Урок №1 камерно-вокальний жанр (пісня) Мета уроку



Сторінка1/6
Дата конвертації08.05.2017
Розмір1,05 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6

Тема 1. Жанри камерно-вокальної музики
УРОК № 1 КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИЙ ЖАНР (ПІСНЯ)
Мета уроку :

Навчальна: на конкретних прикладах показати учням можливості му-зичного мистецтва виражати різноманітні настрої та почуття людини; поглибити знання учнів про українські народні пісні; розкрити поняття камерна музика;

Розвивальна: розвивати вміння учнів логічно мислити, інтерпретувати та виразно виконувати музичні твори;

Виховна: розвивати в учнів зацікавленість українською народною піс¬нею, глибоке відчуття настроїв і почуттів людини, утілених у музичних творах; виховувати почуття єдності з музичним образом пісні.

Музичний матеріал: «Пісня» Л. Ревуцького, третя частина І симфонії Г. Ма- лера, українська народна пісня «Од Києва до Лубен».

Літературний матеріал: вірш М. Рильського про Л. Ревуцького.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Л. Ревуцького, Г. Малера.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: урок — уведення у тему.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (українська на¬родна пісня «Од Києва до Лубен»),

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент

Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Ми почасти навіть не звертаємо уваги на те, що музика стала частиною нашого життя. Ми її чуємо у кіно та театрах, під час свят та театральних дій, у транспорті та вдома, музика лунає з екранів телевізорів, із приймачів та мобільних телефонів. Музику не можна відокремити від життя людини, адже музика є важли¬вою складовою цього життя. Для того щоб зрозуміти й полюбити музику, необхідно навчитися її слухати. Але музичних творів так багато! Як же навчитися розбиратися у безмежному океані музики? Цього ми вчитимемося сьогодні на уроці.



Актуалізація опорних знань

Учитель. Музичне мистецтво складається з багатьох різних видів, або жанрів: масштабних та мініатюрних, для одного голосу чи кількох, для одного музичного інструмента або багатьох.



Бліцопитування

  • Пригадайте: як називають музикантів, що виконують вокальну музику? хорову музику? на музичних інструментах? грають в оркестрі?

  • Як називають музику, що створена для виконання голосом? для виконання на музичних інструментах?

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА Розповідь учителя

Кожне мистецтво має свою неповторну мову. Музика — це мова почуттів, вона відрізняється особливою емоційною глибиною. В музиці склалася широка палітра жанрів: опера і симфонія, балет і концерт, прелюдія і танець. Але, мабуть, найпоширеніший жанр, який відчиняє двері у музичне мистецтво,— це пісня.

З'явилась на світ маленька людина, і одразу ж залунали над її колискою тихі, сердечні наспіви. І зовсім непомітно, одна за одною ввійдуть в його життя різні пісеньки. Згодом з'являються пісні про дружбу, про вітчизну, про любов, про цілу землю, пісні про все, що ми бачимо навколо себе, про все те, про що думаємо, про що мріємо. Пісня глибоко проникає у наше життя і так тісно з ним переплітається, що здається нам уже не мистецтвом, а просто частиною нашого життя, такою звичайною і природною, як і все, з чого взагалі складається наше життя.

Змінюються історичні епохи, але у будь-який час людина співає — і в смутку, і в радості. Пісня здатна закликати до боротьби та праці. У ній втілені глибокі роздуми, солодкі мрії, народна мудрість, т



  • Пригадайте: які види пісень ви знаєте?

  • На вашу думку, у чому полягає особливість народної пісні?

  • Які жанри народної пісні ви знаєте?

Спочатку народна пісня передавалася з уст в уста і не мала нотного запису. Композитори підхоплювали її, збагачували своїми музичними фарбами, т Пригадайте: як називають композиторські прикрашання народної пісні?Пісня відчинила перед нами двері в симфонічну музику і музику камерну.

Камерна музика (camera — італ. кімната) — це вид музичного мистецтва, призначений для виконання в невеликих приміщеннях або для домашнього музикування.

Камерну музику, тобто музику для одного чи кількох виконавців, ще порівняно недавно виконували частіше у домашній, а не в концертній обстановці. Аматори музики приходили один до одного, щоб послухати хорошу музику і взяти участь у її виконанні. Грали і слухали музику сольну — для фортепіано, для скрипки, для флейти та інших інструментів. Грали твори для різних ансамблів — дуетів, тріо, квартетів. Обов'язково брали участь у таких домашніх концертах і співаки. Потім поступово камерна музика вийшла за межі осель багатих і знатних людей: її почали виконувати в кон¬цертних залах, де ми слухаємо її також і в наші дні.

Для різних музичних інструментів багатьма композиторами написані твори, що мають назву «Пісня без слів» або просто «Пісня». Головні мелодії таких творів звучать, як пісня,— протяжно, співуче, мелодійно в супроводі акомпанементу. Проте твори з такими назвами дуже різноманітні за своїм змістом — почуттями, що їх втілюють композитори.

Такий твір — «Пісня» — є і в творчому доробку українського композитора позаминулого століття Левка Ревуцького.

Видатний український композитор, митець-громадянин Левко Миколайович Ревуцький народився на Полтавщині наприкінціXIX ст. Після здобуття освіти в Київському університеті та консерваторії він виявив себе як талановитий композитор, науковець і педагог. Майже півстоліття віддав композитор викладацькій роботі в Київській консерваторії. Він написав багато творів на основі народних пісень. Наприклад, цикли «Козацькі пісні», «Галицькі пісні», «Сонечко». Також написав поему-кантату «Хустина», Концерт для фортепіано з оркестром, 2 симфонії, фортепіанні п'єси і пісні, інструментальні твори. Л. Ревуцький — автор багатьох творів різноманітних жанрів. Із його іменем пов'язане становлення укра-їнської симфонічної та фортепіанної музики минулого століття.

Пісенна тематика та обробки українських народних пісень посідають чільне місце у творчості Левка Ревуцького. Композитор майстерно поєднував різні жанри українського народного фольклору з професійною інструментальною музикою. Пісенність панує в його симфоніях та інших музичних творах.

Дух музики Л. Ревуцького, її тепло, мабуть, найкраще зумів передати у вірші, присвяченому другові, поет М. Рильський:

В колиску дар пісень тобі поклала доля

У серце налила добра і чистоти,

І дорогі скарби несеш обачно ти,

Як чашу, як свічу у радісне роздолля.

Слухання музики

Учитель. «Пісня» Л. Ревуцького — це невелика фортепіанна п'єса, яка нагадує українські народні пісні — думи. Зараз ви її послухаєте. Поміркуйте над тим, яким є характер цього твору.



Слухання «Пісні» Л. Ревуцького

  • Поміркуйте: у чому полягають музичні особливості цього твору?

  • Чому композитор Л. Ревуцький назвав свій інструментальнийтвір «Піснею»?

Розповідь учителя

Отже, ми дійшли висновку, що це невелика фортепіанна п'єса, широка, наспівна мелодія якої ллється зосереджено і стримано, нагадуючи українські народні пісні-думи.

Використання народної пісні як джерела творчості можна зустріти майже в усіх композиторів. Австрійський композитор Густав Малер із величезною глибиною відобразив у музиці світ природи і людини. Митець із великим успіхом ставив опери, диригував симфонічними творами.

На відміну від решти його симфоній, його Перша симфонія суто інструментальна, хоча композитор використовує в ній матеріал кількох своїх пісень з циклу «Пісні мандрівного підмайстра». Найзнаменитіша частина симфонії — третя, пародійний траурний марш. Задум цієї частини народився під враженням дитячої лубочної картин¬ки: звірі ховають мисливця і проливають удавані, лицемірні сльози. Послухайте третю частину І симфонії Г. Малера та дайте відповідь на запитання,



  • Яку народну пісню використав композитор у своєму творі?

Слухання третьої частини І симфонії Г. Малера

  • Як змінилася музична мова пісні у цьому симфонічному творі?

  • Які інструменти виконують її мелодію?

  • Як ви розумієте вислів композитора: «Коли я слухаю музику, я чую цілком виразні відповіді на всі питання і в мені все заспокоюється та прояснюється. Або, точніше, я відчуваю, що це взагалі не питання»?

Вокально-хорова робота

Учитель. Доречною на нашому уроці буде українська народна пісня «Од Києва до Лубен», що має легкий, жвавий характер. Послухайте її та дайте відповідь на запитання,



  • Яку роль у створенні жартівливого характеру відіграє музика?

Слухання української народної пісні «Од Києва до Лубен»

  • Чи має ця пісня танцювальний характер?

  • Які слова вказують нам на її танцювальний характер?

Розспівування

Розучування української народної пісні «Од Києва до Лубен»

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА Підбиття підсумків уроку

Учитель. Ми не можемо уявити своє життя без музики. Музики, в якій є краса і правда, гумор і веселий жарт. Вона здатна прикрасити життя, збагатити духовний світ людини, додати бадьорості та наснаги.



Експрес-тестування

«Пісня» Л. Ревуцького написана для:

а) голосу;

б) симфонічного оркестру;

в) фортепіано;

г) оркестру народних інструментів.



4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дізнатися історію виникнення будь-якої української народної пісні.

Учні виходять із класу під музичний супровід (українська народна пісня «Од Києва до Лубен»)

УРОК № 2 КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИЙ ЖАНР (ГІМН)

Мета уроку :

Навчальна: продемонструвати учням важливе значення музичних творів — пісень, що стали державними та духовними символами українського народу, допомогти їм це усвідомити; на прикладі пісень «Молитва за Україну» М. Лисенка та «Ще не вмерла України...» М. Вербицького підкреслити непересічну громадянську і духовну роль музики в житті народу та держави; п розвивальна: формувати вокально-хорові навички; п виховна: прищеплювати учням зацікавленість патріотичними образа¬ми в музичних творах, почуття патріотизму, кращі моральні та духовні якості особистості.

Музичний матеріал: М. Вербицький, П. Чубинський «Ще не вмерла України...»; М. Лисенко, О. Кониський «Молитва за Україну»; гімн «Гаудеамус», українська народна пісня «Од Києва до Лубен».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети М. Вербицького, П. Чубин- ського, М. Лисенка, О. Кониського.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (гімн «Гаудеамус»),

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент. Повідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, у чому полягає секрет популярності музичних творів? Дійсно, складно від-повісти на це питання однозначно: майстерність чи мелодійний дар митця, виразні засоби чи правдивість та щирість. Чому одні музичні твори, які були написані багато років тому, продовжують своє жит¬тя у наш час і ми знову і знову повертаємось до них, тоді як інші не привертають нашої уваги надовго і поступово зникають у забутті? Саме з такими творами, що іноді стають навіть музичними симво¬лами, ми познайомимось сьогодні на уроці.



2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

У багатьох українських піснях відображується образ нашої Батьківщини. Найголовнішою такою піснею для кожного громадянина України є Державний Гімн.

У давнину гімнами називали музичні твори, написані на слова з Біблії, їх виконували церковні хори. Уперше гімни з'явилися у XVI ст.

Національний гімн — особлива пісня тієї або іншої держави. Національний Гімн України — урочиста пісня — символ нашої державної єдності.

Державний гімн — це урочиста пісня, прийнята як офіційний національний символ держави, що символізує і пропагує на¬ціональні ідеї та ментальність країни, якій належить. П. Чубинський

Слова вірша «Ще не вмерла України...», який згодом став Гімном нашої держави, написав у 50-ті роки XIX ст. відомий український поет, етнограф, фольклорист Павло Платонович Чубинський (1839—1884). Поезія, уперше надрукована 1863 року, невдовзі розі-йшлася в народі — серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Певний час її навіть приписували перу Тараса Шевченка. Вірш «Ще не вмерла України...» одразу впав в око царській владі. Через рік Чубинський потрапив до заслання за свою незмірну любов до України, а заборонений вірш довгий час потайки читали і співали на різні мелодії.

Музику на ці вірші написав видатний західноукраїнський композитор і диригент Михайло Михайлович Вербицький (1815— 1870). Він тонко відчував дух і настрої громадськості, чим пояснюється популярність його творів, особливо пісні-хору «Ще не вмерла України...». Мажорні закличні ін¬тонації віддзеркалюють у собі характерні риси українських історичних пісень.

24 серпня 1991 року на церемонії затвердження «Акту проголошення незалежності України» в залі Верховної Ради було виконано національний гімн «Ще невмерла України...». Статусу Державного Гімну України ця пісня на-була 6 березня 2003 року. У статті 1 Закону «Про Державний Гімн України» записано, що Державним Гімном України є національний Гімн на музику М. М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. П. Чубинського. Конституція України затвер¬дила статус пісні як офіційного державного музичного символу.

Мелодія Гімну зазвичай звучить під час урочистих заходів, державних свят, демонстрацій, військових парадів, ушанування переможців на міжнародних спортивних змаганнях.

Гімн «Ще не вмерла України...» поряд із Державним Гербом — тризубом — і синьо-жовтим Прапором є офіційним символом нашої держави. За своїм змістом він є відображенням ідей боротьби за націо-нальну незалежність, гарячої любові до своєї землі, її героїчної історії.

Після проголошення незалежності України Державний Гімн відіграє роль заклику до ствердження самостійності й суверенітету України, надихає український народ на розбудову своєї держави.

Слухання музики

Учитель. Гімн звучить в ознаменування сили, слави і могутності держави. Слухати Гімн потрібно стоячи, мовчки,


  • Із якими почуттями потрібно виконувати Державний Гімн?

Слухання Державного Гімну України «Ще не вмерла України...»

Розповідь учителя

Поряд із твором «Ще не вмерла України...» другим національним духовним гімном виступає «Молитва за Україну» — «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни».

Пісня «Молитва за Україну» є символом духовно-патріотичних почуттів українського народу. Цей твір також пройшов довгий історичний шлях. Вірш Олександра Яковича Кониського (1836—1900), написаний у 90-ті роки XIX століття, був призначений для дітей, для українських шкіл Галичини, Буковини та Закарпаття. Водночас, покладений на музику Миколою Віталійовичем Лисенком (1842—1912), лунав на релігійних святах у церквах Галичини, хочай не належав до канонізованих релігійних текстів.

Спочатку пісня називалась «Боже Великий, Єдиний» і мала примітку композитора «Дитячий гімн», а згодом отримала назву «Молитва за Україну». У передмові до видання твору автори написали: «Вкласти... хотіли передусім в „неложнії уста" дітей, від яких Всевишній найскоріше міг почути це благання».

«Молитва за Україну» є одним із шести творів духовної музики Миколи Лисенка. У ній поєднані ніжно-ліричне та піднесено- величне звучання; розвиток образу простежується від молитовно-ліричного до енер- гійно-рішучого. За спогадами сучасників класик української музики Микола Лисенко був одним зі справжніх пропагандистів українства. Куди не дісталася наука, письменство — сміливо йшли національне мистецтво, рідна пісня, почуття — і перед ними розкривалися двері й душі.

Значення Миколи Лисенка для української музики можна порівняти зі значенням Тараса Шевченка для української літератури.



Слухання музики

Учитель. Уважно прослухайте пісню Миколи Лисенка та Олександра Кониського «Молитва за Україну»,

  • Поміркуйте: чому «Молитва за Україну» є образом-символом духовності українського народу?

Слухання духовного гімну «Молитва за Україну»

  • Які ще гімни вам знайомі?

Розповідь учителя

Кожна країна має свій гімн, який виконується під час урочистих зібрань, подій. Багато спортивних клубів, Ліга Чемпіонів і навіть школи мають власний гімн. В усьому світі відомий і студентський гімн «Гаудеамус».

«Гаудеамус» (лат. gaudedmus — веселімося) — середньовічна студентська пісня, студентський гімн. Назва виникла за першим словом пісні.

Ця пісня з'явилася в XIII чи в XIV столітті або в Гейдельберзько¬му або в Паризькому університеті (Сорбонні). «Гаудеамус» належить до жанру застільних пісень вагантів — середньовічних мандрівних поетів і співаків, серед яких були і студенти. Протягом декіль¬кох століть пісня передавалася усно й тому має багато варіантів. У друкованому виді текст «Гаудеамуса» уперше з'явився 1776 року, а 1781-го мандрівний письменник Крістіан Вільгельм Кіндлебен надав йому форми, що збереглася і дотепер.

Відомий мотив пісні затвердив, імовірно, композитор XV століття Йоганнес Окегем. Російський композитор Петро Чайковський переклав мелодію для чотириголосого чоловічого хору з фортеп'яно. «Гаудеамус» використовували Ференц Ліст, Йоганнес Брамс, Анато-лій Кос-Анатольський. Цю пісню тепер співають на святах і зустрі¬чах студенти усього світу, вона є своєрідним символом студентства й молодості.

Слухання музики

Слухання «Гаудеамусу»

Послухайте цей студентський гімн і дайте відповідь на запитання.



  • Що його об'єднує з Гімном України і що різнить?

Вокально-хорова робота

Розспівування

Розучування української народної пісні «Од Києва до Лубен»

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку



Учитель. Кожна українська пісня має свою історію. Доля багатьох із них схожа на долю нашого народу. Патріотичні українські пісні суворо забороняли, однак знищити їх не змогли. Багато патріотичних пісень продовжують існувати, вселяючи в серця віру в краще майбутнє.

Експрес-тестування

Державний гімн — це:

а) народна пісня;

б) урочиста пісня, прийнята як офіційний національний символ держави, що символізує і пропагує національні ідеї та мен-тальність країни, якій належить;

в) музичний твір наспівного характеру.

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти твори, що за своїм духовним і патріотичним значенням можуть стати музичними символами українського народу.



Учні виходять із класу під музичний супровід (гімн «Гаудеамус»)

УРОК № 3 РОМАНС ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ

Мета уроку :

Навчальна: поглибити уявлення учнів про виражальні та зображальні можливості музики; учити учнів висловлювати судження про життєвий зміст музичних образів, зокрема ліричних; закріпити розуміння учнями поняття романс;

Розвивальна: розвивати вокально-хорові навички та вміння спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів;

Виховна: прищеплювати учням глибоке розуміння класичної музики, почуття краси.

Музичний матеріал: романси «Гірські верхівки» А. Рубінштейна, О. Варламова, Г. Свиридова; «Диво-осінь» А. Олейниковой

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети А. Рубінштейна, О. Варламова, Г. Свиридова, А. Олейниковой репродукція картини М. Реріха «Гора п'яти скарбів».

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Диво-осінь» А. Олєйникової).

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні ми розповімо велику історію про один музичний жанр. Він досить довго мандрує сторінками музичного та літературного мистецтва.

Ще в епоху Середньовіччя з'явився пісенний жанр, в основі якого лежить розповідь. Він оповідав про різні історичні події, лицарські подвиги, історії з народного життя. Його твори виконували в супроводі інструмента. Нове життя цей жанр отримав у XIX столітті. І відтоді живе як повноправний родич пісні; крім того, розповідає мовою різних інструментів — тобто став ще й інструментальним жанром.

Ви здогадалися, про що йдеться?

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

Отже, сьогодні ми поговоримо про романс — основний жанр вокальної камерної музики. Цей термін виник в Іспанії, у Середньовіччі, і спочатку означав побутову пісню романською мовою (як відомо, іспанська належить до романських мов). Романс як світська п'єса для голосу з інструментальним супроводом швидко завоював Європу. Існує багато його різновидів — елегія, балада, серенада, в яких композитори передають свої настрої, думки, враження.

Представники романтичного стилю XIX століття найпочесніше місце поміж усіх видів мистецтва віддавали музиці.

Отже, романс (ісп. romance, від лат.— по-романськи) — це невеликий за обсягом вірш та музичний твір для сольного співу з інструментальним акомпанементом.



Складання асоціативного куща

Які асоціації виникають у нашій уяві, коли ми вимовляємо це слово? Складемо асоціативний кущ до поняття романс.

Поезія російського поета Михайла Юрійовича Лєрмонтова привертала увагу багатьох композиторів.


Пісня

Музика
Лермонтовські вірші поклали на музику 109 композиторів (сьогодні відомо вже про 116), а до вірша «Гірські верхівки» різні композитори створили 104 різноманітних мелодії.


Романтики,

Романтизм





Настрій

Романс



Мрії



Емоції

Почуття


Сприйняття творів мистецтва

Зображувальна виразність цього вірша відбила¬ся в живописних творах О. Васнецова, В. Конашевича, Ф. Константинова, М. Реріха (споглядання репродукції картини М. Реріха «Гора п'яти скарбів»).

Російський композитор А. Рубінштейн також обрав саме цей вірш для того, щоб покласти його на музику. За жанром «Гірські верхівки» — романс. У цьому творі автор милується красою природи Кавказу. Музика підкреслює захват автора.

Слухання музики

Послухайте цей романс та дайте відповідь на запитання,



  • Який розвиток має музика цього твору?

Каталог: document -> konspekti
document -> Надія, яка, за легендою, впродовж всього життя допомагає людям терпіти страждання та турботи на шляху до досягнення поставленої перед собою мети. І хоча Пандора добре ставиться до надії, в інших джерелах її характеризують І як благословіння
document -> Видань утос
document -> Атестація з української літератури за курс 5 класу (ІІ семестр)
document -> Українська література, 5-12 кл
document -> 11 клас. Профільний рівень
document -> Тема. Життєвий І творчий шлях М. Петренка. Поезія Петренка. Мета
konspekti -> Іі семестр музичне мистецтво в нашому житті. Урок 17 Тема: Джаз Мета: Ознайомити з особливостями сучасних музичних явищ (джазом),розглянути особливості понять «імпровізація»
konspekti -> Урок №17 прелюдія. Мета уроку
konspekti -> Як виникла музика


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Урок №1 камерно-вокальний жанр (пісня) Мета уроку iconУрок-концерт у 7-их класах. "Мій улюблений жанр фольклору" Епіграф до уроку : "
Епіграф до уроку: “Пісня – це не те, що написано на нотному папері, а те, що співається народом…” Ніна Матвієнко
Урок №1 камерно-вокальний жанр (пісня) Мета уроку iconУрок №6 Дата Тема (семестру,) Палітра музичних образів Тема уроку Образ танцю. Тип уроку: комбінований Жанр урок композиція
Моріса Равеля та особливостями розвитку образу звучання симфонічної п'єси
Урок №1 камерно-вокальний жанр (пісня) Мета уроку iconУрок 1 Тема. Жанрова палітра музичного мистецтва
«жанр музики», «камерно-вокальні жанри», надати знання про первинні та основні жанри вокальної та інструментальної музики, розглянути...
Урок №1 камерно-вокальний жанр (пісня) Мета уроку iconУрок англійської мови та світової літератури з теми: «Вільям Шекспір. Сонети» 8 клас
Мета уроку: ознайомити учнів з біографією І віхами творчості видатного англійського драматурга та поета; поглибити знання школярів...
Урок №1 камерно-вокальний жанр (пісня) Мета уроку icon«Шлях до Бога» (Р. М. Рільке і Україна. «Пісня про Правду»)
...
Урок №1 камерно-вокальний жанр (пісня) Мета уроку iconКонспекти уроків до теми «Портретний жанр в образотворчому мистецтві» 6 клас Тема уроку: Портрет як жанр образотворчого мистецтва. Портрети у творчості Т. Г. Шевченка. Портрет людини за уявою
Мета: ознайомити з творчістю Т. Г. Шевченка; дати поняття про зображення голови людини в різних положеннях, пропорції її елементів;...
Урок №1 камерно-вокальний жанр (пісня) Мета уроку iconУроку музичного мистецтва у 5 класі на тему: " Історія народу в пісні"
Музичний матеріал: українська народна пісня «Дума про козака Голоту», українська народна пісня «Засвіт встали козаченьки»; М. Лисенко,...
Урок №1 камерно-вокальний жанр (пісня) Мета уроку iconКонспект уроку клас. І семестр урок. Образний зміст музики тема уроку. Виражальність та зображальність образів. Мета
Мета: поглибити уявлення учнів про виражальні та зображальні можливості музики
Урок №1 камерно-вокальний жанр (пісня) Мета уроку iconУрок тема уроку. Суспільно політичний рух у 70- 90- Х роках ХІХ ст ( урок 1)
Мета уроку: показати основні напрями суспільно – політичного руху у 70-90 Х рр ХІХ ст
Урок №1 камерно-вокальний жанр (пісня) Мета уроку iconУрок рольова гра Підготувала: вчитель інформатики Бурдик Віра Миколаївна 2012 Тема уроку. Суд над Інтернетом. Інтернет: за І проти Мета уроку. Навчальна
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка