Управління культури І туризму харківської обласної державної адміністрації



Скачати 469.45 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації01.03.2018
Розмір469.45 Kb.
  1   2


УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ




(до 200-річчя від дня народження М.І. Костомарова)

Київський Університе Св.Володимира 1834р.

методико-бібліографічні матеріали



Харків -2017

УДК 94(477)Костомаров

ББК 63.3(4УКР)1

П 27

Перший професійний історик України : (до 200-річчя від дня народження М.І.Костомарова) : методико-бібліографічні матеріали / [уклад. С.О. Андрус; ред. Т.В. Смєкалова]; Управління культури і туризму Харк. обл. держадміністрації ОКЗ «ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА». – Харків, 2017. – 35 с.

Харківська обласна бібліотека для юнацтва підготувала дані матеріали з нагоди 200 річчя від дня народження Костомарова М.І. визначного історика та письменника, історіографа, ідеолога слов’янського відродження, діяча українського національно-визвольного руху для бібліотекарів та читачів бібліотек з метою популяризації наукової та письменницької діяльності вченого, який навчався в Харківському Імператорському університеті (1833р.)

Костомаров Микола Іванович (1817-1885)залишається для нас людиною, яка вперше у ХІХ столітті сказала, що український народ стане справді народом лише тоді, коли матиме свою державу.

Укладач С.О.Андрус

Редактор Т.В. Смєкалова

Відповідальний за випуск М.В. Жарова


Електронна версія видання розміщена на сайті

ОКЗ «ХАРКІВСЬКА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА»


http://khoyub.com.ua/vidavnicha.html
та блозі проблемно-аналітичного відділу «Файні ПАВи»

http://fayni-pavu.blogspot.com/
© ОКЗ «ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА», 2017

«Можливо, у недалекому майбутньому дослідники покажуть усю оригінальність костомарівської історичної думки на тлі впливової школи російських істориків-«государственников», які - одні мимоволі, а інші навмисно - абсолютизували принцип державності. Костомарова ж цікавило не утвердження держави саме по собі, а утвердження людини».

(В.Скуратівський).
З метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв Верховна Рада України постановила урочисто відзначити на державному рівні у 2017 році 200-річчя від дня народження Миколи Костомарова (1817-1885), історика, письменника, громадського і політичного діяча згідно з додатком до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році» від 22.12.2016 за

1807-VIII(http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1807-19 (на сайті ВРУ).

Найважливішим досягненням М. Костомарова як історика стало відтворення безперервності українського історичного процесу. Його самостійність щодо загальноросійської та польської історії обґрунтовано в низці монографій вченого, які отримали логічне завершення у працях М. Грушевського. Особливо слушними щодо значення наукових пошуків Костомарова та їх зв'язку з громадсько-політичною діяльністю вченого є такі слова М. Грушевського: «...історична й публіцистична праця Костомарова досить послідовно розвивала ті революційні ідеї, що були вкладені в його молодечих «Книгах битія Українського Народу».

Він, за висловом Михайла Грушевського, «положив свою печать на цілу епоху».

Видатні діячі українського національного руху М.Драгоманов, М.Грушевський, С.Єфремов, В.Винниченко та інші неодноразово наголошували, що новітня політична історія України починається з костомарівської «Книги буття українського народу» світоглядної конституції України та Кирило-Мефодіївського товариства.

Микола Іванович Костомаров залишається для нас людиною, яка вперше у ХІХ столітті сказала, що український народ стане справді народом лише тоді, коли матиме свою державу.



Харківська обласна бібліотека для юнацтва підготувала дані матеріали з нагоди 200 річчя від дня народження Костомарова М.І. визначного історика та письменника з метою популяризації наукової та письменницької діяльності вченого, який навчався в Харківському Імператорському університеті (1833р.) Пропонуємо бібліотекарям і вихователям молоді використати в своїй роботі з поглиблення знань з краєзнавства такі масові заходи:

1.Нащадок козаків – вечір-портрет

2.Гордість України: Костомаров – квіз-вікторина

3.Творче кредо Миколи Костомарова – літературна візитка

4.«Украинскій вѣстникъ» – краєзнавчий альманах

5.Костомаров – перший професійний історик –Інформ.година

6. Цікаві несподіванки та спогади сучасників про М.І.Костомарова
Нащадок козаків

(Вечір –портрет)




«Щира любов історика

до своєї Батьківщини може виявлятися тільки в строгій повазі до правди»

(Костомаров М.І.)



Ведучий І.: Микола Іванович Костомаров народився 16 травня 1817р. у слободі Юрасівка Острогозького повіту Воронезької губернії. Батько був нащадком козаків-переселенців, місцевим поміщиком. Мати (у дівоцтві Мельникова) – українська селянська дівчина, раніше кріпачка, по 1812р. навчалась в одному з московських пансіонів. Батько з матір'ю обвінчались після народження сина. Батько трагічно загинув, не встигши усиновити Миколу. Тому по 1832р. М.І. Костомаров перебував у кріпацькій залежності й отримав волю завдяки неймовірним зусиллям і матеріальним жертвам матері. Цей факт вплинув на подальшу долю і світогляд майбутнього вченого.

Батьки М.І.Костомарова намагалися прищепити сину вільнолюбні ідеї і дати добру освіту. Тому вже з 10 років Миколу Костомарова відправили навчатися до Московського пансіону, а згодом до Воронезької гімназії, яку той закінчив 1833 року.



Ведучий ІІ.: 1833р. М.І.Костомаров вступає на історико-філологічний факультет Харківського університету. Вже у цьому навчальному закладі він проявив непересічні здібності до навчання.

На світогляд М.І. Костомарова вплинули професор грецької літератури Харківського університету А.О. Валицький та професор всесвітньої історії М.М.Лунін.



1836р. М.І. Костомаров закінчив університет, а в січні 1837р. склав іспити на ступінь кандидата й отримав направлення у Кінбурнський драгунський полк юнкером.

Залишивши службу в армії, М. Костомаров їде до Харкова, а потім до Москви писати історію слобідських козаків. Молодий учений взявся за цю працю, відчувши гостру потребу наповнити російську історію новим змістом, а саме: народним життям, яким воно було в різних частинах Російської імперії. Стрижнева ідея історіософії Костомарова – історія народу та його духовне життя – була протилежною офіційній історіософії, яка висвітлювала тільки історію держави. Він навіть визначив собі життєве кредо: "З народом проти держави".



Ведучий І Славетний історик М.І.Костомаров учився у Харківському університеті, і під впливом українських етнографічних розвідок і Квітки-Основ’яненка сам почав писати по-українськи вірші й драми у кінці 30-х і початку 40-х років під псевдонімами "Ієремія Галка", "Іван Богучаров". Це збірки «Українські балади», «Вітка», «Сава Чалий», «Переяславська ніч» (драми), переклади з Байрона, самостійні вірші.

На початку 40-х pp. Костомаров працював помічником інспектора в Харківському університеті, викладав історію у приватних школах та інших навчальних закладах, не припиняючи займатися науковою та літературною діяльністю. Саме тоді в полі його наукової та літературної зацікавленості було повстання козаків під проводом Наливайка. Костомаров також писав біографічний нарис родини князів Острозьких.

Наприкінці 1840 p. він здає магістерський екзамен і починає працювати над дисертацією "Про причини та характер унії в Західній Росії". Фактично у своїй дисертації він висвітлив боротьбу українського народу за незалежність від шляхтянської та католицької експансії, показав народні маси як найважливіший суб'єкт історії. Тому захист не відбувся.

Ведучий ІІ.: Ще у травні 1843 p. Mикола Костомаров починає працювати над ґрунтовним дослідженням – історією епохи Богдана Хмельницького, що наштовхнуло його на думку залишити Харківський університет і переїхати до Києва. У січні 1844 p. Mикола Іванович захистив дисертацію "Про історичне значення руської народної поезії", у якій заявив про своє позитивне ставлення до поезії Т.Г. Шевченка.

Ведучий І.:Прибувши до Києва, Костомаров отримав призначення на посаду вчителя історії в гімназії. З серпня 1845 р. працював старшим учителем історії у приватних пансіонах та в Інституті шляхетних дівчат.

У червні 1846 р. рада Київського університету Св. Володимира обирає М.І. Костомарова ад’юнкт-професором на кафедрі російської історії. Згодом його лекції набувають широкої популярності серед студентів. У своїх наукових студіях Костомаров зосереджується на україністиці. Працює над науковою роботою «Богдан Хмельницький», надрукував працю «Слов’янська міфологія» (1847), підготував до видання літопис Самійла Величка. Працюючи в Києві, М. Костомаров знайомиться з колом передової інтелігенції, серед якої: М. Максимович – перший ректор університету Св. Володимира, П. Куліш, М. Гулак, В. Білозерський. Зустріч М. Костомарова з Т. Шевченком згодом переросла у дружбу.



Ведучий ІІ.:На межі 1845-1846 pp. М. Костомаров разом з М. Гулаком і В. Білозерським починають поширювати ідеї народності, слов'янської єдності. Захопившись історичним минулим, культурою та літературою України і бажаючи її національного відродження та соціального процвітання, вони створюють таємне товариство, яке отримало назву Кирило-Мефодіївського братства. Основні його постулати, викладені в революційному дусі, були вміщені в програмному документі товариства «Книзі буття українського народу». М. Костомаров став автором статуту братства, інших документів, а також самої ідеї, яка полягала в боротьбі за вільний розвиток слов’янських народів. Михайло Грушевський відзначав, що весь новий український рух бере свій початок з Кирило-Мефодіївського братства.

Ведучий І: Весною 1847р. за доносом студента О. Петрова Миколу Костомарова заарештували разом з М. Гулаком, В. Білозерським, П. Кулішем, О. Навроцьким. Арешт відбувся саме напередодні його весілля з Аліною Крагельською (вони обвінчалися лише через 28 років).

Звинувативши у державному злочині, історика Миколу Івановича Костомарова спочатку ув'язнили у Петропавлівській фортеці, де він перебував рік, а потім на довгих дев'ять років заслали до Саратова.



Ведучий ІІ.: На початку лютого 1856 р. у зв’язку зі сходженням на престол імператора Олександра II з Костомарова формально зняли політичний нагляд, а також заборону друкувати наукові та художні твори. Він здійснює тривалу поїздку за кордон. Після повернення готує до друку історичні праці «Богдан Хмельницький», «Бунт Стеньки Разіна».

1859 р. з Костомарова було знято заборону "служить по научной части", він переїздить до Санкт-Петербурга і стає професором кафедри російської історії Петербурзького університету.

1861р. Костомаров отримав золоту медаль від Санкт-Петербурзької академії наук за аналіз твору І. Попки "Чорноморські козаки".

Тут зформувалися його політичні погляди як поміркованого демократа, який стояв на позиціях українофільства. 1861-1862 pp. у С.-Петербурзі виходив журнал "Основа", що був рупором українського руху. Тут часто друкував свої статті й М.І. Костомаров.



Ведучий І.: З 1860 р. Микола Іванович був членом Археографічної комісії. Готував видання "Актів Південної та Західної Росії". На базі с.-петербурзьких, московських, варшавських та інших архівів М. Костомаров написав і опублікував низку капітальних праць з історії України, зокрема "Руїна" (1879-1880), дослідження "Гетьманство Юрія Хмельницького", "Павло Полуботок" (1876), "Мазепинці" (1884).

1864р. рада університету Св. Володимира присвоїла М. Костомарову науковий ступінь доктора російської історії.

1872р. його було нагороджено золотою медаллю Петербурзької академії наук, а 1880р. орденом Станіслава І ступеня.

1876р. його було обрано членом-кореспондентом С.-Петербурзької академії наук, 1884-го – почесним членом Київського університету Св. Володимира, у різні роки М. Костомарова обирали почесним членом багатьох інших закладів, наукових товариств та установ, також і закордонних - Південно-Слов'янської академії, Сербського наукового товариства. Але до самої смерті Костомаров зберіг за собою тільки одну службову посаду – члена Археографічної комісії, яка видала за його редакцією 12 томів унікальних "Актів".

Ведучий ІІ.: Особлива сторінка в житті Костомарова його публіцистична та полемічна діяльність. За участю М. І. Костомарова були створені журнали "Киевская старина" та "Вестник Европы", де кожного року публікувалися його праці з історії України. Так, 1869-1870 pp. у «Вестнику Европы» побачила світ фундаментальна монографія М. Костомарова "Останні роки Речі Посполитої", що була удостоєна премії Санкт-Петербурзької академії наук.

Масштаби творчої спадщини Костомарова величезні. Це твори, історичні монографії та дослідження: "Про значення критичних праць Костянтина Аксакова з російської історії" (1862), "Про ставлення російської історії до географії та етнографії" (1863), "Початок єдиної держави в давній Русі" (1870), "Петро Могила перед судом дослідників нашого часу", "Про козаків" (1878). На думку багатьох дослідників, М.І. Костомаров був унікальним мислителем XIX ст., який звернув увагу на суперечності між державністю та народністю.



Ведучий І.: У 60-х-80-х pp. XIX ст., крім наукових праць, М.І. Костомаров написав низку белетристичних творів на історичну тематику, зокрема «Кудеяр», «Холоп», «Холуй», «Чернігівка». Цінним мемуарним джерелом є «Автобіографія» М.І. Костомарова.

1874р. Костомаров брав участь у III археологічному з’їзді в Києві, був головою відділення історіографічної географії та етнографії. Під овації в залі університету Св. Володимира він зачитав реферат "Про утворення київської дружини та її значення в давні часи і про її зміни в наступному побуті руського народу".

1875 року Костомаров перехворів на тиф, що сильно підірвало його здоров’я (тоді ж від запалення легень померла його мати).

1884-1885 pp. тяжка хвороба позбавила М.І. Костомарова можливості працювати на повну силу.

Помер М.І. Костомаров у квітні 1885 р. і був похований на Волковому кладовищі у Санкт-Петербурзі.



(«Історик Микола Іванович Костомаров у домовині», художник Ілля Рєпін, 1885)

Гордість України:
КОСТОМАРОВ

Квіз(Quiz) -вікторина
1.Коли і де народився майбутній історик, громадський діяч М.І.Костомаров?

(16 травня 1817 р. у слободі Юрасівка Острогозького повіту Воронезької губернії)

2. До яких соціальних прошарків належили батьки Миколи Костомарова?

(Батько був нащадком козаків-переселенців; відставний капітан місцевий поміщик. Мати (у дівоцтві Мельникова) українська селянська дівчина, раніше кріпачка.)

3.Що сталося з Миколкою по смерті батька?

(Потрапив у складне становище, тому що як батьків кріпак відійшов у спадок його родичам.)

4. Хто і як звільнив хлопчика з кріпацтва? 

(Отримав волю завдяки неймовірним зусиллям і матеріальним жертвам матері) 

5. Де продовжував навчання Микола по закінченню Воронезької гімназії? (Історико-філологічний факультет Харківського університету) 

6. Під яким псевдонімом видав найперші твори М.Костомаров?

(Ієремія Галка)



7. Назвіть всі псевдоніми і криптоніми історика і письменника Костомарова.

(Ієремія Галка, Иван Богучаров, Николай Н., Равви, Н. К., Н. К-ва .)

8. Назвіть предмет дослідження першої, незахищеної дисертації М.Костомарова. Про причини та характер унії в Західній Росії»)

9. На якій кафедрі Київського університетупрацював Микола Іванович .Костомаров?

д’юнкт-професором на кафедрі російської історії) 

10. Коли було створено Кирило-Мефодіївське товариство?

(узимку 1845 р.) 

11. Як звали кохану жінку Миколи Костомарова, з якою готувався одружитися? ( Аліна Крагельська). 

12. Куди було вислано кирило-мефодіївця М.Костомарова після ув’язнення в Петропавловській фортеці?  ( до Саратова)  

13. У виданні якого журналу брав участь Микола Костомаров разом з Пантелеймоном Кулішем та Василем Білозерським? 

("Основа”)

14. В яких журналах щорічно друкувалися праці з історії України М. І. Костомарова?

("Киевская старина" та "Вестник Европы" були створені журнали за участю М. І. Костомарова)

15. Яких політичних поглядів додержувався Микола Костомаров? іберальних поглядів)

16. Що стало причиною відставки професора Миколи Костомарова? ( Погіршення здоров’я) 



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2

Схожі:

Управління культури І туризму харківської обласної державної адміністрації iconУправління культури І туризму облдержадміністрації Одеська обласна бібліотека для юнацтва
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації
Управління культури І туризму харківської обласної державної адміністрації iconУправління культури І туризму облдержадміністрації Одеська обласна бібліотека для юнацтва ім. В. В. Маяковського
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації
Управління культури І туризму харківської обласної державної адміністрації iconУправління культури І туризму облдержадміністрації Одеська обласна бібліотека для юнацтва ім. В. В. Маяковського
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації
Управління культури І туризму харківської обласної державної адміністрації icon16 квітня 2018 р. 10. 00 – 11. 00 Реєстрація учасників конференції 11. 00 – 17. 00 Пленарне засідання
Вступне слово начальника Управління культури І туризму Харківської обласної державної адміністрації Олега Анатолійовича Яцини
Управління культури І туризму харківської обласної державної адміністрації iconУправління культури І туризму харківської обласної державної адміністрації
Харківська обласна бібліотека для юнацтва пропонує бібліотекарям І вихователям молоді використати в своїй роботі з виховання патріотизму...
Управління культури І туризму харківської обласної державної адміністрації iconСупруненко Ніна Антонівна
Супруненко Ніна Антонівна(* 31 травня 1953) — українська поетеса, лірик. Заслужений діяч мистецтв України. Начальник Управління культури...
Управління культури І туризму харківської обласної державної адміністрації iconОбласна універсальна наукова бібліотека
Управління культури І туризму, національностей та релігій сумської обласної державної адміністрації
Управління культури І туризму харківської обласної державної адміністрації iconУправління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова (пам’ятні дати Миколаївщини на 2016 рік) Методико-бібліографічний покажчик Миколаїв
Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації
Управління культури І туризму харківської обласної державної адміністрації iconУправління культури І туризму, національностей та релігій Сумської обласної державної адміністрації
Сергія Івановича Побожія. У виданні подано інформацію, в основному, за період з 2004
Управління культури І туризму харківської обласної державної адміністрації iconОдеська обласна бібліотека для юнацтва ім. В. В. Маяковського «Великі І розумні українці»
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка