Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до



Сторінка10/16
Дата конвертації15.04.2017
Розмір3.32 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   16
Тема. Валер'ян Підмогильний. Автор інтелектуально-психологічної прози,

перекладач

Мета: познайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника,

з'ясувати проблематику його творів та особливості стилю;

розвивати вміння складати тези лекції; виховувати зацікавлення

творчістю В.Підмогильного.



Обладнання: портрет письменника, збірник творів.

Хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Мотивація начальної діяльності

Вчитель.

У літературознавстві побутує думка, що зрілою можна вважати ту літературу, в якій є повноцінний роман. Модернізм 20-30-х років вносить відчутні зміни у цей класичний жанр на тематичному, проблемному, стильовому рівнях. Але серед багатьох експериментів у цьому жанрі все ж можна знайти близький до класичного зразка (розповідного, описового). Це роман Валер'яна Підмогильного "Місто".



Наведемо оцінку постаті письменника його сучасниками.

Юрій Смолич пригадує Валер'яна «найбільш інтелектуально заглибленим, душевно тонким, або, попросту кажучи , найбільш інтелігентним…»

Юрій Бойко малює такий портрет Підмогильного: «Делікатне, але енергійне обличчя, струнка постать у легенькому пальті,фетровий капелюх,що у радянських умовах річ не зовсім звична для початку 30-х років. У всьому вигляді було щось витончене, не радянське, його зовнішність свідчила про внутрішню культуру.»

Тамара Стрілець, дружина Г.Косинки згадує ось що: «…Враження справляв дуже серйозної, неговіркої людини. Але коли теми розмов були близькі його серцю, раптом у його очах з'являлись яскраві іскринки, і він підтримував бесіду, виявляючи енциклопедичні знання.»

Вчитель. Як бачите за письменником ще за його життя закріпилась репутація надзвичайно освіченої, психологічно тонкої людини, справжнього інтелігента, який не вписувався в рамки радянської дійсності.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Виступи учнів (біографа, літературознавця, дослідника, критика), що виконали випереджувальне завдання.

Учень - біограф.
Народився письменник у с. Чаплі під Катеринославом 1901 року у родині селянина, що завідував маєтком місцевого поміщика. Через революційні події не зміг здобути вищу освіту. Підмогильний закінчив тільки "реальну школу" та два курси університету. Зате весь свій вільний час посвячував самоосвіті, досконало ознайомився із західноєвропейськими літературами, повністю опанував французьку мову, цікавився літературою із психології і філософії.

«Повість без назви» - останній твір В. Підмогильного, що дійшов до нас. На думку Валерія Шевчука, це один із найблискучіших творів автора. Той же дослідник у цьому творі, як і в інших, бачить образи - символи, бачить продовження літературних традицій Г. Сковороди та В. Винниченка.

Учень-дослідник.

Тут уже говорилось про те, що творам В. Підмогильного притаманний психологізм. За психологізм критика 20-х років неодноразово паплюжила письменника. Багато дослідників творчості Підмогильного вказують на те, що вже в ранніх творах помітне екзистенційне мислення автора.



Екзистенціалізм - це сучасна течія філософії та літератури, що оформилась в 20-ті роки і набула поширення у Франції та Німеччині. Але остаточно ця мистецька течія сформувалась після Другої світової війни.

Довідка. Основною категорією у філософії екзистенціалізму (від лат.-існування) є поняття існування, яке ототожнюється з індивідуальним переживанням людини. Саме воно є первинним. Людина створює світ, яким хоче його бачити. Зовнішній світ без неї - ніщо. У бутті людина шукає свою сутність. Ці пошуки переростають у відчай, трагедію. Суспільство - це щось чуже людині, воно руйнує її внутрішній світ.

Звичайно, письменник не був знайомий з цією філософією, яка в роки його творчості тільки-но формувалася. Але його творчість зближує з екзистенціалізмом те, що за світоглядом Валер'ян був песимістом. Саме песимізмом і скептицизмом віє від його творів. Проте, його скептицизм не розпачливий, а тверезий, викликаний реаліями життя. Одним із перших в українській літературі Підмогильний сказав слово не тільки про будівничу

силу революції, але й про руйнівну її роль. Зрештою останню він відчув на власній долі.

Учень – літературознавець.

У 1919 -20 роки Підмогильний вчителював у Катеринославі й Павлограді, а 1921 - у Ворзелі під Києвом, де одружися з донькою місцевого священика Катрею Червінською. Викладав математику. Але педагогічна діяльність не приваблювала його. Швидко ставши відомим письменником, він переходить на редакційну працю у Києві. З 1928 року ім'я Валер'яна Підмогильного , як редактора, з'являється на обкладинці журналу "Життя й революція" - одного з найсолідніших тодішніх часописів.

У Києві Підмогильний став однією з провідних фігур літературного життя, утворивши в 1924 році літературну групу "Ланка" (він, Є. Плужник, Осьмачка, Г. Косинка, Б. Антоненко-Давидович, Марія Галич), яка (після виходу з неї Осьмачки і вступу Фальківського, Тена, Багряного) перетворилась 1926 року на "Марс" ("Майстерня революційного слова").

Валер'ян Підмогильний заявив про себе як письменник у вельми ранньому віці. Перші його оповідання написані у 16-17 років, а перша книжечка вийшла під назвою "Твори, том 1". У 1922 році у Харкові виходить повість "Остап Шаптала", яка стала своєрідним рубіконом між ранньою прозою і майстерними оповіданнями: "В епідемічному бараці", "Собака", "Проблема хліба". У багатьох його творах піднімається проблема інтелігенції та революції, її борсання й занепад, намагання зберегти власне "я", пристосуватись до мирного життя. Але входження людини в новий побут відбувається болісно. Не цурається письменник і прямого опису колізій громадянської війни очима пересічного інтелігента чи учня гімназії (в оповіданні "Гайдамака", який кидається у військові змагання не з ідейних переконань, а через відчуття власної неповноцінності).

Перу письменника належать два романи. У 1927 році друкується роман "Місто", а в 1930 році - "Невелика драма". Перший з них має успіх, тому він через рік перевидається, а Б. Єлисаветський перекладає твір на російську мову. Роман написано як психологічний твір. Це історія душі людини, але письменник сам застеріг проти ототожнення героя з автором. Головна цінність роману в тому, що герой Степан Радченко - людина неоднозначна, далека від плакатних героїв радянської літератури.

Після 1930 року перестають друкувати твори письменника з політичних причин. У той час благодійність кожного літератора визначалася одним питанням: як ставляться його герої до радянської влади. Людинознавча, гуманістична творчість В. Підмогильного заперечувалася. У період вимушеного мовчання письменник переходить виключно на переклади. Йому належить в історії української культури слава перекладача майже всього Анатоля Франса, багатьох шедеврів Бальзака, Мопассана, Стендаля. Навіть у тюремній камері Валер'ян не полишає перекладів. Він багато читає, вивчає англійську мову, перекладає "Портрет Доріана Грея" Уальда і "Генріха VI" Шекспіра. Переклади письменника друкували в 30-ті, 50-ті роки, щоправда, без зазначення імені перекладача. І тільки в 60-ті біля перекладів з'явилося ім'я автора.



Учень – критик

Перекладати письменник почав дуже рано. Уже в 1921 році В катеринославському альманасі «Вир революції» повідомляє, що він скінчив переклад роману Анатоля Франса «Таїс» (хоча цей твір було видано лише в 1927 року).У 20-30 –х роках нашому читачеві не вистачало новинок зарубіжної літератури. До перекладацької справи долучилися «неокласики» : М.Зеров, П.Филипович, М.Рильський .

Письменник планував видати 24-х томне видання творів українською француза А. Франса. На жаль, вийшло лише 8 томів. Його перу належать переклади Оноре де Бальзака: «Батько Горіо», «Бідні родичі». Крім цих улюблених своїх письменників, В.Підмогильний брав участь у перекладах Гі де Мопассана, Вольтера, Дідро, Меріме , Флобера, а також Жуля Верна, В.Гюго. У 1930 році він був залучений до видання оповідань А.Чехова українською, яке готувалося за редакцією М.Рильського. Навіть в ув’язненні, на Соловках, письменник, удосконалюючи свою англійську, перекладав Шекспіра та О.Уальда. Своїми перекладами В.Підмогильний долучав українського читача до кращих зразків європейської літератури, а у свого улюбленого А.Франса навчився дивитися на людину як на складний світ(поєднання фізіологічного, соціального, емоційного).

Учень - дослідник

За способом світосприйняття В Підмогильний - реаліст. Він сприймає світ складним, суперечливим, проте будучи освіченою і розвиненою людиною,

по-філософському сприймає життєві драми. Даючи оцінку життєвим фактам, письменник розставляє не ідеологічні, а психологічно мотивовані оцінки. Для нього людина – це комплекс гарного і поганого , це складний внутрішній світ, де йде боротьба людського (тваринного) і духовного начал. Цей світогляд сформувався під впливом зарубіжної літератури, а також психології. В.Підмогильний був знайомий з працями батька психоаналізу З.Фрейда, філософією Ф.Ніцше, А.Шопенгагуера.

ІV. Заключна частина уроку

Прослуховування конспектів, записаних учнями.



V. Домашнє завдання

Прочитати роман В. Підмогильного "Місто".



Урок 18

Скалила Ольга Миколаївна, учитель

Мліївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Тема. В.Підмогильний. Роман «Місто». Світовий мотив підкорення людиною міста

Мета: познайомитись зі сторінками твору; дати характеристику головному герою; розвивати навички аналізу художнього твору; вміння узагальнювати й систематизувати; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель На минулому уроці, присвяченому життєвому і творчому шляху В.Підмогильного, ми зазначали, що для його творчості характерний психологізм, а з його ім’ям пов’язана інтелектуально – психологічна лінія розвитку української літератури. У сучасній літературі цю традицію продовжує Валерій Шевчук. З цим напрямом тісно пов’язана тема інтелігенції у суспільстві. Доцільно навести слова критика Михайла Доленго: « Валер’ян Підмогильний дає класично яскраві зразки зовсім іншого емоційного тону творчості – тону типового не для буржуазії й не для трудової групи, а властивого для інтелігенції.»

Отже, темою роману є життя новоявленого інтелігента Степана Радченка у великому місті, пошук свого місця у ньому. А проаналізуємо образ головного героя, з’ясуємо його світоглядну і психологічну еволюцію за таким планом:

Яке втілення знайшов у творі В.Підмогильного світовий мотив підкорення людиною міста?

Чому образ Степана Радченка називають маргінальним?

Герой – завойовник міста чи його жертва?

ІІІ. Осмислення та усвідомлення матеріалу

Вчитель Світова література має низку таких образів міста, у французів О. де Бальзака, Є. Золя, Г. де Мопассана знайдемо величні образи Парижа, у російських письменників А. Бєлого, Ф. Достоєвського – Петербурга, у англійців Ч. Деккенас і У. Пеккерея – Лондона. Цю традицію можна знайти також і в українській літературі, зокрема у творах І. Нечуя – Левицького бачимо панорами Києва.

Роман В.Підмогильного «Місто» розгортає перед читачем панораму Києва початку 20-х років ХХ століття. Образ міста – ключовий у романі. Бачимо його різним: яскраво-сонячним і похмурим. Автор малює жебрацькі околиці з хлівами, худобою і елітні квартали з розкішними квартирами, вокзал і казино, театр і пляж, кав’ярні і базар. Місто водночас і хаотичне, і гармонійне. Воно живе своїм життям. І ти або приймаєш його ритм, або міське життя не для тебе. У романі світовий мотив підкорення людиною міста як шлях розвитку людської цивілізації набув модерністичного забарвлення, психологічно – філософського трактування. Із розвитком міст тисячі сільських хлопців і дівчат потягнулись до них. Серед них герой твору, Степан Радченко, їде на навчання на три роки, як він думає, але залишається назавжди. Степан проходить болісну еволюцію характеру, завойовуючи місто.



Бесіда.

- Яким ми бачимо героя на початку твору? Які почуття володіють ним, коли він уперше ступив на міські вулиці?

- Що зближувало Степана і Надію?

- Чому отримавши листа з села, Степан вирішує не повертатись туди, хоча ще не був добре влаштований у місті?

- Як змінюється ставлення Степана до міста в процесі збільшення кількості його життєвих успіхів?

- Чому Степан Радченко відносно легко ввійшов в літературні кола міста, спромігшись зайняти непогану посаду?

- Чому жодній із жінок, з якими герой був близький, він не дав щастя? Чи справедлива теза, що всіх їх Степан тільки використовував? Прокоментуйте слова Зоськи: «Душа у тебе погана».

- Чому, досягши успіху, Степан Радченко раптом захотів змінити своє міське життя на сільську працю? Яку роль у цьому повинна була зіграти Надія?

- Як ви думаєте, чи допише письменник Стефан Радченко повість про людей?

Тріумф справжній чи вимріяний героєм звучить у рядках: «Воно (місто) покірно лежало внизу… і простягло йому з пітьми горбів гострі кам’яні пальці…»



Висновки

Основну увагу автор зосереджує на «діалозі» героя і Міста. На фоні міста характер героя змінюється. Цим нюансом твір Підмогильного відрізняється від зарубіжних аналогів. До міста Степан приїжджає з благородними намірами і вивчитись, і повернутись в село. Навіть переживаючи ворожість до Міста, відчуває, що те завойовує його душу. Сильна натура, Степан, у свою чергу, прагне завоювати Місто. У цьому він не гребує ніякими засобами. Жінок, які любили його і серед яких Степан шукав спокою, він використовував у досягненні своєї мети. Штучність, фальшивість поведінки багатьох городян герой не відкине, а швидке перейме. Після досягнення певного становища він відчуватиме свою самотність. Тому все частіше спливатимуть спогади про село. Місто не принесе Степанові гармонії і спокою. Тип Степана Радченка характеризують як маргінальний.



Довідка. Маргиналії ( лат. Targo – край, межа). Нотатки на берегах сторінки, зроблені читачем; у переносному значенні – жанроутвори, що є відгуком автора на певні тези в творах інших авторів.

У сучасній літературі це тип людини, що опинилася на межі села й міста, ніби провисла між своїм природним середовищем, яке не в змозі відкинути, і новою, не в усьому зрозуміло культурою міського життя. Спочатку герой ненавидить місто, бо боїться його. Автор використовує метафори «ненажерне місто», «лещата міста», «темна безодня міста». Він, Степан, відчуває себе «жалюгідним селюком серед галасливого міста», « одним з безліч непомітних тілець серед каменю й розпорядку». Тому серед міських будівель, побачивши край місяця, несказанно зрадів: «Спокійний місяць, такий, я і він, сільський мандрівець, приятель його дитинства й вірних юнацьких мрій, втишив йому те злісне почуття, що була навіяла вулиця». Недаремно, на початку твору і в кінці спливає образ Надійки – сільської дівчини. Спочатку Степан тримається за неї, поки почував себе невпевнено у місті. Адже дівчина – уособлення села: добра, наївна, щира, боязка. А у кінці роману ностальгія за селом знову приводить героя до цієї жінки. Але його вже зустрічає не природна щирість почуттів та емоційність, а холодно втомлена маска заміжньої жінки. Міська прагматичність, раціоналізм, потреба захищати себе змушують колишніх «селюків» «одягти» маски. Розробку маргінальних типів продовжив в українській літературі Григір Тютюнник. Досить згадати його оповідання «Оддавали Катрю».



Проблемне питання:

«Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва?»

( Вчитель пропонує скласти порівняльну таблицю. Можливі різні варіанти.)


Степан Радченко


Завойовник Жертва




  • Досягає матеріального добробуту ( квартира, гроші, одяг)…




  • Отримує гарну посаду



  • Стає відомим письменником…



  • Навчився гарних манер, вміє «подати» себе у товаристві

… та не має поруч коханої жінки, близької людини, кому можна вилити душу.
…та не має справжніх друзів.

…за рахунок одного оповідання, а повість про людей так і не написана.


…але це лише маска, під якою все прораховується наперед.

Як бачимо, місто дало герою і водночас забрало. Я розумію, що у кожного з вас своя шкала цінностей.


Учні висловлюють свої міркування, дають відповіді на проблемне питання.

Висновок

«Воно покірно лежало внизу…». Цей останній авторський штрих про місто сприймається неоднозначно. Так, у цей момент він відчуває себе щасливим, переможцем. Адже щойно Степан познайомився із красивою жінкою Ритою, яка відповіла йому взаємністю. Але Рита – це маска, фальш, як і все, що оточує Степана Радченка. Перемога Степана над містом лише короткочасна.

Сучасний літературознавець Раїса Мовчан вважає, що «герой, всупереч своєму внутрішньому настановленню, вже ж проходить шлях зовнішнього поступу, тому його загальна еволюція є шляхом в нікуди».
ІV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

Написати твір на одну із тем:

«Образ Міста в однойменному романі В.Підмогильного»

«Образ Степана Радченка»

«Жіночі образи в «Місті».

Урок 19
Скалига Ольга Миколаївна,

учитель Мліївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Тема. Валер’ян Підмогильний. «Місто». Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального

Мета: охарактеризувати маргінальний образ українського інтелігента, його світогляду й психологічну еволюцію; пояснити роль жіночих образів у творі формувати уміння учнів працювати над творам, систематизувати, узагальнювати; висловлювати власну думку про способи самоствердження людини; виховувати почуття толерантності до людини.
Хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Скласти порівняльну таблицю позитивних та негативних рис Степана Радченка.

Позитивні Негативні

• наполегливий • егоїстичний

• талановитий • самотній

• прагматичний • меркантильний

• уміє аналізувати • корисливий

• відповідальний • гордовитий

• самоіронічний • критичний

Очікуваний висновок: Степан Радченко – неоднозначний герой. Він є ані позитивний, ані негативний. Читач не знайде в романі оцінки вчинків головного героя іншими персонажами, бо всі події переломлюються через свідомість Радченка. Сам автор ніде не схвалює і не осуджує свого героя. Така манера оповіді зближує В. Підмогильного з творами Гі де Мопассана та Оноре де Бальзака.

ІІІ. Осмислення та узагальнення матеріалу

Постановка проблеми: Який же Степан Радченко позитивний чи негативний?



Аналіз епіграфів твору:

«Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола…»

Талмуд

«Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?»



А. Франс «Таїс»

Запитання до учнів

Чому саме ці вислови використав автор як епіграфи?

Що тваринне, а що янгольське має Степан Радченко?

Як тілесне начало керує вчинками героя?

Що остаточно перемагає у Радченку: тілесне чи духовне?

Створення схеми «цілісної» людини

Біологічне: Соціальне: Духовне:

• стосунки з • навчання та • літературна

жінками пошук роботи творчість

• задоволення • пошук свого • зміна моральних

побутових місця у соціумі цінностей

потреб • зацікавлення • переродження

• насолода людини, їхнім внутрішнього «я»

життям внутрішнім

світом


Очікуваний висновок.

На початку твору Степан – один з багатьох сільських парубків, які прибувають до Києва. У нього переважає біологічне : відчуженість до незрозумілого міста, стосунки з жінками є щаблями задоволення егоїстичного «я». проте письменник вивів людину, в якій постійно борються комплекси добра і зла, який цікавиться людьми, що дає поштовх до розвитку особистості. Поступово інтелектуальне начало здобуває перемогу. Степан розвивається як людина і як письменник. У першому його оповіданні «Бритва» показано шлях бритви від одного господаря до іншого (людина відсутня в оповіданні). А в кінці твору Радченко сідає писати повість про людей. Таким чином, замальовується еволюція героя. Цим відрізняється герой В. Підмогильного від західноєвропейських «романів кар’єри». Зростання Степана Радченка замальовується у трьох вимірах: соціальній, внутрішній, творчій. Існує думка, що В. Підмогильний змалював в образі Степана сучасного йому письменника.



Аналіз жіночих образів твору.

Складання асоціативних гнізд

• наївність • досвід

Надійка • беззахисність Мусінька • самотність

• сільськість • жертовність

• міщанство • приреченість

• енергія • упевненість

Зоська • міськість Рита • творчість

• тепло • принадність

• жертва • загадковість


Запитання учнів

Яка роль жінок у житті героя?

Як впливають героїні на розвиток особистості Степана?

Чого прагнула кожна жінка у стосунках із Степаном?

Чи можна назвати Радченка негідником у цих стосунках?

Очікуваний висновок

Автор подає нам героя не тільки на шляху кар’єрного зростання, а й через приватне життя – любовні пригоди. Степан спочатку зустрічається з односельчанкою Надійкою, далі – з немолодою міщанкою Мусінькою, потім – з міською дівчиною Зоською, а наприкінці роману знайомиться з балериною Ритою. Він спілкується з жінками різного соціального статусу, а тому проходить певні етапи свого розвитку. Герой Підмогильного, зростаючи як особистість, розчаровується у своїх подругах. Надійка – це уособлення його зв’язку з селом; Мусінька – пошук опори у великому місті, потреба також тепла і захисту, час формування нових сил; Зоська допомагає адаптуватися у місті, прилучитися до його темпу; Рита – усвідомлення досягнутого, могутності, перемоги.



Слово вчителя На складних шляхах свого життя й розвитку Степан в одному був певним і послідовним: «Він не брехав перед собою ні в думках, ні в учинках…» До нього приходять почуття відповідальності й обов’язку, а з ними відкриття: «Люди різні! Божевільно відмінні…кожне обличчя зберігало свою загадку – загадку людини». Він збагнув, що у житті знайшов найбільшу нагороду – творчість. Критик Григорій Костюк пояснив так популярність роману серед молоді: «Вона в ідеях, образах, ситуаціях і конфліктах знаходила себе, свої почуття, свої ідеї й прагнення….»

ІV. Підсумок уроку

Рефлексія: висловити своє ставлення до образу Степана Радченка.

Позитивним чи негативним ви його бачите?




Урок 20-21

Коваль Надія Антонівна,

учитель Городищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Контрольна робота. Письмовий твір

Мета: виявити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу, вміння застосовувати на практиці на­буті знання, введення їх в систему письмової робо­ти; розвивати писемне мовлення учнів, навики чі­ткого формулювання думок; виховувати самостій­ність при написанні творів, старанність, естетичне чуття слова.
Хід уроку

І. Оголошення теми, мети, завдань уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

ІІІ. Написання контрольної роботи
1. Вибір серед записаних на дошці тем індивідуальної теми контрольної роботи.

Теми контрольних творів:

1) Громадянська війна в українській новелі 1920-1930 років (за творами Микол Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського)

2) Трагедія роду Половців та трагедія України (за романом Юрія Яновського «Вершники»

3) Світовий мотив підкорення людиною міста у романі Валер’яна Підмогильного “Місто”

2. Самостійна робота учнів над твором.
III. Домашнє завдання

Зробити хронологічну таблицю за біографією Остапа Вишні



Урок 22

Король Світлана Павлівна,

учитель Вербівської ЗОШ І-ІІІ ступенів



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   16

Схожі:

Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconПавло Тичина «Не бував ти у наших краях»
Урок інтегрований ( українська література, світова література) компаративного аналізу
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconТема: Провідна роль поезії у 20-ті роки. Павло Тичина —найбільший модерніст цього періоду. Феномен «Кларнетизму». «Арфами, арфами…»,«О панно інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить?» Мета
Тема: Провідна роль поезії у 20-ті роки. Павло Тичина —найбільший модерніст цього періоду. Феномен «Кларнетизму». «Арфами, арфами…»,«О...
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconУрок Павло Тичина. Життєвий І творчий шлях. Трагізм його творчої долі
Мета уроку. Познайомити учнів з основними фактами біографії Павла Тичини, розкрити трагізм його творчої долі, спонукати учнів до...
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconТема. Життєвий І творчий шлях Олеся Терентійовича Гончара
...
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до icon125 років від дня народження М. Г. Куліша (1892-1937 рр.) Статті з періодичних видань
Орієнтовні запитання для оцінювання знань учнів за темою Життєвий та творчий шлях М. Куліша // Усе для школи. Українська література,...
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconУрок радісного дня. Життєвий І творчий шлях Елеанор Портер. Полліанна
Тема уроку: Урок радісного дня. Життєвий І творчий шлях Елеанор Портер. “Полліанна” – роман – бестселер для дітей
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconУрок з української літератури у 7 класі Підготувала: вчитель української мови І літератури
Тема. Ліна Костенко. Життєвий І творчий шлях письменниці. Поезії «Чайка на крижині», «Крила»(диптих). Духовне багатство – найбільший...
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconТема. Поезія. Провідна роль поезії у 20-ті рр Потужне ліричне самовираження, емоційні переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів. П. Тичина – найбільший модерніст 20-хрр
Провідна роль поезії у 20-ті рр Потужне ліричне самовираження, емоційні переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів....
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconУрок в 5 класі Тема. Павло Тичина «Не бував ти у наших краях!»
Тема. Павло Тичина «Не бував ти у наших краях!». Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісних, патріотичних почуттів...
Урок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до iconТема. Гійом Аполлінер (1880-19180). «Лорелея», «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо». Життєвий І творчий шлях письменника. Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму
Життєвий І творчий шлях письменника. Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на символізм,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка