Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва



Сторінка1/4
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.6 Mb.
  1   2   3   4






УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ

ТА РЕЛІГІЙ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КИЇВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА






УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ

ТА РЕЛІГІЙ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КИЇВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА





Революція

гідності

методико-бібліографічні матеріали

Київ 2015



ББК 66.3 (4 Укр)

Рев 32

Революція гідності : методико-бібліографічні матеріали / [уклад. Н. О. Кліменко]; Київська обласна бібліотека для юнацтва. – К., 2015. – 48 с.

Видання підготовлене до Дня Гідності та Свободи в Україні, окреслює важливі моменти подій, що стали причиною політичних змін в Україні. Інформація розрахована на широке коло читачів.

Бібліографічна частина представляє перелік рекомендованої літератури.
Укладач: Н. О. Кліменко

Відповідальний за випуск: Г. Й. Сорока

© Укладач : Н.О. Кліменко, 2015

© Київська обласна бібліотека для юнацтва, 2015

День відзначення та термінологія

День Гі́дності та Свобо́ди — свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). Є наступником свята Дня Свободи.

Історія взаємозаміни цих двох свят така. Спочатку з 2005 року в Україні було встановлено офіційне свято День Свободи – відзначення річниці початку Помаранчевої революції, яке припадало на 22 листопада. Традиційним місцем святкування був Майдан Незалежності в Києві.

Та з 2011 року відзначення свята на рівні влади було скасовано наказом Віктора Януковича. А з 2014-го, наказом Президента П. Порошенка свято фактично замінене на День Гідності та Свободи, що відзначається 21 листопада.

Встановлений День Гі́дності та Свобо́ди  «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента УкраїниПетра Порошенка № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року.

Одночасно зі встановленням Дня Гідності та Свободи указом № 871/2014 Президент скасував свято «День Соборності та Свободи України» та відновив свято «Дня соборності України». Святкування Дня соборності України та Дня свободи Президент Віктор Янукович скасував у 2011 році, запровадивши замість них свято «День Соборності та Свободи України»

Революція Гідності, (також Київський Майдан, Майдан у Києві, Євромайдан  та Єврореволюція) — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу. Однією з головних причин протестів стала надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім'ї», створення системи управління з ознаками  фашизму.
Терміни «Революція Гідності» або «Єврореволюція» стосовно означених подій часто використовуються в тому ж контексті, що й термін «Євромайдан», але, звичайно, мають дещо інше семантичне навантаження:  Євромайдан  здебільшого застосовується в контексті організації, форми та місця проведення протестів — як складова Революції Гідності; Революція Гідності — як суспільні та політичні зрушення, викликані зривом підписання Угоди на Європейську інтеграцію, та, власне, самим Євромайданом. Під Євромайданом розуміють національно-патріотичні протестні акції в Україні проти корупції влади, проти свавілля правоохоронних органів.

Також існують розбіжності оцінок дати початку Революції. Політикум України, ЗМІ та блогери вважають за дату початку Революції 21 листопада 2013 року, день, коли Урядом Миколи Азарова було зірвано підпис Угоди про Євроінтеграцію, після чого почали збиратись перші мітингуючі; або 30 листопада, день, коли на Євромайдані були побиті студенти. За межами України поширена думка, що дату Революції необхідно визначати з ходи протестувальників до Верховної Ради, коли почались масові силові криваві зіткнення зі значними людськими жертвами.



Передумови

Передумовою цих всіх подій, звичайно ж, було зірвання підписання Угоди про Євроінтеграцію. Підготовка Угоди тривала протягом 2007–2012 рр., при цьому було проведено 21 раунд переговорів щодо власне підготовки та 18 раундів переговорів щодо створення зони вільної торгівлі.

11 листопада 2011 року у Брюсселі в ході завершального 21-го раунду переговорів були узгоджені всі положення тексту Угоди. 

19 грудня 2011 р. в Києві лідери України та ЄС офіційно заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію. 

30 березня 2012 року у Брюсселі глави переговорних делегацій  парафували Угоду.

Підготовлена Угода надавала Україні цілий ряд преференцій і закріплювала суттєві поступки з боку ЄС. Так, 18 вересня 2013 року на засіданні Уряду Прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що при підготовці Угоди значною мірою вдалося захистити інтереси вітчизняної економіки і знайти компромісні рішення, прийнятні для обох сторін. Згідно із досягнутими домовленостями, лібералізація торгівлі повинна була охоплювати понад 97% тарифних ліній або більше 95% обсягу двосторонньої торгівлі між сторонами. Передбачалось, що середня ставка мит для товарів з Євросоюзу в Україні зменшиться вдвічі: з 4,95% до 2,42%, в той час як середня ставка мит Євросоюзу для українських товарів зменшиться в 15 разів: з 7,6% до 0,5%. Основні зміни мит для 99% українських товарів, що постачаються до ЄС, відбудуться в перший рік дії Угоди — ще до ратифікації Угоди державами-членами ЄС. Мито для товарів з ЄС в Україні буде знижуватися поступово, протягом 4 років.http://www.sekunde.lt/media/2013/12/ukrainos-ministras-pirmininkas-nikolajus-azarovas.-ria-nuotr..jpg

За останні півтора роки до підписання Угоди обсяги торгівлі України з Росією постійно скорочувались, загалом скорочення сягнуло 25% початкового обсягу. В цей час з боку Росії неодноразово лунали заяви, що Україна в ході переговорів з Європейським Союзом не враховує інтереси Росії. При цьому, в якості одного з дієвих засобів «доведення» своїх економічних інтересів Росія неодноразово створювала перепони для українського експорту в Росію, а блокування експорту продукції української компанії «Рошен» навіть отримало назву «Шоколадна війна».

В останній тиждень підготовки угоди в інформаційному просторі України з джерел, близьких до владних структур України, з'явилась інформація, що для асоціації з ЄС Україні потрібно 160 млрд доларів США. Ця інформація подавалась, в тому числі, на найвищому рівні. Так, наприклад, 27 листопада про це заявив Президент України В. Ф. Янукович. В якості одного з індикаторів розрахунків наводилась сума допомоги, надана ЄС Польщі, Чехії, Словаччині і Угорщині в період з 1991 по 2015 рік, додатково збільшена в 1.5 рази. При цьму замовчувалось, що переважну частину від суми допомоги — 86,5% — ці країни отримали не як асоційовані, а як повноправні члени ЄС, тобто, перебуваючи в стані відносин з ЄС, які виходили за межі положень Угоди про асоціацію ЄС та України.

2 грудня Прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що ніяких 160 млрд. Україна у ЄС не просила. Цього ж дня Перший віце-прем'єр України Сергій Арбузов заявив, що у вересні 2013 року надавав розрахунки, відповідно до яких Уряду України було достатньо 3-5 мільярдів як сума, яка б дозволила запустити процеси модернізації економіки. Таким чином, надумана неможливість отримання до 2017 року допомоги на суму 160 млрд використовувалась як один з мотивів гальмування підготовки угоди. Як наслідок, комісар ЄС Штефан Фюле з цього приводу зазначив, що досвід вступу в ЄС інших країн вказує, що такі цифри є необґрунтованими.http://regionews.ua/sites/default/files/styles/openmaterial_635xauto/public/201402121_2_4.jpg?itok=jo6dg3mi

На стадії гальмування підготовки угоди вищим керівництвом України неодноразово декларувалося число 36% як обсяг товарообігу з Росією. При цьому замовчувалося, що, насправді, 36% є обсягом товарообігу не з Росією, а з всіма країнами СНД. Це ж число було озвучене В. Ф.  Януковичем в вечірній прес-конференції 2 грудня. Насправді, відповідно до даних Держкомстату України, які були доступні на момент виголошення заяв, за 9 місяців 2013 року обсяг торгівлі з Росією складав:



  • загальний експорт: 46294533.4 (100%)

    • в тому числі в Росію: 11411957.8 (24.7%)

  • загальний імпорт: 56003074.9 (100%)

    • в тому числі з Росії: 16470623.1 (29.4%)

  • товарообіг (імпорт + експорт): 102297608.3 (100%)

    • в тому числі з Росією: 27882580.9 (27.3%)

Таким чином, зазначена інформація про 36% обсягу товарообігу з Росією не відповідала дійсності і використовувалась для введення українського суспільства в оману.

21 листопада Кабінет Міністрів України на своєму засіданні прийняв розпорядження, згідно з яким процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, а також дію рішення Кабінету міністрів України від 18 вересня 2013 р. було призупинено. Рішення було ухвалене «в інтересах національної безпеки» України.

Починаючи з заяви Уряду про призупинення підготовки євроінтеграції основним спікером заяв про «невигідність» курсу на євроінтеграцію лишався Уряд та його Прем'єр-міністр Микола Азаров:

1 грудня Микола Азаров заявив, що бюджет буде сформований за результатами його візиту до Москви.

7 грудня Азаров заявив, що Україна не отримає безвізовий режим з ЄС, «якщо Росія не схвалить».

14 грудня Азаров заявив, що для отримання безвізового режиму з ЄС Україні необхідно узаконити одностатеві шлюби і прийняти закон про рівність сексуальних меншин. Коментуючи цю заяву, голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський сказав: «тут немає нічого спільного з реальністю», зазначивши, що така заява була зроблена «можливо тому, що треба знайти додаткові доводи і докази для людей у тому, що Європейський Союз — це не шлях для України».http://informvest.com/wp-content/uploads/2013/03/tombinski-eu.jpg

17 грудня Віктор Янукович домовився про отримання від Росії $15 млрд шляхом купівлі Росією українських цінних паперів.

20 грудня Микола Азаров заперечив, що Росія застосовувала шантаж і розв'язала проти України торговельну війну, щоб не допустити підписання Угоди про асоціацію.

27 грудня була зроблена заява, що «Україну ніхто в ЄС не кличе».

В проміжок часу між зривом підготовки Угоди та перед підписанням Угоди в Україні виникло кілька «майданів», на яких виголошувались вимоги щодо підписання Угоди Президентом України у Вільнюсі. На цих «майданах» була відсутня партійна символіка, а їх організатори всіляко придушували спроби виголошення партійних та антиурядових лозунгів. Допомогу в облаштуванні «майданів» надавала, в тому числі, київська міська державна адміністрація: 26 листопада був встановлений намет для обігріву. Як стало відомо пізніше, ці «майдани» були організовані Партією Регіонів і мали слугувати засобом зниження суспільної напруги, яка виникла після зриву підготовки Угоди, та демонструвати європейським лідерам та українському суспільству прихильність української влади обраному курсу на євроінтеграцію.

29 листопада, після непідписання Януковичем Угоди у Вільнюсі «майдани» стали непотрібні і були згорнуті, але деяка частина учасників не підкорилася вказівці про розпуск і продовжила акції на підтримку євроінтеграції. Ці акції, в умовах згортання «майданів» владою, перетворились на символ непокори владі і трансформувались в нові Майдани. Найбільший з таких Майданів виник в Києві на Площі Незалежності. В ніч з 29 на 30 листопада для розгону цього Майдану влада застосувала силу.

У ніч проти 30 листопада начальник ГУМВС України в Києві В. В.  Коряк віддав наказ на силовий розгін Євромайдану в Києві. О 4 годині ранку, коли на Майдані Незалежності перебувало близько 100 протестувальників, площу оточили 300 озброєних спецзасобами бійців «Беркуту» та з надмірним застосуванням сили витіснили людей з Майдану: людей били кийками та ногами. Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників, частина з яких знайшла притулок в Михайлівському золотоверхому монастирі. Приводом для розгону стало нібито встановлення Новорічної ялинки. За версією журналіста Мустафи Найєма керував операцією заступник Секретаря РНБО, колишній народний депутат Володимир Сівкович. Ця інформація була підтверджена 14 грудня головою КМДА Олександром Поповим на допиті в Генпрокуратурі. 



19 грудня Віктор Янукович повідомив зі слів Андрія Клюєва, що розгін Євромайдану стався, бо «була мета — стабілізувати ситуацію». Зрив підписання Угоди та побиття студентів виявились не єдиними, а, можливо, і не головними причинами соціального напруження. Інші аспекти соціального напруження визначались невдоволенням через зростаючу політичну корупцію та цинізм стосовно власного народу, що проявлявся в повній абсурдності коментарів влади щодо суспільно значимих питань. Так, політики та політологи схиляються до думки, що переговори з ЄС щодо підписання угоди про асоціацію були потрібні Януковичу лише для підсилення своїх позицій в перемовинах з Росією, а висловлювання одного з спікерів та «диригентів» правлячої Партії Регіонів — Михайла Чечетова —рос. «Мы их развели как котят» стосовно опозиції стало яскравим прикладом застосовуваних владою технологій.

Хронологія подій



21 листопада — незадовго після оприлюднення рішення уряду про призупинення процесу підготування підписання Угоди асоціації України з ЄС, люди стали самоорганізовуватися через соціальні мережі. Перша акція розпочалася у Києві на Майдані Незалежності близько 22:00. Під кінець доби учасників мітингу нараховувалось близько 1500 осіб: журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. З’явилася міліція та посилені загони Беркуту. Частина активістів пішла під адміністрацію Президента України, після чого повернулась на Майдан Незалежності. Люди вирішили лишатися на ніч. Цього дня суд прийняв рішення заборонити встановлення наметів, кіосків, навісів під час проведення акцій на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі до 7 січня 2014 року. Цього дня з'явилась інформація про те, що небайдужі люди вийшли на «євромайдани» також у Донецьку,  Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому та  Ужгороді.

22 листопада — з другої половини дня кількість людей зростала. Громадське інтернет-телебачення Spilno.tv розпочало цілодобову трансляцію. Вдень на місці мітингу встановили металеве огородження та різдвяні кіоски. Станом на 14:30 туди вивели Беркут.  Близько 21:00 міліція перешкодила спробі активістів встановити намети, через що відбулися сутички. Пізніше також повідомили про підбурювання сутичок провокаторами. Увечері тривав мітинг, на який зібралося близько 3—5 тис. людей. Поширювались фальшиві повідомлення про нібито «провал» Євромайдану, в яких були заклики розходитись по домах. Такі повідомлення розсилалися нібито від імені партії УДАР. Цього дня «євромайдани» відбулися також у Одесі, Вінниці, Миколаєві, Донецьку, Кривому Розі, Сумах, Харкові та Чернівцях.

23 листопада — ранок у Києві на Майдані розпочався зі штовханини з міліцією, яка намагалася відтіснити мітингувальників, розширивши площу навколо місця встановлення новорічної ялинки.У ніч з 22 на 23 листопада у Миколаєві на місцевому «Євромайдані» відбулися сутички з міліцією, яка спробувала знести два намети демонстрантів. 23 листопада в інтернеті з'явилась інформація про те, що Партія регіонів та Український вибір збирають людей для участі у мітингах та для здійснення провокацій за гроші. Зокрема, за інформацією ЗМІ, Партія Регіонів розпочала пошук молодих хлопців спортивної статури у Полтаві та Луганську для поїздки до Києва за 200 гривень, щоб організовувати провокації проти людей на Євромайдані. З Макіївки до Києва організовано вирушили автобуси зі студентами, яких зібрали, пообіцявши по 200 гривень кожному, для участі у масових політичних заходах, запланованих на 24 листопада на підтримку Віктора Януковича. З'являються повідомлення про відправлення автобусів з проплаченими людьми і з інших міст. Цього дня євромайдани відбулися в низці міст України та світу.

24 листопада —в Києві відбулася хода та мітинг на Майдані Незалежності, які зібрали більше ніж 100 тисяч громадян України (противники євроінтеграції нарахували від 30 до 60 тис. учасників). За визначенням BBC, протести стали найбільшими з часу Помаранчевої революції 2004 року. У Львові на мітингу в підтримку євроінтеграції зібралося понад 20 тисяч учасників, основна частина яких — студенти львівських ВУЗів. На Європейській площі Дніпропетровська зібралося близько 1000 протестувальників проти відтермінування підписання Угоди. Цього дня в центрі Луганська, на площі біля пам'ятника Тарасу Шевченку сталася сутичка між прихильниками євроінтеграції та донськими козаками, які виступають проти зближення України з ЄС. Спецпідрозділ Беркуту загородив «козаків» від євроінтеграторів. У Харкові цього дня зібралося більше тисячі харків'ян біля пам'ятника Тарасові Шевченку, щоб відстояти право підписання Україною асоціації з ЄС. У Донецьку біля пам'ятника Тарасу Шевченку, неподалік Донецької облдержадміністрації, близько 200 громадян зібралися на мітинг за підписання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом.

У той же час Партія регіонів та Український вибір звезли людей на свій анти-євромайдан у Києві, пообіцявши їм грошову винагороду. Спочатку Український вибір зорганізував мітинг на Європейській площі, де найняті люди махали кульками з надписом «Євро=гомо». Пізніше вони змінили тактику і розташували найнятих людей («тітушок») у вигляді живого щита перед рядами «Беркуту» біля Кабінету Міністрів України на вулиці Михайла Грушевського та біля адміністрації Президента на вулиці Банковій, щоб утримати кордони міліції виставлені проти євро-демонстрантів. За свідченнями очевидців, найнятих людей організовують у шеренги і наказують бігти на колони євроінтеграторів, щоб посіяти паніку. 

Близько 15:00 на вул. Грушевського під будинком уряду відбулись зіткнення міліції з мітингувальниками. Міліціонери застосували гумові кийки, сльозогінний газ і світлошумові гранати для розгону натовпу. За словами очевидців, вибухові пакети у правоохоронців почали кидали «тіту́шки», яких потім міліція організовано завела у Кабмін через третій під'їзд. Цього дня чимало киян та гостей міста постраждали від сльозогінного газу, розпиленого міліцією.

Попри рішення Київського окружного адмінсуду про заборону встановлення МАФів в центрі Києва до 7 січня 2014 року, представники об'єднаної опозиції встановили 15 армійських брезентових наметів і 20 тентів «штабу європейського майдану» на Європейській площі в Києві. Комендантом наметового містечка обрано Андрія Парубія. Інформаційно-пропагандистську роботу очолив В'ячеслав Кириленко. Українська діаспора була запланувала мітинги на підтримку Євромайдану на 23—24 листопада у містах Італії, Франції, Великобританії, Німеччини, Польщі, Чехії, Канади та США. У Празі зібралося біля сотні українців та жителів міста на свій Євромайдан. Цього дня євромайдани відбулися також у багатьох містах світу: Німеччина — Мюнхені, Берліні; Швейцарія — Женеві; Франція —Парижі (біля Ейфелевої вежі); Англія — Лондоні (кілька сотень учасників скандували «Україна в Європу»); Норвегія — Осло; Швеція —Стокгольмі, Мальмьо; Угорщина — Будапешті; Литва — Вільнюсі; Грузія — Тбілісі та ін. У Відні біля колони Святої Трійці зібралося близько 150 осіб із плакатами за зближення України з Євросоюзом. Коло Генконсульства України в Торонто 24 листопада пройшла демонстрація на підтримку Євромайдану, на якій крім представників українських організацій Канади, виступив депутат Парламенту Тед Опіц, який пізніше заявив про підтримку євроінтеграції України на засіданні парламенту Канади.

Голова Львівської облради Петро Колодій на мітингу на Євромайдані у Львові 24 листопада закликав громаду Львівщини до одногодинного страйку на знак протесту проти рішення уряду призупинити євроінтеграційні процеси: «Я закликаю усіх завтра, 25 листопада, о 14.00 на одну годину припинити роботу і прийти сюди — на Євромайдан. Якщо ж хтось не має змоги долучитися до акції на Євромайдані, прошу вийти на вулиці біля своїх підприємств, щоб у такий спосіб долучитися до Всеукраїнської акції протесту та заявити про своє бажання бачити Україну в євроспільноті», — сказав він. Того ж дня 5000 львівських студентів о 20:00 влаштували мітинг на підтримку Євромайдану на площі перед головним корпусом Львівського університету Івана Франка і оголосили страйк на 25 листопада.

Громадське телебачення вело телемарафон (онлайн трансляцію) перебігу подій євромайдану у Києві. Українські телевізійні канали (такі як Перший національний, Інтер) інформацію про перебіг Євромайдану не транслювали. Основну інформацію про ці події громадяни могли загалом знайти лише в інтернет-виданнях. «Перший канал» російського телебачення на замовлення влади Російської Федерації продовжував випускати в ефір «страшилки» про кризу в країнах Європи після їх євроінтеграції.



Близько 23:20 спецпідрозділи Беркуту в кількості понад 1000 бійців розпочали штурм Євромайдану на Європейській площі в Києві із застосуванням слізогінного газу. Повідомлялося про жорстокі сутички з міліцією і десятки заарештованих.  З лідерів опозиції серед мітингувальників знаходився лише Юрій Луценко. Підчас нападу «Беркуту» на Європейську площу на Хрещатику зникло освітлення. Незважаючи на це, прихильники євроінтеграції України відбили дві атаки силовиків і відтіснили їх в бік готелю «Дніпро».

25 листопада — станом на 00:10 25 листопада наметове містечко на Європейській площі продовжує жити. Там перебуває біля 300 прихильників євроінтеграції України. Відновлено рух автотранспорту на Хрещатику та Європейській площі. На Майдані незалежності перебуває близько 600 осіб. Опозиція збирається розпочати в понеділок о 8 ранку пікетування Кабінету Міністрів із вимогою відставки уряду на чолі з Миколою Азаровим. Учасники Євромайдану в Тернополі оголосили 25 листопада о 12:00 на Театральній площі початок загальноміського страйку. Рано вранці міліція знесла намети та затримала протестувальників на євромайдані в Одесі.

26 листопада —студенти КНУ ім. Шевченка та НаУКМА вийшли на перший попереджувальний студентський страйк. Студенти Києво-Могилянськї академії у кількості близько 1 500 вирушили колоною до КНУ ім Шевченка, де об'єдналися зі студентами останнього вишу. Після нетривалого мітингу у парку Шевченка, разом рушили на Майдан Незалежності. На Майдані перед студентами, які оголосили страйк на підтримку підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, виступив депутат Європейського парламенту від Польщі Павел Коваль. «Ви стійте тут за свій край, а ми про вас не забудемо», — наголосив він. Цього ж дня за рішенням лідерів обєднаної опозиції у Києві відбулось обєднання двох майданів в один. Намети і сцену на Європейській площі демонтують та частково перебазовують на майдан Незалежності, куди також групами переходять мітингувальники. До 23:00 обєднання двох євромайданів було завершено. Того ж дня з підтримкою перед протестувальниками виступає голова Сейму Литовської Республіки Лорета Граужінене. Цього дня на студентів-агітаторів напали «тітушки» біля Київського національного економічного університету, які пізніше виявилися охоронцями навчального закладу.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва
Лаврентія Похилевича : історико-краєзнавча довідка / [уклад. Л. О. Соколовська]; Київська обласна бібліотека для юнацтва. – К., 2016....
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва
Сучасники української літератури: біобібліографічна доівдка / [уклад. Н. Я. Патенок]; Київська обласна бібліотека для юнацтва. –...
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва
Осяяний сонцем: біобібліографічний список літератури/ [уклад. Н. Я. Патенок]; Київська обласна бібліотека для юнацтва. – К., 2014....
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва
Наука краще багатства : біобібліографічний нарис/ [уклад. Н. О. Кліменко]; Київська обласна бібліотека для юнацтва. – К., 2015. –...
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва
Насилля це сміття, яке треба виносити з дому: методично-правовий орієнтир/ [уклад. Н. Я. Патенок]; Київська обласна бібліотека для...
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва «Час темряви»
Час темряви: методико-бібліографічні матеріали / [уклад. Н. О. Кліменко]; Київська обласна бібліотека для юнацтва. – К., 2013. –...
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва «70-ій річниці звільнення Київщини присвячується»
Київщини присвячується : до 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній...
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської облдержадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва «Світлий шлях духовного прозріння»
Світлий шлях духовного прозріння : до 1025-річчя хрещення Київської Русі : інформаційно-бібліографічні матеріали / [уклад. Н. Я....
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури І туризму київської облдержадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва
Майстер-клас : Інформаційний бюлетень з бібліотечно-бібліографічного обслуговування юнацтва : / [уклад. Т. І. Василькевич]; Київська...
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури І туризму облдержадміністрації Одеська обласна бібліотека для юнацтва
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка