Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації



Сторінка6/8
Дата конвертації11.04.2017
Розмір1.2 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Москва ж нам трактувала слово «націоналіст» як щось вороже. Вороже і до Москви, і до інших народів, у тому числі й до народу власного. А для більшого страхопудства подавала його у парі ще з одною «страшилкою» – «буржуазний». Буржуазним націоналістом таврувала і аз грішного. Проте, який із мене буржуй – читач зрозуміє вже з перших сторінок цієї сповіді.

У першу чергу до націоналістів Москва причислила тих, хто хотів справедливої, а не показної дружби між народами; тих, хто, шануючи справедливість, не визнавав верховенства одного народу над іншим; тих, хто хотів, щоб його нація не пасла задніх серед інших націй – ні в культурі, ні в економіці, ні в духовності; тих, хто обороняв свій народі і мову від штучного нищення.

Насправді, націоналіст – це той, хто любить свій народ і поважає інші народи. Націоналіст – це той, кому соромно перед світом за негаразди в його нації. Це той, хто пишається здобутками свого народу.

Все те, що принижує інші народи, те, що зверхньо ставиться до інших народів, що позбавляє народи права на свою державність, мову, традиції, – то є шовінізм.

Саме це зло і розвалило першу Російську Імперію, воно ж розвалило і другу – більшовицьку.

Я гордий тим, що не став московським шовіністом, що не став «ніяким», а став націоналістом у загальнолюдському розумінні цього слова. Саме цей націоналізм порятував мій народ від поглинання його новітньою московською ідеологічною мамоною, ім’я якій – російський великодержавний шовінізм.

Нехай пробачить читач мене за такий відступ від автобіографії.

А повернувшись до неї, скажу одне: не знаю, чи зробив би я щось путнє у краєзнавстві та дослідницькій літературі, чи витримав би отой скажений тиск влади, якби не моральна, трудова підтримка та безмежне терпіння покійної моєї дружини – Лідії Василівни.

Вічна їй пам’ять!

Фото з особистого архіву Б. І. Ткаченка


1990 рік. Ткаченко Борис. Дружина – Лідія Василівна

Лебедин




1969 рік. Лебедин Біля копанки на подвір’ї Ткаченка, зліва-направо: Є. Д. Васильченко К. О. Гордієнко, Б. І. Ткаченко

1971 рік. Лебедин. Кость Гордієнко з Борисом Ткачен-ком, та його дітьми: Наталкою, Тарасом та Максимом (на руках)



1970 рік. Б. І. Ткаченко з дружиною Лідією Василівною



1971 рік. Лебедин. К. О. Гордієнко з Лідою Василівною Ткаченко



1977 рік. Чотири рідні брати: Павло, Петро, Борис та Віктор

1985 рік. Київ. Прийняття присяги сина Тараса


1990 рік. Переяслав-Хмельницький. Перший жовто-блакитний прапор на Лебединщині. Подарунок івано-франківських студентів


1991 рік. На презентації книжки «Поле без гербіцидів, душа без погонича» в Лебединській районній бібліотеці


1993 рік. Б. Ткаченко 1996 рік. Будинок природи в Сумах

2000 рік. На пасіці із спійманим роєм


2003 рік. Етнографічна збірка Ткаченка була виставлена на 2 тижні в Києві в музеї І. Гончара. Був на виставці і В. А. Ющенко

2005 рік. В гостях – лауреат Шевченківської премії, упорядник і видавець книги «Україна-козацька держава» – Володимир Недяк

За робочим столом Київського видавництва «Емма»


В робочому кабінеті


Президент України В. А. Ющенко і народна артистка Ніна Матвієнко вітають Б. Ткаченка в день відкриття виставки української старовини в Києві


2011 рік. На пасіці


2011 рік. Біля вулика-колоди




Куточки робочого кабінету






Куточки робочого кабінету


У Лебединській міській раді відкрито портретну галерею «Почесні громадяни м. Лебедина», серед них – Б. І. Ткаченко


Біля пам’ятника жертвам голодомору 1932-1933 рр. у Лебедині

Основні дати життя і творчості


1937, 18 грудня – народився в хут. Масюки Гадяцького району Полтавської області.

1938 – переїзд в м. Лебедин.

1946-1952 – навчання у семирічці в м. Лебедин.

1952-1956 – навчання в Маловисторопському агрономічному технікумі.

1956 – працював агрономом-насіннєводом у с. Пологи Охтирського району.

1956-1959  – перебував у лавах Радянської Армії.

1959-1962 – працював майстром виробничого навчання в Лебединському СПТУ № 4.

1962-1964 – агроном Лебединського територіального управління сільського господарства.

1964-1970 – агроном Лебединського райоб’єднання «Сільгосп-техніка»

з 1970 – очолював сільськогосподарський відділ в районній газеті «Будівник комунізму».

1971 – закінчив заочний відділ Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка по спеціальності «Історія».

1972, навесні – за читання творів І. Солженіцина та І. Дзюби був звинувачений в «українському буржуазному націоналізмі» і звільнений з роботи в редакції газети «Будівник комунізму» і виключений з КПРС.

1972-1977 – агроном та заступник керуючого Лебединського райоб’єднання «Сільгосптехніка».

1977 – звинувачений у «наклепах на Конституцію СРСР», звільнений з роботи.

1977-1984 – двірник, зварник, шофер, тракторист Лебединського райоб’єднання «Сільгосптехніка».

з 1984 – до виходу на пенсію – головний агроном Лебединського райоб’єднання «Сільгоспхімія».

1984 – лауреат журналу «Україна» за проблемну статтю «Одвічний трудяга млин».

1987 – лауреат щорічного конкурсу журналу «Україна» за проблемні статті «В Савонисі лобода, а в Києві …» та «Хочу червивого яблука».

1988 – поновлений у партії, але невдовзі подав заяву про вихід з неї.

1990 – балотувався кандидатом у депутати Верховної Ради України.

1990, травень – організував у Лебедині краєзнавче братство «Єдність», яке згодом переросло в районну організацію Народного Руху України.

1993, 22 жовтня – Постановою Президії правління Всеукраїнської спілки краєзнавців № 16 присвоєно звання Почесного члена Всеукраїнської спілки краєзнавців «за значний внесок у розвиток краєзнавчого руху, збереження національної історико-культурної спадщини та природних скарбів України». Вручав в Лебедині особисто П. Т. Тронько, Голова Всеукраїнської спілки краєзнавців, академік НАН України, професор, доктор історичних наук.

1994, лютий – став членом Національної спілки письменників України.

1994, березень – балотувався кандидатом у депутати Верховної Ради України.

1996 – книжка «Під чорним тавром» допущена до участі в конкурсі на здобуття державної літературної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

1996, грудень – створив і очолив Лебединський міський осередок Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка.

з 1997 – вихід на пенсію.

1998 – лауреат обласної літературної премії ім. М. Хвильового за книгу «Під чорним тавром».

2000, липень – лауреат премії обласної ради в галузі літератури та мистецтва у номінації «За кращі літературні та публіцистичні твори» (за книги «Під чорним тавром», «Лебедія») (диплом підписав голова обласної ради М. А. Берфман).

2002, березень – балотування у народні депутати обласної ради.

2005, листопад – нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня за вагомий внесок у дослідження голодоморів в Україні, привернення уваги міжнародної спільноти до визнання голодомору 1932-1933 років актом геноциду українського народу, активну громадську діяльність щодо вшануваня пам’яті жертв трагедії.

2007, листопад – нагороджений орденом «За заслуги» II ступеня за вагомий особистий внесок у дослідження голодоморів в Україні, активну громадську діяльність з метою вшанування пам’яті жертв трагедії.

2007, 18 грудня – нагородження церковним орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня єпископом Сумським і Охтирським Мефодієм за книгу «Важка стежка до Бога» та з нагоди 70-річчя від дня народження автора.

2007 – нагородження дипломом почесного члена Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка «за значний особистий внесок у справу розбудови та зміцнення Української держави, культурно-просвітницьку роботу по вихованню національно-свідомої спільноти співвітчизників, високу громадську активність».

2008, 23 травня – присвоєння звання «Почесний громадянин м. Лебедина».

I. ПУБЛІКАЦІЇ Б. ТКАЧЕНКА

Окремі видання
1. Совість: про болі землі, про болі душі людської за нашу землю і краще майбутнє. – Х., 1989. – 175 с.

Про оновлення «неперспективних» сіл, підготовку спеціалістів і закріплення кадрів, нові методи господарювання, екологію.

2. Поле без гербіцидів, душа без погонича. – Х. : Прапор, 1991. – 183 с.

Публіцистичні нариси про колгосп ім. Орджонікідзе Шишацького району Полтавської області.

3. Під чорним тавром : історична розвідка про геноцид на Україні і, зокрема, на Лебединщині в 1932–1933 роках, скріплена найвищим суддею – людською пам’яттю. – Лебедин, 1994. – 463 с.

Історичне дослідження причин і наслідків голодомору 1932-1933 рр. на Сумщині, зроблене на основі місцевих фактів, документів і спогадів очевидців, архівних матеріалів.

4. Лебедія : історичні нариси в двох книгах. Кн. 1. – Суми : Слобожанщина, 2000. – 428 с.

Нариси з історії Лебединщини від перших поселень до 20-х рр. XX століття.

5. За горами гори... (правда про Чечню). – Суми : Ярославна, 2001. – 95 с.

Автор прагне правдиво висвітлити події останніх років на Кавказі, ділиться своїми думками щодо подій в Чечні.

6. Пісні рідного краю : українські народні пісні, записані на Лебединщині в 60-х роках XX століття подружжям Ткаченків / упоряд., передмова Б. І. Ткаченко. – Суми : Козацький вал, 2003. – 476 с., з іл.

7. Важка стежка до Бога. – Суми : Козацький вал, 2007. – 844 с.

На основі архівних матеріалів, свідчень в’язнів та спогадів свідків трагічних подій автор розкриває справжні причини більшовицького терору, голодомору, переслідувань християнських священнослужителів та віруючих, піднімає завісу і над нинішнім становищем українського народу.

8. Під чорним тавром. Документи, факти, спогади : історична розвідка про геноцид в Україні, і зокрема на Сумщині, в 1932-1933 роках, скріплена найвищим суддею – людською пам’яттю. – 2-ге вид., доп. – Суми : Мрія-1, 2008. – 784 с.

Грунтовне історичне дослідження причин і наслідків голодомору 1932-1933 років в Україні, і зокрема на Сумщині, проведене на основі місцевих фактів, документів і спогадів очевидців, архівних матеріалів.

9. Погром : докум. нарис. – Суми : Мрія-1, 2010. – 372 с.

Про долю репресованого корифея українського мистецтвознавства, уродженця м. Лебедин С. А. Таранушенка (1889-1976) та його оточення.

Статті в збірниках


10. Терор голодом // Голодомор на Сумщині : зб. / упоряд. О. П. Столбін. – Суми, 1993. – С. 6–16.

11. Шелихівщина // Бальзам лебединських лісів : зб. – Лебедин, 1995. – С. 52–54.

Про озеро Шелихівське с. Межирич Лебединського району.

12. Передмова // Квітчаста К. Охтирський берег і вічність [поезії]. – Суми : Ярославна, 1999. – С. 3–5.

13. Чи дохли кролі при комуністах? // Слобожанщина. Альманах літераторів Сумщини. Вип. 6. – Суми : Мрія-1, 2000. – С. 125–134.

Роздуми про незалежність України і про причини сьогоднішніх наших негараздів.

13 а. Чи дохли кролі при комуністах ? // Земляки. Альманах Сумського земляцтва в Києві. Вип. 4. 2007 рік. – Суми : Собор, 2007. – С. 221-227.

14. Під чорним тавром : уривок // Слобожанщина. Альманах літераторів Сумщини. Вип. 15. – Суми : Мрія-1, 2010. – С. 172–181.

Статті в періодиці
15. Про що нагадало фото // Будівник комунізму. – 1969. – 25 січ. – С. 4.

На знімку: революціонер Ю. І. Базавлук, художник Н. Х. Онацький, письменник В. І. Алешко.

16. Для врожаю // Будівник комунізму. – 1969. – 29 листоп. (№144). – С. 2.

Про роботу механізованого загону райоб’єднання «Сільгосптехніка».

17. Їх дружбу кувало Ленінове слово // Будівник комунізму. – 1970. – 18 квіт.

18. Напис на бандурі // Народна творчість та етнографія. – 1970. – № 4. – С. 98.

Про художника, мистецтвознавця Н. Х. Онацького.

19. Пісня трактористки // Будівник комунізму. – 1970. – 4 черв.

Нарис про трактористку Л. Малюту.

20. Була в співця такая сила // Будівник комунізму. – 1970. – 11 черв.

Про напис Н. Онацького на бандурі.

21. Щастя творчих пошуків // Будівник комунізму. – 1971. – 7 лип.

Нарис про народного умільця з с. Ворожба І.  Г. Гребінника.

22. Стежками Лесі // Будівник комунізму. – 1971. – 25 лют.

Про перебування Лесі Українки на Косівщині.

23. Павлова нива // Будівник комунізму. – 1971. – 20 трав.

Нарис про тракториста П. Борисенка.

24. Сторінки, що ожили // Будівник комунізму. – 1971. – 19 серп.

Лебединщина періоду окупації.

25. Над Пслом // Будівник комунізму. – 1971. – 4 верес.

Спогад про події Великої Вітчизняної війни.

26. Народжений для народу // Будівник комунізму. – 1971. – 5 жовт.

Про Н. Х. Онацького.

27. Боєць ленінської гвардії // Будівник комунізму. – 1971. – 7 листоп.

Про наркома землеробства СРСР М. Н. Демченка, уродж. м. Лебедина.

28. Збирач скарбів народних // Ленінська правда. – 1971. – 21 груд. (№ 247). – С 4.

Розповідь про етнографа О. В. Білика з Лебедина .

29. Про тих, хто попереду // Будівник комунізму. – 1972. – 18 січ. (№ 8). – С. 3.

Про успіхи у праці колективу ферми.

30. Про що нагадало фото // Будівник комунізму. – 1972. – 25 січ. (№ 11). – С. 4.

Спогади, навіяні фотографією, на якій зображені Ю. І. Базавлук, Н. Х. Онацький, В. І. Алешко.

31. Лине чарівна пісня // Ленінська правда. – 1972. – 28 січ. (№ 19). – С. 4.

Розповідь про співачку Т. Іванову.

32. Поет і ботанік // Будівник комунізму. – 1972. – 3 лют. (№ 15). – С. 3.

Про видатного вченого і поета М. В. Клокова (М. Доленга), уродженця Лебедина.

33. Господарювати ощадливо, з перспективою // Будівник комунізму. – 1972. – 8 лют. (№ 17). – С. 3.

Підсумки першого року дев’ятої п’ятирічки (1971 р.) колгоспу «Перше травня» Лебединського району.

34. Щоб ні в кого не було такого // Будівник комунізму. – 1972. – 15 лют. (№ 20). – С. 3.

Про безгосподарність в роботі колгоспу «Вперед» Лебединського району.

35. Корови не винні // Будівник комунізму. – 1972. – 19 лют. (№ 22). – С. 3. – (У співавт.)

Про недоліки у виробництві молока в деяких господарствах Лебединщини.

36. Дума про хліборобів // Ленінська правда. – 1972. – 5 берез. (№ 46). – С. 4.

Про творчість К. Гордієнка в зв’язку з висуненням його на здобуття Державної премії імені Т. Г. Шевченка.

37. Дарунок пісенної криниці // Будівник комунізму. – 1972. – 7 берез. (№ 29). – С. 4.

Про співачку, активну учасницю художньої самодіяльності Т. Г. Іванову з с. Московський Бобрик Лебединського району.

38. Високими темпами : [механізований загін райоб’єднання «Сільгосптехніка» на силосуванні кукурудзи дає дві норми] // Будівник комунізму. – 1972. – 22 серп. (№ 102). – С. 1.

39. Сіяти зерна краси... // Будівник комунізму. – 1976. – 20 квіт. (№ 48). – С. 4.

Про мистецтвознавця, етнографа С. А. Таранушенка, уродженця Лебедина.

40. Таємниця старого скарбу... // Будівник комунізму. – 1976. – 15 трав. (№ 59). – С. 4.

Про скарб срібних монет, знайдений в с. Межиріч Лебединського району.

41. Вагомі досягнення // Будівник комунізму. – 1976. – 11 листоп. (№ 135). – С. 2.

Про трудовий внесок водіїв «Сільгосптехніки» м. Лебедина у фонд десятої п’ятирічки.

42. Г. С. Сковорода на Лебединщині // Будівник комунізму. – 1976. – 23 листоп. (№ 140). – С. 4.

43. Турбота про людину // Будівник комунізму. – 1977. – 17 трав. (№ 59). – С. 2.

Про вирішення проблеми кадрів в Лебединському райоб’єднанні «Сільгосптехніка».

44. Наш вклад у ювілейний коровай // Будівник комунізму. – 1977. – 4 серп. (№ 93). – С. 2.

Про успішне перевезення зерна нового урожаю Лебединським райоб’єднанням «Сільгосптехніка».

45. Роздуми біля пам’ятника // Будівник комунізму. – 1979. – 2 черв. (№ 66). – С. 4.

Про пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві.

46. Оберігаючи навколишнє середовище : [природа і людина] // Будівник комунізму. – 1983. – 9 черв. (№ 69). – С. З.

47. Здобутки і проблеми: перші кроки РАПО // Будівник комунізму. – 1983. – 14 черв. (№ 71). – С. 2.

Внесок агропромислового об’єднання м. Лебедина у виконання Продовольчої програми.

48. Нагорода райсільгоспхімії // Будівник комунізму. – 1983. – 20 серп. (№ 100). – С. 1.

49. Шелихівщина // Будівник комунізму. – 1983. – 24 верес. (№ 115). – С. 4.

Про релікт природи Шелихівське озеро на Лебединщині.

50. Одвічний трудяга млин // Україна. – 1984. – № 6 (лют.). – С. 11.

Вболівання автора про хліб насущний і вітряки як символ хліборобської звитяги.

51. Криниця над шляхом // Будівник комунізму. – 1984. – 25 серп. (№ 102). – С. 4.

52. Господар долини родючої // Україна. – 1984. – № 48 (груд.). – С. 2–3.

Про голову колгоспу ім. Шевченка І. М. Остапенка.

53. За ухвалою сільського сходу // Україна. – 1984. – № 51 (груд.). – С. 19.

З історії встановлення пам’ятника Т. Г. Шевченку у с. Беєве Липоводолинського району.

54. Чого в задумі, ниво? // Україна. – 1985. – № 4 (січ.). – С. 3–4.

Проблеми родючості чорнозему.

55. Тепло розстріляного серця : нарис // Будівник комунізму. – 1985. – 29 січ. (№ 13). – С. 3.

Про ветерана Великої Вітчизняної війни Ф. К. Блоху з м. Лебедина.

56. Земля...: [природа і людина] // Будівник комунізму. – 1986. – 11 берез. (№ 31). – С. 3.

57. Хлібна сила землі // Будівник комунізму. – 1986. – 25 берез. (№ 37). – С. 2.

58. Криниці над шляхом // Україна. – 1985. – № 16 (квіт.). – С. 24.

Про криниці, оздоблені лебединськими майстрами.

59. Шість днів у червні // Україна. – 1986. – № 19 (трав.). – С. 9.

Про перебування Т. Шевченка на Лебединщині.

60. Сила малої гранули : [стратегія перебудови] // Будівник комунізму. – 1986. – 12 серп. (№ 97). – С. 3.

Проблеми родючості землі.

61. Лебеді життя // Україна. – 1986. – № 45 (листоп.). – С. 4–5.

Сторінки підпільної та партизанської боротьби в Лебединському районі.

62. В Савонисі лобода, а в Києві… // Україна. – 1987. – № 12 (берез.). – С. 16–18.

Проблеми неперспективних і вимерлих сіл.

63. Три сходинки у дивосвіт // Україна. – 1987. – № 18 (трав.). – С. 12.

З історії та сьогодення Лебединського художнього музею.

64. Вмійте повертати борги : Кожну сотку землі – в діло! // Будівник комунізму. – 1987. – 8 серп. (№ 95). – С. 3.

Про необхідність внесення добрив.

65. Рулон толю // Сільське будівництво (Київ). – 1987. – № 10 (жовт.). – С. 5.

Про соціальні зміни сіл Сумської області.

66. Хочу червивого яблука // Україна. – 1987. – № 41 (жовт.). – С. 16–17.

Проблема захисту навколишнього середовища.

67. Захисна брама врожаю // Будівник комунізму. – 1987. – 13 жовт. (№ 123). – С. 3.

Про значення лісосмуг у сільському господарстві.

68. Козак Мороз // Україна. – 1987. – № 51 (груд.). – С. 8–9.

Дослідження життя і діяльності більшовика Д. А. Мороза, уродженця с. Хотінь Сумського району.

69. Дмитро Мороз : «Здрастуй, Сонечко, і ... до побачення» // Україна. – 1987. – № 52 (груд.). – С. 3–5.

Публікація листів більшовика Д. Мороза до дружини.

70. Отрута по рознарядці : [за чисте навколишнє середовище] // Будівник комунізму. – 1988. – 7 лип. (№ 81). – С. 3.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconОбласна універсальна наукова бібліотека
Управління культури І туризму, національностей та релігій сумської обласної державної адміністрації
Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconРозпорядження голови сумської обласної державної адміністрації 23. 09. 2013 м. Суми №405-од
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Регламенту Сумської обласної державної...
Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconУправління культури І туризму, національностей та релігій Сумської обласної державної адміністрації
Сергія Івановича Побожія. У виданні подано інформацію, в основному, за період з 2004
Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconУправління культури І туризму облдержадміністрації Одеська обласна бібліотека для юнацтва
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації
Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconУправління культури І туризму облдержадміністрації Одеська обласна бібліотека для юнацтва ім. В. В. Маяковського
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації
Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconУправління культури І туризму облдержадміністрації Одеська обласна бібліотека для юнацтва ім. В. В. Маяковського
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації
Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconУправління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації
...
Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconУправління культури І туризму Сумської обласної державної адміністрації
Поточний бібліографічний покажчик «Сумщина за II квартал 2010 року» вміщує статті з періодичних видань (крім місцевої преси), краєзнавчого...
Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconУправління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації
Юрій Ступак : до 100-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К. Линник...
Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconУправління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації
Глухівський, Краснопільський, Недригайлівський, Охтирський, Сумський, Середино-Будський, Тростянецький, Ямпільський райони. За цим...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка