Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx



Скачати 12.11 Mb.
Сторінка42/50
Дата конвертації11.04.2017
Розмір12.11 Mb.
1   ...   38   39   40   41   42   43   44   45   ...   50

«Мозковий штурм»

Б.-І. Антонич стверджував: «Мистецтво не відтворює дійсності, ані її перетворює, як хочуть інші, а лише створює окрему дійсність». Проілюструйте цей вислів прикладами з вивчених на уроці віршів.

  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати матеріал уроку.

  2. Індивідуальні завдання: підготувати виразне читання віршів

«Дороги», «Пісня про незнищенність матерії».

  1. Творче завдання для охочих. Створити сенкан «Ліричний герой поезій Б.-І. Антонича».

  1. Підсумок

Рефлексія

  • Найбільше мене вразив вірш...

  • Ознайомившись із поезіями, я почав інакше сприймати світ...

  • Найсильнішою емоцією під час читання віршів Б.-І. Антонича була...

УРОК № 58

ВІРШ «ДОРОГИ», ОПТИМІЗМ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ, ЙОГО ВІРА В НЕМИНУЧУ МОЛОДІСТЬ ЖИТТЯ, СПЕЦИФІКА ПЕЙЗАЖУ, СИМВОЛІКА ОБРАЗІВ. ПОЕЗІЯ «ПІСНЯ ПРО НЕЗНИЩЕННІСТЬ МАТЕРІЇ», ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ ПРО БЕЗСМЕРТЯ, ВІЧНІСТЬ ЖИТТЯ. ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНОГО СТИЛЮ ЛЕМКІВСЬКОГО ПОЕТА: СЮРРЕАЛІСТИЧНЕ МИСЛЕННЯ, ОРИГІНАЛЬНІСТЬ МЕТАФОРИЧНИХ ОБРАЗІВ, НОВАТОРСТВО ПОЕЗІЇ. МІСЦЕ Б.-І. АНТОНИЧА СЕРЕД ВИДАТНИХ ЛІРИКІВ-НОВАТОРІВ СВІТУ (Р.-М. РІЛЬКЕ, П. ВЕРЛЕН)

Мета: ознайомити учнів з ідейно-художнім змістом поезій

«Дороги» та «Пісня про незнищенність матерії», визначити особливості поетичного стилю Б.-І. Антонича, новаторство його творчості, визначити місце поета серед видатних ліриків-новаторів світу. Обладнання: тексти віршів поезій «Дороги» та «Пісня про незнищенність матерії».

Теорія літератури: поглиблення поняття про сюрреалізм, архетип, асоціативність.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчанння. Оголошення теми й мети уроку

Творчість Б.-І. Антонича — явище і суто національне, і таке, що органічно вписується в досягнення ліриків-новаторів світової літератури. Саме про це й піде мова на уроці.

  1. Актуалізація опорних знань

  1. Перевірка домашнього завдання

  • Як називає себе поет у поезії «Автопортрет»? Чому?

  • Як поєднуються язичницькі та християнські уявлення наших

предків у вірші «Різдво»?

  • Визначте особливість світогляду поета на основі вивчених

поезій.

  1. Заслуховування складених сенканів

  2. Повторення й вичення понять теорії літератури

Сюрреалізм — його представники закликали звільнити людське «Я» від «пут» матеріалізму, логіки, які вони вважали породженням буржуазної цивілізації. На їхню думку, митцю слід спиратися на досвід несвідомого вираження духу (сни, галюцинації, марення, інтуїтивного), аби проникнути по той бік свідомості, осягнути нескінченне й вічне.

Асоціативність — певна суміжність існуючих у цій суміжності явищ і предметів, здатних утворити зв’язок між собою; певний асоціативний ряд утворює цілісну систему знаків, здатних нести в собі узагальнювальні властивості, відновлення в пам’яті образу за законом асоціативної суміжності, уподібнення, контрасту.

  1. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Аналіз вірша «Дороги»

  1. Вступне слово вчителя

Поезія Б.-І. Антонича створює оригінальний світ, у якому гармонійно співіснують міф, реальність, сьогодення, минуле й погляд у майбутнє.

Поет використовує образи української міфології, фольклору, казки, щоб знайти втрачену гармонію світу, сенс життя. Усе це можна побачити в його поезії «Дороги».

  1. Виразне читання вірша учнем

ДОРОГИ

Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги).

Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги.

Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами).

Тільки безкрай і далеч іскриться, тільки безвість вітає вітрами.

Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі).

Розспівались таємно: дзінь-дзелень цвіркуни в конюшині пахучій.

Залізиста вода із криниці (дороги, дороги, дороги).

О, відкрий нам свої таємниці, дивний місяцю мідянорогий!

Бо в дорогах звабливая врода (о зелень! о юність! о мріє!).



Наша молодість, наче природа, колосистим ще літом доспіє.

  1. Аналіз ідейно-художнього змісту поезії «Дороги» Евристична бесіда з учнями

  • Про який період життя ліричного героя розповідається у вірші. Доведіть свою думку цитатами з тексту. (Ліричний геройюний. На це поет указує у першій строфі («трава... простелилась нам юним під ноги»). Для молоді дорогаце початок навчання й набуття досвіду. Ось чому дорога порівнюється з книгоюджерелом знань, яка юним здається «безкраєм», «далеччю» та «безвістю». Для молодих дорога зваблива. Це поет підкреслює словами, поданими у дужках«о зелень! о юність! о мріє!..» У передостанньому рядку поет уживає слово молодість, якій ще доведеться доспівати.)

  • Наведіть приклади звуконаслідування та визначте його роль. (Дзінь-дзелень. Поет за допомогою звуконаслідування створює літературний пейзаж із зоровими та слуховими образами.)

  • До чого закликає молодих поет? (Щоб дати відповідь на запитання, потрібно звернути увагу на символічні образи поезії та семантику кольорів. Небо і пшениця відтворюють кольори національного прапору України. Отже, той, хто обирає довгу дорогу, повинен бути патріотом. На цьому шляху буде багато зваб, але юнакові не можна схибити. Дорогу необхідно пройти, щоб особистість сформувалася, «доспіла». Людина, щоб побачити всю красу рідної землі, повинна злитися з природою, пізнати всі їі таємниці. Дорога простелиться «юним під ноги», якщо вони пройдуть їі гідно. Молодість повинна плекати в собі духовність. Недарма поет використовує образ вітру, який здавана був символом духу, дихання Всесвіту, оновлення. Вітрами на шляху юнаків зустрічає безвість. І ці вітри символізують неусвідомленість, попереджають про небезпеки, які також можуть зустрітися на дорозі життя.)

  • Звідкіля ліричний герой бере натхнення та наснагу? (З рідної землі, яка є для нього джерелом поетичної творчості.)

  • Визначте символічне значення дороги. (Це алегорія плину часу, який не повертає назад, циклічності життя, поривань людства до істини, яку кожен шукає в житті, можливості втечі від буденності. Дорогаце й джерело енергії, яка потрібно для пошуків сенсу життя.)

  • Визначте головну думку вірша. (Пошук сенсу життя і свого місця в ньому.)

  • Які художні засоби допомагають розкрити головну думку вірша? (Звертання: «О, відкрий нам свої таємниці, / дивний місяцю мідянорогий!»; епітети: дивний місяць мідянорогий, колосисте ще літо; порівняння: «Розгорнулась земля, наче книжка, / Наша молодість, наче природа»; використання абстрактних іменників кольору, які називають предмети з характери- ними кольоровими ознаками,— зелень, голубінь, золотавість.)

  • Назвіть авторські неологізми. (Залізиста вода, мідянорогий місяць.)

  • Визначте віршовий розмір поезії. (Тристопний анапест з перехресним римуванням.)

  • Яка роль другого рядка кожної строфи. (Підкреслюється ключове слово попереднього рядка: «Розгорнулась земля, наче книжка / (дороги, дороги, дороги».)

  • У чому своєрідність пейзажу, намальованого у вірші? (Використано імпресіоністичні прийоми: багатство кольорів, яскравість барв, звуків. Пейзаж намальований у деталях, які швидко змінюють одна одну, залишаючи миттєві враження. Як у всіх імпресіоністів, чорний колір відсутній.)

  • У збірці «Три перстні» домінує один з «ляйтмотивів» творчості Б.-І. Антонича: поетичне мистецтво та його таємниці. У кого з поетів-модерністів (представників європейської культури) ви можете знайти подібний мотив? (Поль Верлен у вірші «Поетичне мистецтво» також намагається пізнати таємниці поетичної творчості.)

Аналіз вірша «Пісня про незнищенність матерії»

  1. Вступне слово вчителя

Творчість Б.-І. Антонича споріднена з фольклором. Автор звернувся у власних віршах до слов’янської міфології, стародавніх переказів, канонічних Євангелій і навіть апокрифів. Б.-І. Антонич сприймає Святе Письмо як джерело власного світогляду й широко використовує його в своїй міфотворчості.

Поезія «Пісня про незнищенність матерії» входить до збірки «Книга лева» (1936). У ній поет вдається до міфів про походження стихій, світил, землі всього сущого. У вірші поет змальовує вічний колообіг життя, у якому людина народжується з праху й уходить у прах. У світі постійно щось умирає й щось народжується знов. І цей цикл буде існувати вічно. Нічого неможливо повернути назад.

  1. Заслуховування повідомлення учня

про символіку образів вірша

Накопичення символів в одному творі не випадкове. Вони важливі для розуміння головної думки вірша.

Вітер — символ духу, дихання Всесвіту; невловимості, не- усвідомленості; швидкості; якоїсь звістки (як правило, однієї); шкоди, руйнації і водночас оновлення.

Вітер — конкретне вираження однієї з основних стихій світобудови — повітря.

Потоп — символ покарання; очищення; народження нового життя. Потоп має декілька символічних значень: правдивий Божий суд за злочини роду людського; кінець гріховного існування істот; застережного голосу Творця; надію на створення щасливого світу, велику руйнівну силу, що знищує все навколишнє; спасіння праведного людства і його зустріч з Богом; смерть, загибель, нівечення, занепадання всього живого на деякий час, страждання й муки, катастрофа для всього людства.

Камінь — символ буття, означає міць і гармонійне примирення з самим собою; символ єдності й сили; у християнстві — один із символів Ісуса Христа; у фольклорі, літературі — символ непорушності, твердості, водночас жорстокості, суму, душевного болю й відчаю; основи світу; Місяця.

У фольклорі, літературі камінь символізує також душевні муки (камінь на душі, на серці), самовідданих борців за щасливе майбутнє (каменярі І. Франка. До речі, його самого називали Великим Каменярем); жорстоких, безсердечних, байдужих людей.

Білий камінь — символ першосвіту, який зустрічається у багатьох жанрах усної народної творчості (думах, колядках, легендах тощо).

  1. Виразне читання вірша учнем

Пісня про незнищенність матерії Забрівши у хащі, закутаний у вітер, накритий небом і обмотаний піснями лежу, мов мудрий ліс, під папороті квітом і стигну, і холону, й твердну в білий камінь.

Рослинних рік підноситься зелена повінь, годин, комет і листя безперервний лопіт.

Заллє мене потоп, розчавить білим сонцем, і тіло стане вуглем, з пісні буде попіл.

Прокотяться, як лява, тисячні століття, де ми жили, ростимуть без наймення пальми,



І вугіль з наших тіл цвістиме чорним квіттям, задзвонять в моє серце джагани в копальні.

(«Книга лева», 1936)

  1. Евристична бесіда з учнями

  • Визначте алегоричний зміст вірша. (Розповідь про одвічний колообіг життя.)

  • Які філософські роздуми поета в основі вірша? (Безсмертя, вічність життя.)

  • Людська доля трагічна: кожен народжується, щоб померти. Визначте ставлення поета до цього факту. (Поет називає себе мудрим лисом. Людина мудра сприймає цей факт без страху. Вона оптимістично дивиться на світ, бо в ньому панує народження.)

  • Які біблійні перекази використав поет у вірші? (Розповідь про всесвітній потоп, передчуття апокаліпсису.)

  • Знайдіть у вірші архетипні образи. (Квіт папороті, білий камінь, образ рідної землі.)

  • Ґрунтуючись на інформації про символіку образів вірша, з’ясуйте зміст філософських поглядів поета. (Життяу поєднанні протилежностей: щось завжди руйнується, а щось оновлюється (символи вітру, потопу). І цей цикл повторюється вічно. У житті людина повинна прагнути самопізнання, гармонії з самим собою, непорушно і твердо стояти на боці добра, законів буття (білий камінь). Пошук істинитака ж важка справа, як пошук цвіту папороті, що розквітає, за народними переказами, раз у сто років. Кажуть, що той, хто його знайде, буде мати величезну силу та багатства. Можливо, поет хоче переконати в тому, що людина, яка зрозуміла сенс буття і знайшла своє місце у світі, непереможна. Духовна особистість багата. Життяце поєднання матеріального й духовного. Духнезнищенний: він просто може перейти з однієї форми в іншу (і тіло стане вуглем, з пісні буде попіл). І цей незнищенний духжиття.)

  • Як поет ставиться до майбутньої загибелі цивілізації? (Майбутню загибель цивілізації він бачить як момент вічногонизки творень і нищень. Прокотяться, як лава, тисячні століття, / де ми жили, ростимуть без наймення пальми / і вугіль наших тіл цвістиме чорним віттям, / задзвонять в моє серце джагани в копальні.)

  • Знайдіть у вірші ознаки сюрреалістичного мислення. (Ускладненість образної структури вірша, сполучення уяви й реальності, матеріального й духовного, вічного і швидкоплинного, свідомого й підсвідомого, миттєвого й вічного (годин, комет і листя безперервний лопіт). Неочікувані складні асоціації та метафори, властиві поезії Б.-І. Антонича, прагнення осягнути нескінченне й вічне також притаманні сюрреалістам.)

  • Знайдіть одну з характерних ознак міфу, яку використовує поет для побудови картини Всесвіту. (Цеперетворення: «лежу, мов мудрий ліс, під папороті квітом / і стигну, і холону, й твердну в білий камінь», «І вугіль з наших тіл цвістиме чорним квіттям».)

  • Назвіть найбільш вживані художні засоби вірша. (Метафора з порівнянням: Забрівши у хащі, закутаний у вітер, / накритий небом і обмотаний піснями / лежу, мов мудрий ліс, під папороті квітом / і стигну, і холону, й твердну в білий камінь; епітети: мудрий ліс, рослинні ріки, зелена повінь, безперервний лопіт, чорне квіття тощо.)

  • Згадайте вивчене на уроках світової літератури. Назвіть поета та його вірш, де розроблено подібну тематику. (P.M. Рільке. «Орфей, Евридика і Гермес». У вірші йдеться про вічний коло- обіг життя й неможливості нікому його змінити, навіть богам.)

  1. Систематизація та узагальнення вивченого

Узагальнювальна бесіда з учнями

  • У чому полягає особливість стилю поета? (Сюрреалістичне мислення, оригінальність метафоричних образів.)

  • У чому новаторство поезії Б.-І. Антонича? (Поет поєднав у своєї творчості казку, міф, реальність, давнину і сучасність. Сплав української міфології та фольклору створив нові образи. Пейзажна лірика набула філософського звучання, замальовки Лемківщини поет уміло поєднав з загальнонаціональними образами та символами.)

  • Визначте місце Б.-І. Антонича серед видатних ліриків-новаторів світу (Р.-М. Рільке, П. Верлен). (Поезія Б.-І. Антонича має спільні з поезією західноєвропейських модерністів мотиви й теми.)

  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати матеріал уроку.

  2. Підготувати усне повідомлення: риси світогляду Б.-І. Антонича (на прикладі вивчених творів).

  3. Підготувати повідомлення про факти біографії О. Турянського, які лягли в основу повісті «Поза межами болю».

  4. Підготувати стислий переказ змісту твору.

  5. Прочитати повість «Поза межами болю».

  1. Підсумки уроку

Рефлексія

  • На уроці я більше дізнався про...

  • Поезія Б.-І. Антонича мене вразила...

  • Я раджу кожному більш детально ознайомитися з творчістю Б.-І. Антонича тому...


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   38   39   40   41   42   43   44   45   ...   50

Схожі:

Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconВчитель Лукашук Н. М. Українська література 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУроку Зміст навчального матеріалу Дата проведення
Українська література XX ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУкраїнська література 1 – клас (профільний рівень) 140 годин на рік, години на тиждень
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Складні суспільно-історичні умови розвитку. Основні напрямки:...
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx icon11 клас Твори для вивчення Рівень стандарту, академічний рівень
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconКлас Усього – 70 год. На тиждень – год. Текстуальне вивчення – 62 год. Розвиток мовлення – год. Позакласне читання – год. Резервний час – 2 год
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУрок тема уроку. Українська література 1920 1930 р р. Урок 1
Вступ. Складні суспільно історичні умови розвитку української літератури ХХ ст. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття...
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconДавня українська література — література українського народу XI-XVIII ст. Давня українська література — література українського народу XI-XVIII ст
Нова періодизація давнього письменства базується на схемі Д. Чижевського, поданій в "Історії української літератури"
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconОрієнтовне календарне планування з української літератури 1 клас
Складні суспільно-історичні умови розвитку української літе­ратури XX ст., основні стильові напрями (модернізм, соцреалізм, постмодернізм)....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУроків української літератури за рівнем стандарту, академічним рівнем 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....
Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx iconУроків української літератури за рівнем стандарту, академічним рівнем 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка