує перемогу,

Моя душе: вона співає знов і знов І, прорізаючи кільце твоїх агоній,

Металу покида із синню молитов,

Мов невідпорний меч, серед імли гримить.

Ховатися — куди від лютої погоні?

Вона гряде. Блакить! Блакить! Блакить! Блакить!

(Білий. Цей колір у поєднанні з блакитним символізує ідеальний світ.)


  • Прокоментуйте використання поетом образу «солодкого світу ». (Образ символізує і ставлення до світу ліричного героя, закоханого в ідеал, і героя, який здобив гіркий досвід. Недарма вірш закінчується риторичним запитанням: «Солодкий світ?».)

  • Прокоментуйте використання звукопису у вірші. (Алітерації л, р, асонанси о, і, и підкреслюють динамічність почуттів ліричного героя.)

  • Визначте віршовий розмір. (П’ятистопний ямб.)

  1. Систематизація та узагальнення вивченого

Узагальнювальна бесіда

  • Проаналізуйте провідні мотиви поезії «Молюсь і вірю. Вітер грає...».

  • Визначте філософські мотиви поезії «Солодкий світ».

  • Визначте жанр поезії «Запахла осінь в’ялим тютюном...».

  • У чому, на вашу думку, полягає філософська сповідальність поезії «Запахла осінь в’ялим тютюном...»?

  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту.

  2. Підготувати виразне читання віршів «Коли усе в тумані життєвому...», «Троянди й виноград», «Мова».

  3. Завдання творчого характеру. Підготувати відповідь на питання: чого навчили мене вірші, вивчені на уроці?

  1. Підсумок уроку

УРОК № 14

ВІРШ «КОЛИ УСЕ В ТУМАНІ ЖИТТЄВОМУ...»

ЯК ЕСТЕТИЧНЕ КРЕДО МИТЦЯ, ГІМН ВІЧНОМУ

МИСТЕЦТВУ, НЕТЛІННОСТІ ЙОГО ВИТВОРІВ. СМИСЛОВА

Й НАСТРОЄВА ЗНАЧИМІСТЬ ОБРАЗУ, ХУДОЖНЬОЇ ДЕТАЛІ

У ВІРШІ. МОТИВИ ПОШУКІВ ДУШЕВНОЇ РІВНОВАГИ,

КРАСИ В ЖИТТІ. «ТРОЯНДИ Й ВИНОГРАД», «МОВА»

Мета: ознайомити учнів з ідейно-художнім змістом вірша

«Коли усе в тумані життєвому...», визначити естетичне кредо митця, основні мотиви поезії «Коли усе в тумані життєвому...», дати характеристику образів, ролі художньої деталі, ознайомитися з ідейно- художнім змістом віршів «Троянди й виноград», «Мова»; розвивати навички аналізу вірша, зв’язне усне мовлення, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до поезії, інтерес до творчості М. Рильського.

Теорія літератури: художня деталь (повторення).

Обладнання: портрет письменника, збірка поезій «Троянди й виноград», словник літературознавчих термінів. Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ



  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку

Максим Рильський у своїх поезіях часто розмірковував про місце людини в житті, вічні духовні цінності. І, як кожний поет, висловлював власні думки щодо ролі митця в суспільстві та значення мистецтва для людини, із захопленням оспівував вічні витвори мистецтва. Сьогодні на уроці ми переконаємося в цьому, ознайомившись з віршами «Коли усе в тумані життєвому...», «Троянди й виноград», «Мова».



  1. Актуалізація опорних знань

  1. Перевірка домашнього завдання: заслуховування відповідей

на питання домашнього завдання.

  1. Бесіда з учнями за матеріалом попереднього уроку.

• Визначте провідну ідею вірша «Молюсь і вірю. Вітер грає...».

(Любов до життя та здорового оптимізму.)

  • Як за допомогою запахів передано прихід осінньої пори в поезії

«Запахла осінь в’ялим тютюном»?

  • Схарактеризуйте ліричного героя поезії «солодкий світ».

Визначте провідні риси його характеру. (Життєлюбство,

оптимізм, вітаїстичність настрою, щире захоплення красою та неосяжністю світу.)

  1. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  1. Словникова робота

Кредо (лат. credoверю, верую) — особисте переконання, основа світогляду людини, інколи те ж саме, що девіз.

Гімн (гр. Hymnos — похвальна пісня) — урочистий музичний або віршовий твір символічно-програмного змісту.

Теорія літератури (повторення)

Художня деталь — засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція. Через деталь значною мірою виявляється спосіб художнього мислення митця, його здатність вихопити з-поміж безлічі речей чи явищ таке, що в сконцентрованому, спресованому вигляді економно і з великою експресивністю дає змогу виразити авторську ідею твору. Художня деталь з’являється часто внаслідок інтуїтивного імпульсу, як осяяння. Навколо неї нерідко «організовується» вся будова твору. В одних випадках художня деталь може набирати значення символу, в інших — бути деталлю-штрихом. У тексті цей спосіб мислення матеріалізується в речових, портретних, пейзажних, інтер’єрних деталях. Художня деталь може надавати особливого забарвлення мовленню персонажа тощо. Художня деталь буває як наскрізною (повторюваною) у творі, так і одномоментною, але в будь-якому випадку вона містить прихований сенс, підтекст, може викликати широкий спектр асоціацій, здатна замінити розлогий опис, авторську характеристику, міркування, цілий епізод тощо.



  1. Слово вчителя

Вірш «Коли усе в тумані життєвому...» дослідники вважають естетичним кредо митця. Ця поезія входить до збірки «Під осінніми зорями». Деякі дослідники вважають, що саме рядки цієї поезії привели Максима Рильського 1931 р. у застінки НКВС. Майже рік поет провів у Лук’янівській в’язниці. Його звинувачували в причетності до контрреволюційної організації (Спілки визволення України), якої, і це «органам» було добре відомо, насправді не існувало. І хоча поет був звільнений «за відсутністю достатніх даних для обвинувачення й суду», у його творчості та світосприйнятті відбулися зміни, і цей злам був засвідчений збіркою «Знак терезів» (1932) та віршованою повістю «Марина» (1933).

  1. Виразне читання вірша «Коли усе в тумані життєвому...»

Коли усе в тумані життєвому Загубиться і не лишить слідів,

Не хочеться ні з дому, ні додому,

Бо й там, і там огонь давно згорів.

В тобі, мистецтво, у тобі одному Є захист: у красі незнаних слів,

У музиці, що вроду, всім знайому,

Втіляє у небесний перелив;

В тобі, мистецтво,— у малій картині,

Що більша над увесь безмежний світ!

Тобі, мистецтво, і твоїй країні Я шлю поклін і дружній свій привіт.

Твої діла — вони одні нетлінні,



І ти між квітів найясніший квіт.

  1. Евристична бесіда

  • Доведіть, що вірш — гімн вічному мистецтву, нетлінності його витворів. (Мистецтво вічне, воно здатне узагальнювати явища життя: в одній невеликій картині показати увесь безмежний світ, звичайні явища життя підняти над буденністю і зробити нетлінними («вроду, всім знайому, / Втіляє у небесний перелив». Мистецтво захищає митця від «туману життєвого», стає для нього домом замість того, у якому «огонь давно згорів». Саме воно найпрекрасніше серед інших прекрасних явищ життя: «І ти між квітів найясніший квіт».)

  • Визначте основні мотиви твору. (Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті. Мистецтво єдине, що має здатність вносити душевну рівновагу в життя поета. У його житті бувають часи, коли:... усе в тумані життєвому / Загубиться і не лишить слідів, / Не хочеться ні з дому, ні додому, / Бо й там, і там огонь давно згорів. Тільки в мистецтві «одному є захист», а краса «незнаних слів», музики здатна створити нову прекрасну країну.)

  • Визначте естетичне кредо митця (головну думку вірша). (Сенс життя митця в служінні мистецтву.)

  • Визначте змістове навантаження художніх образів та художніх деталей вірша, тих точних слів, за якими криється ціла картина людського життя, стан душі. (Туман життєвийцей образ створює картину сучасного поетові світу та визначає настрій митця. У цьому образі ключовим словом для розуміння змістового навантаження є «туман», адже саме ця художня деталь натякає на невизначеність, невпевненість митця в умовах сучасних йому політичних подій, його творчі пошуки у зв’язку з новими вимогами часу до літератури взагалі та поета зокрема. Образ містить настрій розгубленості, утрати творчого натхнення, яке визначається іншим образом«огонь».

Вогоньсимвол творчого натхнення і творчих пошуків. Як уже зазначалося, після ув’язнення відбувся серйозний злам у світосприйнятті поета: він почав надавати перевагу пейзажним та медитативним мініатюрам. Це стало причиною того, що М. Рильського не друкували. Сім’я голодувала, радянська критика звинувачувала поета у відсутності ідейності, а представники діаспориу відсутності патріотизму. Поет не сприймав «дому» під назвою «Радянська Україна» й не мав можливості повернутися в той дім, що був раніше. Саме це спричиняє страждання і втрату натхненнявогня. Країна мистецтвацей образ працює на створення естетичного кредо митця. Поет повинен служити мистецтву, жити в країні краси. І рядки поезії М. Рильський підтвердив своїм життям: у страшні часи тоталітарного режиму й гімнів на адресу радянської влади він залишався естетом.

Між квітів найясніший квітхудожня деталь. «Найясніший квіт» передає як розуміння поетом ролі мистецтва, так і його емоційний стан. Поет визначає головну роль мистецтванести світ людям, тобто надію, радість від спілкування з прекрасним, вічним, нетлінним. Водночас майстер передає своє захоплення мистецтвом, вдячність за світ від нього у своєму житті, преклоніння перед ним. Він визнає і свою роль у ньому, адже привіт його «дружній», отже, поет «свій» у країні мистецтва. Це для поета дуже важливо, адже своя земля для ньогочужа. Про це він писав в іншому вірші «Осміяний самим собою»: «Шукаю я землі своєї, бо ця землячужа мені».) Поетичний практику м

  • Доведіть, що вірш «Коли усе в тумані життєвому...» — сонет. (Поезія складається з чотирнадцяти рядків. Перший чотиривірштезарозповідає про життєву проблему: втрата

натхнення, невпевненість, невизначеність ліричного героя. Другий катренантитезарозповідає про роль мистецтва в житті.

Останні рядкисинтезпропонують розв’язання проблеми: душевну рівновагу слід шукати в служінні мистецтву. Римування поезії типове для сонета.)

  1. Слово вчителя

Дослідники української літератури вважають, що збірка М. Рильського «Троянди й виноград» була однією з тих поетичних книжок, які відкривали новий період розвитку всієї національної літератури. Вона присвячена темі людського щастя. Її образи розкривають розуміння поетом сенсу життя. Її можна назвати віршем-заповітом досвідченого митця молодим майстрам художнього слова: «Як парость виноградної лози, плекайте мову. / Пильно й ненастанно політь бур’ян».

Збірка містить найкращі твори М. Рильського неокласицис- тичного етапу його творчості. Цікаво, що образи троянди та винограду є символічними в поетичному доробку М. Рильського. Але у вірші «Троянди й виноград» вони набувають особливого значення.



  1. Виразне читання вірша «Троянди й виноград»

Із поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати,

За сапку — і в квітник, де рожа розцвіла,

Де кучерявляться кущі любистку й м’яти.

З путі далекої вернувся машиніст,

Укритий порохом, увесь пропахлий димом,—

До виноградника! — Чи міддю часом лист Де не попсований? Ну, боротьбу вестимем!

В саду колгоспному допитливий юнак Опилення тонкі досліджує закони,—

А так же хороше над чорним ґрунтом мак Переливається, мов полум’я червоне!

Ми працю любимо, що в творчість перейшла,

І музику валку, що ніжно серце тисне У щастя людського два рівних є крила:



Троянди й виноград, красиве і корисне.

6 вересня 1955 p., Київ

  1. Ідейно-художній аналіз вірша

Дайте характеристику побудови вірша. (Чітка, струнка, логічна: від споглядання життя до філософських висновків.)

  • Тема вірша (Споглядання людської праці, яка переходить у творчість. (Два перших рядки перших трьох строфопис службових обов’язків людини, два останнізахоплення, яке змушує ліричних героїв поезії забувати про їжу та відпочинок.)

  • Знайдіть слова, які свідчать про те, що ліричні герої вірша повністю віддаються своїй роботі. Дівчина утомлена прийшла, вернувся машиніст, укритий порохом, увесь пропахлий димом, юнак не просто працює в колгоспному садку, а опи- лення тонкі досліджує закони.)

  • Визначте символічне значення образів троянди і винограду. (Виноград символізує корисний плідний труд. Трояндасимвол краси, яка спонукає людину творити. Через ці символічні образи глибоко й поетично розкрито радість повнокровного буття людини, мудро показано, у чому полягає сенс, глибина її щастя.)

  • Прокоментуйте назву твору. (Троянди й виноград«два рівних є крила» щастя людського«красиве і корисне».)

  • Визначте головну думку поезії. (Людина щаслива, коли в її житті тісно переплітається красиве й корисне, коли її працятворча. «Ми працю любимо, що в творчість перейшла» .)

  • Які художні засоби використав поет? Епітети (дівчина утомлена; дбайлива мати; тонкі закони). Порівняння («Переливається, мов полум’я червоне!»). Метафора («У щастя людського два рівних є крила:Троянди й виноград, красиве і корисне».).

  • Наведіть приклади багатства синоніміки у вірші. (Рожа розцвіла, кучерявляться кущі любистку й м’яти, мак переливається, мов полум’я червоне.)

  1. Слово вчителя

Проблема мови для українців завжди була болючим питанням через те, що її постійно потрібно було захищати, зберігати, відстоювати право на те, щоб говорити українською на рідній землі. Внесок М. Рильського в збереження мови — вірш «Мова».

  1. Виразне читання вірша «Мова»

Треба доглядати наш сад Вольтер

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає —

Народ говорить. І любов, і гнів У тому гомоні морськім. Немає Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово — це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,



Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад.

  1. Ідейно-художній аналіз вірша

  • Як поет ставиться до рідної мови? (Як до безцінного духовного багатства, що передається від покоління до покоління.)

  • Що є неодмінною умовою збереження мови? (Невтомна праця, пильна й ненастанна, спрямована на те, щоб плекати мову, як парость виноградної лози.)

  • Поясніть, чому поет порівнює мову з виноградною лозою, а людину, яка прагне зберегти мову із садівником? (Щоб виростити лозу, садівник повинен мати терпіння, уміння й любов до своєї праці. Тільки тоді сад віддячить садівникові, а мовабуде «щоразу служить вам».)

  • Прокоментуйте слова «вона (мова) щоразу служить вам». (Мова — неодмінна складова національної самосвідомості, яка є початком процесу державоутворення та почуття патріотизму, стає зброєю в боротьбі за свободу та незалежність.)

  • У кого поет радить учитися мові? (У народу, де «кожне словоЦе перлина, / Це праця, це натхнення, це людина».)

  • Про що розповідає мова народу? («Як океан співає — / Народ говорить. І любов, і гнів / У тому гомоні морськім.» Мова розкаже і про історію народу, і про його душу.)

  • До чого закликає поет? (Глибоко вивчати мову, засвоювати ті мовні багатства, які були зібрані попередниками: Не бійтесь заглядати у словник: / Це пишний яр, а не сумне провалля; / Збирайте, як розумний садівник, / Достиглий овоч у Грінченка й Даля.)

  • Наведіть приклади художніх засобів, використаних у вірші. (Порівняння: «Як парость виноградної лози, / Плекайте мову»; «...як океан співає — / Народ говорить»; «Збирайте, як розумний садівник, / Достиглий овоч у Грінченка й Даля.»

Метафори: парость виноградної лози; бур’ян; словоце перлина, це праця, це натхнення, це людина; пишний яр; сумне провалля; достиглий овоч; свій сад. Епітети: живим життям; гомоні морськім; пишний яр; сумне провалля; достиглий овоч.)

  • Визначте символічне значення образу саду. (Садмова, яка потребує догляду і дбайливої турботи й віддячує садівникові за любов до нього.)

  • Від чого, на думку М. Рильського, залежить краса мови? (М. Рильський доводив, що краса мови залежить від ступеня опанування нею, а тому все життя слід учитися мови в народу й зі словників.)

  • Визначте головну думку вірша. (Вивчати мову, зберігати її, засвоювати мовні багатства попередниківодин з головних обов’язків справжнього патріота.)

  1. Систематизація та узагальнення вивченого


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   50

Схожі:

Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconВчитель Лукашук Н. М. Українська література 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУроку Зміст навчального матеріалу Дата проведення
Українська література XX ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУкраїнська література 1 – клас (профільний рівень) 140 годин на рік, години на тиждень
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Складні суспільно-історичні умови розвитку. Основні напрямки:...
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx icon11 клас Твори для вивчення Рівень стандарту, академічний рівень
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconКлас Усього – 70 год. На тиждень – год. Текстуальне вивчення – 62 год. Розвиток мовлення – год. Позакласне читання – год. Резервний час – 2 год
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУрок тема уроку. Українська література 1920 1930 р р. Урок 1
Вступ. Складні суспільно історичні умови розвитку української літератури ХХ ст. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття...
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconДавня українська література — література українського народу XI-XVIII ст. Давня українська література — література українського народу XI-XVIII ст
Нова періодизація давнього письменства базується на схемі Д. Чижевського, поданій в "Історії української літератури"
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconОрієнтовне календарне планування з української літератури 1 клас
Складні суспільно-історичні умови розвитку української літе­ратури XX ст., основні стильові напрями (модернізм, соцреалізм, постмодернізм)....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУроків української літератури за рівнем стандарту, академічним рівнем 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУроків української літератури за рівнем стандарту, академічним рівнем 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка