Українська література



Скачати 118,28 Kb.
Дата конвертації16.01.2018
Розмір118,28 Kb.



Туменський навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»



ЛОГІЧНІ СХЕМИ-КОНСПЕКТИ



УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

9 клас


Дерачиць І.М.

Логічні схеми-конспекти. Українська література. 9 клас. - Тумень, 2014


Рецензенти:

Т.Гузич, директор Туменського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

М.Дячок, заступник директора з навчально-виховної роботи Туменського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»


Схвалено методичною радою Туменського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

(протокол № 01 від 22.01.2014 р.)

Посібник має на меті оптимізувати роботу вчителя та сприяти вдосконаленню навчального процесу учнів, містить логічні схеми-конспекти до уроків української літератури для 9 класу.

Для вчителів української літератури загальноосвітніх шкіл, керівників методичних

об ’єднань.


ВИКОРИСТАННЯ ЛОГІЧНИХ СХЕМ-КОНСПЕКТІВ
У НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Становлення української державності, інтеграція України в європейське та світове співтовариство, побудова громадянського суспільства зумовлюють інтенсивний пошук шляхів модернізації системи освіти, орієнтованої на людину, її розвиток, самореалізацію. Провідна роль у досягненні цієї мети належить шкільній освіті, учителю як основним і вирішальним факторам, що забезпечують формування всебічно розвиненої творчої особистості, її саморозвиток і самовдосконалення.

Враховуючи сучасні освітні та суспільні тенденції й потреби, випускник школи, щоб бути успішним у житті, повинен уміти самостійно працювати з великими обсягами інформації (знаходити її, аналізувати, робити узагальнення, зіставляти з аналогічним або альтернативними варіантами тощо), критично і творчо мислити, бути комунікабельним.

Сучасні реалії та потреби суспільства вимагають нового педагогічного бачення та зміни парадигми в напрямі навчання й самовиховання творчої конкурентоспроможної особистості.

За таких обставин особливої ваги набуває проблема спрямування науково-методичної роботи в школі на гуманізацію освітнього процесу, на формування готовності вчителів працювати в умовах гуманних стосунків, оволодіння прийомами міжособистісних відносин, заснованих на взаєморозумінні й співробітництві. Це передбачає спонукання педагогів до переосмислення своєї позиції стосовно методів, прийомів та засобів навчання.

Сучасна школа потребує вчителя творчого, спроможного показати свій індивідуальний стиль професійної діяльності. Саме тому на сучасному етапі становлення та збагачення змісту національної освіти набула актуальності проблема інноваційного навчання.

Дослідженню проблем загальної педагогічної інноватики велику увагу приділяли Л. Карамушка, В.Паламарчук, Г.Пирогов, С.Поляков, О.Пометун, А.Пригожин, В.Сергієвський, А.Чернюк, Б.Чижевський.

Теоретичні та практичні аспекти інноваційних процесів у навчанні перебували у колі інтересів таких зарубіжних авторів, як: М.Барер, Б.Блум, В.Браун, Д.Гозлінг, Е.Роджерс, Н.Силвер та ін..

До інноваційних засобів навчання можна віднести структурно-логічні схеми.

Видатний науковець та педагог Б.Б.Айсмонтас наголошує на тому, що представлення інформації в структурно-логічній формі має ряд переваг в порівнянні з лінійно-текстовим викладом навчального матеріалу.

Викладання має бути захопливим – таким є один із принципів методики сучасного уроку. Кожне заняття повинно мати пізнавальний характер і одночасно зацікавлювати як своїм змістом, так і способом викладу. Саме наочність А. Дистервег називає важливим стимулом навчально-пізнавальної діяльності. Окреме місце у процесі стимулювання навчально-пізнавальної діяльності посідає питання використання опорних схем-конспектів. Загальнодидактичну проблему поєднання слова вчителя й засобів наочності глибоко досліджував Л. Занков. На думку вченого, таке поєднання виключає одноманітність у процесі пізнання, сприяє активізації розумової діяльності учнів завдяки тому, що «аналіз і синтез, абстракція й узагальнення можуть виступати то в наочно-образному плані, то в плані словесно-логічному в їх різноманітних співвідношеннях».

Вiдомо,  що   в   результатi демонстрування засвоюється близько

30% матерiалу  («Пiрамiда засвоювання»). Тому схеми, в якi скорочено

«заховано»  матерiал,  допоможуть   вирiшити  коло проблем, що виникають у роботi вчителя лiтератури:
Як провести урок лiтератури при обмеженнi художнiх творiв?
Як зробити матерiал доступним учням, якi не знають змiсту творiв?
Як скоротити час для пояснення нового матерiалу?
Як досягти найбiльш мiцного запам'ятовування учнями теми?
Як пiдвищити ефективнiсть самостiйноï роботи учнiв на уроцi?
Як органiзувати контроль знань учнiв, зважаючи  на  вiковi  та  розумовi особливостi учнiв (iндивiдуально-диференцiйований пiдхiд)?
Як зробити урок дiючим, ефективним?

Усi  цi  проблеми  можна  розв'язати,  застосовуючи  в  роботi логічні схеми-конспекти (далi ЛСК), якi називають ще опорними  схемами-конспектами (ОСК) або опорними схемами (ОС).

За даними соцiологiв i психологiв, людина засвоює знання  краще,  коли  вона ïх сприймає  наочно - це  90%.  I  лише  10% - коли  чує.


Сприйняття - це вiдображення у свiдомостi  людини  предметiв  i  явищ  при ïх безпосередньому впливi на органи  вiдчуттiв.  Отже,  якщо  перед очима дитини знаходиться повiдомлення, факт, висновок, вони навiть i без свiдомоï уваги вiдкладаються у пам'ятi, щоб потiм, у потрiбний час, вiдтворитися.

Досвiд багатьох  учителiв  показав,  що використання ЛСК на уроках літератури дозволяє  учням  вiльнiше орiєнтуватися (пiд час аналізу художнього твору) в проблемних ситуацiях,   засвоювати   оглядовi  теми,   робити   висновки,   давати характеристику героям. Пояснюючи матерiал, вчитель  спирається  на ЛСК,  яка  знаходиться  перед  очима  учнiв  i  свiдомо чи   несвiдомо вiдкладається в пам'ятi. Складнi поняття, поширенi  мiркування  на


ЛСК показано у скороченiй, доступнiй для учнiв формi. Це свого роду план-
повiдомлення, який допомагає  поетапно  сприймати,  засвоювати,  а потiм вiдтворювати матерiал. Слово вчителя (або учня, який виконує роль вчителя, навчаючи однокласникiв), пiдкрiплене  демонструванням,  на 90%  забезпечить  ефективнiсть,  результативнiсть  уроку.  

Опорна  схема є i  засобом  перевiрки  знань  учнiв.  Учень,  який  не  в  змозi


(розумовi, iншi особливостi)  аналiзувати  твiр,  за  допомогою  схеми впорається iз завданням, як з пiдказкою.
Наступна проблема, яку можна вирiшити за допомогою ЛСК,  це  розвивальне
навчання.  Складаючи  власнi  схеми,  учень,  по-перше,  навчається зчитувати схеми-коди, по-друге кодувати, схематизувати матерiал,  тобто  з об'ємного, поширеного, не завжди зрозумiлого, робити компактне,  в якому лише головне i нiчого зайвого.  Легше  навчати  iнших,  маючи такий план, схему скорочення. Своïми схемами користуються учнi  пiд час  взаємодiï  типу  «учень-учень»  (iнтерактивнi
форми роботи). Адже, за даними  «Пiрамiди  засвоєння», навчання iнших  i  негайне  застосування  засвоєного  забезпечують ефективнiсть  на  90%.

Вмiння логiчно мислити - це  не  лише  важливий компонент у  процесi  навчання.  Розбираючись  у   схемах,   навчаючись


«читанню»  ЛСК  або,  навпаки,  створенню  ïх,   людина формує в  собi  вмiння   знаходити   зв'язки   мiж   компонентами («Чому саме так?», «Що за  чим?»,  «Що  це значить?» та «Як це зробити?»).

Аналiзуючи ЛСК,  учень вiдтворює в своïй свiдомостi конкретнi двiйники того, що  закодовано  у  схемi.  Цi   зв'язки   формуються   вибiрково:   «Що зрозумiв?»,    «Як    зрозумiв?»    

Пам'ять, запам'ятовування -  процеси, необхiднi для формування особистостi, а логiчне, асоцiативне, образне мислення - це  результати,  якi  також набуваються в процесi роботи iз ЛСК.

Використання ОСК на уроках літератури передбачає вирішення таких завданнь:

• упорядкування навчальної інформації,

• інтенсифікація процесу засвоєння знань,

• вироблення в учнів уміння та навичок структурування, систематизації та узагальнення навчального матеріалу.

Крім того, використання СЛС спонукає учнів до уважного прочитання твору, сприяє зацікавленню їх навчанням. Такий урок розрахований на кожного учня окремо і на клас у цілому. Кожен етап роботи зі структурно-логічними схемами викликає в учня особисті почуття, бачення в окремих частинах цілого, вміння неординарно відповісти на поставлені запитання, захоплення та бажання отримати результат. Такий урок не примушує, а заохочує, пробуджує інтерес, захоплює побаченим і власними перемогами, які здобуті на певному етапі створення ОСК чи взагалі на уроці. Такі уроки різнорівневі, емоційні, творчі, а отже, сприяють стимулюванню навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Приступаючи до складання ЛСК, окрім технологічних вимог, вчитель повинен дотримуватися освітніх критеріїв , які визначають зміст і призначення ЛСК як засобу навчання і розвитку. За цими критеріями :

♦ зміст ЛСК повинен відповідати освітньому рівню учнів;

♦ використання ЛСК має сприяти досягненню навчальної мети (засвоєнню теорії літератури, проникненню в проблематику художнього твору, осягненню зв’язків і співвідношень між героями і подіями тощо); сприяти розвитку учнів і навичок учнів виконувати різні розумові операції ; кращому запам’ятовуванню учням навчального матеріалу;

♦ зміст ЛСК може відтворювати або доповнювати у закодованій формі матеріал підручника;

♦ ЛСК має слугувати дидактичним матеріалом в організації самостійної роботи учнів на уроках і вдома;

♦ використання ЛСК має сприяти створенню проблемних ситуацій, проведенню пошукової роботи; сприяти економії навчального часу на з’ясуванні зв’язків і залежностей для детальнішого опрацювання художнього тексту.

Окрім того, використання ЛСК є варіативним засобом подання навчальної інформації і має сприяти зацікавленню учнів навчанням, розвивати уміння проводити різні розумові операції відповідно до обраного вчителем типу ЛСК.
Використання оригінальних ЛСК може бути варіативним:

• використання оригінальних зображальних ЛСК у готовому вигляді , або у напівготовому вигляді;

• використання оригінальних зображальних ЛСК, що складаються на дошці під час пояснень учителя без участі учнів;

• використання оригінальних зображальних ЛСК, що складаються на дошці за участю учнів;

• використання оригінальних зображальних ЛСК, що складаються учнями самостійно ( вдома або на уроці)

Варіант № 1.

У готовому вигляді ЛСК подається за умови вивчення складного матеріалу та з метою економії навчального часу. У напівготовому вигляді ЛСК подається в ході евристичної бесіди або для виконання роботи по її завершенню учнями після уважного прочитання всього твору або його окремого розділу, що має сприяти створенню проблемної ситуації, викликати зацікавленість в учнів.



Варіант № 2.

Це одномоментний процес кодування та декодування навчального матеріалу із збереженням логіки руху думки вчителя. Робота ЛСК за таким варіантом повинна бути спланована вчителем до уроку і складатиме зміст навчальної ситуації або всього уроку.



Варіант № 3.

Використання цього варіанту вимагає від вчителя попередньої розробки системи запитань (головна думка, аргументи, ілюстрації). Модель ЛСК мусить бути продумана вчителем заздалегідь. До виконання такого виду роботи вчитель повинен підготувати й учнів, які мають прочитати твір (або окремий розділ), статтю підручника, опрацювати задаткову літературу. У ході складання ЛСК вчитель за участю учнів поетапно за допомогою системи запитань визначають і розташовують у певній послідовності і залежності й структурі елементи.



Варіант № 4. Самостійно складати схеми учні можуть як на уроці, так і вдома, попередньо одержавши консультацію вчителя з питань технології розробки схеми. Розгляд і аналіз навчальної ситуації з актуалізації набутих знань або із закріплення вивченого на уроці.

Логічні схеми-конспекти як різновид схематичної наочності можна використовувати на всіх етапах уроку української літератури, але найдоцільнішим видається їх застосування на етапі аналізу художнього твору та під час вивчення біографії митця. Фіксація визначальних віх у ході міркування за допомогою знаків-сигналів дає змогу дотримуватися логіки аналізу, ефективніше реалізувати евристичний метод у вивченні української літератури. Робота з ЛСК із зображенням структури твору, композиційних особливостей, розвитку сюжетної дії, системи образів, конфлікту твору в розвитку, причинно наслідкових зв’язків між подіями й вчинками героя значно економить навчальний час для детальнішого вивчення поетики твору.

За сучасними класифікаціями графічні схеми належать до символічних наочних посібників (в основу класифікації покладено засіб відображення). Схема за допомогою умовних знаків розкриває суттєве, унаочнюючи складні зв’язки, залежності, внутрішню логіку предметів і явищ, які вивчаються на уроці. Технологія складання схеми передбачає виділення головної думки, навколо якої групуються смислові елементи, які прямо чи посередньо пов’язані з головною думкою, – це аргументи й ілюстрації. Іноді буває ще й висновок, який найчастіше збігається з головною думкою. Усе це подаєтьсяна схемі у вигляді знаків-сигналів (цитатних, графічних, словесних, малюнків), розташованих у логічній послідовності.

Різновид схематичної наочності – логічна схема-конспект народжується у поєднанні знаків-сигналів із короткими записами, що допомагають прочитати схему або несуть додаткову інформацію про твір, структура якого чи інші зв’язки й залежності загалом або частково подано на схемі.

Структурно-логічні схеми можуть бути різноманітними і за будовою, і за призначенням:

    ♦  для перевірки домашнього завдання;

    ♦ при поясненні нового матеріалу;

    ♦ при систематизації й узагальненні знань;

    ♦  для аналізу головних образів, історичних осіб.

При використанні схем необхідно звернути увагу на те, що організація всього навчального процесу й навчальної діяльності повинна бути чіткою. Це досягається при певній структурі уроку, теми або розділу. Наприклад, при такій структурі:

1. Розгорнуте пояснення вчителем теми, завдань, які стоять перед учнями, основних питань, які виносяться для засвоєння знань.

2. Викладання нового матеріалу з поетапним і стислим поясненням навчального матеріалу за схемами.

3. Робота з аркушем схем.

4. Домашня та індивідуальна робота з підручником і схемою.

5. Контроль засвоєння знань (письмова тестова, усна фронтальна перевірка).

6. Практичне закріплення нового матеріалу.

7. Систематизація й узагальнення знань.

Завдяки структурно-логічним схемам можна легко знайти логічну основу матеріалу, який вивчається, визначивши його структуру і будову. Але найголовніше – дати учням основні орієнтири і вже на цій структурно-логічній основі вони розвиватимуть своє образне мислення, чітко висловлюватимуть свою думку, реалізовуватимуть свій творчий потенціал.

Узагальнення власного досвіду та досвіду видатних науковців дає можливість

зробити висновок, що найкращі результати в ході навчального процесу можна отримати тільки при оптимальному поєднанні різних способів представлення інформації: текстової та структурно-логічної. Проте в даний час у процесі вивчення гуманітарних дисциплін переважає лінійно-текстовий спосіб їх викладу. Ця обставина, безсумнівно, значно ускладнює підвищення якості освіти. Тому актуальним на сучасному етапі є логіко-структурний спосіб вивчення предметів гуманітарного циклу.


Література


  1. Авраменко О. М., Дмитренко Г. К. Українська література: Підручн. для 9 кл. загальноосвіт. Навч. Закл. – К.: Грамота, 2009. – 304 с.




  1. Айсмонтас Б.Б. Педагогическая психология(Схемы и тесты). – М.: Владос пресс, 2002.– С. 4-5.




  1. Бухлова Н.В. Діагностика і формування самоосвітньої компетентності учнів. – К.: Шкільний світ, 2006. – 127 с.




  1. .  Вакуленко Т.С. Педагогічні вимоги до схемо графічних засобів навчання // Вісник. – Львів. УН-ТУ. - 2009. Вип.25. Ч 2.- С. 201-202.




  1. Корібов С.Т До проблеми вибору раціональних методів навчання. Структурно-системний підхід у навчанні і вихованні .– Дніпропетровськ.: ДДУ, 1994 – 76с.




  1. Кулько В.А., Цехмистрова Т.Д. Формирование у учащихся умения учиться. – М., 1983.




  1. Мироненко В.В. Особливості використання структурно-логічних схем на уроках української літератури // Таврійський вісник освіти. – 2011. - № 1 (33). – С. 206 - 207


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Українська література iconУкраїнська література, 5-12 кл
Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет "українська література" набуває особливої актуальності
Українська література iconГіпермаркет Знань>>Українська література 10 клас
Українська література:«Життя І творчість Івана Карпенка-Карого – одного з корифеїв українського театру»
Українська література iconДавня українська література — література українського народу XI-XVIII ст. Давня українська література — література українського народу XI-XVIII ст
Нова періодизація давнього письменства базується на схемі Д. Чижевського, поданій в "Історії української літератури"
Українська література iconУрок № українська література 11 клас 27. 01. 2014
...
Українська література iconУкраїнська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx
Українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії....
Українська література iconВчитель Лукашук Н. М. Українська література 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....
Українська література icon10 клас Твори для вивчення Українська література
Українська література для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Українська література iconПрограма вступних випробувань «дитяча література»
...
Українська література iconУкраїнська література 11 клас Українська література за межами України
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка