Урок № Українська мова 10 клас тема рм відгук на книжку



Скачати 146.75 Kb.
Дата конвертації17.01.2018
Розмір146.75 Kb.
ТипУрок

Урок №__________ Українська мова 10 клас ___________________

ТЕМА РМ Відгук на книжку

Мета:  ознайомити  десятикласників  з  визначенням  відгуку  як  жанру  публіцистики; вчити  аналізувати відгуки  та  самостійно  складати  відгуки  на  мис 
тецькі  твори  (книгу,  виставу,  кінофільм,  картину,  скульптуру  тощо); розвивати  образне  та логічне  мислення,  творчу  уяву,  усне  й   писемне мовлення;  збагачувати  словниковий  запас  учнів; виховувати любов до прекрасного,повагу до мистецтва.

Обладнання:   підручник, тексти, словники.

Хід  уроку

I.   Актуалізація  опорних знань учнів

1.  Перевірка домашнього завдання.
2.  Бесіда.
1)   Чи  доводилося  вам  раніше  чути  слово  «відгук»? 

З’ясуйте його лексичне значення.

II.  Оголошення  теми, мети й завдань уроку
III.  Мо
тивація  навчальної діяльності школярів

IV.   Сприйняття  й  засвоєння  учнями  навчального матеріалу
1.   Робота  зі  словниками.


- Користуючись  тлумачним  словником,  словником  з’ясуйте лексичне значення слова «відгук» та звірте із власним тлума ченням.

2.   Розповідь  учителя.

(Учитель  може  запропонувати  учням  прочитати  теоретичний матеріал підручника.)
відгук   —  висловлення  глядачем  чи  слухачем  безпосередніх
вражень від сприйняття твору.    Відгук — це текст, в якому дається оцінка прочитаного, почутого, побаченого, висловлюється ставлення до нього.
   Відгук складається з двох частин: у першій частині висловлюється думка про те, сподобалось чи не сподобалось побачене, у другій — обґрунтовується висловлене.Щоб належно оцінити певний твір, по-перше, треба мати чітке уявлення про специфіку його видів і жанрів, а по-друге, бути добре обізнаним з роботами автора над цим твором.

Відгук  —  жанр  публіцистики,  викладена  в  періодичному  виданні або виголошена по радіо чи на телебаченні оцінка аудиторією літературномистецьких творів. Для  відгуку  як  жанру  публіцистики  характерні  оперативність,  актуальність,  лаконічність, відверта оцінність. Мета від гуку  —висловлення  власної  оцінки  твору,  особливостей  його  індивідуального  сприйняття.  Враження  висловлюються  переважно від першої особи тактовно, ненав’язливо, доброзичливо.

Побудова відгуку

1)   Зачин  (що  спонукає  ознайомитися  з  твором  і  дати  йому оцінку).
2)   Стислий переказ змісту твору чи його опис.
3)   Підсумок  (обґрунтована  оцінка  та  особисте  ставлення  до твору мистецтва).

4) Зразок відгука

Роман у віршах «Маруся Чурай» — твір панорами масштабний. З величезного огрому кипучого політи ного і культурного життя України XVII ст. поет вихопила один маленький острівець — драму окрем особистості, а висвітила трагедію цілого народу, п ока за болі сучасника і страх перед майбутнім.   Головний образ роману — вітчизна. Рідна земля з трагічною долею стоїть за спиною кожного з героїв.Недарма ж історія України тісно переплетена з сюжетною лінією життя Марусі. Весь твір перейнятий почуттям любові до рідної землі, яка постає перед читачем не тільки діамантово-переливними малюнками пейзажів, вкрапленими у картини життя героїв, їх світовідчуття, а, передусім, строкатою мозаїкою людських доль (як історичних, так і вигаданих), що, взяті разом, становлять історію народу. Болі і тривоги тогочасної доби читач вловлює у смутку вечірньої Полтави після суду над Чураївною. Болить за вітчизну палке серце Івана Іскри, що мчить до гетьмана зі звісткою про небезпеку, навислу над піснею рідного краю — над Марусею Чурай.


   Віддаючи належне позитивній ролі козацтва в історії України, авторка не обминула й чорних сторінок її: пересторогою для нащадків звучать у романі згадки про Байду Вишневецького, Наливайка, Павлюка, Чурай, що стали жертвами зради співвітчизників, які бездумно запрягли своїх онуків у ярмо неволі.Образ вітчизни сприймається читачем емоційно й філософськи. Читач не залишається байдужим ні до долі героїв, ні до руїн, спричинених війнами, ні до горя окремих людей, які стали жертвами завойовників; у нього виникає потреба допомогти рідній землі відродитись у красі й слові, а народові стати гідним і рівноправним серед інших народів на шляху поступу. (З журналу.)

3.   Колективна  робота.

Прочитайте  подані  тексти.  Визначте  тему,  мету  та  стиль  мовлення.  Яке  із  запропонованих  висловлювань  є  відгуком?  Аргументуйте  свою  думку,  посилаючись  на  визначення,  особливості жанру та побудову відгуку.

Саркофаг України

Духовне  багатство   — це  не  лише  інтелект,  рівень  знань,  майстерності,  досвіду,  а  й  особливості  вдачі,  генетичне  підґрунтя, у   якому  зародилися  паростки  художнього  мислення.  Сам  інтелект без цього підґрунтя ніщо. І  чим воно багатше, тим органічні ше мислить художник у  своїх творах пошуках. Коли  зазирнути  в  життєпис  скульптора  Богдана  Романця,
можна знайти відгадку на всі найголовніші таємниці його творчоїлабораторії.
У  своїй  творчості  Богдан  Романець  прагнув  порвати  пута  стереотипності,  офіційщин, псевдореалізму  і  вийти  на  свою  рідну
національну  духовність,  довести,  що  власна  історія  та  народна культура  — невичерпне джерело для натхнення.

Роботи  його  органічні,  гармонійні  за  формою  і  духом.  Дуже показовою  в  цьому  плані  є   скульптура  «Саркофаг  України».  Нічого, здавалося б,суто українського в  ній нема, але якщо уважно придивитися,  то  в   цій  фігурі  можна  побачити  всю  трагічну  долю України  — від  прадавніх  жорстоких  часів  до  чорнобильської трагедії.  Скульптура,  промовляє  кожною  своєю  деталлю  —  і  не декларативною,  не  прозовою,  а  мовою  символів  справжнього мистецтва, мовою поетичного епосу. Тим і  вражає, вражає глибоко.  Вдивляєшся  в   скульптуру,  в   її  форми  і   душу  огортає  почуття трагічно болісне,  містичне.  Здається,  ось  ось  тобі  відкриється якась  таємниця  буття,  таємниця  того  великого  Будівничого,  що дав людям відчуття щастя,і  горя.
Отже, цю річ можна вважати справді цікавою художньою знахідкою.  Вона  має  посісти  достойне  місце  в  Україні  як  пам’ятка
епохи, як досконале відображення української долі. До  сьогоднішнього  дня  художник  прийшов  з  достойним  доробком. Не  зрадив син добрих надій великої родини. Митець у   постійному пошуку нових тем, сюжетів.

(За  Є.  Богатир)


Пам’ятник Шевченку-художнику


Нещодавно у  присутності тисяч прилучан і  гостей міста у   Прилуках відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку художнику. Відкриття  цього  пам’ятника   — знаменна  подія  і  в  житті скульптора  Семена  Кантура,  який  присвятив  цій  роботі  понад п’ятнадцять років.
Ще  коли він працював над пам’ятником Володимиру Мономаху
(нині прикрашає історичну зону міста над Удаєм) і  поїхав до Дніпро 
петровська,  щоб  на  тамтешньому  заводі  домовитися  про  відлиття
цього  пам’ятника  у  бронзі,  його  колега  Володимир  Небоженко,  на
родний  художник  України,  якраз  виставив  ескіз  для  міста  Дніпро 
петровська.  Але  там  він  не  пройшов,  бо  влада  воліла  увіковічити
Шевченкапоета,  а   не  Шевченкахудожника.  Тож  С.  Кантур  сказав
В.  Небоженку:  «Давайте  вашого  Шевченка  до  нас,  у   Прилуки!»
Ідею  створення  пам’ятника  Т.   Г.   Шевченку  схвально  підтри
мано  широкою  громадськістю  міста.  З   ініціативи  Прилуцької
міської  організації  Товариства  охорони  пам’яток  історії  та  культури було започатковано збір коштів на його спорудження. Проте  з  розвалом  СРСР  справа  надовго  була  відкладена.  Згодом  до  неї  все  ж  таки  повернулися.  Новообраний  міський  голова Юрій Беркут підтримав клопотання Семена Кантура, але на заваді стала відсутність належних коштів. І  тоді  до  справи  долучився  наш  земляк  Юрій  Вікторович Коптєв. До  речі, це він за власні кошти придбав для Прилук і   ра йону  карети  «Швидкої  допомоги».  Його  ж   стараннями  видано історико географічний  довідник  «Прилуччина»  (автори  Дмитро Шкоропад  і  Олексій  Савон,  редактор  Георгій  Гайдай,  художник оформлювач Андрій Буренко).
Своїм добродійством Юрій Коптєв продовжив, можна сміливо
сказати   — відновив, славну традицію меценацтва. Юрій  Коптєв  сказав:  «Святом  для  мене  є  бачити  щасливими
обличчя  моїх  земляків.  Мої  рідні  Прилуки  мають  культурні  на
дбання,  історичну  спадщину,  якими  можуть  по  праву  пишатися.
Без культури неможливий гармонійний розвиток як суспільства,
так і  кожної людини».Істинні слова.


(А.  Риженко)

Поезія Михайля  Семенка


Вчитуюсь  у   поезії  Михайля  Семенка  і  підсвідомо  вловлюю
себе на думці: який же він усе таки складний, суперечливий, а   то
й  плутаний, як важко збагнути його душу, осмислити і   правильно
витлумачити шукання.
Якось  уже  так  склалося  (і  напрочуд  довготривало!),  що  по 
етове  ім’я  згадувалося  лише  тоді,  коли  потрібно  було  провести
 негативну паралель. Залишається лише подивуватися, як справж 
нього  Семенка,  безсумнівного  романтика  й  тонкого  лірика  (не
лише такого, що виливав свої рефлексії, а  й, за власним визначен
ням,  «лірика  океанів  і  континентів»),  полум’яного  публіциста,витіснили  його  одіозні  видання,  екстравагантні  витівки,  опуси,
поетичні жарти. Сьогодні ситуація навколо поетового імені поміт но змінюється, хоча залишається безліч «білих» плям у  біографії
Семенка,  багато  його  книг  зникли  безслідно,  та  й  історія  українського футуризму досі не досліджена. А  саме такого неординарного  поета  збагнути  без  залучення  теоретичних  знань  та  широкого
контексту, чисто емпіричним способом, просто неможливо. В житті і  в поезії Семенко бував різний: то зухвало демонстративно претензійний, ексцентричний, то до щему ніжний, сентиментальний, беззахисний і  непрактичний; він то з  несамовитою впертістю і впевненістю захищав свої теорії, то розгублювався. Але поет
завше горів, шукав. «Взагалі в поезії Семенка переважає guero, в  ній
більше  програмових  зумисних  шукань  в  області  футуризму,  ніж справжнього футуристичного світовідчуття»,— писав М. Зеров. Поза  всілякими  сумнівами,  Семенкові  футуристичні  періоди  найбільш  рельєфні,  але  ми  повинні  пам’ятати,  що  поетична спадщина Семенка далеко ширша, об’ємніша, виходить за рамки пропагованого ним напряму. Ми   чомусь пам’ятаємо котурни ран
нього Семенка, знаємо його «Кобзар» (правда, більше саму наяву
збірки,  ніж  її  зміст),  безупинно  згадуємо  панфутуризм  із  його
хибною  тріадою  «деструкціяекструкціяконструкція»,  але  забу ваємо  про  третій  період  творчості  поета,  коли  він  став  на  позиції
соціалістичного  реалізму.  Говоримо  про  вигадану  ним  «деструк 
цію», але забуваємо, що конструктивного елементу в   Семенкових
теоретизуваннях не менше (згадаймо хоча б  «Гонг Комункульту»,
далі цю лінію продовжила «Нова генерація»).

(Із   журналу)


V. Закріплення  вивченого  матеріалу

1.   Робота  в   парах.

 - Складіть за поданим планом відгук на улюблену книгу

 Орієнтовна схема відгуку на книжку


1.    Зміст книжки.
2.    Актуальність тематики твору.
3.    Творчий задум автора.
4.    Критична оцінка твору:
а)    особливості композиції книжки;
б)    сила впливу слова письменниці;
в)    майстерність автора у зображенні характерів героїв;
г)    мистецтво художника, ілюстратора книжки.
5.    Основна думка відгуку.


2.  
Зачитування  відгуків  та  їх  аналіз.

VI.  Підбиття підсумків уроку

 —  Який стиль для відгуку є  найбільш придатним?
—  Яке значення має заголовок?
VII. 
Домашнє  завдання

Скласти  відгук  на книгу П.Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

  Зверніть увагу!


Під час складання відгуку на твір мистецтва використовуйте по можливості такі словосполучення:
твір цікавий тим...; дуже вразило...; особливо запам'ятався епізод (момент, місце); увагу привертає...; автор вдало (переконливо, яскраво, захоплююче): на жаль, шкода, герой...; у творі піднімається проблема...; порушується питання...; стверджується думка...; основна думка розкривається... та ін.

Саркофаг України

Духовне  багатство   — це  не  лише  інтелект,  рівень  знань,  майстерності,  досвіду,  а  й  особливості  вдачі,  генетичне  підґрунтя, у   якому  зародилися  паростки  художнього  мислення.  Сам  інтелект без цього підґрунтя ніщо. І  чим воно багатше, тим органічні ше мислить художник у  своїх творах пошуках. Коли  зазирнути  в  життєпис  скульптора  Богдана  Романця,
можна знайти відгадку на всі найголовніші таємниці його творчоїлабораторії.
У  своїй  творчості  Богдан  Романець  прагнув  порвати  пута  стереотипності,  офіційщин, псевдореалізму  і  вийти  на  свою  рідну
національну  духовність,  довести,  що  власна  історія  та  народна культура  — невичерпне джерело для натхнення.

Роботи  його  органічні,  гармонійні  за  формою  і  духом.  Дуже показовою  в  цьому  плані  є   скульптура  «Саркофаг  України».  Нічого, здавалося б,суто українського в  ній нема, але якщо уважно придивитися,  то  в   цій  фігурі  можна  побачити  всю  трагічну  долю України  — від  прадавніх  жорстоких  часів  до  чорнобильської трагедії.  Скульптура,  промовляє  кожною  своєю  деталлю  —  і  не декларативною,  не  прозовою,  а  мовою  символів  справжнього мистецтва, мовою поетичного епосу. Тим і  вражає, вражає глибоко.  Вдивляєшся  в   скульптуру,  в   її  форми  і   душу  огортає  почуття трагічно болісне,  містичне.  Здається,  ось  ось  тобі  відкриється якась  таємниця  буття,  таємниця  того  великого  Будівничого,  що дав людям відчуття щастя,і  горя.
Отже, цю річ можна вважати справді цікавою художньою знахідкою.  Вона  має  посісти  достойне  місце  в  Україні  як  пам’ятка
епохи, як досконале відображення української долі. До  сьогоднішнього  дня  художник  прийшов  з  достойним  доробком. Не  зрадив син добрих надій великої родини. Митець у   постійному пошуку нових тем, сюжетів.

(За  Є.  Богатир)

Пам’ятник Шевченку-художнику

Нещодавно у  присутності тисяч прилучан і  гостей міста у   Прилуках відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку художнику. Відкриття  цього  пам’ятника   — знаменна  подія  і  в  житті скульптора  Семена  Кантура,  який  присвятив  цій  роботі  понад п’ятнадцять років.
Ще  коли він працював над пам’ятником Володимиру Мономаху
(нині прикрашає історичну зону міста над Удаєм) і  поїхав до Дніпро 
петровська,  щоб  на  тамтешньому  заводі  домовитися  про  відлиття
цього  пам’ятника  у  бронзі,  його  колега  Володимир  Небоженко,  на
родний  художник  України,  якраз  виставив  ескіз  для  міста  Дніпро 
петровська.  Але  там  він  не  пройшов,  бо  влада  воліла  увіковічити
Шевченкапоета,  а   не  Шевченкахудожника.  Тож  С.  Кантур  сказав
В.  Небоженку:  «Давайте  вашого  Шевченка  до  нас,  у   Прилуки!»
Ідею  створення  пам’ятника  Т.   Г.   Шевченку  схвально  підтри
мано  широкою  громадськістю  міста.  З   ініціативи  Прилуцької
міської  організації  Товариства  охорони  пам’яток  історії  та  культури було започатковано збір коштів на його спорудження. Проте  з  розвалом  СРСР  справа  надовго  була  відкладена.  Згодом  до  неї  все  ж  таки  повернулися.  Новообраний  міський  голова Юрій Беркут підтримав клопотання Семена Кантура, але на заваді стала відсутність належних коштів. І  тоді  до  справи  долучився  наш  земляк  Юрій  Вікторович Коптєв. До  речі, це він за власні кошти придбав для Прилук і   ра йону  карети  «Швидкої  допомоги».  Його  ж   стараннями  видано історико географічний  довідник  «Прилуччина»  (автори  Дмитро Шкоропад  і  Олексій  Савон,  редактор  Георгій  Гайдай,  художник оформлювач Андрій Буренко).
Своїм добродійством Юрій Коптєв продовжив, можна сміливо
сказати   — відновив, славну традицію меценацтва. Юрій  Коптєв  сказав:  «Святом  для  мене  є  бачити  щасливими
обличчя  моїх  земляків.  Мої  рідні  Прилуки  мають  культурні  на
дбання,  історичну  спадщину,  якими  можуть  по  праву  пишатися.
Без культури неможливий гармонійний розвиток як суспільства,
так і  кожної людини».Істинні слова.


(А.  Риженко)

Поезія Михайля  Семенка


Вчитуюсь  у   поезії  Михайля  Семенка  і  підсвідомо  вловлюю
себе на думці: який же він усе таки складний, суперечливий, а   то
й  плутаний, як важко збагнути його душу, осмислити і   правильно
витлумачити шукання.
Якось  уже  так  склалося  (і  напрочуд  довготривало!),  що  по 
етове  ім’я  згадувалося  лише  тоді,  коли  потрібно  було  провести
 негативну паралель. Залишається лише подивуватися, як справж 
нього  Семенка,  безсумнівного  романтика  й  тонкого  лірика  (не
лише такого, що виливав свої рефлексії, а  й, за власним визначен
ням,  «лірика  океанів  і  континентів»),  полум’яного  публіциста,витіснили  його  одіозні  видання,  екстравагантні  витівки,  опуси,
поетичні жарти. Сьогодні ситуація навколо поетового імені поміт но змінюється, хоча залишається безліч «білих» плям у  біографії
Семенка,  багато  його  книг  зникли  безслідно,  та  й  історія  українського футуризму досі не досліджена. А  саме такого неординарного  поета  збагнути  без  залучення  теоретичних  знань  та  широкого
контексту, чисто емпіричним способом, просто неможливо. В житті і  в поезії Семенко бував різний: то зухвало демонстративно претензійний, ексцентричний, то до щему ніжний, сентиментальний, беззахисний і  непрактичний; він то з  несамовитою впертістю і впевненістю захищав свої теорії, то розгублювався. Але поет
завше горів, шукав. «Взагалі в поезії Семенка переважає guero, в  ній
більше  програмових  зумисних  шукань  в  області  футуризму,  ніж справжнього футуристичного світовідчуття»,— писав М. Зеров. Поза  всілякими  сумнівами,  Семенкові  футуристичні  періоди  найбільш  рельєфні,  але  ми  повинні  пам’ятати,  що  поетична спадщина Семенка далеко ширша, об’ємніша, виходить за рамки пропагованого ним напряму. Ми   чомусь пам’ятаємо котурни ран
нього Семенка, знаємо його «Кобзар» (правда, більше саму наяву
збірки,  ніж  її  зміст),  безупинно  згадуємо  панфутуризм  із  його
хибною  тріадою  «деструкціяекструкціяконструкція»,  але  забу ваємо  про  третій  період  творчості  поета,  коли  він  став  на  позиції
соціалістичного  реалізму.  Говоримо  про  вигадану  ним  «деструк 
цію», але забуваємо, що конструктивного елементу в   Семенкових
теоретизуваннях не менше (згадаймо хоча б  «Гонг Комункульту»,
далі цю лінію продовжила «Нова генерація»).

(Із   журналу)

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Урок № Українська мова 10 клас тема рм відгук на книжку iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ спеціаліст
Українська мова – державна мова України. Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського...
Урок № Українська мова 10 клас тема рм відгук на книжку iconУрок №1 українська мова 11 клас О. В. Заболотний
Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою
Урок № Українська мова 10 клас тема рм відгук на книжку iconа клас Природознавство – ст. 90-91 (читати й відповідати на запитання) Українська мова – ст. 85, впр. Математика – ст Завд. 583, в. 584. Російська мова – ст. 100. Упр. 16. – Б клас
Літературне читання – на аркуші а-4 підготувати ілюстрацію до творів Шевченка Т. Г.; с. 93 (читати)
Урок № Українська мова 10 клас тема рм відгук на книжку iconа клас Природознавство – ст. 90-91 (читати й відповідати на запитання) Українська мова – ст. 85, впр. Математика – ст Завд. 583, в. 584. Російська мова – ст. 100. Упр. 16. – Б клас
Літературне читання – на аркуші а-4 підготувати ілюстрацію до творів Шевченка Т. Г.; с. 93 (читати)
Урок № Українська мова 10 клас тема рм відгук на книжку iconУрок № українська література 11 клас 27. 01. 2014
...
Урок № Українська мова 10 клас тема рм відгук на книжку iconДистанційне навчання під час карантину 11 клас українська мова
Урок №16. Прийти до школи 26 грудня в індивідуальному порядку, отримати зошити для контрольних робіт, завдання контрольної роботи...
Урок № Українська мова 10 клас тема рм відгук на книжку iconУрок української літератури 11 клас Учитель І категорії
Тема. Українська література за межами України. Література в Західній Україні
Урок № Українська мова 10 клас тема рм відгук на книжку iconМетодичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни «Українська мова
«Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів усіх спеціальностей
Урок № Українська мова 10 клас тема рм відгук на книжку iconМетодичні вказівки до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова
«Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів усіх спеціальностей
Урок № Українська мова 10 клас тема рм відгук на книжку iconКонспект лекцій із дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Лекція Українська мова – об’єкт соціолінгвістики. Міжкультурна комунікація в навчально-освітніх соціумах


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка