Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва



Сторінка3/4
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.6 Mb.
1   2   3   4

Акції та реація у світі

23-25 листопада у 20 країнах світу відбулися акції солідарності з українцями, які виступають проти рішення влади України призупинити процес підготовки до асоціації з Євросоюзом. Наймасовішими євромайдани були у містах Канади, США, Німеччини, Польщі, Великобританії, Італії та Франції. Менші акції відбулися у Австрії (Відень), Австралії (Мельбурн), Бельгії  (Брюссель), Грузії (Тбілісі), Естонії (Таллінн) Ізраїлі (Тель-Авів), Ірландії (Дублін), Іспанії (Барселона),  Литві (Вільнюс), Норвегії (Берґен, Осло), Португалії  (Лісабон), Угорщині (Будапешт), Фінляндії (Турку), Тунісі (Туніс), Чехії (Брно, Прага), Швеції (Мальме, Стокгольм) Швейцарії (Базель, Женева) та інших країнах. Акції відбувалися за участі українського студентства, діаспори, а також громадян, які підтримують прагнення України підписати асоціацію з ЄС.

26 листопада біля 100 представників українських організацій Бельгії та Франції проводять мітинг біля Європарламенту у Брюсселі з вимогою від президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію України та ЄС. Товариства та організації української громади у Бразилії звернулися до бразилійського народу, за підтримкою мирних демонстрацій в Україні та прав на свободу вираження думки.

У Лондоні 23-го та 24-го листопада пройшли акції солідарності з українським народом. В знак підтримки Евромайдану українці, які проживають в столиці Англії, вийшли до пам'ятника київському князю Володимиру Великому. У мітингу за європейську інтеграцію України взяли участь більше ста українців Великобританії. Учасники мітингу тримали в руках прапори України та Європи і гасла: «Лондон підтримує Евромайдан!», «Україна і Європа — разом назавжди!», «UKRAINE GO TO WEST». В Іспанії пройшла демонстрація у м. Валенсія 9 грудня 2013 р.

24 листопада відбулась мирна демонстрація біля Бранденбурзьких воріт, в Берліні, щодо підтримки курсу євроінтеграції України. На цей євромайдан приїхали українці з багатьох міст Німеччини — з Лейпцига, Штутгарта, Гамбурга, Дрездена.

24 листопада відбувся також євромайдан біля Центрального Європейського Банку в Франкфурті-на-Майні. Цю зустріч організувало Українське Товариство у Франкфурті-на-Майні.

24 листопада небайдужі мешканці містечка Юліх (Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина) розпочали акцію підтримки українських Євромайданів під назвою «Я європеєць й чекаю на Україну» (Ich bin europäer und warte auf die Ukraine). Місцевий фотограф українського походження Ірина Шумахер закликала всіх небайдужих сфотографуватися з українським прапором, аби таким чином висловити своє позитивне ставлення до України. Світлини поширилися соцмережами.

26 листопада до акції протесту долучились українські студенти, що навчаються у польських вишах. Євромайдани зібралися у Варшаві,  Кракові,  Вроцлаві,  Ґданську,  Ряшеві,  Любліні та інших містах. У Ряшеві на Євромайдані зібралось близько 400 осіб.

2 грудня 2013 в неділю в Лісабоні біля будинку українського посольства відбулася друга за останній час демонстраця протесту проти репресій в Україні. Близько ста українців, які проживають в Лісабоні тримали прапори України та ЄС, фотографії поранених міліцією демонстрантів в Києві; наступні транспаранти: «Янукович, Україна йде в ЄС без тебе!», «Ми — європейці! Україна є Європа», «Янукович, їзжай до Росії» та «Україна без Януковича!». На початку зборів демонстранти проспівали в унісон гімн України. Відбувся діалог з послом: «На першій демонстрації тут в Лісабоні (в четвер) ми закликали Януковича підписати угоду з ЄС. Але він замість цього відповів українському народу насильством. — сказав один з організаторів, голова Спілки українців Португалії Павло Садоха. — Зараз, на знак солідарності з українським народом у всьому світі, ми вимагаємо, щоб Янукович залишив посаду президента і вимагаємо відставки уряду України». Аналогічна демонстрація українців діаспори відбулась 9 грудня в другому великому місті країни Порту.

Мітинг солідарності пройшов у Москві на Красній Площі.

У Нью-Йорку велелюдна акція зібрала небайдужих українців під стінами постійного представництва України при Організації Об'єднаних Націй. У Чикаго відбувся один з наймасштабніших Євромайданів у діаспорі. Декілька сотень українців зібрались, щоб продемонструвати мешканцям Чикаго, американській владі і чиказькій пресі своє занепокоєння зупинкою євроінтеграції України. У протесті взяли участь представники багатьох хвиль еміграції, було багато молоді.

24 листопада в Парижі на площі Прав людини (Трокадеро) навпроти Ейфелевої вежі відбулася акція на підтримку Євромайдану в Україні. На заклик Репрезентативного комітету української громади Франції з Парижа та інших міст Франції близько 300 осіб вийшли на мітинг під прапорами України та ЄС. 8 грудня в Парижі на площі Стравінскі, біля центра Помпіду, відбулася маніфестація в підтримку Євромайданів в Україні і збір підписів під петицією з закликом до поваги прав Людини в Україні. Мітинг зібрав біля тисячі осіб - українців, французів, грузинів,... 15 грудня відбулася нова маніфестація на Трокадеро. Наступна планувалася 22 грудня на площі Сен-Мішель поблизу Латинського квартала.

Різке призупинення підготовки до Асоціації України з ЄС шокувало деяких представників проєвропейського крила провладної Партії Регіонів. Так народний депутат від Партії регіонів Інна Богословська у своєму блозі заявила, що не вірить у те, що сталося. Народний депутат з фракції Партії Регіонів Давид Жванія закликав Президента України відправити прем'єр-міністра Азарова та віце-прем'єр-міністра Бойка у відставку та розцінив їх дії як урядову змову на користь Росії. Також Жванія висловив підтримку майданові та пообіцяв долучитися до нього у разі непідписання Угоди про Асоціацію.

25 листопада фракція Партії регіонів у Луцькій міськраді в повному складі підтримала звернення до Президента з вимогою відставки уряду Миколи Азарова за зраду національних інтересів.

30 листопада уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Валерія Лутковська, а також депутат від Партії Регіонів, Сергій Тігіпко засудили розгін євромайдану в ніч на 30 листопада, а також закликали відповідні органи розслідувати якнайшвидше цей інцендент.

Того ж дня депутат від Партії Регіонів, Інна Богословська, вийшла з партії, а також із фракції Партії Регіонів у парламенті. Серед іншого політик заявила:



«

Центр і Захід все одно відкинуть страх і масово будуть відстоювати себе і власну країну. Впевнена, що на Південі і Сході серед молоді абсолютна більшість хочуть європейських цінностей, а значить, і їхні батьки підтримають своїх дітей

 »

Тоді ж за Богословською з Партії Регіонів вийшов ще один депутат, Давид Жванія. Окрім іншого політик закликав створити у парламенті нову більшість, яка візьме на себе відповідальність за ситуацію в країні. Осередки Партїі регіонів на Львівщині масово самоліквідуються.

Реакція світової спільноти в ті дні була такою:



Европа

європейський союз Європа — 22 листопада низка європейських ЗМІ написали про «Євромайдан» та ситуацію з можливим розвитком подій для України через відмову від підписання Угоди на саміті у Вільнюсі.

європейський союз Європарламент — 26 листопада ЗМІ поширили інформацію про офіційну заяву представників Європарламенту стосовно можливості серйозних наслідків для уряду України у тому випадку, якщо він використає силу проти прихильників євроінтеграції під час масових акцій протесту:

«

Українська влада не має права застосовувати силу проти демонстрантів, які проводять мирний протест на Європейській площі, проти рішення українського уряду не підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. Інакше будуть серйозні наслідки...

 »

росія Росія — 22 листопада президент Росії, Володимир Путін, розкритикував ЄС та звинуватив у шантажі України щодо підписання угоди про асоціацію.

польща Польща — 26 листопада професор Ягеллонського університету Володимир Мокрий звернувся з відкритим листом до українського політикуму, в якому наголошував на необхідності прийти до домовленності й прийняти компромісні, але необхідні для євроінтеграції закони. За його словами, «припинення євроінтеграційних стремлінь України означає повернення до недотриманого царською владою Переяслава і відкинення європейських цінностей».

грузія Грузія — 27 листопада на знак солідарності з українським Євромайданом депутати парламенту Грузії прийшли на роботу зі стрічками у вигляді українського прапора.

литва Литва — 27 листопада Лорета Граужінене, спікер Сейму Литви виступила на київському Євромайдані з підтримкою вимог про європейську інтеграцію України. Українська влада висловила своє невдоволення виступом пані Граужінене, а Голова Верховної Ради скасував зустріч з литовською колегою. 30 листопада, голова МЗС Литви, Лінас Лінкявічус закликав українську владу припинити застосування сили проти демонстрантів.

німеччина Німеччина — 27 листопада канцлер Німеччини, Ангела Меркель, заявила, що буде розмовляти з представниками Росії щодо політичного тиску на України і нагадала, що Холодна війна вже закінчилася.

болгарія Болгарія — 29 листопада президент Болгарії, Росен Плевнелієв, закликав українську владу «прислухатися до голосу народу», а також заявив, що буде працювати в напрямку можливого підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною.

швеція Швеція — 30 листопада Карл Більдт, Міністр закордонних справ Швеції, заявив, що репресії проти прихильників євроінтеграції його турбують, а також сказав, що у Швеції пильно стежать за усім, що відбувається в Україні.

велика британія Велика Британія — 30 листопада Девід Лідінгтон, міністр у справах Європи МЗС Великої Британії, закликав українську владу «поважати право на мирний протест і провести ретельне розслідування розгону мітингу на підтримку євроінтеграції на майдані Незалежності».

канада Канада  — 25 листопада після пертурбацій із політичним курсом України та Євромайданом відмінено зустріч голови Конґресу Українців Канади Павла Ґрода з головою ВРУ Володимиром Рибаком. 30 листопада перший секретар посольства України в Канаді Наталія Голуб склала повноваження держслужбовця на знак протесту проти дій української влади щодо жорстокогорозгону Євромайдану у Києві. Того ж дня канадський уряд в особі міністра закордонних справ Канади, Джона Берда, засудив розгін демонстрантів на Майдані Незалежності. Серед іншого міністр додав: Свобода слова і свобода зібрань є фундаментальними принципами будь-якої справді демократичної країни.

flag of the united states.svg США — 28 листопада на саміті «Східного партнерства» держсекретар США Джон Керрі заявив: «звичайні громадяни кожної країни-члена — Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Україні і Грузії — відіграють важливу роль у інтеграції з міжнародним товариством, що триває, і це дуже важливо». Після нападу тітушок на журналіста 29 листопада Посол США в Україні Джеффрі Р. Паєт заявив: «Ми рішуче підтримуємо право на свободу слова, друку і зібрань громадян, та засуджуємо сьогоднішні напади на українських журналістів».

 НАТО — 28 листопада у відповідь на питання журналістів про «тиск на Україну» — генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив: «Якщо хтось чинить тиск на Україну, щоб відвернути її від рішення про підписання угоди про асоціацію — то це грубо протиріччя принципам, які ми всі підписали багато років тому у 1999 році…».

Про підтримку Євромайдану заявили багато українських діячів культури та спорту: Іван Андрусяк,  Катерина Бабкіна, Андрій Бондар, Святослав Вакарчук, Галина Вдовиченко, Юрій Винничук, гурт Гайдамаки, Анатолій Дністровий, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Ірена Карпа, Брати Капранови, Максим Кідрук, Володимир Кличко, Михайло Кополовець,  Дара Корній, Вадим Красноокий,  Андрій Кузьменко,  Дмитро Лазуткін, Руслана Лижичко, Андрій Любка, Олекса Манн, Марія Матіос, Артем Мілевський, Світлана Поваляєва, Ада Роговцева, Ірен Роздобудько, Олександр Ройтбурд, Олег Скрипка, Сергій Фоменко, Олександр Шовковський  тощо. Також багато відомих українських музикантів зробили кліп на підтримку мітингуючих на пісню «Брат за брата» гурту Kozak System на слова Сашка Положинського. Серед тих, хто знявся у кліпі були: Kozak System, Марія Бурмака, Святослав Вакарчук, Олена Грозовська, Олександр Доній, Юрій Журавель, Ірена Карпа, Вадим Красноокий, Дмитро Лазуткін, Руслана Лижичко, Антін Мухарський, Євген Нищук, Сергій Пантюк, Олександр Піпа, Едуард Приступа, Сергій Присяжний, Анжеліка Рудницька, Олег Собчук, Сергій Фоменко та Тарас Чубай.http://bestin.ua/static/uploads2/2013/december/15/insta_oe/instaoe-bestin-151213%20(1).jpg

Також український Євромайдан підтримали багато іноземних діячів культури. Серед них: гурт Limp Bizkit, Лія Ахеджакова, Мартін Гор, Микита Джигурда, Джордж Клуні, Джаред Лето, гурт Ляпис Трубецкой, Гейден Панеттьєр, Олександр Розенбаум, Саша Грей, Арнольд Шварценеггер.

1 грудня на російському сайті «Colta.ru» з'явився відкритий лист 54 російських літераторів до протестувальників на Євромайдані:

«Ми, російські літератори, звертаємося до наших українських колег та до всіх громадян України, хто хоче бачити її демократичною країною, відкритою для людей різних поглядів та різних культур. Ми, як і ви, відчуваємо себе частиною єдиної європейської цивілізації – і політичні сили, які прагнуть відторгнути нас із вами від неї, викликають у нас той же гнів, що й у вас.

Нам гірко від того, що сьогодні ви змушені думати про Росію як про грубу і віроломну силу, яка бажає підім'яти під себе інші народи, а не як про батьківщину безцінних культурних багатств і інтелектуальних можливостей. Повірте, для багатьох в Росії Україна – не вівця, яку потрібно на аркані тягнути назад у загальний хлів, а рівна по духу країна, чия культура відкриває все нові і нові перспективи для плідного діалогу. Ваша боротьба за право вибору свого шляху обіцяє бути важкою, але ми сподіваємося на ваш успіх: він став би для нас знаком того, що і ми, у Росії, можемо відстояти наші права і свободи. Ми з вами!»

Втручання Россії та інформаційна війна

20 лютого на майдані Незалежності протестувальники під час штурму зірвали із офіцера шеврон МВС Росії, і як речовий доказ продемонстрували його на сцені майдану. Були затримані два «не українських» снайпери в Києві, котрі стріляли однаково в українських працівників МВС і в активістів Євромайдану. Не випадково Президент Росії В. В. Путін вирішував долю України в Москві з керівниками саме силових структур Росії. СБУ офіційно визнало, що окремі депутати України вели сепаратні переговори з представниками іноземних держав про розділ території України на користь Росії. А 22 лютого 2014 р. Псковська дивізія ПДВ Росії була приведена у повну бойову готовність у зв'язку з подіями в Україні з метою «можливого відправлення в Київ». Є військова база Росії в Криму, та ще й на території України у м. Керч було піднято державний прапор Росії біля державної споруди української мерії. На території суверенної держави України, над українською будівлею Верховної ради Автономної Республіки Криму піднято державний прапорРосійської Федерації, мером міста став громадянин Росії. Представник Росії відмовився підписувати договір мирного врегулювання ситуації, хоча інші підписали його.http://pia.ge/photo/photo/shokismomgvreli%20kadri%20kievidan%20516.jpg

Офіційно визнано, що українська влада використовувала спецслужбу ГРУ Російської Федерації. Росія вважає загрозу своїм інтересам «Євромайдан» в Україні. Під час подій на Майдані Росія відкликала повноважного посла Російської Федерації в Україні в Росію та почала стягувати війська до кордонів України.

Росія вважає не легітимною владу в суверенній державі Україна. 25 лютого 2014 р. раптово в український Крим прилетіли російські держслужбовці Державної Думи з обіцянками розглянути приєднання до Російської Федерації територій суверенної держави Україна, і почали організовувати видачу російських паспортів громадянам України. Росії й досі не подобається втрата контролю над Україною. Консультант Кремля Дмитро Орлов організовував агентів для контрпропаганди «Євромайдану», організації масових акцій та дестабілізації в Україні, у зв'язку з чим 26 лютого 2014 р. Росія транспортувала в українське місто Севастополь 11 тисяч російських військових; окрему бригаду спецпризначенців ГРУ з Тольятті. 

Нова офіційна влада України визнає любий вихід російських військ із зон базування у Криму як військову агресію, а також звернулася до керівництва Російської Федерації з вимогою дотримуватися угоди про присутність російських військових на території України та в місті Севастополі.

28 лютого 2014 р. Росія почала проти України військову агресію, захоплення державних установ, анексію територій та інше.

1 березня 2014 р. Росія стала на шлях офіційної війни проти України та на порушення Будапештського меморандуму. Російські експерти планують за рахунок окупації України укріпити падіння валютного курсу рубля. Голова СБУ повідомив про причетність працівників ФСБ РФ та помічника президента РФ Владислава Суркова до розстрілу мітингувальників та правоохоронців у Києві на Майдані Незалежності.

Офіційно визнана інформаційна війна та контроль інформаційного простору Росії проти України. Росія організовувала переїзд на автобусах в Україну провокаторів з метою формування антиукраїнських мітингів, фільмування для ЗМІ з метою представлення таких акцій за позицію всього українського народу. Уряд Росії обманював світову громадськість та зробив «гарматним м'ясом» російських військовослужбовців окупувавших південь України тим, що офіційно відмовився від російської армії громадян Росії на теренах України.

Взагалі за словами тележурналістів, Перший національний та інші канали показували «викривлену» картину подій на Майдані, причину цього пояснюють проросійською позицією керівництва. Так, за словами одного із журналістів, ставились «дискримінаційні» завдання, наприклад, показувати «бомжів» на Євромайдані. За даними «Української правди», станом на 12 грудня 2013-го із Першого Національного звільнилось 4 журналісти, незгідних з висвітленням подій в Україні.

24 листопада під час масових заходів журналісти Телеканалу 24 записали одного з учасників, який розповідає про те чому він прийшов на мітинг підтримки рішення уряду. В інтерв'ю учасник розповів, хто і скільки обіцяв заплатити йому за мітинг. А вже 25 листопада на центральному російському телеканалі «Росія-1» у підсумковій програмі «Вести» був показаний сюжет де відео було використане з власною інтерпретацією і змонтоване так, що це розповідає саме учасник євромайдану. Також журналісти телеканалу «Росія-1» вважають, що першими газ випустили саме мітингувальники, а міліції довелося захищатися. Крім того в сюжеті повідомляється, що таким провокаціям учать на спеціальних семінарах у посольстві США.

На телеканалі «Росія 24» 30 листопада приблизно о 10:08 за московським часом був показаний сюжет про розгін мітингувальників Беркутом. В сюжеті події подаються як «захист від агресивних протестувальників».

13 грудня 2013-го в палаці «Україна» під час круглого столу за участю президента, прем'єра і лідерів опозиції, пряма трансляція з круглого столу за участю президента Віктора Януковича, яку вели телеканал 24, hromadske.tv, Еспресо.TV, перервалася одразу після того, як почали виступати лідери опозиції. За словами журналістів, трансляцію свідомо глушили. Коли журналісти намагалися ретранслювати звук з круглого столу через мобільні телефони, то через деякий час заглушили і мобільний зв'язок. Після виступу лідерів опозиції трансляція поновилась. Засідання не показував жодний загальноукраїнський телеканал. У той же день в Євпаторії судові виконавці за участю міліції зупинили трансляцію телекомпанії «Моріон», яка вела трансляцію Євромайдану. Журналісти із проурядових каналів заявляли про те, що вони працюють під тиском: московське керівництво вимагає від них применшувати масштаби протестів.

З подіями Євромайдану і сприйняттям цих подій громадськістю журналісти та аналітики пов'язують значну кількість стереотипів, які існують як в середовищі українського суспільства, так і закордоном. Серед них виділяють такі:


  • антиросійська направленість Євромайдану і проросійська орієнтація української влади;

  • націоналістичний характер Євромайдану («На Майдані стоять націоналісти»);

  • Євромайдан — звичайна реалізація певної політтехнології;

  • насильство проти Євромайдану було спровоковане нападами учасників протестів на представників силових структур.

14 грудня на провладному мітингу Микола Азаров заявив про те, що Україні для отримання безвізового режиму з ЄС необхідно узаконити одностатеві шлюби і прийняти закон про рівність сексуальних меншин. Заява була спростована головою представництва ЄС в Україні Яном Томбінським, за його словами ця заява не має нічого спільного з реальністю. Журналісти також звернули увагу на поєднання теми Євромайдану з темою одностатевих шлюбів в коментарях Дмитра Кисельова.

Результати Євромайдану

Результатами Євромайдану стали:



  • Усунення від влади Януковича

  • Відставка уряду Азарова

  • Призначення нових президентських виборів і виборів до деяких органів місцевого самоврядування.

  • Прихід до влади праволіберально-консервативного уряду на чолі з Арсенієм Яценюком.

  • Початок російської інтервенції.

  • Масові повалення пам'ятників Леніну по території всієї Україні.

Рішенням Вінницької міської ради від 21 лютого 2014 р. було перейменувано площу Радянську на площу Героїв Майдану, з метою увіковічнення пам'ять загиблих героїв Майдану в Києві. Площа Героїв Євромайдану з'явилася в Тернополі. У Хмельницькому вулиця театральну перемейнували на вулиця Героїв Майдану. Площа Героїв Майдану також з'явилася в Дніпропетровську. Подібні топомімічні пропозиції обговорюються у Львові, Кіровограді, Луцьку.

Перший ситуативний меморіал загиблим на Майдані постав на вул. Грушевського у Києві 22 лютого.

Увічнення трагічних подій в камені обговорюється громадами Миколаєва, Херсону, Дніпропетровську, Маньківки Черкаської області, Сум.

У Хмельницькому провівся конкурс на спорудження пам'ятнику героям Небесної сотні. Будівництво почалося в 2015 році.



У Києві лунають пропозиції спорудити пам'ятник Героям Майдану на місці поваленого пам'ятника Леніну.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва
Лаврентія Похилевича : історико-краєзнавча довідка / [уклад. Л. О. Соколовська]; Київська обласна бібліотека для юнацтва. – К., 2016....
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва
Сучасники української літератури: біобібліографічна доівдка / [уклад. Н. Я. Патенок]; Київська обласна бібліотека для юнацтва. –...
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва
Осяяний сонцем: біобібліографічний список літератури/ [уклад. Н. Я. Патенок]; Київська обласна бібліотека для юнацтва. – К., 2014....
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва
Наука краще багатства : біобібліографічний нарис/ [уклад. Н. О. Кліменко]; Київська обласна бібліотека для юнацтва. – К., 2015. –...
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва
Насилля це сміття, яке треба виносити з дому: методично-правовий орієнтир/ [уклад. Н. Я. Патенок]; Київська обласна бібліотека для...
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва «Час темряви»
Час темряви: методико-бібліографічні матеріали / [уклад. Н. О. Кліменко]; Київська обласна бібліотека для юнацтва. – К., 2013. –...
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва «70-ій річниці звільнення Київщини присвячується»
Київщини присвячується : до 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній...
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури, національностей та релігій київської облдержадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва «Світлий шлях духовного прозріння»
Світлий шлях духовного прозріння : до 1025-річчя хрещення Київської Русі : інформаційно-бібліографічні матеріали / [уклад. Н. Я....
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури І туризму київської облдержадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва
Майстер-клас : Інформаційний бюлетень з бібліотечно-бібліографічного обслуговування юнацтва : / [уклад. Т. І. Василькевич]; Київська...
Управління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва iconУправління культури І туризму облдержадміністрації Одеська обласна бібліотека для юнацтва
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка