Українська народна республіка І наш край



Сторінка1/6
Дата конвертації16.01.2018
Розмір0,88 Mb.
  1   2   3   4   5   6

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «СУМСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА»






УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА І НАШ КРАЙ

До 100-річчя Української революції 1917-1921 років



Рекомендаційні матеріали на допомогу шкільній програмі
Суми 2017


ЗМІСТ
Стор.

Вступ………………………………………………………………………………….. 3

І. Національно-визвольний рух в 1917-1918 роках на території Сумщини… 4

ІІ. Діячі Української Центральної Ради – уродженці Сумщини……………… 15

ВСТУП
Багатовікова історія українського народу містить чимало цікавого і повчального для наступних поколінь. Одна з таких важливих історично значимих сторінок – Українська революція 1917–1921 років. Вперше в ХХ столітті український народ створив суверенну національну державу з усіма її ознаками – територією, кордонами, символікою, органами влади, військом, грошима, мовою – та об’єднав віками роз’єднані східні і західні українські землі.

Рекомендаційні матеріали присвячено висвітленню подій першого етапу визвольних змагань – доби Центральної Ради – на теренах сучасної Сумщини та участі уродженців краю в становленні першого уряду УНР.

Говорячи про Сумщину в ті часи, маються на увазі території сучасної області, які по 1917 рік перебували у складі чотирьох колишніх російських губерній: Харківської, Чернігівської, Полтавської, Курської.

Незважаючи на те, що сам термін «Українська революція» був уведений в обіг самими учасниками подій, в науковому лексиконі він закріпився лише з початку 90-х років, з часу здобуття Україною незалежності. Відповідно, представлені матеріали датуються з цього періоду. Виключення складають видані за кордоном представниками української діаспори статті в книгах та часописах, які знаходяться у фондах Канадсько-Української бібліотеки Сумської ОУНБ.

Представлені в покажчику матеріали різняться між собою особистими поглядами авторів, особливо спогади та щоденники. Але саме це і дає можливість різнобічно поглянути на такий складний період історії України і, зокрема, Сумщини, як частини держави.

У першому розділі подано список краєзнавчих матеріалів, які розкривають хід революційних подій 1917–1918 років на теренах сьогоднішньої Сумщини та характеризують різні сторони громадсько-політичного життя в регіоні.

Другий розділ присвячено діячам Центральної Ради, уряду УНР, активним учасникам розбудови української держави цього періоду – уродженцям краю або тісно пов’язаним з Сумщиною своєю діяльністю. Матеріал цього розділу подається за певною методикою: біографії діячів, життєвий шлях яких найбільш досліджено – стисло, з акцентом на діяльності під час Визвольних змагань та їх здобутках на ниві розбудови української ідеї; найменш досліджені біографічні дані – повністю; подано тільки прізвища тих, хто згадується в архівних документах. Список літературних джерел до цього розділу включає публікації, які були використані при підготовці матеріалу, статті і книги сумських краєзнавців та матеріали із фондів Канадсько-Української бібліотеки.

Мета посібника – допомогти всім зацікавленим глибше вивчити історію України через призму подій, пов’язаних з рідним краєм.

Бібліографія зібрана на основі фонду Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки і не є вичерпною. Перегляд завершено 1.09.2017 р.

Матеріал призначений старшокласникам та вчителям навчальних закладів, студентам, а також всім, хто цікавиться історією рідного краю.


І. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ

В 1917–1918 РОКАХ НА ТЕРИТОРІЇ СУМЩИНИ
«ОДНИНІ УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА СТАЄ САМОСТІЙНОЮ, НІ ВІД КОГО НЕ ЗАЛЕЖНОЮ, ВІЛЬНОЮ, СУВЕРЕННОЮ ДЕРЖАВОЮ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»

(IV Універсал)


1917 рік, скинувши самодержавство, відкрив нову добу в історії України, основним змістом якої став шлях до свободи, до вільного волевиявлення віковічних прагнень українського народу. І почався він зі створення Української Центральної Ради, яка стала лідером національно-визвольного руху. 1917–1918 роки – один із найбільш складних періодів у розвитку української державності. Це час ствердження суверенітету й незалежності Української Народної Республіки перш за все, як повноправного суб’єкта міжнародних відносин, створення чотирьох Універсалів, виходу на державницькій рівень української мови, початок розвитку національної освіти та культури. За короткий час Центральна Рада перетворилась з представницького органу українського громадського руху на повноцінний парламент Української Народної Республіки, представлений всіма верствами українського суспільства, який захищав інтереси не якогось одного стану, а першим публічно й відверто почав говорити від імені нації та про потреби нації.

Червень 1917 – I Універсал: «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від усієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям». Проголошення автономії України.

Квітень 1918 – IV Універсал: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу». Проголошення суверенітету України.

Між цими подіями велика психологічна дистанція. Місцеві органи влади в Сумському та інших повітах нашого краю підтримали новостворену українську владу.


Протокол засідання

Сумської повітової Ради Селянських депутатів

10 листопада 1917 р.

Сумська Рада Селянських депутатів, заслухавши доклад інструктора Української Центральної Ради порішила:

Визнати Українську Центральну Раду своїм временним правительством (До Українських Установчих Зборів). Обіцяєм її всемирну свою піддержку… були внесені добровільні пожертвування в сумі 51 руб. 95 коп.

Архівні документи свідчать про активну діяльність місцевих громадських організацій, різних верств населення у процесі українського національного відродження, яке набувало різноманітних форм.


Протокол зборів 1 грудня 1917 р.

Голова: Тесленко Ф. П.

Секретар: Мачула М.

Було вибрано делегата Тесленка В. П. до Центральної Ради і дано наказ: підтримка Установчих зборів, земельне питання, мир на демократичній основі, підтримка Української Центральної Ради. (Із засідання Надзвичайної сесії Сумських повітових Земських зборів)

Газети рясніють повідомленнями про організацію українського життя в місті та околицях.

«…Відчиняє ся брама національної «тюрми народів» Російської держави. Ми, Українці Одна з поневолених націй мусимо рішуче домагатися своїх національних прав, Нашими гаслами в цей мент най будуть:


  1. НАЙ ЖИЄ СВЯТА УКРАЇНСЬКА МОВА ПО ВСИХ ГРОМАДСЬКИХ ТА УРЯДОВИХ УСТАНОВАХ!

  2. НАЙ ЖИЄ РІДНА ШКОЛА!

  3. НАЙ ЖИЄ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІЙСЬКО!

  4. НАЙ ЖИЄ НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА!!!»

(Із «Заклику «Просвіти» с. Підлипного на Конотопщині до відстоювання національних прав 2 квітня 1917 року»)
З телеграми роменського духовенства до Української Центральної Ради

Без дати

З Ромен. Повітові збори Роменського духовенства та парафіяни щиро вітають Раду з її працею на користь вільного рідного народу. Одноголосно вирішили добиватись автономії України на підставі федеративної демократичної республіки, а також автокефалії церкви, з службою Божою на рідній мові.

Голова зборів священик Гладкий.

Одним з основних засобів самоідентифікації українців завжди були як сама постать Т. Шевченка, так і його демократичні гасла, національні та політичні ідеали. Для українського селянина і робітника, учителя і священика ім’я поета і національне відродження були поняттями нерозривними, органічними. І в цей буремний час портрети Т. Шевченка, цитати з його творів використовуються на кожному українському мітингу. 29 травня сумська «Просвіта» звертається до міської думи з низкою пропозицій про увічнення пам’яті Т. Г. Шевченка: «…увековечить имя Т. Г. Шевченка путем переименования одной из лучших улиц г. Сум, напр. Петропавловской в улицу Т. Г. Шевченка, а также… именовать одну из городских школ его именем, вместе с этим в будущем предположено поставить и пам’ятник Т. Г. Шевченку в г. Сумах, на что надо надеяться откликнется в свое время городское самоуправление».

Пізніше, восени 1918 року, ідея встановлення пам’ятника була здійснена в м. Ромни. Так постав перший в Україні пам’ятник Кобзареві роботи видатного скульптора-земляка І. П. Кавалерідзе – уродженця Роменщини.

Ще один з напрямків діяльності українського уряду передбачав відродження української мови та її використання в усіх сферах життя, ліквідацію неграмотності серед дорослого населення, створення нових і українізація існуючих навчальних закладів.

Газета «Земские Известия» повідомляє, що «товариство ради «Просвіти» відкриває в Верхній Сироватці українську гімназію з першими 3-ма класами».

На теренах краю жертовно працює інтелігенція: Гнат Хоткевич провадить у Лебедині курси історії та української мови, а видатний педагог Григорій Ващено віддає свій талант Роменщині – як комісар Центральної Ради з питань освіти, лебединську «Просвіту» очолює письменник Б. Антоненко-Давидович.



«Наша ціль – просвітницька робота серед темного нашого найменшого брата, знайомити люд український з його рідною історією, літературою і музикою, а також найбільш зрозумілим способом поширювати поміж нього всякі агрономічні і сільськогосподарські відомості» (із статуту сумської «Просвіти»).

Розпочинається створення нових повітових органів влади, закладаються кооперативи, кредитні спілки. В складних умовах починають формуватись українські військові частини з українізованих полків колишньої царської армії, в яких було немало патріотів. Створюються загони Вільного козацтва (Глухівщина, Шосткинщина, Конотопщина, Роменщина), Січових Стрільців, Сумський і Глухівський полки, частини Сірої дивізії (Сірожупанники).

Проте про стовідсоткову підтримку Української революції населенням краю говорити не варто: у більшості повітів національні ідеї, проголошені Універсалами Центральної Ради, були незрозумілі багатьом жителям сіл регіону, а весь робітничий клас внаслідок історичних умов був денаціоналізований.

З одного боку, це був час великої національної роботи, в якій брала участь місцева інтелігенція, селянство, інші верстви населення, з іншого – це період хаосу, жорстокого протистояння і міжусобної боротьби різних суспільних верств і політичних партій. Роль нашого краю в історичних подіях цього часу визначило його географічне розташування, а саме, близькість до країни – носія імперських та більшовицьких ідей, які після жовтневого перевороту заполонили Слобожанщину. В умовах загострення боротьби за владу більшовики присилали в Україну своїх агітаторів, які вносили додаткову анархію і в без того розбурхане суспільство.



«Прийшовши в поселення у солдатській формі, маючи при собі всілякого роду зброю і відрізняючись особливою зухвалістю і нахабством, ці особи взялися за організацію військово-революційних комітетів», – писав у своєму звіті начальник Сумської повітової міліції.

4 грудня 1917 року Рада Народних Комісарів Росії оголосила Українській Центральній Раді ультиматум. Висунувши низку нереальних вимог, уряд Леніна шукав приводу для війни, щоб повернути Україну під свій контроль. Ставка на війну була останнім відчайдушним кроком нових кремлівських господарів, оскільки усі спроби розкласти Центральну Раду зсередини провалились. Вибори до Установчих Зборів, які на той час відбулися в Україні, показали, з ким український народ пов’язував своє майбутнє: українські партії здобули 75% голосів, більшовики – 10%. Не добившись приєднання до себе Української Народної Республіки «мирним» шляхом, більшовицька Росія почала проти УНР збройну інтервенцію. Через територію Сумщини починається наступ військ під керівництвом В. Антонова-Овсієнка та М. Муравйова, який супроводжується нечувано жорстокими розправами. Терени Сумщини стають ареною боїв: червона армія, німецька, українська…

Українська революція надто багатовимірне історичне явище, щоб висвітити всі надзвичайно складні та суперечливі аспекти. Але саме досвід державотворення самостійної соборної України відіграв вирішальну роль у подальшій визвольній боротьбі українців.

«Як би не скінчилась ситуація [для] України, а національно за цих три роки український народ виріс незрівнянно більше, як за триста років неволі» (Чикаленко Є. Щоденник 1919–1920. – Київ ; Нью-Йорк, 2005. – С. 145).

Звідси починаються героїчні змагання за державність України, яка до цього була стерта з географічних карт, підручників історії, своєї власної свідомості. Здобутки революції та причини її поразки мають стати важливим уроком для сучасної України.



Книги та статті з книг

Артюшенко М. Історія Боромлі / М. Артюшенко. – Тростянець, 1999. – С. 118–126.

Події 1917–1919 років.

Артюшенко М. Нариси історії м. Тростянець / М. Артюшенко. – Суми : СумДУ, 2010. – С. 42–43.

Артюшенко М. Новітня історія Тростянеччини / М. Артюшенко. – Тростянець, 2004. – С. 28–68.

Перебіг подій Української революції 1917–1920 років, вплив більшовиків, протистояння німецьким військам.

Бардакова О. М. Волокитине у 1917–1941 роках / О. М. Бардакова // Путивльський краєзнавчий збірник. Вип. 3. – Суми : Університетська книга, 2007. – С. 185–187.

Білокінь С. І. Глухівська трагедія : [копія] / С. І. Білокінь // Сіверщина в історії України : зб. наук. пр. – Київ ; Глухів, 2009. – Вип. 2. – С. 159–167.

Із спогадів австрійського військовополоненого Іллі Рогатинського про криваві розправи більшовицького війська над жителями Глухова та прилеглих сіл у березні 1918 року.

Боротьба за державність : 1917–1921 рр. // Сумщина в історії України : навч. посіб. – Суми : Мак Ден, 2005. – С. 307–324.

Буринь у період Жовтневої революції 1917 року // Новаченко О. С. Місто Буринь: сторінки історії. – Суми : Мрія-1, 1997. – С. 14–16.

Бырченко В. В. «Новая школа». Воспоминания. Сумы и люди в революцию 1917–1919 гг. / В. В. Бырченко // Манько М. О. Суми і сумчани у документах сучасників. Кн. 3 : 1655–2010. – Суми : Мрія-1, 2010. – С. 432–439.

«Вдарив революціонер – захитався світ!» 1917–1920 // Суми. Нове життя старих вулиць. 1917–1991 : зб. істор.-краєзн. матеріалів. – Київ : Фолігрант, 2012. – С. 15–59.

Визвольні змагання 1917–1921 // Хто є хто на Сумщині. Видатні земляки. Вип. 2. – Київ : Укр. академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2008. – С. 34–38.

Гагін В. Адміністративно-територіальні зміни на Путивльщині в добу національно-визвольних змагань 1917–1918 років / В. Гагін // Сумський краєзнавчий збірник / упоряд. О. М. Корнієнко, В. О. Артюх. – Суми : Мрія, 2016. – С. 188–191.

Голуб О. А. Перший у світі монумент Кобзарю / О. А. Голуб // …І оживу, і думу вольную на волю із домовини возову! : зб. нарисів. – Суми : Еллада, 2014. – С. 21–23.

Спорудження в 1918 році в Ромнах скульптором-земляком І. Кавалерідзе пам’ятника Т. Г. Шевченку на кошти мешканців міста.

Гриценко А. Національно-визвольні змагання 1917–1918 років та створення Вільного Козацтва на Глухівщині / А. Гриценко // Сумський краєзнавчий збірник / упоряд.: О. М. Корнієнко, В. О. Артюх. – Суми : Мрія, 2016. – С. 192–204.

Демченко Т. П. «Черниговская земская газета» як джерело до вивчення революційних подій 1917 року на Сумщині / Т. П. Демченко, В. І. Онищенко // Матеріали четвертої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції (14–15 грудня 2001 р.). Ч. I. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2001. – С. 220–224.

Дідоренко Л. Покровка  : істор.-краєзн. нарис / Л. Дідоренко. – Краснопілля : Вітрила, 2002. – С. 22–34.

Події 1917-1921 років.

Захарчук А. С. Державотворчі пошуки на Слобожанщині в контексті Української революції: політико-правовий аспект: березень 1917–квітень 1918 рр. : [монографія] / А. С. Захарчук. – Суми : Козацький вал, 2002. – С. 80, 89, 104–107, 124–127.

Захарчук А. С. Сумщина в контексті державотворчих процесів в Україні : березень-жовтень 1917 р. / А. С. Захарчук // Матеріали п’ятої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції. Ч. II. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2003. – С. 117–120.

Захарчук А. С. Сумщина в останній період діяльності Центральної Ради / А. С. Захарчук // Матеріали шостої Сумської наукової історико-краєзнавчої конференції. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2005. – С. 87–91.

Звагельський  В. Б. З історії Сумщини / В. Б. Звагельський, В. М. Власенко, М. О. Соколов // Сумщина в іменах : енц. довід. – 2-ге вид, перероб. та доп. – Суми : АС-Медіа ; СумДУ, 2004. – С. XLII–XLIV.

Згадуються члени Центральної Ради, обрані від територіальних утворень, політичних партій, громадських організацій Сумщини: П. Зайцев, М. Ковенко, Г. Михайличенко, Є. Онацький, С. Тимошенко.

Клименко В. А. Сумщина в період визвольних змагань 1917 року / В. А. Клименко // Матеріали шостої Сумської наукової історико-краєзнавчої конференції. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2005. – С. 97–103.

Кудинов Д. Мирополье : исторический очерк / Д. Кудинов. – Сумы : Папирус, 2012. – С. 173–185.

Події 1917-1921 років.

Кулиняк Д. Тисячолітнє Ведмеже : краєзн. нарис. / Д. Кулиняк. – Київ : Літопис–ХХ, 2010. – С. 109–118.

Події 1917–1920 років.

Ленський О. Про початки товариства «Просвіта» на Сумщині / О. Ленський // Сумський краєзнавчий збірник / упоряд.: О. М. Корнієнко, В. О. Артюх. – Суми : Мрія, 2016. – С. 205–211.

Виникнення товариства «Просвіта» на Сумщині в 1917 р.

Литкевич И. (Ирина Аркадьевна Лаврентьева). Мое детство. Сумы, 1911–1922 гг. Воспоминания // Манько М. О. Суми та сумчани у документах сучасників. Кн. 3. 1655–2010. – Суми : Мрія-1, 2007. – С. 439–443.

Луценко О. А. Феміністський рух у Сумах в 1917 році як складова частина жіночого руху на Україні / О. А. Луценко // Матеріали другої Сумської наукової історико-краєзнавчої конференції. – Суми : СДПІ ім. А. С. Макаренка, 1994. – С. 124–128.

Манько М. О. Суми та сумчани у документах сучасників. Кн. 1. 1655–1919 / М. О. Манько. – Вид. 2-е, доп. – Суми : Мрія-1, 2007. – С. 181–199.

Події 1917–1919 років. Згадуються делегати до Центральної Ради Ф. П. Тесленко, М. Курасов,  М. Яценко.

Манько М. О. Суми та сумчани у документах сучасників. Кн. 3. 1655–2010. – Суми : Мрія-1, 2010. – С. 47–49.

Керівництво органами Сумського управління у 1917–1919 років: В. Г. Літягін, В. І. Сазанов, О. І. Мещанінов, М. С. Крамаренко. Згадується представник Центральної Ради в м. Суми – Ф. П. Тесленко.

Михно И. Воспоминания. 1917–1922 гг. / И. Михно // Через віки та епохи: нариси з історії с. Терни у 4 т. Кн. 1. Шляхами випробувань / авт. і упоряд. А. М. Лісний. – Суми : Козацький вал, 2005. – С. 145–191.

Спогади про події 1917–1922 рр. на Сумщині, зокрема в с. Терни, з точки зору професійного революціонера-більшовика.

Нітченко А. Г. Міські думи північної Сумщини в 1917 р. / А. Г. Нітченко // Матеріали четвертої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції (14–15 грудня 2001 р.). Ч. I. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2001. – С. 142– 145.

Розглядається стан і реорганізація Кролевецької, Конотопської і Глухівської міських дум після Лютневої революції 1917 р. в Росії.

Нова епоха // Тупік С. В. Будищі – село над Клевенню : істор.- краєзн. нарис. – Суми : Мрія-1, 2002.– С. 43–45.

Події 1917–1919 років.

Пархоменко В. Нарис історії Глинська / В. Пархоменко. – Глинськ ; Суми ; Київ, 2002–2005. – С. 196–245.

Події 1917–1918 років. Згадується Демид Манько – член Центральної Ради від Роменського повіту.

Пролетарський поступ Конотопа // Конотоп на перехресті шляхів : зб. істор.-краєзн. нарисів у 3 кн. Кн. 1. / Ш. М. Акічев, М. М. Ганзя, О. В. Євтушенко [та ін.] ; за ред. В. К. Шейка, Т. Ю. Володіної. – Київ : Фолігрант, 2012. – С. 78–90.

Вітання Центральній Раді з приводу I Універсалу, діяльність товариства «Просвіта» у формуванні національної свідомості українців Конотопа, створення та діяльність Ради робітничих депутатів, конотопської організації РСДРП(б) та їх вплив на подальші події, зокрема, збройні спротиви військам УНР.

Рудаков М. Чупахівка чотирьохсотлітня / М. Рудаков. – Київ : Українська хата, 2003. – С. 21–29.

Події 1917–1921 років.

Сахно Ф. Історія Смілого / Ф. Сахно. – Київ : Варта, 2004. – С. 401–407.

Події періоду Центральної Ради.

Стрельченко Г. С. Роменщина. Час, події, люди / Г. С. Стрельченко. – Суми : Эллада S, 2009. – С. 41–45.

Події 1917–1921 років.

Сумщина в період відновлення державності : лютий 1917–1918 рр. // Сумщина від давнини до сьогодення : наук. довід. / упоряд. Л.  А. Покидченко ; відп. ред. Л. П. Сапухіна. – Суми : Слобожанщина, 2000. – С. 226–237.

З історії адміністративно-територіального поділу Сумської області: таблиці, карта.

1917–1918-ті роки. Спроба тодішніх урядів розв’язати земельне питання // Корогод Б. Л., Корогод Г. І. Село Лікарське в контексті історії Слобідської України : [монографія]. – Суми : Мрія, 2016. – С. 48–63.

У добу визвольних змагань // Лисий І. Погляд у минуле. Історія і культура Конотопщини. – Суми : Мрія-1, 2008. – С. 79–81.

Українська революція 1917–1920 рр. в листівках та газетах : альбом / Державний архів Сумської області ; авт.-упоряд.: Г. М. Іванущенко. – Суми : Козацький вал, 2005. – 85 с.

Українське відродження 1917–1920 рр. на Сумщині. Т. 1. / Державний архів Сумської області ; авт.-упоряд.: Г. М. Іванущенко. – Суми : Наталуха А. С., 2010. – 280 с.

Шалівська З. В. Чим славний Конотоп // Шалівська З. В., Акічев Ш. М., Мороз Л. П. Конотопщина – наш край : зб. краєзн.-публ. матеріалів. – Суми : Мрія, 2016. – С. 132–136.

Участь конотопчан у створенні товариства «Просвіта», загонів Січових Стрільців у 1917–1918 рр.

Статті з періодичних видань

Букіна І. В. Створення громадських комітетів на Лівобережній Україні : березень–квітень 1917 р. / І. В. Букіна // Сумська старовина. – 2007. – № XXIII. – С. 48–56.

Історія створення та діяльність органів місцевої влади у Харківській, Чернігівській, Полтавській губерніях (території, які на сьогодні входять до складу Сумської області).

Букіна І. В. Створення та діяльність громадських комітетів на Сумщині : березень–липень 1917р. / І. В. Букіна // Сумська старовина. – 2006. – № ХХ. – С. 178–185.

Грицун Р. 100 років боротьби. Українська революція 1917–1921 рр. / Р. Грицун // Круглий двір. – 2017. – 6 квіт. (№ 14). – С. 4.

Згадуються А. Терниченко, І. Мірний, П. Зайцев, М. Василенко, В. Косинський, Вол. Тимошенко, С. Бородаєвський, П. Дорошенко.

Каталог: publish -> 2017
publish -> Дев’ятдесятники: молодий струмінь в сучасній українській літературі
publish -> Управління культури І туризму Сумської державної адміністрації
publish -> Управління культури сумської обласної державної адміністрації
publish -> Дз «Державна бібліотека України для юнацтва»
publish -> І пам’ятних дат Сумщини на 2017 рік
2017 -> Людмила покидченко
2017 -> Бібліотеки Сумщини в засобах масової інформації
2017 -> Формула успіху Роменської міської централізованої бібліотечної системи Інформаційна довідка
2017 -> Книги Сумщини – 2016 Каталог видань


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Українська народна республіка І наш край iconУроку музичного мистецтва у 5 класі на тему: " Історія народу в пісні"
Музичний матеріал: українська народна пісня «Дума про козака Голоту», українська народна пісня «Засвіт встали козаченьки»; М. Лисенко,...
Українська народна республіка І наш край iconТема. Народна пісня у творчості композиторів. М. Лисенко. Увертюра до опери «Тарас Бульба», українська народна пісня «Ой на горі та й женці жнуть» розучування

Українська народна республіка І наш край iconКрай наш хустщина
Хустщина — чудовий край нашої землі. Чарують своєю красою долини Тиси, Ріки, мовчазні верши­ни гір, зелені полонини, швидкоплинні...
Українська народна республіка І наш край iconУкраїна Величний, рідний наш Полтавський край
В області 25 районів
Українська народна республіка І наш край iconЗавдання ІІ тур 2015 рік
Запорізьку Січ називають козацькою республікою. Наведіть визначення поняття «республіка» та доберіть щонайменше 5 фактів козацького...
Українська народна республіка І наш край iconКнига для читання з історії України, матеріали папки «Наш земляк-Устим Кармалюк»
Летичеві, реферати учнів, довідник з історії України, Історія України в особах, І. В. Рибак «Наш край в історії України», Книга для...
Українська народна республіка І наш край icon70 років від дня народження ніни митрофанівни матвієнко
Матвієнко Ніна Митрофанівна (1947), українська народна співачка, акторка, письменниця, громадський діяч. Це українська берегиня:...
Українська народна республіка І наш край iconУрок історії України, 8 клас
Наш край в роки Національно –визвольної війни українського народу середини ХVII ст. Сподвижники Богдана Хмельницького: Іван Богун,...
Українська народна республіка І наш край iconУсний журнал «з україною в серці»
Україною викликає у школярів більший інтерес до предмета та почуття гордості за наш рідний край, сприяє інтеграції українського учня...
Українська народна республіка І наш край iconТ. Г. Шевченко І наш край
Коломийська Шевченкіана бере свій початок із часу заснування 19 березня 1864 року у місті над Прутом друкарні братів Білоусів. Згодом...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка