Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини



Сторінка4/18
Дата конвертації08.04.2017
Розмір3.19 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
1) Що ми можемо сказати про головних героїв балади? Чи можемо ми

за цим випадком зробити висновок про їхню вдачу?

2) Оцініть вчинок лицаря Делоржа.

3) Чому його дама посміла так вчинити з ним? Що, на вашу думку, зу-

мовило її вчинок і відповідь лицаря?

4) На чиєму боці, як ви вважаєте, автор балади? Продовжте наступні

словосполучення:

Що засуджує?...

Що підносить?...

5) Що послужило мотивом для написання цієї балади? Що Шіллер хо-

тів довести цим твором?

IV. Робота над порівнянням перекладів балади

У ч и т е л ь. Ми з вами, на жаль, не можемо прочитати Шіллера мо-

вою оригіналу. Проте ми маємо змогу познайомитися з чудовими пере-

кладами цієї балади.

І семестр 43

Б. Щавурський сам визначив свій текст як переказ українською мо-

вою, тож можна легко встановити, що він як джерелом користувався

перекладом В. Жуковського.

Отже, перед нами тексти двох великих майстрів перекладу, знавців

німецької мови і літератури, російських поетів В. Жуковського і М. Лер-

монтова.

До речі, В. Жуковському належать слова: «Перекладач прозою —

раб. Перекладач віршами — суперник».

Слухаємо обидва переклади (див. додаток) та висловлюємо свої вра-

ження...

Питання до порівняння перекладів М. Лермонтова і В. Жуковського

балади Й. Ф. Шіллера «Рукавичка»

1. Балада починається зі вступу-опису короля і придворних. Хто з ав-

торів приділяє цьому більше уваги? (У Лермонтова це другорядне, бо

навіть поруч вживаються «король» і «царь»)

2. Чи однакова кількість звірів у баладі? Опис звірів на арені? (Лермон-

тов, на відміну від Жуковського, скорочує цей фрагмент.)

3. Порівняйте звернення до лицаря. (У Лермонтова — це не просто при-

мха красуні, це спосіб життя: «Пытать я сердца люблю»; звернення на

«ви» у Лермонтова, на «ти» — у Жуковського; у Жуковського — «с ли-

цемерной и колкой улыбкой», у Лермонтова «лукаво смеясь»; тобто

красуня легковажно сприймає цю витівку).

4. Як лицар повертає рукавичку? (У Жуковського: «холодно приняв при-

вет ее очей», у Лермонтова з поясненням: «Но, досады жестокой пылая

в огне…»)

5. Які слова сказав лицар на прощання? (У Жуковського: «Не требую

награды», тобто чогось зверху; у Лермонтова: «Благодарности вашей

не надобно мне», тобто того, що винна, не зобов’язана)

6. Якого висновку ми дійшли? (Лермонтов звертає більше уваги саме на

психологізм взаємин лицаря і красуні, показує, що красуня, не замислю-

ючись, звикла наказувати заради примхи, ставить під загрозу людське

життя.)

V. Робота над виразним читанням балади

Нагадуємо про конкурс виразного читання балад напам’ять.

VI. Підбиття підсумків уроку

Що нового ми дізналися на уроці, аналізуючи літературну баладу

Ф. Шіллера «Рукавичка»? (Автор висловлює власну позицію через опис

учинків своїх героїв. Балада маже мати велике виховне значення, впливати

на погляди читача, формування його особистості.)

44 Усі уроки зарубіжної літератури. 7 клас

VII. Домашнє завдання

Вивчити* баладу напам’ять (за бажанням); підготувати повідомлен-

ня про Й. Ґете.

Додаток

Рукавичка

Перед своїм звіринцем,

З баронами, з наслідним принцом,

Король Франциск сидів;

З високого балкона він глядів

На поприще, очікуючи бою;

За ним, квітучою красою

Осліплюючи всіх підряд.

Придворних дам пишався довгий ряд.

Король дав знак рукою —

Дверей почувся скрип важкий;

І лев страшний

Із гривою густою

У всій красі

Виходить,

Похмурим поглядом обводить

Присутніх, а тоді

Наморщив лоба й рухом гордовитим

Він гривою трухнув сердито,

І потягнувсь, і позіхнув,

І ліг, король рукою знов махнув —

Засув дверей залізних гримнув,

І на арену тигр сміливо плигнув;

Та лева вздрів, боїться і реве,

По ребрах б’є хвостом себе,

Крадеться, і ховає погляд,

І лиже пащу язиком,

І, лева обійшовши, знов

Ричить і з ним лягає поряд.

І втретє знак подав король —

Два барси, чорні, наче смоль,

Одним стрибком над тигром опинились;

Та він їм лапою удар завдав,

А лев з ричанням встав...

Вони змирились,

І вбік неспішно відійшли,

І заричали, і лягли.

А гості ждуть видовища. Зненацька

Униз з балкона рукавичка дамська

* За програмою учень вчить напам’ять 1–2 балади за вибором.

І семестр 45

Зірвалася, а вже за мить

Між хижаків вона лежить.

Тоді до лицаря Делоржа лицемірно

Всміхається обраниця його ж

І каже їдко: «Любий мій Делорж,

Якщо ти мене любиш вірно

Й твоя любов не знає меж,

То рукавичку принесеш».

Делорж у гробовім мовчанні

Між звірі йде, і рукавичку він бере,

Й вертається неспішно до зібрання.

Присутні, вздрівши героїзм такий,

Завмерли, дивлячись на нього,

А витязь молодий,

Немовби з ним не трапилось нічого,

Під оплески вельможних примадонн

Зійшов спокійно на балкон,

Його красуні теж вітають очі...

Але, позбавивши її солодких мрій,

В обличчя рукавичку їй

Він кинув і сказав: «Подяки я не хочу».

(Переказ Б. Щавурського)

Перчатка

Перед своим зверинцем,

С баронами, с наследным принцем,

Король Франциск сидел;

С высокого балкона он глядел

На поприще, сраженья ожидая.

За королем, обворожая

Цветущей прелестию взгляд,

Придворных дам являлся пышный ряд.

Король дал знак рукою —

Со стуком растворилась дверь,

И грозный зверь

С огромной головою —

Косматый лев

Выходит;

Кругом глаза угрюмо водит;

И вот, все оглядев,

Наморщил лоб с осанкой горделивой,

Пошевелил густою гривой

И потянулся, и зевнул,

И лег. Король опять рукой махнул —

Затвор железной двери грянул,

И смелый тигр из-за решетки прянул;

46 Усі уроки зарубіжної літератури. 7 клас

Но видит льва, робеет и ревет,

Себя хвостом по ребрам бьет

И крадется, косяся взглядом,

И лижет морду языком,

И, обошедши льва кругом,

Рычит и с ним ложится рядом.

И в третий раз король махнул рукой —

Два барса дружною четой

В один прыжок над тигром очутились;

Но он удар им тяжкой лапой дал,

А лев с рыканьем встал...

Они смирились,

Оскалив зубы, отошли,

И зарычали, и легли.

И гости ждут, чтоб битва началася.

Вдруг женская с балкона сорвалася

Перчатка... Все глядят за ней...

Она упала меж зверей.

Тогда на рыцаря Делоржа с лицемерной

И колкою улыбкою глядит

Его красавица и говорит:

«Когда меня, мой рыцарь верный,

Ты любишь так, как говоришь,

Ты мне перчатку возвратишь».

Делорж, не отвечав ни слова,

К зверям идет,

Перчатку смело он берет

И возвращается к собранью снова.

У рыцарей и дам при дерзости такой

От страха сердце помутилось.

А витязь молодой,

Как будто ничего с ним не случилось,

Спокойно всходит на балкон.

Рукоплесканьем встречен он;

Его приветствуют красавицыны взгляды...

Но, холодно приняв привет ее очей,

В лицо перчатку ей

Он бросил и сказал: «Не требую награды».

(Перевод В. Жуковского)

Перчатка

(Из Шиллера)

Вельможи толпою стояли

И молча зрелища ждали;

Меж них сидел

Король величаво на троне;

І семестр 47

Кругом на высоком балконе

Хор дам прекрасный блестел.

Вот царскому знаку внимают.

Скрыпучую дверь отворяют,

И лев выходит степной

Тяжелой стопой.

И молча вдруг

Глядит вокруг.

Зевая лениво,

Трясет желтой гривой

И, всех обозрев,

Ложится лев.

И царь махнул снова,

И тигр суровый

С диким прыжком

Взлетел, опасный,

И, встретясь с львом,

Завыл ужасно;

Он бьет хвостом,

Потом

Тихо владельца обходит,

Глаз кровавых не сводит...

Но раб пред владыкой своим

Тщетно ворчит и злится,

И невольно ложится

Он рядом с ним.

Сверху тогда упади

Перчатка с прекрасной руки

Судьбы случайной игрою

Между враждебной четою.

И, к рыцарю вдруг своему обратясь,

Кунигунда сказала, лукаво смеясь:

«Рыцарь, пытать я сердца люблю.

Если сильна так любовь у вас,

Как вы твердите мне каждый час,

То подымите перчатку мою!»

И рыцарь с балкона в минуту бежит,

И дерзко в круг он вступает,

На перчатку меж диких зверей он глядит

И смелой рукой подымает.

И зрители в робком вокруг ожиданье,

Трепеща, на юношу смотрят в молчанье.

Но вот он перчатку приносит назад,

Отвсюду хвала вылетает,

И нежный, пылающий взгляд —

Недального счастья заклад —

С рукой девицы героя встречает.

48 Усі уроки зарубіжної літератури. 7 клас

Но, досады жестокой пылая в огне

Перчатку в лицо он ей кинул:

«Благодарности вашей не надобно мне!» —

И гордую тотчас покинул.

(Перевод М. Лермонтова)

Урок 9

Т ема. Йоганн Вольфганг Ґете (1749–1832) «Вільша-

ний король». Переплетіння психологічного,

фантастичного та реального в баладі Ґете

Мета: знайомство зі змістом балади, вдосконален-

ня навичок текстологічного аналізу твору із

акцентом на співіснуванні та переплетеннях

реального і фантастичного; розвиток зв’язно-

го мовлення: порівняння перекладів балади;

робота над виразним читанням балади; ви-

ховання культури відповіді: логічності, по-

слідовності, емоційності, культури виразного

читання.

Обладнання: портрет Й. В. Ґете, фотографія «Пам’ятник

Шіллеру і Ґете у Веймарі».

Хід уроку

І. Конкурс виразного читання балад напам’ять

ІІ. Формування нових знань, вмінь та навичок

У ч и т е л ь. Ми продовжуємо з вами знайомство з німецькою бала-

дою і навіть не тільки не залишаємо Німеччину XVIII ст., але й не ви-

їжджаємо зі старовинного міста Веймара. Ми сьогодні знайомимося

з другом Шіллера, видатним німецьким поетом Ґете, вірніше, з його

чудовою баладою «Вільшаний король».

1. Повідомлення учнів про Ґете (з використанням наочного матеріалу)

2. Евристична бесіда

1) Які балади бувають за змістом? (Страшні, історичні, любовні, сімей-

но-побутові, розбійничі)

Учитель. Сьогодні перед нами «страшна» балада, отже, її сюжет має

бути напруженим, сповненим драматизму.

І семестр 49

2) Що, на вашу думку, «страшного» в баладі? Чим можна налякати

читача? (Співіснування реального і фантастичного, яке втручається

у реальне життя)

3) А як побудова балади підкреслює напруженість, драматизм, ілюструє

боротьбу зі страшним? (У формі діалогу, а точніше — полілогу для 3 осіб)

2 реальний співрозмовник

1

3 фантастичний співрозмовник

3. Читання балади за особами: хлопчик, його батько, вільшаний

король, автор (див додаток)

4. Бесіда за змістом з елементами текстологічного аналізу

1) Чи справді ця балада «страшна»?

2) Чи насправді трагічний кінець балади пов’язаний саме з потойбіч-

ним, фантастичним явищем? Від чого помирає хлопчик? (Він був

дуже хворим: «чогось боїться і мерзне син»)

3) Чому являється хлопцеві вільшаний король? (Це плід його хворобли-

вої уяви — чудернацькі хмари туману плюс марення хворого)

4) Який вигляд має вільшаний король?

5) Як він звертається до хлопчика, що обіцяє йому?

6) Чи бачить батько вільшаного короля? Звідки нам про це відомо?

7) Чому ж батько наляканий? («В руках його хлопчик бідний кричить».

Тобто трагічний кінець пояснюється цілком реалістично.)

5. Розвиток зв’язного мовлення

учнів

Порівняння перекладів балади

(М. Рильський, Б. Грінченко,

В. Ж уковський) (див. додаток)

У ч и т е л ь. Усі переклади ма-

ють різну назву. Тільки М. Риль-

ський зберіг назву німецького ори-

гіналу «Erlkönig» — «Вільшаний

король», Б. Грінченко і В. Жуков-

ський обрали узагальнюючі назви.

Зберігаючи побудову балади

Ґете у формі діалогу, тільки один

з авторів найточніше передає жах

хлопця від видіння вільшаного

короля, а інші перекладачі «зні-

мають жах» перед незрозумілим,

нереальним. Худ. А. Кручина. Портрет Й. В. Ґете

50 Усі уроки зарубіжної літератури. 7 клас

Завдання до перекладів:

1) Порівняйте опис вільшаного короля: конкретність деталей, подіб-

ність до людини, почуття, які викликає його зовнішність.

2) Порівняйте, як описує свої володіння вільшаний король та як їх

сприймає хворий хлопчик.

3) Порівняйте опис вільшаних королівен. Як їх описує вільшаний ко-

роль та якими вони постають в уяві хлопця?

4) Один з авторів перекладу надав зовнішності вільшаного короля

й опису його дочок ознак національного колориту. Доведіть це.

5) Хто з перекладачів показав останній дотик вільшаного короля, як

конкретну дію, а хто — як звичайне враження?

6) Що додає до сприймання балади перший рядок останньої строфи?

(«Батькові страшно» — М. Рильський; «ездок оробелый» — В. Жуков-

ський; «наляканий батько» — Б. Грінченко)

У ч и т е л ь. А тепер послухаємо уривок з роботи російської поетеси

М. Цвєтаєвої, присвячений саме перекладу балади Ґете, в якому вона

наводить прозовий дослівний переклад німецького оригіналу:

«Кто так поздно скачет сквозь ветер и ночь? Это отец с ребенком. Он

крепко прижал к себе мальчика, ребенку у отца покойно, ребенку у отца

тепло.— “Мой сын, что ты так робко прячешь лицо?” — “Отец, ты не ви-

дишь Лесного Царя? Лесного Царя в короне и с хвостом” — “Мой сын,

это полоса тумана!” — “Милое дитя, иди ко мне, иди со мной! Я буду

играть с тобой в чудные игры. На побережье моем — много пестрых цве-

тов, у моей матери — много золотых одежд!” — “Отец, отец, неужели ты

не слышишь, что Лесной Царь мне шепотом обещает?” — “Успокойся,

мой сын, не бойся, мой сын, в сухой траве — ветер шуршит”. — “Хо-

чешь, нежный мальчик, идти со мной? Мои дочери чудно тебя будут

нянчить, мои дочери ведут ночной хоровод,— убаюкают, упляшут, упо-

ют тебя”.— “Отец, отец, неужели ты не видишь — там, в этой мрачной

тьме, Лесного Царя дочерей?” — “Мой сын, мой сын, я в точности вижу:

то старые ивы так серо светятся…” — “Я люблю тебя, меня уязвляет

твоя красота! Не хочешь охотой — силой возьму!” — “Отец, отец, вот

он меня схватил! Лесной Царь мне сделал больно!” — Отцу жутко, он

быстро скачет, он держит в объятьях стонущее дитя, доскакал до двор-

ца с трудом, через силу — ребенок в его руках был мертв».

Хто, на ваш погляд: Рильський, Жуковський чи Грінченко — зробив

точніший переклад? Чий переклад більше відходить від німецького ори-

гіналу?.. Чому переклади різні?.. Чи мають вони всі право на існування?

А який переклад вам більше подобається?..

У ч и т е л ь. Знову звернемось до Марини Цвєтаєвої.

«..Лучше перевести “Лесного Царя”, чем это сделал Жуковский,—

нельзя. И не должно пытаться. За столетие давности это уже не перевод,

І семестр 51

а подлинник. Это просто другой Лесной Царь. Русский Лесной Царь — из

хрестоматии и страшных детских снов.

Вещи равновелики. И совершенно разны. Два “Лесных Царя”…

Две вариации на одну тему, два видения одной вещи, два свидетель-

ства одного видения.

Каждый ведь увидел из собственных глаз.

Гете, из черноты своих огненных,— увидел, и мы с ним. Наше чув-

ство — за сновиденный срок Лесного Царя: как это отец не видит?

Жуковский, из глади своих карих, добрых, разумных,— не увидел,

не увидели и мы с ним. Поверил в туман и ивы. Наше чувство в течение

Лесного Царя” — как это ребенок не видит, что это — вётлы?



У Жуковского ребенок погибает от страха.

У Гете — от Лесного Царя…

У Жуковского — просто ребенок испугался, отец не сумел его

успокоить, ребенку показалось, что его схватили (может быть, ветка

хлестнула), и из-за всего этого показавшегося ребенок достоверно

умер…

Лесной Царь Жуковского (сам Жуковский) бесконечно добрее:



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Схожі:

Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconУрок №1 Тема: Функції мови І мовлення. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості
Ояснити роль мови у формуванні й самовираженні особистості; спонукати до роздумів над необхідністю мовної самоосвіти та безперервного...
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconЛюдина І світ
Роль природно-історичного середовища І спадковості у формуванні та розвитку людини
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconУрок №1 Тема. Література І фольклор скарбниця духовних багатств людства
Мета: донести до свідомості учнів, що література й фольклор — скарбниця духовних багатств людства; показати роль книги в житті людини;...
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини icon9 клас Урок №1 Тема уроку. Вступ. Роль і місце літератури в житті нації
Обладнання: портретна галерея українських письмен­ників, творчість яких вивчається в 9 класі; дидак­тичний матеріал
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconЯк ми знаємо творчість Т. Шевченка
Мета заходу: показати Т. Г. Шевченка як поета, що глибоко розумів роль художнього слова в формуванні людини; поглибити знання учнів...
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconТема уроку: Функції мови І мовлення: комунікативна, когнітивна (пізнавальна), кумулятивна (культуроносна), естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості. Мета уроку
Поглибити знання про функції мови та мовлення, пояснити роль мови у формуванні й самовираженні особистості, спонукати до роздумів...
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconРоль музичної народної творчості у формуванні особистості майбутнього громадянина України
Сучасне суспільство потребує такої форми політичної організації, яке б забезпечувала розкриття творчого потенціалу людини. Це можливо...
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconКалендарне планування 9 клас
Вступ. Роль І місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця. Аналіз художнього твору
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconКонспект уроку позакласного читання з української літератури у7 класі
Передача та збереження духовних І національних цінностей як запорука щастя та успіху у житті людини
Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини iconРоль краєзнавства у формуванні громадянської та загальнокультурної компетентності учнів



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка