Українська музична література



Сторінка2/4
Дата конвертації14.04.2017
Розмір0.66 Mb.
ТипПлан-конспект
1   2   3   4

Огляд творчості. «Карпатський концерт


для оркестру»

Скорик –видатний український композитор, педагог, музикознавець, музично-громадський діяч. Короткий нарис життя і творчості.

Жанрова різноманітність творчості. Провідна роль симфонічних жанрів. Активні пошуки композитора у сфері програмного симфонізму. Кантати «Весна», «Людина», Партити, музика до кінофільму «Тіні забутих предків» («Гуцульський триптих»), концерти для скрипки з оркестром, для фортепіано з оркестром, для віолончелі з оркестром, «Карпатський концерт» для оркестру, симфонічні поеми, балет «Каменярі», опера «Мойсей», фортепіанні твори, романси та пісні тощо.

Нефольклорні, неокласичні та полістилістичні тенденції у поєднанні з яскравим національним характером і сучасною композиторською технікою. Високий професіоналізм, глибока емоціональність, яскрава образність творів композитора.

Карпатський концерт для великого симфонічного оркестру. Його місце у творчій спадщині композитора. Нові засоби музичної виразності, яскраві оркестрові ефекти. Намагання проникнути в глибини народного художнього мислення. Розкриття в концерті різноманітних образів: епічних, ліричних, драматичних, споглядальних, філософських. Будова концерту з 4-х частин, що йдуть безперервно. Єдність тематизму, імпровізаційність викладу.

Коломийка, як елемент авторського стилю. Єдність тематизму, імпровізаційність викладу, лейтінтервали (висхідна секунда та нисхідна кварта), прийоми «упередженого» експонування тематизму наступних частин. Стилістичні паралелі і аналогії твору. Полістилістична багатозначність фольклорного тематизму в контексті різних минулих стилів у творчості В.Барвінського, М.Колесси («Лемківське весілля»).



Перша частина Moderato rubato. Її роль як своєрідної інтродукції. Споглядальний характер музики. Елементи звукопису. Роль сольних духових інструментів у створенні враження простору, перспективи. Будова – двочастинна форма з розгорнутою імпровізаційною каденцією в середині. Особливості основної теми, її будова з двох розділів, – ліричного, стриманого першого й танцювального, поривчастого – другого. Активний розвиток другого розділу теми.

Друга частина Allegro moderato своєрідна симфонічна коломийка (рондо). Використання у ній звукових барв троїстої музики. Розвиток рефрену за принципом темброво-динамічного варіювання. Роль ритмічної пульсації та синкопованого ритму в розвитку епізодів. Гострий, напружений характер звучання, прийоми динамічного наростання.

Третя частина Andante rubatoдраматургічний центр твору, його кульмінація. Поєднання у ній суворості, гостроти, драматизму з надзвичайною барвистістю. Використання принципів думної речитації, зокрема речитативно-декламаційної інтонації. Передача звучання трембіти через експресивні фрази валторн. Досягнення цікавого колористичного ефекту введенням до партитури оригінального звучання цимбалів з імпровізаційними награшами. Дванадцятитактова монофонія на звуці «ля» першої октави. Наявність сильних контрастів (драматизм – споглядальність).

Четверта частина Allegro. Повернення у ній до стихії танцю. Будова фіналу – вільно трактована форма рондо. Роль короткого, динамічного мотиву сольної скрипки. Особливості його розвитку (принцип остинатності зі зміною динаміки та часового обсягу) та розвитку всієї частини.

«Карпатський концерт» є синтезом гуцульського фольклору, джазової імпровізаційності, танцювальної ритміки і необарокової стилістики.



Музична література

М.М.Скорик. «Карпатський концерт» для симфонічного оркестру. «Гуцульський триптих» (1965)


«Гуцульський триптих» («Гуцульська симфонієта») для симфонічного оркестру за мотивами повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків». Будова з 3-х частин – 3-х головних сфер почувань: радість буття і єдність з природою, кохання, нерозривно пов’язане зі смертю, містичні уявлення.


Перша частина «Дитинство» . Коломийка асоціюється з наївною дитячою пісенькою, нагадує ігрові пісні. Простота мотиву-епіграфу (пусті квінти, тембр скрипки сприймаються як людський голос). Рондоподібна форма. Повернення образів дитинства, спогадів. Звукозображальність, багатство оркестрових, гармонічних барв.

Друга частина «Іван і Марічка». Лірико-експресивний центр циклу. Основні образи кохання і смерті, які виступають в єдності. Тема любовних почуттів. Її широке дихання, експресивні висхідні ходи, перемінність ладових опор, ритмічна примхливість, імпровізаційність. Трагічний відтінок теми, близькість її до трембітних «жалів», голосінь. Образ смерті. Її інтонаційний зв’язок з експресивними зворотами похоронних голосінь.

Третя частина «Смерть Івана». Драматичний центр циклу. Основні музичні образи – трагічні трембітні награвання у виконанні мідної та дерев’яної духових груп і танцювальний коломийковий награш. Трагічні трембітні награвання. Трансформація теми кохання. Розвиток коломийкової теми – танця Чугайстра – доброго духа лісів. Картина загибелі Івана.

Музична література

М.М.Скорик. «Гуцульський триптих» («Гуцульська симфонієта») для симфонічного оркестру.



Леся (Людмила) Василівна Дичко (нар. 1939).

Огляд творчості.

Кантата «Чотири пори року»

Леся Дичко – відома українська композиторка, педагог і музично-громадський діяч.

Провідна роль хорового та вокального жанрів у її творчості. Поєднання фольклорних першоджерел і сучасних виразових засобів. Вокальні цикли «Пастелі» та «Енгармонійне» на вірші П.Тичини, кантати «Червона калина» (за мотивами українських народних пісень), «Чотири пори року», «Зелена Євангелія» на слова Б.І.Антонича, «У Києві зорі», ораторія «І нарекоша ім’я Київ», дві літургії, хорова опера «Золотослов» та інші твори.



Кантата «Чотири пори року» для хору без супроводу. Художнє узагальнення в ній особливостей календарно-обрядового народнопісенного матеріалу. Поєднання фольклорних інтонацій зі складними акордовими структурами. Образний, інтонаційно-тематичний і фактурний контрасти. Принцип компонування частин, їх динамізація. Особливості ладо-гармонічних засобів. Поліфонічна майстерність.

Перша частина «Весна». Її світлий, радісний характер, будова на варіаційному розвитку музичних тем, пов’язаних зі словами двох веснянок: «Вийди, вийди, Іванку» (жвавий, грайливий хоровод) та «Благослови, мати, весну закликати» (заклик весни). Особливості будови й розвитку кожної теми. Багаторазове контрастне зіставлення веснянок.

Друга частина «Літо». Використання трьох текстів народних пісень для написання музичних тем: «Ой петрівочка, мала нічка, не виспалася молода дівочка» (сольний речитатив), «Ой нас чотири подруженьки» (пісня), «А ми кривого танцю йдем» (танець). Особливості розвитку, урочисте завершення.

Третя частина «Осінь». Використання текстів двох обжинкових пісень: «Дівка Явдошка» і «Джар, джар, джарочка». Оповідально-епічний характер першої, танцювальний – другої.

Четверта частина «Зима». Народна сцена щедрування. Чергування різнохарактерних «щедрівок» і речитативних реплік, що відтворюють народні віншування.

Музична література

Л.В.Дичко. Кантата «Чотири пори року».



Кантата «Червона калина »

Створена у 1968 році (друга редакція — 1971) на тексти відомих старовинних українських пісень XIV — XVII століть для хору, солістів, двох фортепіано, арфи та ударних інструмен­тів. Жанровий різновид – ліро-епічна кантата.

Задум твору – відтворення в яскравих образах доби визвольної боротьби українського народу. Прояв у творі специфічних для «неофольклорної хвилі» стильо­вих рис: особливий лаконізм, сконцентрованість засобів, створення особливого стилізованого «етнографічного комплексу», що зберігає ав­торський підхід до образно-інтонаційного розкриття змісту, жанровий і тематичний відбір фольклорних текстів. Інтонаційні джерела твору — думи, голосіння, лірична про­тяжна пісня. Композитор не цитує мелодичних першоджерел, а до поетичних рядків шукає сучасну, більш експресивну, власну інтонацію. Поєднання елементів найдавніших фольклорних жанрів з найновішими досягненнями сучасної музики. Створення підкреслено характерної фольклорної сфери інтонування (використання характерного для народної музики вільного співу-речитації, типових для кобзарських дум промовлянь, метрична розкутість музичної мови, використання складних і мішаних розмірів, перемінна метрика, темпи rubato, довгі розспіви на accelerandо тощо). Ладогармонічні та ладоінтонаційні особливості твору.

Будова твору з 5-и частин, в основі яких лежать тексти шести старовинних пісень, пов’язаних між собою сюжетною основою (боротьба з турками і польською шляхтою).

Лаконічний вступ до першої частини кантати — звучання двічі по­втореної лірницької квінти, специфічний підбір інструментів — арфа (імітація кобзи, бандури), тремоло литавр, хорові баси, фортепіано. Соло тенора «Побратався сокіл з сизокрилим орлом». Розповідь про турецьку неволю. Характеристика через типово «думні» інтонації.



Друга частина –«Козак од’їжджає» та соло меццо-сопрано «Чи я в лузі не калина була». Від’їзд козака на війну та туга покинутої ним дівчини. Експресивність лірико-драматичного висловлення, близькість до протяжної народної пісні, плачів, голосінь. Особливість форми, поєднання елементів дзеркальної симетрії, рондоподібні риси, варіантно-проростаю­чі принципи розвитку тематизму. А В (АС) (СВ) СА (літери у дужках вказують на про­ростаючу варіантність тематизму), що підкреслює етнографічність тво­ру.


Третя частина «Пісня про Байду». Полон і драматична сутичка Байди з турецьким султаном. Своєрідне продовження героїчної лінії. Імпровізаційність як основний принцип розвитку. Звучання інтонацій думної речитації на фоні інструментальної імітації напруженого кобзарського супро­воду, що є типовим в моменти конкретизації дії в оповіді кобзаря. Якісна переосмисле­ність інтонаційно-гармонічної будови супроводу—експресивні пасажі, перебори арфи, збільшення ударної групи, активні зловісні акорди фортепіано. Поліладовість – як один із факторів втілення конфлікту.

Четверта частина – монолог матері «Сину мій, дитино моя». Плач матері над загиблим сином. Її експресивно-загострені інтонації, близькість до народного плачу. Підкреслення ек­спресії вислову ладовою інтонацією збільшеної секунди (типової для українських народнопісенних джерел) і характерними ритмомелодичними зворотами, оберненими пунктирами у низхідних ме­лодичних поспівках. Пісенно-аріозний тип мелодики.

П'ята частина «Пісня про козака Нечая». Бій і героїчна смерть Нечая. Використання ремінісцен­цій акордових комплексів третьої частини, мелодичних зво­ротів другої, завершення на мажоро-мінорних акордах, по­в'язаних з тематизмом третьої частини. Варіантно-проростаючий і син­тезуючий типи тематичного розвитку. Говірка хору, безперервна ритмічна пульсація, наростання напруження до кульмінаційної сцени битви. Одночасне поєднання чотирьох самостійних звукових пластів в епізоді бою. Використання полімелодизму, поліритмії.
Музична література

Л.В.Дичко. Кантата «Червона калина».



Валентин Васильович Сильвестров (нар. 1937).

Огляд творчості. Симфонія № 4

Валентин Сильвестров видатний український композитор і педагог, один із найяскравіших “модерністів” свого часу.

Різноманітність жанрів. Провідна роль симфонічного жанру. Сім симфоній, камерно-інструментальні та камерно-вокальні твори. Хорові твори, музика до кінофільмів.

Філософська узагальненість, духовна змістовність творчості. Новаторський характер музичної мови. Органічне поєднання сучасної композиційної техніки і філософської глибини.

Симфонія № 4 для струнних і мідних інструментів (1976). Нова стильова орієнтація композитора. Звернення до ідеального образу музично-прекрасного. Засоби неокласичної і ранньоромантичної стилізації. Поступове руйнування, розчинення образу в окремих часово-застиглих остинатних сонорно-алеаторичних комплексах. Створення трагедійної окресленості основної інтонаційно-образної ідеї. Своєрідний авторський протест проти знищення високих духовних критеріїв. Утвердження високих етичних ідеалів мистецтва. Одночастинна будова симфонії.

Вступ. Його трагічний характер (хорал, ритм сарабанди). Будова на ньому головної партії. Використання в її розвитку особливої (кластерної) техніки. Протиставлення їй ніжної побічної партії. Ефект реверберації в її розвитку. Створення враження просторової пейзажності. Розробка. Поступове інтонаційне накопичення в ній теми пасакалії (соло тромбона). Її бурхливий розвиток декількома хвилями. Роль мідних з домінуванням фюнебрально-патетичного тромбону. Розробкова реприза, її суміщення з кодою. Поступове розчинення теми пасакалії у самотньому, щораз тихшому звучанні головної теми.
Музична література

В.В.Сильвестров. Симфонія № 4.




Євген Федорович Станкович (нар 1942).

Огляд творчості. Камерна симфонія № 3

Станкович – видатний український композитор нашого часу, педагог, музично-громадський діяч.

Різноманітність жанрів. Провідна роль симфонічного жанру у творчості композитора. П'ятнадцять симфоній (деякі з них камерні), фольклорна опера «Цвіт папороті» («Купало»), балети «Ольга», «Прометей», «Давидові псалми», «Панахида», концерти, хори, солоспіви, фортепіанні та камерно-інструментальні твори, музика до кінофільмів та театральних вистав.

Гуманістична спрямованість творчості, емоційно-напружена манера вислову, глибина філософських узагальнень. Висока оцінка камерної симфонії № 3 ЮНЕСКО (увійшла до десяти кращих музичних творів світу за 1985 рік).

Камерна симфонія № 3 для камерного оркестру та флейти соло (1982). Її лірико-драматичний зміст (боротьба добра зі злом, протистояння життя і смерті). Форма симфонії – масштабна одночастинна композиція з трьох великих розділів зі вступом і кодою. Музична основа – три теми: токатно-скерцозна, лірично-скорботна і просвітлено-лірична. Динамічне, напружене розгортання музичної дії.

Перший розділ симфонії – експозиція основних образів. Короткий вступ – осереддя інтонацій майбутніх тем. Перша тема. Її будова з двох контрастних елементів (мелодія флейти на фоні токатної гармонії струнних). Активне й тривале розгортання теми. Створення драматичного образу зла. Друга тема. Її лірично-скорботний характер (інтонації народних плачів і голосінь, соло флейти). Третя тема. Її просвітлений характер (образ мрії людини про щастя).

Другий розділ симфонії. Подальший розвиток основних образів першого розділу. Масштабність розвитку другої, лірико-скорботної теми (оркестр замість соло флейти у першому розділі). Панування скорботного «реквіємного» образу.

Третій розділ. Продовження боротьби конфліктних сил, що йде кількома етапами. Перший етап – протиборство між двома елементами першої (токатної) теми. Її напружений характер. Другий етап – драматизація матеріалу лірико-скорботної теми. Третій етап – кульмінаційний, побудований на конфліктних елементах першої теми. Кода симфонії – загибель героя. Особливості її побудови.

Музична література

Є.Ф.Станкович. Камерна симфонія № 3.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Українська музична література iconВимоги з предмета українська музична література для студентів ІІІ курсу /5-й семестр, зимова сесія/ спеціалізація,,Теорія музики” викл. Соловей Л. М
Музична культура IX – І пол. ХV ст. Княжа доба. Духовно-християнська галузь культури
Українська музична література iconУкраїнська музична література
Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації
Українська музична література iconУкраїнська музична література
Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації
Українська музична література iconУкраїнська література, 5-12 кл
Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет "українська література" набуває особливої актуальності
Українська музична література iconУкраїнська література, 5-12 кл
Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет "українська література" набуває особливої актуальності
Українська музична література iconГіпермаркет Знань>>Українська література 10 клас
Українська література:«Життя І творчість Івана Карпенка-Карого – одного з корифеїв українського театру»
Українська музична література iconДавня українська література — література українського народу XI-XVIII ст. Давня українська література — література українського народу XI-XVIII ст
Нова періодизація давнього письменства базується на схемі Д. Чижевського, поданій в "Історії української літератури"
Українська музична література iconУрок № українська література 11 клас 27. 01. 2014
...
Українська музична література iconУкраїнська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx
Українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії....
Українська музична література iconВчитель Лукашук Н. М. Українська література 11 клас
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм)....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка