Українська література



Сторінка6/8
Дата конвертації11.04.2017
Розмір1.42 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8
Тема. Соціально-психологічна драма І.Я.Франка «Украдене щастя»: проблематика твору (проблема морального вибору, щастя і кохання, вірності і зради, гріха і честі, місця та ролі жінки в суспільстві, соціальної нерівності), характеристика персонажів.

Мета: на основі ідейно-психологічного аналізу твору підвести учнів до розуміння авторської думки про моральну відповідальність людини за право на щастя; проаналізувати слова і вчинки головних героїв драми – Анни, Миколи, Михайла; здійснити порівняльну характеристику персонажів; узагальнити та систематизувати знання учнів про особливості жанру твору як соціально-психологічної драми; поглибити вивчене про сценічне життя п’єси І.Франка «Украдене щастя»; розширити уявлення про морально-етичні та соціальні проблеми твору; розвивати навички аналізу драматичного твору, самостійність, доказовість суджень; виховувати відповідальність за власні вчинки, донести до старшокласників думку, що любов – високе, священне почуття, якщо люди гідні його.

Цілі уроку

Учні повинні знати:

  • зміст драми І.Франка «Украдене щастя»;

  • тему та ідею твору;

  • характеристику персонажів п’єси – Анни, Михайла, Миколи;

  • особливості жанру твору як соціально-психологічної драми;

  • найвідоміші театральні прем’єри вистави «Украдене щастя»;

  • імена славетних театральних діячів, які брали участь у театралізації драми І.Франка «Украдене щастя».


Учні повинні вміти:

  • визначати та коментувати ідею драми «Украдене щастя»;

  • аналізувати морально-етичні та соціальні проблеми твору;

  • здійснювати характеристику головних персонажів п’єси;

  • добирати цитати для підтвердження своєї думки;

  • працювати з додатковою літературою, джерелами інтернету.


Тип уроку: урок поглибленого опрацювання тексту твору.
Методи: евристична бесіда, проблемний виклад матеріалу, робота в парах, опорні таблиці для характеристики героїв для кожного учня, опорні схеми аналізу характерних ознак драматичного твору; «Незакінчене речення», сенкан, асоціативний ряд, мультимедійний супровід (30 слайдів).
Випереджувальне завдання для учнів: дібрати цитати до характеристики персонажів.

Обладнання: тексти твору, тлумачний словник, словник літературознавчих термінів, портрети І.Франка, І.Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Л. Лінницької, фотографії окремих сцен вистави «Украдене щастя», схема складання сенкану, ноутбук, мультимедійний супровід до уроку.

Оформлення дошки: портрет І.Франка, записана тема уроку; визначення понять «драма», «соціально-психологічна драма»; 10 Божих Заповідей; епіграфи.

І хоч буває непроглядно гірко,

Не опустись до вовчого виття.

О щастя – ти не піднебесна зірка,

Ти – кожна мить прожитого життя.

Ніна Гнатюк



Мої п’єси – то мій смуток…

І.Я.Франко



10 Головних Божих Заповідей

1. Я – Господь Бог твій, і не матимеш інших богів, окрім Мене.

2. Не роби собі ідола або чогось схожого до того, що на небі вгорі, або на землі долі, або у водах під землею; і не вклоняйся їм, і не служи їм.

3. Не називай всує імені Господа Бога твого.

4. Пам`ятай день суботній святкувати: 6 днів працюй і роби всі діла свої, а день 7-й – субота для Господа Бога твого.

5. Шануй отця свого і матір свою – добре тобі буде і довго житимеш на землі.

6. Не убий.

7. Не чужолож (інакше – не чини перелюбу).

8. Не кради.

9. Не свідчи ложно на свого ближнього.

10.Не пожадай жони приятеля свого, не пожадай дому ближнього свого, ні поля його, ні слуги його, ні вола його, ні осла його, ні всякої скотини його, ні чогось іншого, що є в ближнього твого.

Драма – п’єса, побудована на серйозному і гострому конфлікті, показує драматичні стосунки особистості з суспільством і тяжкі переживання.

Соціально-психологічна драма – п’єса, побудована на серйозному і гострому соціальному конфлікті, який реалізується через вчинки, думки, прагнення героїв.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотиваційний етап.


  1. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

(Учитель зачитує епіграф до уроку (слайд 1) – слова Ніни Гнатюк – і бажає всім удачі у навчальній діяльності протягом уроку)

  1. Актуалізація суб’єктного досвіду.

    • «Незакінчене речення»: «Прочитавши драму Івана Франка «Украдене щастя», я замислився над тим, що… був здивований…, був вражений…» (слайд 2).

    • укладання асоціативного ряду до слова «щастя» (слайд 3).

Усі ми хочемо бути щасливими. Народна мудрість запевняє: «Кожен коваль свого щастя». «Ніхто не знає, коли йому щастя усміхнутися має», - заперечує інша.

Цікаво, чи може людина творити своє щастя, незалежно від тих умов, у яких вона живе? Чи можливе щастя без страждань? Що таке щастя?

Важко дати однозначну відповідь на ці запитання разом з І.Франком та героями його драми «Украдене щастя». Поміркуємо сьогодні над зазначеними вище питаннями.


  • словникова робота (слайд 4).

Оскільки поняття «щастя» кожен розуміє по-своєму, то і до вирішення проблеми ви будете підходити по-різному. Щоб дотримуватись єдиного взірця, звернемося до словника.

Щастя – це

1. Почуття або стан найвищого, повного вдоволення.



  1. Сприятливий збіг обставин, талан, успіх.

ІІІ. Цілевизначення і планування уроку.

  1. Оголошення теми, мети уроку (слайд 5, 6).

  2. Визначення цілей уроку (усно), опрацювання та доповнення або коригування цілей уроку, запропонованих учителем (слайди 7, 8).

  3. Оголошення плану роботи.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

4.1. Вступне слово вчителя (слайд 9)

…У театрі лунає третій дзвінок і гаснуть свічки. Затамувавши подих, глядачі Національного музично-драматичного театру ім. І. Франка спостерігають за дійством на сцені, адже сьогодні у театрі драма І.Франка «Украдене щастя», яка пережила випробування часом і вже понад 100 років залишається однією з найулюбленіших і найпопулярніших вистав, візитною карткою театру ім. І.Франка.

Якими ж були найяскравіші моменти сценічного життя драми?

16 листопада 1893 рік – прем’єра вистави на сцені Львівського театру – справжнє свято для прихильників таланту І.Франка (слайд 10).

1904 рік – прем’єра у Київському театрі корифеїв (слайд 11). У головних ролях: Михайло Гурман – Микола Садовський (слайд 12), Микола Задорожний – Іван Карпенко-Карий (слайд 13), Анна – акторка Л. Лінницька.

30-40 роки ХХ століття (слайд 14) – Анна – славетна Наталія Ужвій (слайд 15), Микола – Амвросій Бучма (слайд 16), Михайло – Віктор Добровольський, режисер – Гнат Юра (слайд 17).

Виконавиця ролі Анни, уславлена Наталя Ужвій писала так (слайд 18): «...Яку хвилю почуттів і нюансів психологічних викликав у моїй Анні Микола—Бучма? Найбільш допомогли мені очі Миколи – то повні покірливої любові, то скорботні, то докірливі та благальні, то безнадійно приречені, то гнівно пристрасні і протестуючі. Тому в четвертій дії, коли Микола питає Анну, чи вона не любить і не любила, і любити не зможе, Анна тричі відповідає «ні». Перше «ні» вона каже, не дивлячись на Миколу, впевнено. Друге, страшне для нього «ні», їй тяжко сказати – вона зустріла його очі, а проте все ж каже це «ні», каже якомога м'яко, так, ніби просить пробачення за те, що не може його любити, і третє «ні» – каже, одводячи од Миколи погляд, як і він від неї, бо Анна не може знести його страждання, хоч у самій іде боротьба за свою любов, за своє украдене щастя. Тільки тому з'явились на ці три «ні» різні інтонації, три психологічні стани. Я взяла цей приклад як найкоротший за текстом діалог, де підтекст говорить більш за слово. Таких прикладів можна навести безліч».

Драма «Украдене щастя» пережила випробування часом, адже проблеми, які піднімає митець, – вічні. Бути задіяним у цій п’єсі – найвища честь і визнання для будь-якого актора. Когорту славетних імен – М.Садовського, І.Карпенка-Карого, А.Бучми, Н.Ужвій, Б.Ступки (слайд 19) поповнюють молоді українські актори, для яких слова театр, мистецтво, майстерність – суголосні.

Достойне місце драма І.Франка «Украдене щастя» посіла і в кіномистецтві (слайди 20-25).

4.2. Індивідуальне завдання: складання сенканів (слайд 26)

І варіант – «Кохання Анни»;

ІІ варіант – «Кохання Михайла»;

ІІІ варіант – «Кохання Миколи».



Схема (слайд 27)

1-й рядок – слово, що називає тему (асоціація).

2-й рядок – 2 прикметники, що асоціюються з першим словом (опис теми).

3-й рядок – 3 дієслова, пов’язані з темою.

4-й рядок – фраза з чотирьох слів (думка-підсумок, що визначає розуміння теми).

5-й рядок - 1 слово (асоціація з темою, слово-підсумок).



4.3. Робота в парах: складання характеристики персонажів (заповнення таблиць) (слайд 28).


Ім’я персонажа

Портретна характеристика персонажа




Походження




Соціальне становище персонажа




Життєві цінності




Еволюція особистості героя:

  • на початку твору:

  • у фіналі:







Дотримання персонажем

10-ти Божих заповідей






Ставлення героя до інших персонажів




Ставлення автора до персонажа




Автобіографічні риси митця у

створеному літературному персонажі






Актуальність художнього

образу літературного героя







4.3.1. Усна зв’язна розповідь учнів.

(Запитання до пар:



  • Пригадайте відомі вам з класичної, української та світової, літератур ХІХ ст. образи жінок з драматичною долею. Що спільного в їхніх характерах, поведінці?

  • Галерею яких драматичних чоловічих образів в українській літературі продовжує образ Михайла? (Ще одна «пропаща сила» - Чіпка Варениченко, Максим Гудзь…)

  • У чому согрішив без вини винний Микола?

  • Якби вам, дівчата, довелося робити вибір у житті, кого б з героїв – Михайла чи Миколу – ви обрали б собі за чоловіка і чому?

V. Робота з дошкою запитань.

Учні прикріплюють на дошці свої запитання до автора, героїв, своїх однокласників, до вчителя. Відповіді дають самостійно, обираючи собі запитання.



VІ. Рефлексивно-оцінювальний етап.

  1. Бесіда

  • Кожен із персонажів у певний момент повинен зробити вибір. Який цей вибір? Чим вони керуються?

  • В Анни вкрадено щастя. Вона вирішила вкрасти у долі хоч часточку його. А красти – гріх. І хоч знає, що буде покарана, зраджує. Михайло хоче повернути собі те, що вважав своїм, не задумуючись над тим, гріх це чи ні. Микола, доведений до відчаю, убиває суперника. Усі персонажі керуються почуттями. Рано чи пізно життя кожного з нас поставить перед вибором. То який висновок ви для себе можете зробити? (Керуватися слід не лише почуттями, а й розумом).

  • Хто винен у трагедії героїв? Хто вкрав їхнє щастя?

  • Чому Анна, Микола і Михайло, «запрограмовані» природою і народним вихованням на порядність, стали грішниками? (Благородної мети – бути щасливими – вони намагалися досягти неморальними способами: обманом, зрадою слова, нехтуванням ближніми своїми, помстою, що призвела до найтяжчого гріха - вбивства).

  • Кого з персонажів твору ви вважаєте найокраденішим?

  • Чи актуальний цей твір сьогодні? (Проблеми, порушені у творі, - вічні, тому драма не застаріє ніколи).

Висновки

Винна нелюдська державна система, в якій жінка не мала жодних прав, в якій керували багатство і влада, де за хабар можна владнати будь-яку справу. Саме об її кам’яні стіни розбилися найзаповітніші мрії і найкращі сподівання персонажів. Іван Франко, аналізуючи «Пісню про шандаря», звернув увагу на той факт, що героїня хоче бути похована разом із коханим: «А у кого любов, така гаряча, невмираюча любов єсть головним двигачем цілого життя і поступування – чи ж можна того назвати зопсованим і аморальним?»

А чи не обікрали й самі себе Анна, Михайло, Микола?

2. «Незавершене речення»: Драму І.Франка «Украдене щастя» необхідно прочитати тому, що…(слайд 29)

3. Домашнє завдання (слайд 30): написати твір-роздум на одну із тем:


  • Чи може крадене щастя бути справжнім?

  • Анна – зрадниця чи жінка-страдниця, яка бореться за своє щастя.

  • Микола – наївний добряк чи знедолена, окрадена людина.

  • Хресна дорога випробувань Миколи.

  • Михайло – злочинець чи жертва суспільного ладу.



Українська література

10 клас


Тема. Загадка дійових осіб у новелі М.Коцюбинського "Intermezzo"

Мета: розкрити особливості імпресіоністичного стилю М.Коцюбинського; досягти усвідомлення учнями своєрідної образної системи твору; з’ясувати причини настрою ліричного героя, довести його подібність з автором; на прикладі новели розкрити один із способів психофізичної розрядки – спілкування з природою наодинці; удосконалювати вміння аналізу твору, спостережливість, асоціативне, образне і логічне мислення; прищеплювати любов до природи, виховувати вміння знаходити і розуміти прекрасне в різних видах мистецтва.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет письменника, репродукції пейзажних картин, текст твору, магнітофон.
Хід уроку

1. Оголошення теми, мети уроку.
2. Підготовка учнів до сприйняття навчального матеріалу. Прослуховування уривку в записі: "Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухається в многоголосу тишу полів…" до слів "Се було прекрасно".

Експрес-опитування і коментар.

– Яку картину ви уявили, слухаючи цей уривок?

– Які образи переважають у ньому – зорові чи слухові?

(Образи зорові, створювані за законами малярства, зливаються з образами звуковими, слуховими, єднають словесне письмо з музикою, так створюється та чарівна гармонія, котра дає підстави вважати автора новели одним з найкращих пейзажистів у всесвітній літературі).

– Яке враження справив на вас твір?

("Intermezzo" – твір особливий, не схожий на будь-який інший у творчості самого Коцюбинського та й у всій нашій літературі. У ньому немає розгорнутого сюжету, зовнішнього конфлікту, діалогів та полілогів, які пожвавлюють сюжет).

– А що ж в ньому є?

(Є царство природи. панування Божої краси, розкіш барв і велич рідної землі. Все це об’єднує в одне ціле зболене авторське "Я", яке в обіймах природи шукає свого зцілення).

– Відомо, що тема твору завжди прихована в його назві. Що означає слово "intermezzo"?

("Intermezzo" – слово італійське, в буквальному перекладі означає "перерва". Так називали в VII столітті невеликий музичний твір, що виконувався в перерві між актами трагедії, а пізніше – опери. Потім так стали називати самостійні фортепіанні п’єси).


3. Засвоєння нового матеріалу: робота зі змістом твору.

Літературознавчий коментар. Учень-літературознавець. М.Коцюбинський вжив термін "intermezzo" в переносному значенні. Це не просто перерва, перепочинок ліричного героя твору на лоні природи. Це втеча від людини і повернення до неї, з одного світу письменник потрапляє до іншого, відпочиває. Під час перепочинку він слухає симфонію поля, хор жайворонків – музику природи, яка оздоровила його, дала натхнення для нової праці і життя.

Звучить спокійна, класична музика.

Бесіда за змістом твору.

– Хто ж він, ліричний герой "Intermezzo"?

(Сам автор).

– Коли написана новела?

– Назвіть відомі вам новели Коцюбинського й охарактеризуйте епоху, коли вони були написані.

("Він іде", "Невідомий", "Подарунок на іменини", "Intermezzo").

– Епоха після революції 1905-1907 р.р. Це епоха репресій, чорносотенного терору. Скрізь лютували каральні загони і військово-польові суди. Тисячі учасників революції було страчено, десятки тисяч засуджено, заслано на каторгу.

М.Коцюбинський болісно переживав страждання народу. Та і його життя було сповнене всяких негараздів і випробувань: постійний нагляд жандармів, обшуки, виключення з "Просвіти", яку очолював. Слабке здоров’я, матеріальна скрута, хиткі сімейні стосунки з дружиною Вірою Дейшею, бажання одружитися з коханою жінкою Олександрою Аплаксіною, молодою співробітницею статистичного бюро Чернігівського земства, яка ввійшла в його життя і цілковито оволоділа серцем і думками. Негативне ставлення до цього дітей.

У листі до письменника М.Чернявського Коцюбинський писав: "Ви не можете уявити собі, що я пережив, бачачи те все на власні очі, і який це вплив мало на мої хворі нерви. Мені тепер ще гірше, ніж було: не можу спати, ані їсти. Ледве пишу до вас".

Лікар порадив побути на лоні природи. Відомий меценат Євген Чикаленко, друг письменника, запропонував йому відпочити у нього в маєтку. Письменник їде у 1908 році в с.Кононівку біля Яготина, де і прагне побути на самоті із собою, віддатися своїм мріям та думкам. 18 червня 1908 року він прибув у Кононівку. Це стало поштовхом для написання поетичної новели – зразка світового масштабу – "Intermezzo" з посвятою кононівським полям.



Робота з текстом твору. Розкриття образів-символів, жанрових особливостей новели.

Визначення жанру новели.

– Новела – це різновид оповідання, невеликий за обсягом прозовий твір, для якого характерні такі ознаки: а) глибокий психологізм; б) лаконізм; в) несподівана кінцівка.

Ця новела – своєрідна стенограма психологічного стану ліричного героя, його почувань, настроїв. Людина, втомлена важким одноманітним життям, втікає від залізної руки міста: "Я утомився. Мене втомили люди".

Отже зрозуміти, що керує діями письменника, його почуттями і помилками, що робиться в його душі, як у ній співіснують щастя і горе, як митець бачить світ – це і є головною метою наших досліджень. Досягти цієї мети ми зможемо через розгадку дійових осіб твору.

– Назвіть дійові особи новели.

Це незвичайні дійові особи. Вони алегоричні, символізують складну боротьбу в душі героя. Вона і є місцем їх дій. Твір умовно поділений на частини.

– Прочитайте, які заголовки ви їм дібрали.
Завдання випереджувального характеру.

1. Втома; 2. Втеча – Дорога; 3. Тиша-пітьма і крок до світла і голосу; 4. "На небі сонце – серед нив я"; 5. Спокій входить у душу; 6. "Сонце! Я тобі вдячний"; 7. Відчуття зв’язку з землею; 8. Про що співають жайворонки?; 9. Передчуття змін; 11. Зустріч з селянином; 12. Прощайте, ниви.



Евристична бесіда.

– Перша з дійових осіб названа автором "Моя утома". Чим вона зумовлена? Поміркуймо.

– Важка втома висмоктала любов з душі ліричного героя, поселила в ній роздратованість і знервованість. Так сталося тому, що справжній митець не поділяє біди на людські і власні. Він переживає за все, а це нелегко.

– Якою є атмосфера на початку твору?

(Похмура, ліричний герой виснажений важкою роботою, громадськими справами, боротьбою, яку йому доводиться вести, щоб запобігти людському горю).

– Як ви розумієте зміст метафори "залізна рука міста"?

(Залізні конструкції є основою кожного міста, замість землі – холодне каміння, холод і замкнутість у серцях його мешканців, цивілізація приречена на загибель, екологічна катастрофа неминуча).

– Що доповнює образ залізного монстра?

(Потяг).

– Чи вдалося б ліричному героєві відпочити у межах міста?

– У місті панує закон, сутність якого полягає в тому, що "треба". Як ви це розумієте?

– Ліричний герой свідомо тікає від "залізної руки міста", від болю й горя, від злості й мерзенних вчинків людей, від жаху й бруду їхнього існування лише на певний час і спиняється серед тиші-пітьми – і крок до світла й гомону. "Залізна рука міста" змінюється тишею і темрявою – злиттям зорових і слухових образів.

Сірість залізного міста, що проникає і душу героя, змінилася білим кольором: "Білі стіни будинку вертають мені притомність".

– Кому заздрить герой?

(Планетам. Бо вони мають орбіти, їм ніщо не заважає).

А далі Коцюбинський порушує проблему взаємозв’язків художника і суспільства.

– Чи може митець втекти від проблеми?

(Ні).


– І тут постають мимоволі образи "білих мішків". Що це за образ?

Завдання випереджувального характеру (учень-літературознавець). Це образи повішених учасників революційних подій 1905-1907 р.р., яким перед стратою, щоб не видно було мук, накидали на голови мішки.

– У творі є такий опис:

"Се ви, що з вас витекла кров в маленьку дірку від солдатської кулі, а се ви… сухі препарати, вас завивали у білі мішки, гойдали на мотузках в повітрі, а потому складали у погано прикриті ями, звідки вас виривали собаки…".

– Конфлікт у творі досягає кульмінації на початку новели: "Моє серце не може більше вмістити. Воно повне ущерть". А далі – основна частина її – показ спаду конфлікту. І зникає він сам собою.

– Чому ліричний герой привітав зозулю?

(Вона є суто народним образом-символом і пророкує стомленому митцеві ще багато літ, щастя, вселяє надію на життя).

Що символізують собаки?

– (Три вівчарки символізують різні прошарки населення. Пава – дворянство, Трепов – жандармерію, в якій підписували смертні вироки селянам. Оверко – принижене і втомлене селянство, якому досить дати волю і воно не кинеться ні на кого).

– Чи можна провести паралель між ліричним героєм та вівчаркою?

(Безумовно, адже вони були на припоні. Героя тримала, наче ланцюг, залізна рука міста, роблячи його злим, знервованим, стомленим).

Прочитайте уривок з твору: "Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом".

– Коли письменник опинився за містом, серед природи, то що він побачив?

(Уперше помічає, як всього багато: неба, сонця, веселої землі).

– У цій новелі велику роль відіграє колористика. За допомогою вдало дібраних барв автор передає дивовижну красу природи. Яка картина найкраще відтворює цей пейзаж?

– Прочитайте уривки і скажіть, які художні засоби використовує письменник? Які вам найбільше сподобались? Назвіть їх?

("Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі. Вітер набива мені вуха шматками звуків, покошлати шумом. Такий він гарячий…").

– А що ж символізує сонце? Підтвердіть цю думку уривками з тексту.

(Це образ вічності й космічної енергії. Багато критиків говорили про Коцюбинського як про сонцепоклонника).

– Кононівські поля показані саме в червні. Чому?

(Молоді паростки символізують життя, в цей час у них починають інтенсивно пульсувати соки, а саме цього не вистачає ліричному героєві. Яскраво-зелений колір добре впливає на нервову систему людини, заспокоює, знімає напруження).

– Чому спів жайворонка асоціювався у героя з арфою?

(В античній міфології бог Аполог – покровитель мистецтва – чудово грав на арфі. Тому спів маленької польової пташечки порівнюється з божественною музикою, яку можна слухати день і ніч).

– Що символізує жайворонок?

(Це образ натхнення).

– Яка роль образу ночі?

(Образ ночі надзвичайно вдався автору. Це символ краси, одухотвореної Богом).

– Давайте глибше розкриємо образ зозулі.

Учень-літературознавець. У п’ятому фрагменті зозуля вже "найближча приятелька" героя, бо чітко, розмірено та спокійно відраховує час. "Твоє журливе "ку-ку" спливало, як сльози по плакучій березі, і зливало мою утому".

Це ще й образ часу. В третьому фрагменті новели голос зозулі прикметно започатковує відлік нового періоду в житті героя.

Звучить повільна музика і перегукування птахів. Ось ми й знайшли ключ до розгадки дійових осіб у новелі "Intermezzo".

– Чи змінились ваші враження від твору після його аналізу?

– Як ви ставитесь до краси природи?

– Яка з картин найбільше підходить за змістом до новели "Intermezzo"?

– Яка ж роль описів природи у творі?

(Це один із способів психофізіологічної розрядки – спілкування з природою наодинці).

– Кожна людина здатна по-справжньому захоплюватися красою природи, яка впливає на душу людини, заспокоює її, одухотворює, виліковує.

Імпресіонізм як напрям був неоднорідним, вступав у взаємодію з іншими напрямами модернізму – символізмом. У творчості Коцюбинського, що сформувалась на основі традицій літератури ХХ століття, він розвивається до реалістичного типу художнього мислення. Ми бачимо реалістичну картину Божої краси природи.


4. Підбиття підсумків уроку.
5. Домашнє завдання: прочитати повість М.Коцюбинського "Тіні забутих предків".

Українська література

10 клас




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Українська література iconУкраїнська література, 5-12 кл
Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет "українська література" набуває особливої актуальності
Українська література iconУкраїнська література, 5-12 кл
Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет "українська література" набуває особливої актуальності
Українська література iconГіпермаркет Знань>>Українська література 10 клас
Українська література:«Життя І творчість Івана Карпенка-Карого – одного з корифеїв українського театру»
Українська література iconДавня українська література — література українського народу XI-XVIII ст. Давня українська література — література українського народу XI-XVIII ст
Нова періодизація давнього письменства базується на схемі Д. Чижевського, поданій в "Історії української літератури"
Українська література iconУрок № українська література 11 клас 27. 01. 2014
...
Українська література iconУкраїнська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx
Українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії....
Українська література iconВчитель Лукашук Н. М. Українська література 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....
Українська література icon10 клас Твори для вивчення Українська література
Українська література для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Українська література iconПрограма вступних випробувань «дитяча література»
...
Українська література iconУкраїнська література 11 клас Українська література за межами України
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка