Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx



Скачати 12.11 Mb.
Сторінка37/50
Дата конвертації11.04.2017
Розмір12.11 Mb.
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   50

УРОК № 50

ДРАМАТИЧНА ПОЕМА «СВІЧЧИНЕ ВЕСІЛЛЯ».

СИМВОЛІЧНІ ОБРАЗИ СВІЧКИ І СВІТЛА В П’ЄСІ.

УТІЛЕННЯ В ОБРАЗІ ІВАНА СВІЧКИ НЕПЕРЕМОЖНОЇ СИЛИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В БОРОТЬБІ ЗА ЩАСТЯ Й ВОЛЮ

Мета: ознайомити учнів зі змістом драматичної поеми;

визначити символічні образи та з’ясувати їхнє значення, розкрити проблематику твору; розвивати вміння аналізувати твір; виховувати почуття відповідальності за долю рідного краю.



Обладнання: портрет письменника, текст твору.

Теорія літератури: драматична поема, образи-символи (повторення).

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ



  1. Організаційний момент

  2. Оголошення теми й мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

У драматичній поемі «Свіччине весілля» (1930) І. Кочерга розробляє мотив пошуків краси, мрії-казки на історичному матеріалі. Це один із найпоетичніших творів драматургії радянських часів узагалі. Поклавши в основу сюжету історичний факт — заборону світла в хатах ремісників у середньовічному Києві, драматург створив п’єсу про незалежність та неповторність культури наших предків. Як вони жили, про що мріяли, як захищали свої права? Про це йдеться на сторінках п’єси.



  1. Актуалізація опорних знань

Хронологічний диктант

Назвіть, які події в житті письменника відбулися.



  • 1881 —... (Народився І. А. Кочерга.)

  • 1899-1903 —... (Навчання в Київському університеті.)

  • 1904 —... (Почав публікувати в чернігівських газетах рецензії та статті.)

  • 1910 —... (Побачив світ перший драматичний твір письменника «Пісня в келиху» російською мовою.)

  • 1914 —... (Переїхав до Житомира.)

  • 1930 —... (Створив драматичну поему «Свіччине весілля».)

  • 1934 —... (Переїхав до Києва, долучився до активного літературно-мистецького життя столиці.)

  • 1941-1944 —... (Жив в евакуації в Уфі.)

  • 1944 —... (Повернувся до визволеного Києва. Опублікував драматичну поему «Ярослав Мудрий».)

  • 29 грудня 1952 —... (Помер. Похований на Байковому кладовищі в Києві.)

  1. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  1. Робота над змістом твору Бесіда з учнями

  • Що вам найбільше запам’яталося з твору?

  • Як ви вважаєте, чи була б Меланка щасливою з Ольшанським?

  • Як ставиться до Меланки Іван? Чи вважається таке ставлення до коханої дівчини застарілим у наш час? Чи часто зустрічаються такі риси характеру в сучасних хлопців? Чому?

  • Образ кого з ремісників (крім Івана Свічки) вам найбільше імпонує? Чим саме?

  • Хто такий Шавула? Чому ремісники незадоволені ним? З якої причини вони вирішили скинути його з посади, хоча Магдебурзьке право передбачало, що обраний війт міг перебувати на цій посаді до смерті?

  • Як розуміють поняття честі й гідності воєвода, Кезгайло, Ольшанський? Що ви можете сказати про їхнє ставлення до закону, моралі? Чи хотіли би ви таких людей мати за друзів?

  • Якби вам запропонували зіграти в п’єсі, яку роль ви б обрали? Лабораторна робота за художнім текстом

  1. Дослідити сюжет твору. Указати сюжетні лінії. Визначити основні елементи сюжету.

Сюжет розгортається двома основними лініями. Перша — показ стосунків між київськими цеховиками й воєводою з його прислужниками. Друга — це особисті взаємини Івана Свічки, Меланки й Ольшанського. Ці дві лінії тісно пов’язані між собою, часто переплітаються й підпорядковані авторському задумові — показати, яким нещастям для українського народу були завойовники, якою важкою була боротьба простого люду за свої права. Основні елементи сюжету:

Експозиція — це початок драматичної поеми. Автор знайомить читача з місцем дії, окремими персонажами (гурт дівчат, Коляндра, Козеліус, Меланка). Гострих зіткнень між дійовими особами ще немає, але деякі ознаки майбутнього драматичного конфлікту вже виявляються (дівчата, а потім кравець Коляндра ремствують у присутності писаря-дячка на воєводу й запроваджений ним у Києві «темний закон»).

Зав’язка сюжету: незадоволені ремісники збуджено відгукуються на нові насильства воєводи (вимоги до цехів безкоштовно працювати на замок), нарікаючи на заборону світла. У VI картині з’являється улюбленець і ватажок цеховиків Іван Свічка, який теж обурюється утисками воєводи і твердо вирішує: щоб то не було — здобути киянам право на світло. Починається і друга сюжетна лінія: Ольшанський побачив Меланку, захопився її красою і зловісно поклявся:

Любов’ю, ґвалтом, мертву чи живу,

А я тебе здобуду і візьму!

Розвиток дії. Цеховики, не криючись, гнівно висловлюють своє незадоволення війтом Шавулою й наполягають, щоб той пішов до воєводи з вимогою скасувати порушення «вольностей і твердостей міських». Виникає конфлікт і на другій сюжетній лінії: само-впевнений Ольшанський прийшов до Меланки, а вона, проста дівчина, від нього, князя, відвернулася. Далі драматичний конфлікт загострюється: арешт Меланки за те, що засвітила каганець на прохання вмираючої матері; здобуття Іваном Свічкою князівської грамоти про скасування «темного закону»; весілля Івана з Меланкою. Наступні події свідчать про загострення драматичного конфлікту. На мирне свято цеховиків свавільно вдирається озброєний загін драбів під керівництвом Ольшанського, Козеки та Козеліуса. Івана Свічку арештовують і звинувачують у страшному державному злочині: викраденні князівської грамоти. Усесильний воєвода ставить категоричну умову: якщо поверне грамоту, буде вільний, якщо ні, то вранці наступного дня буде покараний. Свічка відмовляється.

Кульмінація. Меланка у весільному вбранні та з погаслою свічкою в руках прохає у воєводи світла й помилування коханого. Воєвода ставить жорстоку умову — донести запалену свічку від замку до Поруба в негоду, і тоді Іван буде звільнений.

Розв’язка. Івана Свічку звільняють із тюрми повсталі. Горять палаци багатіїв. Меланка гине, прагнучи врятування коханого. Іван Свічка власноруч убиває ненависного Ольшанського й веде повсталих ремісників на штурм замку воєводи.)


  1. Визначити основний конфлікт твору. У чому полягає його

суть? Як своє вираження він знаходить у драматичній поемі?

Висновки оформити у вигляді таблиці

У творі зображено боротьбу ремісників проти воєводи та його прибічників.

Відповідно до конфлікту персонажі поділяємо на дві основні групи: представники трудового народу (Чіп, Коляндра, Передерій) на чолі зі зброярем Іваном Свічкою, друга — литовське панство з прислугою, очолене воєводою. Конфлікт носить яскраво виражений соціальний характер. Щоб розкрити його найяскравіше, автор використовує прийом контрасту.)




Представники трудового народу

Литовське панство

Безрадісне й нужденне життя ремісників

Повсякденні пишні розваги та оргії

Халупи, бідні хати на Подолі під горою

Панський палац на горі

Заборона світити світло

Воєвода ховає грамоти, у яких скасовано цю заборону

Ремісники сліпнуть, працюючи без світла, напружуючи зір (Передерій)

Палац воєводи осяяний безліччю яскравих вогнів







  1. Визначити символічні образи твору, пояснити їх роль.

(У творі постає Київ, похмурий і темний, тому що робітникам заборонено світити свічки. Причина заборони — щоб ненароком не спричинили пожежі в місті. Насправді ж цим давали зрозуміти ремісникам, трударям — усім «чорним людям», що вони — хлопи, безправні та безсилі. Однак народ не примирився ні з темрявою, ні з неволею.

Коли добром ніхто не дасть нам світла,

Його здобути треба...

Бо без борні нікчемні всі молитви.

І свічки мирної не варта та крайна,

Що в боротьбі її не засвітила.

Усі події в «Свіччиному весіллі» обертаються навколо образу світла. Так, темному ремісницькому Поділлю протиставляється осяяний вогнями замок воєводи. Урочисте запалення цехових свічок на весіллі Свічки сприймається як спалах непокори в серцях людей. Жорстокий присуд воєводи осліпити Івана, аби не бачив більше сонця, білого світу, теж пов’язаний з образом світла. Нарешті слабенький вогник свічки в ліхтареві, який крізь бурю проносить Меланка, щоб урятувати свого коханого, теж символічний.

У п’єсі письменник показує, як з боротьби за право на світло розпочалася боротьба за волю, як із вогника свічки розгорілася пожежа народного повстання.)



  1. Довести, що «Свіччине весілля» за жанром драматична поема. (Як нам відомо, драматична поема — невелика за обсягом

віршована п’єса, у якій зливаються драматичне, епічне й ліричне розкриття теми; виклад відзначається стислістю й лаконізмом, відсутні широке тло подій і зовнішня інтрига. В основу драматичної поеми закладено внутрішній драматичний сюжет, конфлікт світоглядних та моральних принципів.

Твір І. Кочерги «Свіччине весілля» поєднує в собі трагічність сюжету, глибоке розкриття теми кохання та висвітлення історичних умов боротьби київських ремісників за свої права 1506 року, коли місто перебувало під владою литовських князів. Отже, вона має всі ознаки драматичної поеми.

На відміну від прозових творів, які також мають дієву основу, для п’єси властива одна сюжетна лінія й головна подія, персонажі показані в критичний момент свого життя, а дії у творі стиснуті в часі; звідси й емоційно-чуттєве напруження, яким відзначається цей літературний рід. Події в драматичному творі найзручніше простежити за послідовністю його частин — картин чи дій. Якщо для прозового твору характерна розгалуженість і неквапне розгортання сюжету, широчінь описів, змалювання того, що відбулося в минулому, то в драмі події відбуваються в теперішньому часі. На це вказують і дієслова у формі теперішнього часу в авторських ремарках.

У драматичних творах майже немає описових елементів тексту, прямої авторської мови, а про всі події читач (глядач) дізнається з розмов дійових осіб.)



  1. Схарактеризувати образ Івана Свічки. Покажіть, як у його образі втілено непоборну силу українського народу в боротьбі за щастя й волю.

(Головний персонаж драми зброяр Іван Свічка — виразний представник волі народу. Він утілює найкращі людські якості: чесність, порядність, беззавітну відданість народові, ніжність, доброту. Тому й користується незмінною повагою ремісників. Наділений неабияким розумом, Свічка уважно аналізує бачене й почуте, добре знає життя й людей, а тому до його думок прислухаються. А мислить він ширше, ніж його товариші, тому що дбає в першу чергу про інтереси громади й готовий навіть віддати життя заради загальної справи. Його мужність і висока людська гідність зумовлені усвідомленням власної причетності до справедливої боротьби народу за свої права, вірою в перемогу волелюбних ідеалів. Він упевнений, що в житті людськім повинна бути справедливість, тому й намагається утверджувати її особисто й закликає до цього громаду. Дізнавшись про нові розпорядження воєводи, він оцінює їх як знущання над працівниками, закликає ремісників не коритися насильству:

А завтра ж всі гуртом до магістрату,

Нехай тепер хоч світло дасть, хоч ні —

А на панів не будем працювати!

Але Свічка не бажає кровопролиття і спочатку намагається переконати воєводу та його прислужників у неправоті, відмовляючи від бійки гарячкових ремісників:

Товариші! Не в кулаці, а в правді тепер повинна бути наша міць.

(До Чопа, що вхопив велику лаву).

Облиш цю лаву, Чопе, мусим ми Словами нашу правоту довести.

Іван здобуває із замку грамоту. Перед дружиною воєводи Гіль- дою він поводиться не як злодій, а як наполегливий шукач справедливості. Коли вона запитує його: «Хіба тобі життя набридло? Чого тобі безумцю треба?» — Іван твердо відповів: «Світла!» Після повернення на Поділля Свічка відразу ж віддає грамоту ремісникам, радіючи, що прийшов час розсіяти «нарешті сум нічний».

Але за викрадення грамоти його заарештовують, звинувативши в державному злочині. Задля порятунку власного життя йому необхідно було повернути документ. Але ж Свічка знає, що народ покладає величезні надії на грамоту. Тому віддати її — означає зрадити своїх товаришів, позбавити народ надії. Це добре розуміють і його вороги. Воєвода востаннє запитує Свічку: «Мовчиш? Не хочеш зрадити?» Свічка обирає смерть. І цей учинок юнака свідчить про те, що він спроможний поступитися особистим заради загальної справи.

Сміливий, рішучий, непримиренний у боротьбі проти насильства, зброяр постає зовсім іншим у стосунках із Меланкою. Його почуття до дівчини, яку він щиро кохає, ніжні й глибокі. Він турбується про неї, знаходить лагідні слова, щоб передати всю глибину почуттів: «Меласю, ластівко сердешна», «люба», «зіронько моя».

Закоханим не довелося відчути щастя сімейного життя. Меланка загинула в нерівній боротьбі з князем за життя милого, але той вогник, що вона несла, після її смерті не погас, а розгорівся у величезну пожежу народного повстання, яке очолив Іван Свічка.

Переконавшись у тому, що мирним шляхом не досягти бажаного, він закликає все трудове Поділля до збройної боротьби, щоб силою утвердити правду в житті:

А тепер на приступ!

До помсти всі! До волі! До борні!

Над тілом коханої дівчини він промовляє слова, сповнені любові і ніжності:

Свічка ця, що ти життям купила,

Крізь дикий терн та бурю пронесла,

Що ми огнем повстання запалили,

Хай світить нам, привітна і ясна.

Прощай, голубко!..

Так спалахує кривавий протест ремісників, так здійснюється помста за зруйноване щастя. «За Свіччине весілля!». Під цим гаслом відбувається народне повстання.)



  1. Створіть гроно «Проблеми драматичної поеми «Свіччине весілля» (Захисту людської гідності, щастя, добра і правди, зла і кривди, кохання і насильства.)

  1. Систематизація та узагальнення вивченого

Міні-дискусія

  • Який твір можна назвати історичним?

  • Чи можна, на вашу думку, вивчати історію за історичними творами?

  • Чи можна вважати драматичну поему «Свіччине весілля» історичною?

  • Як у ній співіснують історичні факти й вимисел автора?

  1. Домашнє завдання

  1. Повторити матеріал уроку.

  2. Підготуватися до характеристики образу Меланки. Дібрати цитати.

  3. Творче завдання. Напишіть продовження твору, висловивши свою думку про те, чим закінчиться боротьба простого люду Києва за свої права?

  4. Індивідуальні випереджувальні завдання. Підготуйте повідомлення на тему «Своєрідність драматургії І. Кочерги».

  1. Підсумок. Рефлексія

  • Сьогодні на уроці мені вдалося...

  • Я зрозумів...

УРОК №51

ОБРАЗ МЕЛАНКИ ЯК СИМВОЛУ УКРАЇНИ

ТА її ТЕРНИСТОГО ШЛЯХУ В ІСТОРІЇ. СВОЄРІДНІСТЬ

ДРАМАТУРГІЇ І. КОЧЕРГИ. РОМАНТИЧНИЙ ПАФОС

І ПСИХОЛОГІЗМ ЙОГО П’ЄС, ОБРАЗНИЙ СИМВОЛІЗМ

Мета: схарактеризувати образ Меланки, головного пер

сонажа твору І. Кочерги; з’ясувати, чому її образ вважають поетичним символом України; дослідити, у чому полягає своєрідність драматургії І. Кочерги; звернути увагу на образний символізм та романтичний пафос і психологізм його творів; розвивати навички дослідницької роботи, уміння аналізувати художній образ; виховувати почуття поваги до тих, хто заради щастя інших готовий до самопожертви.

Теорія літератури: образи-символи (повторення).

Обладнання: портрет письменника, текст поеми.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ


  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя



Драматична поема І. Кочерги «Свіччине весілля» (1930) — не тільки найвизначніший твір у доробку письменника, а й один із найпоетичніших творів драматургії радянських часів узагалі. Скориставшись історичним фактом про заборону світла в хатах ремісників у середньовічному Києві, драматург створив п’єсу про неповторність та оригінальність культури наших предків, в образах дійових осіб твору відобразив риси українського національного характеру. І одним із найяскравіших і найпривабливіших персонажів є, звичайно, Меланка, про яку у передмові до твору драматург написав: «Цей образ є поетичним символом України, що з тьми віків та через стільки бур пронесла незгасним живий вогник своєї волі й культури».

  1. Актуалізація опорних знань

  1. Перевірка домашнього завдання

  2. Тематичний словниковий самодиктант «Риси українського національного характеру»

Довідка. Більшість дослідників феноменологічного напряму до найусталеніших відносять такі риси українського національного характеру: індивідуалізм, гуманність, демократизм, волелюбність, толерантність та миролюбність, милосердність, щирість та душевність, хазяйновитість, оптимізм, честолюбство, інтро- вертизм, тощо. Водночас серед найтиповіших рис відзначають нестабільність і суперечливість вдачі, брак колективної волі, національної солідарності та згоди.

  1. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  1. Слово вчителя

На минулому уроці ми працювали над характеристикою образу Івана Свічки. Другим головним персонажем драматичної поеми «Свіччине весілля» є наречена Івана — Меланка, звичайна міська дівчина, що живе з матір’ю в бідній хатині на Подолі.

  1. Бесіда з учнями

  • Чим привертає нашу увагу цей образ?

  • Як ставляться до Меланки подруги, сусіди? Чим заслуговує вона такої оцінки?

  • У чому полягає краса образу Меланки насамперед як нареченої Івана Свічки? Опишіть почуття Меланки до Івана. Які вчинки дівчини свідчать про її глибоке й щире кохання?

  • Коли саме, у яких конкретно ситуаціях, вона проявила гідність, твердість духу, здатність на самопожертву? Про що це свідчить?

  • Як ставиться Меланка до питання дівочої честі? Чи можна сьогодні вважати її погляди застарілими? Чому, на вашу думку, образ Меланки в 30-і pp. вважався старомодним?

  • Чому образ Меланки можна вважати символічним? Матеріал для вчителя

Меланка — один із найпоетичніших жіночих образів Івана Кочерги. Автор пишався ним, уважаючи «його створення... кращим ділом свого літературного життя».

Меланка дуже вродлива. Коли каштелян Ольшанський уперше побачив дівчину, то був просто вражений її зовнішністю: Ольшанський, що не зводив очей з Меланки, сплигнув з коня і підійшов до Козеліуса.

Ольшанський (палко).

Яка ж краса чудова!

Кажи ж бо, хто вона? Якого роду?

І де живе! Відкіль така краса!

Неначе та шипшина чи троянда,

Що по ярах цих київських цвіте!

Яка ж краса і грізна і чарівна!

Любов’ю, ґвалтом, мертву чи живу,

А я тебе здобуду і візьму!

Але в дівчини добре розвинене почуття власної гідності. Так, коли князь Ольшанський уночі викликав її з хати і в запалі схопив за руку, Меланка, не вагаючись і не боячись, охолодила його запал:

Пусти!

Яка ганьба! Хіба князівський звичай Хапать дівчат опівночі? Пусти,



Мені за тебе соромно.

Не для князів литовських чи німецьких Моя дівоча доля — вільна я.

Іди! На перший раз тобі дарую.

Звичаїв, мабуть, наших ти не знав.

Також Меланка заступається за подруг, сміливо відчитує писаря-дячка за те, що «до дівчат без сорому чіплявся», вимагаючи за дозвіл поспівати, повеселитися «солодким відкупитись поцілунком».

Пріся. Меласю, люба!



  1. га дівчина. Ти хоч нас рятуй.

  2. тя дівчина. За писарем не можна зовсім жити!

Козеліус. Ба ні! Тепер рахунок буде інший:

Нехай за всіх Меланка викуп дасть,

Бо київських дівчат всіх поцілунки Не так солодкі, як її один.

Пріся. Дивись який!

Козеліус. О дівчино прекрасна,

Повинна ти мене поцілувать,

Щоб цих дівчат од кари врятувать,

Чи є ж така краса на світі...

Притягає Меланку до себе, вона з серцем відштовхує.

Меланка. Геть!

Занадто вже собі ти дозволяєш.

Пан писаре, не для того тебе Призначив князь і рада ухвалила,

Щоб ти киянам кривди учиняв Та до дівчат без сорому чіплявся.

Не молодий, здається...

Меланка — любляча дочка. Вона зворушливо турбується про хвору матір, без вагання виконує її останнє бажання — засвічує каганець, хоч знає, наскільки це ризиковано. Коли ж за цей «злочин» потрапляє до рук охоронців порядків воєводи, вона, вириваючись, осудливо кидає у вічі осмнику Козеці:

Меланка (виривається).

Не смієш ти

Затримувать мене в таку хвилину,

Коли вмирає мати!



І. Кочерга створює образ, у якому поєдналися прекрасна зовнішність і високі моральні якості. Меланку поважають сусіди- ремісники за скромність і лагідність, доброзичливість і розсудливість, здатність прийти на допомогу без вагань. Та найповніше розкривається характер дівчини в її стосунках з Іваном Свічкою, якого вона кохає віддано й щиро, хоча й не поділяє його бажання допомогти ремісникам повернути світло, боротися проти сваволі воєводи. Як кожна жінка, вона мріє про тихе сімейне щастя:

Меланка

І все ж таки на тебе я сердита,

Бо мед у тебе тільки на вустах,

А ділом болю завдаєш мені ти І не жалієш серця ти мого...



Свічка

Та що це ти! Тебе я скривдив, люба?



Меланка

Навіщо, як метелик на вогонь,

Ти рвешся до пригоди та до згуби?

Нащо тобі те світло? То хіба І в темряві не ясно нам з тобою...

Для мене — цілий світ в твоїх очах,

Навіщо ж ти шукаєш неспокою?

Не любиш ти...

Для дівчини:

Світло любе, як воно

Своє проміння ллє в затишній хаті,

Коли сім’я вечеря за столом,

Коли дитину колисає мати.



Але поряд із лагідністю й жіночністю у вдачі Меланки є й стійкість та вражаюча мужність, які проявилися в момент, коли над головою коханого нависла смертельна небезпека. Змучена, але рішуча, іде вона до замку, сповнена бажанням будь-якою ціною врятувати свого Івана. Горда дівчина навіть кидається до ніг воєводи із проханням: «Поверни мою любов єдину, поверни щасливу ту годину й свічку цю весільну засвіти».

Воєвода ж ставить жорстоку умову: якщо вона хоче врятувати Івана, то має донести запалену свічку до в’язниці, де він перебуває. Тоді його звільнять.

Намагаючись зберегти вогник рятівної свічки, Меланки береже її більше, ніж власне життя. Вона демонструє переконання, що немає такої сили, яка б змогла загасити вогник надії. Та закоханим не судилося бути разом. Меланка гине, здійснивши подвиг подвиг заради свого кохання, визволення ватажка ремісників.

Меланка приваблює своєю ніжністю і рішучістю, жіночністю й стійкістю у вирішальний момент. Її образ сповнений романтичним пафосом і сприймається як символ дівочої чистоти, як символ України та її тернистого шляху в історії. Риси її характеру — не просто риси певної окремої особи чи ідеальної жінки. Ідеться не лише про неї. Незважаючи на підкреслену індивідуалізованість, живо та реалістично змальований образ, Меланка є насамперед узагальненим образом найкращих людських рис усього українського народу. І. Кочерга створив його, щоб оспівати високі моральні якості низів тогочасного суспільства. Цим видатний драматург висловив свою віру в народ й оптимізм щодо його майбутнього, а зображуючи моральну перемогу Меланки над Ольшанськими, підкреслив віру в перемогу загальнолюдських гуманістичних принципів. Саме тому образ Меланки не старіє, а продовжує зачаровувати нові покоління читачів та глядачів. В образах Івана Свічки та Меланки Іван Кочерга переконливо показав героїзм та незламність українського народу в боротьбі за свою волю і незалежність.

Лагідність, жіночість та самопожертва заради кохання як риси театрального персонажа були в 30-ті pp. зовсім не популярними в радянській свідомості і справді могли вважатися старомодними. Епоха потребувала втілення в житті й на сцені жінки іншого типу: сильної, незалежної, яка змагається з чоловіком у всьому, яка виходить із життєвих випробувань сильною, загартованою, професійно впевненою особистістю, але без особистого життя.

Тому авторові «Свіччиного весілля» нелегко було конкурувати з цим стандартом, бо його героїні традиційно гинуть, зіткнувшись з агресивним чоловічим світом.

  1. Міні-дослідження

Інколи можна почути таку думку, що твори, які вивчають у школі, застаріли, нецікаві, що сучасна молодь має зовсім інші погляди на життя та життєві ідеали й цінності. Маємо чудову нагоду пересвідчитися, узявши як об’єкт дослідження образ Меланки.

Робота з таблицею

Указати провідні риси характеру Меланки. Дослідити, чи цінують хлопці в наш час саме такі риси характеру в дівчатах? Зробити висновок.


Погляд з минулого. Риси характеру Меланки

Сучасний погляд. Які риси характеру цінують хлопці в наш час у дівчатах?

Лагідність




Жіночність




Готовність до самопожертви




Вірність у коханні




Рішучість у боротьбі за своє щастя




Щирість




Шанобливе ставлення до матері




Має почуття власної гідності, уміє постояти за себе




Поважає своїх подруг, заступається за них




Прагне особистого щастя










Отже, образ Меланки переростає в символ дівочої чистоти й вірності. А такі риси характеру, як жіночність, вірність, жертовність, усвідомлене розуміння обов’язку, почуття відповідальності за долю коханого, рішучість у критичній ситуації є тим визначальними рисами особистості Меланки, які не втрачають своєї неперехідної моральної цінності, залишаються принадно- прекрасними для будь-якої доби. Тому образ Меланки сучасний і сьогодні, бо сприймається як еталон жіночої і людської духовності.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   50

Схожі:

Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconВчитель Лукашук Н. М. Українська література 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУроку Зміст навчального матеріалу Дата проведення
Українська література XX ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУкраїнська література 1 – клас (профільний рівень) 140 годин на рік, години на тиждень
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Складні суспільно-історичні умови розвитку. Основні напрямки:...
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx icon11 клас Твори для вивчення Рівень стандарту, академічний рівень
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconКлас Усього – 70 год. На тиждень – год. Текстуальне вивчення – 62 год. Розвиток мовлення – год. Позакласне читання – год. Резервний час – 2 год
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУрок тема уроку. Українська література 1920 1930 р р. Урок 1
Вступ. Складні суспільно історичні умови розвитку української літератури ХХ ст. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття...
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconДавня українська література — література українського народу XI-XVIII ст. Давня українська література — література українського народу XI-XVIII ст
Нова періодизація давнього письменства базується на схемі Д. Чижевського, поданій в "Історії української літератури"
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconОрієнтовне календарне планування з української літератури 1 клас
Складні суспільно-історичні умови розвитку української літе­ратури XX ст., основні стильові напрями (модернізм, соцреалізм, постмодернізм)....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУроків української літератури за рівнем стандарту, академічним рівнем 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУроків української літератури за рівнем стандарту, академічним рівнем 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка