Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "



Скачати 434.9 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації09.04.2017
Розмір434.9 Kb.
ТипУрок
1   2   3

Ранні роки


Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині, поблизу Борислава, в родині селянина-коваля. Його батько, коваль, заробляв не тільки на власну сім'ю, але й на всю рідню, він дуже хотів дати синові добру освіту. Мати, Марія Кульчицька, походила із зубожілого українського шляхетського роду Кульчицьких, гербу Сас. Про себе завжди розповідав як про сина мужика.

Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (18621864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (18641867). 1875 року — закінчив Дрогобицьку гімназію (тепер педагогічний університет).

У багатьох оповіданнях («Грицева шкільна наука», «Олівець») художньо передано окремі моменти з цієї пори життя автора. З них довідуємося, як важко було здобувати освіту навіть обдарованому селянському хлопцеві. Доводилося жити на квартирі у далекої родички на околиці Дрогобича, нерідко спати у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні («У столярні»). Навчаючись у гімназії, Франко виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно повторити товаришам інформацію, яка подавалася вчителями на заняттях; глибоко засвоював зміст прочитаних книжок. Багато читав: твори європейських класиків, культорологічні, історико - філософські праці, популярні книжки на природничі теми.

Інтенсивній самоосвіті гімназиста сприяла зібрана ним бібліотека, в якій нараховувалося близько 500 книжок і українською, й іншими європейськими мовами. Знайомство з творами Маркіяна Шашкевича, Тараса Шевченка, захоплення багатством і красою української мови викликають у нього підвищений інтерес до усної народної творчості, стимулюють запис її зразків.

Восени 1875 — став студентом філософського факультету у Львівському університеті.
1. Виразне читання вірша вчителем.

- Помилувалися ми з вами красою осені разом із твором Дмитра Чередниченка.

А тепер послухайте, як змальовані зміни, що відбуваються у природі й віщують прихід осені, у вірші І.Я. Франка "Дрімають села".

Учитель.


- Про що ж розповів нам поет? Який день описав?

2. Словникова робота.

Прочитайте у підручнику тлумачення слів звивавсь і загін.

3. Читання вірша вголос (по строфах).

Прочитайте першу строфу вірша. З чого видно, що у вірші йдеться про осінь?

- Який вираз вжитий у переносному значенні? (Дрімають села.) Поясніть його.

- Прочитайте наступну строфу. Що поет пише про садки? Коли таке буває?

- Як ви розумієте вислів тихо гріються хатки?



- Знайдіть рядки зі словом ще. Яку думку поета воно підкреслює?

А слова та і вже?



- Який настрій створюють вислови дрімають села, садки дрімають, тихо гріються хатки?

4. Виразне читання вірша.

Учні разом з учителем визначають, що вірш треба читати спокійно, не поспішаючи, ніби міркуючи.
VI. Підсумок уроку.

Чи помічали ви коли-небудь, діти, що у якому б куточку природи не були, завжди здається, що такої краси ви ще не бачили. Скрізь природа дає нам відчути цю неповторність. Щоб пережити безліч цікавих і хвилюючих вражень, потрібно любити її, вчитися розуміти, уміти читати ї сторінки, бути до неї уважними.



VII. Домашнє завдання.

  1. Вивчити напам’ять вірш «Дрімають села…»

  2. Намалювати малюнки до оповідання «Рідні краєвиди»

Урок 2

Тема. Кожен місяць, кожну пору на землі нове вбрання

Матеріал уроку. "Андрій Малишко" (про нього). А. Малишко "Яблука"

Ліна Костенко "Здивовані квіти". Катерина Перелісна "Заворожений сад".



Мета. Ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Андрія Малишка, формувати уміння аналізувати віршовані твори, вчити учні захоплюватися красою природи, розвивати їхню уяву, фантазію, зв'язне мовлення.

Обладнання: добірка поезій М. Вінграновського, І. Кульської, Я. Чорногора.

Хід уроку

І. Організація учня до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Читання вірша напам’ять «Дрімають села…»

2. Виставка малюнків до твору «Рідні краєвиди»

ПІ. Повідомлення теми і мети уроку.

— Чи доводилося вам чути це ім'я? Пригадайте, які твори Андрії Малишка читали раніше.

Сьогодні ми ознайомимось із життєвим і творчим шляхом А. Малишка, спробуємо відчути захоплення поета красою природи.

IV. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом А. Малишка.

1. Розповідь учителя.

Із спогадів друзів дитинства, родичів постає хлопчик невисокого зросту, міцної будови, з темно-русим волоссям, високим чолом і "монгольськими очима". Читати навчився рано від старших братів. Коли ви! повнилося Андрієві вісім років, разом

з іншими однолітками пішов у перший клас. На уроках любив пустувати, але коли вчитель щось раптом запитував, то відповідав правильно. Якщо ж траплялось таке, що ні знав відповіді, то це для хлопця був великий сором. Він страшенно переживав, відмовлявся від обіду і тримався відлюдкувато аж до наступного дня. А підручники Андрія завжди були чистенькі й охайні.

Любов до книг передав Андрієві дядько Микита, якого прозвали "чорнокнижником", і який довгенько засиджувався над Шевченковим "Кобзарем".

Андрій Малишко видав понад сорок книг, створив сто пісень, до яких й іноді сам писав музику. Любив поливати сад, від порога до воріт посіяв чорнобривці, любив життя ... Він і зараз живе у своїх задушевних поезіях і піснях, які стали справжніми мистецькими шедеврами,

2. Опрацювання статті "Андрій Малишко" (про нього).

Учні мовчки перечитують статтю на с. 52.

- Де народився А. Малишко?

-У якій сім'ї? Коли почав друкуватися?

-Про що писав у своїх творах?

-Які найвідоміші пісні написані на ноші А. Малишка?

Переконатися у майстерності пера поета зможемо, прочитавши його твір "Яблука".



V. Опрацювання вірша А. Малишка "Яблука".

1. Виразне читання вірша учителем.

Від чийого імені написаний вірш? Що любить автор?


2. Словникова робота.

Пояснення значення слів.



Просинь музичний інструмент у вигляді обруча, обтягнутого шкірою, з дзвіночками по краях.

Приурочені шлях руху небесного тіла.
Гільце пристосовані до чого-небудь у часі

Бубон синій колір чистого неба.



Орбіта обрядове весільне дерево, прикрашене квітами, колосками, стрічками тощо.
- З’єднайте пояснення слів, що у правій колонці, з відповідними словами з лівої.

3. Повторне читання вірша (мовчки).

- Зверніть увагу, якими словами автор описує своє захоплення яблуками.

4.Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

-Як поет описує захоплення яблуками? Прочитайте.

-Якими словами сказано у вірші про їх колір, форму, смак?

-З чим порівнює автор яблука? За якими ознаками поет порівнює яблуко з бубоном, з планетою?

— Що із описаного у вірші ви могли б сприйняти зором, а що нюхом?

— Як розумієте вислів ставала земля пахучою, ніби яблуко?

5. Виразне читання вірша учнями.

— Які почуття повинні передати, читаючи вірш? (Захоплення красою

6. Розвиток зв'язного мовлення.

Опис картини К. Білокур "Богданівські яблука".

Захопилася красою і щедрістю осінніх дарунків і відома українсь­ка художниця Катерина Білокур. Свої почуття вклала у картину "Богданівські яблука".

— Розгляньте картину (с. 53). Що зображено на картині? Що зобра­жено у центрі? Які яблука за кольором, формою? На чому лежать яблука? Опишіть цю хустку.

Що зображено на задньому плані і служить об­рамленням картини?

— Які почуття передала художниця? Які почуття викликала картина у вас?

7. Порівняння вірша А. Малишка "Яблука" і картини К. Білокур.

— Чим схожі між собою ці два твори? Які рядки вірша могли б дати назву картині?

8. Добірка поезій.

 Микола Вінграновський «Останнє яблуко»

Над чорнобривцями в саду

Останнє яблуко висить,

Останній лист упав

На чорнобривці вчора.

Ірина Кульська «Осінь»

Коли вона загляне в сад –

Наллється соком виноград,

І стиглі яблука ранет

Солодкі стануть, наче мед.


Яр Чорногор «Осіння багряниця»

…Тишу порушувало глухувате «гуп» - то найдоспілішим яблукам наскучило триматися материнської гілля і вони летіли стрімголов униз.

9. Приповідка

Вересень пахне яблуками, а жовтень – капустою.



V. Опрацювання вірша Л. Костенка "Здивовані квіти".

Давайте почитаємо книгу Природи, яку написала Ліна Костенко.

Прочитайте заголовок вірша. У якому значенні вжитий цей вислів?

Поміркуйте, що у цьому вірші здивувало квіти.

— Прочитайте вірш мовчки. Про яку саме пору осені пише поетеса? Чим були здивовані квіти? Якими словами поетеса передала раптові зміни у природі?

Яке порівняння вжито у вірші? Як ви його розумієте?

— Що у вірші казкового? Доведіть рядками твору.

— Які рядки вірша треба читати здивовано, зажурено?



  • Прочитайте вірш виразно.



VI. Опрацювання вірша К. Перелісної "Заворожений сад".

1. Виразне читання вірша учителем.

— Хто заворожив сад?

2. Повторне читання вірша (мовчки).

— Які картини постають у вашій уяві?

3. Аналіз змісту вірша.

— Про що розповів поет? У яких рядках автор описує осінь?

— Що автор каже про садок? Коли таке буває? Які ознаки зими описав автор?

— Знайдіть і поясніть вирази, вжиті в переносному значенні. З якою

метою їх вжив автор?

— Знайдіть речення зі словом ще. Яку думку поетеси воно підкреслює?

4. Виразне читання вірша.

— У якому темпі треба читати вірш? Після яких слів зробите найдовшу паузу?

5. Порівняння віршів Ліни Костенко і Катерини Перелісної.

— Поміркуйте, чим подібні ці вірші і чим різняться. Доведіть свою думку.



VII. Підсумок уроку.

— Які вірші ми сьогодні читали? Хто їх автори?

— Який із цих віршів справив на вас найбільше враження? Чим?

VIII. Домашнє завдання.

Виразно читати вірші Андрія Малишка «Яблука», «Здивовані квіти»,

«Заворожений сад»

Урок 3

ТЕМА. Вихопивсь дощик поміж заграв...

Матеріал уроку. Андрій Малишко "Дощик". Юрій Ярмиш "Дрібний дощик". Василь Довжик "Акровірш". Микола Романченко "Акровірш".

Василь Сухомлинський "Камінь".



Мета. Розвивати образне сприймання навколишнього, збагачувати активний словник учнів, удосконалювати навички правильного, свідо­мого, виразного читання; виховувати любов і шанобливе ставлен­ня до природи рідного краю.

Обладнання: коротка біографія Юрія Ярмиша, уривок з оповідання «Добре серце»,

за Ярославою Павличко «Лісова пригода»



Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Відгадування загадки.

Його ім'я — лише з трьох літер.

Його провісником є вітер.

Ним хлібороб у спеку марить.

Його дарують тільки хмари. (Дощ)

IIІ. Повідомлення теми і мети уроку.

На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо твори українських пись­менників,

які відкриють вам нові образи цього явища природи.

IIIІ. Опрацювання вірша А. Малишка "Дощик".

1. Читання вірша вчителем.

— Який колір переважає в описі дощу?

2. Словникова робота.

Обрій, мелодії, закресав, запрозорились

Заграва — відблиск, відсвіт заходу сонця на небі.

3. Повторне читання вірша вголос ("ланцюжком").

— Яким змальовано дощик у вірші?

4. Робота над змістом,

— Де взявся дощик? Які слова вказують на те, що дощ з'явився рап­тово і що він дуже сильний?

— Як автор описав дощик? Прочитайте.

— Як дощик вплинув на природу?

— Прочитайте вирази, вжиті у переносному значенні. Для чого їх вжив поет?

Які слова передають ставлення автора до дощика?

— Які почуття викликав у вас цей вірш?

5. Робота з ілюстрацією.

— Розгляньте малюнок на с. 56.

Яким зображено дощ? Порівняйте малюнок

з віршем. Що помітили?

6. Виразне читання уривку з оповідання.

Юрія Ярмиша «Добре серце»



IV. Опрацювання твору Ю. Ярмиша "Дрібний дощик".

1. Про Юрія Ярмиша

Вітер кошлатить різноколірні дими над численними трубами, заграви мартенів підпалюють уночі небо, а вранці голосисті гудки крають тишу, й вулиці сповню­ються гомоном, сміхом, тупотом ніг...

Тут, у робітничому місті Дніпродзержинську, й на­родився 25 травня 1935 року Юрій ФеодосІйович Ярмиш у сім'ї вчителів.

А далі — Урал, куди Юрій евакуюється разом з матір'ю. Батько його був політпрацівником у Діючій армії.

Після визволення України від фашистів сім'я Ярмишів їде в Прикарпаття. Юрій вчиться у Дрогоби­цькій школі № 4, колишній польській гімназії, де хлоп­цем сидів за партою Іван Франко.

Коли Юрію минуло тринадцять років, дядько по­віз його в Закарпаття — на Чорну Тису, де служив у прикордонному загоні. Подорож неймовірно вразила хлопця. На обрії громадою ясніє Говерла. Піниться, аж захлинається од шаленого бігу річка, мчать на плотах по ній відчайдушні бокораші — плотогони. Таємниче шумлять смереки. У холодних сутінках грають музики, і хлопці-гуцули аж до ранку танцюють свої дивні тан­ці. Тут він прочитав «Тіні забутих предків», і казка й реальність ще більше сплелися в його уяві...

Однак зразу написалися вірші. Тільки після закін­чення факультету журналістики Київського університе­ту (1958) Юрій береться за казки, мабуть, назавжди облишивши вірші. Працював він тоді за фахом у Криму. Через два роки у Кримському обласному видавництві вийшла перша книжка Ю. Ярмиша «Вітрисько». А да­лі— «Чудесні ягоди» (1961), «Казка стукає в двері» (1962).

У 1962 році Ю. Ярмиш переїздить до Києва. Пра­цює інструктором сектору преси ЦК ЛКСМУ. З 1963 року очолює дитячий журнал «Піонерія». І пише казки, що виходять у видавництвах України — «Живі малюн­ки» (1963), «Маленькі казки» (1964), «Цікавий про­мінець (1965), «Чарівні струмки» (1965), «Лебедина казка» (1966), «Капітанова люлька» (1967), повість «Солодкий Марципан» (1968).

Указом Президії Верховної Ради УРСР Ю. Ярмишу присвоєне почесне звання заслуженого працівника культури Української РСР.

Живе Ю. Ярмиш у м. Києві.


1. Читання твору мовчки (самостійно).

— Подумайте, хто звертається до Дощика.

2. Повторне читання твору вголос "ланцюжком".

— До кого ще звертався оповідач? Про що свідчать ці звертання?

3. Робота над змістом.

— Підготуйте запитання за змістом прочитаного. Поставте їх своїм товаришам.

4. Вибіркове читання.

—Прочитайте, чому оповідач називає Дощик дурненьким, прохолод­ним і набридливим.

— Прочитайте, з якими словами оповідач звертається до Сонечка, Дощика, Веселки, Матусі.

За Ярославою Павличко «Лісова пригода»

Шелестіли осінні листочки. З хмари скотилися перші краплі дощу. Бідний дощик ! Не було кому пожалітися-хтось украв черевички, а він стоїть на одній нозі в калюжі: мерзне.

5. Висновок-узагальнення з прочитаного.

— Яким ви уявляєте оповідача?

Що нагадує вам його розповідь?



(Сон або фантазії дитини, яка чекає на маму, а за вікном іде дощик.)

V. Опрацювання акровіршів В. Довжика і М. Романченка.

— Що таке акровірш? Прочитайте пояснення терміна у "Короткому словничку читача" (с. 153).

Учні читають акровірші.


  • На що схожі акровірші? (На загадки.)

Чим вони подібні до загадок?

VI. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського "Камінь".

  1. Самостійне читання тексту учнями з наступним тестуванням.

Запитання.

1) Що було у лузі, під гіллястим дубом?

2) Що кинув хлопчик у криницю?

3) Чи пам'ятав він про свій вчинок?

4) Що зробив кинутий камінь?

5) Що сталося із травою і дубом, які росли біля криниці?

6) Де подівся соловейко, який мостив на дубі гніздо?

7) Чи зрозумів дідусь, чому "не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці?



Відповіді.

1) Криниця. 2) Камінь. 3) Ні.

4) Закрив джерело. 5) Засохли. 6) Полетів. 7) Ні.
2. Читання тексту вголос. Перевірка розуміння прочитаного за запитаннями.

— Якою була користь від криниці для природи і людей?

— Для чого хлопчик кинув камінь у криницю?

— Якими були наслідки цих пустощів?

— Як би ви відповіли на запитання дідуся?

3. Висновки.

— Чого автор хотів навчити читачів?

- Яка головна думка твору?

- Як по-іншому можна назвати оповідання?

VII. Домашнє завдання.


Урок 4

ТЕМА. Дивною казкою був мені світ...

Матеріал уроку. "Олександр Олесь" (про нього).

Олександр Олесь "Згадую, так я в дитинстві любив ...", "Степ".



Мета. Доповнити знання дітей про творчість і біографію Олександра Олеся, вчити розуміти красу поетичних творів, допомагати відчути багатство мови; розвивати образне мислення, уяву; збагачувати мову епітетами і порівняннями.

Обладнання. Портрет Олександра Олеся; виставка творів поета, запис пісні "Сміються й плачуть солов'ї".

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

— Сьогодні на уроці ми перегорнемо сторінку з життя і творчості Олександра Олеся, автора пісні, в якій звучить гімн весні, життю, коханню, "Сміються й плачуть солов'ї", яка давно вже стала народною і виконується зі сцени. Послухайте її. (Звучить пісня.)

1. Розповідь учителя про життя і творчість Олександра Олеся.

— Пригадайте, що ви вже знаєте про цю людину.



  • 4 грудня 1878 р. в м. Білопілля на Сумщині народився Олександр Олесь, справжнє прізвище якого Олександр Іванович Кандиба. Прожив він 65 років,

  • які складалися з радощів і мук.

Батько походив з чумаків, а мати — з кріпаків. Першою його учителькою була мама. Вона у 4 роки навчила сина читати і писати. У 9 років написав свій перший вірш.

Але безтурботне дитинство швидко закінчилося. Коли Олександрові було 11 років, трагічно помер батько. Сім'я переїхала жити до діда. Там хлопчик зріднився

зі сільським життям, піснями, звичаями.

У сім'ї не було грошей, щоб навчати Олександра у гімназії, тому він вступив

до хліборобської школи, а пізніше — в Харківський ветеринар­ний інститут.

У Харкові він познайомився з такими знаменитостями, як Леся Українка,

М. Коцюбинський, М. Лисенко, Б. Грінченко. Вони допомогли Олександру переосмислити долю української мови.

З дитячою літературою найбільше поріднився тоді, коли з'явився на світ його перший син — Олег, якого батько називав Лелекою. Батько у віршованій формі розказував синові про абетку, математичні премудрості, а ще про зайчиків, курей, гусей, півників. Олег теж зацікавився літературою і став віршувати, підписуючись О. Лелека, а згодом О. Ольжич.

Сталося так, що Олександр Олесь у 1919 р. виїхав за кордон, сам не відаючи, що це вже назавжди. Перебуваючи за кордоном, у далекій чужині, поет не один раз подумки линув на Україну. І згадувався йому спів жайворонків і солов'їв, розкішна природа України. І ця краса переливалася у мелодійне слово поета.

2. Опрацювання статті у підручнику (с. 58).

— Прочитайте мовчки текст про Олександра Олеся. Що ви ще дізналися про поета?

Вибіркове читання за запитаннями.

— Де автор проводив час кожне літо, будучи хлопчиком?

— Який вплив на Олександра мав дід?

— Що згадував поет про дитинство?

IIІ. Опрацювання вірша Олександра Олеся "Згадую, так я в дитинстві

любив...".

1. Виразне читання вірша вчителем.

— Послухайте вірш, у якому Олександр Олесь теж пише про дитинство.

— Про що згадує поет з такою любов'ю?

2. Словникова робота.

3. Повторне читання вірша мовчки.

— Чим хлопчик сприймав природу?

4. Аналіз змісту вірша.

— Що любив хлопчик робити в дитинстві? Чи міг зрозуміти думки природи?

Як розумієте вислів серце ж моє розуміло? (Хлопчик сприймав природу через свої почуття, настрій.)

— Яким здавався хлопчику світ? Знайдіть у вірші порівняння.

— Поміркуйте, які почуття викликали в автора ці спогади про дитинство.

III. Опрацювання вірша Олександра Олеся "Степ".

1. Виразне читання вірша учителем.

— Що автор описав у своєму вірші?

— Про які пори року йдеться у вірші?

2. Словникова робота.

Візерунки, розводи, углядить, неоглядне, рудіють, мертвий сон.

3. Самостійне мовчазне читання вірша.

— Зверніть увагу, як поет описує степ у різні пори року.

4. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте, на що подібний степ весною.

— Хто зображений як вишивальник, що прикрашає степ?

— Про які різкі переміни йдеться?


  • У яких рядках автор передав розміри степу? Чи можете дати відповідь

  • на це запитання?

— Які прикметники вживає поет для опису степу влітку?

— На що схожий степ восени? Чому він, як пустеля? Що стає схожим на пісок? Чому не почуєш пташок? А де подінуться усі квіти?



  • З чим порівнює автор степ узимку? Які прикметники допомагають уявити

  • цю перину? Якою описано зиму? Поміркуйте, чому зима — люта і лиха.

— Хто оберігає сон баби-зими? Хто зможе прогнати морози із степу?

— Які образні вислови виявилися для вас новими, несподіваними?

— На які частини можна поділити вірш? Які з цих частин можна об'єднати

за настроєм?


5. Робота з ілюстраціями. Словесне малювання.

— Яким рядкам вірша відповідають малюнки? Придивіться до них уважніше.

Що нового вони відкривають спостережливому оку?

— Які картини намалювали б ви до інших частин вірша? Які фарби використали б?


ІV. Підсумок уроку.

— З творчістю якого українського поета ознайомилися?

— Що запам'ятали про Олександра Олеся?


  • Який із прочитаних творів вам сподобався більше? Чим?

V. Домашнє завдання.

Намалювати малюнки до вірша «Степ»


Урок 5

ТЕМА. Лісова книга Природи

Матеріал уроку. Максим Рильський "Розмова з другом", "Зимовий ранок".

Леонід Полтава "Лісова книга". Вадим Скомаровський "Три лижні".

Анатолій Костецький "Лист до птахів".

Мета. Розвивати в учнів допитливість, інтерес до навколишнього світу; вчити правильно і виразно читати вірші, доводити свої міркування, виховувати любов

до природи.



Обладнання. Альбом «Птахи» фонозапис «голоси птахів», автобіографічні дані

М. Рильського, В. Скомаровського, А. Костецького, малюнки учнів до вірша «Степ».



Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1. Читання з дошки загадки і розгадування її.

— Роз'єднайте слова і прочитайте загадку.

Щозакнижка: безбукв, безсторінок, Абагаточогонавчить?

(Книга природи.)

— Сьогодні ми з вами продовжимо мандрувати сторінками цієї книги.



  1. Складання тематичної павутинки до слова природа.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

  • А сьогодні на уроці ми подивимося на ліс і його мешканців очима українських поетів. Адже у своїх творах вони передають замилування красою лісу у різні пори року, захоплюються його багатствами.

III. Опрацювання вірша М. Рильського "Розмова з другом".
1. Виразне читання вірша вчителем.

— Кого автор називає другом?

2. Словникова робота.

3. Повторне читання вірша напівголосно. Робота над змістом.

— Як зустрів поета ліс?

— Що він сприйняв зором, а що — відчув слухом?



  • Які різні слова використав поет, щоб розказати про пташиний спів?

  • Знайдіть відповідні рядки і прочитайте.

Уривок з оповідання «Весняний концерт» Віктора Приходька

На пень, порослий мохом, сів співучий дрізд. Відомий в лісі співак. Ану, що він виконає?

Дрізд поважно, не поспішаючи, почухав лапкою вохристі, з темними горошинами груди і несподівано заспівав: «спирти-дон-спирридон-чайпить-фітью-фітью»

— Якими словами передані своєрідність і неповторність кожного дерева в лісі?

— До чого закликав автор ліс? Що обіцяв йому у своїй промові?

— Поміркуйте, чому вірш має таку назву.

4. Виразне читання вірша.

— Прочитайте вірш виразно. Звертання автора до лісу прочитайте так,

ніби говорите зі своїм другом.

IV. Опрацювання вірша М. Рильського "Зимовий ранок".

1. Слухання вірша, який учень читає напам'ять.

- Які почуття охопили вас, прослухавши вірш?

2. Повторне читання вірша (мовчки).

— Які картини змальовані у вірші?

3. Робота над змістом. Вибіркове читання.

— У яку пору року описаний ліс? Доведіть словами вірша.

- Хто у цей час не спав? Що робили зайчики?

— Хто спостерігав за танцями зайців?

— Прочитайте рядки вірша, якими автор передав казковість зображеного.

— Які.образні вислови вжив М. Рильський у своєму вірші?

— Знайдіть у вірші порівняння. З якою метою їх ужито?

4. Виразне читання вірша.

— Яку інтонацію і темп читання підказують виділені рядки?

5. Хвилинка фантазії.

— Придумайте, що ще казкового міг побачити крізь сон ліс.

V. Опрацювання вірша Л. Полтави "Лісова книга".

Про Леоніда Полтаву (додаток)

1. Читання вірша (мовчки).

— У яку пору року описано ліс?

— Хто пише у лісовій книзі?

2. Читання вірша повторно вголос "ланцюжком". Робота над змістом.



  • З чим порівнює автор сліди звіриних ніг?

— Прочитайте, хто залишив свої "записи" у лісовій книзі.

  • Поміркуйте, хто може читати ці записи.

— Чому ліс порівнюється у вірші з книгою?

— А чиїх слідів ми не знайдемо у лісовій зимовій книзі? Чому?

3. Виразне читання вірша.

VI. Опрацювання вірша В. Скомаровського "Три лижні".
1. Виразне читання вірша учителем.

— Про кого цей вірш? Чому хлопчики їздили у ліс?

2. Словникова робота.

3. Повторне читання вірша. Робота над змістом.

— Куди їздили хлопці? Поясніть вислів глухий ліс.

— Що віз кожен із хлопців? Якими уявляєте цих дітей?

— Чому вони везли сіно., капусту, пагінці у ліс? Якими були ці хлоп­ці?

Чи відчували тварини їхню доброту? Доведіть.

4. Виразне читання вірша.

Читаючи вірш вголос, постарайтесь передати розповідну, поясню­вальну і запитальну інтонації відповідних речень.


VII. Опрацювання вірша А. Костецького "Лист до птахів".

1. Робота над заголовком.

— Прочитайте назву вірша. Про що можна написати у листі до пта­шок?

2. Читання вірша учнями (мовчки). Робота над змістом.

— Про що йдеться у цьому листі?

— Які запитання автор ставить пташкам? Про що свідчать такі пи­тання?

— Що запропонував автор птахам? Чого чекав він від птахів?

— Як ви думаєте, чому поет написав цей лист? До чого нас має спо­нукати цей твір?

3. Виразне читання вірша.

— Які речення за метою висловлювання зустрічаються у вірші?

— Які рядки треба читати співчутливо? А які заохочувально? А які радісно?



VIII. Підсумок уроку.

— Яким ви побачили ліс сьогодні? Які лісові таємниці розгадали? А які дива спостерігали?









Леонід Полтава, (справжнє прізвище: Пархомович, прізвище-оберег: Єнсен, *24 серпня 1921, Вовківці Роменського району на Сумщині — †19 квітня 1990 Нью-Йорк США) — український поет, прозаїк, драматург, радіожурналіст, редактор, публіцист, громадський діяч, автор збірок віршів для дітей, член ОУП "Слово" та АДУКу — Асоціації Діячів Української Культури.

Народився в культурній і освіченій сім'ї: батько Едуард Адамович — лікар, мати Любов Іванівна — учителька. Початкову й середню освіту набув у Вовківецькій школі, опісля вступив до Ніжинського учительського інституту, якого закінчив у 1940. Активний в українському підпіллі, опинявся кількаразно в концтаборах; у повоєнні роки — у таборах для біженців у Німеччині.

Поет живе кілька років у Парижі, потім у Мадриді очолює український відділ Іспанського радіо, згодом працює на радіо «Свобода» у Мюнхені. У 1958 року переїжджає до США, де працює в українській редакції радіо «Голос Америки», редагує щоденник «Свобода».

Леонід Полтава — український новеліст, представник української діаспори в повоєнній Німеччині. У 1946 році виходить його перша збірка «За мурами Берліну», до якої ввійшли поезії часів війни, а в 1948 році — збірка «Жовті каруселі». У 1952 році у Мюнхені було видано невеличку збірку його новел під назвою «У вишневій країні». За згодом океаном виходять ще чотири поетичні збірки: «Біла трава», «Вальторна», «Із еспанського зшитка», «Смак Сонця». У 1953 виходить збірка «Українські балади», а у 1958 — «Римські сонети».

Письменник часто казав: «Люблю працювати для дітей!» і частина його творчого доробку — для дітей: «Лебеді», «Котячий хор», «Абетка веселенька для дорослих і маленьких», вірші, казки, поеми, оповідання, лібретто оперет «Лис Микита», «Лісова царівна», «Мавп’ячий король», «Лисячий базар».

Монументальна його праця — історичний роман «1709». У 1968 написав репортажну повість «Над блакитним Чорним морем» з 1917-22 років: події відбуваються в Україні, Туреччині, Болгарії та ЧСР.

Усього рік не дожив поет до проголошення незалежності України, але письменник майже за півстоліття передбачив події в незалежній Україні у «Чи зійде завтра сонце?».

Похований на українському православному кладовищі Св. Андрія в Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.



Урок 6-7



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" icon7 клас Українська література І. Напишіть твір-роздум «Любить свій край – це для народу жити»
Дайте відповіді на запитання, дотримуючись чіткості й лаконічності у висловлюваннях
Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" iconОксана Сичик Село моє – душа моя
Найріднішим, найріднішим куточком для кожної людини є той край, де вона народилася, де проходить її босоноге дитинство, де мчить...
Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" icon“Учитель не той хто вчить, а той у якого вчаться” Педагогічне кредо: Загальні відомості

Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" icon«Література рідного краю»
Закарпаття це незабутній край з мальовничими краєвидами, які приваблюють туристів та відпочиваючих не тільки з усіх куточків України,...
Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" iconМоє педагогічне кредо Учитель не той,хто вчить,а той у кого вчаться
Активізація самостійної пізнавальної діяльності учнів на уроках історії та правознавства
Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" iconУрок №62 Система розділових знаків Культурологічна тема Той, що «народився для добра І любові» до річниці від

Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" iconКонкурс учнівської творчості, присвячений Шевченківським дням
Я народився в Україні, І мені безмежно дорога ця земля. Це І тарасова гора під Каневом, це край дивовижної природи, край, де колись...
Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" iconКрай наш хустщина
Хустщина — чудовий край нашої землі. Чарують своєю красою долини Тиси, Ріки, мовчазні верши­ни гір, зелені полонини, швидкоплинні...
Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" iconДорогий друже! Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом І серцем красу, велич І могут­ність Батьківщини, хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як
Батьківщини, хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім'ям...
Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" iconПодорожненська зш I-III ступенів «Мій рідний край – Кіровоградщина моя»
Мета І завдання: Збагатити учнів відомостями про рідний край – Кіровоградщину: про її рослинний І тваринний світ, про внутрішні води...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка