Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини



Сторінка12/18
Дата конвертації08.04.2017
Розмір3.19 Mb.
ТипУрок
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18
тя (сам того не знаючи, він повернувся до ікони Знамення), потім сів

біля печі й запитав тихим голосом: «У кого ж це я?» — «У нас, батечку,

у Петра Якимовича, шевця»,— приязно відповів Петро. Він полюбляв

пісні й радів цьому несподіваному гостеві. «А, в Петра Якимовича, того,

що образи малює»,— мовив сліпий, щоб також виявити приязнь. По-

тому запала тиша. На шести довгих струнах бандури зродився звук, він

ріс, танув і відбивався, завмираючи, від шести коротких струн, і так по-

вторювалося багато разів у дедалі швидшому темпі, так що наостанку

доводилося лячно заплющувати очі, щоб не бачити, як ця шалена стрім-

ка мелодія впаде, мов підтята; тоді гра урвалася, поступившись місцем

лункому кобзаревому голосу, який незабаром виповнив цілу хату і хутко

скликав з сусідніх хат людей, що почали збиратися біля дверей та під вік-

нами. Але не про героїв ішлося цього разу в пісні. Добре була вже всім ві-

дома слава Бульби, Остряниці й Наливайка. На віки вічні прославилась

козача вірність. Не про їхні звитяги йшлося нині у пісні. Бажання тан-

цювати заснуло глибоко в душі тих, хто її слухав, бо ніхто не притупнув

134 Усі уроки зарубіжної літератури. 7 клас

ногою, не сплеснув у долоні. Слідом за кобзарем усі похилили голови,

пригнічені смутною піснею:

Нема в світі Правди, не знайти, немає.

Хто забуту Правду нині відшукає?

Нема в світі Правди, не знайти до скону,

Правда — під п’ятою лютого Закону.

Тепер свята Правда сидить у темниці,

а вельможна Кривда — з панами в світлиці.

Правду зневажають, як сірому голу,

а Кривда сідає до панського столу.

Тепер святу Правду топтано ногами,

а вельможну Кривду поєно медами.

Правдо, мати рідна, орлице крилата,

де ж той син, що прийде тебе відшукати?

Стане бог великий йому на підмогу

І вкаже, єдиний, праведну дорогу1.

І голови почали важко підводитися, і на кожному обличчі позначи-

лося мовчання; це зрозуміли навіть ті, яким кортіло заговорити. І по не-

довгій, поважній тиші знов заграла бандура; цього разу її гра була краще

зрозуміла натовпу, який усе зростав. Тричі проспівав Остап свою «Піс-

ню про Правду». І щоразу — по-новому. Коли першого разу була скарга,

то вдруге вона здалася докором, і, нарешті, коли кобзар утретє з високо

піднятою головою вигукнув її низкою коротких наказів, то з трепетної

мови вихопився нестямний гнів, поймаючи всіх і сповнюючи безмеж-

ним і водночас моторошним захватом.

«Де збираються чоловіки?» — запитав молодий селянин, коли спі-

вець підвівся. Старий, якому були відомі пересування козаків, назвав

недалеке містечко. Швидко розійшлися чоловіки, чулися короткі вигу-

ки, брязкіт зброї та плач жінок біля дверей хат. За годину загін озброє-

них селян вирушив з села до Чернігова.

Петро почастував кобзаря склянкою наливки в надії довідатися

більше. Старий сидів, пив, але на численні запитання шевця відповідав

скупо. Потім він подякував і пішов. Олекса вивів сліпого за поріг. Опи-

нившись зі старим на самоті в нічній темряві, Олекса запитав: «А на ві-

йну всім можна іти?» — «Усім»,— відказав дід і швидко, немов став уночі

видючим, закрокував геть і зник у пітьмі.

Коли всі поснули, Олекса зліз з печі, де він лежав одягнений, узяв

свою рушницю і вийшов з хати. Надворі хтось обійняв його й ніжно

поцілував у голову. Він відразу впізнав у місячному світлі Якилину;

1 Переклад М. Новикової та М. Москаленка.

ІІ семестр 135

та поспіхом подріботіла назад у хату. «Мамо!» — здивувався Олекса,

і в нього стало якось чудно на серці. На якусь хвилю він завагався. Десь

відчинилися двері, і поблизу завив пес. Олекса поклав рушницю через

плече і рушив уперед чимдуж, бо мав намір ще до ранку наздогнати

загін. А вдома всі удавали, ніби не помітили, що Олекси нема. Лише

як сідали за стіл, Петро помітив порожнє місце, підвівся, підійшов до

покуття і засвітив свічку перед іконою Знамення. Зовсім тоненьку сві-

чечку. Поганкувата знизала плечима.

Тим часом Остап, сліпий дід, проходив уже сусіднім селом і заводив

своїм лагідно-жалібним голосом тужну «Пісню про Правду».

Каліка почекав ще трохи. Потім він здивовано подивився на мене:

«Ну, чого ж ви не закінчите? Це ж як і в оповіданні про зраду. Цей старий

був сам бог».

«О, а я не знав цього»,— сказав я, здригнувшись.

Урок 36

Т ема. Р. М. Рільке «Пісня про Правду». Роль народної

пісні в оповіданні

Мета: показати роль народної пісні в долі окремої

людини і суспільства в цілому, у збереження

кращих рис народу, його духовності; вдоско-

налювати роботу над текстологічним аналізом

твору; виховувати культуру зв’язного мовлення,

культуру відповіді: логічність, послідовність,

доказовість, емоційність.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Бліц-_______опитування

1. Чия важлива роль у долі людини та житті суспільства згадується на

початку оповідання?

2. До чого звертаються люди у скрутну годину, що допомагає їм?

3. Що ми знаємо про життя селянина Петра Якимовича?

4. Що було в його хаті не таким, як бажалося батькові?

5. Чи можна вважати Олексу поганою людиною, невдячним сином?

6. Що відбувається «одного теплого, тихого вечора»? Переказати

близько до тексту про прихід співця.

7. Як ви вважаєте, про що він зараз співатиме?

136 Усі уроки зарубіжної літератури. 7 клас

ІІ. Формування нових знань, умінь і навичок

Читання із зупинками

1) Від «На шести довгих струнах бандури» до «...смутною піснею».

Чому автор, який до цього передавав зміст дуже коротко, робить та-



кий детальний опис?

Які слова двічі повторюються у цьому фрагменті, на чому зроблено



наголос і чому? («Але не про героїв...», «не про їхні звитяги...»)

2) Текст пісні до «...яким кортіло заговорити...»

На які рядки пісні треба звернути особливу увагу? («Де ж той син,



що прийде тебе відшукати?»)

Чому «на кожному обличчі позначилося мочання»? (Треба думати,



а не гомоніти)

3) Від «І по недовгій, поважній тиші знов заграла бандура»

до «...моторошним захватом».

Чому Остап проспівав свою «Пісню про Правду» тричі?

Як звучала вона кожного разу? (Щоразу — по-новому: 1 — скарга,

2 — докір, 3 — наказ, гнів, захват».)

4) Від «Де збираються чоловіки?» до «Зник у пітьмі».

Чи багато говорили слухачі після третього виконання «Пісні...»?

Що саме було сказано і як слова співця вплинули на слухачів?

Чому Олекса прийшов проводжати старого?

Чому він не запитав про це раніше, при всіх?

5) Від «Коли всі поснули...» до «...знизала плечима».

Чи довго Олекса вагався перед тим, як прийняти рішення? («Лежав



одягнений»)

Чому Олекса вирішив піти на війну?

Хто і чому чекав надворі? Чому в Олекси «стало якось чудно на сер-

ці»? (Мати нарешті його визнала за сина і поцілувала.)

Що зробив батько, коли стало зрозумілим, що Олекса пішов воюва-



ти? (Запалив свічку перед іконою)

Яка це частина оповідання за композиційною побудовою? (Розв’яз-



ка, висновок)

6) Не читаючи наступний абзац, відповісти на запитання:

Що зробив далі сліпий кобзар? («Тим часом Остап, сліпий дід, прохо-



див уже сусіднім селом і заводив своїм лагідно-жалібним голосом туж-

ну “Пісню про Правду”»)

Чому так стається?



ІІ семестр 137

7) Не читаючи останній абзац, відповісти:

Чим закінчується оповідання? (Словами каліки: «Цей старий був сам



Бог»)

Поясніть, що він мав на увазі.



III. Підбиття підсумків уроку

У ч и т е л ь. Пісня та мистецтво завжди впливали на долю окремої

людини і суспільства в цілому, пробуджували в людині найкращі спо-

нукання, закликали до боротьби, пробуджували національну свідо-

мість.

Недарма М. Горький писав свого часу: «Искусство будит героичес-

кий дух народа, его сердце и ум».

ІV. Домашнє завдання

До уроку позакласного читання: прочитати розділи повісті «Дубров-

ський» 1–6, скласти до кожного план, відповісти на запитання:

1. Що нам відомо про поміщиків Дубровського і Троєкурова?

2. З якої причини між ними відбувся суд? На чию користь було вине-

сено рішення?

3. Чим займався у Петербурзі молодший Дубровський?

4. Що сталося після його приїзду до Кістеньовки?

5. Чи став Троєкуров володарем маєтку сусіда?

Урок 37

Т ема. Урок внеклассного чтения по повести А. С. Пуш-

кина «Дубровский» (главы I–VI)

Цель: познакомиться с содержанием произведения;

выработать навыки работы с текстом произве-

дения большого объема с помощью предвари-

тельно объявленных вопросов, умение выделять

главную мысль, делать выводы, сопоставляя

описанные события с историей; совершенство-

вать навыки составления плана текста, навыки

текстологического анализа произведения; рабо-

тать над выразительным чтением; воспитывать

культуру связной речи, совершенствовать уме-

ние выражать свое мнение.

Оборудование: портрет А. С. Пушкина, иллюстрации к повести

«Дубровский».

138 Усі уроки зарубіжної літератури. 7 клас

Ход урока

І. Слово учителя

Компас страны Читалии снова привел нас в Россию, к творчеству



великого Пушкина. Мы снова работаем с произведениями на языке

оригинала.

Сегодня мы начинаем читать необычное произведение Пушкина:

в его основу легли события и факты, имевшие место в России ХІХ века,

но описанные под другими именами и названиями. При жизни авто-

ра это произведение так и не было напечатано (и мы поймем почему).

Пушкин поселил своих героев в дорогих его сердцу местах и навсегда за-

печатлел в повести образ любимой няни; главная мысль произведения

соотносится с темой других произведений поэта.

Но прежде произведём небольшой экскурс в историю России.

Какое страшное, постыдное явление существовало в России до 1861



года?

Можно ли утверждать, что крепостное право пагубно влияло не



только на крепостных крестьян, но и на самих помещиков? Каким

образом?

Давайте послушаем отрывок из стихотворения А. С. Пушкина «Де-

ревня»*, написанного в 1819 году, т. е. за 13 лет до написания повести

«Дубровский».

Но мысль ужасная здесь душу омрачает:



Среди цветущих нив и гор

Друг человечества печально замечает

Везде невежества убийственный позор.

Не видя слёз, не внемля стона,

На пагубу людей избранное судьбой,

Здесь барство дикое, без чувства, без закона,

Присвоили себе насильственной лозой

И труд, и собственность, и время земледельца,

Склонясь на чуждый плуг, покорствуя бичам,

Здесь рабство тощее влачится по браздам

Неумолимого владельца.

Здесь тягостный ярем до гроба все влекут,

Надежд и склонностей в душе питать не смея,

Здесь девы юные цветут

Для прихоти бесчувственной злодея.

Опора милая стареющих отцов,

Младые сыновья, товарищи трудов,

Из хижины родной идут собой умножить

* Выразительное чтение стихотворения заранее подготовленным учеником.

ІІ семестр 139

Дворовые толпы измученных рабов.

О, если б голос мой умел сердца тревожить!

Почто в груди моей горит бесплодный жар

И не дан мне судьбой витийства грозный дар?

Увижу ль, о друзья, народ неугнетенный

И рабство, павшее по манию царя,

И над отечеством свободы просвещенной

Взойдет ли наконец прекрасная заря?

У ч и т е л ь. Давайте посмотрим, описанием каких событий Пушкин

хотел встревожить сердца читателей.

ІІ. Актуализация опорных знаний учащихся

1. Проверка планов к тексту (попарно, по партам). Рецензирование планов

Прочитать по 2 удачных (по мнению учащихся) плана к каждой главе.

2. Беседа с элементами текстологического анализа

Что мы знаем о помещиках Андрее Гавриловиче Дубровском и Ки-



рилле Петровиче Троекурове?

Какова, на ваш взгляд, главная черта характера каждого из друзей?



(Дубровский — чувство собственного достоинства, гордость; Троеку-

ров — властолюбие, тщеславие)

Что было предметом особого увлечения соседей?



3. Выразительное чтение эпизода «На псарне» (глава І от «Хозяева

и гости пошли на псарный двор» до «Между тем Андрей Гаврилович

скрылся, и никто того не заметил») с последующей беседой

Почему Дубровский ушел из



гостей?

Почему писарь Парамошка по-



смел обидеть соседа-помещика?

Извинился ли Троекуров за



нанесенную обиду?

Почему Троекуров возмутился



неподчинением Дубровского?

Как он повел себя?

Почему Троекуров вызвал

Дубровского на суд? Каково

было решение суда и чем оно

продиктовано?

Чем занимался в Петербурге



молодой Дубровский? Почему

он спешно вернулся домой? Худ. Д. Шмаринов. На псарне

140 Усі уроки зарубіжної літератури. 7 клас

4. Выразительное чтение эпизода

«Приезд Троекурова. Смерть

Дубровского» (глава IV, от

«Наконец он велел запрячь себе

беговые дрожки» до «…не велел

выгнать его со двора… пошёл!»)

Стал ли Троекуров после смерти



Дубровского владельцем Кисте-

невки?

ІІІ. Подведение итогов урока

У ч и т е л ь. Крепостное право

не только угнетало крестьян, но

и отравляет души помещиков, да-

вая им власть над другими людьми,

развращало души холопов, вообще,

общество, которое зиждилось на

крепостном праве, на власти денег, не признавая справедливых законов.

Решительные люди не могут смириться с таким положением вещей.

IV. Домашнее задание

Прочитав главы VII–XII, ответить на вопросы:

1. Куда направился Владимир Дубровский и его люди после пожара?

Почему некоторые его крепостные были заодно со своим барином?

2. Какое новое лицо появилось в имении Троекурова?

3. Какому испытанию подверг учителя Кирила Петрович?

4. Что открылось в день храмового праздника?

5. Каким образом Дубровский оказался в имении?

6. О чем Дубровский рассказал Маше перед уходом из имения?

Урок 38

Т ема. Урок внеклассного чтения по повести А. С. Пуш-

кина «Дубровский» (главы VII–XII)

Цель: вырабатывать навыки работы с текстом произ-

ведения большого объема, используя заданные

вопросы, умение делать выводы; совершен-

ствовать навыки составления плана к тексту,

выразительного чтения учащихся, текстоло-

гического анализа произведения; воспитывать

культуру связной речи; совершенствовать

умение выражать свое мнение.

Оборудование: иллюстрации к повести А. С. Пушкина.

Худ. Д. Шмаринов. Сцена в суде

ІІ семестр 141

Ход урока

І. Актуализация опорных

знаний учащихся

1. Проверка планов текста

(попарно), анализ работы

товарища по парте

Прочитать по 2 удачных плана

(по мнению учащихся) к каждой

главе.

2. Проверка знания текста

с использованием приема

«Верю — не верю»

1. Владимир Дубровский вместе

с кузнецом Архипом, куче-

ром Антоном, Гришей и няней

Егоровной после пожара были

схвачены полицией.

2. Владимир Дубровский со сво-

ими людьми напал на имение Троекурова и ограбил его.

3. Кирила Петрович нанял для своей дочери Маши учителя англий-

ского языка.

4. Маша Троекурова мгновенно влюбилась в молодого и красивого

учителя.

5. На званый обед к Троекурову раньше всех явился Антон Пафнутьич

Спицын.

6. Француз Дефорж ночью храбро оборонял от нападения разбойни-

ков заночевавшего у него в комнате Спицына.

7. Владимир Дубровский, встретив на почтовой станции француза Де-

форжа, купил у него его документы.

8. Владимир Дубровский объяснился Маше в любви, она ответила ему

взаимностью.

ІІ. Формирование новых знаний, умений и навыков

1. Беседа с элементами текстологического анализа

Какое новое лицо появилось в доме Троекурова и как к нему отнес-



лась Маша? (Глава VIII: «Маша не обратила никакого внимания на

молодого француза, воспитанная в аристократических предрассудках,

учитель для нее был род слуги или мастерового, а слуга иль мастеровой

не казался ей мужчиною»)

Какому испытанию подверг учителя Кирила Петрович?



Худ. Д. Шмаринов. «Каков молодец!

Не струсил...»

142 Усі уроки зарубіжної літератури. 7 клас

2. Выразительное чтение эпизода

«Случай с медведем» (глава VIII,

от «Но лучшею шуткою

почиталась у Кирила Петровича

следующая» до «…и не думал

уже его пробовать» (обращение

к соответствующей иллюстрации))

Изменилось ли отношение



Маши к Дубровскому после

истории с медведем?

Что открылось в день храмово-



го праздника?

Каким образом Дубровский



оказался в этом имении?



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18

Схожі:

Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconУрок №1 Тема: Функції мови І мовлення. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості
Ояснити роль мови у формуванні й самовираженні особистості; спонукати до роздумів над необхідністю мовної самоосвіти та безперервного...
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconЛюдина І світ
Роль природно-історичного середовища І спадковості у формуванні та розвитку людини
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconУрок №1 Тема. Література І фольклор скарбниця духовних багатств людства
Мета: донести до свідомості учнів, що література й фольклор — скарбниця духовних багатств людства; показати роль книги в житті людини;...
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини icon9 клас Урок №1 Тема уроку. Вступ. Роль і місце літератури в житті нації
Обладнання: портретна галерея українських письмен­ників, творчість яких вивчається в 9 класі; дидак­тичний матеріал
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconЯк ми знаємо творчість Т. Шевченка
Мета заходу: показати Т. Г. Шевченка як поета, що глибоко розумів роль художнього слова в формуванні людини; поглибити знання учнів...
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconТема уроку: Функції мови І мовлення: комунікативна, когнітивна (пізнавальна), кумулятивна (культуроносна), естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості. Мета уроку
Поглибити знання про функції мови та мовлення, пояснити роль мови у формуванні й самовираженні особистості, спонукати до роздумів...
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconРоль музичної народної творчості у формуванні особистості майбутнього громадянина України
Сучасне суспільство потребує такої форми політичної організації, яке б забезпечувала розкриття творчого потенціалу людини. Це можливо...
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconКалендарне планування 9 клас
Вступ. Роль І місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця. Аналіз художнього твору
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconКонспект уроку позакласного читання з української літератури у7 класі
Передача та збереження духовних І національних цінностей як запорука щастя та успіху у житті людини
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconРоль краєзнавства у формуванні громадянської та загальнокультурної компетентності учнів



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка