Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова (пам’ятні дати Миколаївщини на 2016 рік) Методико-бібліографічний покажчик Миколаїв



Скачати 350.92 Kb.
Дата конвертації29.06.2017
Розмір350.92 Kb.


УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ТА РЕЛІГІЙ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМ. О.ГМИРЬОВА



(пам’ятні дати Миколаївщини

на 2016 рік)

Методико-бібліографічний покажчик

Миколаїв

2015
Рідне Прибужжя : (пам’ятні дати Миколаївщини на 2016 рік) : методико-бібліогр. покажч. / склад. В. М. Жевнер ; ред.: Н. В. Моісеєва, Л. М. Голубенко ; Миколаїв. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова. – Миколаїв, 2015. –  23 с.

ПЕРЕДМОВА

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.Гмирьова щорічно, починаючи з 1972 р., видає бібліографічний покажчик до пам’ятних дат Миколаївщини.

Мета покажчика – допомогти бібліотекарям, учителям, викладачам, студентам, журналістам, краєзнавцям, музейним та архівним фахівцям, всім, хто цікавиться літературою про рідний край в доборі матеріалів про визначні події в громадському, політичному, господарському і культурному житті Миколаївщини. Користуючись матеріалами покажчика, можна оформити книжкові виставки та експозиції, провести масові заходи. Покажчик також зорієнтує при плануванні роботи з популяризації краєзнавчої літератури, виконанні краєзнавчих бібліографічних довідок, в індивідуальній роботі з користувачами.

Посібник відкривається переліком основних ювілейних і пам’ятних дат; дати, в яких число або місяць не встановлені, подаються в кінці місяця або року. На дати, що відзначені зірочками (*), подаються фактичні довідки і короткі списки рекомендованої літератури, що є у фондах ОУНБ ім. О.Гмирьова.

Перелік дат наведено на основі картотеки «Хроніка основних подій на Миколаївщині» та за такими основними джерелами:

Енциклопедія Сучасної України / НАН України ; Наук. т-во ім. Т. Шевченка. – К. : Ін-т енцикл. дослід. НАН України, 2001 – .

Т. 1 : А. – 2001. – 823 с.

Т. 2 : Б-Біо. – 2003. – 871 с.

Т. 3 : Біо-Бя. – 2004. – 695 с.

Т. 4 : В-Вог. – 2005. – 699 с.

Т. 5 : Вод-Гн. – 2006. – 727 с.

Т. 6 : Го- Гю. – 2006. – 711 с.

Т. 7 : Г’-Ді. – 2007. – 707 с.

Т. 8 : Дл-Дя. – 2008. – 715 с.

Т. 9 : Е-Ж. – 2009. – 711 с.

Т. 10 : З-Зор. – 2010. – 711 с.

Т. 11 : Зор-Как. – 2011. – 710 с.

Т. 12 : Кал-Киї. – 2012. – 711 с.

Т. 13 : Киї-Кок. – 2013. – 711 с.

Т. 14 : Кол-Кос. – 2014. – 767 с.

Т. 15 : Кот-Куз. – 2014. – 711 с.

Єрмілов, В. С. Пам’ятні дати, події і факти з історії охорони здоров’я Миколаївщини / В. С. Єрмілов. – Миколаїв : [б. в.], 2007. – 26 с.

История городов и сел Украинской ССР. Николаевская область. – К. : Гл. ред. УСЭ, 1981. – 710 с.

Крючков, Ю. История Николаева от основания до наших дней / Ю. Крючков. – Николаев : Возможности Киммерии, 1999. – 374 с.

Крючков, Ю. С. Град Святого Николая : путеводитель по старому Николаеву / Ю. С. Крючков. – Николаев : Возможности Киммерии, 2003. – 256 с.

Лагута, М. Д. Хронология главнейших исторических событий города Николаева / М. Д. Лагута. – Николаев : [б. в.], 1927. – 14 с.

Лауреати обласної премії ім. Миколи Аркаса : альманах / уклад. І. Александренко. – 2-ге вид., допов. – Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2006. – 120 с.

Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажч. / склад. Н. А. Полівода; за ред. В. П. Бойченка ; Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова. – Миколаїв : Вид. Ганна Гінкул, 2001. – 96 с.

Лифанов, В. Николаев: 1789-1989. Страницы истории : справочник / В. Лифанов, В. Миющенко. – Одесса : Маяк, 1989. – 166 с.

Миколаївська область, 1937-2007 : іст. альм. – Миколаїв : Атол, 2007. – 60 с. : ілюстр.

Николаевский литератор-2010 : справочник / сост. Е. Г. Мирошниченко. – Николаев : Изд. Прокопчук Т. Ю., 2010. – 43 с.

Николаевцы, 1789-1999 : энцикл. слов. / гл. ред. В. А. Карнаух. – Николаев : Возможности Киммерии, 1999. – 374 с.

Огренич, Н. Хронограф Миколаївщини / Н. Огренич. – Миколаїв : Вид-во Ірини Гудим, 2007. – 184 с.

Освіта на Миколаївщині у XIX – XX століттях : (іст. нариси) / кер. авт. кол. та наук. ред. І. С. Павлик. – Миколаїв : УДМТУ, 1997. – 175 с.

Письменники Радянської України, 1917-1987 : біобібліогр. довід. – К. : Рад. письм., 1988. – 719 c.

Провідники духовності в Україні : довідник / за ред. І. Ф. Кураса. – К. : Вища школа, 2003. – 783 с.

Узбереги Божої ріки : іст. календар Миколаївщини, 1703-2003 / авт. проекту і упоряд. В. О. Жадько. – К. : СПД Жадько В. О., 2003. – 748 с.

Человек года. Горожанин года (1996-2013) : биобиблиогр. справ. / сост. Е. В. Сергеева. – Изд. 15-е, доп. – Николаев : Возможности Киммерии ; Илион, 2014. – 220 с.

Шевченківські лауреати, 1962-2001 : енцикл. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. – К. : Криниця, 2001. – 696 с. : портр.

Шкварець, В. П. Миколаївці: визначні історики і краєзнавці минулого : підручник / В. П. Шкварець. – 2-ге вид., випр. і допов. – Миколаїв : МДГУ ім. Петра Могили, 2005. – 148 с.

Шкварець, В., Миколаївщина: погляд крізь століття : нарис історії / В. Шкварець, М. Мельник. – Миколаїв : [б. в.], 1994. – 386 с.

Шкварець, В. П. Хронологія та бібліографія Миколаївщини : іст.-краєзн. дослід. / В. П. Шкварець, Ю. І. Гузенко. – Миколаїв : Вид. від. МННІ ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2009. – 137 с.




ПАМ’ЯТНІ ДАТИ МИКОЛАЇВЩИНИ НА 2016 РІК





1


6
8
30
1

4

16



21
*

2

3*



28

1
18*


26

1

3


17
27*

1

16



25
28

3


6
9
17*

23*


27

1

6



3
5
12
17*

19
20


26

1

31


1*


5
17
7

11

22


5
8
13*


24*
31




































































































Січень
95 років тому вийшов перший номер газети “Красный Николаев” (1921);

105 років тому в м. Миколаєві вийшов перший номер журналу «Завоевание воздуха» (1911).

35 років тому розпочався рух транспорту по новому мосту через р. Інгул (1981).

105 років від дня народження С. А. Крижанівського, поета, критика, літературознавця, уродженця м. Новий Буг (1911 - 2002).

85 років від дня народження Е. І. Январьова, миколаївського поета (1931 – 2005).



Цього місяця виповнюється 30 років з часу відкриття в Миколаєві обласної народної філармонії (1986).
Лютий

70 років тому вийшов перший номер газети «Бугская заря» (1946)

90 років від дня народження Б. М. Мозолевського, археолога, поета, уродженця с. Миколаївка Веселинівського району (1936-1993).

60 років тому почав роботу Первомайський молочноконсервний комбінат (нині ЗАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат”) (1956).

115 років від дня народження В. Г. Смекаліна, композитора, диригента, педагога, уродженця м. Вознесенська (1901-1940);

110 років від дня народження Є. А. Кібрика, графіка і живописця, уродженця м. Вознесенська (1906-1978).


Березень

200 років тому віце-адмірал О. С. Грейг був призначений Головним командиром Чорноморського флоту і військовим губернатором Миколаєва та Севастополя (1816).

75 років від дня народження В. О. Карпенка, критика і публіциста, автора книг, нарисів, художньо-документальних повістей про Миколаївщину (1941).

215 років від дня народження К. Х. Кнорре, астронома і геодезіста, першого директора Миколаївської астрономічної обсерваторії (1801-1883).



Квітень

45 років тому в Миколаєві відкрито широкоформатний кінотеатр “Юність” (1971).

20 років з дня офіційного встановлення обласної премії імені Миколи Аркаса (1996).

145 років тому віце-адмірал М. А. Аркас був призначений Головним командиром Миколаївського порту і Миколаївським військовим губернатором (1871 - 1881);

115 років тому міським головою М. П. Леонтовичем був створений музей природи “Акваріум” (нині Миколаївський зоопарк) (1901).

.

Цього місяця виповнюється:

125 років з часу створення у Миколаєві композитором М. М. Аркасом опери “Катерина” за поемою Т. Г. Шевченка (1891);

45 років з часу відкриття музею адмірала С. О. Макарова при Миколаївському кораблебудівному інституті (1971).


Травень

80 років тому у Миколаєві встановлено монумент 61 комунару (скульптор М. Г. Лисенко) (1936);

75 років від дня народження С. Ф. Сенкевич, миколаївської художниці, майстра декоративно-прикладного мистецтва (1941).

75 років від дня народження В. П. Бойченка, миколаївського поета, перекладача (1941 - 2011).

90 років від дня народження М. О. Ряснянського, миколаївського художника (1926-2003).

195 років тому засновано Миколаївську астрономічну обсерваторію (1821).


Червень

25 років тому відкрито меморіальний комплекс підпільної організації “Партизанська іскра” в с. Кримка Первомайського району (1991).

190 років тому почала діяти перша лінія світлового телеграфу Миколаїв – Богданівка – Парутине – Іванівка – Очаків – Гола Пристань (1826).

110 років від дня народження П. К. Заморій, геолога та географа, уродженця с. Висунськ Березнегуватського району (1906-1975).

185 років від дня народження П. І Вейнберга, поета, перекладача, історика, уродженця м. Миколаєва (1831-1908).
Цього місяця виповнюється 145 років з часу пуску ракетного заводу в м. Миколаєві (1871).
Липень

20 років тому відкрито Миколаївську філію Національного університету “Києво-Могилянська Академія” (нині Чорноморський державний університет імені Петра Могили) (1996).

230 років від дня народження Г. П. Зонтаг, письменниці, яка у 1822-1825 рр. жила в Миколаєві (1786-1864).

40 років тому в Миколаєві відкрито широкоформатний кінотеатр “Іскра” (1976).

20 років з дня створення на території Єланецького і Новоодеського районів Державного природного заповідника “Єланецький степ” (1996).

150 років від дня народження Й. Й. Карбульки, музиканта, композитора, диригента, педагога, який у 1904-1920 рр. працював у м. Миколаєві (1866-1920).

15 років з дня затвердження герба, прапора і положення про використання символіки Миколаївської області (2001).
Серпень

115 років тому відкрито Миколаївську водолікарню (нині Обласне науково-виробниче підприємство “Фізіотерапевтична поліклініка”) (1901).

45 років від дня створення в Миколаєві культосвітнього факультету Київського державного інституту культури ім. О. Корнійчука (нині ВП «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв») (1971).
Цього місяця виповнюється:

75 років з часу створення розвідувально-диверсійної групи “Миколаївський центр” (1941);

60 років з початку будівництва телецентру в Миколаєві (1956).

Вересень

20 років тому відкрито обласний центр з надання допомоги ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД (1996).

125 років від дня народження А. М. Топорова, миколаївського педагога, письменника, публіциста (1891-1984).

90 років від дня народжння В. Хоменка, член розвідувально-диверсійної групи “Миколаївський центр” (1926-1942).

105 років від дня народження В. В. Срібного (В. В. Срібницького), прозаїка, уродженця с. Мигія Первомайського району (1911 - 1998).

95 років від дня народження О. І. Семенова, миколаївського живописця (1921 - 2003).

105 років від дня народження М. М. Божія, художника, уродженця м. Миколаєва (1911-1990).

20 років з часу виходу миколаївського тижневика “Центральный рынок” (1996).


Цього місяця виповнюється:

135 років з часу заснування заводу “Дормашина” (нині ВАТ “Підприємство “Дормашина”) (1881);

65 років з часу заснування суднобудівного заводу “Океан” (нині ПАТ “Миколаївський суднобудівний завод “Океан”) (1951).
Жовтень

150 років від дня народження С. І. Гайдученка, дослідника Ольвії, першого директора Миколаївського міського природно-історичного музею (1866-1922).

130 років від дня народження К. Г. Шильдкрета, прозаїка, уродженця м. Миколаєва (1886-1965).
Цього місяця виповнюється 95 років з часу відкриття центральної міської бібліотеки для дітей (нині обласна бібліотека для дітей ім. В. О. Лягіна) (1921).
Листопад

155 років від дня народження Дніпрової Чайки (Л. О. Березіної-Василевської), письменниці, уродженки с. Карлівка (нині с. Зелений Яр) Доманівського району (1861-1927).

90 років від дня народження О. Кобера, учасника розвідувально диверсійної групи “Миколаївський центр” (1926-1942);

70 років від дня народження К. Голубкової, миколаївської поетеси (1946).

80 років від дня народження М. С. Вінграновського, поета, прозаїка, актора, кінорежисера, уродженця м. Первомайська (1936-2004);

70 років тому відбулося урочисте відкриття пам’ятника 68-ми героям-десантникам, які під командуванням К. Ф. Ольшанського визволяли Миколаїв (скульптор О. М. Ізмалков, архітектори О. К. Марочинський та І. І. Пейсахіс) (1946).

135 років тому було відкрито Миколаївську громадську бібліотеку (нині Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова) (1881).

215 років від дня народження В. І. Даля, російського вченого, етнографа, письменника, який у 1804-1824 роках працював у м. Миколаєві (1801-1872).


Цього місяця виповнюється 35 років з часу введення в експлуатацію Інгульського мосту (1981).
Грудень

25 років з дня створення сільськогосподарського підприємства “НІБУЛОН” (нині ВАТ СП “НІБУЛОН”) (1991).

185 років від дня народження Ф. О. Бредіхіна, вченого-астронома, уродженця м. Миколаєва (1831-1904).

160 років від дня народження М. К. Садовського (М.К.Тобілевича), актора, режисера, письменника, одного із засновників національного професійного театру, уродженця с. Кам’яно-Костувате Братського району (1856-1933).

130 років від дня народження С. Ф. Черкасенка, письменника, уродженця м. Новий Буг (1876-1940).

105 років від дня народження В. А. Малагуши, письменника, уродженця с. Гур’ївка Новоодеського району (1911-2007).


Цього місяця виповнюється:

135 років з часу побудови в м. Миколаєві театру (нині приміщення Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру) (1881);

25 років з часу створення Миколаївської обласної бібліотечної асоціації (1991).
Цього року виповнюється:

265 років від дня народження М. Г. Ліванова, вченого-агронома, який працював у с. Богоявленське (нині м. Миколаїв) (1751-1800).

250 років від дня народження А. Е. Аркаса, перекладача, педагога, історика, який працював у Миколаєві (1766-1825);

230 років від дня народження Л. А. Опацького, першого міського архітектора м. Миколаєва (1786-1854);

205 років від дня народження Б. О. Глазенапа, Головного командира миколаївського порту і військового губернатора м. Миколаєва (1811-1860);

175 років від дня народження П. О. Гайдебурова, видавця, публіциста, прозаїка, драматурга, уродженця м. Миколаєва (1841-1894);

175 років від дня народження О. В. Мордвінова, корабельного інженера, який керував суднобудуванням у Миколаївському адміралтействі (1841-1900);

160 років від дня народження І. Х. Завадовського, військового врача-епідеміолога, уродженця Баштанського району (1856-1917);

140 років від дня народження М. П. Леонтовича, міського голови, засновника музею природи “Акваріум” (1876-1940).

115 років від дня народження В. А. Мамченка, поета, уродженця м. Миколаєва (1901-1982).


* * *
190 років з часу відкриття Миколаївського міського бульвару біля р. Інгул (нині Флотський бульвар) (1826);

130 років з часу встановлення в Очакові бюста художнику Р. Г. Судковському (автор Є. П. Самоніш-Судковська) (1886);

115 років, як розпочалися систематичні розкопки в Ольвії (1901);

90 років з часу заснування Миколаївської взуттєвої фабрики (1926);

45 років з часу відкриття в м. Миколаєві Будиноку художника (1971);

45 років, як став до ладу Веселинівський завод сухого знежиреного молока (нині ВАТ “ Веселинівський завод сухого знежиреного молока ”) (1971);

40 років з часу відкриття в Миколаєві пам’ятника адміралу С. О. Макарову (скульптори А. А. Коптєв, О. Л. Сопьолкін) (1976);

25 років з часу встановлення обеліску екіпажу військового літака ТУ-16, який ціною свого життя врятував жителів с. Полігон (1986);


* * *

340 років з часу заснування м. Первомайська (1676);

265 років з часу заснування с. Лиса Гора Первомайського району (1751);

260 років з часу заснування с. Куцуруб Очаківського району (1756);

240 років з часу заснування с. Федорівка (нині м. Нова Одеса) (1776);

225 років з часу заснування с. Антонівка Новоодеського району (1791);

225 років з часу заснування с. Ковалівка Миколаївського району (1791);

220 років з часу заснування с. Кам’яно-Костувате Братського району (1796);

220 років з часу заснування с. Новосафонівка Новоодеського району (1796);

215 років з часу заснування с. Яструбинове Вознесенського району (1801);

185 років з часу заснування с. Пересадівка Жовтневого району (1831);

170 років з часу заснування с. Киселівка Снігурівського району (1846);

155 років з часу заснування с.Новосевастополь Березнегуватського району (1861);

145 років з часу заснування с. Сухий Єланець Новоодеського району (1871);

145 років з часу заснування с. Новоолександрівка Братського району (1871);

140 років з часу заснування с. Александрфельд (нині смт Березанка) (1875);

130 років з часу заснування с. Воронцівка Новоодеського району (1886);

120 років з часу заснування с. Кобзарці Снігурівського району (1896);

120 років з часу заснування с. Лагодівка Казанківського району (1896);

95 років з часу заснування с. Котляреве Жовтневого району (1921);

95 років з часу заснування с. Червона Долина Снігурівського району (1921);

90 років з часу заснування с. Новоукраїнка Березнегуватського району (1926);

60 років з часу заснування с. Лимани Жовтневого району (1956).

ФАКТИЧНІ ДОВІДКИ


21 лютого




110 років

від дня народження Є. А. Кібрика, графіка і живописця,

уродженця м. Вознесенська

(1906-1978)

Кібрик Євген Адольфович народився у м. Вознесенську. У 1922-1925 р. навчався в Одеському художньому інституті. В 1925-1927 рр. продовжив навчання у Вищому художньо-технічному інституті в Ленінграді, після закінчення якого працював над ілюструванням книжок.

Визнання Кібрику принесли ілюстрації до повісті Р.Роллана “Кола Брюньон” (1934-1936), що були високо оцінені письменником, за якими послідували ілюстрації до його ж “Зачарованої душі” (1940-1941), “Легенди про Уленшпигеля” Ш. де Костера (1937-1938), до книжок “Тарас Бульба” М.Гоголя (1943-1948), “Як гартувалася сталь” М.Островського (1954-1957), “Борис Годунов” О.Пушкіна (1959-1964), серії ілюстрацій на історико-революційну тему та ін.

За серії книжкових ілюстрацій нагороджений Золотою і Срібною медалями Академії художеств СРСР, дипломами і медалями різних виставок в СРСР і за кордоном. У 1948 р. став лауреатом Державної премії СРСР, у 1967 р. йому присвоєне звання народного художника СРСР.

Московською телестудією створено фільм про творчість художника а кіностудією “Ленфильм” знято документальну кінострічку “Художник Евгений Кибрик”.

Помер 16 липня 1978 р. у Москві. Колекцію своїх творів заповів м. Вознесенську, де створено його музей.


Література

Хаєцький, О. Східні мотиви у творчості художника Є. А. Кибрика / О. Хаєцький // Історичні мідраші Північного Причорноморя : матеріали III міжнар. наук.-практ конф. – Миколаїв, 2014. – Т. 2. – С. 286-291.

Луговий, М. О. Кібрик Євген Адольфович – графік і живописець / М. О. Луговий // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2012. – Т. 12: Кал-Каї. – С. 626.

Кібрик Євген Адольфович // Провідники духовності в Україні: довід. – К., 2003. – С. 665.

Кондратюк, Г. С. Е. А. Кибрик и выдающиеся личности 20 века / Г. С. Кондратюк // Матеріали 2-ї Миколаївської обласної краєзнавчої конференції “Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. – Миколаїв, 1997. – Т. 2. – С. 41-43.

Краснюк, І. В. Ілюстрації Є. А. Кібрика до повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” в Вознесенському художньому музеї Є. А. Кібрика / І. В. Краснюк // Матеріали 2-ї Миколаївської обласної краєзнавчої конференції “Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. – Миколаїв, 1997. – Т. 1. – С. 111-114.

* * *

Смирнова, Н. Искусство Евгения Кибрика / Н. Смирнова // Вестник Прибужья. – 2011. – 24 марта. – С. 2.



Змієвський, С. Читаємо очима Євгена Кибрика / С. Змієвський // Культура і життя. – 2007. – 24 січ. – С. 1.

Гагауз, Т. Художник и книга / Т. Гагауз // Южная правда. – 2006. – 11 мая.

Павлова, П. Кибрики: Евгений, Александр, Нина, Сонечка и другие / П. Павлова // Южная правда. – 2001. – 31 июля.

Колесник, А. Євген Кибрик: профіль на марці / А. Колесник // Рідне Прибужжя. – 2001. – 19 квіт.

Январев, Э. Кибрик и его герои / Э. Январев // Досуг. – 1992. – 26 нояб.

18 квітня




20 років

з дняу офіційного встановленняобласної премії імені Миколи Аркаса

(1996)

У 1994 р. обласне управління культури Миколаївської обласної державної адміністрації на пропозицію громадськості та газети “Південна правда” провело дні пам’яті відомого українського історика, композитора, громадського діяча і просвітника М. М. Аркаса. Під час першого Аркасівського свята було створено журі, яке присудило премію імені видатного земляка групі провідних діячів культури та мистецтв Миколаївщини. З того часу це стало традицією.

У 1996 р. з метою подальшого розвитку народної творчості та культурно-просвітницької діяльності, підготовки кадрів працівників культури, підвищення рівня їхньої професійної майстерності та з метою заохочення працівників культури, які зробили значний внесок у розвиток і збереження української національної культури, розпорядженням облдержадміністрації № 247-р від 18 квітня офіційно було засновано обласну премію імені Миколи Аркаса.

Це стало значною подією в духовному житті Побужжя, стимулом в активізації культурного відродження, підтримкою творчого потенціалу Миколаївщини.



Література

Лауреати обласної премії імені Миколи Аркаса: альманах / уклад. І. І. Александренко; Миколаїв. облдержадмін., Упр. культури Миколаїв. облдержадмін., Миколаїв. обл. краєзн. музей;. – Миколаїв: Можливості Кіммерії, 2006. – 120 с.

* * *

Названы лауреаты премии имени Аркаса // Южная правда. – 2015. – 23 мая.



Лауреати премії ім. Миколи Аркаса // Рідне Прибужжя. – 2013. – 17 січ. (№3). – С. 2.

Агеев, Ю. Лауреаты премии Аркаса / Ю. Агеев // Южная правда. – 2010. – 25 дек.

Димитров, М. На здобуття премії ім. Миколи Аркаса / М. Димитров // Прибузький вісник. – 2009. – 21 лип.

Ліпова, О. Аркасівців-лауреатів стало більше / О. Ліпова // Рідне Прибужжя. – 2009. – 12 лют.

Ржепецький, Л. Ім’я Аркаса зобов’язує / Л. Ржепецький // Рідне Прибужжя. – 2008. – 26 лют.

Коновальчук, Т. На сцені – Аркасівські лауреати / Т. Коновальчук // Рідне Прибужжя. – 2005. – 27 січ.

Агеев, Ю. Присуждены премии имени Николая Аркаса / Ю. Агеев // Южная правда. – 2001. – 1 янв.

Кремінь, Д. У комітеті з премій імені Миколи Аркаса / Д. Кремінь // Рідне Прибужжя. – 2000. – 28 груд.

Кремінь, Д. Знав би це Микола Миколайович... / Д. Кремінь // Радянське Прибужжя. – 1997. – 23 січ.

Про встановлення обласної премії імені Миколи Аркаса: розпорядження Миколаїв. обл. держ. адміністрації від 18.04.1996р. № 247-р // Радянське Прибужжя. – 1996. – 16 трав.


27 травня




195 років

тому засновано Миколаївську астрономічну обсерваторію

(1821)


Заснована Головним командиром Чорноморського флоту, адміралом А. С. Грейгом як морська астрономічна обсерваторія для забезпечення флоту морехідними картами, точним часом, вивіреними навігаційними приладами та хронометрами, а також для навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування на морі. Починаючи з першого директора обсерваторії К. Х. Кнорре (1821-1871), тут виконувались і наукові роботи астрономічного змісту: складалися зоряні карти, визначалися положення зірок та комет, а також вдосконалювалися методи визначення астромодезичних пунктів.

У 1912 р. Морське відомство передало Миколаївську астрономічну обсерваторію у підпорядкування Головній астрономічній обсерваторії Росії (Пулківській).

У 1926–1935 рр. обсерваторія входила до складу наукових установ Наркомпросвіти України. У 1935 р. набула статусу Миколаївського відділу Головної астрономічної обсерваторії Академії Наук Радянського Союзу. З 1992 р. одержала статус самостійної обсерваторії при Академії Наук України.

Обсерваторія підтримує активні міжнародні зв’язки з обсерваторіями з Франції, Югославії, Німеччини, Чехії, США, Китаю та інших країн. Її працівники є членами таких організацій, як Українська астрономічна асоціація, Європейське астрономічне товариство та ін.
Література
Пинигин, Г. И. Николаевская обсерватория в первой половине ХХ века / Г. И. Пинигин, Ж. А. Пожалова. – Николаев: Изд-во Ирины Гудым, 2011. – 145 с. : ил.

Митковская, Т. С. Николаевская морская астрономическая обсерватория / Т. С. Митковская // Николаевские достопримечательности. – Николаев, 2010. – С. 227-246.

Крючков, Ю. С. Морская астрономическая обсерватория // Град Святого Николая: путеводитель по старому Николаеву / Ю. С. Крючков. – Николаев, 2003. – С. 74-76.

Астрономічна обсерваторія (Миколаївська) // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2001. – Т. 1. – С. 768.

Миколаївська астрономічна обсерваторія: зоряний шлях довжиною в 175 років. – Миколаїв: РИА “Атолл”, 1998. – 300 с.

* * *


Шенкевич, А. «Звездная жизнь» города Н / А. Шенкевич // Вечерний Николаев. – 2015. – 28 мая.

Кураса, Е. Николаевская обсерватория: через тернии – к «списку ЮНЕСКО» / Е. Кураса // Вечерний Николаев. – 2013. – 18 апр.

Христова, Н. Астрономы отметили 190 лет со дня рождения Николаевской обсерватории / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2011. – 4 окт.

Пінігін, Г. Миколаївська астрономічна обсерваторія / Г. Пінігін, Ж. Пожалова, Н. Ольшанська // Памятки України. – 2009. - №1. – С. 70-81.

Пруткевич, В. Николаевская обсерватория: сквозь тернии истории к звездам / В. Пруткевич // Южная правда. – 2007. – 15 мая.

Петров, Г. Миколаївська астрономічна обсерваторія / Г. Петров, Ж. Пожалова // Краєзнавчий альманах. – 2004. – № 1. – С. 17-30.

Стриль, Е. Взгляд в небо / Е. Стриль // Южная правда. – 2004. – 10 апр.

17 липня




20 років

з дня створення на території Єланецького і Новоодеського районів Державного природного заповідника “Єланецький степ”

(1996)




Перший заповідний об'єкт з'явився в Єланецькому районі у 1978 р., коли тут було організовано заказник місцевого значення «Роза» площею 300 га. Саме з того часу бере початок історія збереження ділянок цілинного степу в Правобережній Україні. У 1990 р. з ініціативи місцевих природоохоронців та українських вчених було прийнято рішення про резервування 2000 га під майбутній заповідник, а 17 липня 1996 р. Указом Президента України було створено природний заповідник «Єланецький степ».


На території заповідника зареєстровано 150 видів тварин, із них 39 видів занесені до Європейського Червоного списку, зустрічається понад 500 видів рослин, серед яких багато лікарських, із них 6 видів занесені до Червоної книги України.

Колектив заповідника підтримує тісні зв’язки з біосферним заповідником “Асканія-Нова”, іншими заповідниками, зоопарками, заказниками України.


Література
Івченко, А. Єланецький степ. Природний заповідник / А. Івченко // Вся Україна / А. Івченко. - К., 2006. – С. 566-567.

Редінов, К. О. Природному заповіднику «Єланецький степ» - 10 років / К. О. Редінов // «Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження» : VІ Миколаїв. обл. краєзн. конф. – Миколаїв, 2006. – С. 314-315.

Давиденко, В. Державний природний заповідник “Єланецький степ” // Заповідна справа: навч. посіб. / В. Давиденко. – Миколаїв, 2001. – С. 95-97.
* * *

Чичкалюк, Т. Природные чудеса “Еланецкой степи” / Т. Чичкалюк // Южная правда. – 2013. – 11 июня.

Гетьман, В. І. Заповідний “Єланецький степ” / В. І. Гетьман // Екологічний вісник. – 2011. - № 6. – С. 30-32.

Єланецький степ – “дикий степ” // Щотижня. – 2004. – 8 груд. – С. 3.

Колесник, А. Степь наших предков / А. Колесник // Вестник Прибужья. – 2004. – 21 авг.

Колесник, А. Природный заповедник «Еланецкая степь» / А. Колесник // Вестник Прибужья. – 2002. – 21 дек.

Браславська, Т. “Єланецький степ” – соте диво України / Т. Браславська // Рідне Прибужжя. – 2001. – 24 трав.

Струк, Й. Диво в степу / Й. Струк // Радянське Прибужжя. – 1998. – 8 жовт.


23 липня




150 років


від дня народження Й. Й. Карбульки, музиканта, композитора, диригента, педагога, який у 1904-1920 рр. працював у м. Миколаєві

(1866-1920)
Карбулька Йосип Йосипович народився у Празі. У 1885 р. закінчив Празьку консерваторію і працював скрипалем, диригентом симфонічних оркестрів, викладачем у містах Італії, Югославії.

З 1895 по 1908 рр. – викладач Одеського Імператорського музичного училища. В Одесі багато виступав як соліст та ансамбліст. Був постійним учасником квартетних зборів Одеського відділення Російського музичного товариства, на сольних концертах виконував як твори класичного скрипкового репертуару, так і власні. З 1904 р. і до останніх днів жив у Миколаєві. В 1906 р. – директор Імператорського музичного училища. Під час його перебування на цій посаді активізувалося музичне життя міста. Щотижня учні та викладачі училища давали концерти. Художніми подіями міста стали сольні концерти Й. Й. Карбульки та виступи його квартету. Сам він як диригент уперше познайомив публіку Півдня України з творами Б. Сметани (зокрема, симфонічним циклом поем “Моя батьківщина”) та А. Дворжака. Відгуки про виконавську майстерніть Й. Й. Карбульки можна зустріти в пресі Одеси, Миколаєва, Херсона, Берліна та Лейпцига, де він з успіхом гастролював. Автор понад 100 творів для скрипки і струнних ансамблів.

Нагороджений почесними знаками Швеції та Чорногорії.

Помер 14 лютого 1920 р. у Миколаєві.


Література
Сирота, А. А. Карбулька Йозеф (23.07.1866, Прага – 14.02.1920, Миколаїв) – скрипаль, композитор, диригент, педагог / А. А. Сирота // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2012. – Т. 12: Кал-Киї. – С. 315.

Карбулька Йосип Йосипович // Провідники духовності в Україні: довідник / за ред. І. Ф. Кураса. – К., 2003. – С. 662.

Ковальова, О. Ф. Карбулька Иосиф Иосифович (1866-1920) // Очерки истории культуры Южного Прибужья / О. Ф. Ковалева, В. П. Чистов. – Николаев, 2002. – Кн.3. – С. 27-28.

Карбулька Йосип Йосипович // Митці України: енцикл. довід. – К., 1992. – С. 288.



17 вересня
105 років

від дня народження В. В. Срібного (В. В. Срібницького), прозаїка, уродженця с. Мигія Первомайського району

(1911 - 1998)
Срібницький В’ячеслав Вікторович народився в сім’ї вчителя. У 1930 р. закінчив індустріальний технікум і працював на Харківському машинобудівному заводі, брав участь у літературному житті заводу. Учасник Другої світової війни: з вересня 1943 р. до кінця війни був у танковому з’єднанні 1-го Українського фронту.

У 1947 р. переїхав до Полтави, працював в редакції обласної газети «Зоря Полтавщини», писав під псевдонімом Срібний. Автор нарисів, оповідань, що друкувалися в журналах «Вітчизна», «Крокодил», «Огонек», книг «Людина залишилася жити» (1958), «Сосни на камені» (1958), «Ти потрібний людям» (1970), «Останній літак» (1970).

За участь у Другій світовій війні нагороджений орденами I і II ступнів та медалями.

Помер 19 жовтня 1998 р. у м. Калуга (Росія).


Література
Шитюк, М. М. Срібницький (Срібний) В’ячеслав Вікторович / М. М. Шитюк, Є. Г. Горбуров, К. Є. Горбуров // Слава і гордість Миколаївщини. – Миколаїв, 2012. – С. 233-234.

Буркатов, Б. В’ячеслав Срібний / Б. Буркатов, А. Шевченко // Письменники України у Великій Вітчизняній війні. – К., 1980. – С. 300.

В’ячеслав Срібний // Сосни на камені. – К., 1958. – С. 375.
1 листопада
155 років

від дня народження Дніпрової Чайки (Л. О. Березіної-Василевської), письменниці, уродженки с. Карлівка

(нині с. Зелений Яр) Доманівського району

(1861-1927)
Народилася в родині священика, де глибоко шанували народну творчість. 

Дитинство та молодість письменниці пройшли на півдні України. Закінчивши Одеську гімназію  у 1879 р., педагогічну діяльність розпочала спочатку як приватна вчителька, а згодом працювала у сільських школах Херсонської губернії.

У 1885 р. приїжджає до Херсона, куди її чоловік – Феофан Василевський був засланий та займав посаду губернського статистика. Того ж року вперше під іменем Дніпрової Чайки були надруковані вірші «Вісточка» і «Пісня» а також оповідання «Знахарка». Протягом 1885–1887 pp. написала чимало творів – віршів, оповідань, лібретто дитячих опер, хоча не всі вони побачили світ за її життя.

У 1909 р. Дніпрова Чайка захворіла і виїхала на лікування до Одеси, де й перебувала до 1911 р.

Померла 13 березня 1927 в с. Германівка на Київщині. Похована у Киє­ві на Байковому кладовищі.

У 2013 р. ім'я письменниці було присвоєне Херсонській обласній бібліотеці для дітей.


Література

Бойченко, В. Дніпрова Чайка з Прибузького степу // Три зошита: вибр. ст. та поезії / В. Бойченко. – Миколаїв, 2011. – С. 100 – 105.

Старовойт, Л. В. Дніпрова Чайка : художні пошуки в поезії та прозі / Старовойт, Л. В. Письменники Миколаївщини / Л. В. Старововойт. – Миколаїв, 2007. – С. 15-22.

Дніпрова Чайка (Василевська-Березіна Людмила Олексіївна, (1861-1927), українська письменниця // Українське козацтво : мала енцикл. – К.; Запоріжжя. 2006. – С. 158.

Ржепецький, Л. А. Дніпрова Чайка: відома і невідома. – Миколаїв: МФ НаУКМА, 2001. – 61 с.

Пінчук, В. Г. Дніпрова Чайка: життя і творчість. – К.: Вища школа, 1984. – 117 с.


* * *

Марцінковський, І. Пропагувала українство / І. Марцінковський // Щотижня. – 2012. – 6 черв. – С. 6.

Інютіна, Н. «Ясно-біла» ніжність Дніпрової Чайки / Н. Інютіна // Рідне Прибужжя. – 2011. – 26 листоп.

Голобородько, Я. Дніпрова Чайка: файли долі та творчості / Я. Голобородько // Вітчизна. – 2005. - № 7/8. – С. 155-162.

Камінчук, О. Поетеса у прозі, прозаїк у поезії / О. Камінчук // Українська мова й література у середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2005. – №3. – С. 150-154.

13 грудня




160 років

від дня народження М. К. Садовського (М. К. Тобілевича), актора, режисера, письменника, одного із засновників національного професійного театру, уродженця с. Кам’яно-Костувате Братського району (1856-1933)

Садовський Микола Карпович провів дитинство у с. Кам’яно-Костувате, увібрав традиції народної культури. Брат І. Карпенка-Карого, М. Садовської-Барілотті, П. Саксаганського.

У 1868-1877 рр. навчався в Херсонській гімназії та реальному училищі в Єлисаветграді. Брав участь в аматорських гуртках. Учасник російсько-турецької війни. У 1878-1880 рр. навчався в Київській та Одеській військових школах. У 1881 р., залишивши військову службу, вступив до театральної трупи Г. Ашкаренка і М. Кропивницького. З цього часу розпочав активну сценічну діяльність. Грав у трупах М. Старицького, П. Саксаганського, згодом очолював власні трупи.

У 1890-1898 рр. керував Товариством малоросійських артистів. В 1905-1906 рр. – директор і режисер Руського народного театру (нині Львівський театр товариства “Руська бесіда”).

У 1906 р. заснував у Полтаві перший стаціонарний український театр. У 1920 р. з частиною своєї трупи переїхав до Галичини. У 1921-1923 рр. очолював Руський театр в Ужгороді. Пізніше проживав у м. Подебрати під Прагою. У 1926 р. повернувся в Україну і до 1932 р. гастролював разом із П. Саксаганським.

До режисерського здобутку М. Садовського належать постановки С. Монюшко, М. Лисенка, Д. Січинського.

За 50 років театральної діяльності зіграв багато трагедійних, драматичних і комедійних ролей. Серед найкращих його сценічних робіт – ролі Командора (“Камінний господар” Л. Українки), Сави Чалого (“Сава Чалий” І. Карпенка-Карого), Городничого (“Ревізор” М. Гоголя).

Написав лібретто до опери М. Лисенка “Енеїда”, переклав на українську твори М. Гоголя, О. Островського, А. Чехова, Л. Толстого.

Велику літературно-історичну цінність становлять його мемуари “Спомини з російсько-турецької війни” (1917) та “Мої театральні згадки” (1907-1929).

Помер 7 лютого 1933 року в Києві.


Література
Шитюк, М. М. Садовський Микола Карпович / М. М. Шитюк, Є. Г. Горбуров, К. Є. Горбуров // Слава і гордість Миколаївщини. – Миколаїв, 2012. – С. 220-224.

Савчак, Г. Я. Микола Карпович Садовський (1856-1933) / Г. Я. Савчак // Історія українського та російського театру. – Миколаїв, 2008. – С. 99-107.

З когорти корифеїв // Узбереги Божої ріки : іст. календар Миколаївщини, 1703-2003 / авт. проекту і упоряд. В. О. Жадько. – К. : 2003. – С. 699-700.

Садовський Микола Карпович // Провідники духовності в Україні: довідник. – К., 2003. – С. 740.

Садовський Микола Карпович // Митці України: енцикл. довід. – К., 1992. – С. 511-512.
* * *

Ігнатьєв, В. Велетень рідної сцени / В. Ігнатьєв // Рідне Прибужжя. – 2006. – 23 груд.

Барабан, Л. Трагізм Миколи Садовського / Л. Барабан // Культура і життя. – 2006. – 13 груд. – С. 1.

Миленко, М. Микола Садовський як артист / М. Миленко // Культура і життя. – 2005. – 23 лют. – С. 2.

Баранов, В. Що замовчує табличка, або Кілька штрихів до біографії української мельпомени / В. Баранов // Київ. – 2003. - №11/12. – С. 187-188.

Бойченко, В. Час творення? / В. Бойченко // Радянське Прибужжя. – 1993. – 6 лют.



24 грудня
130 років

від дня народження С. Ф. Черкасенка, письменника,

уродженця м. Новий Буг

(1876-1940)
Черкасенко Спиридон Феодосійович народився у селянській родині. Закінчив двокласну школу, потім Новобузьку учительську семінарію, з 1895 р. працював учителем народних шкіл Катеринославщини та Донеччини. Перша добірка віршів була опублікована в журналі “Літературно - науковий вісник” у 1904 р.

З 1910 р. працював в редакції педагогічного журналу “Світло”, в товаристві “Українська школа”, писав фейлетони, оповідання та статті до газети “Рада”. У 1917– 1918 р. укладав читанки й букварі для українських шкіл (“Буквар”, “Рідна школа”, “Читанка”, “Граматка”, ”Найпотрібніші правила правопису”).

У 1923 р. переїхав до Ужгорода, де працював театральним референтом товариства “Просвіта”. На слова поета писали музику К.Стеценко, Я. Ярославенко, М. Гайворонський, Я. Батюк та інші українські композитори. 
      Остання книжка “Вибрані твори” вийшла у 1930 р. у Харкові.

Помер 8 лютого 1940 року. 
Література
Шитюк, М. М. Черкасенко Спиридон Феодосійович / М. М. Шитюк, Є. Г. Горбуров, К. Є. Горбуров // Слава і гордість Миколаївщини. – Миколаїв, 2012. – С. 256-257.

Бойченко, В. Материк Спиридона Черкасенка / В. Бойченко // Бойченко, В. Три зошита : вибрані ст. та поезії. – Миколаїв, 2011. – С. 195 – 202.

Вишневський, В. А. Постать Спиридона Черкасенка в контексті розвитку української національної початкової школи: монографія / В. А. Вишневський. – Новий Буг: Вперед, 2011. – 199 с.

Старовойт. Л. В. Спиридон Черкасенко: доля і творчість / Л. В. Старовойт // Письменники Миколаївщини. – Миколаїв, 2007. – С. 23-29.


* * *

Оліфіренко, В. Я – вгорі, я на дзвіниці! Я – на варті – стережу! / В. Оліфіренко // Український Південь. – 2006. – 20-26 груд. (№49) – С. 8.

Серединський, О. Новобузький самородок: життєвий і творчий шлях С. Ф. Черкасенка (до 130-річчя від дня народження) / О. Серединський // Рідне Прибужжя. – 2006. – 9 груд.

Відродити пам’ять про видатного земляка // Рідне Прибужжя. – 2000. – 10 берез.

Ситченко, А. Як Фенікс встане рідний край… / А. Ситченко // Рад. Прибужжя. – 1998. – 31 груд.

ЗМІСТ


Передмова

3

Пам’ятні дати Миколаївщини на 2016 рік

5

Фактичні довідки

12

21 лютого




110 років від дня народження Є. А. Кібрика, графіка і живописця, уродженця м. Вознесенська (1906-1978)

12

18 квітня





20 років з дня офіційного встановленя обласної премії імені Миколи Аркаса (1996)

13


27 травня

195 років тому засновано Миколаївську астрономічну обсерваторію (1821)

14

17 липня





20 років з дня створення на території Єланецького і Новоодеського районів Державного природного заповідника “Єланецький степ” (1996)

16

23 липня





150 років від дня народження Й. Й. Карбульки, музиканта, композитора, диригента, педагога, який у 1904-1920 рр. працював у м. Миколаєві (1866-1920)

17


17 вересня


105 років від дня народження В. В. Срібного (В. В. Срібницького), прозаїка, уродженця с. Мигія Первомайського району (1911 - 1998)

18


1 листопада



155 років від дня народження Дніпрової Чайки (Л. О. Березіної-Василевської), української письменниці, уродженки с. Карлівка (нині с. Зелений Яр) Доманівського району (1861-1927)

18


13 грудня

160 років від дня народження М. К. Садовського (М. К. Тобілевича), актора, режисера, письменника, одного із засновників національного професійного театру, уродженця с. Кам’яно-Костувате Братського району (1856-1933)

19


24 грудня


130 років від дня народження С. Ф. Черкасенка, письменника, уродженця м. Новий Буг (1876-1940)



21

Каталог: arc
arc -> Нан україни Київ україніка в бахметевському архіві колумбійського університету
arc -> Частина ІI
arc -> Програма всеукраїнської наукової конференції " історія степової україни XVII хх століття"
arc -> Оп. № Центральне представництво української еміграції в Німеччині (цпуен)
arc -> О. Гмирьова Миколаївщина в книгах та періодичних виданнях
arc -> Центр наукових публікацій міжнародна конференція «інтернаціоналізація наукового пошуку: перспективи та проблеми»


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова (пам’ятні дати Миколаївщини на 2016 рік) Методико-бібліографічний покажчик Миколаїв iconУправління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації Обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова аналітична довідка Миколаїв
Аналіз діяльності бібліотек Миколаївської області за 2012 рік : аналіт довідка / склад. Т. Вірьовка; ред.: Т. Астапенко, Л. Голубенко;...
Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова (пам’ятні дати Миколаївщини на 2016 рік) Методико-бібліографічний покажчик Миколаїв iconУправління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова
Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації
Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова (пам’ятні дати Миколаївщини на 2016 рік) Методико-бібліографічний покажчик Миколаїв iconУправління культури миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова
Періодичні видання ХVIII – поч. ХХ ст у фонді Миколаївської оунб ім. О. Гмирьова : бібліогр покажч. / склад. Т. Серебрякова; ред....
Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова (пам’ятні дати Миколаївщини на 2016 рік) Методико-бібліографічний покажчик Миколаїв iconОбласна універсальна наукова бібліотека
Управління культури І туризму, національностей та релігій сумської обласної державної адміністрації
Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова (пам’ятні дати Миколаївщини на 2016 рік) Методико-бібліографічний покажчик Миколаїв iconУправління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації
Мирослав Дочинець : біобібліогр покажч. / уклад.: А. Вінницька, Є. Руденко; ред. Л. Голубенко; Миколаїв обл універс наук б-ка ім....
Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова (пам’ятні дати Миколаївщини на 2016 рік) Методико-бібліографічний покажчик Миколаїв iconУправління культури І туризму облдержадміністрації Одеська обласна бібліотека для юнацтва
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації
Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова (пам’ятні дати Миколаївщини на 2016 рік) Методико-бібліографічний покажчик Миколаїв iconУправління культури І туризму облдержадміністрації Одеська обласна бібліотека для юнацтва ім. В. В. Маяковського
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації
Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова (пам’ятні дати Миколаївщини на 2016 рік) Методико-бібліографічний покажчик Миколаїв iconТернопільська державна обласна універсальна наукова бібліотека
...
Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова (пам’ятні дати Миколаївщини на 2016 рік) Методико-бібліографічний покажчик Миколаїв iconОдеська обласна бібліотека для юнацтва ім. В. В. Маяковського «Великі І розумні українці»
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка