Урок №1 №1 Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «німецький геній» доби Просвітництва Мета



Скачати 401,92 Kb.
Дата конвертації08.09.2017
Розмір401,92 Kb.
ТипУрок


Відділ освіти Новоград – Волинської РДА

Піщівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
9 клас
Підготувала: Анхім З.В.,

учителька світової літератури


.

Урок № 1

№1

Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер – «німецький геній» доби Просвітництва



Мета: розглянути життя і творчість німецького митця як представника епохи Просвітництва;

розвивати вміння аналізувати твір у взаємозв’язку з ідеями епохи, вміння працювати в парах;

формувати оптимістичний погляд на життя;

виховувати вдумливого читача.



Тип уроку: урок засвоєння нових знань – урок-занурення

Обладнання: портрет письменника, підручники, роздаткові матеріали.

Треба служити своїм сучасникам, бути тим, чого вони потребують, а не тим, що вони схвалюють…

Ф.Шиллер

Хід уроку


  1. Мотивація навчальної діяльності

«Благородний адвокат людства», «німецький геній», «великий поетичний геній», «громадянин тих сторіч, що прийдуть»… Як тільки не відгукувались про митця і його творчість сучасники, літературознавці різних часів і навіть він сам. Кожен, хто хоч раз відкрив книжку з його творами, назавжди стає його однодумцем – захисником ідеалів добра, справедливості і свободи. Кожен рядок його творчості – вічний гімн особистості, яка прагне залишатися вільною, милосердною, «громадянином усього світу». Власне такою особистістю він був сам.

За спогадами Гете, «він був величний у розмові за чайним столом, і так само величним був би він, безперечно, і в державній раді. Його ніщо не сковувало, ніщо не спиняло вільного польоту думки. Всі його великі плани він творив вільно. Це справжня людина». Переконатися у правдивості почутих на адресу письменника компліментів ви зможете протягом наступних уроків, де ми будемо вивчати творчість німецького поета, філософа, драматурга Йоганна Крістофа Фрідріха Шиллера.

Запрошую вас у світ благородства.


  1. Оголошення теми уроку. Постановка мети разом з учнями:

  • Ознайомитися з життєвим і творчим шляхом митця;

  • На основі вивченої у 7 класі балади і почутої на уроці інформації виявити зв’язок творчості письменника з ідея доби Просвітництва.

  1. Основний зміст уроку

Презентація портрета Шиллера (додаток до уроку).

Бесіда:

  • Яке враження справило на вас побачене?

  • Що ви можете сказати про митця як людину за його портретом?

  • Чи погодитеся ви з думкою про Шиллера його сучасників: «був високим на зріст. Верхня частина його обличчя вражала своєю одухотвореністю, хоча його блідість та рудувате волосся дещо псували загальне враження. Під час розмови його обличчя пожвавлювалося, на щоках проступав легкий рум’янець, а в блакитних очах з’являвся блиск, і тоді весь його образ набував гармонії» (Г.Герц), або ж: «Статура його, постава, хода, навіть кожен його рух були сповнені гордості. І лише очі в нього були ніжними. І талант його був таким же, як його зовнішність. Він сміливо брався за сюжет, досліджував його звідусіль, розглядав з усіх боків» (Й. Гете)?

  • Що важливе відмічають знайомі поета у його духовному світі? Чи видно це вам з портрету?

Робота з підручником

Інтерактивна вправа «Конспект замріяного учня»

Працюючи з підручником, учні мають виправити помилки у запропонованому їм конспекті.



Фрідріх Шиллер народився 28 серпня 1749 року в м. Франкфурті - на- Майні в родині імперського радника.

Освіту здобув від домашніх учителів, а згодом за наказом герцога вюртемберзького готувався до державної служби в університетах країни. Отримав ґрунтовні знання з історії, філософії, медицини, уподобав ідеї французького філософа Руссо про право народу на незалежність та свободу.

Закінчив академію і був призначений радником при дворі герцога.

Перший його твір «Розбійники»- драма, написана під впливом Гете.

Герцог веймарський після постановки п’єси на сцені взяв Шиллера під варту з метою посприяти активній драматургічній творчості.

«Лікар Ріттер» вісім років поневірявся Німеччиною, поки врешті - решт не опиняється у Дрездені – центрі німецької літератури. Другом і ангелом-охоронцем молодого митця став Гердер, який і допоміг йому посісти посаду бібліотекаря при Ієнському університеті.

Помер від сухот легенів у віці 60-и років, похований поруч з Гете у спільній гробниці у Вюртемберзі.

Міні - лекція з одночасним складанням опорної схеми

Читання оди «До радості»

Бесіда:

  • Яке ваше враження від поезії?

  • До чого закликає читача автор?

  • Які ідеї суголосні з вашим станом душі?

  • Чи відображає назва вірша провідний мотив твору?

  • Якою бачить людину Шиллер?

Гронування(на основі прочитаного)

«Ідеал людини за Шиллером»

Актуалізація опорних знань

Бесіда:

  • Яку проблему розглядає Шиллер у баладі «Рукавичка»?

  • З ким порівнює автор королівським двір? На чию користь це порівняння? Чому?

  • Виграв чи програв головний герой твору?

  • Чи відповідає Делорж визначеному нами ідеалові людини?

«Скринька ідей»

Із запропонованих оберіть ті, які пов’язують Шиллера і його епоху:



  • Найбільшими цінностями у Всесвіті є любов, краса, гармонія.

  • Мистецтво виховує цілісну і гармонійну людину.

  • Культ розуму й науки.

  • Ствердження цінності особистості незалежно від її соціального стану.

  • Визнання впливу соціального середовища на формування особистості.

  • Боротьба проти рабства та насильства.

  • Прагнення до загальної перебудови світу («громадяни світу»).



  1. Рефлексія

«Ярмарка афоризмів»

Виберіть і поясніть (в парах) крилатий вираз, який вам сподобався.



  • Людина відображається у своїх вчинках.

  • Честь дорожча від життя.

  • Слово завжди сміливіше, ніж вчинки.

  • Найбільша з перемог – вміння прощати.

  • Що не заборонено, те дозволено.

  • Краса мусить спрямувати людей на шлях істини.

  • Любов звеличує великі душі.

  • Любов дарує назавжди, а егоїзм дає лише в борг.

  • Істина не змінюється від того, що хтось її не визнає.

Літературний диктант «Одним словом» із взаємоперевіркою

  1. Місто, де народився Шиллер.

  2. Хто впливав на навчання письменника.

  3. Спеціальність, яку отримав в академії.

  4. Перший твір, за який був покараний «покровителем».

  5. Група митців, з якими пов’язана рання творчість Шиллера.

  6. Місто, яке стало творчим домом для поета після втечі з Вюртемберга.

  7. Друг, покровитель, натхненник, однодумець…. Шиллера.

  8. Балада, в якій Шиллер обстоює думку про ціну людського життя, гідності і честі.

  9. Жанр творчості митця, завдяки якому його порівнюють із Шекспіром.

  10. Історико-літературна епоха, яка стала для Шиллера символом краси, радості, гармонії.

  11. Художній напрям, який завершив ХУІІІ і почав ХІХ ст.., започаткований Гете і Шиллером.

  12. Запишіть один з афоризмів Шиллера, який вас вразив.



  1. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення для усного журналу:

  • «Географи»: мандрівка до Швейцарії;

  • «Історики»: сторінками історії Швейцарії, зокрема події ХІІІ ст..;

  • «Фольклористи»: легенди про влучних стрільців;

  • «Літературознавці»: історія написання драми «Вільгельм Телль»;

  • Дочитати твір.

шиллер2.bmp


Урок № 2

№2

Тема. Народна драма Ф.Шиллера «Вільгельм Телль»



Мета: ознайомити учнів з історією створення драми, її історичною основою, пригадати особливості драматичних жанрів;

розвивати навички пошукової роботи, вміння співставляти, формувати цілісне світосприйняття на основі між предметних зв’язків;

виховувати повагу до історії іншого народу.

Тип уроку: урок – усний журнал.

Обладнання: картки для роботи біля дошки і в парах, ілюстрації до усного журналу.

Мы блага высшие имеем право

Оборонять. За родину стоим,

Стоим за наших жен и за детей!

Ф. Шиллер

Хід уроку


  1. Актуалізація опорних знань

Слово вчителя

Перш ніж почати гортати сторінки книги, написаної Шиллером про героїчні сторінки історії швейцарського народу, давайте перегорнемо сторінки нашого усного журналу, присвяченого знайомству із цією країною, її історією, сучасним становищем її у світі, з роботою письменника над твором на основі легенд цієї країни. Щоб зрозуміти митця і його твір, спробуймо зрозуміти країну, про яку він писав.

1 сторінка. Передмова: митець і його творчість

Гра «Плутанка»

Біля дошки працюють три учні, завдання яких вибрати ознаки вказаного їм жанру драматургії: драми, трагедії чи комедії.


драма

трагедія


комедія

Софокл «Антігона»

«Пісня процесії гульвіс»

П’єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом

Розвінчує негативні суспільні і побутові явища

Ф.Шиллер «Розбійники»

«пісня цапів»

Дослідження еволюції характерів, мотивації вчинків та дій

Герої – переважно звичайні, рядові люди

В основі – гострий непримиренний конфлікт

Висока напруга психологічних переживань героя

Розкриває смішне в навколишній дійсності чи людях

Майже завжди закінчується загибеллю головного героя

Використовує засоби гумору та сатири

В.Шекспір «Гамлет»

Мольєр «Міщанин - шляхтич»


Інтерактивна вправа «Правда, що…»

Допоки учні працюють біля дошки, решта працюють над цією вправою.

Погодьтесь або заперечте запропоновану думку.

Правда, що…


  • творчість Шиллера належить добі класицизму.

  • філософ Гегель назвав його «німецьким генієм».

  • Шиллер вважав, що мистецтво може змінити світ.

  • союз двох митців – Гете і Шиллера – дав світові справжні літературні шедеври.

  • Шиллер, як і решта просвітників, вірив, що у суспільстві людей мають об’єднувати братні почуття і взаємоповага.

  • ода «До радості» виражає уявлення Шиллера про людину – «громадянина світу».

  • у баладі «Рукавичка» проголошує одну з головних ідей доби Просвітництва – зневагу до людської гідності.

  • Шиллера називають «німецьким Вергілієм» за його драматургічні здобутки.

  • улюбленим жанром драматурга була філософська трагедія.



  1. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

2 сторінка. Натхнення

Співставляючи життя і творчість Шиллера з ідеями, які він пропагував щодо поліпшення світу, його устрою, ми можемо дійти висновку, що він сам був втілення справжнього «громадянина світу». Більшість його творів виходять далеко за межі часу, коли жив і творив митець, і набувають важливого звучання для всіх віків і народів. Як великий літературний геній, Шиллер зумів, жодного разу не побувавши у Швейцарії створити драму, яка принесла йому визнання жителів цієї країни.

У 1860 році скелю Мітенштейн на березі Фірвальдштетського озера, де був укладений «вічний союз» трьох кантонів, швейцарці прикрасили написом: «Співцеві Телля Фрідріху Шиллеру – стародавні кантони».

І саме Шиллера вважають швейцарці своїм першим національним драматургом. Чому? Про це і піде мова на нашому сьогоднішньому уроці і на наступних теж.



  1. Основний зміст уроку

3 сторінка. Віртуальна подорож до Швейцарії

(повідомлення групи «географів» з представленням фотографій мальовничих місць країни (додаток до уроку), роботою з географічною картою)



1 учень. ШВЕЙЦАРІЯ, або Швейцарська Конфедерація - держава в Центральній Європі. На півночі вона граничить із Німеччиною, на заході - із Францією, на півдні - з Італією, на сході - з Австрією й Ліхтенштейном. Північна границя частково проходить по Боденському озеру й Рейну, що починається в центрі Швейцарських Альп і утворює частину східного кордону. Західна границя проходить по горах Юра, південна - по Італійським Альпам і Женевському озеру. Площа 41,3 тис км2. Населення 7,55 млн чоловік (2007). Столиця - Берн (Лозанна - місцеперебування федеральних судових органів).

Великі міста: Цюріх, Женева, Базель.



2 учень. Державний устрій

Швейцарія - федеративна парламентська республіка. Кожний кантон має свою конституцію, парламент, уряд. Діє федеральна конституція 1848, перероблена в 1874. Глава держави й уряду - президент Конфедерації, що обирається на рік урядом із числа членів уряду - федеральних радників. Законодавчий орган - двопалатні Федеральні збори (Національна рада з 200 депутатів і Рада кантонів з 46 депутатів). Національна рада обирається прямим таємним голосуванням по пропорційній системі строком на 4 роки. Рада кантонів обирається по мажоритарній системі (крім кантону Юра) по 2 депутата від кантону й 1 від напівкантону. У деяких кантонах депутати в Раду кантонів обираються на сесії кантональних парламентів, в інших - їх обирає населення прямим голосуванням.

Вищим виконавчим органом є Федеральна рада (уряд), що складається з 7 федеральних радників. Їх обирають федеральні збори кожні 4 роки (всі 7 рівні в правах і рішення приймають на колегіальній основі). Кожний федеральний радник керує одним із семи федеральних департаментів.

Адміністративний устрій: 23 кантону (у тому числі 3 розділені на напівкантони).



3 учень. Населення

Крім швейцарців, у країні проживають також іноземці (біл. 1,3 млн). Офіційні мови - німецька (діалект "швіцердюч", рідний для 63,7% швейцарців), французька - переважно в кантонах Женева, Во, Невшатель, Фрибур і Валу, італійська - головним чином у кантоні Тичино й серед іноземних робітників-італійців, ретороманська. Ретороманська мова розповсюджена тільки в гірському кантоні Граубюнден. Віруючі - католики, протестанти. Міське населення 61% (2003), серед іноземців 85% живуть у містах.



4 учень. Природа

Більша частина території в Альпах (висота до 4634 м, пік Дюфур), у центрі країни - Швейцарське плоскогір'я, на північно-заході - гори Юра. В Альпах - льодовики (ок. 2 тис. км2), потужний сніговий покрив, часто сходять лавини. Гори широко використаються в рекреаційних цілях (туризм, альпінізм, зимові види спорту). ). Землеробство можливо лише в долинах; пологі схили гір покриті лісами або використовуються як пасовища. Більша частина Швейцарії зрошується Рейном і його притокою Ааре. Ріки Швейцарії не мають судноплавного значення. На Рейні судноплавство підтримується тільки до Базеля. Безліч озер, найбільш мальовничі з них розташовані по краях Швейцарського плато - Женевське, Тунське на півдні, Фірвальдштетське, Цюрихське на сході, Невшательське й Більське на півночі. Більшість цих озер має льодовикове походження: вони утворилися в епоху, коли великі льодовики спускалися з гір на Швейцарське плато. До півдня від осі Альп у кантоні Тичино перебувають озера Лугано й Лаго-Маджоре.

У Швейцарії самий жаркий місяць - липень, найбільш холодний - січень. Часті різкі сильні вітри, що супроводжуються дощами й снігопадами. Навесні, улітку й восени переважають фени - теплі сухі вітри, що дують зі сходу й південного сходу. Швейцарське плато перебуває в зоні європейських широколистяних лісів. Переважні породи - дуб і бук, місцями до них домішується сосна. На південному схилі Альп типовий каштан. Вище по схилах гір ростуть хвойні ліси, що утворять перехідний пояс між широколистяними лісами й альпійськими лугами (на більших висотах). Для альпійського різноцвіття навесні типові крокуси й нарциси, улітку - рододендрони, ломикамені, тирличі й едельвейси.

Тваринний мир сильно збіднений. У той час як сніжна куріпка й заєць-біляк ще досить поширені, такі характерні тварини верхнього ярусу гір, як козуля, бабак і сарна, зустрічаються набагато рідше. Уживають більші зусилля по охороні дикої фауни. У Швейцарському національному парку, розташованому на границі з Австрією, живуть козулі й сарни, рідше - альпійський гірський козел і лисиця; зустрічаються також біла куріпка й кілька видів хижих птахів. Є численні резервати, заказники.

4 сторінка. З історії Швейцарії

(повідомлення групи «істориків»- короткий огляд подій історії, що лягли в основу твору)



1 учень. У стародавні часи територія Швейцарії була населена кельтськими племенами, зокрема , ретами й гельветами. Гельвети стали союзниками римлян після поразки від Юлія Цезаря в 58 до н.е. , а в 15 до н.е.. Рим скорив ретів. Три сторіччя країна перебувала в складі Римської імперії. У період "Великого переселення народів " в 4-5 ст. територію нинішньої Швейцарії захопили остготи, а також німецькі племена алеманнів і бургундів. В 6-7 ст. вона ввійшла до складу королівства франків і в 8-9 ст. перебувала під владою Карла Великого і його спадкоємців.

2 учень. Після розпаду імперії Каролінгів ці землі були захоплені швабськими герцогами в 10ст., але незабаром розпалися на окремі феодальні уділи. В 12-13 ст. уживали спроби їхнього об'єднання під владою великих феодалів, таких, як Церінгени, засновники Берна й Фрібура, і Габсбурги. В 1264 Габсбурги завоювали пануюче положення на сході Швейцарії. На заході закріпилися графи Савойські. Найбільшу активність у прагненні підкорити собі Швейцарію, що лежала на перехресті шляхів в Італію, проявляли Габсбурги. Відстоюючи незалежність, швейцарські лісові кантони Швіц, Урі, Унтервальден 1 серпня 1291 уклали "вічний союз", що заклав основи Швейцарської конфедерації як фактично самостійної держави в рамках Священної Римської імперії. В 1315 союзні сили в битві під Моргартені здобули перемогу над переважаючими силами Габсбургів, що вважається однієї з найважливіших в історії Швейцарії. Ця перемога спонукала й інші громади приєднатися до конфедерації. Перекази про боротьбу за незалежність збереглися в легендах про Вільгельма Телля. Саме ці події лягли в основу драми Шиллера.

3 учень. На початку 15 ст. у ході численних війн і кампаній проти австрійських Габсбургів і Священної Римської імперії, герцогів Савойї, Бургундії й Мілана й французького короля Франциска І швейцарці відстояли свою незалежність. Період з 1415 по 1513 одержав назву "героїчного". З 1499 незалежність країни від Священної Римської імперії визнана фактично. У цей час територія конфедерації розширилася за рахунок приєднання нових земель в Аргау, Тургау, Во, а також до півдня від Альп. Було створено 5 нових кантонів. У цей час швейцарців, що заслужили репутацію хоробрих воїнів, охоче приймали в наймані солдати по всій Європі.

4 учень. У декларації Віденського конгресу (березень 1815) і Паризькому мирному договорі (листопад 1815), великі держави визнали вічний нейтралітет Швейцарії. У Першій світовій війні Швейцарія не брала участі. В 1919 Женева була вибрана як штаб-квартира Ліги націй. Швейцарія стала членом цієї організації тільки після одержання гарантій дотримання її нейтралітету.

Нейтралітет Швейцарії зберігався й під час Другої світової війни. Із закінченням Другої світової війни Ліга націй припинила своє існування. В 2002 Швейцарія вступила в ООН, ставши її 190-м членом. Національне свято - 1 серпня (День заснування Конфедерації в 1291).

5 сторінка. Легенди про влучного стрільця

(повідомлення групи «фольклористів» про Вільгельма Телля та інших стрільців у народів світу)



1 учень. Вільгельм ТЕЛЛЬ (Tell), легендарний швейцарський герой епохи боротьби за незалежність швейцарських кантонів від австрійського панування.

Відповідно до популярної середньовічної легенди, Вільгельм Телль був селянином з Бюрглена в кантоні Урі й жив у кін. 13 - поч. 14 ст., коли швейцарські землі були завойовані Австрійським герцогством. Телль відмовився підкоритися наказу ландфохта (правителя) Геслера й поклонитися капелюху австрійського герцога, повішеному на жердині в центрі кантону Урі - Альтдорфі; за це він повинен був збити стрілою яблуко, покладене на голову його сина. Влучний стрілець, Телль потрапив у яблуко, але потім підстеріг ландфохта в горах і вбив його. Ця подія стала сигналом до повстання швейцарців проти австрійців. Через 8 років швейцарські війська розбили австрійців у битві під Моргартеном (1315) і вигнали їх із країни. Відповідно до переказу, Телль брав участь у цьому бою.

Історія про Вільгельма Телля вперше зустрічається у швейцарській хроніці "Біла книга" (кін.. 1470) і остаточну форму одержала в "Швейцарських хроніках" (1570) Гільга Чуді, що навіть назвав дату

знаменитого пострілу Телля - 18 листопада 1307р. - і Новий рік 1308 як початок швейцарського повстання.



2 учень. Спогади про національного героя-стрільця на ім’я Телль побутують в Естонії і Фінляндії. Ести, карели і фіни згадують про камінь Телля, гробницю Телля, руїни його замку.

Мотив про майстерного стрільця Ейгиле, який має збити яблуко із голови свого сина на вимогу шведського короля Нудінга, зустрічається в оповідях і піснях німецьких народів. Ейгиле, як і Телль, говорить королю, що якби він влучив у сина, то інші стріли пронизали б його. Схожий мотив зустрічається і в критян : стрілець Алкопе збив з голови свого сина змію, не зачепивши дитини.



3 учень. не можна в цьому контексті не згадати і про майстерність стрілецьку славного Робіна Гуда, який теж використовував лук і стріли як зброю проти ворогів. І в норвезькій історії, і в оповідках угорців, буковинців славляться влучні стрільці. Вони прагнуть розрахуватися з тими, хто гнітить їх народ. Так датський письменник Саксон Граматик розповідає про короля Гаральда, який викликав обурення свого народу і був вбитий спритним стрільцем.

6 сторінка. Створюючи шедевр

(повідомлення «літературознавців» про роботу Шиллера над створенням драми)

1 учень. Думку написати епічну поему про знаменитого швейцарського героя Вільгельма Телля довго виношував сам Гете. Він кілька разів побував у Швейцарії і був полонений її незрівняними ландшафтами, героїзмом її жителів та понад усе – Вільгельмом Теллем. «Я був переповнений цим прекрасним задумом,- згадував потім Гете,-і в мені вже дзижчали мої гекзаметри. Я бачив перед собою озеро в спокійному світлі місяця і освітлений ним туман в ущелинах гір. Я бачив його в блиску веселого вранішнього сонця, тріумф і життя в лісах і на лугах; потім я уявляв собі бурю, грозу, яка з ущелин виривається на озеро. Не забув я також про таємні зібрання на містках і стежинах в нічній тиші». З різних причин цей задум так і лишився в уяві Гете, який неодноразово розповідав про нього Шиллеру, а той охоче взявся за драму про швейцарського героя, про боротьбу швейцарців за свою незалежність.

2 учень. Шиллер ретельно студіював історію та географію Швейцарії, вивчав місцевості, в яких розвиватиметься дія його п’єси, за військовими картами і туристичними путівниками. Розпочавши роботу, Шиллер обклався книжками та іншими джерелами про історію, побут та звичаї країни. На стінах кабінету розвісив картини і карти Швейцарії. Він занурювався у подробиці народного повстання. У листі 1803 року митець писав: «Вільгельм Телль» дуже мене хвилює зараз… Тема дуже приваблива і своєю народністю підходить для народного театру».

3 учень. За свідченнями друзів Шиллера, драматург майже не вставав з-за письмового столу доти, доки не закінчив драму. Зморений працею, він засинав за письмовим столом, а прокинувшись, пив міцну каву і знову писав. Упродовж шести тижнів, на одному подиху він створив одну з кращих своїх драм. «Він відлився, як зливок металу!» - писав про шиллерівського «Вільгельма Телля» Гете.


  1. Рефлексія

7 сторінка. Ще раз про почуте

«Мозковий штурм»:

  • Чому ж драму Шиллера називають народною драмою?

  • Назвіть ознаки драми у творі.

Робота в парах

«Про що розказав письменник»

Зачитати написані на картках цитати з твору, співставити з почутим на уроці, назвати, яку інформацію вони ілюструють.




№1

Народ кантона Ури! Эту шляпу

На шест высокий в Альторфе наденут

И выставят на видном месте там.

И вот ландфохта Геслера приказ:

Пусть шляпе та же воздается почесть,

Что и ему. Пусть каждый перед нею,

Смирясь, без шапки станет на колени,

Чтоб император знал ему покорных.

Лишится тот именья и свободы,

Кто вздумает приказом пренебречь.





№2

… от озера налево,

Как ехать в Бруннен, против Митенштейна,

Есть в чаще леса светлая поляна,

Что издавна в горах зовется Рютли.

Там некогда был выкорчеван лес.

На этом месте сходятся границы

(Мельхталю)

Моей и вашей стран. Недолог путь

(Штауффахеру)

Туда из Швица в легком челноке.






№3

Глава быть должен, наш судья верховный,

Для разрешенья всяких тяжб и споров.

И наши предки сами, добровольно,

Землей, отторгнутой у дикой чащи,

Почтили императора, главу

Всех итальянских и германских стран,

И свято обещали, как другие

Свободные империи народы,

Поддержку в войнах. Долг свободных граждан

Державу, свой оплот, оборонять.




№4

Но мы, потомки истинные Швица,

Свою свободу сберегли. Князьям

Вовек не подчинялись. Добровольно

Империю заступницей избрали…





№ 5

Мы фохтов из страны должны прогнать

С их слугами и крепости разрушить, —

Без крови, если можно. Император

Пусть видит: нас заставила нужда

Нарушить нами данную присягу.

И если мы в узде себя удержим,

Он гнев смирит, как мудрый государь.

Народ себя заставит уважать,

Коль, взявши меч, умеренность проявит.







№6

Когда нас император призывал,

Мы под его знаменами сражались;

В Италию за государем шли,

Чтоб римскою венчать его короной.

Но дома правил только сам народ,

По собственным законам и преданьям;

А император ведал смертной карой,

И для суда он графа назначал, —

Но тот жил вне страны, и призывали

Его лишь в редких случаях убийства.






№7

Р ы б а к

В оковах Телль и в Кюснахт отвезен!

По доблестям — он первый в нашем крае

И вольности оплотом был бы здесь.

Фохт побоится справедливой мести, —

Ведь мужа он свободного разгневал!


№8

Г е с л е р

Ну, если с яблони ты в ста шагах

Сбиваешь яблоко, то покажи мне

Свое искусство, Телль... Возьми свой лук...

Да при тебе он, впрочем... С головы

Сшиби у сына яблоко стрелой...

Но только ты получше целься, Телль,

И первой же стрелою попади;

А промахнулся — с жизнью распростишься.







№9

Но озеро ужасно бушевало,

И задержаться им пришлось. Глядят —

И видят, что пустынный край обилен

Отличным лесом, ключевой водою.

Им чудилось, они попали вдруг

В отчизну милую... И тут осели.

И выросло средь гор селенье Швиц.

Здесь тягот много вынесть им пришлось

На раскорчевке леса под хлеба...

Потом, когда земли хватать не стало,

То часть народа двинулась на юг —

До Черных гор и дальше, до Вайсланда,

Там, за громадой вечных льдов укрыт,

Живет другой народ, с чужою речью.

Селенье Станц построили в Кернвальде,

Селенье Альторф — у долины Ройс,

Но общность родовую не забыли.






«Обмін враженнями»

Продовжіть речення:



Під час уроку я дізнався

…здивувався…

…переконався…

…мені сподобалося...



  1. Домашнє завдання

  • Виписати цитати з твору, які розповідають про народні страждання під австрійським гнітом.

  • Звернути увагу на образи ватажків повстання, швейцарських аристократів

  • Перечитати сцену 2 дії ІІ.

опис : городок в швейцарии.bmp

Містечко в Швейцарії.



опис : деревня в горах швейц..bmp

Село в горах.



опис : мост через ааре в берне.bmp

Берн. Міст через річку Ааре.



опис : женева цветочные часы.bmp

Женева. Квітковий годинник на площі Променад-дю-Лак.



опис : горные вершины швейцарии.bmp

Гірські вершини.



опис : горный водопад швейц..bmp

Гірський водоспад.




Урок № 3

№3

Тема. Поетизація в драмі Ф.Шиллера боротьби за національну незалежність. Символічне значення сцени на Рютлі



Мета: показати втілення просвітницьких ідей у творі Шиллера, розглянути символічний сенс сцени на Рютлі, роль деяких персонажів в авторському задумі;

розвивати навички аналізу художніх образів, роботи в групах, вміння порівнювати;

виховувати толерантне ставлення до поглядів інших людей.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: дидактичні картки, тексти драми, схема, чисті аркуші паперу.

«Да будем мы народом граждан-братьев,

В грозе, в беде единым, нераздельным»

Ф. Шиллер



Хід уроку

  1. Мотивація навчальної діяльності

«Знахідка»

Поясніть, як ви розумієте подані вислови?Чи можна їх вважати крилатими? Яка тема їх об’єднує?



  • Свобода одного — свобода всех.

  • Есть разве долг прекрасней, благородней,

Чем быть щитом безвинного народа

И угнетенных защищать права?



  • Бог везде,

Где право защищают от насилья.

  • Сплотившись, даже слабые могучи.

  • В ком честь жива, не стерпит поруганья!

  • Кто мудр — умей предвидеть.

  • Власть признает и тот, кто всех свободней.

  • Долг свободных граждан державу, свой оплот, оборонять.

  • Один народ, и воля в нас едина.

  • Поможет Бог, где люди не помогут.

Які з цих висловів можна вважати ідеями просвітників?

Саме єдність народу, свободу всіх і кожного окремо, захист від насилля над особистістю проголошували у своїх творах просвітники. Стрижневими вони стали і драмі Шиллера «Вільгельм Телль», в чому ми сьогодні і переконаємося.



  1. Оголошення теми і мети уроку



  1. Актуалізація опорних знань

Взаємозапитання «Ланцюжкова реакція»

( за матеріалами усного журналу ставлять один одному запитання за схемою: перший учень дає запитання комусь із однокласників на свій вибір, якщо обраний відповів правильно, то ставить своє запитання комусь іншому і т.д. Якщо не відповідає, право відповідати надається учням за бажанням, щоб ланцюжок не рвався ).



Робота зі схемою

Коментар до схеми. П’єса Шиллера є незрівнянною за кількістю введених у сценічну дію індивідуалізованих образів з народу і за кількістю означених самим автором персонажів. Їх у п’єсі – 47, не враховуючи безіменних учасників масових сцен – селян та австрійських вояків. 36 персонажів – це селяни та представники інших незаможних прошарків швейцарських кантонів. Ми з вами окреслили тих, які є носіями головних ідей твору, які відіграли важливу роль у втіленні авторського задуму.

Система персонажів твору

Австрійці

Швейцарці

найманці
Ландфохт Герман Геслер

Берта фон Брунек

Поселяни із трьох кантонів

Аристократи:

барон Вернер фон Аттінгаузен, Ульріх фон Руденц

Вернер Штауффахер

(Швіц)


Вальтер Фюрст

(Урі)


Арнольд Мельтхаль

(Унтервальден)

Вільгельм Телль і його родина



  1. Основний зміст уроку

Словесне малювання

На основі виписаних вдома цитат змалюйте ситуацію, в якій опинилися вільнолюбні швейцарці (можна запропонувати цитати).

У своєму творі Шиллер показу широку картину народного лиха і страждань. З окремих висловлювань, розповідей про певні випадки, що сталися в різних куточках країни, складається узагальнений образ народного горя:


  • Телль рятує Баумгартена, якого переслідують австрійські вояки за те, що він убив знатного Вольфеншіссена, котрий домагався його дружини:

«Я только право отстоял свое —

Жену и дом избавил от позора».



  • Мельтхаль змушений переховуватися, бо не дозволив посланцям фохта забрати свою власність:

«Ведь по приказу фохта Ланденберга

Он на моих глазах хотел угнать

У нас волов отличнейшую пару».


  • Штауффахеру не подобається, яким поглядом роздивляється його обійстя Геслер,бо розуміє, що той може відібрати його дім:

«Я императора наместник в крае, —

Сказал он, — и не потерплю, чтоб здесь

Дома крестьянин строил самовольно

И жил свободно, словно господин.

«Уж я сумею с вами совладать».


  • Старому Генріху Гальдену викололи очі за те, що він не відкрив місце, де переховувався його син Мельтхаль. Жорстокий фохт відібрав у старого все, давши в руки палицю, і сліпий живе тепер лише з милостині. Тож Мельтхаль непохитний : «Пусть мне ландфохт вернет глаза отца!..»

  • В одному із кантонів почали будувати фортецю, і поселяни зрозуміли, яке її призначення: «И эта крепость — вольности могила!»

  • Чашу гніву переповнило бажання Геслера:

«Пусть шляпе та же воздается почесть,

Что и ему. Пусть каждый перед нею,

Смирясь, без шапки станет на колени,

Чтоб император знал ему покорных».



  • А покарання, придумане для Телля, який пройшов, не вклонившись капелюху на жердині, стало сигналом для активних дій поселян:

«... С головы

Сшиби у сына яблоко стрелой...»



Чому ж так довго терпіли поселяни знущання австрійців? Що змусило їх зволікати?

Ключем для розуміння є сцена 2 дії 2 – про раду на Рютлі, куди сходяться представники трьох кантонів – Урі, Швіцу, Унтервальдена.



Виразне читання в ролях уривку зі сцени 2 дії 2

Читаємо в ролях уривок від слів «Рединг. Что привело три горные народа сюда, на берег озера угрюмый, в глухой полночный час?..» до фіналу сцени.



Евристична бесіда:

  • Які ж шляхи пропонують ватажки, селяни?

  • Чи є інший шлях, окрім збройного повстання?

  • Чому не сприйняли пораду священика Россельмана: «Власть Австрии признайте над собой...»?

  • Яка думка об’єднує швейцарців?

  • Який фінал сцени на озері? Що він символізує?

«Карусель»

«Хто веде народ»

Клас ділиться на чотири групи. В 4 кутах класу розміщені аркуші з імена ватажків поселян Штауффахер, Фюрст, Мельтхаль, і обов’язково включимо сюди барона Аттінгаузена. Кожна група отримує маркер певного кольору і набір карток з цитатами – словами запропонованих героїв. По сигналу вчителя займають місце біля аркушів. Завдання: написати, які переконання, вчинки, ідеї характеризують даного героя,підкреслюють його індивідуальність. З набору цитат карток вибрати і прикріпити до аркуша ті, які належать даному персонажу. По сигналу групи переходять до іншого аркуша і характеризують іншого героя. Так триває доти, поки групи не повернуться до свого аркуша. У спільному колі проводиться обговорення, узагальнюються результати, виправляються помилки.



Результати роботи можуть бути такі:

Мельтхаль

  • Не підкоряється ландфохту

  • Прагне помсти за понівеченого батька

  • Пробирається на розвідку у ворожий замок

  • Ризикуючи бути пійманим, вирушає у Швіц, щоб підняти народ на повстання

  • Запальний, нестримний

  • Емоційний

  • Перший піднімає свій кантон на боротьбу

Фюрст

  • Виступає проти кровопролиття

  • Поміркований

  • Прагне об’єднання з швейцарським дворянством

  • Пропонує чекати слушного моменту для повстання

  • Поважає дворян

  • Шанує прадідівські традиції

Штауффахер

  • Користується повагою серед поселян

  • Залишає свій дім, щоб бути поруч з народом у боротьбі

  • Переконаний, що сила народу в єднанні

  • Розважливий

  • Але прагне швидких дій, рішучої розправи над ворогами.

  • Не сподівається на підтримку дворян

  • Головне для нього – чесність і рівність людей

Барон Аттінгаузен

  • Шанує традиції рідної землі

  • З повагою ставиться до поселян

  • Обурений поведінкою австрійців

  • Прагне застерегти племінника від помилок

  • Благословляє народ на повстання

  • Переконаний,свобода одного - свобода всіх

  • Пропоновані цитати для характеристики:

Мельтхаль

  • Прочь, осторожность робкая... Отныне

О мщении кровавом буду думать.

Пойду... Никто меня здесь не удержит...

Пусть мне ландфохт вернет глаза отца!..


  • …В слезах бессильных

Скорбь жгучую не стал я изливать.

Я заключил ее, как драгоценность,

В своей душе и думал лишь о деле.


  • Пусть нас числом немного — сердце здесь

Всего народа, лучшие тут в сборе.

  • Да, кто предаться Австрии предложит,

Пускай лишится почестей и прав

И пусть никто не даст ему приюта.



Штауффахер

  • Неистов, грозен бич войны,

Он смерть сулит и пастуху и стаду.

  • Сплотившись, даже слабые могучи.

  • Ни слова мне о мести! Мы не мстить,

Но злу должны достойный дать отпор.

  • Долг свободных граждан

Державу, свой оплот, оборонять.

  • Пускай тиранов множиться вина:

Настанет день, и с ними мы сведем

И личные и общий счет – народный.



Фюрст

  • Вы провинились, и вам надо было,

Хоть кара и тяжка, ее стерпеть.

  • Что быть должно, да будет, но не свыше!

Мы фохтов из страны должны прогнать

С их слугами и крепости разрушить, —

Без крови, если можно.


  • «Да будем мы народом граждан-братьев,

В грозе, в беде единым, нераздельным».

  • Нет, лучше сохраним!

Она была орудьем тирании,

Теперь она — свободы нашей знак!



Барон Аттінгаузен

  • Борьба на жизнь и смерть! Кровавой сечей

Здесь не одно прославится ущелье.

  • Держитесь вместе... вечно, нерушимо...

Свобода одного — свобода всех.

  • Что ж, презирай отчизну! И стыдись

Обычаев ее, священных, древних!

Твой час придет, и ты к родным горам

Стремиться будешь с горькими слезами


  • Нет, если кровь свою придется лить,

То лучше за себя: свобода нам

Куда дешевле рабства обойдется.



  • Всем сердцем к родине своей прильни,

В любви к ней будь и тверд и постоянен.

Здесь мощный корень сил твоих таится,

А на чужбине будешь одинок …
Проблемне запитання:

Яке ідейне значення мають у творі образи племінника барона – Ульріха фон Руденца і німкені за походженням, але швейцарки по духу Берти фон Брунек?


  1. Домашнє завдання

  • 10- 12 балів: Прослідкувати зміни в образі Руденца під впливом Берти, підтвердивши цитатами з твору. Висловити своє ставлення до цих героїв.

  • 7- 8 балів: дати коротку характеристику одному з цих образів.

  • 1-6 балів: скласти план подій, в яких ми зустрічаємо цих героїв.

  • Індивідуальне завдання: «життєписці» підбирають цитати, які характеризують Телля (2 учні) і Геслера (2 учні).



  1. Рефлексія

Звернення до епіграфа уроку: чи правий барон Аттінгаузен, говорячи, що «свобода всіх – свобода одного»? Що це означає?

Методика «Останнє слово за мною»

(учні мають поділитися своїми міркуваннями, висновками,зробленими під час уроку)



Що ж важливе прагнув донести своїм твором Ф.Шиллер до нас, своїх читачів, і до всього людства?


Урок № 4

4



Тема. Вільгельм Телль і Геслер: причини і характер протистояння

Мета. Розкрити образи головних героїв твору, показати особливість втілення драматичного конфлікту твору, підсумувати вивчене про твір;

розвивати навички характеристики літературних персонажів, вміння працювати в групі,

виділяти головне, аргументувати свою думку, узагальнювати почуте;

виховувати почуття громадянського обов’язку.



Тип уроку: урок – відкриття.

Обладнання: тексти драми, картки для роботи в групах, анкета.

Пойдем с приветом от всего народа

К тому, с кем завоевана свобода!

Ф.Шиллер


Хід уроку

  1. Актуалізація опорних знань

«Кола Вена»

За допомогою стратегії охарактеризувати прояви патріотичності швейцарців, їхньої активності в умовах австрійського гноблення(працюють три учні біля дошки,кожен заповнює свою частину кола, по завершенню клас може доповнити інформацію)



«Три речення»

Охарактеризувати лише трьома реченнями ватажків народного повстання, їхню роль у згуртуванні селян.

Перевірка домашнього завдання

Переказ (стислий)

ланцюжком епізодів, де читач зустрічається з Руденцом і Бертою.

«Маю думку»:

за бажанням висловити свою думку, як і чому змінюється Руденц, яка його роль у перемозі швейцарців.



  1. Мотивація навчальної діяльності

Поселяни , гноблені австрійцями, стали активно об’єднувати свої зусилля проти гніту ворогів. На бік повстанців стає і дворянство, обурене безчинствами ландфохта і його найманців. Навіть Руденц, готовий спочатку стати на бік імператора заради кохання Берти, повертається до народу, оскільки його кохана не може бути з тим, збирається зрадити свій народ. Німкеня Берта – швейцарка по духу, вона сама прагне боротися разом із селянами, щоб врятувати країну, яка стала її домівкою.

Під час ради на Рютлі народ робить свій вибір – до зброї. Але ми помітили, що там не було серед присутніх того, чиїм ім’ям автор назвав свій твір. За що ж Ф.Шиллер робить Вільгельма Телля головним героєм своєї драми? Про це і піде мова на уроці.



  1. Оголошення теми уроку. Визначення учнями мети і завдань.



  1. Основний зміст уроку

Примітка. Протягом уроку «життєписці»(індивідуальне домашнє завдання) ілюструють відповіді учнів, розповідь учителя цитатами з твору.

Колективна робота

«Досьє»

Записати все, що ми знаємо про Геслера.



  1. Імперський намісник – ландфохт - в двох кантонах – Швіці й Урі.

— «Я императора наместник в крае …».

  1. Рицар, який «має лише один плащ».

«А Геслер — самый младший сын в роду,

Плащ рыцаря — вот все, чем он владеет…»



  1. Заздрить заможному Штауффахеру.

« … и не потерплю, чтоб здесь

Дома крестьянин строил самовольно

И жил свободно, словно господин.

Уж я сумею с вами совладать».



  1. Ненавидить усіх швейцарців.

«Народец этот нам преградой стал,

Но мы его заставим покориться».



  1. Задоволений від безчинств своїх підлеглих.

« … Ведь ты уже давно

Страну, народ ногами попираешь!»



  1. Хоче принизити гордий народ, змусивши вклонятись капелюхові.

«Народец этот нам преградой стал,

Но мы его заставим покориться».



  1. Жорстоко карає Телля, якого боїться.

«… И видит он, я перед ним стою

С отличным самострелом. Он смутился

И побледнел, колени задрожали...»

***


«Когда меня ты с дьявольским злорадством

Стрелять в родного сына принуждал...

И тщетно умолял я о пощаде...»


  1. Прагне отримати нероздільну владу над швейцарцями.

«О, я сломлю их дерзкое упорство,

Я подавлю кичливый дух свободы!

Я новый возвещу закон стране

И прикажу...»



  1. Гине від стріли Телля.

  • Чому народ не помилився, пророкуючи:

« И скоро же настиг небесный мститель

Наместника — есть и над ним судья!»

«Пускай над ним свершится Божий суд»?
Саме в руки того, кого найбільше боявся Геслер, Бог вкладає стрілу. Ким же є Телль?

Робота в групах

«Репортаж з місця події»


«Вся справа

в капелюсі».

Телль і Геслер.

В родині Телля.
Спробуймо виокремити епізоди твору, де ми зустрічаємося із Теллем. В короткому «репортажі з місця події» визначте ключові події і дайте стислу характеристику героя на цьому етапі.


Зустріч з убивцею імператора.

Помста

Геслеру.


Порятунок Баумгартена.

Розмова з Штауффахером





Який з цих епізодів є переломним у житті Телля? Чому?

Робота в парах

Характеристика Телля за планом

1.Телль про себе.

(Влучний мисливець, покладається тільки на себе:



«В крушенье легче выплыть одному», «Лишь на себя могу я положиться», «Тот, кто силен, всего сильней один», «Раздумывая, много не свершишь».

… Покой мне чужд.

Я не рожден быть пастухом. Я должен

За целью ускользающею гнаться;

И лишь тогда мне наслажденье жизнь,

Когда в борьбе проходит каждый день.

***

Кто ловок, осмотрителен, силен,



На Бога уповает, тот легко

Беду любую побороть сумеет.

Природным горцам горы не страшны.

Спочатку він стоїть ніби осторонь політичних справ і конфліктів, осторонь об’єднаних селян. Поміркований і поступливий:

Мне мало дела, зол он или нет.

Живу я честно, — что мне до врагов!

Він не бере участі у раді кантонів, але і не відмовляється допомагати тим, хто потребуватиме його допомоги:

Телль выручит из пропасти ягненка, —

Так разве он друзей в беде покинет?

Но вы не ждите от меня совета:

Я не умею помогать словами.

А делом захотите вы ответа,

Зовите Телля — он пойдет за вами.

***


Но если кликнет клич

Моя страна, я ей не изменю.

***

По силам долг на каждого возложат.



2. Телль – батько.

Телль розуміє, що його вчинки можуть бути загрозою родині, але він не може і за таких обставин не допомогти втікачу Баумгартену, адже в першу чергу він рятував батька дітей, главу родини.

Своїх синів він любить безмежно, тож наказ Геслера для нього страшніший власної смерті, він на колінах випрошує у ворога смерті для себе і волі для сина. Страждання батька жахливі для всі присутніх, навіть Берта вражена жорстокістю фохта. Але Вальтер - син Телля – впевнений у майстерності батька, він не боїться стати під приціл, він не дозволяє себе прив’язати до дерева, як істинний син свого батька, прагне спокійно дивитися у вічі небезпеці.

Ведь мой отец бьет птицу на лету, —

Он сердце не пронзит родного сына.

Стрілець не може простити Геслеру такого поводження зі своєю дитиною. Тож він прагне помсти, вбивши фохта, він дав сигнал для народних повстанців. Чаша народного гніву переповнилася.

3. Геслер про Телля.

(Намісник боїться народного улюбленця, добре вивчивши норов Телля, ніби спеціально для нього вигадав жердину з капелюхом. Чудово розуміючи, що стрілець становить загрозу для його влади у краї, використовує вдалий випадок, щоб знищити Вільгельма, якщо не фізично, то хоча б морально:

Э, Телль, как ты вдруг стал благоразумен!

А говорят, что ты большой мечтатель,

Живешь не так, как все другие люди.

Что почудней ты любишь... оттого

Я по тебе такой и подвиг выбрал.

Там, где другой задумался б, ты смело,

Закрыв глаза, решаешься на все.

***

Не жизнь твоя, но выстрел твой мне нужен...



Ты духом тверд. На все готов дерзать!

Отлично ты владеешь самострелом.

За руль берешься, не страшась грозы.

Спасай теперь себя... спаситель всех!



4. Ким є для народу.

Селяни поважають Телля як людину, що шанує дідівські звичаї, який завжди готовий прийти на допомогу гнаному, хоча спочатку і тримається осторонь від повстанців:

У нас в горах другого Телля нет.

***

Рёссельман



Ведь это Телль — достойный гражданин.

***


По доблестям — он первый в нашем крае

И вольности оплотом был бы здесь.

***

Надежды нашей сломан верный якорь!



Ведь только старый рыцарь без боязни

Вступался за народные права!

***

Телль на свободе был — была надежда;



Невинный в Телле друга обретал,

Заступника надежного — гонимый;

Он каждого спасал...

Страждання Телля - батька нестерпні для селян. Мельтхаль вважає, що це зволікання розпочати повстання є виною, що так сталося з тим, хто їх захищав. Лише почавши бунт, вони зможуть виручити Телля. Саме Вільгельм Телль «дав сигнал» взятися до зброї, бо іншого виходу не було.

Но где же Телль? Как, все еще не видно

Свободы нашей смелого творца?

Он больше всех свершил и настрадался.

Пойдем с приветом от всего народа

К тому, с кем завоевана свобода!



5. Ставлення автора до свого героя.

Шиллер на прикладі свого Героя показує, що людина мусить пам’ятати свій громадський і патріотичний обов’язок. Тож не дивно, що Телль візьме участь у всенародній боротьбі. Проте автор підкреслює, що його герой - не вбивця, він – захисник свого народу, ним не керують корисливі мотиви. Коли в останній дії до Телля в дім приходить вбивця імператора з проханням допомогти йому, Телль допомагає йому лише як людині, але не хоче переховувати і виправдовувати злочинця, який убив, щоб отримати владу і майно. Він і карати його не хоче, на це є Божий суд.

Я чистые подъемлю к небу руки,

Тебя, твое злодейство проклиная...

Я за святую отомстил природу,

А ты попрал ее... тут связи нет:

Злодейство и — святейших прав защита!



6. Ваше ставлення до швейцарця – патріота.

Бесіда

  • Чи мав право Геслер змушувати Телля стріляти в яблуко на голові сина? Чому?

  • Які загальнолюдські принципи порушує Геслер?

  • Як Шиллер виправдовує помсту свого Телля? Чи переконливі аргументи автора?

  • Доведіть, що образи Телля і Геслера контрастні. Чому сприяє використання антитези у творі?

Запис у зошити:

В протистоянні Геслера і Телля (як представника австрійської влади і представника швейцарського народу) втілено драматичний конфлікт твору:непримиренний конфлікт вільнолюбства і тиранії, природних прав і несправедливих суспільних законів, вільної особистості і тиранічної влади.



  1. Рефлексія

Сенкан

Складіть сенкани (по рядах) «Геслер», «Телль»

Геслер

Свавільний, жорстокий,

Кривдить, руйнує, принижує

Нікчемний рицар без душі

Ландфохт.

Телль

Справедливий, відданий

Відстоює, захищає, карає

Поборник народних інтересів

Герой.

«Гронування»

Визначити на основі вивченого головні ідеї твору, співзвучні з ідеями Просвітництва.



«Візитка твору»

Узагальнити вивчене про драму, заповнивши анкету:

  1. Назва твору.




  1. Автор.




  1. Час і місце написання.




  1. Жанр твору




  1. Час і місце дії.




  1. Тема.




  1. Ідея.




  1. Головні персонажі.




  1. Проблеми, порушені у творі, над якими я замислив(ла)ся.




  1. Моя знахідка.






  1. Домашнє завдання

  • Закінчити заповнювати анкету.

  • Написати міні - твір: «Уроки громадянськості і патріотизму від Шиллера».






Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Урок №1 №1 Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «німецький геній» доби Просвітництва Мета iconФрідріх Шиллер 1759 1805
Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (Johann Christoph Friedrich Schiller) (1759 1805) німецький поет, драматург І філософ-естетики
Урок №1 №1 Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «німецький геній» доби Просвітництва Мета iconЙоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805) Біографія Й. К. Ф. Шиллера Портфоліо поета
Йо́ганн-Фрі́дріх Ши́ллер німецький поет І драматург, відомий в Україні багатьма перекладами й виставами його творів. Ф. Шиллер разом...
Урок №1 №1 Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «німецький геній» доби Просвітництва Мета iconЙоганн-Фрідріх Шиллер
Фрідріх Шиллер в місті Марбах у сім'ї військового фельдшера. Його батько — Йоганн Каспар Шиллер — військовий фельдшер, мати, Доротея,...
Урок №1 №1 Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «німецький геній» доби Просвітництва Мета iconУроку: Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805). «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність
Мета уроку: зацікавити учнів творчістю Ф. Шіллера; розкрити сюжетну основу, тему та ідею балади; розвивати навички аналізу твору,...
Урок №1 №1 Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «німецький геній» доби Просвітництва Мета iconКультура Нового часу. (Доба Просвітництва)
Особливості розвитку мистецтва доби Просвітництва
Урок №1 №1 Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «німецький геній» доби Просвітництва Мета iconМайстер – клас «Теорема Піфагора та її застосування» Мета
Це поєднання двох суперечностей І надає їй особливої привабливості. Про теорему Піфагора так сказав німецький вчений Йоганн Кеплер:...
Урок №1 №1 Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «німецький геній» доби Просвітництва Мета iconДати уявлення про добу Просвітництва,висвітлити основні концепції Просвітництва
Обладнання: портрети видатних діячів епохи Просвітництва,таблиці,пам'ятка для роботи "Мозгова атака "
Урок №1 №1 Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «німецький геній» доби Просвітництва Мета iconТема: Просвітництво як літературна епоха. Розмаїття виявів літературного життя: виникнення (сентименталізм) та розвиток (класицизм, реалізм) художніх напрямів, нових жанрів
Обою Просвітництва, його основними ознаками, літературними напрямами, особливостями доби, найвідомішими представниками; розвивати...
Урок №1 №1 Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «німецький геній» доби Просвітництва Мета iconЛюди «білого царя»: імперська поселенська колонізація
Традиційні для доби Просвітництва соціальні експерименти, керовані з державного центру в південній Україні, впроваджувалися особливо...
Урок №1 №1 Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «німецький геній» доби Просвітництва Мета iconУрок Письменник та його твір
Мета: нагадати учням ідеї просвітництва, познайомити з із життям та творчістю Гете, навчати ідейно-тематичного аналізу твору, розвивати...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка