Українська література



Сторінка3/8
Дата конвертації11.04.2017
Розмір1.42 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8
Тема. Г.С.Сковорода – філософ, письменник, педагог і просто людина (урок-дослідження)

Мета: висвітлити яскраві сторінки з філософських роздумів мислителя; показати непересічні місця Григорія Сковороди у формуванні української світоглядної традиції; розвивати культуру мовлення та критичне мислення, популяризувати здоровий спосіб життя; сприяти усвідомленню високої людської місії на Землі людини.

Обладнання уроку:

  1. Філософські трактати Г.С. Сковороди.

  2. Роздатковий матеріал.

  3. Портрет мислителя.

  4. Кольорові картки.

Тип уроку: урок-дослідження

Перебіг заняття

І. Організаційний момент. Оголошення теми, мети і структури уроку.

ІІ. Вступне слово вчителя.

Багата та земля, що народжує філософів і поетів. Саме такою є Полтавщина, яка дала стільки талантів! А один із найвизначніших серед них – Григорій Сковорода.



Благословенні ви, сліди,

Не змиті вічності дощами,

Мандрівника Сковороди

З припорошілими саквами,

Що до цілющої води

Простує, занедбавши храми.

Так писав про видатного мислителя Максим Рильський. Якщо поглянути на карту мандрівок Сковороди, то можна побачити, що вона охоплює пів-Європи! А ідеї сягають такої глибини мудрості, до якої не дійшов ніхто!

Пройти стежками філософської думки Григорія Савича – такою буде мета сьогоднішнього заняття.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Інтерактивна вправа «Ажурна пилка».

Учні класу діляться на чотири групи: «сині», «жовті», «зелені», «червоні».



Крок 1. Формуються групи, отримують завдання на папері відповідного забарвлення. Матеріал підібраний учителем.

Крок 2. Учні протягом 5-7 хвилин ознайомлюються з інформацією, обговорюють її, діляться враженнями.

Крок 3. Учасники заняття повертаються на свої місця й діляться отриманими знаннями з представниками інших груп у такому порядку: «сині», «жовті», «зелені», «червоні».

«Сині» Г.Сковорода – філософ зі світовим іменем.



  • Висока освіченість і всебічна обдарованість Григорія Сковороди, мудрість та інтелект робили його постать значною і помітною не лише в колі співвітчизників, але й далеко за межами рідного краю.

  • Перебуваючи впродовж чотирьох років за кордоном (1741 – 1744), він не тільки знайомився з життям народів Австрії, Німеччини, Польщі, Угорщини, але й збагачував свої філософські знання, відвідуючи лекції відомих учених світу в одному з найстаріших університетів Європи в м. Галлі.

  • Сковорода над усе цінував істину, вважав у ній головну мету свого життя.

  • Мислитель ділив людину на дві частини – внутрішню та зовнішню, першу називав одвічною, другу – тимчасовою, небесною та земною, творцем і сотворінням.

«Жовті». Просвітительська діяльність Г. Сковороди»

  • 1753 р. – Г.С. Сковорода працює в Переяславському колегіумі;

1754-1759 рр. – продовжує педагогічну роботу або як домашній вчитель, або як вихователь.

  • Учні Г.С. Сковороди – Василь, син Степана Томари; Микола Коливанський.

Обидва хлопці стали його друзями на все життя, а з М. Коливанського він прагнув зробити свого наступника і досяг цього.

  • Основні напрямки просвітительської роботи:

а) щастя людини – не в їжі, одязі чи тимчасових насолодах;

б) щастя в обмеженні бажань, у визволенні від примх та зайвих прагнень, у любові до праці, в широкому розумінні своїх обов’язків.



  • Людська сила не в тілі, а в розумі. Найбільше людина повинна оберігати душу.

  • Найпотрібніше для людини щастя, а щастя – в серці, в любові, любов – у законі вічного. Вселенська віра – найблаженніший дух.

  • Любов – початок усьому. Щастя в нас самих. Віддатися на волю Бога – значить жити по природі. Розум повинен відшукати істину, яка не дана готовою. Вона народжується в «сродній» праці.

  • Життя людини залежить від мудрого поводження в злагодженому єднанні людини і природи.

«Зелені». Сродна праця в творах Г.С. Сковороди

  • У контексті «сродної» праці – теза «пізнай себе». Але ця теза в даному випадку поповнюється новим змістом.

  • Праця – це всеперемагаюча сила, без якої не може бути щастя й добра.

  • Праця приносить радість тоді, коли є «сродною», тобто відповідає індивідуальним природним нахилам людини.

  • Щоб бути щасливим, треба пізнати себе, свої здібності, відповідно до них вибрати вид суспільно корисної праці.

  • Праця, відповідно, не засіб існування, а найбільша життєва потреба і насолода.

«Червоні». Теорія літератури.

  • Грецьке слово «філософія» означає любов до мудрості, ця наука шукає шляхи, як пізнати світ і людське буття, намагається встановити взаємозв’язок усіх речей, усього що існує, щоб дати загальний погляд на світ.

  • Трактат – наукова праця, присвячена глибокому теоретичному висвітленню, розгляду якогось окремого питання або проблеми. У минулому трактатами називали свої дослідження філософи.

  • Діалог – літературно-публіцистичний жанр, відомий з часів античності.

  • Світ символів – тінь усесвітнього розуму. Пізнання себе відбувається завдяки мудрості, яку ми отримуємо через слова-символи: Антична література, Біблія, фольклор.


IV. Осмислення схеми « Розмова, звана Алфавіт чи Буквар світу»
ффф


VІ. Асоціювання.

Учні записують до зошитів асоціації, які виникли у зв’язку з осмисленням.

(Коли людина осягне себе, пізнає велику науку любові та смирення, вона зрозуміє, що її покликання в праці-творчості. Ця праця захоплива, цікава, з найпримітивнішого творить досконале. Однак такою може стати лише праця за покликанням, у якій людина реалізує закладені природою здібності.

Цю ідею мудрець висловлює в трактаті «Розмова, звана Алфавіт або Буквар світу».

V. Запитання про реакцію читача.



  • Які істини, на ваш погляд, може почерпнути для себе сучасна світська людина? (Загальнолюдські цінності, любов до ближнього, уникнення злих вчинків, порушення Божих заповідей.)

  • Що треба робити, щоб почувати себе щасливим? (Щастя, сенс нашого існування в наближенні до Бога. Тільки стаючи духовною ( такою, що пізнала себе, подивилася на себе «оком віри»), людина здобуває свободу й щастя.)

  • У чому суть ідеї «спорідненої праці»?

  • Яку з філософських ідей підтверджують слова: «Бажаєш бути щасливим?.. Для цього не треба їздити за моря, колінкувати перед сильними світу сього, щастя завжди і всюди з тобою, його треба пізнати». (Ідея самопізнання та самовдосконалення.)

VІ. Підсумок заняття.

Отже, Григорій Сковорода якісно розвинув, підніс на один рівень із тогочасними західноєвропейськими зразками українську філософію, педагогіку, літературу. Його просвітницька діяльність сприяла розвитку суспільства. Його філософські ідеї допомогли тисячам людей піднятися на вищий, духовний ступінь розвитку, відкинувши марнотні спокуси світу.



Українська література

9 клас
Тема. Доброта і людяність – основні мотиви п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка». Народність твору «Наталка Полтавка» у змалюванні кращих рис дійових осіб – вихідців із народу.

Мета: проаналізувати образи твору, визначити їхні провідні риси характеру; розвивати навички самостійної роботи з текстом, добираючи цитати, фактичний матеріал з твору; виробляти вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, творчо мислити, робити відповідні висновки; виховувати любов і пошану до української давнини, гуманність, благородство.

Цілі уроку.

Учні знатимуть:

- коло проблем, які вирішуватимуться впродовж вивчення твору;

- засоби характеристики образів художнього твору.

Учні вмітимуть:

- коментувати, з’ясовувати суть порушених проблем і засоби донесення їх до читача;

- характеризувати образи, виводити «кодекс честі».
Тип уроку: закріплення знань, умінь, навичок.
Обладнання: портрет І. Котляревського, текст п’єси, картина Пимоненка “На річці”, ілюстрації до п’єси, українські народні костюми.
Щасливий, хто мав змогу

знайти щасливе життя.

Але щасливіший той,

хто вміє ним користуватися.

Г. Сковорода
Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

1. Вступне слово вчителя.

Художня література покликана нести в людські душі тепло, людяність, добробут, гуманність – виховуючі начала кожного покоління. Читаючи гарний твір, ми переймаємося болем героїв, роздумами, пошуками істини письменником, беремо для себе те, чого вчить твір. Але людина перестає бути людиною, навіть маючи мову, якщо вона не наділена благородством, співчуттям, неспроможна любити, не має сили й бажання боронити добро від зла.

Ми сміємося з любові Возного до Наталки, але ж чи можна сміятися з любові?

Ми говоримо: “Наталка Полтавка” І. П. Котляревського – народний твір. А в чому його народність?

Добро і зло, людяність і жорстокість, великодушність і нікчемність. Чи змінилося в мене поняття про них після розгляду п’єси? На ці та інші питання ми спробуємо дати відповіді в ході нашого уроку.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

1.Поділ класу на групи: «Художники», «Практики», «Театрали».

2. Розподіл завдань учителем.

– «Художники» – готують «Вернісаж» (виставку ілюстрацій та малюнків).

– «Практики» – складають план характеристики образів або цитатну характеристику.

– «Театрали» – інсценізують уривки п’єси.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Евристична бесіда.


  • До якого літературного роду належить твір І. Котляревського «Наталка Полтавка»?

  • Визначити жанр цього твору.

  • Чим відрізняються драматичні твори від ліричних та епічних?

  • Розкрийте життєву основу п’єси.

  • Яку роль відіграють пісні у п’єсі?

  • Які риси характеру для всіх дійових осіб п’єси є спільними?

(Доброта – більша або менша, а то й мізерна, епізодична, але доброта).

(Щирість – у Возного цинічна, коли йдеться про «взяточок, сиріч – винуждений подарочок», але відверта).

2. Слово вчителя.

Окремі картини, образи твору ми розуміємо і пояснюємо правильно (образи Наталки, Терпилихи, Миколи). А щось затінене, приховане, чи не зовсім зрозуміле із дзвіниці двадцять першого століття, на жаль, пояснюється не завжди чітко. Спробуємо розібратися.

3. Робота групи “Театрали”.

Інсценізація залицяння Возного до Наталки.

4. Бесіда.


  • Возний Тетерваковський – це позитивний чи негативний персонаж п’єси?

  • Чи можна назвати людиною людину, здатну на кохання?

  • Чи по-справжньому, на вашу думку, Возний – людина при посаді, багата – любив Наталку?

(Возний закохався щиро, бо наважився переступити звичаї свого кола, взяти за дружину селянку, не рівню собі. Уже це змушує нас бачити у Возному хороше, порядне, добре. Любов Тетерваковського при всій своїй незугарності – людяна).

  • Яким видалось вам залицяння Возного?

(Смішним настільки, наскільки ми всі в залицяннях смішні. Тим більше, що до розумної, гострої на язик Наталки не так легко й залицятися).

  • Возний погрожує Наталці й Терпилисі судом. Чи правильно він робить? (У нього немає іншого вибору, тому він хапається за соломину).

  • Чи логічно вмотивований його благородний вчинок?

(Як говорить народна мудрість: «Від кривої палиці рівної тіні не буде», та він просто не зміг дивитися на сльози коханої, зрозумів, як сам стверджував, що «насильно милим не будеш»).

5. Робота групи «Театрали».

Інсценізація сцени повернення Петра.

6. Представники групи «Практиків» характеризують образ Петра.



  • Чи розцінюєте ви Петрову відмову од Наталки як вияв безхарактерності, пасивності, покірності долі?

(Петро відмовився від одруження з коханою, бо в нього переважають людська доброта, християнське смирення, всепрощення).

7. Робота групи «Театрали».

Інсценізація уривка з п’єси, у якому показано розмову Терпилихи з донькою.

8. Представники групи «Практиків» характеризують образ Горпини Терпилихи.



  • Чого мати вмовляє Наталочку вийти заміж за Возного?

  • Чому Терпилиха наприкінці твору різко змінює думку про Петра?

9. Робота групи «Театрали».

Інсценізація образу Наталки.

10. Представники групи «Практиків» характеризують образ Наталки.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. «Мікрофон».


  • Хто у п’єсі, на вашу думку, здійснив «найвищий» моральний вчинок: Петро, Возний чи хтось інший? Доведіть, використовуючи цитати.

2. Міні – диспут «Точка зору».

  • Що таке щастя? (Словник пояснює значення цього слова так: щастя – це почуття або стан найвищого повного вдоволення, талан, успіх).

  • Поміркуйте: заради чого Наталка жертвує своїм щастям?

  • Хто, по-вашому, може бути щасливим?

  • Щастя в кожного своє. А в чому вбачаєте зміст щастя ви?

3. Коментування епіграфа уроку.

- Як ви розумієте епіграф сьогоднішнього уроку?

4.Виведення «Кодексу честі».

Якому правилу ви сьогодні навчилися?

- Усе в житті починається з любові.

- Доброта і людяність – складові частини людського щастя.

- Вічні цінності народної етики.

4. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Сподіваюся, сьогоднішній урок спонукав вас задуматися над власними звичками, характером, учинками. Усе в житті починається з любові. Тож візьміть за орієнтир душевну щирість і простоту Наталки, вірність, рішучість у боротьбі за своє щастя.

Рефлексія діяльності на уроці (оцінка роботи груп).

5. Домашнє завдання.

Українська література

9 клас

Тема уроку 1. Вивчення послання Т.Г.Шевченка «І мертвим, і живим і ненародженим…».

Мета: проаналізувавши поетичне послання, учні мають усвідомити та з’ясувати історичні передумови його виникнення, зрозуміти глибину його змісту, суть роздумів поета про причини тяжкого життя поневоленого українського народу та про чинники створення української держави; формувати вміння й навички аналізу поетичного твору в єдності змісту та форми; виховувати в учнів любов до рідного слова, а через нього до України, велику повагу до Шевченка та його геніальної творчості.
Тип уроку: лекція з елементами бесіди.
Обладнання: автопортрет молодого Шевченка, «Кобзар», Біблія, хліб, виставка книг.
Перебіг уроку

1. Перевірка домашнього завдання.

Учитель. Грузинський поет Рауль Чілачава написав такі рядки :

Як спопеляв його священний гнів

Тих , що цю землю напували кровю!

Зате якою ніжною любовю

Весь мій Кавказ, як брата, він зігрів...

Про який твір Шевченка йдеться?



Учень. Грузинський поет мав на увазі поему «Кавказ». І назву Шевченко дав таку, бо події, описані в поемі, відбуваються на Кавказі, землі, яка «засіяна горем, кровію полита».

Учитель. Що послужило для автора поштовхом до написання твору?

Учень 1. Загарбницькі походи російських військ проти кавказьких народів у 1840-1845 роках, під час яких свободолюбові горці знищили тисячі солдат і офіцерів царської армії. Нерівною була багатолітня війна під керівництвом Шаміля, яка закінчилася приєднанням Кавказу до Росії. У цій війні загинув друг Тараса Григоровича художник Яків де Бальмен. Усі літературознавці вважають, що саме смерть друга заставила поета взятись за перо, а я думаю, що поет був щасливий від того, що хоч один народ, серед гноблених російським самодержавством, виступив зі зброєю в руках проти царизму і вів довголітню боротьбу проти регулярного війська, завдаючи йому поразки за поразкою.

Учень 2. Правду говорять, що наш Кобзар – пророк. Він вірив, що:

Встане правда! Встане воля!

І тобі одному

Помоляться всі язики

Вовіки і віки.

А поки що течуть ріки,

Кровавії ріки!

Ріки крові і нині течуть на кавказьких землях. Події в Чечні, в Осетії, Грузії є продовженням тих подій 1845 року. Такі волелюбні народи неможливо підім’яти, пригнути, заставити танцювати під свою дудку навіть через століття. Ми також встали з колін, здобули волю без кровопролиття, але до повної незалежності моєму народу ще далеко.



ІІ. Опрацювання нового матеріалу.

Учитель. Середина 40-х років ХІХ століття – період надзвичайно інтенсивної творчої діяльності Кобзаря як поета. Згадайте найвагоміші твори періоду «Трьох літ»?

Учень. У цей період Шевченко написав поеми «Сон», «Кавказ», «Єретик», «І мертвим, і живим,..» та всесвітньо відомий «Заповіт».

Учитель. Росія часів Шевченка була державою темряви, величезним монстром, який душив усе живе й нове, а на руїнах колоній будував тюрми й солдатські казарми, насаджував рабську покору батюшці-царю та кріпосницькій системі, що узаконила невимовно тяжке життя покріпаченого народу.

Твір «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не вУкрайні моє дружнєє посланіє» Тарас Григорович написав 15 грудня 1845 року. Він тематично споріднений з усіма названими вище поемами. Шевченко продовжує роздуми про долю України, її народу, відновлення державності, збереження української мови.

На сьогоднішньому уроці ми будемо й далі вчитися аналізувати поетичний твір.

За один урок опрацювати твір, який я вважаю найважливішим у програмі всієї української літератури, напевно, нам не вдасться, але ми будемо старатися, щоб на наступному уроці виділити час для написання роздуму.

Часто цей твір називають «Послання». Пригадайте, який жанр називають посланням? Хто з письменників звертався до цього жанру?

Учень. Ми вивчали «Послання до єпископів» Івана Вишенського. Послання – це віршований або прозовий твір, написаний у формі листа чи звернення до однієї чи декількох осіб. Шевченко звертається своїм посланням до багатьох.

Учитель. Перш ніж аналізувати твір, доцільно розглянути алегоричність його назви. Є дві версії.

- Перша. У Миколи Гоголя є поема «Мертві душі», яку ви будете вивчати пізніше. «Мертвими» Гоголь називає поміщиків. Дехто вважає, що і Шевченко також мертвими називає українських поміщиків-кріпосників. Живі – це інтелігенція, про яку поет говорить найбільше, дає їй досить глибоку, вичерпну характеристику. Ненароджені – то простий народ, «брати незрячі, гречкосії», поневолені, політично пасивні.

- Друга. Послання охоплює минулий («мертвим»), теперішній («живим») і майбутній («ненародженим») часи, а разом – це вічність, що поширюється і на нас з вами.

Зачитайте епіграф до твору. Як ви його розумієте?



Учень. Якщо людина – істота Божа, то її потрібно любити так, як і Бога. Шевченко натякає на панів, які говорять, що вони люблять народ і в той же час «деруть» з нього шкуру.

(Учні виразно читають уривки і колективно аналізують)

Учень. Починається послання зображенням соціального стану України як колонії Росії. Образ України і в наступних частинах залишається провідним.

Учитель. Від чийого імені ведеться розповідь?

Учень. Розповідь веде ліричний герой. У ньому неважко пізнати самого поета.

Учитель. І смеркає, і світає,

День Божий минає,

І знову люд потомлений

І все спочиває.

У початкових рядках йдеться про плин часу. Минають години, дні і роки, а становище українського народу змінилось?

Учень. Становище українського народу залишається таким же нестерпним. І це змушує ліричного героя задуматися над долею його, проаналізувати причини такого критичного стану.

Учитель. Одна з особливостей композиції твору полягає в тому, що автор часто перериває розповідь ліричними відступами у формі авторських реплік, коментарів, вставок, звертань, з яких постає і образ самого поета.

Ліричний герой заявляє про себе одразу, відверто, від імені «Я». Зачитайте рядки, в яких розкривається життєва позиція ліричного героя?



Учень. Тілько я, мов окаянний,

..........................................

Розкуйтеся, братайтеся!

Він схвильований, розгніваний, обурений. Героя турбує загальна байдужість, що запанувала у рідному краю. Ліричний герой різко протиставлений тим, хто глухий до страждань народу.



Учитель. За допомогою яких художніх засобів поет передає занепокоєність ліричного героя?

Учень. Порівнянням («мов окаянний»), гіперболою («І день, і ніч плачу на розпуттях велелюдних»).

Учитель. А також своєрідним повтором-стиком «І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає». (Стик – це стилістична фігура. Особливість якої полягає в тому, що останнє слово рядка або словосполучення повторюється на початку наступного рядка). Завдяки цим засобам перед читачем зримо постає образ ліричного героя – людини надзвичайно чуйної до людського горя.

- Які властиві поміщикам риси виділив у цьому уривку Шевченко?



Учень. Поміщики розбещені, «недолюди», «діти юродиві», «ненаситі». Вони виступають як ворожа сила по відношенню до «люду потомленого», доведеного до відчаю.

Учитель. Зверніть увагу, що у творі не знайдемо окремо взятого образу кріпосника, а це означає, що він визначає спільні риси для всіх поміщиків. У протиставленні кріпосників і народу виражені дві світоглядні позиції, два способи життя.

З великим болем поет говорить про прірву між українськими поміщиками і українським народом, про недолю любої йому України.

- Яку ще злободенну проблему порушує Шевченко в наступному уривку?

Учень. У чужому краю

........................

З святими горами Дніпро!

Поет порушує проблему схиляння перед Заходом, зокрема перед Німеччиною, де можна, мовляв, навчитись, як вирішити всі важливі питання українського народу.



Учитель. А що радить ліричний герой?

Учень. Він заперечує пошуки добра, правди, волі «У чужому краю... На чужому полі», стверджуючи, що тільки:

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

Адже Україна – це рідна, єдина, не схожа на інші прекрасна земля:

Нема не світі України,

Немає другого Дніпра...


Учитель. Я знаю, діти, що було б добре саме після цих слів провести паралель і пов’язати із сьогоденням, але це ми зробимо на наступному уроці, бо і завдання домашнє допоможе нам у цьому.

Учень. Схаменіться! будьте люди,

...........................................

Немудрі одурять!

Учитель. Тон звертання поета до панства постійно змінюється – він то гнівний. Іноді навіть сердечний, коли просить полюбити щирим серцем свою країну, бо царський уряд перетворив її на руїну, а народ на рабів.

- Який тон звучить у цих рядках?



Учень. Тут звучить вимогливий заклик схаменутися, по-іншому ставитися до простого народу. Далі чується погроза, бо терпінню людей прийде кінець, і «невчене око» пізнає своїх ворогів.

ІІІ. Підсумок уроку.

IV. Домашнє завдання:

1. Прочитати і проаналізувати другу половину «Послання», давши усну відповідь на такі запитання:

*Як поміщики виховували своїх дітей?

*Що ж дала закордонна освіта панським дітям?

*Знайдіть в’їдливо-викривальний діалог між ліричним героєм та інтелігенцією. Що хоче поет ним сказати?

*Як ставиться інтелігенція до своєї мови, чи знає історію свого народу?

*Що найбільше хвилює поета?

*А як же змальовані образи ненароджених, тобто простого народу?

* До чого закликає поет у заключній частині твору?

2.Уявіть, у наше розпорядження дали бігборди вздовж дороги Старі Петрівці – Київ, на яких потрібно розмістити слова із «Послання», які здаються вам найбільш актуальними сьогодні. Але вам потрібно пояснити, аргументувати, чому саме ці слова?





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Українська література iconУкраїнська література, 5-12 кл
Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет "українська література" набуває особливої актуальності
Українська література iconУкраїнська література, 5-12 кл
Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет "українська література" набуває особливої актуальності
Українська література iconГіпермаркет Знань>>Українська література 10 клас
Українська література:«Життя І творчість Івана Карпенка-Карого – одного з корифеїв українського театру»
Українська література iconДавня українська література — література українського народу XI-XVIII ст. Давня українська література — література українського народу XI-XVIII ст
Нова періодизація давнього письменства базується на схемі Д. Чижевського, поданій в "Історії української літератури"
Українська література iconУрок № українська література 11 клас 27. 01. 2014
...
Українська література iconУкраїнська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx
Українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії....
Українська література iconВчитель Лукашук Н. М. Українська література 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....
Українська література icon10 клас Твори для вивчення Українська література
Українська література для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Українська література iconПрограма вступних випробувань «дитяча література»
...
Українська література iconУкраїнська література 11 клас Українська література за межами України
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка