Управління культури І туризму Сумської державної адміністрації



Сторінка1/8
Дата конвертації14.04.2017
Розмір1.07 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8


Управління культури і туризму

Сумської державної адміністрації


Обласна універсальна наукова бібліотека

Краєзнавці Сумщини

Віктор Терлецький
До 75-річчя від дня народження
Біобібліографічний покажчик

Суми – 2012


Біобібліографічний покажчик «Віктор Терлецький : до 75-річчя від дня народження» присвячений творчому доробку відомого дослідника України, педагога, члена Національної спілки письменників України, лауреата премії імені Івана Огієнка Віктора Володимировича Терлецького. Покажчик є другим, доповненим виданням.

Покажчик містить «Основні дати життя і діяльності» В. Терлецького і статтю доцента СДПУ ім. А. С. Макаренка, члена Національної спілки журналістів України Володимира Голубченка «Боян Сіверського краю», присвячену життєпису і творчому доробку В. Терлецького.

Посібник включає публікації В. В. Терлецького (окремі видання, статті в книгах, в періодиці), а також літературу про нього та його творчу діяльність, інтерв’ю з краєзнавцем, рецензії на твори.

Покажчик містить матеріали, опубліковані В. Терлецьким як під своїм прізвищем, так і під псевдонімами (В. Вікторов, Т. Сіверянин).

Матеріал систематизований за типами видань, а в середині – в хронологічному порядку. Хронологічні рамки включеної інформації – 1965–2011рр.

Всі джерела переглянуто de visu, за рідким виключенням (у разі їх відсутності).

Інформація про публікації подана з максимальною повнотою, але не є вичерпною.

Є допоміжні іменний і географічний покажчики.



Розрахований на науковців, краєзнавців, вчителів, бібліотекарів, учнівську і студентську молодь і буде корисний всім, кого цікавлять питання історії і культури Сумщини і, зокрема, Шосткинщини.


Основні дати життя і діяльності



11.08.1936 –

народився в с. Лопатково Плавського району Тульської області.

1943-1945 –

навчався у Петропавлівській школі Богодухівського району Харківської  області.

1945 –

переїзд з вихователями – Милютченко Ольгою Василівною (рідною сестрою батька) та ії чоловіком Милют-ченком Павлом Федоровичем – вчителями за фахом – до м. Глухова.

1945-1953 –

навчався у Глухівській середній школі № 2.

1953-1957 –

студент фізико-математичного факультету Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького.

1957-1958 –

вчителювання в середній школі с. Стайки Ржишівського району Київської області.

1958-1960 –

служба в Радянській Армії, праця в СШ № 3 м. Шостки

1960-1964 –

учитель математики, завуч восьмирічної школи № 1 м. Шостки.

1964-1967 –

завуч і учитель математики Шосткинської школи робітничої молоді № 3, заст. директора по навчальній роботі.

1967-1972 –

організатор позакласної і позашкільної роботи з дітьми Шосткинської СШ № 3.

з початку




70-х рр. –

член Товариства «Знання».

з 70-х рр. –

член Товариства охорони пам’яток історії і культури України.

1972-1973 –

зав. кабінетом політичної освіти заводу (м. Шостка).

1973-1975 –

робота в Шосткинському міському комітеті КП України (лектор, завідуючий відділом пропаганди і агітації).

1975-1982 –

директор Шосткинського міського профтехучилища № 10.

1982-1984 –

директор Шосткинського ПТУ № 19.

1984-1996 –

організатор позакласної та позашкільної виховної роботи, заст. директора з виховної роботи СШ № 12 м. Шостки.

1989 ­–

нагороджений Почесною грамотою Спілки письменників України за активну участь у конкурсі на кращу публікацію з нагоди 175-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка.

з 1989, жовт. –

голова Шосткинської міської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта».

1999 –

нагороджений Грамотою визнання за відмінну педагогічну працю Канадського товариства приятелів України.

2001, берез. –

член Національної Спілки письменників України.

2001, квіт. –

вихід на пенсію.

2006, квіт. –

лауреат Огієнківської премії в номінації «Наука» за дослідження педагогічної діяльності К. Ушинського, П. Кулі-ша та М. Максимовича.

2006, серп. –

нагороджений від Центрального правління Всеукраїнського педагогічного Товариства ім. Г. Ващенка медаллю Г. Ващен-ка у зв’язку з 70-річчям від дня народження В. Терлецького «за вагомий внесок у примноження української духовності, активну дослідницько-просвітницьку діяльність, пропагував-ня та впровадження в життя надбань української національ-ної педагогіки».

2006, серп. –

нагороджений грамотою Національної спілки письменників України «за вагомий внесок в українську літературу, активну участь у громадській діяльності, у відродженні культури і духовності рідного народу».

2006, серп. –

нагороджений грамотою Української всесвітньої координат-ційної ради «за збереження і плекання національних цінностей, піднесення авторитету української культури».

2008 –

«за високе сумління, велике серце, непохитність духу; за життя, присвячене служінню людям, Сумській землі, Україні» отримав Подяку голови Сумської обласної державної адміністрації як номінант народної премії «Гордість Сумщини – 2007».


БОЯН СІВЕРСЬКОГО КРАЮ

Педагог, письменник, краєзнавець, просвітитель Терлецький Віктор Володимирович народився 11 серпня 1936 року в с. Лопатково Плавського району Московської (нині Тульської) області.

Українець за походженням. Коріння його роду – в Україні. Церковна служба його діда Василя Денисовича Терлецького минала в м. Короп, с. Краснопілля цього ж району, в м. Глухів (церква Різдва Богородиці). 1931 року єпископ Стефан нагородив його камилавкою. Будучи священиком у м. Марчихина-Буда (тепер Ямпільський район Сумської області), помер 29 лютого 1944 року під час богослужіння.

В. Терлецький не міг не присвятити свою статтю «Чернігівські сторінки життєпису Св. Дмитра Ростовського», яка опублікована в матеріалах Міжнародної науково-практичної конференції «Діяння святителя Дмитрія Ростовського (Данила Туптала) і традиції православного світосприйняття» — конференції, яка проходила 3-4 жовтня 2007 року в м. Глухів. Батько, Володимир Васильович, виходець із с. Літки колишнього Остерського повіту Чернігівської губернії. Важко склалося його життя як сина священнослужителя. Незважаючи на те, що він був «червонцем 8-ї дивізії» (як засвідчує збережена світлина 1928 року), йому в першій половині 30-х років довелося виїхати до Росії, де б не знали про його походження.

Обставини життя склалися так, що Віктора Терлецького виховувала рідна тітка (спочатку в с. Петропавлівка Богодухівського району на Харківщині, а потім у Глухові). Їй, Ользі Василівні, та її чоловіку Павлу Федоровичу Милютченку, В.Терлецький присвятив свою книжку «Розіллюсь по ріднім краю (П. Куліш у взаєминах із земляками)». – Суми : Мрія, 2006.

1945 року Віктор Терлецький з вихователями переїхав до м. Глухів на Сумщині. Вступив до 3-го класу міської середньої школи № 2. Старовинне місто, столиця Гетьманщини з 1709 року, було свідком багатьох подій української історії, колискою визначних особистостей у вітчизняній науці та культурі, суспільно-політичних діячів. Згодом В.Терлецький присвятить їм не одну статтю, розвідку.

Закінчивши 1953 року середню школу № 2 м. Глухів, В. Терлецький продовжив навчання, отримавши вищу освіту в Київському педагогічному інституті ім. Горького (1957 р.). За призначенням працював у середній школі с. Стайки Ржищівського району на Київщині. Служив у лавах Радянської Армії (1958-1960 рр. – радіотелеграфіст у м. Ростов-на-Дону).

З серпня 1960-го пов'язав свою долю з Шосткою. Викладав математику, потім був завучем місцевої восьмирічної школи №1 (1960-1964 рр.). Коли школа була розформована, працював завучем школи робітничої молоді № 3. Далі – переведений на посаду заступника директора цього ж навчального закладу з навчальної роботи, а з вересня 1967 року став організатором позакласної та позашкільної виховної роботи середньої школи № 3.

Прикметно, що в багатьох статтях В. Терлецький не просто переказує про видатних осіб раніше відоме, більш-менш добре знане читачам, а заглиблюється в їх життєпис, досліджує і знаходить раніше не опубліковане, говорить нове, часом вагоме слово. Ось один із прикладів. Про уродженця м. Глухів, славнозвісного композитора Максима Березовського писалося і пишеться чимало. Усі вважають, що час не зберіг для нас його зображення. Віктор Володимирович звернув увагу на портрет невідомого (Мармур. Середина 1770-х років) роботи відомого російського скульптора Федота Шубіна. І висловив, цілком слушне припущення, що це і є зображення глухівчанина Максима Созонтовича Березовського. Після його публікації в газеті «Народна трибуна» (м. Глухів, 21 жовтня 1995 року) статтю передрукували всеукраїнська газета «Культура і життя», 7 лютого 1996 р., та журнал «Сіверянський літопис», 1999, №5, вмістивши на с. 164 той портрет невідомого. Упорядник розповідав, що в шкільні роки його увагу прикував хронологічний перелік дат і подій, пов'язаних з Глуховом, у вигляді стародавнього сувою. Це була, здається, ініціатива і справа рук директора школи Олени Артемівни Снєг. Особливо захоплювали хлопця її уроки історії. Вони не були лише словесним переказом подій, а поєднувалися з розглядом мап, надто ж цікавили товсті книжки, які стосами лежали на столі і милували погляд учнів золотим тисненням на корінцях. Час від часу викладач брала то одну, то другу, розкриваючи там, де були закладки. І свою розповідь доповнювала читанням уривків із творів відомих істориків чи то повістей або романів письменників.

Саме ті уроки закладали в душі майбутнього педагога, письменника первісний потяг до осмислення історичного минулого, сприяли його заглибленню в події сивої давнини, викликали бажання якомога більше дізнатися про життя та діяльність славних глухівчан. Не випадково ж у 2002 році Терлецький видає книжку зі скромною назвою «Слово про Кобзаря. Глухів поета. Шевченкознавчі розвідки». Його «Слово» – це 206 сторінок убористим шрифтом. Його «Слово» – це розповідь про перебування Шевченка на Глухівщині, відображення краю в своїх творах, етюди про глухівців у колі оточення, знайомств поета; етюди про тих, які пропагували, несли в найширші народні маси творчий доробок Т. Шевченка, оберігали його спадщину. А скромне, бо, як пише Терлецький: «Ніяке слово про Т. Шевченка не є скінченим, завершеним, вимовленим до кінця. Бо є неосяжним, вовіки невичерпним, мов те цілюще, чисте джерело, наш славний Кобзар!»

День у день Віктор Володимирович продовжував краєзнавчу роботу, написав нарис про Сергія Олександровича Алексєєва, укладача багатотомного збірника «Революція і громадянська війна в описах білогвардійців». Певна річ, коли б Сергій Алексєєв не помер 1930-го року, то згодом був би, що цілком ймовірно, репресований. До речі, лише 1990 року в Києві був здійснений репринтний передрук підготовленої ним праці «Революція на Україні за мемуарами білих». Перу В. Терлецького належала стаття про письменника Дмитра Васильовича Маркевича (1848-1920), на твори якого за радянського часу було накладене табу, бо він працював у Центральній Раді. Статті шосткинського краєзнавця, педагога все частіше друкувалися в місцевій газеті. З 1968 року він постійно вміщував матеріали про П. О. Куліша, на якого штучно було навішено ярлик «українського буржуазного націоналістичного діяча». Терлецький брав участь у вшануванні пам'яті славетного письменника, уродженця колишнього містечка Вороніж Глухівського повіту на урочистостях в 1989-му (Шостка, Чернігів, с. Мотронівка (Оленівка) поблизу Борзни, Київ). Тоді ж видрукував значну статтю «Київські листи Куліша» («Київ», 1994, №5-6). До 200-річчя з нагоди народження Гоголя підготував працю.

Зазначена вище педагогічна праця В.Терлецького поєднувалася з краєзнавством, широкою громадською роботою: був активним членом товариства «Знання», Товариства охорони пам'яток історії та культури України. З часом став членом Всеукраїнського Товариства «Просвіта», нині очолює Шосткинську міську організацію. Тижневик «Слово Просвіти» надрукував його великі розвідки про міста Сумщини, як «У Глухові, у городі…» (2006), «Шостка на Шустці» (2006), «Літописний Новгород-Сіверський» (2007), «Легендарний Вороніж» (2007).

Полум'яною пристрастю Віктора Терлецького було і є дослідження життя та діяльності К. Д. Ушинського. Про славетного педагога писалося багато і в ХІХ, і в XX століттях. На превеликий жаль, автори публікацій припускалися численних прикрих помилок, або висвітлювали його упереджено, на догоду пануючій системі, ідеології тоталітарного режиму. В.Терлецький на основі архівних знахідок, глибинного вивчення писемних, мало вивчених джерел встановив: К. Д. Ушинський був за походженням і духом українцем, коріння його роду – в Охтирському і Лебединському районах.

Костянтин Дмитрович першим відгукнувся анонімною рецензією («Современник», 1854, № 2) на віршовий переклад «Слова о полку Ігоревім» М. В. Гербеля. І це пояснював тим, що рідна тітка перекладача була мачухою Костянтина Ушинського. Саме цією обставиною обґрунтував те, що К. Д. Ушинський записав до свого альбому вірші революційно-демократичного змісту не з видання М. П. Огарьова, як твердили і твердять літературознавці, а з видання, здійсненого в Берліні саме його родичем Миколою Гербелем. Акцентував увагу на думці-переконанні К. Ушинського, що «Слово» писалося на Сіверянщині, що його ймовірним автором був уродженець цього ж краю. В.Терлецький встановив дату смерті дружини педагога Надії Семенівни, народженої Дорошенко – 1914 рік, а не 1905-й, як вважав академік В. Я. Стру-минський в «Очерках жизни и деятельности К. Д. Ушинского», встановив листовне й очне знайомство з правнуками педагога К. Д. Ушинським (Х'юстон, США), Д. В. Поспеловським (Канада). До речі, останній написав велику за обсягом (260 сторінок) книжку «Память и время. История семьи Ушинских-Поспеловских» (Рівне, 2008), в якій у розділі «Наброски о семье, о предках и о том, что память сохранила» багаторазово посилається на дослідження В.Терлецького. Він, зокрема, пише: «Гораздо более надежные документы о роде Ушинских собрал замечательный краевед Новгород-Северской земли, педагог и неутомимый собиратель материалов об Ушинских Виктор Владимирович Терлецкий» (с. 33).

Книжки В.Терлецького «Костянтин Ушинський і Сумщина» (Суми, 1998), «Роде наш красний: Ушинські крізь призму століть» (Суми, 2001) розкрили можливості широкого спілкування з багатьма особами з теми «Ушинський». Беручи на запрошення участь в конференціях у Рівному (2006), Городку на Хмельниччині (2008), він розкрив нові змістовні сторінки життя та педагогічної діяльності К. Д. Ушинського. Вельми цікавою і навіть дещо інтригуючою є тема його виступу на останньому науково-краєзнавчому зібранні «З історії родинних зв'язків Ушинських-Виноградських-Скоропадських». А в книжці «Розіллюсь по ріднім краю. П. Куліш у взаєминах із земляками» (Суми, 2006) розкрив родинні зв'язки К. Д. Ушинського через дружину, Надію Семенівну, з роду Дорошенка з Пантелеймоном Кулішем. Отож, не надуманою була його раніша публікація «Пантелеймон Куліш і Костянтин Ушинський» у збірнику «Творчі та ідейні шукання П. О. Куліша в контексті сьогодення» (Київ, 2000). У Терлецького як педагога і письменника є те, що за його ініціативою і стараннями Шосткинської державної адміністрації, районного управління освіти до 175-річчя від дня народження Ушинського було відновлено музей педагога в с. Богданка, в приміщенні колишньої школи ім. К. Д. Ушинського. Тоді Віктор Терлецький розробив експозиції музейних кімнат. З цього приводу відомий письменник Анатолій Погрібний у книжці «Якби ми вчились так, як треба...» писав: «Наприкінці лютого 1998 року поталанило й мені побувати в Богданці, яку над усе любив К. Ушинський. Відбулася там чудова подія – відкриття у будинкові школи музею педагога, а також презентація змістовної книжки шосткинського краєзнавця, архівіста Віктора Терлецького «Костянтин Ушинський і Сумщина»... Віриться, що загалом вогник української духовності у цьому краєві, спираючись па таких ентузіастів, як В.Терлецький (до речі, він активний діяч «Просвіти»), ці люди не дозволять пригасити».

Який же творчий доробок Віктора Терлецького? Понад 650 публікацій в альманахах, збірниках, журналах, пресі (Україна, Російська Федерація, Грузія, Чехія). Вісім виданих книжок. Щоправда, ним написано ще чотири, які чекають на свого видавця. Готується до друку його нове видання «Пантелеймон Куліш – біограф Гоголя».

Дослідження В.Терлецького не могли лишитися непоміченими. Він ще в 1989 році за активну участь у конкурсі на кращу публікацію з нагоди 175-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка був нагороджений Почесною грамотою Спілки письменників України, у 1999 році - Грамотою визнання за відмінну педагогічну працю Канадського товариства приятелів України. У 2006 році став лауреатом премії ім. Івана Огієнка. 2008 року «за високе сумління, велике серце, непохитність духу; за життя, присвячене служінню людям, Сумській землі, Україні» отримав Подяку голови Сумської обласної державної адміністрації як номінанту народної премії «Гордість Сумщини -2007».

Володимир Голубченко,

доцент СДПУ ім. А. С. Макаренка,

член Національної спілки журналістів України.

I. Публікації

Окремі видання

1. З берегів Шостки. Літературні пошуки і знахідки. – Суми : Слобожанщина, 1995. – 76 с.

Збірник художньо-документальних нарисів про діячів української культури та освіти, пов’язаних з Шосткинщиною.



2. Дослідник з Воронежа. – Суми : Собор, 1997. – 64 с.

Життя і діяльність І. С. Абрамова, фольклориста, етнографа, уродженця смт. Вороніж Шосткинського району.



3. Костянтин Ушинський і Сумщина. – Суми : Собор, 1998. – 101 с.

4. Роде наш красний. Ушинські крізь призму століть : наук.-попул. вид. – Суми : Собор, 2001. – 216 с.

5. Слово про Кобзаря. (Глухів поета. Шевченкознавчі розвідки) : наук.-попул. вид. – Суми : Собор, 2002. – 208 с.

6. Михайло Максимович. (Сіверянські сторінки його життєпису). – Суми : ВАТ «Сумська обласна друкарня», вид-во «Козацький вал», 2004. – 90 с.

7. Кохані славетних. – Глухів : РВВ ГДПУ, 2006. – 152 с.

Сторінки життя жінок Сумщини (здебільшого Сіверянського краю), які осявали життєвий шлях славетних осіб.



8. Розіллюсь по ріднім краю. П. Куліш у взаєминах із земляками. – Суми : ВВП «Мрія-1» ТОВ, 2006. – 234 с.

9. Пантелеймон Куліш – біограф Гоголя. – Глухів : РВВ ГДПУ, 2008. – 114 с.

10. Сіверянське коло К. Д. Ушинського. – Суми : ВВП «Мрія-1» ТОВ, 2010. – 114 с.

11. Православний Вороніж. – Шостка, 2010. – 94 с.
В книгах

12. Новые документы к биографии К. Д. Ушинского // Педагогические идеи К. Д. Ушинского и современность. – Ярославль, 1975. – С. 123–125, 136–137.

13. Думки Н. Д. Ушинського про "Слово о полку Ігоревім" // К. Д. Ушинський і деякі питання вивчення мови та літератури в школі: методичні рекомендації вчителям / Сум. обл. ін-т удосконалення вчителів. – Суми, 1979. – С. 9–11.

14. История городов и сел Украинской ССР : в 26-ти т. Сумская область.– К., 1980. – 694 с.

В. Терлецький брав участь у підготовці нарисів про м. Шостку і Шосткинський район.



15. Материалы о деятельности К. Д. Ушинского в С.-Петербургском педагогическом обществе и Литературном фонде // Новое об Ушинском.   Ярославль, 1981. – С. 75–87.

16. А. В. Белявский – последователь К. Д. Ушинского // Вопросы профес-сиональной подготовки учителя в свете Основных направлений реформы общеобразовательной и профессиональной школы: тез. докл. науч.-практ. конф., посвященной 110-летию Глуховского института. 24-26 октября 1984 г. / Глухов. ГПИ им. С. Н. Сергеева-Ценского. – Глухов, І984. – С. 20–22.

17. К. Д. Ушинский и Ф. М. Достоевский. Некоторые параллели. Общие знакомые // Жизнь и наследие К. Д. Ушинского. – Ярославль, 1986. – С. 25–33.

18. Новые документы к родословной К. Д. Ушинского // Жизнь и наследие К. Д. Ушинского. – Ярославль, 1986. – С. 68–72.

19. Из летописи жизни и деятельности К. Д. Ушинского // К. Д. Ушинский. Педагогические сочинения : в 6-ти т. Т. І. – М. : Педагогика, 1988. – С. 387–402.

20. Деякі питання паралелізму і широти висвітлення історичних подій в «Слові» і літописах // Историзм и обстоятельства возникновения «Слова о полку Игореве» : тез. докл. и сообщений второй науч. конф. участников семинария по изучению «Слова» / СДПИ им. А. С. Макаренко. – Суми, 1990. – С. 71–73.

21. Литературное и фольклорно-этнографическое краеведение // Тез. докл. и сообщений Сумской областной науч. историко-краеведческой конф. года / СДПИ им. А. С. Макаренко и др. – Суми, 1990. – С. 156–159.

22. Зброя і порох Глухівщини для Січі // Запорожжя в історії та культурі мат. наук. конф. : до 500-річчя запорізького козацтва / Запорізький держунівер-ситет. – Запоріжжя, 1991. – С. 16–17.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Управління культури І туризму Сумської державної адміністрації iconОбласна універсальна наукова бібліотека
Управління культури І туризму, національностей та релігій сумської обласної державної адміністрації
Управління культури І туризму Сумської державної адміністрації iconУправління культури І туризму, національностей та релігій Сумської обласної державної адміністрації
Сергія Івановича Побожія. У виданні подано інформацію, в основному, за період з 2004
Управління культури І туризму Сумської державної адміністрації iconУправління культури І туризму облдержадміністрації Одеська обласна бібліотека для юнацтва
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації
Управління культури І туризму Сумської державної адміністрації iconУправління культури І туризму облдержадміністрації Одеська обласна бібліотека для юнацтва ім. В. В. Маяковського
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації
Управління культури І туризму Сумської державної адміністрації iconУправління культури І туризму облдержадміністрації Одеська обласна бібліотека для юнацтва ім. В. В. Маяковського
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації
Управління культури І туризму Сумської державної адміністрації iconУправління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації
...
Управління культури І туризму Сумської державної адміністрації iconУправління культури І туризму Сумської обласної державної адміністрації
Поточний бібліографічний покажчик «Сумщина за II квартал 2010 року» вміщує статті з періодичних видань (крім місцевої преси), краєзнавчого...
Управління культури І туризму Сумської державної адміністрації iconУправління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації
Юрій Ступак : до 100-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К. Линник...
Управління культури І туризму Сумської державної адміністрації iconУправління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації
Глухівський, Краснопільський, Недригайлівський, Охтирський, Сумський, Середино-Будський, Тростянецький, Ямпільський райони. За цим...
Управління культури І туризму Сумської державної адміністрації iconУправління культури І туризму Сумської обласної державної адміністрації
Поточний бібліографічний покажчик «Сумщина за IV квартал 2011 року» вміщує статті з періодичних видань (крім місцевої преси), книги...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка