Урок : Хімія природнича наука. Хімія в навколишньому світі.



Сторінка2/18
Дата конвертації19.04.2017
Розмір4.08 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Календарне планування


7-й клас

сього 52 години, 1,5 год на тиждень, із них 5 год — резервних)

К-ть

г-н


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

Вступ(3+1годин)

Хімія — природнича наука.

Речовини та їх перетворення у навколишньому світі.

Демонстрації:
1. Взаємодія харчової соди (натрій гідрогенкарбонату) з оцтом (водним розчином етанової кислоти).

2. Зміна забарвлення індикаторів у різних середовищах.



Учень/учениця:

називає основне обладнання кабінету хімії, лабораторний посуд;

знає і розуміє правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті;

висловлює судження про застосування хімічних знань та історію їхнього розвитку.

2

Короткі відомості з історії хімії.

3

Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з обладнанням кабінету хімії та лабораторним посудом.

4

Практична робота:

Правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами. Будова полум’я.



Інструктаж з БЖД.

5

Тематичне оцінювання.




6

Тема 1. Початкові хімічні поняття(21година)

Фізичні тіла. Матеріали. Речовини. Молекули. Атоми.



Учень/учениця:

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

описує якісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами, явища, які супроводжують хімічні реакції;

наводить приклади металічних і неметалічних елементів, простих і складних речовин, хімічних явищ у природі та побуті;

розрізняє фізичні тіла, речовини, матеріали, фізичні та хімічні явища, фізичні та хімічні властивості речовин, чисті речовини і суміші, прості й складні речовини, металічні та неметалічні елементи, метали й неметали, атоми, молекули;

пояснює зміст хімічних формул;

використовує періодичну систему як довідкову для визначення відносної атомної маси і валентності елементів;

складає формули бінарних сполук за валентністю елементів;

визначає валентність елементів за формулами бінарних сполук;

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині;

спостерігає хімічні явища й описує спостереження, формулює висновки;

уміло поводиться з лабораторним обладнанням;

дотримується інструкції щодо виконання хімічних дослідів та правил безпеки під час роботи в хімічному кабінеті;

виконує найпростіші лабораторні операції з нагрівання речовин, розділення сумішей;

висловлює судження про багатоманітність речовин.

7

Як вивчають речовини. Спостереження й експеримент у хімії.

Домашній експеримент:

1. Взаємодія харчової соди з соком квашеної капусти, лимонною кислотою, кефіром.



8

Фiзичні властивості речовин.

Лабораторний дослід:

1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин. Опис спостережень. Формулювання висновків.



9

Чисті речовини і суміші (однорідні, неоднорідні). Способи розділення сумішей.

10

Практична робота:
2. Розділення неоднорідної суміші. Інструктаж з БЖД.

11

Атом, його склад. Хімічні елементи, їхні назви і символи.

12

Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Структура періодичної системи. Демонстрації:
9. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва.

13

Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів.

14

Проміжне оцінювання.

15

Хімічні формули речовин. Прості та складні речовини.

Лабораторний дослід:

2. Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин.



16

Багатоманітність речовин.

Метали й неметали. Металічні та неметалічні елементи, їх розміщення в періодичній системі.



Демонстрація:
8. Зразки металів і неметалів.

17

Валентність хімічних елементів. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів.

18

Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук. Зв'язок між розміщенням елемента у періодичній системі та його валентністю.

19

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.

Розрахункові задачі:
1. Обчислення відносної молекулярної маси речовини за її формулою.
Домашній експеримент:

2. Очищення води від накипу фільтруванням після її кип’ятіння.



20

Масова частка елемента в складній речовині.

Розрахункові задачі:
2. Обчислення масової частки елемента в складній речовині.

21

Масова частка елемента в складній речовині. Розв'язування розрахункових задач.

22

Фізичні та хімічні явища.

23

Практична робота:
3. Дослідження фізичних і хімічних явищ.

Інструктаж з БЖД.

24

Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Хімічні властивості речовин.

Демонстрації:
3-7. Хімічні реакції, що супроводжуються виділенням газу, випаданням осаду, зміною забарвлення, появою запаху, тепловим ефектом.

Лабораторний дослід:

3. Проведення хімічних реакцій.



25

Розв'язування розрахункових задач.

26

Тематичне оцінювання.

Семестрова контрольна робота №1.




27

Узагальнення знань.

28

Тема 2. Кисень(13годин)

Повітря, його склад.



29

Оксиген. Поширеність Оксигену в природі. Кисень, склад його молекули, поширеність у природі. Фізичні властивості кисню.

Демонстрація:

13. Доведення наявності кисню.



Учень/учениця:

називає склад молекул кисню, оксидів, якісний та кількісний склад повітря;
наводить приклади
оксидів, реакцій розкладу і сполучення; приклади маркування небезпечних речовин;
описує поширеність Оксигену у природі; історію відкриття кисню, його фізичні властивості;

розрізняє процеси горіння, повільного окиснення, дихання, реакції розкладу і сполучення;

характеризує хімічні властивості кисню;

пояснює суть реакцій розкладу і сполучення, процесів окиснення, колообігу Оксигену; сутність закону збереження маси речовин, рівнянь хімічних реакцій аналізує умови процесів горіння та повільного окиснення;

обґрунтовує застосування кисню;

складає рівняння реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом;

використовує лабораторний посуд для добування (з гідроген пероксиду) і збирання кисню;

визначає наявність кисню дослідним шляхом;

оцінює роль кисню в життєдіяльності організмів, роль озону в атмосфері, вплив діяльності людини на чистоту повітря;

дотримується запобіжних заходів під час використання процесів горіння;

дотримується інструкції щодо виконання хімічних дослідів та правил безпеки під час роботи в хімічному кабінеті.

30

Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій.

31

Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння.

Демонстрація:
10. Дослід, що ілюструє закон збереження маси речовин.

32

Добування кисню в лабораторії та промисловості. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор. Способи збирання кисню. Доведення наявності кисню.

Демонстрації:

11. Добування кисню з гідроген пероксиду.

12. Збирання кисню витісненням повітря та витісненням води.

Домашній експеримент:

3. Дія гідроген пероксиду на сирі та відварені овочі, м’ясо.



33

Практична робота:

4. Добування кисню з гідроген пероксиду, збирання, доведення його наявності. Інструктаж з БЖД.



34

Хімічні властивості кисню: взаємодія з простими речовинами (вуглець, водень, сірка, магній, залізо, мідь). Реакція сполучення.

Демонстрація:

14. Спалювання простих і складних речовин.



35

Хімічні властивості кисню: взаємодія з простими речовинами (вуглець, водень, сірка, магній, залізо, мідь). Реакція сполучення.

36

Поняття про оксиди, окиснення (горіння, повільне окиснення, дихання).

37

Взаємодія кисню зі складними речовинами (повне окиснення метану, гідроген сульфіду, глюкози).

38

Умови виникнення та припинення горіння.

39

Маркування небезпечних речовин.

Демонстрація:

15. Маркування небезпечних речовин.



40

Колообіг Оксигену в природі. Озон.

41

Проблема чистого повітря. Застосування та біологічна роль кисню.

42

Тематичне оцінювання.

43

Тема 3. Вода(10+2 годин)

Вода, склад її молекули, поширеність у природі, фізичні властивості.



Домашній експеримент:

5. Очищення води кипятінням і за допомогою побутового фільтру



44

Вода – розчинник. Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина.

Демонстрація:

16. Виготовлення розчинів.



Домашній експеримент:

4. Виготовлення водного розчину кухонної солі.



Учень:

називає склад молекули води;

наводить приклади водних розчинів; формули кислот і основ;

описує поширеність води у природі, фізичні властивості води;

розрізняє розчинник і розчинену речовину;

обґрунтовує значення розчинів у природі та житті людини;

складає рівняння реакцій води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом;
обчислює масову частку і масу розчиненої речовини в розчині;

виготовляє розчини з певною масовою часткою розчиненої речовини;

розпізнає дослідним шляхом кислоти і луги;

оцінює роль води в життєдіяльності організмів;

висловлює судження про вплив діяльності людини на чистоту водойм та їх охорону від забруднень;

використовує набуті знання та навички в побуті та для збереження довкілля.

45

Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Виготовлення розчину.

Лабораторний дослід:

5. Виготовлення водних розчинів із заданими масовими частками розчинених речовин.



46

Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини.

Розрахункові задачі:

3. Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині.



47

Взаємодія води з оксидами. Поняття про гідрати оксидів: кислоти й основи. Поняття про індикатори.

Лабораторний дослід:

6. Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами.



48

Взаємодія води з оксидами.

Демонстрації:

17. Взаємодія кальцій оксиду з водою. Дія водного розчину добутої речовини на індикатори.

18. Взаємодія фосфор(V) оксиду з водою. Дія водного розчину добутої речовини на індикатори.


49

Значення води і водних розчинів у природі та житті людини. Кислотні дощі.

Віртуальна екскурсія: Пожежне депо.

50

Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення. Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах.

Віртуальна екскурсія: Водоочисна станція.

51

Семестрова контрольна робота №2.

52

Узагальнення знань.


Орієнтовні об’єкти екскурсій. Хімічні лабораторії промислових і сільськогосподарських підприємств, науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів. Пожежне депо. Водоочисна станція.

РОЗРОБКИ УРОКІВ

Вступ

Байрак Альона Миколаївна,

учитель біології, хімії

Комсомольської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Миколаївської районної ради
Урок 1. Хімія – природнича наука. Хімія в навколишньому світі.

Мета уроку: Пояснити, що саме вивчає хімія; показати місце хімії серед наук про природу; пояснити цілі й завдання хімії; сформувати знання про роль хімічної науки в розвитку народного господарства, житті людини; повторити відомості про речовини та хімічні елементи, вивчені в курсі “Природознавства”

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форми роботи: розповідь учителя, фронтальна евристична бесіда.

Обладнання: періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, комп’ютер, проектор.

Девіз уроку: «Широко простирает химия руки свои в дела человеческие»

М. В. Ломоносов



Хід уроку

І. Організація класу

Знайомство з класом, вступне слово вчителя, загальні уявлення про структуру курсу хімії в школі, оголошення теми уроку, його плану.



ІІ. Актуалізація і мотивація навчальної діяльності учнів

Перш ніж почати нашу подорож і потрапити до Країни хімії, нам потрібно «перейти митний» кордон – відгадати загадку.

Цариця є серед наук,

Що математикою звуть,

Та є не менш важлива ця,

Що зветься…. вона.

(Учні називають хімія)


  • Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Що таке наука? (Система знань про оточуючий світ)

Які ви знаєте науки? (Гуманітарні: історія, мова і література; точні: математика; медичні; економічні; філософські; природничі)

Дорогі семикласники!

Тема нашого уроку — «Хімія — природнича наука».

Вивчаючи природознавство у молодших класах, ви здобули початкові знання про речовини та хімічні явища, маєте уявлення про такі поняття, як «атом», «молекула», знаєте назви деяких речовин, пригадайте, які? (Вода, вуглекислий газ, водень, кисень, азот, кухонна сіль, крохмаль, сода). Але для того, щоб краще зрозуміти навколишній світ, цього недостатньо, і тому ви починаєте вивчати надзвичайно цікаву науку — хімію. Ця наука має свої закони, правила, азбуку і мову.

Хімія розкриває свої таємниці всім, хто наполегливо оволодіває її надбаннями. Знання, отримані вами на уроках хімії, будуть потрібні вам у житті.



ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Що вивчає предмет «хімія»? (Евристична бесіда)



  • З чого складається земля під нашими ногами, сонце над головою, будинки, машини, рослини й наше власне тіло?

Озирніться, і ви легко нарахуєте десятки, а то й сотні речовин, не схожих одна на одну

  • Спробуйте самі назвати предмети, що так чи інакше не пов'язані з хімією.

Слід зазначити, що зробити це досить важко, оскільки все, що знаходиться навколо нас пов’язано з хімією.

У лісі, на вершині гір, на дні морському— усюди ви знайдете безліч хімічних речовин.

А яка розмаїтість властивостей панує серед цієї безлічі хімічних речовин! Одна має неймовірну твердість (алмаз), інша може бути розчавлена слабкою рукою дитини. В однієї речовини смак солодкий і ніжний, інша обпікає язик вогнем. Є речовини прозорі, блискучі, матові, брудно-сірі, сніжно-білі.

Демонстраційний дослід № 1

Учитель насипає в пробірку натрій гідрогенкарбонат (питну соду) і додає 1–2 мл оцтової кислоти, при цьому спостерігається «закипання» (інтенсивне виділення бульбашок вуглекислого газу).



  • Наведіть приклади розмаїтості властивостей речовин.

(У воді розчиняються різні речовини: цукор, сіль, природний газ, деревина – горить, кислота викликає опіки, потрапляючи на шкіру, бо реагує з вологою шкіри)

Так, є речовини, які не замерзають і залишаються рідкими за температури

-250°С, а є й такі, що не плавляться і залишаються твердими навіть у вогні електродуги. На іншу речовину не діє ні жар, ні холод, ні вогкість, ні пекучі кислоти. А до іншої речовини досить доторкнутися, і від теплоти рук вона розлітається вщент, з полум'ям і вибухом.

У природі все перебуває у вічному русі. Тисячі перетворень постійно відбуваються з речовинами. Одні речовини зникають, а замість них з'являються інші.



Демонстраційний дослід № 2

Напевно, ви чули таку приказку: «Немає диму без вогню». Але ми зараз зможемо її спростувати. В хімічну склянку треба налити 2–3 мл нашатирного спирту. Скляну паличку змочують концентрованою хлоридною кислотою і вносять у хімічну склянку. Спостерігається утворення білого диму.



  • Спробуйте запропонувати хімічні перетворення з оточуючого вас життя.

(Згоряння палива, гниття органічних речовин, іржавіння заліза, скисання молока)

На вигляд ця нескінченна зміна незліченної кількості речовин відбувається начебто без будь-якого порядку, але насправді це не так. Люди вже давно здогадалися, що за надзвичайною розмаїтістю природи приховуються єдність і простота. Було доведено, що всі тіла містять у собі ті самі найпростіші складові частини, які одержали назву «елементи».

Елементів зовсім небагато. Але вони здатні з'єднуватися один з одним у незліченних комбінаціях і сполученнях. Звідси й така надзвичайна різноманітність речовин, що зустрічаються на землі.

Демонстраційний дослід № 3

В три хімічні склянки вчитель наливає розчин натрійгідроксиду. Почергово у кожну склянку додає по кілька крапель фенолфталеїну, лакмусу і метиловогооранжевого; безбарвні розчини у склянках набувають малинового, синього і жовтого забарвлень.

Вивчаючи хімію, ви зможете не тільки пояснити бачене, а й самостійно досліджувати властивості речовин і добувати деякі сполуки.


  • Наведіть приклади такої гармонії у природі?

(Алфавіт, що містить 32 літери, складає всі слова нашої мови, поеми та вірші, повісті й казки. У музиці поєднання тих самих семи нот і тонів народжують тисячі мелодій)

Елементи були виявлені не відразу. Багато які з них відомі людям із давніх часів, але минули століття, поки зрозуміли, що це справді елементи, а не складні речовини.

І навпаки, деякі складні речовини тривалий час приймали за елементи, тому що хіміки не знали, що їх можна розкласти. А деякі елементи так рідко траплялися на шляху людини або так приховалися від її очей, що відшукати їх коштувало величезних зусиль. Пошуки елементів велися вченими сотні років.

Отже, хімія — це наука про речовини та їх перетворення.

Хіміки вивчають склад речовин, будову, властивості, умови, за яких відбуваються перетворення та змінюються речовини, розмір¬ковують, як можна їх використовувати, отримують нові речовини та передбачають їхні властивості.

Слід також зазначити, що хімія - це наука яка вивчає природу.



  • Які ще науки вивчають природу? (Природознавство, біологія, фізика, географія, астрономія тощо)

Хімія не лише копіює природу, наслідує її, а і з кожним роком усе більше починає перевершувати її. Народжуються тисячі й десятки тисяч-речовин, не відомих природі, з властивостями, дуже корисними та важливими для людини.

Перелік добрих справ, які робить хімія, воістину невичерпний. Адже всі прояви життя супроводжуються величезною безліччю хімічних процесів. Пізнати суть життєдіяльності без хімії, без знання її закономірностей неможливо. Хімія годує нас, одягає, взуває, надає блага, без яких неможливо сучасне цивілізоване суспільство.



  • Учні самостійно створюють схему у зошиті: «Зв'язок хімії з іншими науками»

Найважливіші особливості сучасної хімії такі. 

1. У фізичній хімії зараз з’являться багато самостійних наукових дисциплін (хімічна кінетика, хімічна термодинаміка, радіаційна хімія, електрохімія, термохімія, плазмохімія, фотохімія, лазерна хімія и тому подібне).

2. Хімія дуже жваво інтегрується з іншими науками, завдяки чому й була поява біохімії, молекулярної біології, космохімії, геохімії, біогеохімії. Геохімія вивчає — закономірності поведінки хімічних елементів в земній корі. Біогеохімія — це наука про процеси переміщення, розсіяння і концентрації хімічних елементів в біосфері за участю організмів. Основоположником біогеохімії є В. І. Вернадський. Космохімія вивчає хімічний склад речовини у Всесвіті.

3. У хімії щодо сьогодні з'являються принципово нові методи дослідження (структурний рентгенівський аналіз, мас-спектроскопія, радіоспектроскопія і ін.). Наука дуже швидко і якісно опановує нові галузі людства. Сучасна хімія вивчає перетворення, при яких молекули однієї сполуки обмінюються атомами з молекулами іншої сполуки, розпадаються на молекули з меншим числом атомів, а також вступають в хімічні реакції, в результаті, яких утворюються нові речовини. Атоми зазнають в хімічних процесах деякі зміни лише в зовнішніх електронних оболонках, атомне ядро і внутрішні електронні оболонки при цьому не змінюються. 



ІІІ. Закріплення нового матеріалу

  • Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Ця вправа надає можливість кожному швидко відповісти на питання.

Правила проведення вправи

1. Говорити має тільки той, у кого символічний «мікрофон».

2. Відповіді учнів не коментують і не оцінюють.

3. Не можна викрикувати з місця, перебивати учня, який висловлюється.

4. Думку треба висловлювати лаконічно і швидко.

5. Питання ставлять до всього класу.

Запитання для вправи

1. Назви відомі тобі науки про природу (фізика, біологія, астрономія, географія, екологія, хімія).

2. Що вивчає хімія? (Речовини, їх склад, властивості і хімічні перетворення речовин та явища, що супроводжують ці перетворення).

3. Як використовує хімія надбання інших наук? (Математичні знання використовує для кількісного опису хімічних процесів, знання з фізики — для пізнання будови і властивостей речовин).

4. Чи використовують інші природничі науки хімічні знання?

(Так. Біологія, наприклад, для пояснення процесів, які відбуваються в живих організмах; геологія — під час пошуку корисних копалин та визначення вмісту у них потрібних речовин; в процесі розробки родовищ руд; фізика — для встановлення складу речовин).

5. В яких сферах життя суспільства хімія відіграє важливу роль? (В побуті, медицині, сільському господарстві, промисловому виробництві).

6. Які галузі сучасної хімії ти знаєш? (Біохімія, загальна хімія, неорганічна і органічні хімія, комп’ютерна хімія, радіохімія тощо).

7. Що вивчають: радіохімія? (Радіоактивні речовини); біохімія? (Процеси, які відбуваються в живих клітинах).

8. Пригадайте та назвіть хімічні речовини, якими ви користуєтеся вдома. (Мило, оцет, кухонна сіль, сода, цукор, крохмаль, спирт, різні ліки).

9. Назвіть кілька речовин, які не існують у природі, а добуті людиною і використовуються в повсякденному житті. (Скло, пластмаса, мило, гума, поліетилен, каучук, капрон, штучний шовк)

ІV. Підбиття підсумків

V. Домашнє завдання

Прочитати § , дати відповіді на питання

Творче завдання: підготувати розповідь «Життя без хімії»
Рудик Людмила Володимирівна,

учитель біології, хімії

Новокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Братської районної ради

Урок 1. Хімія — наука про природу. Хімія в навколишньому світі

Цілі уроку: пояснити, що саме вивчає хімія; показати місце хімії серед наук про природу; пояснити цілі й завдання хімії; сформувати знання про роль хімічної науки в розвитку народного господарства, житті людини; сформувати в учнів поняття про хімію, предмет вивчення хімії, діалектико-матеріалістичний світогляд, найбільш загальні поняття про закони природи; повторити відомості про речовини та хімічні елементи, вивчені в курсі «Природознавство».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форми роботи: розповідь учителя, фронтальна евристична бесіда.

Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Хід уроку



І. Організація класу

Знайомство з класом, вступне слово вчителя, загальні уявлення про структуру курсу хімії в школі, оголошення теми уроку, плану й основних цілей уроку.




ІІ. Вивчення нового матеріалу

Що вивчає предмет «хімія»? (Евристична бесіда)

- З чого складається земля під нашими ногами, сонце над головою, будинки, машини, рослини й наше власне тіло? Озирніться, і ви легко нарахуєте десятки, а то й сотні речовин, не схожих одна на одну. Візьмемо наші підручники й зошити: вони виготовлені з паперу, картону, друкарської фарби, клею. Столи й парти зроблені з дерева, покриті фарбою, лаком, склеєні столярним клеєм. На стінах — крейда, шпалери, що приховують вапно штукатурки і цеглу. Тут, у класі, ми знайдемо скло віконне і лампове, мідь і гуму електропроводів, порцеляну патронів, чорнило, фарби різних кольорів, пластмасу і поліетилен.

- Спробуйте самі назвати предмети, що так чи інакше не пов’язані з хімією. У лісі, на вершині гір, на дні морському — усюди ви знайдете безліч хімічних речовин. Різних видів матерії можна нарахувати десятки мільйонів. Одних тільки коштовних каменів набереться на землі сотні. Барвників, природних і штучних, існує десятки тисяч. А яка розмаїтість властивостей панує серед цієї безлічі хімічних речовин! Одна має неймовірну твердість, інша може бути розчавлена слабкою рукою дитини. В однієї речовини смак солодкий і ніжний, інша обпікає язик вогнем. Є речовини прозорі, блискучі, матові, брудно-сірі, сніжно-білі.

- Наведіть приклади розмаїтості властивостей речовин. Є речовини, які не замерзають і залишаються рідкими за температури -250 °С, а є й такі, що не плавляться і залишаються твердими навіть у вогні електродуги. На іншу речовину не діє ні жар, ні холод, ні вогкість, ні пекучі кислоти. А до іншої речовини досить доторкнутися, і від теплоти рук вона розлітається вщент, з полум’ям і вибухом.

У природі все перебуває у вічному русі. Тисячі перетворень постійно відбуваються з речовинами. Одні речовини зникають, а замість них з’являються інші.

- Спробуйте запропонувати такі перетворення з навколишнього життя, що належать до хімічних. (Згоряння палива, гниття органічних речовин, іржавіння заліза, скисання молока)

На вигляд ця нескінченна зміна незліченної кількості речовин відбувається начебто без будь-якого порядку, але насправді це не так. Люди вже давно здогадалися, що за надзвичайною розмаїтістю природи приховуються єдність і простота. Було доведено, що всі тіла містять у собі ті самі найпростіші складові частини, які одержали назву «елементи». Елементів зовсім небагато. Але вони здатні з’єднуватися один з одним у незліченних комбінаціях і сполученнях. Звідси й така надзвичайна різноманітність речовин, що зустрічаються на землі.

- Наведіть приклади такої гармонії у природі?

(Алфавіт, що містить 32 літери, складає всі слова нашої мови, поеми та вірші, повісті й казки. У музиці поєднання тих самих семи нот і тонів народжують тисячі мелодій)

Елементи були виявлені не відразу. Багато які з них відомі людям із давніх часів, але минули століття, поки зрозуміли, що це справді елементи, а не складні речовини.

- Які ви можете назвати хімічні елементи?

(Учні називають хімічні елементи, з якими познайомилися під час вивчення курсу «Природознавство».)

І навпаки, деякі складні речовини тривалий час приймали за елементи, тому що хіміки не знали, що їх можна розкласти. А деякі елементи так рідко траплялися на шляху людини або так приховалися від її очей, що відшукати їх коштувало величезних зусиль. Пошуки елементів велися вченими сотні років. Багато праці було докладено при цьому, багато виявлено розуму й винахідливості. А ми маємо вивчити це за 4,5 року.

Хімія — це наука про речовини та їх перетворення.

Хімія не лише копіює природу, наслідує її, а і з кожним роком усе більше починає перевершувати її. Народжуються тисячі й десятки тисяч речовин, не відомих природі, з властивостями, дуже корисними та важливими для людини.

Перелік добрих справ, які робить хімія, воістину невичерпний. Адже всі прояви життя супроводжуються величезною безліччю хімічних процесів. Пізнати суть життєдіяльності без хімії, без знання її закономірностей неможливо. Хімія годує нас, одягає, взуває, надає блага, без яких неможливо сучасне цивілізоване суспільство.

ІІІ. Закріплення нового матеріалу

Що вивчає наука хімія?

Наведіть приклади знайомих вам речовин, що мають різні властивості.

IV. Підбиття підсумків

V. Домашнє завдання

Прочитати параграф і відповісти на запитання.



Творче завдання. Підготувати розповідь з теми «Яким було б життя, якби люди не знали хімії».


Рудик Людмила Володимирівна,

учитель біології, хімії

Новокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Братської районної ради
Урок 2. Короткі відомості з історії хімії

Цілі уроку: вивчити основні етапи становлення хімії як науки; назвати найвидатніших хіміків та охарактеризувати їхні внески в науку; повторити відомості про речовини, вивчені в курсі «Природознавство».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форми роботи: розповідь учителя, бесіда.

Обладнання: комплект портретів учених-хіміків.
Хід уроку

І. Організація класу

Перевірка домашнього завдання.

Відповіді на запитання до параграфа.

Заслуховування підготовлених розповідей із заданої теми.


ІІ. Вивчення нового матеріалу

Короткі відомості з історії хімії (розповідь учителя)

Тільки-но людина навчилася обробляти камені, надаючи їм необхідної форми, вона зробила першу кам’яну сокиру. Але навіть оброблений камінь залишався каменем, а дерево - деревом. Однак блискавка могла запалити ліс, дерево горіло, і на місці пожежі людина знаходила чорну золу. Солодкий сік міг прокисати й дивно бадьорив. Люди помітили, що іноді природа речовин змінюється. Зараз ми знаємо, що це - результат хімічних перетворень речовини. Вони складають предмет науки, що одержала назву хімії. Тільки-но людина навчилася розпалювати та підтримувати вогонь, вона одержала можливість здійснювати хімічні перетворення деяких речовин. Ці перетворення могли бути результатом горіння або спричинятися теплом, що виділялося під час горіння. М’ясо можна було зварити, і воно змінювало колір, смак, ставало м’якшим.

- Згадайте з історії приклади використання давніми людьми хімії.

Глину можна було обпалити, і вона ставала більш міцною. Якщо людина розпалювала багаття в піску, то могло знайти в золі скляні кульки.

- Які перші метали навчилася використовувати людина?

Першими металами, на які людина звернула увагу, були самородні мідь і золото. Червонувату мідь і жовтувате золото, що відливають гарним металевим блиском, не можна було не помітити серед тьмяної, сірувато-коричневої породи. Спочатку метали, як і кольорові камінчики або перламутрові морські мушлі, служили лише прикрасою. Обробляючи мідь, людина помітила, що виготовити з неї наконечник для стріли набагато легше, ніж із каменю, та й тупляться мідні наконечники повільніше, ніж кам’яні. Навіть більше, заточити мідний наконечник, що затупився, набагато простіше та швидше. Але міді було мало, знайти її було непросто, тому тривалий час вона служила в основному матеріалом для прикрас. Однак згодом з’ясувалося, що мідь можна одержати з каменів визначеного виду і що знайти такі камені значно простіше, ніж чисту самородну мідь. Перші практичні відомості з хімії з’явилися в Давньому Єгипті. Єгипетські майстри займалися виробництвом металів, барвників, вони навчилися бальзамування, «варили» скло, виготовляли мило. Цікаво, що мило тоді використовували як крем, яке шляхетні єгиптянки наносили на обличчя.

Відповідно до однієї з теорій, слово «хімія» походить від давньої назви Єгипту — Хума (в англійському перекладі Біблії воно перетворилося на Хем) і, таким чином, воно має означати «єгипетське мистецтво». Однак сьогодні більш популярне інше пояснення. Припускається, що слово «хімія» походить від грецького «сік рослини», тож «хімія» — це «мистецтво виділення соків». Сік, про який ідеться, може бути і розплавленим металом, тож «хімія» може означати й «мистецтво металургії».

До 600 р. до н. е. греки, природничо-наукова думка яких передбачила багато більш пізніх наукових відкриттів, звернули свою увагу на природу Всесвіту і структуру речовин, що її складають. Грецьких учених, або «філософів» (любителів мудрості), не цікавили способи одержання тих чи інших речовин і методи їх практичного використання, їх цікавила насамперед сутність речовин і процесів. Вони шукали відповідь на питання «чому?». Інакше кажучи, давні греки першими зайнялися тим, що сьогодні називається хімічною теорією.

Ця теорія починається з Фалеса (640–546 рр. до н. е.). Фалес був грецьким філософом. Він прагнув з’ясувати, чи будь-яка речовина переходить в іншу речовину (хоча б поступово), і якщо кожна, то чи не є всі речовини різними варіантами тієї самої основної речовини. Фалес вирішив, що цим елементом має бути вода. Вода оточує суходіл, насичує повітря парою, пробивається крізь земну твердінь струмками й річками, а найголовніше - без води неможливе саме життя. (На дошці виписані грецькі елементи-стихії.)


Грецькі вчені та їх елементи-стихії

Сучасні поняття

Фалес (640-546 до н. е.) - вода

Рідина

Анаксимен (640-546 рр. до н. е.) - повітря

Газ

Емпедокл (490-430 рр. до н. е.) - земля

Тверді речовини

Геракліт (540-475 рр. до н. е.) - вогонь

Енергія

Давньогрецький філософ Анаксимен з Мілета (640-546 рр. до н. е.) дійшов висновку, що першооснова Всесвіту - повітря. Анаксимен вважав, що в напрямку до центра Всесвіту повітря стискується, утворюючи більш тверді та щільні різновиди речовини - воду і землю.

Інший давньогрецький філософ Геракліт (540-475 рр. до н. е.) стверджував, що, якщо Всесвіту властиво змінюватися, то пошук елемента необхідно пов’язувати з пошуком субстанції, для якої зміна найбільш характерна. Такою субстанцією Геракліту уявлявся вогонь — постійно мінливий і такий, що все змінює.

Емпедокл з Агрігента (490-430 рр. до н. е.) теж чимало попрацював над питанням, який елемент є основою світобудови. Чому має бути лише один початок? Чому не можуть існувати чотири початки - вогонь Геракліта, повітря Анаксимена, вода Фалеса і земля, яку Емпедокл увів до числа початків?

Уявлення Емпедокла про чотири початки поділяв найбільший давньогрецький філософ Аристотель зі Стагіри (384-322 рр. до н. е.). Аристотель вважав чотири елементи-стихії не матеріальними субстанціями, а лише носіями визначених якостей - теплоти, холоду, сухості й вологості:

Вогонь - гарячий і сухий.

Вода - холодна і волога.

Земля - холодна і суха.

Повітря - гаряче і вологе.

Аристотель доводив, що небеса складаються з «п’ятого елемента», який він називав ефіром (від слова, що означає «сяяти», тому що характерною властивістю небесних тіл є світіння). Оскільки небеса здавалися незмінними, Аристотель вважав ефір досконалим, вічним, нетлінним і абсолютно відмітним від чотирьох недосконалих елементів землі. Ці уявлення панували над розумами людей упродовж двох тисячоліть.

Грецька атомістика

Другим важливим питанням, яким опікувалися грецькі філософи, було питання про подільність матерії. Йонієць Левкіпп (близько 500-440 рр. до н. е.) першим поставив питання, чи можна кожну частину матерії, наскільки б малою вона не була, поділити на ще дрібніші частини.

Левкіпп вважав, що в результаті такого поділу можна одержати настільки малу частинку, що подальший поділ стане неможливим.

- Як називається найменша неподільна частинка речовини?

Демокрит з Абдери (близько 470-360 рр. до н. е.), учень Левкіппа, розвинув думку свого вчителя. Він назвав ці дрібнісінькі частинки атомами - «неподільними». Демокриту здавалося, що атоми кожного елемента мають особливі розміри й форму і що саме цим пояснюються відмінності у властивостях елементів. Реальні речовини, які ми бачимо і відчуваємо, є сполученням атомів різних елементів, і, змінивши природу цих сполук, можна одну речовину перетворити на іншу. Усе це звучить навдивовижу сучасно, але Демокрит не підкріпив свою теорію експериментами. Давньогрецькі філософи взагалі не ставили експериментів, вони шукали істину в суперечці, виходячи з «першопричин».

- Хто може сказати, що таке «алхімія»?

Хімія в Давньому Єгипті входила до «священного таємного мистецтва» жерців. Обробка і підробка коштовних каменів, бальзамування трупів та інші зовсім не таємничі операції супроводжувалися молитвами, заклинаннями. Покровителем хімії єгиптяни вважали бога Озіріса.

Протягом століть хіміки самозабутньо намагалися відшукати спосіб одержання золота. Було відомо сім металів: золото, срібло, мідь, залізо, олово, свинець і ртуть. Араби перетворили слово «хімія» на «алхімія». Термін «алхімія» сьогодні уживають, коли говорять про період історії хімії, який охоплює близько двох тисячоліть починаючи з 300 р. і до 1600 р.

Уперше араби познайомилися з алхімією досить незвичайним чином. У 670 р. кораблі арабського флоту, що утримували в облозі Константинополь (найбільше і сильне місто християнського світу), були спалені «грецьким вогнем» - хімічною сумішшю, що під час горіння утворює сильне полум’я, яке не можна загасити водою. За переказами, цю суміш виготовив Каллінік, що займався алхімією.

Найбільш талановитим і уславленим арабським алхіміком був Джабір ібн Хайян (721-815), який згодом став відомим у Європі під ім’ям Гебер. Джабір описав нашатирний спирт і показав, як приготувати свинцеві білила. Він переганяв оцет, щоб одержати оцтову кислоту - найсильнішу з відомих на той час кислот. Йому вдалося одержати слабкий розчин нітратної кислоти. Джабір вивчав можливість трансмутації металів.

Щоб одержати золото, необхідно знайти речовину, що прискорює «дозрівання» золота. У Європі ця дивна речовина одержала назву філософського каменю. Еліксир повинен був мати й інші чудесні властивості: виліковувати від усіх хвороб і, найголовніше, давати безсмертя.

І протягом наступних століть алхіміки прямували двома паралельними шляхами: одні шукали золото, інші - еліксир життя, що давав безсмертя. Тут починається зв’язок алхімії та медицини. Монастирі - пристановище філософів і алхіміків, дають нам імена нових учених-хіміків.


  • Англійський монах Роджер Бекон у 1242 р. дав перший опис димного пороху. З винаходом пороху замки перестали бути неприступними.

  • Парацельс, Авіценна - медики та хіміки, які займалися пошуком філософського каменю.

Траплялися й курйози. Настоятель Штальгаузенського монастиря у вільний від служіння час займався пошуком філософського каменю. Замість прозорого, легкого філософського каменю, що вигравав усіма гранями, він одержав важку, темну речовину з металевим блиском. Плід експерименту склали у дворі монастиря, де його знайшли свині та виявили до цього каменю гастрономічний інтерес. Причому свині добрішали й не вчиняли більше диких свинських витівок. Терапевтичний ефект нового препарату був апробований на ченцях. Результат перевершив усі очікування: усі сорок ченців померли в страшних муках. А одержана речовина одержала назву «antimonium», що можна перекласти як «античернець». Сьогодні ми знаємо цю речовину як арсен.

До 1661 року термін «алхімія» майже зник з наукової літератури й почав називатися хімією (англійський учений Роберт Бойль дав початок хімії як науці). До числа відкриттів XVII століття, що мали особливе значення для розвитку хімії, слід віднести відкриття флогістону Георгом Ернестом Шталем (1660-1734). Флогістон означає «горючість». Згідно зі Шталем, горюча речовина багата на флогістон. У процесі горіння флогістон виділяється, а те, що залишається, - не горить. Повітря - переносник флогістону.

У XVII-XVIII ст. було здійснено низку хімічних і фізичних відкриттів, що все ближче підводять нас до сучасної хімії.

- Назвіть імена деяких відомих учених-хіміків.

(Звертаємося до портретів відомих учених-хіміків.)

ХІХ ст. - французький учений Антуан-Лоран Лавуазьє (1743-1794) - закон збереження маси - фундамент хімічної науки.

Англійський хімік Дж. Дальтон (1766-1844) створив атомістичну теорію.

Француз Жозеф Луї Гей-Люссак (1778-1850).

Швед Йєнс Якоб Берцеліус (1779-1848).

Італієць Амедео Авогадро (1776-1856).

Російські вчені-хіміки:

Михайло Васильович Ломоносов (1711-1765);

Василь Володимирович Петров (1761-1834);

Микола Миколайович Бекетов (1826-1911);

Дмитро Іванович Менделєєв (1834-1907);

Олександр Михайлович Бутлеров (1828-1886).

У XVII-XVIII ст. здійснюється цілий ряд хімічних і фізичних відкриттів, що підводять нас до сучасної хімії. Відкрито багато нових елементів, речовин, учені описують їх властивості, експериментально вивчають явища, що відбуваються навколо них, усе далі проникаючи вглиб матерії.

- Які ви можете назвати розділи хімії?

Сучасна хімія поділяється на кілька галузей: неорганічна, органічна, фізична, аналітична, електрохімія, біохімія та ін.

Предмет вивчення хімії - хімічні елементи та їх сполуки, хімічні перетворення різноманітних сполук і закономірності, що регулюють ці перетворення.

(Записуємо визначення в зошитах.)

Отже, хімія - наука про речовини, перетворення речовин і явища, що їх супроводжують.

ІІІ. Закріплення нового матеріалу

Назвіть етапи розвитку хімічних знань.

Який історичний етап становлення хімії як науки вам запам’ятався найбільше? Поясніть чому.

IV. Підбиття підсумків

V. Домашнє завдання

Прочитати параграф і відповісти на запитання.

Творче завдання. Підготувати повідомлення про вчених-хіміків.
Рудик Людмила Володимирівна,

учитель біології, хімії

Новокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Братської районної ради
Урок 3. Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті.

Ознайомлення з устаткуванням кабінету хімії і лабораторним посудом

Цілі уроку: ознайомити учнів з правилами поводження на уроках хімії, під час демонстрацій, лабораторних і практичних робіт, техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті, роботи з лабораторним устаткуванням, з рідкими, твердими й газоподібними речовинами, надання першої медичної допомоги у разі потрапляння різних небезпечних речовин на шкіру, в очі, дихальні шляхи; познайомити з основним устаткуванням кабінету хімії, штативом, нагрівальними приладами, лабораторним посудом.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форми роботи: розповідь учителя, бесіда.

Обладнання: комплект плакатів з техніки безпеки та правил поведінки в кабінеті хімії, хімічне устаткування (штатив, пробірки, колби, склянки з рідкими та твердими реактивами).
Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Відповіді на запитання до параграфа.

Заслуховування підготовлених розповідей із заданої теми.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

«Широко простирає хімія руки свої в справи людські» (М. В. Ломоносов). Щодня нас оточують мільйони хімічних речовин. Чи завжди ми правильно поводимося з ними? Хімія не вибачає помилок. Тому перше, що потрібно знати, перш ніж вивчати хімію, - як правильно викорис- товувати хімічні речовини та які небезпеки в них приховані.

Правила техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті (розповідь учителя)

Багато хімічних речовин їдкі — можуть спричинити опіки. Зустрічаються отруйні речовини. Деякі речовини легко загоряються або є вибухонебезпечними. Тому під час роботи з речовинами слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки, перелік яких є в кожному хімічному кабінеті.

Робота з підручником, коментоване читання

Перше правило, якого слід суворо дотримуватися в кабінеті хімії: якщо ви помітили яку-небудь несправність у приладах, тріщини в скляних посудинах, загоряння в кабінеті, якщо ви пролили або розсипали якісь реактиви, ви повинні негайно сповістити про це вчителя. У випадку будь-якої неординарної ситуації не панікувати, а суворо й неухильно виконувати всі вказівки вчителя. (Розповідь супроводжується демонстрацією нескладного хімічного устаткування, зразками хімічних реактивів.)

Коротко ознайомимося з основними правилами.

1. Речовини не можна брати руками й перевіряти їх на смак.

2. Для з’ясування запаху речовин не можна підносити посудину близько до обличчя, тому що вдихання парів і газів може спричинити подразнення дихальних шляхів. Для ознайомлення із запахом потрібно долонею руки зробити рух від отвору посудини в бік носа.

3. Без указівки вчителя не змішуйте не відомі вам речовини.

4. Під час виконання дослідів користуйтеся невеликими дозами речовин. Якщо в описі лабораторної роботи рекомендується брати небагато певної речовини, то слід пам’ятати, що твердої речовини потрібно близько 1/3 чайної ложки, а рідини - 1-2 мл.

5. Особливої обережності дотримуйтесь під час роботи з кислотами й лугами. Якщо кислота або луг випадково потрапить на руки чи одяг, то негайно змийте їх великою кількістю води.

6. Під час розведення кислот водою завжди пам’ятайте чітке правило: під час змішування слід повільно тонким струменем наливати кислоту у воду, а не навпаки.

7. Завжди користуйтеся тільки чистим лабораторним посудом.

8. Залишки речовин не висипайте і не вливайте назад у посудину з чистими речовинами.

9. Під час роботи з газовим пальником, спиртівкою й електронагрівачем дотримуйтесь таких правил:

1) Щоб запалити газовий пальник, піднесіть палаючий сірник до отвору пальника і повільно відкривайте газовий кран.

2) Якщо під час роботи відбудеться проскакування полум’я, негайно закрийте газовий кран. Після того як пальник остигне, закрийте регулятор подачі повітря і знову запаліть пальник.

3) Якщо полум’я газового пальника має жовтий колір, це означає, що в пальник надходить недостатня кількість повітря. У такому випадку слід відкрити регулятор подачі повітря, так, щоб полум’я стало знебарвленим.

4) Після закінчення роботи не забудьте перевірити, чи закритий газовий кран.

5) Якщо в приміщенні відчувається запах газу, то запалювати сірника категорично заборонено. Про запах газу негайно повідомте вчителеві.

6) Користуючись спиртівкою, не можна запалювати її від іншої спиртівки, тому що може пролитися спирт і виникне пожежа.

7) Щоб загасити полум’я спиртівки, її слід накрити ковпачком.

8) Перед вмиканням електронагрівача в мережу перевірте, чи не пошкоджена ізоляція електричного проводу нагрівача.

9) Якщо після вмикання електронагрівача в мережу не відбувається нагрівання, сповістіть про це вчителя.

10) Під час роботи з електронагрівачем не допускайте забруднення спіралі накалювання.

11) Після закінчення роботи обов’язково вимкніть електронагрівач з мережі.

Поговоримо про те, як не можна поводитися в кабінеті хімії.

(Клас розглядає плакати із ситуаціями в кабінеті хімії і вибирає правильні відповіді, учитель коментує вибір відповіді.)

А тепер кілька жартівливих порад.

(Учитель зачитує уривки зі шкідливих порад.)

ШКІДЛИВІ ПОРАДИ ХІМІЇ-ЯГИ

Вот послушай-ка, дружок,

Преподам тебе урок,

Чтобы в этот раз, родимый,

Ног ты унести не смог!

У меня тут целый клад:

Калия перманганат,

Есть и сера, есть и фосфор,

Есть и калия хлорат.

Компоненты точно взвесь,

Разотри получше смесь.

Если все пойдет как надо -

Разнесет здесь все как есть!

Приготовь гремучий газ,

Спичку поднеси тотчас.

Тут реакция цепная -

Враз останешься без глаз!

Лей-ка воду в кислоту,

Серную возьми, не ту!

Коль успеешь, то увидиш -

Брызги лягут за версту!

Что же, свет тебе не мил?

Руки щелочью облил?

Так протри глаза руками,

И про руки ты забыл!

Вот понюхай аш-два-эс -

Он всегда снимает стресс.

От него противоядье

Не нашел еще прогресс!

Рано утром натощак

Ты отведай аммиак.

До слезы он прошибает,

Если сразу не обмяк!

Хлор понюхай-ка, дружок,

Очень многим он помог!

Да вдыхай его поглубже,

Чтобы выдохнуть не смог!

Много всяческих, рецептов

Есть у химии Яги:

Хошь - останешься без пальцев,

Ну а хочешь - без ноги!

Я скажу, внучок, тебе:

Можно жить и без ТБ,

Хоть и плохо, хоть недолго,

Но зато во вред себе!

Назвіть правила техніки безпеки (по ланцюжку).

IV. Підбиття підсумків

V. Домашнє завдання

Вивчити правила техніки безпеки.
Рудик Людмила Володимирівна,

учитель біології, хімії

Новокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Братської районної ради

Урок 4. Практична робота 1.



Правила техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії. Прийоми роботи з лабораторним посудом і нагрівальними приладами. Будова полум’я

Цілі: сформувати початкові навички практичної роботи з хімічними речовинами й лабораторним устаткуванням; перевірити знання техніки безпеки під час виконання практичної роботи в кабінеті хімії; сформувати вміння використовувати лабораторний посуд, лабораторний штатив, нагрівальний прилад; формувати навички й уміння проведення хімічного експерименту й аналізу явищ, що спостерігаються, робити висновки в ході практичної роботи.

Тип уроку: практичне застосування знань, умінь і навичок.

Форма роботи: виконання експерименту, складання звіту, висновки.

Обладнання: прилад для одержання газів, нагрівальний прилад, лабораторний штатив, набір лабораторного посуду.
Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Повторення правил техніки безпеки в кабінеті хімії, під час проведення хімічного експерименту, інструктаж перед початком практичної роботи

Щоб бути допущеним до практичної роботи, необхідно виконати тестові завдання за варіантами й розшифрувати «ключ» до роботи.

Варіант І

1. Входити до кабінету хімії можна:

а) без дозволу вчителя;

б) з дозволу вчителя;

в) з дозволу старости класу.

2. Під час роботи на робочому столі можуть знаходитися:

а) портфель;

б) верхній одяг;

в) бутерброд;

г) підручник хімії;

д) письмове приладдя.

3. Під час роботи слід використовувати тільки реактиви в склянках:

а) без етикеток;

б) з етикеткою, на якій написано формулу і назву речовини.

4. Залишки реактивів:

а) необхідно виливати або висипати назад у склянку, з якої вони були взяті;

б) не можна виливати або висипати назад у банку, в якій вони містилися;

в) слід віддати лаборанту;

г) можна злити або зсипати разом в одну склянку.

5. Нагріваючи пробірку, необхідно:

а) тримати її пробіркотримачем;

б) тримати її руками;

в) направляти отвором до себе;

г) направляти отвором на товариша;

д) направляти убік від усіх.

6. На смак:

а) можна куштувати всі реактиви;

б) не можна куштувати жодні речовини;

в) можна куштувати деякі речовини.

7. Після закінчення роботи:

а) можна залишити неприбраним робоче місце;

б) слід самому прибрати робоче місце;

в) необхідно вимити руки;

г) усі невикористані реактиви злити або зсипати разом в одну склянку.



Варіант ІІ

1. На робочому місці:

а) слід підтримувати порядок;

б) може бути безладдя;

в) можна тримати зайві речі.

2. Виконувати досліди потрібно:

а) спокійно;

б) швидко;

в) стоячи;

г) сидячи;

д) голосно розмовляючи.

3. Виконувати необхідно тільки ті досліди, що:

а) хочеться виконати самому;

б) дозволені вчителем або погоджені з ним.

4. Для дослідів необхідно:

а) різні речовини набирати однією і тією ж ложкою або піпеткою;

б) набирати кожну речовину окремою ложкою або піпеткою;

в) набирати речовини в кількостях, зазначених в інструкції;

г) набирати речовини так, щоб заповнити пробірку цілком.

5. Посуд, з якого взяли реактиви, слід:

а) відразу закрити й поставити на місце;

б) поставити на місце, не закриваючи пробкою;

в) закрити й поставити на місце після виконання всіх дослідів.

6. Щоб пробірка не перегрілася і не лопнула:

а) її нагрівають тільки внизу;

б) її нагрівають тільки вгорі;

в) спочатку прогрівають усю пробірку, а потім ту її частину, де знаходиться речовина.

7. У разі потрапляння речовин в очі або на руки необхідно:

а) промити уражене місце великою кількістю води;

б) протерти ганчірочкою або долонею;

в) повідомити вчителя;

г) розповісти товаришеві.

Ключі


Варіант І

Б

Д

Б

В

Д

Б

Б, В

Варіант ІІ

А

Д

Б

Б

А

В

А, В


ІІІ. Виконання практичної роботи за інструкцією

Інструкція до проведення практичної роботи

Дослід 1. Вивчення лабораторного штатива

Розгляньте лабораторний штатив, познайомтеся з його складовими.

Закінчіть речення:

1 - Основа штатива має велику площу і виготовлена з чавуна для того, щоб...

2 - Стрижень необхідний для…

3 - Муфта необхідна для...

4 - Лапка тримача необхідна для…

5 - Кільце штатива призначене для...

6 - Гвинт тримача необхідно закрутити так, щоб пробірки не…

Дослід 2. Ознайомлення з лабораторним посудом

Ознайомтеся з лабораторним посудом на вашому столі. Запишіть у зошиті назви лабораторного посуду та його призначення.

Дослід 3. Ознайомлення з нагрівальними приладами, правилами користування ними, будовою полум’я

Будова полум’я

1) Нижня зона: відбувається змішування газів з повітрям (t = 350 °С).

2) Середня зона, найяскравіша: тут розкладаються карбоновмісні речовини і часточки вуглецю сильно розігріваються і випромінюють світло (t = 1 540 °С).

3) Зовнішня частина полум’я, найгарячіша: відбувається цілковите згоряння газів з утворенням вуглекислого газу і води (t = 1 550 °С).

Зробіть узагальнюючий висновок про правила поведінки в кабінеті хімії, правила користування лабораторним обладнанням, нагрівальним приладом.

IV. Оформлення звіту про здійснену роботу в зошиті

V. Домашнє завдання

Повторити правила поведінки в кабінеті хімії, правила техніки безпеки під час роботи з хімічним устаткуванням, нагрівальними приладами.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Схожі:

Урок : Хімія природнича наука. Хімія в навколишньому світі. icon1. З’ясувати, що означає слово “хімія”; З’ясувати, що означає слово “хімія”
З’ясувати, що означає слово "хімія"; Слово «хімія» має кілька значень. Так називають науку І навчальний предмет. Іноді слово «хімія»...
Урок : Хімія природнича наука. Хімія в навколишньому світі. iconДержавна бібліотека україни для юнацтва хімія – наука для всіх
Рекомендаційний бібліографічний покажчик «Хімія – наука для всіх» є черговим випуском серії «Для тих, хто хоче знати більше». Покажчик...
Урок : Хімія природнича наука. Хімія в навколишньому світі. iconІсторія хімія (курс лекцій)
Роль історичного матеріалу в методиці викладання хімії. Періодизація історії хімії. Походження терміна „хімія”
Урок : Хімія природнича наука. Хімія в навколишньому світі. iconКонкурсів: на кращий плакат «Хімія моїми очима; хімічна казка; конкурс аплікацій та саморобок з різних матеріалів «У світі речовин»
Обладнання та реактиви: плакати «Використання оксидів», «Використання кислот», «Використання основ», «Використання солей»; індикатори:...
Урок : Хімія природнича наука. Хімія в навколишньому світі. icon11 клас Хімія (для всіх 11 класів)
Підручник Гончаренко §48 – «Радіолокація», §50 – «Розвиток засобів зв’язку», читати
Урок : Хімія природнича наука. Хімія в навколишньому світі. iconПрограма державного іспиту для магістрів за спеціальністю: Oрганічна хімія
Методи синтезу циклопропанів, що включають генерування карбенів чи карбеноїдів. Реакція Кулінковича
Урок : Хімія природнича наука. Хімія в навколишньому світі. iconНа допомогу вступникам Українська мова та література 8, 10 кл. Математика 8, 9, 10 кл. Історія України 10 кл. Фізика 9, 10 кл. Хімія 9, 10 кл. Біологія 9, 10 кл. Географія 10 кл. Англійська мова 8, 10 кл
Утворіть просту І складну форму найвищого ступеня порівняння прикметників дорогий, поганий, відважний
Урок : Хімія природнича наука. Хімія в навколишньому світі. iconНа допомогу вступникам Українська мова та література 8, 10 кл. Математика 8, 9, 10 кл. Історія України 10 кл. Фізика 9, 10 кл. Хімія 9, 10 кл. Біологія 9, 10 кл. Географія 10 кл. Англійська мова 8, 10 кл
Утворіть просту І складну форму найвищого ступеня порівняння прикметників дорогий, поганий, відважний
Урок : Хімія природнича наука. Хімія в навколишньому світі. iconНа допомогу вступникам Українська мова та література 8, 10 кл. Математика 8, 9, 10 кл. Історія України 10 кл. Фізика 9, 10 кл. Хімія 9, 10 кл. Біологія 9, 10 кл. Географія 10 кл. Англійська мова 8, 10 кл
Утворіть просту І складну форму найвищого ступеня порівняння прикметників дорогий, поганий, відважний
Урок : Хімія природнича наука. Хімія в навколишньому світі. iconБібліографічний покажчик до Нобелівських читань
Альфред Нобель заповідав перетворити на щорічну премію І присуджувати її за діяльність, що послужила прогресу людства в науковій...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка