Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "



Скачати 434.9 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації09.04.2017
Розмір434.9 Kb.
ТипУрок
1   2   3
Тема. Захоплюючий світ пригод у творах Миколи Трублаїні

Матеріал уроку. Микола Трублаїні "Пустуни на пароплаві".



Мета. Збагатити знання учнів про творчість українського письменника

М. Трублаїні; розширювати і поглиблювати уявлення дітей про цікаве та незвичайне у живій природі; формувати уміння стисло переказувати, збагачувати словниковий запас школярів; навчити відшукувати в тексті влучні слова й вирази, які характеризують дійових осіб.



Обладнання. Портрет М. Трублаїні, виставка його книг.

Хід уроку

І. Підготовка до вивчення нового розділу.

1. Розгадування кросворда.

— Правильно розгадавши загадки і заповнивши клітинки кросворда, дізнаєтесь,

про кого читатимемо у новому розділі.

1) Орач невідомий вселився до двору —

з-під низу веде борозенку, а землю старанно відводить угору. Назвіть його, діти, швиденько.



(Кріт.)

2) Хто у Африці живе, цілий день банан жує? Дражнить всіх мале звірятко.

Хто це, діти? (Мавпенятко.)

3) Ось вона яка — розбійниця морська! Усіх би проковтнула зажерлива ... (акула).

4) У лісі гуртом ми трудимось невтомно: зводимо будинок з соснових хвоїнок. (Мурахи.)

5) Його домівка — океан,

із спини в нього б'є фонтан. (Кит.)

6) Цікава пташина у нас проживає, животик товстенький ця пташечка має. За море

у теплі краї не літає, а з нами зимує, для нас співає. (Синиця.)

7) Ходить свашка із мітлою,

заміта до лісу слід,

де недавньою порою

тут відбувсь її обід. (Лисиця.)

2. Бесіда.

— По вертикалі ми прочитали слово тварини, бо всі, про кого відга­дували загадки, є тваринами. З давніх-давен тварини живуть поряд з людьми. Але "мову" звірів, пташок, комах може зрозуміти лиш той, хто доброзич­ливо спостерігає за ними,

не втручається в їхнє життя, але в потрібну мить приходить на допомогу.

— Прочитайте, як люди називають тварин.

(Брати наші менші.)

— Поміркуйте, чому така назва.

— Прочитайте назву розділу. Як її розумієте? Зверніться до змісту. Твори яких авторів будемо читати? Які з творів, що читали раніше, мож­на було б, по-вашому, включити у цей розділ?

II. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом письменника.

Розповідь учителя.

Одним із письменників, які описували у своїх творах спостережен­ня за природою і пригодами тварин, був Микола Трублаїні (справжнє прізвище Трублаєвський).

Народився письменник у с. Вільшанці на Вінничииі. Мама працюва­ла вчителькою і часто брала хлопчика з собою на уроки. У 5 років уже непогано читав. Коли підріс, полюбив читання і математику. У характе­ристиці за четвертий клас написано: "Наділений щасливим хистом на­слідування голосів людей, птахів".

Микола Трублаїні багато подорожував. Враження від побаченого зано­товував у дорожньому щоденнику, а потім переказував у своїх численних оповіданнях і нарисах. З юними читачами розмовляв серйозно, відверто, як з рівними. Він знайомив їх із життям народів, особливостями приро­ди Сибіру, Чукотки, Якутії, Камчатки, Карелії, Помор'я, Кавказу, Кри­му. "Моя мета — запалити юних читачів бажанням стати дослідниками, моряками, авіаторами, інженерами, вченими, що перемагають усі сти­хії", — писав письменник.

Микола Трублаїні прожив коротке (загинув на Великій Вітчизняній війні у 1941 р.), але насичене життя. А нам залишились його захоплюючі твори.



III. Опрацювання уривків твору М. Трублаїні "Пустуни на пароплаві".

1. Робота над заголовком твору.

— Про що може розповідатися у творі з такою назвою? Поміркуйте, де будуть відбуватися події розповіді. А хто може бути пустуном на пароплаві?



2. Опрацювання частини "Яшка і Машка".

а) Первинне ознайомлення з текстом. Учні читають частину вголос. Під час читання відповідають на питання.

- Де відбуваються описані події? Як мавпочки з'явилися на паропла­ві?

Як до них ставилися матроси?

б) Вибіркове читання.

- Прочитайте опис мавпочок.

- Що любили робити кожна з мавпочок?

3. Опрацювання частини "Шоколад боцмана".

а) Словникова робота, тлумачення незрозумілих слів.

б) Читання частини учнями (мовчки).

— Хто з'їв шоколад боцмана?

в) Робота над змістом. Вибіркове читання.

— Як Машка потрапила у каюту боцмана?

— Прочитайте, що вона там робила.

— Чому боцман погнався за звірятком?

— Прочитайте, як моряки спостерігали за тим, що відбувається на палубі.

— Якою за характером була мавпочка? Доведіть словами тексту.

4. Опрацювання частини "Нічна тривога".

а) Читання частини комбінованим способом.

— Послухайте початок частини, запам'ятайте пояснення словоспо­лучення вибивати склянки.

Учитель читає частину до слів "... як сталася незвичайна подія". Учні уточнюють значення вислову.

— Що за незвичайна подія трапилась на пароплаві, дізнаєтесь, коли дочитаєте частину до кінця.

Учні дають відповіді на запитання, після того, як закінчують читати.


  • Що розбудило одного разу вночі матросів? Чому усі повибігали на палубу?

  • Чи була якась загроза для судна?

  • Чому матроси були обурені? Хто спіймав жартуна? Ким він вия­вився?


IV. Опрацювання твору М. Трублаїні "Пустуни на пароплаві" (другий урок).

1. Робота над частиною "Ловля летючих риб".

а) Читання твору вчителем.

— Про кого ідеться у цій частині? Кого помітив боцман у морі?

б) Словникова робота.

в) Читання учнями частини мовчки (учитель проводить гру "Небо і Зем­ля"). Відповіді на запитання.

— Для чого боцман викинув мішок за борт? Як він це зробив?

— Яку картину спостерігав боцман у морі? Чому мавпочки почали підстрибувати? Чим закінчились ці ігри?

г) Творча робота.

- Домисліть події, які могли б трапитися далі-

2. Робота над частиною "Людина в морі".

а) Словникова робота.

б) Читання частини учнями вголос "ланцюжком".

в) Перевірка розуміння самостійно прочитаного тексту.



Тестування.

1) Хто схопив рятувальний круг і стрибнув у море?

а) Мавпочка;

б) боцман;

в) моряк, що був на палубі.

2) Чому усі, хто був на палубі, хвилювалися?

а) Чи врятує боцман мавпочок;

б) чи не втопиться боцман;

в) чи вдасться врятувати боцмана від акули-

3) Як ви вважаєте, чому боцман не злякався акули?

а) Він знав, що велетенська малозуба акула ніколи не нападає на людей;

б) він хотів сам злякати акулу;

в) він був впевнений, що моряки йому допоможуть.

4) Як врятувалася Машка?

а) Вона вміла плавати і випливла;

б) падаючи, схопилася за мотузок, яким боцман прив'язав мішок;

в) її врятував боцман.

Відповіді: 1) б; 2) в; 3) а; 4) б.

г) Складання характеристики боцмана (за двома оповіданнями).

— Що можна сказати про боцмана із оповідання "Ловля летючих риб"?

(Він досвідчений моряк, кмітливий, спостережливий).

— Що нового до образу боцмана додає наступна частина твору? (Бо­цман любить тварин; рішучий у своїх вчинках; дуже добре плаває).



  • Про що свідчить відповідь боцмана морякам? (Він багато знає і довго плавав

по морях; упевнений в собі).

— Як ви оцінюєте вчинок моряка? (Сміливий, рішучий; ризикував сво­їм життям заради порятунку мавпочок).

— Як би ви вчинили на місці боцмана?

— Які ще заголовки можете дібрати до останньої частини?

в) Стислий переказ прочитаного.

V. Підсумки уроків.

— З творчістю якого письменника ознайомилися?

­Уривки з якого твору прочитали?

Чим вони цікаві?

Що нового ви з них дізналися?

Чого вони вас вчать?


Урок 8

ТЕМА. Цікаве у світі тварин

Матеріал уроку. Олександр Копиленко "Кріт-неборака".

Мета. Формувати уміння працювати з науково-популярними текстами, удосконалювати навички читання, розвивати в учнів пізнавальні інтереси, бажання більше знати, прагнення з'ясовувати невідоме.



Обладнання. Малюнок крота.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку

1. Читання скоромовки.

Серед ночі два кроти

Налякались темноти.

Тож втекли мерщій із двору

У свою глибоку нору

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

А на сьогоднішньому уроці ми прочитаємо оповідання Олександра Копиленка "Кріт-неборака", з якого дізнаємось багато нового про цих тварин.



III. Опрацювання твору О. Копиленка "Кріт-неборака".

1. Слухання твору учнями. Перевірка первинного сприймання. Слухаючи твір, подумайте, про що ви вже знали, а що з почутого - незрозуміле.

Цікаве про підземного мешканця із однойменного оповідання

Віктора Приходька

Просто перед нами раптом заворушилася земля. Спершу з’явилася мордочка з маленьким хоботком. Потім кріт виставив напоказ передні короткі лапки з довгими кігтями і нарешті виліз сам. Підправив вхід до нірки, відгорнув землю, постояв, принюхався, обтрусив свою чорно-буру шубку.

Кріт без відпочинку збирав на галявині листя, носив до нори сухі стебла трави. Брав не все, що йому під лапи потрапляло, він у нору носив тільки дубове листя, отже зима буде малосніжна, холодна, а пізня осінь буде дощовою.

От вам і кріт! Живе під землею, а все знає.

2. Словникова робота.

варто проект

моторно інженери

плодиться дослідники

чудернацьке утрамбованої

впресовуватиме рентгенівським


  • Знайдіть і прочитайте серед слів ті, які мають значення:

  • дуже швидко;

  • задум, план створення чого-небудь;

  • спеціалісти із вищою технічною освітою;

  • спеціальне проміння, яке застосовують в науці, техніці і медицині.

3. Повторне читання твору учнями (мовчки).

— Читаючи, відмітьте слова, які вам незрозумілі.

4. Аналіз змісту твору. Вибіркове читання.

— Кого автор побачив біля своїх ніг? Чому його здивувала поява крота?

— Прочитайте речення, у яких є опис крота.

— Де постійно живе кріт? Що він робить під землею?

— Яке питання зацікавило автора? Прочитайте.

— Чому учені й інженери зацікавилися кротом? Прочитайте опис досліду, який вони провели.

— Що виявили дослідники? Прочитайте, де кріт діває землю, яку риє.


  • Які особливості має будова тіла крота, що дозволяє йому так пра­цювати

  • під землею?

— Чим кріт-неборака допоміг інженерам?



Як учені шукають "підказки" в поведінці тварин? Прочитайте.

5. Хвилинка-цікавинка.

— У світі науки і техніки існує і розвивається наука, яка вивчає будову живих організмів для створення машин, приладів, механізмів, дані яких наближаються до характеристик цих організмів. Це — біоніка: від біо (з грецької — життя) та ніка (від електроніка).

6. Робота з ілюстрацією.

— Хто зображений на малюнку? Чи відповідає він змістові твору?

— Складіть розповідь за малюнком.

7. Підсумок уроку.

— Про яку тварину ми сьогодні читали? Що нового ви дізналися?

— Чи погоджуєтесь ви з твердженням, що це оповідання є науково-популярним? Доведіть свою думку.



Урок 9

ТЕМА . Незвичайна дружба

Матеріал уроку. Григір Тютюнник "Ласочка".

Мета. Ознайомити з оповіданням про життя тварин, розкрити причин-но-наслідкові зв'язки дружніх стосунків людини і звіра, вчити із розумінням ставитися до "братів наших менших"; вдосконалюва­ти уміння швидко орієнтуватися у тексті, ділити його на частини; складати малюнковий план; виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Переказ оповідання «Кріт-неборака» учнями.



II. Повідомлення теми і мети уроку.

— На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо оповідання про лисичку на ім'я Ласочка.



III. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Г. Тютюнника.

1. Самостійне читання статті про Г. Тютюнника.

— Прочитайте мовчки текст про письменника. Що ви дізналися про нього?

Вибіркове читання за запитаннями.

— Де народився Григір Тютюнник? Яким він був у дитинстві?

— Для кого-писав письменник? Які у нього збірки для дітей?

2. Розповідь учителя.

— На 49 років життя доля приготувала Григору багато випробувань, починаючи з раннього дитинства. Голод 33-ого не обминув і Тютюнни­ків — забрав старенького дідуся,

а півторарічний хлопчина перестав хо­дити, говорити, навіть сміятися.

Коли Григору було 6 років, він залишився без батька. Але усе своє життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його. Хлопчика забрав до себе жити батьків брат. Під опікою дядька і його дружини почав май­бутній письменник свою освіту.

Почалася Велика Вітчизняна війна, знову голод. В автобіографії пись­менник згадував: "Я їв тоді картопляну зав'язь, жолуді, пробував ко­нину". В одинадцять років хлопчик пішки пішов додому з Донбасу на Полтавщину, у своє село. Добирався два тижні, довелося від голоду на­віть просити милостиню. А вдома, хату в якій жили Тютюнники, зруйну­вала бомба, і вони опинилися в чужих людей.


  • Потім було навчання у ремісничому училищі, куди Григір пішов тому, що там давали сяку-таку одежину і 700 г глевкого хліба в день. Цей хліб допоміг вижити їм з мамою у сорок сьомому році. А потім ще й важка хвороба — туберкульоз легенів. Всі ці випробування тягарем лягли на його зболену душу.

Починав писати Григір Михайлович російської мовою, оскільки по­над двадцять років перебував у російськомовному середовищі. А коли прочитав словник Грінченка, з українською мовою більше не розлучався.

Майже більше половини написаного Григором Тютюнником — про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому. Сьогодні ми прочитає­мо одне з його оповідань.



IV. Опрацювання оповідання Г. Тютюнника "Ласочка".

1. Словникова робота.

пасовисько ожеледець рибалити

підзолочений облизнулося вудочці

закортіло вудити скімлення

прокинувся куняв засипав

2. Первинне читання тексту (мовчки або напівголосно).

— Про кого цей твір? Хто така Ласочка?

— Де і коли відбуваються події?

— Яку пригоду описує оповідач?

3. Повторне читання тексту вголос "ланцюжком".

— Подумайте, на які частини можна поділити текст.

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте опис ранку. Які фарби і звуки сповіщали про його при­хід?

— З ким і як зустрівся Арсен? Як ви думаєте, чому лисеня з'явилося на кручі?

— Прочитайте, яким вперше побачив Арсен лисеня? За що воно спо­добалося рибалці? Як про це говориться у тексті?

— Прочитайте слова, які описують зовнішність, рухи, звуки звірятка.

— Чи можна дії лисеняти розцінювати, як його розмову з дідом? Хто цю розмову передав? (Автор.)

— Чому рибалка назвав лисеня Ласочкою? Від якого слова утвори­лась ця кличка? (Ласочка від ласувати, тобто їсти щось смачненьке.)

— З чого видно, що Ласочка була розумною, терплячою, спосте­режливою? Як вона "розмовляла"?

— Знайдіть і прочитайте, чого навчилося лисеня в Арсена. Як Ласоч­ка допомагала рибалити?

— Прочитайте опис зими. Як Арсен упізнав Ласочку в дорослій ли­сиці?

5. Поділ оповідання на частини, складання плану.

— Знайдіть в оповіданні зачин, основну частину, кінцівку.

— На скільки самостійних частин можна поділити текст?

— Назвемо кожну з частин.

Орієнтовний план.

1. Ранок.

2. Незвичайний гість.

3. Друзі-рибалки.

4. Довга зима.

5. Ласоччина сім'я.

— Які частини плану відповідають зачину, основній частині і кінців­ці? До якої частини підходить ілюстрація у підручнику?

6. Словесне малювання (робота в групах).

Кожна група придумує малюнок до одного з епізодів твору. Представ­ники груп розповідають, що зобразили б на малюнках, дають їм назви і запи­сують на дошці.

7. Характеристика героїв оповідання.

— Яким ви собі уявляєте рибалку Арсена? Яка в нього зовнішність, характер? Доведіть це словами тексту. {Арсен це уже старий чоловік, любить рибалити. За характером спостережливий, небагатослівний, терп­лячий, добрий, веселий, щедрий, турботливий.)

— Подумайте, якою була Ласочка. (Розумною, ненабридливою, скром­ною, терпеливою, спостережливою, здібною, меткою, доброзичливою.)



V. Підсумок уроку.

— Який твір читали? Чому у нього така назва?

— Який цей твір за жанром: оповідання, казка чи науково-популяр­ний твір? Доведіть свою думку.

— Чого навчає нас автор своїм оповіданням? .

— Яка головна думка твору?

Описуючи незвичайну дружбу людини і звіра, автор ніби закликає: шануйте, оберігайте природу, товаришуйте з "братами нашими менши­ми" і це стане окрасою вашого життя.



Урок 10

ТЕМА. Будь справжнім другом природи!

Матеріал уроку. Михайло Слабошпицький "Чудасія на балконі".

Мета. Ознайомити учнів із цікавою життєвою пригодою, висвітлюючи гідну поведінку осіб, причетних до неї; удосконалювати навички правильного і виразного читання та навички літературного аналі­зу твору; виховувати бережне ставлення до природи.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності учнів.

— Якій назві розділу "Читанки" підпорядковані твори, які ми вивча­ємо останнім часом? ("Цікаві пригоди братів наших менших".) Давайте пригадаємо, про які цікаві пригоди тварин ми дізналися із вивчених творів. Я починаю читати уривки, а ви називайте, з яких вони творів.

• "Ти диви, кріт виліз на світло!" (О. Копиленко "Кріт-неборака".)

• "Мавпочки швидко звикли до нового місця". (М. Трублаїні "Пусту­ни на пароплаві".)

• "Лисеня дивилося трохи здивованими і зовсім не хитрими очима". (Г. Тютюнник "Ласочка".)

— Автори цих творів описують красиві стосунки людини і тварини, показують нам один із шляхів до прекрасного і доброго в житті.



II. Повідомлення теми уроку.

Ще одну цікаву історію з життя братів наших менших розповів Михайло Слабошпицький в оповіданні "Чудасія на балконі".



III. Опрацювання твору М. Слабошпицького "Чудасія на балконі".

1. Підготовка до читання. Словникова робота.

2. Читання твору вголос "ланцюжком".

— Де відбувалась описувана подія? Яка чудасія була на балконі?

— Хто головний герой оповідання?

3. Вибіркове читання. Спостереження за мовою твору.

— Прочитайте, який краєвид відкривався з балкона.

— Чи подобалась хлопчику його квартира? Доведіть рядками твору.

— Прочитайте, хто уже жив на балконі.

— Що мама одного разу знайшла на балконі в ящику? Знайдіть опис

качиного яйця.

— Доведіть рядками оповідання, що між мешканцями квартири і ди­кою качкою встановилися довірливі стосунки.

4. Переказ оповідання від третьої особи.

5. Характеристика головного героя оповідання.

— Яким ви уявляєте головного героя твору? Як він сам говорить про себе?

Як це його характеризує?

— Яке враження справив на вас хлопчик? Що ви можете сказати про вдачу хлопчика? Як він ставився до природи?

Михайло Федорович Слабошпицький народився

28 липня 1946 року у с. Мар'янівка Черкаської області. Закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, факультет журналістики. Лауреат премій ім. О. Білень­кого,

ім. Лесі Українки, ім. Олени Пчілки, ім. братів Лепких, премії "Тріумф".

Письменник написав чимало оповідань і казок для дітей: "Славко і Жако", "Хлопчик Валь", "Озеро Олдан",

"Папуга з осінньої гілки". У всіх своїх творах письменник залюблений у рідну природу, вміє передати своє захоп­лення читачам.

IV. Підсумок уроку.

— Що автор хотів донести до читачів твором "Чудасія на балконі"?

— Чи можна назвати героя твору "другом природи"? Чому?

— І ви знайте: всі ми: звірі і звірята, і пташки, і пташенята — діти рідної землі, і дорослі, і малі. Тож давайте пам'ятати, що природа — наш дім і нам жити всім у нім.



Урок 11

ТЕМА . Друг пізнається в біді

Матеріал уроку. Валентина Юрченко "Друзі".

Мета. Удосконалювати навички правильного і виразного читання, умін­ня працювати самостійно; розвивати образну уяву, здатність роз­різняти реальність і вигадку.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1. Вікторина "З якої казки цей котик?"

• "Котику-братику, рятуй мене ..." ("Котик і Півник".)

• "Кличе собачка кицьку Варварку: "Ходи, кицю, не лежи, нам ріп­ку витягнути поможи ..." ("Ріпка".)

— "Ваша величносте! Мій пан маркіз Карабас звелів мені піднести вам ось цього кроля зі свого садка". ("Кіт у чоботях", Ш. Перро.)

• "І почали вони радитись, як їм розбійників прогнати. Осел пе­редніми лапами стане на підвіконня, Пес вскочить на Осла, Кіт на Пса, а Півень злетить Когові на голову ..." (Німецька народна казка "Бре­менські музиканти ".)

• "Одного разу зібралися коти й вирішили викрасти у собак ту гра­моту". (Чеська народна казка "Собаки, коти та миші".)

— Молодці! Знаєте казки.

2. Словникова робота.



Влетіло, кота мишами.

Ласий, кіт наплакав.

Наробив, як коту за сметану.

Покарали, кішка з собакою.

Живуть, кіт на ковбасу.

II. Повідомлення теми уроку.

— Як ви думаєте, чому коти і собаки так живуть? (Тому що кіт хитрі­ший за собаку, а собака не може йому цього пробачити.)

На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо вірш Валентини Юрчен­ко, у якому кіт і собака — найкращі друзі.

III. Опрацювання твору В. Юрченко "Друзі".

1. Слухання вірша, який читає учитель.

— Чи сподобався вам вірш? Чим?



2. Повторне мовчазне читання вірша.

— Коли відбуваються описані події? Як звати головних героїв?

3. Відтворення змісту за питаннями. Вибіркове читання.

— Як автор описує погоду? Яким змальовано кота на порозі будинку?

— Де жив Рябко? Чому він пожалів Мурка?

— Прочитайте, коли почалася їхня дружба.

— Чи правильним буде твердження, що Рябко і Мурко — справжні друзі? Доведіть за допомогою рядків вірша.

— Що нагадує вам цей вірш? Що робить його схожим на казку?

— Якщо вжити вислів "живуть, як кішка з собакою" стосовно Рябка і Мурка, то як би ви його пояснили тепер? (Живуть дружно, мирно, това­ришують, допомагають один одному.)

4. Робота з ілюстрацією.

— Якими Мурка і Рябка зобразив художник? Чи такими ви їх уявляли?

5. Словесне малювання.

— Якби за віршем вам довелося створювати діафільм, то які кадри та в якій послідовності слід було б намалювати?

IV. Підсумок уроку.

Чи сподобався вам вірш Валентини Юрченко? Чим?

— Що автор хотіла вам сказати своїм твором?

— Доберіть свої заголовки до вірша. ("Дружба — велика сила", "Друга пізнаєш у біді", "Незвичайна дружба ", "Рябко і Мурко ").

— Чи траплялися вам у житті подібні випадки незвичайної дружби між тваринами?






Сторінки з книги Природи
1, Як не любить той край...

Володимир Сосюра "Як не любить той край..." (напам'ять).

Дмитро Чередниченко "Рідні краєвиди".

Іван Франко "Дрімають села ..." (напам'ять).

2, Кожен місяць, кожну пору на землі нове вбрання.

"Андрій Малишко" (про нього). А. Малишко "Яблука".

Ліна Костенко "Здивовані квіти".

Катерина Переліска "Заворожений сад".

3, Вихопивсь дощик поміж заграв...



Андрій Малишко "Дощик". Юрій Ярмиш "Дрібний Дощик".

Василь Довжик "Акровірш". Микола Романченко

"Акровірш". Василь Сухомлинський "Камінь".

4, Дивною казкою був мейі світ...

"Олександр Олесь" (про нього). Олександр Олесь

"Згадую, так я в дитинстві любив ...", "Степ".

5, Лісова книга Природи.



Максим Рильський "Розмова з другом", "Зимовий ранок"(напам'ять).

Леонід Полтава "Лісова книга".

Вадим Скомаровський "Три лижні".

Анатолій Костецький "Лист до птахів".

6-7, Захоплюючий світ пригод у творах Миколи Трублаїні.



Микола Трублаїні "Пустуни на пароплаві".

8, Цікаве у світі тварин.



Олександр Копиленко "Кріт-неборака".

9, Незвичайна дружба.



Григір Тютюнник "Ласочка".

10, Будь справжнім другом природи!



Михайло Слабошпицький "Чудасія на балконі".

11, Друг пізнається в біді.



Валентина Юрченко "Друзі".




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" icon7 клас Українська література І. Напишіть твір-роздум «Любить свій край – це для народу жити»
Дайте відповіді на запитання, дотримуючись чіткості й лаконічності у висловлюваннях
Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" iconОксана Сичик Село моє – душа моя
Найріднішим, найріднішим куточком для кожної людини є той край, де вона народилася, де проходить її босоноге дитинство, де мчить...
Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" icon“Учитель не той хто вчить, а той у якого вчаться” Педагогічне кредо: Загальні відомості

Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" icon«Література рідного краю»
Закарпаття це незабутній край з мальовничими краєвидами, які приваблюють туристів та відпочиваючих не тільки з усіх куточків України,...
Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" iconМоє педагогічне кредо Учитель не той,хто вчить,а той у кого вчаться
Активізація самостійної пізнавальної діяльності учнів на уроках історії та правознавства
Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" iconУрок №62 Система розділових знаків Культурологічна тема Той, що «народився для добра І любові» до річниці від

Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" iconКонкурс учнівської творчості, присвячений Шевченківським дням
Я народився в Україні, І мені безмежно дорога ця земля. Це І тарасова гора під Каневом, це край дивовижної природи, край, де колись...
Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" iconКрай наш хустщина
Хустщина — чудовий край нашої землі. Чарують своєю красою долини Тиси, Ріки, мовчазні верши­ни гір, зелені полонини, швидкоплинні...
Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" iconДорогий друже! Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом І серцем красу, велич І могут­ність Батьківщини, хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як
Батьківщини, хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім'ям...
Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра \"Як не любить той край \" iconПодорожненська зш I-III ступенів «Мій рідний край – Кіровоградщина моя»
Мета І завдання: Збагатити учнів відомостями про рідний край – Кіровоградщину: про її рослинний І тваринний світ, про внутрішні води...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка