Тема: Тарас Шевченко. «Мені однаково, чи буду…»Роздуми автора про власну долю, долю України, плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю.
Мета: Розкрити основну думку поезій, написаних під час подорожі в Україну та під час заслання; дати поняття про філософську лірику; розвивати навички аналізу художнього тексту, вміння коментувати основні мотиви, ідеї поезій Т. Шевченка, психологічний задум автора; вчити логічно і послідовно викладати свої думки; розвивати критичне мислення; сприяти формуванню в учнів громадянської позиції як одного з проявів духовності.
Обладнання: підручник, тексти, презентацыя.
Без зради, без омани.
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Кодовий диктант. Біографія Шевченка. (1 – так, 2 – ні)
Питання від учителя: Прокоментуйте слова Ліни Костенко «Є в Шевченка народження дата, дати смерті в Шевченка немає». Як ви її розумієте? Чи погоджуєтесь?
Завдання додому (вис. рівень): Нами була згадана поезія «Думи мої», написана у 1839 році. У вашому підручнику вона вміщена у скороченні – той варіант, що покладений на музику. У Шевченка є ще одна поезія з такою ж назвою. Завдання на наступний урок на високий рівень – знайти «Думи мої» 1839 року повністю та «Думи мої» 1847 року та зробити порівняльний аналіз поезій.
ІІІ. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу
Прочитайте епіграф до уроку. Ваші припущення щодо теми?
Слово вчителя (постановка теми і мети): Сьогодні на уроці ми продовжимо своє знайомство із творчістю Т. Г. Шевченка. Прочитаємо та проаналізуємо одну поезію періоду «Трьох літ», та одну поезію періоду заслання. Також на уроці ми працюватимемо над розвитком критичного мислення – будемо вчитись логічно і послідовно викладати свої думки та робити висновки на основі аналізу кількох джерел.
Учні записують до зошитів число та тему уроку.
Доля усіх письменників, які жили і творили в 19 столітті, була нелегкою. Царизм переслідував їх за вільне слово, неодноразово саджав у тюрми, відправляв на заслання. Але нескореною була їхня муза. Тарас Шевченко – слава і гордість не тільки українського народу, це постать, відома усьому світові.
Давайте ще раз поглянемо на його портрет. Погляд спрямований вперед, хоч в глибині очей причаївся смуток. У погляді – віра в справедливість справи, якій віддав усе життя, вболівання за долю кріпаків. Усе життя поета – приклад самовідданого служіння народові.
Перед тим як прочитати поезії, пропоную переглянути фрагмент фільму, який допоможе уявити, як жив Шевченко декілька років до свого ув’язнення – в період створення цих поезій.
Читання та аналіз поезій
«Мені однаково»
Виразне читання поезії.
Поезія написана у 1847 році, коли Шевченко сидів у казематі в Петербурзі, чекаючи вироку царя. Уявіть душевний стан поета-в’язня та зверніть увагу на те, яка сила чуття вкладена в кожне слово.
Бесіда
-
Яке враження справив на вас вірш?
-
На які дві частини за настроєм і змістом можна його поділити?(однаково/неоднаково)
-
Який художній прийом використав автор (Зіставлення) та з якою метою?
-
Яке слово найчастіше повторюється?
-
Що завдає найбільшої муки поетові? Знайдіть рядки на підтвердження цієї думки.
-
Які зорові образи створив поет (батько і син)? Слухові (молитва)? Що вони символізують? (батько – старше покоління, син – молоде)
-
Як розумієте вираз «на нашій – не своїй землі»? (Україна сама собі не належить)
Тема: роздуми про власну долю та долю країни (філософська лірика з патріотичним пафосом)
Основна думка: «Неоднаково мені, як Україну злії люди присплять, лукаві, і в огні її окраденую збудять»
Робота з розвитку критичного мислення:
Технологія фішбоун (риб’яча кістка)
Скелет риби схематично малюємо на дошці і колективно шукаємо відповідь на проблемне питання:
-
Чи однаково Шевченкові, де жити – в Україні чи на чужині? (фішбоун колективно)
Причини
-
У вірші «Мені однаково» стверджує, що так, однаково.
-
Виріс у неволі, в неволі й помре.
-
Ніхто не буде оплакувати, ніхто не згадає (батько з сином)
Факти
-
Мріяв жити в Україні, бо там його брати, сестри.
-
Не втрачав можливості поїхати в Україну (дві подорожі)
-
Мріяв, щоб поховали на рідній землі («Заповіт»)
Висновок: Неоднаково. Поет зумисне лукавить, щоб звернути увагу читача.
-
Чи був Шевченко байдужим до своєї поетичної слави? (самостійно, в групах чи парах)
Причини
-
Малого сліду не покину
-
Не пом’яне батько з сином, не скаже синові: «Молись»
-
Однаково, чи буде син молитися
Факти
-
Усвідомлював силу свого таланту (виступав і перед панами, і перед простим народом)
-
Мріє, щоб його слово жило в народі, залишити щось після себе (страшно … заснути навік-віки і сліду не кинуть ніякого)
-
«Заповіт» - і мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій не забудьте спом’янути…
Висновок: Удавана байдужість – довершений літературний прийом, щоб з особливою силою наголосити: ні, не однаково.
Підсумки уроку:
Рефлексія: Чи поглибили ви свої знання про життя і творчість Кобзаря?
Вільний мікрофон: «Мене вразило», «Мені сподобалось», «Мені було важко»
Оголошення оцінок
Завершити урок хочеться словами Кобзаря, які завжди актуальні: «Учітеся, брати мої, думайте, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь…». Це побажання для вас. Урок закінчено, до побачення.
