Урок 1 Тема. Музика в житті народу



Скачати 451.24 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації11.04.2017
Розмір451.24 Kb.
ТипУрок
1   2   3
Тема. Перша пісня матінки,

Мета: розкрити особливості жанру народної колиско­вої пісні; розвивати слухацькі, вокальні та творчі навички учнів, емоційно-естетичне ставлення до життя; виховувати моральні, естетичні якості осо­бистості, чуттєвість, любов до матері, краси.

Музичний матеріал К Стеценко. «Вечірня пісня»; Л. Ревуцький. «Ко- лискова»; українські народні пісні «Повішу я коли­сочку», «Ой ходить сон».

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акорде­он темброво-шумові інструменти), магнітофон, ілюстрації до музичних творів, портрети компози­торів К. Стеценка, Л. Ревуцького.

Хід уроку

1 Вхід учнів до класу під звучання «Вечірньої пісні” компози­тора К. Стеценка.

2. Музичне вітання.

Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя).

3. Бесіда.



  • Який настрій музики, що звучала на початку уроку?

Чому саме вона стала прелюдією до нашого уроку

Як називається цейтвір? Хто його автор?

Звучить українська народна пісня «Повішу я колисочку».


  • Чи близька за харктером ця пісня до «Вечірньої пісні” К. Стеценка?

  • До якого жанру народної творчості можна віднести цю пісню? (До колискової.)

Учитель. Колисюва пісня належить до жанру дитячо­го фольклору. Творцями й виконавцями колискових переважно є жінки - мами, бабусі старші сестрички. Колискова - це пісня материнської душі, діалог двох сердець: дитячого й матусиного Дитина ще не вміє говорити, а від мами вже чує колискову пі­сеньку, ласкавий тихенький наспів заспокоює та заколисує ма­люка.

4. Розучування української народної пісні «Повішу я колисоч­ку» в обробці Я. Степового.





  • Який характер музжи, особливості побудови пісні?

  • Розучіть пісню за допомогою нотного запису.

  • Згадайте та виконайте знайомі колискові пісні.

Порада вчителю. При знайомстві та розучуванні української народної пісні «Повішу я колисочку» слід звернути увагу учнів на інтонаційні особливсті пісні (мінорний лад, мелодійну дво­тактну повторюваність),образний зміст тексту.

5. Слухання українськії народної пісні «Котику сіренький» в обробці M. Вериківського.

Учитель. Перш ніж ми послухаємо чудову українську ко­лискову «Котику сіренький», придумайте свою колискову на ряд­ки цієї народної пісенькі

Котику сіренький, котику біленький, Котику волохатий, не ходи по хаті.

Порада вчителю. Створення учнями власної мелодії колиско­вої на слова вірша відбувається у формі гри «Композитор». • Запишіть ритмічний рисунок своєї колискової. Учні слухають колискову «Котику сіренький».



  • Які почуття виражені в пісні? (Y цій пісні яскраво виражені любов, ніжність, бажання матері бачити свою дитину щас­ливою, розумною, здоровою. Проста мелодія передає ритмічне погойдування колиски.)

  • Порівняйте зміст, інтонаційні особливості колискових «Коти­ку сіренький» та «Повішу колисочку».

6. Слухання «Вечірньої пісні» композитора К. Стеценка.

  • Порівняйте українські народні пісні «Повішу колисочку», «Котику сіренький» з «Вечірньою піснею» композитора К. Стеценка. Що в них спільного?

  • Який характер, настрій, особливості «Вечірньої пісні»?

  • Чи відчувається у ній вплив народної пісні?

7. Підсумок уроку.

  • Який характер народної пісні був головним на уроці?

  • Які особливості колискової пісні?

Учитель проводить оцінювання музичної діяльності учнів, дає домашнє завдання на власний розсуд.

  1. Вихід учнів із класу під звучання музики (за бажанням уч­
    нів).

УРОК 8


Тема. Колискові пісні.

Мета: поглибити уявлення учнів про жанр колискової пісні; розвивати в учнів уміння творчо мислити, діяти, стежити за розвитком музичного образу; виховувати інтерес до жанру колискової, любов до народної пісенної творчості.

Музичний матеріал: М. Лисенко. «Елегія»; українські народні пісні «Ой ходить сон», «Повішу я колисочку», «Котику сіренький».

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акорде­он, темброво-шумові інструменти), магнітофон, ілюстрації до музичних творів, портрет компози­тора М. Лисенка.

Хід уроку



  1. Вхід учнів до класу під звучання «Елегії» М. Лисенка.

  2. Музичне вітання.

Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя).

3. Бесіда, розкриття теми уроку.

• На що налаштовує музика, яка звучала, коли ви заходили до класу: на веселощі, сум чи роздуми? ' • Які народні пісні, на вашу думку, будуть головними на цьому уроці?

Учитель. Цей урок незвичайний і потребує особливої ува­ги, зібраності. Він є продовженням попереднього уроку, коли ми зверталися до жанру колискової пісні.

4. Актуалізація опорних знань, розучування української народ­
ної пісні «Ой ходить сон».

Порада вчителю. При розучуванні української народної пісні сОй ходить сон» слід познайомити учнів із такими поширеними з колискових образами, як Сон і Дрімота



  • Зверніть увагу на особливості пісні. Визначте важкі для вико­нання місця та вивчіть їх за допомогою нотного запису.

  • Звертаючись до нотного запису, з'ясуйте особливості пісні. (Тридольний розмір, мінорний лад, повільний темп, поступеневий рух мелодії.)

  • Порівняйте пісню «Ой ходить сон» з іншими колисковими («Повішу я колисочку», «Котику сіренький»).

При виконанні або слуханні пісні підкресліть пластичним ру­хом руки її характер.

Проведення гри «Композитор».

Учитель. Певно, ви зрозуміли особливості колисанок і мо­жете самі придумати колисанку на текст скоромовки:

Колисала тишком-нишком Мама Мишка доню Мишку: «Ти б, маленька, поспала, Поки я добуду сала».

Запишіть ритм своєї колискової.

Порада вчителю. При обговорюванні варіантів мелодії до­цільно застосовувати методи «Рецензент» та «Мікрофон».

6. Слухання п'єси М. Лисенка «Елегія».

Учитель. Елегія перекладі з грецької означає «скарга») -п'єса сумного, задумливого характеру.

«Елегія» М. Лисенка - відомий музичний твір, у якому ком­позитор розкрив різні грані душевного стану людини

Це хоровий спів без супроводу, розспівування окремих складів, багатоголосся, паралельний рух голосів. При розучуванні окре­мих місць пісні слід звернутись до нотного запису.

5. Слухання пісні М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще


не вмерла Україна”.

  • Чи впізнали ви цей твір? Яке його значення для України? {Він став Державним Гімном України.)

  • Визначте характер пісні, особливості її змісту.

Учитель. Створення Державного Гімну України бере поча­ток з 1862 року. Український поет П. Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна...», а композитор М. Вербицький, захоп­лений цим твором,- музику до нього.

Так з'явилась пісня, якій в майбутньому судилося стати націо­нальним, а згодом і Державним Гімном українського народу.

Створена понад 140 років тому, ця пісня має трагічну і не­просту історію. Протягом тривалого часу вона була забороненим для виконання твором. Але волелюбний дух, який вклали в неї автори, надихав наш народ на боротьбу за свободу і незалежність України.

6. Виконання української народної пісні «Гей, там на горі Січ


іде».

Порівняйте цю пісню із «Запорозьким маршем» композито­ра Є. Адамцевича та народною піснею «Ой на горі та й женці жнуть».



  • Чи відчуваються в цих музичних творах інтонації історичних, козацьких пісень?

  • Виберіть ритмічний супровід, доберіть шумові інструменти та виконайте пісню.

Учні виконують пісню.

7. Підсумок уроку.

• Чи сподобались вам українські народні історичні пісні?

• Чим відрізняються вони від інших народних пісень?
Учитель проводить оцінювання навчально-музичної діяль­
ності учнів, дає домашнє завдання.

8. Вихід учнів із класу під звучання «Запорозького маршу»


Є. Адамцевича.

УРОК 10

Тема. Народні думи.

Мета: розкрити жанрову своєрідність українських на­родних дум; розвивати образне мислення, уяву, творчі якості, емоційно-чуттєве сприймання; ви­ховувати інтерес до народної творчості, історич­них пісень, дум, почуття патріотизму та поваги до героїчного минулого.

Музичний матеріал: українська народна пісня «Ой на горі та й женці жнуть»; українські народні думи «Іван Богун», «Ду­ма про козака Голоту».

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акорде­он, темброво-шумові інструменти), магнітофон, ілюстрації до музичних творів (М. Дерегус «Ду­ма про козака Голоту», «Перебендя»).

Хід уроку



  1. Вхід учнів до класу під звучання української народної пісні «Ой на горі та й женці жнуть» (інструментальний варіант

. Музичне вітання.

Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя).

3. Бесіда.


  • Інтонації якої української народної пісні звучали на початку уроку?

  • Які особливості цієї пісні?




  1. Виконання пісні «Ой на горі та й женці жнуть» із темброво-ритмічним супроводом.

  2. Розкриття теми уроку.

Учитель. Сьогодні на уроці прозвучать особливі, своєрідні вокальні фольклорні твори - думи.

Основне завдання уроку - визначити, чим вони відрізняють­ся від інших пісень, у чому їхня своєрідність.

Боротьба українського народу за свободу і незалежність зумо­вила виникнення дуже відомого нині жанру народної творчості думи. Складали і виконували думи народні музиканти-кобзарі.

Українські народні думи - це великі пісенно-розповідні тво­ри, що описують важливі події української історії, розказують про героїв боротьби за свободу.

Послухайте та порівняйте відомі українські народні думи «Іван Богун» та «Дума про козака Голоту». (Звучать зазначені вчителем твори.)


  • Про які героїчні події розповідають думи?

  • Зверніть увагу на особливості будови думи: вступ {заспів) епіч­ну розповідь (розгортання сюжету), кінцівку (славослов'я).

  • Виконайте перший куплет пісні «Ой на горі та й женці жнуть» в необхідному темпі, характері.

  • Порівняйте пісню з думами. Визначте ознаки, що відрізняють думу від пісні.

Порада вчителю. Порівнюючи думи «Іван Богун» та «Думу про козака Голоту» з піснею «Ой на горі та й женці жнуть», учні визначають спільні риси (тематизм, епічний характер) та жанрові відмінності цих творів

Учитель. Історичні пісні мають куплетну форму з розгор­нутим багатоголоссям, а думи відрізняються імпровізаційно-ре­читативним характером мелодики. Історичним пісням властивий хоровий спів без супроводу, а думам - сольне виконання в супро­воді кобзи, бандури чи ліри народними співаками-музикантами, яких називали кобзарями {або бандуристами, лірниками). Шлях кобзарів - це шлях народу.

Відомими кобзарями були Остап Вересай із Чернігівщини, Євген Адамцевич із Полтавщини, Федір Гриценко-Холодний.

6. Проведення гри «Композитор».

Учитель. Уявіть себе композитором та створіть мелодич­но-ритмічну розповідь про кобзаря Перебендю на вірші T. Шев­ченка.

Перебендя старий, сліпий,-

Хто його не знає?

Він усюди вештається

Та на кобзі грає.

7. Проведення гри «Згадай пісню».



• Упізнайте за нотним записом фрагмент сучасної пісні, яка прославляє козацький край.


  • Згадайте відомий музичний твір кобзаря Є. Адамцевича. Як він називається?

Допишіть ритмічний рисунок твору та виконайте в русі з му­зичним супроводом

Виконайте пісню «Будем козаками» виразно, з гордістю, уро­чисто.

Підсумок уроку.


  • Що ви запам'ятали про народні думи?

  • У чому полягає їх жанрова своєрідність? Чи подібна дума до пісні?

  • Який висновок про значення українських пісень, українських дум можна зробити?

Учитель

Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люди, наша слава, Слава України!

Учитель проводить оцінювання музично-творчої роботи уч­нів, дає домашнє завдання на власний розсуд.

9. Вихід учнів із класу під звучання «Запорозького маршу”.

УРОК 11

Тема. Народна пісня у творчості композиторів.

Мета:поглибити уявлення учнів про народні пісні та ду­ми, визначити зв'язок між народною і професій­ною творчістю; визначити народно-пісенні вито­ки увертюри до опери «Тарас Бульба»; розвивати вміння вдумливо сприймати та інтерпретувати контрастні за змістом і звучанням твори; вихову­вати патріотичні почуття, інтерес до українського фольклору, оперної музики, творчості М. Лисенка.

Музичний матеріал:М. Лисенко. Увертюра до опери «Тарас Бульба»; українські народні пісні «За світ встали козачень­ки», «Пісня про Байду»; дума «Іван Богун».

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акорде­он, темброво-шумові інструменти), магнітофон, ілюстрації до музичних творів (М. Дерегус «Та­рас Бульба на чолі війська»; В. Сухенко. «Маруся Чурай»,, портрет композитора М. Лисенка

Хід уроку



фрагмента увертюри до опе-

1. Вхід учнів до класу під звучання ри М. Лисенка «Тарас Бульба”.

2. Музичне вітання.

Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя)

3. Актуалізація музичного досвіду, музичних вражень учнів.


Учні виконують українську народну пісню «Ой на горі та

й женці жнуть».

4. Бесіда про творчість М. Лисенка.

, Народна пісня завжди відігравала вирішальну роль у розвит­ку професійної музичної творчості. До фольклору часто звертав­ся композитор М. Лисенко, обробляючи народні пісні та вико­ристовуючи їх у своїх вокальних та інструментальних творах. За мотивами народних пісень, ігор створені такі дитячі опери: «Коза-Дереза», «Зима і Весна», «Пан Коцький».

Народна пісня вплинула ще на один чудовий музичний твір композитора, написаний за одноіменною повістю Миколи Гоголя «Тарас Бульба». У повісті розкриваються історичні події бороть­би українського народу за свободу та незалежність.

Порада вчителю. Учитель коротко знайомить учнів із сюже­том і героями повісті, сценою загибелі козацького полковника Та­раса Бульби.

При знайомстві 3 оперою «Тарас Бульба» застосовується ме­тод «Дискусія».

Проведення гри «Композитор». ,

Учитель. Уявіть собі композитором.


  • Який жанр міг би якнайкраще відобразити історичні події повісті М. Гоголя?

  • Чи могла б пісня, симфонія відобразити ці історичні події?

  • Ці події краще відобразила пісня чи опера?

Порада вчителю. Учитель, спонукаючи учнів до дискусії, роз­міркування, викладу думок, підводить їх до висновку, що сюжет і характерні особливості дійових осіб повісті повніше можна роз­крити в опері

. Слухання увертюри до опери М. Лисенка «Тарас Бульба». Порада вчителю. При слуханні твору звернути увагу учнів на подібність героїчної та ліричної тем увертюри до народних пісень, їх музичний розвиток.

Учитель. Сьогодні послухаємо фрагмент з опери «Тарас Бульба» - увертюру.

У цій увертюрі звучить кілька музичних тем, у яких відчу­вається вплив народної пісні. Серед цих тем звучать інтонації піс­ні «Засвіт встали козаченьки». {Звучить українська народна пісня «Засвіт встали козаченьки».)



Учитель. Цю чудову пісню написала відома легендарна полтавчанка, співачка-поетеса і композитор Маруся Чурай, коли прощалась зі своїм коханим козаком, який виступав у похід.

Про народну поетесу-композитора Марусю Чурай написала чудові рядки відома поетеса Ліна Костенко:

Це дівчинка не просто Маруся, Це голос наш. Це пісня. Це душа. Коли в похід виходила батава, її

Піснями плакала Полтава

Серед пісень, з якими козаки вирушали в похід, була пісня «За світ встали козаченьки». Вона дуже подобалась нашим вої­нам, і вони співали її під час своїх походів. А з часом цей.твір зазвучав і в опері



  • Якого нового характеру, змісту набула використана в увер­тюрі українська народна пісня легендарної співачки Марусі Чурай «За світ встали козаченьки»?

  • Чи втратила б самобутності опера «Тарас Бульба», якщо б у неї не було включено козацькі пісні, зокрема «За світ вста­ли козаченьки»?

Учитель. Певно, що так. Тому і звучить вона в опері як пісня і в увертюрі як марш. Згадаймо, які ще теми звучали в увертюрі? {Звучить початок увертюри.) Як змінюється характер основних тем? {Початок увертюри героїчний, драматичний, як заклик до боротьби. Це підкреслюють трубні сигнали.)

Друга тема - широка, розспівна, лірична. Пісенна мелодія ллється, ніби повноводна могутня ріка. У ній міститься розповідь про любов до України.

Що з'являється в розробці? {Метод забігання наперед до ма­теріалу 7 класу: звернення до схеми сонатної форми.) У розробці з'являються сила, могутність воля, боротьба.

І остання, третя, тема інтонації пісні «Засвіт встали козачень­ки», про яку ми вже згадували на початку уроку,- урочистого, маршового, піднесеного, переможного характеру, підсумовує весь попередній розвиток. Як коротко визначити зміст увертюри, ви­ходячи з характеру музичних тем?

Зміст увертюри коротко можна визначити так: заклик-бо-ротьба-перемога. {Учитель звертається до самостійно виготов­леної таблиці «Опера "Тарас Бульба"».) Які інструменти, група ін­струментів зіграли головну роль у звучанні твору? {Мідні духові, струнно-смичкові чи дерев'яні духові.)

Порада вчителю. Слід зробити висновок, що народна пісня лежить в основі історико-героїчної опери «Тарас Бульба», напи­саної за однойменною повістю М. Гоголя. Це - яскравий приклад зв'язку народної і професійної творчості, творчий зв'язок двох ве­ликих митців Марусі Чурай і Миколи Лисенка, яких подарувала світу земля Полтавщини.

Учитель. Маруся Чурай стала легендою українською пісні, голосом України. За коротке життя {лише 28 років) вона написала

пісень, серед яких «Віють вітри, «Ой, не ходи, Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи»). У 17-18 століттях її портрет висів в українських оселях поряд із зображенням ко­зака Мамая.

Микола Віталійович Лисенко - український композитор, ди­ригент, педагог, учений-фольклорист - основоположник укра­їнської класичної музики.

6. Слухання української народної пісні «Пісня про Байду».

Учитель. Одна з найбільш популярних народних пісень, що обов'язково входила до репертуару кобзарів. У ній розповідається про засновника Запорозької Січі Дмитра Вишневецького


  • Яким показаний у пісні Байда?

  • Який характер та особливості музичної мови пісні?

Порада вчителю. При аналізі-інтерпретації «Пісні про Бай­ду» застосовуються методи «Дискусія», «Мікрофон».

  • До якого виду народної пісні належить «Пісня про Байду»?

Який історичний період відображений у цій народній історичній пісні

  • Чи допомагає музика краще зрозуміти образ народного героя? Яким чином?

  • З яким історичним ім'ям пов'язаний зміст пісні?

Учитель. Згадайте відомі історичні пісні та думи, у яких згадуються історичні імена народних героїв. Обсудіть у групах конкретні історичні пісні, думи, чому вони посідають важливе місце в українському фольклорі, та за можливості виконайте.

І - «Ой на горі та й женці жнуть»

II - «Іван Богун»

III - «Пісня про Байду»

Порада вчителю. При підведенні підсумків уроку вчитель, ви­користовуючи технологію «Мікрофон», пропонує кожній групі за­кінчити фразу: «Завдяки історичним пісням та думам, ми дізнає­мось...».

У результаті учні доходять висновку, що історична пісня - це розповідь народу про важливі події минулого та зображення ви­датних народних героїв, найкращих людських рис їх характеру.

Учитель. Уявіть себе козацьким ватажком. Під ритмічний супровід барабана проспівайте по черзі козацькі прізвища: «Гетьман Дорошенко», «Гетьман Хмельницький», «Отаман Іван Сірко».

• Пригадайте та виконайте відомі вам козацькі пісні.

7. Підсумок уроку.


  • Які музичні твори звучали протягом уроку?

  • Що під час уроку вразило вас найбільше?

  • Про що ви розповіли б своїм близьким? Які історичні пісні ви заспівали б?

Учитель проводить оцінювання музичної роботи учнів, дає домашнє завдання на власний розсуд.

  1. Вихід учнів із класу під звучання фрагмента увертюри до опе­ри „Тарас Бульба»

УРОК 12

Тема. Ліричні пісні.

Мета:розкрити жанрові особливості, естетичну ви­разність український ліричних пісень; розвивати емоційну чутливість, інтерес до ліричних образів, навички виконання кантилени, правильного звуковедення; виховувати співчуття, любов до ма­тері.

Музичний матеріал:українські народні пісні «Летіла зозуля», «Ой на горі та й женці жнуть».

Тип уроку:урок поглиблення теми.

Обладнання музичні інструменти (фортепіано, баян, акорде­он, темброво-шумові інструменти), магнітофон, ілюстрації до музичних творів.

Хід уроку



  1. Вхід учнів до класу під звучання фрагмента увертюри до опе­ри «Тарас Бульба».

  1. Музичне вітання.

Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя)

3. Бесіда.



  • Які почуття викликає музика, що звучала, коли ви заходили до класу? Чи знайома вона вам?

  • Яка народна пісня використана композитором М. Лисенком в опері „Тарас Бульба»?

  • Що ви знаєте про автора пісні «Засвіт встали козаченьки»?

  • Як змінився її характер в увертюрі? Як вона звучить?

  • Яку історичну козацьку пісню можете згадати? (Учні ви­конують української народну пісню „Ой на горі та й женці жнуть”.)

4. Розкриття теми уроку.

Учитель. Народні пісні дуже різноманітні У них відобража­ються всі сторони життя народу. За визначенням відомого письменника і режисера О. Довженка «українська пісня - це геніаль­на біографія українського народу».

А видатний поет М. Рильський у вірші «Пісня» так висловив своє ставлення до української пісні:

Коли пісні мойого краю Пливуть у рідних голосах. Мені здається, що збираю Цілющі трави я в лугах. В піснях і труд, і даль походу. І жаль, і усміх, і любов. І гнів великого народу, І за народ пролита кров. В піснях - дівоча світла туга І вільний помах косаря, В них юність виникає друга, Висока світиться зоря.

Особлива грань української пісенної творчості - ліричні піс­ні. У них розкривається характер, душа народу, його почуття.

5. Розучування української народної пісні «Летіла зозуля».



  • Який характер пісні? Про що вона розповідає? Яку важливу проблему розкриває?

  • Під час слухання підкресліть пластичним рухом руки особли­вості ліризму, душевності пісні.

Які особливості ритму пісні? (Повторення, зміна розміру.)

Порада вчителю. Для визначення особливості ритму доціль­не застосування гри «Передай ритм товаришу» чи ігровий при­йом передавання ритму по групах (4 групи). При розучуванні слів пісні застосовується гра «Спів по черзі», коли кожна з груп виконує по два такти пісні

• Згадайте та назвіть ліричну пісню, подібну або відмінну за
змістом до пісні «Летіла зозуля».

(На розсуд учителя учні слухають чи виконують народні лі­ричні пісні.

Порада вчителю. Слухання, спів української народної пісні допоможе учням відчути особливості ліричної пісні, їх ліризм мі­норне звучання, душевну теплоту.

6. Підсумок уроку.


  • Якому народному пісенному жанру був присвячений урок?

  • Які особливості ліричних пісень?

Учитель проводить оцінювання учнів, дає домашнє завдання на власний розсуд.

7. Вихід учнів із класу під звучання української народної лірич­


ної пісні.

УРОК 13



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Урок 1 Тема. Музика в житті народу iconУрок Відлуння бахівських образів
Музика весь час з нами. А чи могли б ви, колеги, уявити своє життя без музики? Що означає музика у вашому житті? Музика існує для...
Урок 1 Тема. Музика в житті народу iconУрок 17 Тема. Сучасна музика. Стилі та напрями

Урок 1 Тема. Музика в житті народу iconУрок 17 Тема. Сучасна музика. Стилі та напрями

Урок 1 Тема. Музика в житті народу iconТема: Важливість знань про історичне минуле нашого народу в житті людини. Твір про справжні життєві цінності. За твором Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»

Урок 1 Тема. Музика в житті народу iconУрок тема. Андрій Чайковський «За сестрою». Геройство І лицарська відвага. Підсумковий урок
Е минуле українського народу; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати...
Урок 1 Тема. Музика в житті народу iconУрок 1 клас ІІ семестр Тема : я І музика. Доля генія. Виконання пісні В. Філіпенка
Обладнання: медіа проектор, відео шоу портретів В. А. Моцарта, караоке пісні «Веснянка», ппз 6 клас
Урок 1 Тема. Музика в житті народу iconУрок позакласного читання в Тема. Твій друг книга! Гімн книзі. Слайд 1 Мета. Розкрити значення книги в житті людини. Дати учням загальні
Мета. Розкрити значення книги в житті людини. Дати учням загальні відомості про книгу як історичну пам’ятку людства, як коштовний...
Урок 1 Тема. Музика в житті народу iconКонспект уроку з музичного мистецтва в 6 класі Тема. Музика як мова почуттів. С. Рахманінов блискучий майстер російського піанізму
Тема. Музика як мова почуттів. С. Рахманінов – блискучий майстер російського піанізму
Урок 1 Тема. Музика в житті народу iconМузико! О вічна таїна Музичний салон Ведучий
Ведучий: Яку роль в нашому житті відіграє музика? Напевне, ми ніколи серйозно не замислювалися над цим питанням
Урок 1 Тема. Музика в житті народу icon9 клас Урок №1 Тема уроку. Вступ. Роль і місце літератури в житті нації
Обладнання: портретна галерея українських письмен­ників, творчість яких вивчається в 9 класі; дидак­тичний матеріал


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка