Українська музична література



Скачати 477.62 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації14.04.2017
Розмір477.62 Kb.
ТипПлан-конспект
  1   2   3


Міністерство культури України

Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації

КЗ ЛОР «Дрогобицький музичний коледж імені В.Барвінського»

УКРАЇНСЬКА МУЗИЧНА ЛІТЕРАТУРА

ПЛАН-КОНСПЕКТ


1-а частина

Дрогобич

2017
УКЛАДАЧІ:
Соловей Л.М., [Бодак Я.А.] – викладачі-методисти циклової комісії музичної літератури відділу теорії музики







Передмова

Серед дисциплін історико-теоретичного циклу українська музична література посідає особливе місце у вихованні національно свідомої гармонійної особистості. Як предмет узагальнювального характеру сприяє розвитку високого музичного смаку, становленню загальноестетичної культури учнів, розширенню професіонального кругозору, залученню учнів до історії людської культури в її музичних явищах та підвищує рівень фахової підготовки майбутніх професійних музикантів.

Мета даного курсу – ознайомити студентів з українською музичною літературою на прикладі життя і творчої діяльності українських композиторів та кращими зразками прогресивної музики від найдавніших часів до початку ХХІ століття.

Матеріал планів – конспектів відповідає програмі курсу «Українська музична література» для студентів денної та заочної форми навчання. Даний план – конспект викликаний необхідністю сконцентрувати теоретичний матеріал в одному виданні для зручності користування студентами. На жаль сьогодні ми не маємо ще в достатній кількості літератури з предмету, посібників та підручників. В роботі автор опирається на матеріали найновіших досліджень української музики – посібників, монографій, творчих портретів та збірників статей, зокрема «Українська музична культура» Л.Кияновської, «Історія української музики» в 3-х частинах Л.Корній, «Українська музична література від найдавніших часів до поч. ХІХ століття» та «Музичне життя України у Х1Х ст.» авторського колективу під кер. Л.В.Яросевич, «Історія української музики» в 6-и томах та інших джерел. План – конспект має допомогти студентам зорієнтуватися у вивченні певного обсягу матеріалу, скерувати його на важливість тих чи інших питань в засвоєнні теми.

Посібник складається з трьох частин у відповідності до розподілу тематичного матеріалу за семестрами.

Витоки українського музичного мистецтва (від найдавніших часів до ІХ ст.). Музична культура ІХ - першої половини ХV ст.

Історичні умови розвитку культури. Ранні форми музичного мистецтва.

Музичний інструментарій: ударні (бубен, барабани), духові (дудка, сопілка, ріжок), струнні (гуслі). Язичництво, як комплекс первісних вірувань, поглядів, обрядів.Українські календарно-обрядові пісні (зимовий, весняний, літньо-осінній цикли).

Музична культура ІХ – І половини ХVст. Історичні умови розвитку культури. Київська Русь. Княжа доба (800-1340). Значення понять «Русь», «Руська земля». Розквіт Київської держави за часів князювання Володимира Святославича (980-1019) та Ярослава Мудрого (1019-1054). Прийняття християнства (988) у візантійсько-грецькому варіанті. Зв’язки давньоукраїнської держави з візантійською та болгарською культурами.

Розпад Київської Русі в середині ХІІ ст. на самостійні князівства. Зруйнування Києва військом хана Батия (1240) та падіння Галицько-Волинської держави (1340).



Особливості культури епохи Середньовіччя. Хронологічні межі Середньовіччя (в Західній Європі ІХ – ХV ст., для України – ІХ-ХVІ ст.). Ідейно-філософська основа Середньовіччя – християнське вчення, християнська література «батьків церкви» (розвиток храмового будівництва, іконопису, духовної літератури, духовної музики), пов’язаність сюжетної тематики зі святим письмом, з християнськими морально-етичними догмами, возвеличення краси божественної, деперсоніфікація творів, анонімність, єдність різних видів мистецтв, авторства, значна роль усного побутування і розповсюдження музики народної і професійної, відокремлення культурних середовищ – народна творчість, духовно-християнська, світська дружинно-князівська галузь культури.

Народна творчість. Стилістичні особливості билинного епосу. Скоморохи – тип середньовічного мандрівного музиканта, танцюриста, актора. Значення народної творчості для розвитку професіональних музичних традицій.

Духовно-християнська галузь культури. Християнська література. Поширення книжності й грамотності в Україні-Русі, Біблія та інші священні книги, поширення нецерковної літератури: апокрифів, гадальних книг, сонників ін., роль Києво-Печерської Лаври.

Храмове будівництво і малярство. Софійський собор – унікальна пам’ятка архітектури та образотворчого мистецтва. Печерський монастир як осередок літописання і книгописання. Золоті ворота з церквою Благовіщення, Успенська церква, Михайлівська церква. Дзвонарське мистецтво.

Церковний спів, як невід’ємна частина Богослужіння. Візантійські джерела співу. «Доместики», професійно підготовлені музиканти, які навчали співаків. Знаменна (знам`я «знак») та кондакарна нотації. Особливості знаменного співу: одноголосний, речитативний, відповідність кожному складу одного знаку (звуку), невеликий діапазон, елементи імпровізації, в нотації невелика кількість знаків (16). Використання кондакарної нотації для мелізматичного співу, великий обсяг мелодики, припадання на один склад розгорнутого мелодичного звороту.

Світська галузь культури. Музика в князівсько-дружинному побуті.

Освіта, її обов’язковість для дітей вищого стану. Володимир Мономах і його праця «Поучення», енциклопедичні книги, переклади візантійських історичних хронік. Літописи «Повість минулих літ», «Слово о полку Ігоревім», як зразки художньої літератури. Види музикування: музика в палацах князів, військові, похідні, славильні пісні, музично-поетичні, вокально-інструментальні твори. Значення князівсько-дружинного середовища у становленні і розвитку світської професійної музики.


Музична культура України другої половини ХV – початку ХVІІ ст. (ренесансно-гуманістичні тенденції)

Загальнокультурні тенденції Ренесансу в Європі. Засвоєння і розвиток античної спадщини. Виникнення і розвиток гуманістичної ідеології – формування особистості нового типу – високоосвіченої людини. Нове ставлення до земного реального світу, орієнтування людини на земні цінності (традиції народного світогляду, ствердження фізичної і духовної краси людини). Виявлення індивідуальних рис у творчості. Розвиток світської галузі мистецтва. Ното-, книгодрукування. Особливості розвитку церковної музики (поліфонія строгого стилю у католицькій месі), зв’язок з побутовою, народно-пісенною творчістю).

Історичні умови розвитку культури в Україні у другій половині ХV – на початку ХVП ст. Україна під Литвою і Польщею (1340-1648). Позитивні і негативні наслідки створення Речі Посполитої (1569 ) – об’єднання українських земель, зв’язки української культури з західноєвропейською. Негативні – денаціоналізація та окатоличення українського народу, загроза знищення православної церкви.

Брестська (Берестейська) унія 1596р. – ускладнення релігійної та політичної ситуації, виникнення крім двох церков – православної та католицької, третьої – уніатської (греко-католицької), розкол українського суспільства на православних та уніатів. Значення греко-католицької церкви: збереження греко-візантійської обрядовості, захист українського народу проти полонізації, поява національних українських церков.

Створення організації військово-демократичного типу – Запорізької Січі (30-40 р. ХVІ ст. ).
Реформаційні тенденції в українській освіті та культурі,

їх особливості.

Видатні діячі освіти, культури. Юрій Дрогобич (Котермак, близько 1450-1494), доктор філософії та медицини Болонського університету, автор ряду праць в галузі астрономії («Трактат про сонячне затемнення» ін.), автор першої української друкованої книжки.



Павло Русин – перший гуманістичний поет в Україні, знавець античних поетів, автор книжки поезій «Пісні Павла Русина з Кросна».

Себастьян з Фельштина (1480-90–1544-49), музичний теоретик, композитор, педагог (родом з Перемишля), професор Краківського університету, автор праць про григоріанський хорал, твори втрачено.

Культурно-освітні осередки. Острозький осередок та його засновник князь Костянтин Острозький (1576). Напрямки осередку: школа (академія), друкарня та науково-літературний гурток. Поєднання початкової, середньої та елементів вищої школи Острозької академії. Підготовка висококваліфікованих проповідників, учителів шкіл, перекладачів, письменників, вчених. Збереження та розвиток старослов’янської мови в умовах католицизму. Видання першої у світі повної «Біблії» старослов’янською мовою («Острозька Біблія»). Перша Львівська друкарня в Україні (1573), її засновник І.Федоров, видання «Буквару» та «Апостолу».

Культурно-освітня діяльність братств, громадських організацій. Львівське (1595), Київське (1615), Луцьке (1617) братства. Братські школи як перші осередки музичної освіти й професіонального хорового мистецтва.

Реформаційні тенденції братств. Виступи проти агресивної шляхетно-католицької політики влади, проти малоосвіченості православного духовенства, проти православної ієрархії, які зрадили мову, віру, звичаї. Просвітницька діяльність братств – відкриття шкіл, заснування друкарень, утримування вчителів, розроблення чіткої системи освіти та принципів й методів виховання («Про виховання дітей», «Порядок шкільний»). За типом це «слов’яно-греко-латинський» навчальний заклад з вивченням «семи вільних наук», до яких входила і музика, поєднання початкової, середньої та деяких елементів вищої освіти, велике значення гуманітарної освіти (граматика, риторика, поетика), обов’язковість предмету музики, впровадження хорового співу, інструментальної музики, роль у поширенні шкільного театру. Ірмолой, як підручник для навчання одноголосного церковного співу.

Музична культура. Народна творчість. Виникнення героїчного епосу-дум та історичних пісень, розквіт лірико-побутових і танцювальних жанрів. Церковна монодія, реформування нотного запису церковної музики другої половини ХVІ ст., її запис новою п’ятилінїйною системою («київське знам`я» або «київська квадратна нотація»), точна фіксація кожного звуку мелодії. Використання досягнень західноєвропейської нотації, створення самобутньої київської нотації (ритмічні тривалості – лонга, бревіс, ціла, половинна, ключі, пристосування нотації до релятивного методу співу (гексахорд: ут-ре-мі-фа-соль-ля). Ірмолой – український тип збірника церковних монодичних співів, перші друковані «Ірмолої» у Львові (1700, 1709).
Музична культура XVII – першої половини XVIII ст.

(Бароко)

Загальнокультурні риси доби Бароко в Європі. Суспільно-історичний ґрунт Бароко в Україні – активізація соціальної та національно-визвольної боротьби, виникнення козацько-гетьманської держави. Деякі світоглядні тенденції епохи Бароко: наукові досягнення в галузі астрономії, механіки, фізики (М.Коперник, Дж. Бруно, Г.Галілей), усвідомлення безконечності Всесвіту, дуалістичне уявлення про людську істоту.

Прояви барокового стилю в мистецтві: нове трактування простору в мистецтві, тяжіння до безконечності, прагнення до багатосюжетності, циклічності, динамізм, рухливість, змінність, напруження, контрастність, «фольклоризація» деяких барокових жанрів. Велике значення театру, як синтезу різних видів мистецтв. Розвиток світської музики – опери, жанрів органної, клавірної, скрипкової музики (соната, концерт, чакона). Розквіт духовної музики (кантата, ораторія, духовний концерт). Шкільний театр, як осередок функціонування духовної драми.

Історичні умови розвитку культури в Україні. Українська держава за козацьких часів (1648 – 1782). Відновлення української державності у вигляді козацько-гетьманської держави. Національно-визвольний рух під проводом Б.Хмельницького.

Розвиток освіти. Книгодрукування. Києво-Могилянська академія (1701), як перший вищий навчальний заклад в Україні, центр розвитку різних галузей української науки та культури. Школи в Запорізькій Січі. Глухівська школа (1738), як перший заклад музичної професіональної освіти в Україні, який готував співаків-хористів та інструменталістів.

Література. Духовні та світські жанри: агіографічна проза, православна проповідь, полемічна, історіографічна проза, козацькі літописи, українська поезія. Архітектура, малярство. Досягнення в дерев’яній та кам’яній храмовій архітектурі (Софія Київська, Успенська церква, Києво-Печерська лавра, Андріївська, Покровська церкви та ін.). Нові тенденції в іконопису.

Музична культура. Народна творчість. Жанри світської та духовної професійної музики. Світські та духовні канти, їх образно-тематичні особливості (тематичні групи: на честь Ісуса Христа, Богородиці, різних святих та «покаяльні», релігійно-філософського змісту), функції духовних кантів (прославлювальна, виховна, молитовна), одноголосний і триголосний записи, мелодика пісенна, пісенно-танцювальна, відсутність розспівності складів, чітка ритміка, фактура триголосна, гомофонно-гармонічна, форма музично-строфічна, період повторної будови, двочастинна.

Багатоголосна (партесна) церковна музика. Авторство (М.Дилецький, С.Пекалицький, Гавалевич). Джерела концертуючого стилю партесної музики – духовна європейська музика у творчості композиторів венеціанської школи – хорові твори (6 – 16-голосні) з інструментальним супроводом (концерти), розвиток у Західній Європі інструментальної музики. Значення терміна «концерт».

Партесний концерт, його стилістичні особливості. Акапельний, 12-голосний концерт з безперервним музичним розвитком. Будова за принципом контрасту (образного, музично-тематичного, фактурного, тембрового, метроритмічного), фактура гомофонно-гармонічна (кантового типу) з елементами поліфонії, за жанровою різноманітністю – урочисті, лірико-драматичні, панегіричні, ліричні, зв'язок партесної музики з іншими жанрами – духовними (церковна монодія, духовні канти), світськими (пісенний, танцювальний фольклор, світські канти), незначний прояв національних елементів.

Микола Дилецький (1630–1690), композитор, педагог, теоретик. «Граматика музикальна» - фундаментальна музично-теоретична праця, в якій вперше систематизовано основні положення партесного співу, правила композиції, вміщено багато вправ з метою виховання навичок композиції та хорового диригування.

Інструментальна музика в міському побуті. Музичні цехи. Виникнення цехів – XVI ст., цехова організація, статут, інструментарій, репертуар.

Зародження українського музичного театру. Народний театр «Вертеп». Шкільний театр. Роль музики в шкільній драмі. Жанрова специфіка та тематика шкільних драм: містерія, міракль, мораліте. Жанри «трагедокомедії», історичної драми. Одноактні п’єси – інтермедії, їх роль і зміст. Хорова та інструментальна музика у шкільній драмі, їх функції.



Музична література

Партесний концерт «Сначала днесь поутру рано».

М.Дилецький. «Херувимська», «Достойно єсть».

Канти: «Ішов козак з України», «Щиголь тугу має», «Радуйся, радость твою воспіваєм», «Ой під вишнею, під черешнею», «Що я кому виноват?»


Музична культура України

другої половини ХVШ ст. - першої половини ХІХ ст.

Художні напрями і стилі доби Просвітництва в Європі. Особливості просвітницької ідеології. Поширення освіти та наукових знань.



Культурно-просвітницькі гуртки в Україні (гурток «Попівська академія», з ініціативи якого було відкрито Харківський університет). Ідеї Просвітництва у творчості Г.Сковороди, Я.Козельського, В.Капніста, І.Котляревського та ін. Художні напрямки доби Просвітництва – просвітницький класицизм, просвітницький реалізм та передромантичні течії, зокрема, сентименталізм. Виникнення галантного стилю, як антиподу до поліфонічного стилю бароко, в якому домінує гомофонія, наспівне начало у мелодиці, камерна інтимність, елегантність.

Класичний стиль, його характерна ясність і гармонійність, рівновага інтелектуального і чуттєвого. Формування класичної гармонії, структурна чіткість форми, класичний симфонізм, сонатно-симфонічний цикл у різних жанрових різновидах, виразовість й рельєфність тематичного матеріалу. Творчість композиторів віденського класицизму (Гайдна, Моцарта, Бетховена) та їх українських сучасників М.Березовського та Д.Бортнянського.

Історичні умови розвитку культури в Україні. Україна під Австрією і Росією (1772-1917). Колонізаторська політика Росії за часів Катерини ІІ (1762-1796). Зруйнування Запорізької Січі (1775) та знищення української (гетьманської) держави (1781). Запровадження кріпацтва. Народні протести й повстання. Колоніальне становище українських земель, нівеляція української культури. Праця українських митців в Росії (творчість живописців А.Лосенка, Д.Левицького, В.Боровиковського, скульптора І.Мартоса, композиторів М.Березовського, Д.Бортнянського, С.Дегтярьова та ін.

Освіта. Початкові школи при церковних парафіях, колегіуми та Києво-Могилянська академія. Негативні тенденції в освіті, яка повністю підпадає під керівництво царської влади, русифікація українського народу. Занепад освіти в Галичині.

Книгодрукування. Києво-Печерська лавра, як науковий і друкарський центр. Львівська братська друкарня, друкарня Почаївського греко-католицького монастиря.

Філософські погляди Г.Сковороди. Формування нової літературної мови на народній основі. І Котляревський «Енеїда» (1798, 1809). «Історія Русів» невідомого автора і її вплив на митців ХІХ ст. Літературна творчість Сковороди. Збірка «Сад божественних пісней».

Архітектура й образотворче мистецтво. Творчість Івана Мартоса – представника української скульптури, художників Г.Стеценка, А.Лосенка, Д.Левицького, В.Боровиковського. Діяльність українських музикантів та інших діячів культури в Росії.

Музична освіта, її особливості. Спів в духовних семінаріях, монастирях. Києво-Могилянська академія. Глухівська музична школа. Музичне навчання в колегіумах. Діяльність Київської міської капели, відкриття музичної академії в Катеринославі. Церковні хори у храмах, монастирях. Розквіт музичного життя і виконавства у двірцево-гетьманському, магнатському і поміщицькому осередках. Музика в родині Розумовських. Кріпацькі оркестри і хорові капели.

Музичне мистецтво. Зміна стильової ситуації. Зростання ролі світських жанрів. Виникнення духовного циклічного концерту нового стилю, жанр опери (опери-серіа М.Березовського, Д.Бортнянського, лірико-комічні опери Д.Бортнянського), інструментальна музика, симфонія («Українська симфонія» Е.Ванжури), розквіт жанру пісні-романсу та канту, вертепу. Українські національні риси у професійній музиці та зростання в ній ролі фольклору.

Пісні-романси літературного походження. Музична діяльність Г.Сковороди, його пісні і канти (тематика і коло образів, домінуюча роль тексту, стримано-ліричний тон висловлювання, декламаційний тип мелодики, вплив народної пісні). Музично-театральне мистецтво. Вертепна драма, роль музики в ній. Зародження оперного жанру. Камерно-інструментальна та симфонічна музика.

Музична література

Духовні канти «Концерт Пресвятій Богородиці Бердичівській», «На воскресіння Ісуса Христа», «На Різдво Христове». Музичні номери вертепної драми.




Максим Созонтович Березовський (1745-1777)

Березовський – видатний український композитор. Творчість Березовського – початок нового етапу розвитку української музики класичного стилю.

Біографія та короткий огляд творчості

Дитячі роки. Навчання у Глухівській музичній школі та Києво-Могилянській академії.

Переїзд до Петербурга (1758). Праця співаком у спектаклях італійської оперної трупи.

Поїздка в Італію (1765-1774). Навчання в Болонській музичній академії у падре Мартіні. Отримання звання академіка-композитора. Створення духовної музики, опери «Демофонт».

Повернення в Росію (1773). Зарахування до Придворної капели без визначеної посади. Неможливість знайти застосування своїм творчим силам. Душевна криза. Трагічна смерть (1777).

Значення творчості Березовського – засновника разом з Бортнянським жанру нового, класичного типу циклічного хорового концерту, що прийшов на зміну бароковому партесному. Узагальнення у ньому надбань західноєвропейської та вітчизняної хорової музики. Збережені твори композитора: Літургія, причасний стих, духовні концерти, опера «Демофонт», соната для скрипки і чембало.



Концерт «Не отвержи мене во время старости»

Концерт «Не отвержи мене во время старости» – найвидатніший твір композитора, одна з вершин української хорової музики другої половини ХVІІІ ст. Літературна основа (Псалом № 71, вірші 9 - 13 «Не кидай мене на час старости…», переклад І.Огієнка). Строгість стилю концерту, драматизм, майстерність розвитку, поліфонічна різноманітність фактури. Будова концерту. Контраст частин. Тематична цілісність, різноманітність мелодики, інтенсивність гармонічного розвитку.

Перша частина. Її будова у формі фуґато. Використання принципу імітації як засобу експресивного нагнітання для досягнення художньої мети розкриття змісту тексту. Особливості теми. Її близька інтонаційна спорідненість з багатьма українськими народними піснями ліричного, тужливо-елегійного змісту. Принципи розвитку теми, драматизація основного образу.

Друга частина. Її будова з декількох контрастних епізодів. Стрімкий розвиток дії, різке зіставлення максимальної й мінімальної звучності. Завершальне динамічне фуґато, його будова.

Третя частина. Самозаглиблений характер її музики. Акордовий виклад, плавний рух мелодії.

Четверта частина. Форма – фуґа. Використання у ній видозміненої теми першої частини. Постійне драматичне наростання, оптимістичне завершення фіналу і всього концерту.

Музична література

М.С.Березовський. Духовний концерт «Не отвержи мене во время старости» у 4-х частинах, Літургія, соната для скрипки і чембало.



Дмитро Степанович Бортнянський (1751-1825)

Бортнянський – видатний український композитор, диригент, педагог.

Біографія та короткий огляд творчості

Дитячі роки, навчання у Глухівській музичній школі. Переїзд у Петербург, навчання співу та теорії музики у Придворній співацькій капелі. Участь у придворних концертах і спектаклях. Вивчення композиції під керівництвом італійського композитора Б.Ґалуппі.

Поїздка і в Італію (1769-1779). Створення і постановка в Італії опер «Креонт», «Алкід», «Квінт Фабій». Написання вокальних творів на католицькі та німецько-протестантські релігійні тексти.

Повернення у Петербург (1779) і призначення на посаду капельмейстера, пізніше (1796) – директора вокальної музики та керівника Придворної співацької капели. Реорганізація капели, вдосконалення навчання співаків. Створення для придворних спектаклів трьох опер на французькі тексти («Свято сеньйора», «Сокіл», «Син-суперник»), низки інших творів (клавірних сонат і ансамблів, романсів, гімнів, кантат тощо).

Подальша праця майже винятково у царині церковної духовної музики (концерти, літургії, Херувимські).

Жанри творчості композитора. Духовні творі, їх місце і значення у спадщині композитора.

Структурна врівноваженість, ясність форми, технічна свобода, мелодична виразність творів Бортнянського. Поєднання у них рис класицизму і сентименталізму. Близькість музичної мови і стилістичних прийомів Бортнянського до ранньокласичного європейського мистецтва. Перетворення в його музиці інтонацій української побутової музики.
Концерт № 32 до мінор «Скажи ми, Господи, кончину мою»

Створення Бортнянським разом з Березовським нового типу українського хорового концерту. Поєднання у ньому досягнень опери, поліфонічної майстерності ХVІІІ ст., класичних форм інструментальної музики. Будова концертів у циклічній формі.



Концерт № 32 до мінор «Скажи ми, Господи, кончину мою» на текст Псалма № 39 (5-й вірш «Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, – нехай знаю, коли я помру!»). Показ глибоких філософських роздумів, тихої скорботи і світлої надії на вічне життя. Багатство та глибина музичних образів, краса і виразність інтонаційного матеріалу, майстерність композиційних засобів, структурна архітектоніка форми. Тричастинна будова концерту – Andante moderato – Largo – Moderato.

Перша частина Andante moderato. Скорботний характер музики. Повільне розгортання музичних подій. Будова початкової теми, характерні інтонації Lamento. Тонально-гармонічний розвиток теми. Особливості будови першої частини. Зіставлення ансамблевих епізодів та епізодів tutti.

Друга частина Largo. Ніжно-ліричний характер музики.

Третя частина Moderato. Драматичний характер музики. Форма – фуґа. Рішучий, мужній характер теми фуґи, суворо-стриманий, зосереджений характер музичного розвитку. Роль завершальної коди у розкритті ідейного задуму твору.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Українська музична література iconВимоги з предмета українська музична література для студентів ІІІ курсу /5-й семестр, зимова сесія/ спеціалізація,,Теорія музики” викл. Соловей Л. М
Музична культура IX – І пол. ХV ст. Княжа доба. Духовно-християнська галузь культури
Українська музична література iconУкраїнська музична література
Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації
Українська музична література iconУкраїнська музична література
Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації
Українська музична література iconУкраїнська література, 5-12 кл
Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет "українська література" набуває особливої актуальності
Українська музична література iconУкраїнська література, 5-12 кл
Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет "українська література" набуває особливої актуальності
Українська музична література iconГіпермаркет Знань>>Українська література 10 клас
Українська література:«Життя І творчість Івана Карпенка-Карого – одного з корифеїв українського театру»
Українська музична література iconДавня українська література — література українського народу XI-XVIII ст. Давня українська література — література українського народу XI-XVIII ст
Нова періодизація давнього письменства базується на схемі Д. Чижевського, поданій в "Історії української літератури"
Українська музична література iconУрок № українська література 11 клас 27. 01. 2014
...
Українська музична література iconУкраїнська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx
Українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії....
Українська музична література iconВчитель Лукашук Н. М. Українська література 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка